Місіс вбивця. Дей Кін.

Коли такі речі трапляються з вами, ви реагуєте на них інакше. Патриція сидить дуже спокійно, схрестивши руки навколішки. Лише очі її обурюються. Час від часу вона скидає їх на мене, потім переводить на вікно комісаріату, за яким уже спустилася ніч. Отже, вона мене обдурила. Але на її обличчі цього не помітно. Її волосся, як і раніше, таке ж руде, а очі сині. Вона, як і я, продовжує дихати. Це все та сама чарівна жінка, яку я підчепив між двома вальсами на одному з балів, влаштованих у нашому кварталі, коли їй минуло вісімнадцять років, а я лише розпочинав свою діяльність у поліції.
Ми з'єдналися і обіцяли один одного поважати і берегти наш священний союз. Ну, а тепер вона все затоптала в багнюку. Губи її тремтіли, руде волосся було безладно, а очі розпухли від брехливих сліз.
«Повія! Я мав би надавати їй ляпасів», - думав я.
Натовп прибулих влаштовується в кабінеті капітана Карвора: поліцейські у формі, помічники прокурора, детективи відділу. Більшість із них справді засмучені тим, що сталося зі мною, а деякі висловлюють фальшиве співчуття.
Вбитий мене не турбує. Вбиті нерідко зустрічаються під час моєї роботи. Але думка, що Пат зрадила мене, викликає в мене нудоту. Я повернувся до неї спиною і почав дивитись у вікно. Зараз близько першої години ночі, але це не заважає деяким людям ходити вулицями. Дехто притулився до замкнених дверей. Ми теж колись так робили: Пат та я. У кількох будинках ще горить світло: чоловіки, що пізно повернулися, або подружжя, які займаються любов'ю, або батьки, що заспокоюють дитину, що прокинулася. Крокуючими кроками проходять бродяги, поодинці або компанією. Он пройшов п'яний. Ймовірно, шукає якийсь ресторанчик, який пізно закривається і не надто перебірливий у клієнтах. Долар праворуч, долар ліворуч, і в нього вже є випивка та дівчина.