Гоголь. Лекция Константина Кедрова

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 15 ม.ค. 2025

ความคิดเห็น • 40

  • @СветланаБеляева-е5д
    @СветланаБеляева-е5д 10 หลายเดือนก่อน +3

    Благодарю❤ вас сердечно, вы моё открытие , огромное счастье вас слушать и лицезреть!

  • @tulpahka
    @tulpahka 10 หลายเดือนก่อน +3

    слушаю уже не первую лекцию дмитрия кедрина и снова получаю удовольствие. с уважением.

  • @ural-girl
    @ural-girl ปีที่แล้ว +4

    Обожаю творчество Гоголя и рада послушать столь блестящую лекцию о нем.

  • @ЕлизаветаС-з7ь
    @ЕлизаветаС-з7ь ปีที่แล้ว +6

    Великий мыслитель и философ! Великий лектор! Популяризатор! Несущий свет и просвещение, и это не пустые громкие похвалы! Примите искреннюю и огромную благодарность и признательность, восхищение и глубочайшее почтение!

  • @Biography_spb
    @Biography_spb ปีที่แล้ว +1

    Спасибо!! Очень интересно

  • @АннаНикитина-з7й
    @АннаНикитина-з7й ปีที่แล้ว +4

    Какое счастье, что у нас есть такие редкие люди! Ощущение радости, удивления... Я счастливо улыбаюсь! Спасибо!

  • @СветланаКопишинская-н6х
    @СветланаКопишинская-н6х 4 ปีที่แล้ว +24

    Очень рада , что открыла для себя такого прекрасного лектора. Просто подарок судьбы.

    • @СергейДурнев-в5ш
      @СергейДурнев-в5ш 2 ปีที่แล้ว

      Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець.
      Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів.
      І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”?
      Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу.
      Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями.
      Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб.
      Олекса Вертипорох

  • @UCRwMC9GKbarnR82fJJkJKSw
    @UCRwMC9GKbarnR82fJJkJKSw 4 ปีที่แล้ว +15

    Прекраснейшая лекция! Узнал о Гоголе много нового, спасибо)

  • @krasotavtebe353
    @krasotavtebe353 2 ปีที่แล้ว +5

    Браво. Столько открытий и почвы для размышлений после этой лекции. Вдохновили меня!!
    Что касается неспешного повествования, как тут пишут в комментариях, - это драгоценность великая. В то время как все тараторят, это наслаждение - услышать вдумчивую, неторопливую речь. Спасибо, Константин Александрович.

  • @fanlen5940
    @fanlen5940 4 ปีที่แล้ว +20

    Очень понравилось! Огромное спасибо!Благодарю за лекцию!

  • @ИлиязХамитов
    @ИлиязХамитов 4 ปีที่แล้ว +20

    Добрый голос,уютный человек! Потрясающе!!!

  • @ИраПерелыгина-г8я
    @ИраПерелыгина-г8я 4 ปีที่แล้ว +13

    Спасибо, Константин Кедров за ваши лекции....

  • @iristerza9260
    @iristerza9260 12 วันที่ผ่านมา

    Спасибо огромное! Слушала Вас с улыбкой, с теплом в душе. Как же уютно Вы рассказываете о том, что знаешь отлично, но теперь уже это знакомое становится ближе, ближе ...

  • @ТатьянаЛавренюк-ы1я
    @ТатьянаЛавренюк-ы1я 2 ปีที่แล้ว +8

    Очень интересно слушать, спасибо!

  • @СергейКукин-ж8н
    @СергейКукин-ж8н 4 หลายเดือนก่อน

    Спасибо большое! Благодарю Вас за передачу!

  • @Tatoshka_Sh
    @Tatoshka_Sh 2 ปีที่แล้ว +6

    Благодарю!!! Прекрасные лекции!!! 👏💖

  • @VictorIvanovich
    @VictorIvanovich 3 ปีที่แล้ว +10

    Великолепно!!!

  • @ЮлияМорозова-б6п
    @ЮлияМорозова-б6п 2 ปีที่แล้ว +4

    Огромное спасибо!!

  • @irinakleymenova7323
    @irinakleymenova7323 ปีที่แล้ว +2

    Очень интересно, спасибо

  • @user1979-y9f
    @user1979-y9f ปีที่แล้ว +1

    Спасибо❤

  • @Uldor667
    @Uldor667 6 ปีที่แล้ว +15

    Какой же дяденька молодец. Браво!

    • @АллаМалкович-о4е
      @АллаМалкович-о4е ปีที่แล้ว

      "Дяденька "представитель древнего рода и лауреат нобелевской премии....

  • @maksymg1962
    @maksymg1962 4 ปีที่แล้ว +11

    Безусловно гениальнейший Гоголь.

  • @laram5104
    @laram5104 6 ปีที่แล้ว +13

    Понравилось. Очень. Спасибо.

  • @misterysbi2038
    @misterysbi2038 4 ปีที่แล้ว +11

    Очень глубокий анализ, Гоголь - это такая глыба, которую очень трудно разгадать...

  • @ЗинаидаПышкина-е8ф
    @ЗинаидаПышкина-е8ф 2 ปีที่แล้ว +2

    Старосветских помещиков ( героев повести ) не ругал только ленивый , а Кедров восхитился и умилился …. 🙂🥲 Добрая душа ☝️у лектора . И слушать его - блаженство 🙄🙂

  • @ИринаВишнякова-ф8ж
    @ИринаВишнякова-ф8ж 9 หลายเดือนก่อน

    Люди, читайте поэзию Константина Кедрова! Свет льётся, ум радуется!

  • @евальвова-ю3х
    @евальвова-ю3х 2 ปีที่แล้ว

    дружба это любовь

  • @ТатьянаКрылова-б8ч
    @ТатьянаКрылова-б8ч 2 ปีที่แล้ว

    1:26:27 Белинский к Гоголю. Поцелуй кнута, как поцелуй Иуды...

  • @ВикторияЛитвинюк-б7щ
    @ВикторияЛитвинюк-б7щ 3 ปีที่แล้ว +3

    Мать в шоке,а домашка не сделана...

  • @ВладимирКикило-т9ь
    @ВладимирКикило-т9ь ปีที่แล้ว

    Земляника - не помещик , он - попечитель богоугодных заведений. Не просил Хлестакова рассказать нём государю. Об этом просил Бобчинск ий. Ав целом занятно

  • @olegm6049
    @olegm6049 ปีที่แล้ว +2

    Дядька бухает?!

  • @tatianay.6440
    @tatianay.6440 2 ปีที่แล้ว +2

    Бросила слушать после «Крепостное право, крепостное право… А в это время в Америке торговали рабами!».
    Ну что это такое?

  • @СергейДурнев-в5ш
    @СергейДурнев-в5ш 2 ปีที่แล้ว

    Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець.
    Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів.
    І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”?
    Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу.
    Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями.
    Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб.
    Олекса Вертипорох.

  • @karinakerol7864
    @karinakerol7864 4 ปีที่แล้ว +3

    Вы меня конечно простите, но это ну уж очень затянуто
    Видно, что никто не готовился и как-то муторно и скучно!!!
    Такого гениального писателя так скучно и не интересно рассказать, это надо уметь!
    У нас в школи двоишник и то лучше расскаже...

    • @СергейДурнев-в5ш
      @СергейДурнев-в5ш 2 ปีที่แล้ว

      Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець.
      Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів.
      І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”?
      Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу.
      Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями.
      Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб.
      Олекса Вертипорох

  • @maruva7659
    @maruva7659 ปีที่แล้ว

    Шамкающий лектор-жалкое зрелище.