Безумовна любов - любов батьків до дітей, і то не завжди буває. Безумовна любов у віруючих людей до Бога. У всіх інших стосунках любов і прийняття рідко коли буває абсолютним і безумовним , інакше можна втратити себе. От любов до себе - роман на все життя 😊
Я пройшла довгий шлях на якому ідентифікувала свої травми, проблеми, недосконалості. Я ненавиділа їх, плакала, не приймала, викорінювала, виправляла, ростила нову себе. Але з часом я усвідомила, що вони частина мене, що вони прекрасні і я прекрасна, маючи їх. Саме моя недосконалість робить мене унікальною, мої мінуси і біди в кінцевому результаті ставали найбільшим поштовхом для трансформацій. І я люблю їх, я вдячна їм. Зрозумівши це , прийшла беззаперечна любов до себе, повне прийняття себе. І тільки потім я змогла віддавати її іншим
З досвіду з життя беззаперечну любов знаю тільки від собак і коней ....а також від немовлят і....ще трапляється така любов матері до своєї дитини... Вся інша любов ... ілюзія в якій зручно почуваєшся
Щиро дякую! Така думка блукала… Думаю, що ні. І Делону підказав його шалений досвід. В своїй беззаперечній любові, ми всерівно шукаємо те, що нам гріє душу. Чомусь, навіть те, що в моєму житті було таким словом, з плином часу розсіюється… ми не знайшли те, про що мріяли та бажали…
Саме зараз я переживаю втрату своєї улюбленої кішечки, мене мучить відчуття провини разом з відчуттям непоправної втрати. Я розумію Вас та Алёна Делона, я пізнала, що таке беззаперечна любов, на жаль ми її отримуємо лише від наших тварин, а люди чомусь не можуть так любити…
Дякую за етюд...Ален Делон мав багато романів з жінками...досить напружені відносини з дітьми...зараз багато судів...залишаються йому вірні тільки собаки. Беззаперечна любов існує ...був і є свідком сімей з чудовими відносинами в зрілому віці, коли романтичне почуття вже не містить у собі сексуального бажання. Хотів написати "платонічне кохання" - згадав що Платон говорив про чисте кохання між чоловіками. Філософ вважав жінку істотою ницою і брудною, а таке кохання порочним. Любов і спілкування з собаками і конями звичайно відрізняється від людського спілкування та любові.
Тут якась плутанина. Мати приймає дитину будь-якою, але оцінює її поведінку, емоційний стан, зовнішний вигляд, хід і направленість думок інтересів, вподобань та ін. А інакше неможливо виховувати. То отже, любов це почуття моє, воно або є або його немає. І якщо воно є то я в принципі люблю без умов, а як інакше якщо це почуття що я переживпю на рівні фізіології, інше що якщо це дитина, то я починаю втручатись в її поведінку з певною ціллю, а якщо стороння людина чи клієнт то приймає такою якою вона є.
Беззаперечна любов можлива між дитиною і батьками, але не у всіх. Хоча я не відразу відчула любов до своєї дитини. Це відбулось поступово, тобто не з перших обіймів
Нещодавно підслухав розмову двох скандинавів, вони спілкувались за те Що людина не здатна любити Взагалі Що та ж «материнська любовь», яка вважається безумовною, в собі ж вже і має умову А любовь це сонце, любовь це трава, любовь це дерево Любовь це мертва людина, яка лежить посеред поля Вона віддає себе всю, не потребуючи нічого взамін Її їдять тварини, птахи, вона віддає свої поживні речовини землі на якій упала І саме це є кохання
Дяк за тему, актуально. Моя думка: є! Тільки має безліч проявів. Любов матері до дитини, дитини до батьків. І чоловіка до жінки (та навпаки) також є: Шекспір (та й інші уламки всіх часів інародів) то яскраво висвітив в Ромео та Джульєтта. Тільки той абсолют в головах у людей, і у кожного свій, від чого і емоційні трагедії.
Дуже глибока тема, теж над цим замислювалась, чи буває у людей одночасно беззаперечна любов? Гадаю,що так, буває, але на невеликий проміжок часу💫💫💫💫Дякую, що такі класні теми підіймаєте, розкриваєте, аналізуєте💖💖💖
Мені здається, що беззаперечна прив'язаність виникає тоді, коли я вирішую, що житиму для іншого ("я для тебе") і вже немає моїх інтересів, а є наші. Напевно, це виникає тоді, коли дуже добре разом. Абсолютна любов, на мій погляд, це коли людина своїм життям жертвує заради іншої людини або людей.
А що сам Делон вкладає в поняття "беззаперечна любов"? Він годує своїх собак, проводить час, грається... За це вони його і люблять. В слові "беззапернчність", як на мене, є якийсь примус. Може все ж таки йшлося про "безумовність"?
Так, теж більше це визначення лягає на душу. Безумовна любов бабусь та дідусів до онуків,які з перших хвилин життя зростали поруч. Всі роз'їхались,вже дорослі,але ця любов була до останнього подиху рідних. І у онуків не виникало питання - доглянути з любов'ю своїх безумовно кохаючих стареньких,бо вони навчені кохати так,безумовно приймаючи.
Теж про це подумала. Чи "любили" б собаки господаря, якби він їх морив голодом, не вигулював, бив, не лікував за потреби? А пам'ять тварин - спірне питання. У мого діда багато років була вівчарка. Милий і досить слухняний пес. Одного разу пес щось нашкодив дуже, і дід легенько його вдарив і нагримав. Пес "не забув" і через якийсь час відірвав дідові півруки. І хто такий собака без дресури, якщо вже про собак? Дика й досить небезпечна тварина. Чи "любитиме" господар дику неконтрольовану тварину, яка гарчить, гризе меблі та спорожнюється на килимі?
Так. Але чого вже постарівший немічний Делон цього собі хоче? А раніше? Що рухало ним ставати "Делоном"? Хіба не прагнення до любові собі? А він як любив раніше? І як він не любить тепер? Хм . . . @@user-yd6io7pr1z
Мабуть для того, щоб беззаперечно любити когось треба забути (читати "не любити") себе, забути про своє Я. Собака може беззаперечно любити господаря, бо потреби в неї інші. У цивілізованому світі кожна любов рано чи пізно стикається з тими чи іншими потребами. Навіть якщо вона і була беззаперечною за різних обставин перестає такою бути. Напевне єдина беззаперечна любов може бути у батьків до дітей, і то не завжди.
Доброго дня Олегу Созонтовичу. Відповідаю, наче на іспиті. Але от не відпускає і все... . Чи існує безумовна любов? Існує. Бо вона входить до класифікації Джона Ли, і називається Агапе. А якщо існують інші типи любві. Бо ніхто ж не буде заперечувати що існує Єрос, Людус, Мания. То и вона існує. "Джон Ли в своей работе "Цвета любви" выделил шесть основных стилей любви: Эрос: Страстная, романтическая любовь. Людус: Игривый и незаинтересованный стиль любви. Сторге: Дружеская и товарищеская любовь. Прагма: Практичная и расчетливая любовь. Мания: Одержимая и ревнивая любовь. Агапе: Безусловная, самоотверженная любовь."
"Может, это была любовь? Временное помешательство? Страстная одержимость? Тиа и Плохиш были заняты исключительно друг другом. Оба демонстрировали, казалось, неисчерпаемую энергию: они ели и спали значительно меньше, чем это обычно делают слоны. При этом они общались, нежно притрагиваясь друг к другу и «беседуя» низкими, мягкими, рокочущими голосами. Тиа, казалось, испытывала истинную, пусть и временную, страсть к этому гордомумощному, зрелому самцу. Поначалу Тиа не проявляла интереса ни к одному из самцов, которых вокруг нее собиралось все больше по мере того, как ее течка становилась заметнее. Если кто-то из них начинал преследовать ее, она рысью пускалась прочь. Поскольку самки африканских слонов примерно вдвое меньше самцов, опытная дама почти всегда может сбежать или просто ускользнуть от несимпатичного ей кавалера. Именно этим и занималась Тиа. Но когда она увидела Плохиша, пожилого самца-лидера в разгар гона, что-то щелкнуло в ее слоновьем сознании. Тиа страстно возжелала Плохиша сразу же, как только он явился перед ее взором - со стекающей по щекам жижей, со струящимися по ногам потоками мочи и извергающейся из пениса пеной. Едва учуяв этого мощного самца, молодые слоны разбежались. Но Тиа осталась на месте. Взглянув на Плохиша, она подняла уши, всем своим видом демонстрируя готовность к сексу. Затем она тоже двинулась прочь, но, в отличие от тех случаев, когда ее преследовали молодые самцы, Тиа все время оглядывалась через плечо, пристально следя, идет ли за ней Плохиш. Разумеется, он двигался следом. Она бежала, а он гнался за ней. Затем пришло время вечного танца природы. Плохиш приблизился к Тиа, и его пенис длиной больше метра показался из-под длинного серого капюшона. Он аккуратно положил свой хобот ей на спину. Она остановилась, замерла, затем повернулась к нему спиной и, собравшись с духом, встала смирно, раздвинув ноги. Он энергично взобрался к ней на спину и, напрягая мускулы, удерживающие его гибкий пенис, направил его к вульве Тиа и мощно вошел в нее. В такой позе они оставались примерно 45 секунд. После этого Плохиш слез с партнерши, выплескивая остатки спермы в грязь. Тиа, повернувшись, встала рядом с ним, издавая долгое, нежное урчание, и положила голову на его плечо. Следующие три дня Тиа и Плохиш были неразлучны. Между половыми актами они то и дело нежно похлопывали и шлепали друг друга. Однако, как только течка у Тиа прекратилась, Плохиш покинул ее. Он отправился на поиски других самок, готовых к спариванию. Как писала Мосс в своей прелестной книге «Слоновьи мемуары», «лично я не представляю, почему Тиа решила отдаться Плохишу. Может быть, она увидела в нем нечто, чего я не смогла заметить?» (3)" Хелен Фишер "Почему мы любим"
Ого, на що замахнувся мсьє Делон! А чи любив він сам когось отак безумовно, крім своїх собак, чи тільки очікував від інших? Де та бідна, змучена злиденним побутом, хворобами, алкозалежністю й купою онуків, малоосвічена повненька й беззуба жіночка, яку він безумовно полюбив на все життя? Отож
Для мене беззаперечна або безумовна любов - це лише любов матері до своєї дитини ( можливо, і батька, не можу стовідсотково стверджувати, бо я жінка все таки). Можливо, також беззаперечна любов виникає короткочасно саме в період закоханості, коли "пелена на очах"? Любов тварин до людини, як на мене, все таки носить корисливий характер - людина її годує, дає прихисток - є умови для любові. Також не впевнена, що і істинна любов між чоловіком та жінкою, яка виникає після всіх стадій ( закоханість, притирання один до одного, і нарешті прийняття свого партнера з усіма його недоліками) є безумовною, оскільки тут є теж елементи взаємовигоди від сумісного проживання. Але іноді ловлю себе на думці, що, якщо припустити, що будь які людські емоції є результатом впливу певних гормонів і припустивши теоретично при можливості введення їх в організм людини можна буде викликати ті чи інші емоції, то якось нівелюється взагалі поняття безумовної любові....але то вже більше фантастика трохи...
Прочитала коментар та погодилася, бо у мого чоловіка беззаперечна любов до себе, яка пригнічує та є неприйнятною для оточуючих. Я думаю, це прояв шизофреніі.
И она не просто существует, а тысячи семей ее переживают, когда ухаживают за болеющим партнёром, к примеру или живут с депрессирующим, неработающим женой/мужем. Это и есть появление безусловной любви. А Ален Делону не повезло. Он успешный, знаменитый. Вокруг один восторг. И собаки.
![[TH] 2024 PMSL SEA Finals D2 | Fall | ต้องรักษาฟอร์ม อย่ายอมให้ใครแซง](http://i.ytimg.com/vi/x38QsGn7A3M/mqdefault.jpg)
Безумовна любов - любов батьків до дітей, і то не завжди
буває. Безумовна любов у віруючих людей до Бога. У всіх
інших стосунках любов і прийняття рідко коли буває
абсолютним і безумовним , інакше можна втратити себе.
От любов до себе - роман на все життя 😊
Я пройшла довгий шлях на якому ідентифікувала свої травми, проблеми, недосконалості. Я ненавиділа їх, плакала, не приймала, викорінювала, виправляла, ростила нову себе.
Але з часом я усвідомила, що вони частина мене, що вони прекрасні і я прекрасна, маючи їх. Саме моя недосконалість робить мене унікальною, мої мінуси і біди в кінцевому результаті ставали найбільшим поштовхом для трансформацій. І я люблю їх, я вдячна їм.
Зрозумівши це , прийшла беззаперечна любов до себе, повне прийняття себе.
І тільки потім я змогла віддавати її іншим
З досвіду з життя беззаперечну любов знаю тільки від собак і коней ....а також від немовлят і....ще трапляється така любов матері до своєї дитини...
Вся інша любов ... ілюзія в якій зручно почуваєшся
Щиро дякую! Така думка блукала… Думаю, що ні. І Делону підказав його шалений досвід. В своїй беззаперечній любові, ми всерівно шукаємо те, що нам гріє душу. Чомусь, навіть те, що в моєму житті було таким словом, з плином часу розсіюється… ми не знайшли те, про що мріяли та бажали…
Ви праві, беззаперечна любов, коли ти приймаєш як є, без оцінки. Прямо до сердця, без барьєрів.
Саме зараз я переживаю втрату своєї улюбленої кішечки, мене мучить відчуття провини разом з відчуттям непоправної втрати. Я розумію Вас та Алёна Делона, я пізнала, що таке беззаперечна любов, на жаль ми її отримуємо лише від наших тварин, а люди чомусь не можуть так любити…
Спасибі . Приречений на любов наш)
Дякую за етюд...Ален Делон мав багато романів з жінками...досить напружені відносини з дітьми...зараз багато судів...залишаються йому вірні тільки собаки. Беззаперечна любов існує ...був і є свідком сімей з чудовими відносинами в зрілому віці, коли романтичне почуття вже не містить у собі сексуального бажання. Хотів написати "платонічне кохання" - згадав що Платон говорив про чисте кохання між чоловіками. Філософ вважав жінку істотою ницою і брудною, а таке кохання порочним. Любов і спілкування з собаками і конями звичайно відрізняється від людського спілкування та любові.
Тут якась плутанина. Мати приймає дитину будь-якою, але оцінює її поведінку, емоційний стан, зовнішний вигляд, хід і направленість думок інтересів, вподобань та ін. А інакше неможливо виховувати. То отже, любов це почуття моє, воно або є або його немає. І якщо воно є то я в принципі люблю без умов, а як інакше якщо це почуття що я переживпю на рівні фізіології, інше що якщо це дитина, то я починаю втручатись в її поведінку з певною ціллю, а якщо стороння людина чи клієнт то приймає такою якою вона є.
❤❤❤
Беззаперечна любов можлива між дитиною і батьками, але не у всіх. Хоча я не відразу відчула любов до своєї дитини. Це відбулось поступово, тобто не з перших обіймів
Нещодавно підслухав розмову двох скандинавів, вони спілкувались за те
Що людина не здатна любити
Взагалі
Що та ж «материнська любовь», яка вважається безумовною, в собі ж вже і має умову
А любовь це сонце, любовь це трава, любовь це дерево
Любовь це мертва людина, яка лежить посеред поля
Вона віддає себе всю, не потребуючи нічого взамін
Її їдять тварини, птахи, вона віддає свої поживні речовини землі на якій упала
І саме це є кохання
Дякую за відео!
Дяк за тему, актуально. Моя думка: є! Тільки має безліч проявів. Любов матері до дитини, дитини до батьків. І чоловіка до жінки (та навпаки) також є: Шекспір (та й інші уламки всіх часів інародів) то яскраво висвітив в Ромео та Джульєтта. Тільки той абсолют в головах у людей, і у кожного свій, від чого і емоційні трагедії.
І в кінці три крапки... Це так по- Чабанівські!...
Дякую. ❤
Дуже глибока тема, теж над цим замислювалась, чи буває у людей одночасно беззаперечна любов? Гадаю,що так, буває, але на невеликий проміжок часу💫💫💫💫Дякую, що такі класні теми підіймаєте, розкриваєте, аналізуєте💖💖💖
Мені здається, що беззаперечна прив'язаність виникає тоді, коли я вирішую, що житиму для іншого ("я для тебе") і вже немає моїх інтересів, а є наші. Напевно, це виникає тоді, коли дуже добре разом. Абсолютна любов, на мій погляд, це коли людина своїм життям жертвує заради іншої людини або людей.
От цікаво. У вигляді чого або кого українськи чоловіки уявляють собі того чи тих людей заради яких жертвують своїм життям.
А що сам Делон вкладає в поняття "беззаперечна любов"? Він годує своїх собак, проводить час, грається... За це вони його і люблять. В слові "беззапернчність", як на мене, є якийсь примус. Може все ж таки йшлося про "безумовність"?
Так, теж більше це визначення лягає на душу. Безумовна любов бабусь та дідусів до онуків,які з перших хвилин життя зростали поруч. Всі роз'їхались,вже дорослі,але ця любов була до останнього подиху рідних. І у онуків не виникало питання - доглянути з любов'ю своїх безумовно кохаючих стареньких,бо вони навчені кохати так,безумовно приймаючи.
Теж про це подумала. Чи "любили" б собаки господаря, якби він їх морив голодом, не вигулював, бив, не лікував за потреби?
А пам'ять тварин - спірне питання. У мого діда багато років була вівчарка. Милий і досить слухняний пес. Одного разу пес щось нашкодив дуже, і дід легенько його вдарив і нагримав. Пес "не забув" і через якийсь час відірвав дідові півруки.
І хто такий собака без дресури, якщо вже про собак? Дика й досить небезпечна тварина. Чи "любитиме" господар дику неконтрольовану тварину, яка гарчить, гризе меблі та спорожнюється на килимі?
гадаю, для актора важливо, щоб його сприймали не як відомого, багатого, а я просто людину. мабуть, він вкладає безкорисність - це моя власна думка💖
Дякую
Так. Але чого вже постарівший немічний Делон цього собі хоче? А раніше? Що рухало ним ставати "Делоном"? Хіба не прагнення до любові собі? А він як любив раніше? І як він не любить тепер? Хм . . . @@user-yd6io7pr1z
Мабуть для того, щоб беззаперечно любити когось треба забути (читати "не любити") себе, забути про своє Я. Собака може беззаперечно любити господаря, бо потреби в неї інші. У цивілізованому світі кожна любов рано чи пізно стикається з тими чи іншими потребами. Навіть якщо вона і була беззаперечною за різних обставин перестає такою бути.
Напевне єдина беззаперечна любов може бути у батьків до дітей, і то не завжди.
Дякую за етюд ❤ Материнська любов чи є беззаперечною?
Доброго дня Олегу Созонтовичу. Відповідаю, наче на іспиті. Але от не відпускає і все... . Чи існує безумовна любов? Існує. Бо вона входить до класифікації Джона Ли, і називається Агапе.
А якщо існують інші типи любві. Бо ніхто ж не буде заперечувати що існує Єрос, Людус, Мания. То и вона існує.
"Джон Ли в своей работе "Цвета любви" выделил шесть основных стилей любви:
Эрос: Страстная, романтическая любовь.
Людус: Игривый и незаинтересованный стиль любви.
Сторге: Дружеская и товарищеская любовь.
Прагма: Практичная и расчетливая любовь.
Мания: Одержимая и ревнивая любовь.
Агапе: Безусловная, самоотверженная любовь."
"Может, это была любовь? Временное помешательство? Страстная одержимость? Тиа и Плохиш были заняты исключительно друг другом. Оба демонстрировали, казалось, неисчерпаемую энергию: они ели и спали значительно меньше, чем это обычно делают слоны. При этом они общались, нежно притрагиваясь друг к другу и «беседуя» низкими, мягкими, рокочущими голосами. Тиа, казалось, испытывала истинную, пусть и временную, страсть к этому гордомумощному, зрелому самцу.
Поначалу Тиа не проявляла интереса ни к одному из самцов, которых вокруг нее собиралось все больше по мере того, как ее течка становилась заметнее. Если кто-то из них начинал преследовать ее, она рысью пускалась прочь. Поскольку самки африканских слонов примерно вдвое меньше самцов, опытная дама почти всегда может сбежать или просто ускользнуть от несимпатичного ей кавалера. Именно этим и занималась Тиа. Но когда она увидела Плохиша, пожилого самца-лидера в разгар гона, что-то щелкнуло в ее слоновьем сознании.
Тиа страстно возжелала Плохиша сразу же, как только он явился перед ее взором - со стекающей по щекам жижей, со струящимися по ногам потоками мочи и извергающейся из пениса пеной. Едва учуяв этого мощного самца, молодые слоны разбежались. Но Тиа осталась на месте. Взглянув на Плохиша, она подняла уши, всем своим видом демонстрируя готовность к сексу. Затем она тоже двинулась прочь, но, в отличие от тех случаев, когда ее преследовали молодые самцы, Тиа все время оглядывалась через плечо, пристально следя, идет ли за ней Плохиш. Разумеется, он двигался следом. Она бежала, а он гнался за ней.
Затем пришло время вечного танца природы. Плохиш приблизился к Тиа, и его пенис длиной больше метра показался из-под длинного серого капюшона. Он аккуратно положил свой хобот ей на спину.
Она остановилась, замерла, затем повернулась к нему спиной и, собравшись с духом, встала смирно, раздвинув ноги. Он энергично взобрался к ней на спину и, напрягая мускулы, удерживающие его гибкий пенис, направил его к вульве Тиа и мощно вошел в нее. В такой позе они оставались примерно 45 секунд. После этого Плохиш слез с партнерши, выплескивая остатки спермы в грязь. Тиа, повернувшись, встала рядом с ним, издавая долгое, нежное урчание, и положила голову на его плечо.
Следующие три дня Тиа и Плохиш были неразлучны. Между половыми актами они то и дело нежно похлопывали и шлепали друг друга. Однако, как только течка у Тиа прекратилась, Плохиш покинул ее. Он отправился на поиски других самок, готовых к спариванию. Как писала Мосс в своей прелестной книге «Слоновьи мемуары», «лично я не представляю, почему Тиа решила отдаться Плохишу. Может быть, она увидела в нем нечто, чего я не смогла заметить?» (3)"
Хелен Фишер "Почему мы любим"
Безумовна, тобто, за будь яких умов...
Беззаперечна , це коли все дозволяєш?
Перепрошую, це, якщо це почуття , не із небажання себе розчарувати, заміняють для заспокоєння, чимось іншим. Дякую!
Безумовно люблю свою кішку, як би вона не ставилася до мене 😅
Як я Вас розумію 😅
Ого, на що замахнувся мсьє Делон! А чи любив він сам когось отак безумовно, крім своїх собак, чи тільки очікував від інших? Де та бідна, змучена злиденним побутом, хворобами, алкозалежністю й купою онуків, малоосвічена повненька й беззуба жіночка, яку він безумовно полюбив на все життя?
Отож
Для мене беззаперечна або безумовна любов - це лише любов матері до своєї дитини ( можливо, і батька, не можу стовідсотково стверджувати, бо я жінка все таки). Можливо, також беззаперечна любов виникає короткочасно саме в період закоханості, коли "пелена на очах"?
Любов тварин до людини, як на мене, все таки носить корисливий характер - людина її годує, дає прихисток - є умови для любові.
Також не впевнена, що і істинна любов між чоловіком та жінкою, яка виникає після всіх стадій ( закоханість, притирання один до одного, і нарешті прийняття свого партнера з усіма його недоліками) є безумовною, оскільки тут є теж елементи взаємовигоди від сумісного проживання.
Але іноді ловлю себе на думці, що, якщо припустити, що будь які людські емоції є результатом впливу певних гормонів і припустивши теоретично при можливості введення їх в організм людини можна буде викликати ті чи інші емоції, то якось нівелюється взагалі поняття безумовної любові....але то вже більше фантастика трохи...
Прочитала коментар та погодилася, бо у мого чоловіка беззаперечна любов до себе, яка пригнічує та є неприйнятною для оточуючих.
Я думаю, це прояв шизофреніі.
И она не просто существует, а тысячи семей ее переживают, когда ухаживают за болеющим партнёром, к примеру или живут с депрессирующим, неработающим женой/мужем. Это и есть появление безусловной любви.
А Ален Делону не повезло. Он успешный, знаменитый. Вокруг один восторг. И собаки.