@@Dan-u1e ну я дійсно вловила у описі Федька саме гіперактивну штуку Загострене почуття справедливості, прямота, неможливість втриматись на одному місці, жага до адреналіну, загальна неромотипова поведінка А жартувала я про це, бо можу жартувати про розлад, який є в мене, ай гес
Я коли читала не плакала як більшість, але було так сумно коли Федько начебто врятував Толю ціною власного життя, а цей егоїст Толя повісив усе на рятівника(
Пам'ятаю як Федько вразив мене в дитинстві, то треш. Недавно два моїх молодших брати проходили його і я кажу: "О, сонечки, ви будете ридать над ним", вони поржали і не повірили. Як прочитали - розридались. Так що погоджуюсь, його явно треба перекинути на старші класи, це занадто для дітей
Я в дитинстві навіть не усвідомлювала наскільки все погано але бляха Толя. Він буквально дитина яка розуміла що його абсолютно обожнюють батьки ч що він "вище" Федька і може робити все що забажає. Якби його хоч раз покарали, аби він хоч раз сказав правду що сам все зробив то ніколи Б в житті до інших не поліз. І це не заклик до насилля над дітьми це буквально те що було б. І він здається хотів смерті Федька, йому хотілось забрати чужого собаку, зруйнувати життя бо я не знаю напевно тому що він не міг собі дозволити вийти з ролі "пана" і бути дитиною
Я це читала у 6-му або на початку 7 класу. Я не плакала, але мене цей твір дуже шокував, засмутив і схвилював. Я навіть пам'ятаю як я батькам розповідала про що цей твір був. У мене голос дрижав сильно коли я їм розповідала.
Хоч і недолюблю Винниченка та погоджуюсь з Лесею Українкою про те, що він кепський (це ще слабко сказано) політик, проте мушу визнати, що письменник з нього чудовий. "Федько Халамидник" достатньо мене травмував. Тому хочу трохи поділитись: читаючи цей твір у 5 класі 10 річною травмованою дитиною, що тільки пережила булінг у минулій школі, та, яка ніколи не мала жодних довготривалих друзів + деякі непорозуміння з сім'єю, мене буквально вивели на справжні ридання одні тільки уривки в книзі. Я вже й не пам'ятаю, чи прочитала повністю твір, бо він залишив занадто болючі спогади своєю кінцівкою. Щира наївність Федька, чудового головного героя, з котрим легко дитина-читач може себе асоціювати, та його невідворотнє падіння крізь кригу у воду. Бутальне побиття ремнем батька. Мерзотна поведінка Толіка, що відібрав у Федька все: не тільки його життя своїм боягузтвом, а й навіть посмертне відбирання його єдиного справжнього, ув'язненого, друга горобця Схожі емоції та почуття, що прекрасно граються з психологічним тригером травмуючих спогадів завдали мені лише описи дитинства Чіпки з "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", що вже не довили до справжньої істерики. Дякую за огляд, Майстрине.
@@МихайлоПарцей Я трохи перефразула одну цитату в котрій Леся Українка сказала, що йому краще не лізти в політику. В житті вони ніколи не бачилися, проте Леся Українка осуджувала і була не згодна з Винниченком через його бажання писати російською. У 1902 вийшли його перші росмовні оповідання з цього все і почалося
@@МихайлоПарцей Я трохи перефразула цитату Лесі Українки про Винниченка в котрій вона каже, що йому краще не лізти в політику. Хоч вони ніколи не бачилися, проте Леся Українка була проти і не згодна з його варіативністю за бажанням писати роснявою. Я точно не пам'ятаю, проте цитата періоду 1902-1905 років
Читала це у п'ятому класі, була максимально не підготовлена ні до кінцівки ні до чого, ридала, потім прийшла до класу з отакими от о_о очима, дивлюся на свою подругу, вона такими ж очима дивиться на мене, і така: "читала?..", я просто киваю. І ми такі: шо за пі₴дець
6-7 клас мене ламав цими творами....ми читали їх на уроках, і весь клас плакав. І як не дивно, але це мої улюблені твори: Федько Халамидник, Климко, Жага до жииття, і ще пара інших творів в яких я не пам'ятаю назву, але пам'ятаю сюжет
Я абсолютно не люблю читати. І так було ще з дитинства.. Але одного разу просто вирішила собі прочитати рандомний твір з укр літ скорочено.. І після цього чісто така сиділа з покерфейсом і думками "невер егейн", бо, я думаю, зрозуміло, який саме твір я прочитала.. Боже мені було так сумно і образливо за Федька ви б знали.. Я згодна, що з нашою системою освіти треба щось робити, бо такі твори явно не для дітей
Я вважаю, що дітям якраз таки потрібно читати саме такі твори. Вони мають бути готові до жорстокості світу. Намагатися відгородити від усвідомлення цього нерозумно.
@@Nomad-oc3crтак але у більш старших класах а не в 5ому. Це занадто рано і це тригерило багато дітей зі схожими травмами. Вони і так знають про жостокість світу (ті хто травмовані), краще дати їм це читати в старших класах.
все таки добре що я полінилась і не читала Федька в 6 класі, бо відчуваю моя 11 річна кукуха полетіла б з теплі краї і не повернулась вперше прочитала буквально на початку цього місяця і сиділа в шоці після цього
коли в тіктоці почали з'являтись відео про федька(типу про те яка українська література депресів чи щось таке) я думала що я не читала твір(я дуже нехтуваоа літературою на літо щож). як виявилось читала, просто я настільки була у шоці що я стерла це зі своєї пам'яті :D бонус: у 2 класі на зарубіжній літературі в нас по програмі був твір про лева та собаку. спочатку нам розповідають як в нтх все добре які вони кльові друзі, потім собака ПОМИРАЄ, лев звісно нафіг розчавлений цим і потім аін ТЕЖ ПОМИРАЄ. моя матір сама була у шоці коли я їй це показала як причину чого я плачу :3
Та тоді це модно було в світовій літературі. У Гюго багато помираючих, у Мопассана, у Буніна, Купріна, Горького, Коцюбинського, Григоровича. Образ дитини, що страждає й вмирає взагалі був майже всюди
Я обожнював і ненавидів дане оповідання, тому вибачайте, але огляд дивитись не буду. Просто хотів сказати, що так бісив Толик (якщо не помиляюсь так звали хлопчика який підставив брехнею Федька) що я всі свої емоці на класі років триста назад так викладав, що аж викладачка з відкритим ротом слухала. Нереально мразотне створіння, чому, чому все скінчилось так як скінчилось, так сумно було... Не багато творів я читав по літературі, однак це одне з кращих творінь котре мені зустрічалось
Давайте домовимось Якщо ви хочете щось не дивитися, то не дивіться Мені це говорити не треба) Бо ви зайшли під відео і не додивились його навіть до середини, а це руйнує мені алгоритми і відео не просувається Дякую
Моя психологічна травма:_) Єдина книга, яка мене заставила плакати і один із небагатьох художніх витворів які мене добили до сліз. А батьки Федька... Пам'ятаю як після прочитання твору мене так бомбило з них, що я бажала їм здохнути (а не щоб Федько помирав). У мене і зараз залишився осадок після них. 10 емо балів із 10.
Я цю фігню читала, ще маленькою я була в а*уї від цього, ридала через смерть головного героя. Боже я була маленькою, тоді в мене світ був казковий, але після твору я боялась, що можуть померти близькі мені люди! Бо головний герой помер то і інші можуть померти. Повірте коли хтось з ваших близьких захворів, а ти кожну хвилину дивишся чи все в порядку, а в вночі плачеш бо думаєш, що він помре.
Я читала цей твір у 3 класі. Мене тоді лупцювали широким солдатським ременем з зіркою на пряжці. Я Федька асоціювала з собою і чудово його розуміла. Я мріяла так вільно гуляти, як Федько. Але ні, мене били за все: запізнилася? Отримуй. Руки в пасті? Знову отримуй
всі в коментарях розказують як ридали і сумували через цей твір, але я свого часу так раділа, що головний герой помер. це не особиста ненависть до Федька, а просто мені вже так набридли одноманітні, хороші твори з однаковою кінцівкою. ще я капець як любила твір, де головний герой це малий бідний хлопчик, якого під кінець твору застрелив німецький солдат. я до усрачки люблю Федька Халамидника, бо він просто перевернув все моє ставлення до літератури, що це може бути чимось цікавим
Я читала Федька на кухні, і ридала, коли мама спитала що сталося я її через ридання сказала що Федя помер (примітка в нас був однокласник Федір і я налякала маму)🥲 цей твір був за важкий для мене
Це мій улюблений і єдиний твір з української літератури. Пам'ятаю як я це читала і як потім переказувала батькам і вони були в шоці і чуть не росплакались.
Дуже було цікаво дивитись відео на тематику аніме, вперше за довгий час зайшла на канал, шкода що більше таких відео не буде, але головне щоб авторка була счаслива ( тем більше є ї інші схожі канали с такою тематикою ).
Моя історія знайомства з цим твором була така: я були не підготовлені до укр.літ і просто слухали переказ у класі. В якийсь момент вчителька бачить, що багато хто не читав і дорозповідає до кінця. А розповідати вона вміла. І ось сцена де Федько захворів, я очікую, що він одужає і непорозуміння буде вирішено, ну, щасливий фінал якийсь буде, але Федько помирає. І мене ніби вдарили чимось важким, мій мозок п'ятикласника офігів. Потім я перечитували, жували шмарклі, бо скло смачне і написано класно.
Нам теж переказували. Але я єдина хто плакала. Вчительці навіть треба було пояснювати моєму сусіду по парті чого я плачу. Він чи то не проникся текстом чи то "це ж не справжні люди, а персонажі"
у минулому році читала цей твір по шкільній програмі. в кінці, коли Федько п*мер, я ледь не розплакалась, адже всі вважали, що Толик сказав правду... дуже сумний твір, змушує переживати за персонажів
Ахаха. Я ще пригадала, шо в класі 5 чи 6 ми читали якусь казку, ("Про правду і кривду" вона називалась, здається) і там буквально є момент, де чєл іде вішатися в лісі і нам давали писати про це твір-роздум і я така про себе думала: "нє, ну, в принципі, я тебе розумію чєл", але звісно шо я написала, шо "яка б не була складна життєва ситуація не можна вчиняти самогубсвто" (ну тп того). Та й таке
Читали то у п'ятому класі десь рік тому і, бляха, то досі мій улюблений твір👍 +за розмову/переказ дві 12 отримала, що вдвічі краще, бо реально цікаво було. Було мені 10-11 тоді:^
памʼятаю, що в класі я зазвичай читала твори, а потім перед урокам літератури розповідала друзям сюжет аби вчителька не гримала на них. коли розповідала федька, вони почали плакати, але на нас чекав ще й климко…
УРАААААА!! Дякую дуже за Федька, це неймовірно епічне завершення саґи оглядів. І саме відео таке ж неймовірне! Скільки ж сил та часу на те щоби перечитати матеріал, написати сценарій, налаштувати візуал, відзняти, змонтувати, йооокелемене.... Але вийшло просто опупенно-офігенно! Все супер чотко, цікаво, гармонійно й захоплююче. Дякую, Майстрине! З нетерпінням чекаємо наступних відео з відповідями на запитання й взагалі будь-які рубрики, які тобі особисто будуть комфортними! Все подивимось і підтримаємо, ти будь-який контент створюєш просто смаколиком 🤌🤌🤌🤌
Блін,я пам'ятаю,що читала таке з літератури,(в 5 класу цей твір читають?)але геть все забула треба перечитати мабуть. Ps.Мене тригерять батьки Федька.Толька це взагалі -вибух мозку.🤯Мені одній здається,що подібні твори потріюно давати у класі принайні 8-9.Мабуть,саме через те що у 10,мало щось усвідомлюєш,ти не розумієш,що відбувається.Ні я не плачу,це просто мої очі пітніють.Але,бляха,я не розумію,як автор виправдовуває його батька,чому,от Ч О М У.
Пам'ятаю в 6 класі я хотіла як зазвичай прочитати все уривками а коли дійшла до кінця то мені стало капець як цікаво що відбулось і я заново перечитала повністю
А знаєте хто насправді в усьому цьому винний? Не Толя (хоч він і кінчений) Не Федько А БАТЬКИ САМІ Ж ВБИЛИ СВОЮ ДИТИНУ, НЕ ДОПОМОГЛИ, НЕ ПОСЛУХАЛИ, НЕ ПІДТРИМАЛИ ВБИЛИ. В КІНЧЕНІ ПРОСТО КІНЧЕНІ
3:34 Я не навиджу Толю і коли читав , і зараз. 7:46 Він ще й врятував Толіка а Толік вух..-лайно 14:10 я плакав від смерті Федька я плакав . Гаразд я просто процитую Юру і скажу що на толю у мене ,,НЕ МАЄ СИЛИ''
Пам'ятаю як ми читали це в школі, не знаю про що я тоді думала, але Толька мені чомусь навіть не здавався поганим 😮 Після вашого огляду бачу що це й справді дуже сумний твір 😢
Я всплакнула знову після того як згадала що він питав чи із толею все добре хоча він помирав... Я одразу зрозуміла що до чого бо мене теж колись били батьки і я не хотіла аби моїх сестер це спідкало. Навіть якщо вони заслужили б цього типу... Федько Халамидник lives rent free in my head.
Ось ми недавно Винниченка проходили і згадували Федька (якого пам'ятали всі). Наша вчителька з літератури розповідала, що, на щастя, в НУШі вже нема того Федька в 5-ому класі
Це був твір, який зламав мою психіку🙂 Тому зараз подивлюсь половину, дійшла он до моменту з таненням криги і, знаєте, краще додивлюсь завтра. Бо щось мені підказує, що я буду в розпачі з флешбеками в голові, якщо взагалі не буду плакати. Якщо тут буде дуже багао помилок, sorry, but I'm tired 😫
Боже памʼятаю ми це в шостому класі прочитали, так потім збирали бригаду проти Толіка… у нас на укр літ були постійні протести і всю цю тему ми кричали «Толя фуууу» але ніхто в нашому класі не плакав, лише погрожували Толіку=)
І ми це читали у 5-7 класі (не пам'ятаю точно) паралельно з Достоєвським. Для розробників шкільної програми як по українській так і по зарубіжній літературі виділено окреме спекотне місце в пеклі
Можете мене ненавидіти, але через початкове представлення федька і те, що він спокійно сприймав біль (через це мені важко було бачити в ньому живу людину) я не мала емпатії до Федька. Але я й не розуміла його батьків. І ще, я асоціюю себе з Толею і не могла на нього сильно злитися, бо я поводилася спокійно і мене часто ставили у прикад вчителі. Я знаю, що я жахлива людина, але мені байдуже.
Все нормально з цим твором, ми його проходили в 5тому класі в моїй школі, і все нормально нівкого ніяких проблем з психікою немає, а якщо і є то думаю точно не від цього твору. Та і ви бачили які серіали чи ані зараз суяасні п'ятикласники дивляться? Думаю федько халамидник в порівнянні з ними буде здаватися чимось легким а не тим що руйнує психіку.
Оце 2 книги,які мене не змусять перечитувати,хоча вони дуже цікаві.В обох автори закохують в малолітнього героя,який наприкінці гине-це "Федько-халамидник" і "Гаврош"Гюго
![PASULOL รามเกียรติ์ ตอนที่ 4 นนทกพบรัก [Ramakien Ep.4: Nonthok in love]](http://i.ytimg.com/vi/tMUQgmZzf_A/mqdefault.jpg)
![เจ็บที่ยังฮัก - ม่อน วรวิทย์ [ Official Mv ] จอนนี่มิวสิค](http://i.ytimg.com/vi/KALIGSRSjFs/mqdefault.jpg)
Вибачте за кількість слюру у відео, я щось не сильно помітила.. Треба більше себе стримувати і замислюватись
Але донадьте на збір!❤
Я як той хто страждає на РДУГ,не називав би Цей синдром "Шилом в дупі".
Це важче і неприємно,ніж просто дитина 19-20 століття.
Фу
@@Fizaroli. в мене РДУГ..
Ну, не знаю. Мені РДУГ знатно псує життя. Хоча, мабуть, не лише він, а цілий ряд обставин, кожну з котрих РДУГ дуже посилює
@@Dan-u1e ну я дійсно вловила у описі Федька саме гіперактивну штуку
Загострене почуття справедливості, прямота, неможливість втриматись на одному місці, жага до адреналіну, загальна неромотипова поведінка
А жартувала я про це, бо можу жартувати про розлад, який є в мене, ай гес
@@maystryniav +
Я коли читала не плакала як більшість, але було так сумно коли Федько начебто врятував Толю ціною власного життя, а цей егоїст Толя повісив усе на рятівника(
Вітаю, вас я, моя мати й здається увесь клас здається сприймав цю історію так само.
Пам'ятаю як Федько вразив мене в дитинстві, то треш. Недавно два моїх молодших брати проходили його і я кажу: "О, сонечки, ви будете ридать над ним", вони поржали і не повірили. Як прочитали - розридались.
Так що погоджуюсь, його явно треба перекинути на старші класи, це занадто для дітей
Твір справді чудовий, за увесь час мені ще дуже сподобались твори Кобилянської : "Земля" і " Меланхолійний вальс" прям чіпляє за душу
Я в дитинстві навіть не усвідомлювала наскільки все погано але бляха Толя.
Він буквально дитина яка розуміла що його абсолютно обожнюють батьки ч що він "вище" Федька і може робити все що забажає.
Якби його хоч раз покарали, аби він хоч раз сказав правду що сам все зробив то ніколи Б в житті до інших не поліз.
І це не заклик до насилля над дітьми це буквально те що було б. І він здається хотів смерті Федька, йому хотілось забрати чужого собаку, зруйнувати життя бо я не знаю напевно тому що він не міг собі дозволити вийти з ролі "пана" і бути дитиною
Я згідна але сподіваюсь під покаранням ви не кажете про фізичне...
Я це читала у 6-му або на початку 7 класу. Я не плакала, але мене цей твір дуже шокував, засмутив і схвилював. Я навіть пам'ятаю як я батькам розповідала про що цей твір був. У мене голос дрижав сильно коли я їм розповідала.
обоже...огляд на мою дитячу травму... мені ридати від ностальгії чи радіти від огляду?🤠
Так
Хоч і недолюблю Винниченка та погоджуюсь з Лесею Українкою про те, що він кепський (це ще слабко сказано) політик, проте мушу визнати, що письменник з нього чудовий.
"Федько Халамидник" достатньо мене травмував. Тому хочу трохи поділитись: читаючи цей твір у 5 класі 10 річною травмованою дитиною, що тільки пережила булінг у минулій школі, та, яка ніколи не мала жодних довготривалих друзів + деякі непорозуміння з сім'єю, мене буквально вивели на справжні ридання одні тільки уривки в книзі. Я вже й не пам'ятаю, чи прочитала повністю твір, бо він залишив занадто болючі спогади своєю кінцівкою. Щира наївність Федька, чудового головного героя, з котрим легко дитина-читач може себе асоціювати, та його невідворотнє падіння крізь кригу у воду. Бутальне побиття ремнем батька. Мерзотна поведінка Толіка, що відібрав у Федька все: не тільки його життя своїм боягузтвом, а й навіть посмертне відбирання його єдиного справжнього, ув'язненого, друга горобця
Схожі емоції та почуття, що прекрасно граються з психологічним тригером травмуючих спогадів завдали мені лише описи дитинства Чіпки з "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", що вже не довили до справжньої істерики.
Дякую за огляд, Майстрине.
Чомусь завжди спокійно сприймав такі історії. Трохи злість, трохи розчарування, але завжди спокійно.
Мабуть тому, що у вас немає досвіду, який би перегукувався з тим, що описаний у творах, або ви занадто сильно подавляєте свої емоції
Леся померла в 1913
@@МихайлоПарцей Я трохи перефразула одну цитату в котрій Леся Українка сказала, що йому краще не лізти в політику. В житті вони ніколи не бачилися, проте Леся Українка осуджувала і була не згодна з Винниченком через його бажання писати російською. У 1902 вийшли його перші росмовні оповідання з цього все і почалося
@@МихайлоПарцей Я трохи перефразула цитату Лесі Українки про Винниченка в котрій вона каже, що йому краще не лізти в політику. Хоч вони ніколи не бачилися, проте Леся Українка була проти і не згодна з його варіативністю за бажанням писати роснявою. Я точно не пам'ятаю, проте цитата періоду 1902-1905 років
Читала це у п'ятому класі, була максимально не підготовлена ні до кінцівки ні до чого, ридала, потім прийшла до класу з отакими от о_о очима, дивлюся на свою подругу, вона такими ж очима дивиться на мене, і така: "читала?..", я просто киваю. І ми такі: шо за пі₴дець
6-7 клас мене ламав цими творами....ми читали їх на уроках, і весь клас плакав. І як не дивно, але це мої улюблені твори: Федько Халамидник, Климко, Жага до жииття, і ще пара інших творів в яких я не пам'ятаю назву, але пам'ятаю сюжет
Я абсолютно не люблю читати. І так було ще з дитинства.. Але одного разу просто вирішила собі прочитати рандомний твір з укр літ скорочено.. І після цього чісто така сиділа з покерфейсом і думками "невер егейн", бо, я думаю, зрозуміло, який саме твір я прочитала.. Боже мені було так сумно і образливо за Федька ви б знали.. Я згодна, що з нашою системою освіти треба щось робити, бо такі твори явно не для дітей
Я вважаю, що дітям якраз таки потрібно читати саме такі твори. Вони мають бути готові до жорстокості світу. Намагатися відгородити від усвідомлення цього нерозумно.
@@Nomad-oc3crтак але у більш старших класах а не в 5ому. Це занадто рано і це тригерило багато дітей зі схожими травмами. Вони і так знають про жостокість світу (ті хто травмовані), краще дати їм це читати в старших класах.
пам'ятаю федька халамидника. а ще, ніколи не забуду, як заплакав у класі, коли читали. бо так шкода було. чудовий твір.
все таки добре що я полінилась і не читала Федька в 6 класі, бо відчуваю моя 11 річна кукуха полетіла б з теплі краї і не повернулась
вперше прочитала буквально на початку цього місяця і сиділа в шоці після цього
коли в тіктоці почали з'являтись відео про федька(типу про те яка українська література депресів чи щось таке) я думала що я не читала твір(я дуже нехтуваоа літературою на літо щож). як виявилось читала, просто я настільки була у шоці що я стерла це зі своєї пам'яті :D
бонус: у 2 класі на зарубіжній літературі в нас по програмі був твір про лева та собаку. спочатку нам розповідають як в нтх все добре які вони кльові друзі, потім собака ПОМИРАЄ, лев звісно нафіг розчавлений цим і потім аін ТЕЖ ПОМИРАЄ. моя матір сама була у шоці коли я їй це показала як причину чого я плачу :3
Та тоді це модно було в світовій літературі. У Гюго багато помираючих, у Мопассана, у Буніна, Купріна, Горького, Коцюбинського, Григоровича. Образ дитини, що страждає й вмирає взагалі був майже всюди
Я обожнював і ненавидів дане оповідання, тому вибачайте, але огляд дивитись не буду. Просто хотів сказати, що так бісив Толик (якщо не помиляюсь так звали хлопчика який підставив брехнею Федька) що я всі свої емоці на класі років триста назад так викладав, що аж викладачка з відкритим ротом слухала. Нереально мразотне створіння, чому, чому все скінчилось так як скінчилось, так сумно було... Не багато творів я читав по літературі, однак це одне з кращих творінь котре мені зустрічалось
Давайте домовимось
Якщо ви хочете щось не дивитися, то не дивіться
Мені це говорити не треба) Бо ви зайшли під відео і не додивились його навіть до середини, а це руйнує мені алгоритми і відео не просувається
Дякую
@@maystryniav та подивився я відео, не переймайтесь 🙂
Моя психологічна травма:_) Єдина книга, яка мене заставила плакати і один із небагатьох художніх витворів які мене добили до сліз. А батьки Федька... Пам'ятаю як після прочитання твору мене так бомбило з них, що я бажала їм здохнути (а не щоб Федько помирав). У мене і зараз залишився осадок після них. 10 емо балів із 10.
Я цю фігню читала, ще маленькою я була в а*уї від цього, ридала через смерть головного героя. Боже я була маленькою, тоді в мене світ був казковий, але після твору я боялась, що можуть померти близькі мені люди! Бо головний герой помер то і інші можуть померти. Повірте коли хтось з ваших близьких захворів, а ти кожну хвилину дивишся чи все в порядку, а в вночі плачеш бо думаєш, що він помре.
Коротко.
Краще ці твори на 7-8 клас перенести коли учні взмозі задуматися, проаналізувати і зрозуміти і зробити висновки !!
Я читала цей твір у 3 класі. Мене тоді лупцювали широким солдатським ременем з зіркою на пряжці. Я Федька асоціювала з собою і чудово його розуміла. Я мріяла так вільно гуляти, як Федько. Але ні, мене били за все: запізнилася? Отримуй. Руки в пасті? Знову отримуй
@@Alina-dd7yzУ 7-8 класі дітям вже пофіг+по**ать на літературу, тому в такому випадку вже мало хто його читатиме
всі в коментарях розказують як ридали і сумували через цей твір, але я свого часу так раділа, що головний герой помер. це не особиста ненависть до Федька, а просто мені вже так набридли одноманітні, хороші твори з однаковою кінцівкою. ще я капець як любила твір, де головний герой це малий бідний хлопчик, якого під кінець твору застрелив німецький солдат. я до усрачки люблю Федька Халамидника, бо він просто перевернув все моє ставлення до літератури, що це може бути чимось цікавим
Климко?
@@мариязаяц-и3с тааааааак
Я читала Федька на кухні, і ридала, коли мама спитала що сталося я її через ридання сказала що Федя помер (примітка в нас був однокласник Федір і я налякала маму)🥲 цей твір був за важкий для мене
З цього твору почалось моє захоплення склом і важкммм емоційно творами. Моя перша літературна травма, завжди болітиме
Це мій улюблений і єдиний твір з української літератури. Пам'ятаю як я це читала і як потім переказувала батькам і вони були в шоці і чуть не росплакались.
Дуже було цікаво дивитись відео на тематику аніме, вперше за довгий час зайшла на канал, шкода що більше таких відео не буде, але головне щоб авторка була счаслива ( тем більше є ї інші схожі канали с такою тематикою ).
Моя дитяча травма😭😭😭
Моя історія знайомства з цим твором була така: я були не підготовлені до укр.літ і просто слухали переказ у класі. В якийсь момент вчителька бачить, що багато хто не читав і дорозповідає до кінця. А розповідати вона вміла. І ось сцена де Федько захворів, я очікую, що він одужає і непорозуміння буде вирішено, ну, щасливий фінал якийсь буде, але Федько помирає. І мене ніби вдарили чимось важким, мій мозок п'ятикласника офігів. Потім я перечитували, жували шмарклі, бо скло смачне і написано класно.
Нам теж переказували. Але я єдина хто плакала. Вчительці навіть треба було пояснювати моєму сусіду по парті чого я плачу. Він чи то не проникся текстом чи то "це ж не справжні люди, а персонажі"
НАРЕШТІ!!! ЧОМУ ПРО ЦЕЙ ТВІР ТАК МАЛО ГОВОРЯТЬ???🤯🤯
Федько Халамидник перша книга із за котрої я плакала
Коли перечитав у дорослому віці, зрозумів, що там чітко сказано, що Толя росіянин.
І класова нерівність перетворилась на щось більш зрозуміле.
Бля якщо рілі є фанфіки із ними то мені щк більш огидно від цього...
Коли я вчилась то його читали в 5му … це настільки зламало мене що я боялась читати оповідання до 10кл.
у минулому році читала цей твір по шкільній програмі. в кінці, коли Федько п*мер, я ледь не розплакалась, адже всі вважали, що Толик сказав правду... дуже сумний твір, змушує переживати за персонажів
Я знову плачу як сука, дякую за емоції 🥲👍
Памʼятаю як читала про Федька.В кінці я плакала😢
Ахаха. Я ще пригадала, шо в класі 5 чи 6 ми читали якусь казку, ("Про правду і кривду" вона називалась, здається) і там буквально є момент, де чєл іде вішатися в лісі і нам давали писати про це твір-роздум і я така про себе думала: "нє, ну, в принципі, я тебе розумію чєл", але звісно шо я написала, шо "яка б не була складна життєва ситуація не можна вчиняти самогубсвто" (ну тп того).
Та й таке
Я недочитав остількі 🤏 і був трохи в афігу, але я читав це десь в шостому-сьомому класі
Читали то у п'ятому класі десь рік тому і, бляха, то досі мій улюблений твір👍 +за розмову/переказ дві 12 отримала, що вдвічі краще, бо реально цікаво було.
Було мені 10-11 тоді:^
памʼятаю, що в класі я зазвичай читала твори, а потім перед урокам літератури розповідала друзям сюжет аби вчителька не гримала на них. коли розповідала федька, вони почали плакати, але на нас чекав ще й климко…
УРАААААА!!
Дякую дуже за Федька, це неймовірно епічне завершення саґи оглядів.
І саме відео таке ж неймовірне! Скільки ж сил та часу на те щоби перечитати матеріал, написати сценарій, налаштувати візуал, відзняти, змонтувати, йооокелемене.... Але вийшло просто опупенно-офігенно! Все супер чотко, цікаво, гармонійно й захоплююче. Дякую, Майстрине!
З нетерпінням чекаємо наступних відео з відповідями на запитання й взагалі будь-які рубрики, які тобі особисто будуть комфортними! Все подивимось і підтримаємо, ти будь-який контент створюєш просто смаколиком 🤌🤌🤌🤌
5:54 нууу хтивість це теж гріх...)))) вибачте
Блін,я пам'ятаю,що читала таке з літератури,(в 5 класу цей твір читають?)але геть все забула треба перечитати мабуть.
Ps.Мене тригерять батьки Федька.Толька це взагалі
-вибух мозку.🤯Мені одній здається,що подібні твори потріюно давати у класі принайні 8-9.Мабуть,саме через те що у 10,мало щось усвідомлюєш,ти не розумієш,що відбувається.Ні я не плачу,це просто мої очі пітніють.Але,бляха,я не розумію,як автор виправдовуває його батька,чому,от Ч О М У.
Пам'ятаю в 6 класі я хотіла як зазвичай прочитати все уривками а коли дійшла до кінця то мені стало капець як цікаво що відбулось і я заново перечитала повністю
А знаєте хто насправді в усьому цьому винний? Не Толя (хоч він і кінчений)
Не Федько
А БАТЬКИ
САМІ Ж ВБИЛИ СВОЮ ДИТИНУ, НЕ ДОПОМОГЛИ, НЕ ПОСЛУХАЛИ, НЕ ПІДТРИМАЛИ
ВБИЛИ.
В
КІНЧЕНІ
ПРОСТО КІНЧЕНІ
Так ЄС сі
3:34 Я не навиджу Толю і коли читав , і зараз. 7:46 Він ще й врятував Толіка а Толік вух..-лайно 14:10 я плакав від смерті Федька я плакав . Гаразд я просто процитую Юру і скажу що на толю у мене ,,НЕ МАЄ СИЛИ''
Нарешті цей огляд вийшов. Дякую
Найбажаніший огляд за останній місяць так точно❤ Спасибі за контент та працю
Надзвичайно дякую за огляд , все було чітко та ясно , ваші огляди це просто щось з чимось , бажаю вам успіху в розвитку каналу ♡
Meні норм було читати в школі цей твір, після такого є відчуття ніби з тебе падають рожеві окуляри, бо нічого не бачиш через сльози😢
Пам'ятаю як ми читали це в школі, не знаю про що я тоді думала, але Толька мені чомусь навіть не здавався поганим 😮
Після вашого огляду бачу що це й справді дуже сумний твір 😢
Я всплакнула знову після того як згадала що він питав чи із толею все добре хоча він помирав... Я одразу зрозуміла що до чого бо мене теж колись били батьки і я не хотіла аби моїх сестер це спідкало. Навіть якщо вони заслужили б цього типу... Федько Халамидник lives rent free in my head.
Це відео вилізло мені в рекомендаціях і одним своїм прев'ю викликало в'єтнамські флешбеки про психотравми дитинства
Дякую що я це не читала
Кожний раз коли наша вчителька української літератури дочитувала цей твір вона плакала, і от тіки після неї плакав весь клас
Ось ми недавно Винниченка проходили і згадували Федька (якого пам'ятали всі). Наша вчителька з літератури розповідала, що, на щастя, в НУШі вже нема того Федька в 5-ому класі
Я колись, в дитинстві коли прочитав тей твір. Так плакав, як та сучка....😢
Твір можна переназвати на "Коли оплата в психолога не пройшла і..."
Коли в школі проходили цей твір то мене він так сильно вразив - ще довго було сумно після прочитання твору
У Винниченка ще є дуже гарне оповідання "Терень".
о, так, найбільш стрьомний твір дитячої літератури
Це був твір, який зламав мою психіку🙂
Тому зараз подивлюсь половину, дійшла он до моменту з таненням криги і, знаєте, краще додивлюсь завтра. Бо щось мені підказує, що я буду в розпачі з флешбеками в голові, якщо взагалі не буду плакати.
Якщо тут буде дуже багао помилок, sorry, but I'm tired 😫
Було дуже мило і цікаво няв ❤️ (співчуваю вам)
Капець, читала, коли у сина в школі було це. Плакала(
Книгу ніколи не читала. Розплакалася від огляду....
А мені якраз навпаки, здається що п'ятий клас норм (добре, я проходила його у шостому). Дитині корисно знати як ними можуть маніпулювати.
Ну що, відновимо мої травми по новому?
Боже памʼятаю ми це в шостому класі прочитали, так потім збирали бригаду проти Толіка… у нас на укр літ були постійні протести і всю цю тему ми кричали «Толя фуууу» але ніхто в нашому класі не плакав, лише погрожували Толіку=)
Мене цей твір не травмував. Мама впоралась з цим раніше) Жодна з цих тем не була для мене новою, вона більшість показала в дитинстві))
Вибачте, але все, що може "звабити" мене залізти на дерево, це скажений собака, який женеться за мною
Діти усі лазять.
Ну, діти лазять. Раніше всі і дуже високо. Зараз - майже не лазять.
Моє дитинство довго проходило на деревах з іншими дітьми у дворі.
І ми це читали у 5-7 класі (не пам'ятаю точно) паралельно з Достоєвським. Для розробників шкільної програми як по українській так і по зарубіжній літературі виділено окреме спекотне місце в пеклі
Ура я дочекалася 🎉
А кого він не зламав. Це повний жах таке ставлення батьків
капець це до сліз. знову...
Федько Халамидник це ще просто, Климко це вже травма
Прочитала цей твір в 2 класі..можете починати оплакувати мою психіку))
Прочитайте ще "Кумедію з Костем*
Файні сіськи !
чел ти не крутий. йди скажи це своїй мамі яка не розказувалда про будову тіла в жінок
Можете мене ненавидіти, але через початкове представлення федька і те, що він спокійно сприймав біль (через це мені важко було бачити в ньому живу людину) я не мала емпатії до Федька. Але я й не розуміла його батьків. І ще, я асоціюю себе з Толею і не могла на нього сильно злитися, бо я поводилася спокійно і мене часто ставили у прикад вчителі. Я знаю, що я жахлива людина, але мені байдуже.
До чого тут, що ви «спокійна»? Надіюсь, ви не здатні так підставити людину, як ця гнида?
Я його читала в дитинстві. Мені подобалося оповідання. Я йому співчувала
О, ми цей твір проходили у, приблизно, 6 чи 7 класі!
Ми це читали на уроці в школі. :3.
Дякую за останній огляд❤, дякую що зберегли мені психіку, я не буду читати федька тепер вже 100%
Ми цю історію вивчали на українській літературі минулого симестру...
Пам'ятаю в школі проходили
Перші дитячі травми
Шкода хлопця(
Пам'ятаю, як ми читали це в школі. Це було сумно...
Охх я пам'ятаю, як плакала і як на декілька років невзлюбила укр.літ.😔
Та на фоні того що ви оглядали Федько Халамидник це ще не так погано
Тут понятне діло винні батьки в смерті Федька.
Все нормально з цим твором, ми його проходили в 5тому класі в моїй школі, і все нормально нівкого ніяких проблем з психікою немає, а якщо і є то думаю точно не від цього твору.
Та і ви бачили які серіали чи ані зараз суяасні п'ятикласники дивляться? Думаю федько халамидник в порівнянні з ними буде здаватися чимось легким а не тим що руйнує психіку.
Це 15 хв мемів з кітиками❤
він зламав мені менталку в 5 класі, вже😅
Оце 2 книги,які мене не змусять перечитувати,хоча вони дуже цікаві.В обох автори закохують в малолітнього героя,який наприкінці гине-це "Федько-халамидник" і "Гаврош"Гюго
Важкий твір, але заставляє задуматися
Нарешті хтось про цей шедевр розповів. Цей твір зламав психіку, виходить, не тільки мені 😢
Я коли читала його в школі, я ридала😭
Як же я ридала, читаючи це оповідання. Мабуть, чи не єдиний короткий твір з уроків укрліт, який я пам'ятаю більш, ніж 10 років після прочитання
Вперше в житті я зраділа що не любила читати літ в школі, моя дитяча психіка була врятована від федька халамидника
ви дужедуже гарна
Майстриняв напиши який сайти для фанфіків, ти читаєш.
5 клас і це в програмі
Ми це в 7 класі читали і в кінці я плакала 😢
Жаль що ти йдеш але хотіла сказати про твір Поліанна , теж досить важкий і ми здається вчили його в 6 класі
Чому я пам'ятаю цей твір? 😐
Я заплакав коли його читав