Сумні факти, про які не знає більшість людей | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 26 ก.พ. 2024
- Тред з Реддіт: Про який найсумніший відомий вам факт не знає більшість людей - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Горнятко кави - www.buymeacoffee.com/babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/1b0b6d7/what_is_the_saddest_fact_you_know_that_most/?sort=top
Нічого не засмучує мене так, як те, що рф досі існує 😢
Коли в твоїй сімʼї трапляється горе, то переважна більшість друзів та знайомих уникає спілкування з тобою, бо їм ніяково с тобою розмовляти про це. Знаю, що це доволі розповсюджене серед онкохворих.
В нас народився син з невиліковною генетичною хворобою й важкими вадами, такі діти не живуть більше 2х років. Я з сином була у лікарнях майже 7 місяців, а на 8 місяць він помер в мене на руках. Нажаль, окрім родини ніхто з нами не був весь цей час, ані мої, ані друзі чоловіка- всі зникли бо боялися турбувати.
Будь ласка, якщо в вас є такі люди в оточенні- підтримайте їх хочаб телефонною розмовою, бо їм дуже лячно й самотньо в цей час.
Дякую, що поділилися!
Прийміть мої щирі співчуття 🙏
@@annavarhun588 дякую
Так і є. Я маю сина з інвалідністю, то всі наче розчинились в тумані.
Коли кажуть про самотніх літніх людей, у мене одразу виникає питання: "А скільки часу вони проводили зі своїми дітьми?" Наприклад, мої батьки більше цікавилися телевізором, ніж спілкуванням зі своїми дітьми. Ми були самі по собі. А тепер, коли ми виросли, вони жаліються, що їм не вистачає уваги та турботи. Мене досі шокує, коли знайомі згадують, як ходили в парк разом з батьками, вечеряли разом. Я завжди думаю: "А що так можна було?".
Я не кажу, що всі самотні літні люди були поганими батьками, але іноді причина в них самих.
Знайома ситуація)
Я зрікся "батьків", бо єдине, як ми проводили спільно час - сварки два проти одного. Дякую, але ці моральні травми мені не дуже то й потрібні були... Хоча й знаю, що моя ситуація не найгірша, але це не привід пишатись не самим гівняним життям)
@@DarkPaladin23 розумію🫂
Моїх батьків виховувати їхні бабусі, а не мами. Мі тато виріс в садку пятиднівці. Це як майже інтернат. Ми теж росли біля телевізора як ви. А тепер батьки не хочуть спілкуватись з внуками. Вони не вміють бути батьками і бабусями. Вони не знали батьківської уваги і ми теж. Ми всі якісь травмовані((
Будинки в Маріуполі,які були знищені російськими фабами, стогнали ще тижнями,через неможливість врятувати людей з-під уламків.
У мене синдром Аспергера і мені за п'ятдесят. Я відчуваю, як життєві сили стрімко покидають мене - результат надмірних зусиль за всі попередні роки, щоб хоч якось пристосуватися і функціонувати у цьому недружньому до нейровідмінності світі.
Мені тільки 19, а я вже не маю сил жити :(
@@zimzalabim1607 Я теж в 19-20 вже не мав. Час від часу доводилося пристосовувати життя до того, що я уже лише доживаю і хочу спокою. Це давало якийсь там ефект і молодий ще тоді організм трішечки відновлювався. Потім інші люди, переважно родичі, своїм втручанням в моє життя ламали мені все в друзки. І так по колу. Власне тому мені довелося так швидко постаріти і мені дещо сумно.
Можна кілька питань.
Як давно ви знаєте про свій синдром? Коли вам його діагностували?
Коли ви навчились говорити?
Чи маєте ви друзів?
(У мене син має аутизм, я переживаю за його майбутнє і хочу дізнатись більше про дорослих аутистів, хоча розумію, що у кожного свій шлях і досвід, і синдром аспергега не вважається тяжким випадком. Бо ви вербальна людина, а мій син ні.
@@tanikamary Офіційно такого діагнозу в дорослому віці в Україні не ставлять. Знаю вже років із 15 це якщо говорити про формулювання в термінології, зокрема вже застаріле СА. Інтуїтивно відчував все життя. Друзів у мене звісно ж немає. Говорити і читати гавчився швидше ніж інші, але до 7 років розмовляв виключно з домашніми.
@@user-xx3bb1nz6q дякую вам за відповідь. Так СА вже застарілий термін. Як і глибокий аутизм також. Я навіть не уявляю як вам важко з нормотиповими(, але ви молодець, що витримуєте нас. Мені вчора впилітало, що аутисти агресивні і небезпечні, що є абсолютною неправдою. Я сварюсь з мамами нормотипових за право інклюзії, а ті всіма ногами проти((
100 000 людей пам'ятають з історії,решта сто мільярдів просто померли. Не розумію в чому сутність цього факту. Чому люди так мріють лишити щось вагоме після себе для цього світу? Мені особисто подавати на світ,нехай не знає цей світ про мене і назавжди забуде. Головне лишити після себе щось хороше своїм дітям,а увага решти світу неважлива для мене
але завдяки тим людям, про яких пам'ятають, ви можете дати дітям більше. та і далеко не факт, що люди, які винайшли важливі речі, зробили це для того, щоб їх пам'ятали
Це справді необов'язково, втім, є й заспокійлива думка - кожна людина, яка жила у світі, якось вплинула на світ, у якому ми живемо. Може, Гюго й відомий, але за його роботою стоїть друкар, верстальник і робочий, який працював у друкарні. Стежку в селі, якою ви можете пройти, витоптували поколіннями. Цеглина, яка проглядає в старому будинку, зроблена руками якоїсь людини і так далі. Деякі сліди життя людей зовсім стерлися чи злилися в одне ціле, але вони все одно є, і достатньо вже не того, що тебе запам'ятають на ім'я й у тексті, а того, що ти залишив у реальному світі. У якомусь сенсі витоптана стежка пращура принесла у світ більше, ніж роздуми якогось старого схоласта. І я кажу це як філолог
Про сенс життя в самісіньке яблучко!👍
Дякую за вашу працю ❤
Під час епілептичного нападу НЕ можна пхати лбдям нічого до рота. В низ не западає язик і вони не задихаються.
Під час епінападу потрібно повернути людину на бік, та підкласти щось під голову щоб пом'якшити удари або притримувати голову руками. Якщо напада триває довше 5 хв-ВИКЛИКАЙТЕ ШВИДКУ! Або одразу можна викликати, якщо ви невпевнені в своїх силах
Людина довго відходить після нападу, коли вона може відповідати на питання то поясніть що з нею сталося, адже вона не пам'ятає нічого. Може обпісятися або обкакат*сь, якщо це трапилося ви маєте допомогти людині чим можете. Прикрити і відвести в туалет, подзвонити до її рідних
В мене епілепсія і я не знаю як ще й досі жива з таким суспільством 🤦
🤗🤗🤗
Дякую за відео
В ми ще дивуємося, чому складно викинути з голови якусь пісню. Навіть коли вона нам не подобається
Like!❤😊
👍👍👍
Що інклюзивної освіти як такої нема. Вона тільки на папері.
Вся освіта від дошкільної і аж до вищої повністю розвалена. Наші чиновники різних епох іноді навіть навмисно зробили все для дискредитації Болонського протоколу. А де вже там та інклюзія. А де вже там те елементарне розуміння пересічних людей про якусь там нейровідмінність, про якусь там особливість. Хоч би їм якось дізнатися, що вони далеко не все знають, принаймні в цьому напрямку.
Просто не всюди але є. В класі де навчається мій племінник є хлопчик з якоюсь хворобою. Через цього хлопчика весь клас називається інклюзивний. В цього хлопчика є окрема вчителька, яка під час уроків сидить разом з ним за партою і детально йому все пояснює. Поки інший вчитель навчає біля дошки як зазвичай. Хлопчик практично не відрізняється від інших дітей, але я рада що є в школі така уважність до дітей
@@olyarutz це чудово. Я дуже переживаю за аутистів. Вони і так не можуть нічого сказати. Їх будять в садках і школах. Особливо батьки нормотипових. Мені сьогодні виписували що аутисти агресивні. Яка брехня. Треба вчити нормотипових діток взаємодіяти з аутистами. Я так їм кажу і психологи кажуть. Треба соціалізація. А батьки норміків ніби крізь вуха те пропускають і хочуть щоб тримали аутистів вдома, або інтернатах бо начебто ті агресивні.
В Ірпені є інклюзівна освіта
У нас в гімназії є хлопчик на інклюзивному навчанні, так, хлопчик як хлопчик, трохи вирізняється зовнішньо.
9:36 Круто. Вдарить Китай потужною ракетою, де треба, один раз, і кінець настане Америці та Канаді(
Цей коментар трішки пов'язаний і з темою про ріст з минулого відео але люди закривають очі на те що в світі править лукізм.
Одні незнайомці мені кажуть "у тебе все буде добре і ти знайдеш свою людину" а інші "ну змирись, такий світ жорстокий". І кожен вважає що правий саме він.
Мій зріст не єдина моя проблема, я визнаю. Далеко не єдина. Але завдяки ньому мене не сприймають всерйоз. Не приймуть на більшість банальних для інших робіт і не дадуть кращу керівну посаду на моїй теперішній роботі, бо я не високий, відповідно виглядаю гірше і не викликаю авторитету. Про дівчат мовчу...я звісно стараюсь змиритись що мені не дано, але...все одно хочеться жити нормально як всі люди...
Все в твоїй голові, так міг би написати і високий і товстий і худий...
@@svaleks566 легко сказати..
+
Нияк не можу второпаты: як те що я меньше буду ести в Америке, и що рестораны амерыканськи выкыдають продукты , може спасти афрыканьскых детей вид смерти? Бо завжды чую ци лозунги, але й ж всем понятно що продукты навить навить литаком видвезуть в Африку, воны уже попадать. То як? Просто бедным людям буде легше що не тильды воны голодать? Якщо вы скажете що виддаты еду бедным амерыканцям, то ни. Я не згодна кормыты ледачых, або страдаючих зависимостями людей, бо я буду пахать и за себе, ще й за його, живущего соби в кайф, кормыты. То краще я поживу в свой кайф- Гарно поем и куплю щось для настрою.
Я ледь зрозуміла, але дещо скажу. Ви праві, що годувати ледачих наркоманів не вдячне діло. Так, це правда. І в Африку ті недоїдки не повезеш. Факт. Може американцям треба менші порції давати? Їхня проблема у величині. Вони люблять все велике: будинки(6 спалень, гостьова, 4 ванни, і ще повно всякої фігні, машини, дороги, їжа)