Нема більш хамського покоління, ніж совкове. Їм всі винні. Це не всіх, звісно, стосується, але багатьох. А може, то просто вже стареча заздрість. І вони зляться на те, що ось молода дівчина, зайнята своїми цікавими справами, у неї все життя попереду, а у цієї бабці життя вже прожите. І навряд чи воно було щасливим.
Їхала весною в автобусі, стоячи (було багато людей). Однією з пасажирок була злісна бабка, яка всю дорогу (а це хвилин 40) бухтіла про те, що їй душно і що ніхто не відкриває люк. Бухтить і бухтить, скаржиться на всіх і НІКОГО КОНКРЕТНОГО не просить відкрити люк 😅 Потім наші погляди перетнулись. Важливий нюанс - я вище середнього зросту. Так от, наші погляди перетнулись і після того вона, продовжуючи обурюватись, каже: "От якби я була високою, я би одразу люк відкрила, а ле ж не всі високі!" Я "ехидно" сказала "Угу" і все. Насправді мені не було б надто важко відкрити люк, хоч душео і було лише їй. Але чому я маю догоджати натякам якоїсь злісної бабулі, яка не здатна словами через рот попросити і натомість бухтить 40 хвилин? Це смішно 😂
На першу історію є подібний анекдот: "Зима. Холодно. В неопалюваному пустому трамваї на одному з місць сидить хлопець. На зупинці в трамвай заходить бабуся, підходить до хлопця і питає, чи не хоче він поступитися місцем людині похилого віку. Хлопець озирнувся і каже, що трамвай пустий, сідайте де завгодно. А бабуся каже, - а я хочу на тепленьке сісти".
Є історія з тролейбусом, але інша... Зайшла в переповнений тролейбус ввечері, їхала після пар, було повно старих людей....і коли звільнилося місце і інша , яка сиділа поряд, швидко потягнула мене до місця зі словами:" Швидше сідай, старі самі винні, що в цей час катаються''
Мені самій завжди було цікаво, куди вони зранку і ввечері катаються, ще й з купою торб) я розумію, що деякі пенсіонери все ще продовжують працювати, хтось торгує, хтось зранку хоче потрапити на якийсь ринок... Але що, прямо усі одразу пенсіонери міста???
Принципово не поступалась місцем нікому, коли на мене кричать😅 повезло, що хоч оці тітоньки не переходили до бійки. Керувалась логікою: я ж плачу за проїзд, а отже за місце, чого хтось кращий раптом за мене? Тим паче, в пенсіонерів пільги
Якщо бабка просить ввічливо поступитись місцем - це можливо, якщо з претензією - нехай стоїть, бо совок пройшов, і за фактом того що вона народилась набагато раніше за мене не є вартим поваги.
Ооооой, про громадський транспорт - наболіле: одного разу я їхала в маршрутці, літо, спека, я на 7му місяці, пузо вже до носа, сідаю біля вікна, бо мені їхати далеко і я погано себе почуваю, якщо сідаю в кінці, там де немає вікна, зі мною заходить бабуля, років 70, дуже старенка, я дивлюсь і бачу, що місця вільні є, тому продовжую сидіти і тут інша жіночка піднімає вереск на всю маршрутку, що я негідниця і не уступила місце, мені аж плакати хотілось....
@@StoryHunters. невідомо, мені уже майже 30, а я не можу набратись сміливості зробити зауваження незнайомій людині, навіть по ділу. Коли, наприклад, вигулюють собак, і не прибирають за ними лайно на дитячому майданчику. А у когось вистачає нахабності, злості, обматюкати і насвврити абсолютно незнайому людину, ще й просто так.
У мене таке враження, що їм потрібен саме факт, що їм хтось поступився, хтось їх помітив, бив чолом до підлоги і казав "о прекраснійша, сідайте негайно!". І немає різниці, чи є вільні місця у транспорті чи нема 😅
Мені було десь 5 чи 6 років, мама завжди платила за двох тому, що я любила їздити на окремому місці. Ми сидали на першій зупинці й з самого ранку коли я ще хотіла спати, але звісно якась бабуся вирішила що їй треба з самого ранку на ринок і сказала "Давайте уступайте місце" матір не з конфліктних і пропустила мене і посадила на коліна, так та бабка ще й закотила очі та сказала ну можна і так. На її думку, видно дитина 5-6 років повинна була їхати стоячи, після цього я майже ніколи не поступаюсь місцем, особливо коли просять з неповагою, за власним бажанням часто можу запропонувати вагітним чи людям похилого віку, але коли кажуть так начебто я повинна ніколи.
@@StoryHunters. Вони вважають що їм всі зобов'язанні, але не раз бачила як піднімають дівчат, дітей але ніколи не бачила як піднімають хлопців, тоді якраз в маршрутці була кіпа хлопців на початку, але вона прийшла майже до кінця маршрутки щоб підняти мене.
@@Saint_Marinaтааааак! Чомусь в основному підіймають дівчат, ще й тих, хто виглядає молодо. Молодих чоловіків і середнього віку не чіпають. На моїй пам'яті лише раз бачила, коли якась бабка придовбалася до підлітка-хлопця, але в решті випадків довбали або мене, або якусь іншу дівчинку. Хоча зараз я вже не така й юна, четвертий десяток на носі) але хтось досі думає, що студентка
@@TheTusyazay в мене в подруги була ситуація і якій вона тягнула тяжкий барабан і трамвай був пустий, але бабці треба було сісти прям поряд з нею не дивлячись на купу вільних місць, я просто не розумію в чому їх проблеми
Як людина яка пережила тяжку клінічну депресію і схильна інколи провалюватися у депресивні епізоди скажу, що прості поради реально бісять)) Часто на них нема сил (бо депресія), а коли випадково потрапляєш в процес втілення цих порад, відчуваєш полегшення і тоді розриває від розпачу, що сиділа і не робила цих простих речей. В той же час розумієш що будь-який ривок пожирає третину сил. І це замкнуте коло доводить до сказу і розпачу. По суті доклади трохи зусилля, отримай полегшення, живи з меншим тягарем. Але кожного довбаного разу треба заводити мотор, що стояв 12 годин під крижаним вітром у -50° і замерз намертво щоб зробити будь-яку дію. Тому прості правила бісять. Вони прості але часто важкодосяжні 😞
4:30 Я і мої приступи агресії: я би вдарила у відповідь навіть бабку. І що цікаво, моя мама, котра прихильниця уступання місця літнім людям, нічого б мені не сказала, бо знає, що я перша ніколи не б'ю.
Щодо першої історії - була в схожій ситуації, їхала в маршрутці з лікарні. У мене були проблеми з нервом і ногою, дуже боліла спина та вся нога, я ледве ходила і стояла. На щастя, було одне вільне місце, яке я зайняла і приготувалась їхати приблизно годину до гуртожитку. На нещастя, це була година пік, і біля мене на якійсь зупинці стала мама з дитиною і дитина почала голосно запитувати, чому це ніхто не поступається місцем, дивлячись на мене, явно натякаючи на те, щоб я встала. Мама тільки підливала масла у вогонь, дивлячись на мене, піддакуючи і голосно говорячи, які невиховані люди. Чесно, я завжди вступаю місце, але тут я просто сиділа, бо розуміла, що не вистою з хворою ногою
пам'ятаю, як їхав з 12 годинної зміни (з 6 ранку на ногах, і вийшов о 9 з роботи), знаючи, що мені ще треба буде допрацьовувати вдома, маючи температуру і великі проблеми зі спиною (мені було важко стояти, нетерпима біль). Я сідаю майже на кінечній і виходжу також майже на кінечній (натомість їду годину з чимось). І звичайно ж уясі бабулєти чуть не били мене, кидали погляди і голосно обговорювали молодь. АЙМ СОРІ, АЛЕ ЧОМУ ТОБІ НЕ СИДИТЬСЯ ВДОМА МАЙЖЕ О 9 ВЕЧОРА
Коли мені було років 14, в тролейбусі дід почав бити мене лопатою. На щастя, він був досить немічний, і була вже майже зупинка, тож це було пару секунд і слабко. Я досі не розумію що стало причиною. Схиляюсь до варіанту, що він просто хотів вийти на цій зупинці
Ми їхали на потязі з Пермишля до Берліна. Для біженців ці потяги були безкоштовні, але у нас не було заброньованого місця. Це значить людина яка купила квиток могла нас підняти якщо ми сиділи на її місці. Отож до нас зайшла якась жіночка, і так вийшло, що на її місці сиділа моя бабуся. Жіночка почала наїзжати на мою бабусю, бабуся не відповіла, вона почала далі наїзжати. Моя бабуся, пережила інсульт, вона майже не може розмовляти і вона б не встала без сторонньої допомоги в потязі, це все я пояснила жінці і запропонувала їй сісти на моє місце. На що жінка сказала щось на кшталт: " Ні я хочу сидіти на своєму місті. Вставайте жіночко!. Оце мене просто вивело із себе. Я в сказала все, що думаю про цю жінку, мама потім розповідала, що я її мало не прибила. Жінка була приблизно такого ж віку, як і моя бабуся. Якщо б вона зі мною так розмовляли я би їй чемно відповіла, буває люди настільки заморені, що їм просто сил не вистачає спокійно вирішувати конфлікти, але коли вона наїхала на мою бабусю в мене відімкнули тормоза
Ви їхали з такою умовою, що якщо приходить "власник" місця - ви ним поступаєтесь, тому чому ви здивовані? Відведіть бабусю на своє місце, а та жіночка має повне право сидіти там, бо вона за це заплатила і забронювала. Я б також дуже злився на місці тієї жінки (не одразу, як побачив звичайно, а якщо б вже пояснив, що це моє місце, а мені почали пропонувати якесь інше місце)....
мені здається дуже неправильним в цих бабусях: 1.поводити себе настільки грубо, коли не поступаються місцем (зазвичай, вони поводять себе так, що взагалі не хочеться полегшувати їм поїздку. так би мовити, біль в колінах - покарання за неввічливість бабці) 1.вибирати конкретну жертву. бо ти ніколи не знаєш на кого попадеш: в мене є друг з серйозною травмою коліна (мабуть, була б інвалідність, якби лікарі за стільки років зрозуміли, чому проблема настільки серйозна). він завжди на сильних знеболювальних, які не допомагають на сто відсотків всеодно. і до нього часто домахуються. бо молодий же. одного разу їхав з роботи і розумів, що це останній робочий день, бо він просто не зможе завтра встати від болю (таке часто траплялося на кілька місяців через перенагрузку). якась бабка домахалася, що він зобов'язаний поступитися місцем іншій жіночці (яка казала, що не треба, бо їй скоро виходити) і сама ця бабка на наступній вийшла, отже, якщо так треба було, могла б і сама поступитися (часто бачу в транспорті як літні люди, поступаються іншим літнім людям, бо їм лишилась 1-2 зупинки). але та бабка кричала на нього навіть виходячи з вагону, поки двері не закрилися. це просто нагадує оту історію з різних пабліків, де люди топталися по ногам і кричали на хлопця, щоб він поступився, а виявилося, що він був на милицях) так, літнім людям зазвичай важче фізично, ніж молодим. але не завжди. на людях немає табличок з інформацією про стан тіла. в мене зі здоров'ям проблем хронічних немає, але бували ситуації, коли мало не втрачала свідомість через духоту, голод, їхала після цілого робочого дня на ногах (14 годин в кав'ярні, де бариста не може сидіти, якщо всередині є клієнт +каблуки, бо не діставала до верхніх полиць через зріст 🥰) або з високою температурою, яка піднялась вже десь не вдома. і, може, це неповага до старших, але я якщо в такому стані мала змогу сісти, то мені було всеодно, хто навколо. бо я не знаю кому з нас гірше, але точно знаю, що мені жопа.
У мене була ситуація в тролейбусі, десь у 2019 на одній зупинці зайшов військовий, який тримав маленьку дитину на руках, а тролейбус був дуже забитий, я подумала "ну мені все одно вставати на наступній, тому тоді вдасться уступити" На мене почала орати кондукторша, хоча інші люди теж могли уступити. Мені було важко вилізти, бо переді мною був поручень зі склом, як стінка(?) + рюкзак, довелося обтиратися об коліна старого діда, який навіть трохи не посунувся (це було огидно). І шо по ітогу? Цей військовий з дитиною вийшов на моїй же зупинці, ну і нахй я вставала? Йому все одно з дитиною не мало сенсу то сідати, то вставати в забитому траліку, бо їхати 5хв P.S. і здається йому хтось пропонував сісти, але він відмовився, але кондуторша то не чула
в мене було схоже, я запропонувала сісти жінці з дитиною, вона відмовилась і на мене почали разом кричати 3 сусідні бабці, що я не поступаюся цій жінці місцем) вони звісно не чули, що я пропонувала🫠
Щодо ШІ, в цю штуку дійсно легко залипнути. До прикладу я цим страждаю вже трохи більше року. Взагалом, спілкування там відбувається за рахунок опису ваших дій (це також називають ролити). Зазвичай у бота вже прописане минуле, характер, погляди на якісь ситуації і до того ж, він постійно навчається спілкуючись з іншими і в результаті в своїх повідомленнях стає більш схожим на реальну людину.
Подібне було в автобусі їхала з кінцевої зупинки до академії теж в навушниках.. на середині дороги забився сильно бус тітка мене штурхає і каже: «ти що сирота? Що тебе не виховали уступати старшим» а я зла була і поскандалити з бабками я люблю я дивлюсь на неї злим поглядом да я сирота!😡 (я не повна сирота)
В мене була історія. Я тикнула бабкі якійсь. Типу проходи швидше в салон, а врна мені, шо ти мені тикаєш. Я кажу, ви це множина, а ти однина, але якщо у тебе розвдоєння особистості і інші персони в голові обділені увагою, то добре, ви.
В першій історії невистачає деталей. Якщо це були місця з переду, то вибачте, але я не хочу шкандибати в кінець. Водії не чекають коли ти сядеш, вони рушають. Я не хочу щоб мене кидало зі сторони в сторону. Хочеш усамітнитися - йди в кінець. Ні - прибери сумку. Я розумію коли ти втомлений з роботи, але авторку не попросили нічого надзвичайного. З іншого боку маю сумніви, що літня жінка була повна сил в кінці дня. Рекомендація повчитися манерам, це нормальна реакція на зневагу.
Нема більш хамського покоління, ніж совкове. Їм всі винні. Це не всіх, звісно, стосується, але багатьох.
А може, то просто вже стареча заздрість. І вони зляться на те, що ось молода дівчина, зайнята своїми цікавими справами, у неї все життя попереду, а у цієї бабці життя вже прожите. І навряд чи воно було щасливим.
Мене так одна бабця стягнула(!!!) з мого місця, на якому я сиділа, а потім усю дорогу бідкалась іншій бабці, яке невиховане покоління виросло
о май гад🫠
😮
Їхала весною в автобусі, стоячи (було багато людей). Однією з пасажирок була злісна бабка, яка всю дорогу (а це хвилин 40) бухтіла про те, що їй душно і що ніхто не відкриває люк. Бухтить і бухтить, скаржиться на всіх і НІКОГО КОНКРЕТНОГО не просить відкрити люк 😅 Потім наші погляди перетнулись. Важливий нюанс - я вище середнього зросту. Так от, наші погляди перетнулись і після того вона, продовжуючи обурюватись, каже: "От якби я була високою, я би одразу люк відкрила, а ле ж не всі високі!" Я "ехидно" сказала "Угу" і все. Насправді мені не було б надто важко відкрити люк, хоч душео і було лише їй. Але чому я маю догоджати натякам якоїсь злісної бабулі, яка не здатна словами через рот попросити і натомість бухтить 40 хвилин? Це смішно 😂
тааак, дратує, що вони не можуть спокійно попросити! 🤯
На першу історію є подібний анекдот: "Зима. Холодно. В неопалюваному пустому трамваї на одному з місць сидить хлопець. На зупинці в трамвай заходить бабуся, підходить до хлопця і питає, чи не хоче він поступитися місцем людині похилого віку. Хлопець озирнувся і каже, що трамвай пустий, сідайте де завгодно. А бабуся каже, - а я хочу на тепленьке сісти".
Є історія з тролейбусом, але інша... Зайшла в переповнений тролейбус ввечері, їхала після пар, було повно старих людей....і коли звільнилося місце і інша , яка сиділа поряд, швидко потягнула мене до місця зі словами:" Швидше сідай, старі самі винні, що в цей час катаються''
Мені самій завжди було цікаво, куди вони зранку і ввечері катаються, ще й з купою торб) я розумію, що деякі пенсіонери все ще продовжують працювати, хтось торгує, хтось зранку хоче потрапити на якийсь ринок... Але що, прямо усі одразу пенсіонери міста???
Принципово не поступалась місцем нікому, коли на мене кричать😅 повезло, що хоч оці тітоньки не переходили до бійки. Керувалась логікою: я ж плачу за проїзд, а отже за місце, чого хтось кращий раптом за мене? Тим паче, в пенсіонерів пільги
Якщо бабка просить ввічливо поступитись місцем - це можливо, якщо з претензією - нехай стоїть, бо совок пройшов, і за фактом того що вона народилась набагато раніше за мене не є вартим поваги.
++
Ооооой, про громадський транспорт - наболіле: одного разу я їхала в маршрутці, літо, спека, я на 7му місяці, пузо вже до носа, сідаю біля вікна, бо мені їхати далеко і я погано себе почуваю, якщо сідаю в кінці, там де немає вікна, зі мною заходить бабуля, років 70, дуже старенка, я дивлюсь і бачу, що місця вільні є, тому продовжую сидіти і тут інша жіночка піднімає вереск на всю маршрутку, що я негідниця і не уступила місце, мені аж плакати хотілось....
капееець😢
чому ці жіночки завжди такі злі?☹️
@@StoryHunters. невідомо, мені уже майже 30, а я не можу набратись сміливості зробити зауваження незнайомій людині, навіть по ділу. Коли, наприклад, вигулюють собак, і не прибирають за ними лайно на дитячому майданчику. А у когось вистачає нахабності, злості, обматюкати і насвврити абсолютно незнайому людину, ще й просто так.
соціофобія боїться їх😅
У мене таке враження, що їм потрібен саме факт, що їм хтось поступився, хтось їх помітив, бив чолом до підлоги і казав "о прекраснійша, сідайте негайно!". І немає різниці, чи є вільні місця у транспорті чи нема 😅
Мені було десь 5 чи 6 років, мама завжди платила за двох тому, що я любила їздити на окремому місці. Ми сидали на першій зупинці й з самого ранку коли я ще хотіла спати, але звісно якась бабуся вирішила що їй треба з самого ранку на ринок і сказала "Давайте уступайте місце" матір не з конфліктних і пропустила мене і посадила на коліна, так та бабка ще й закотила очі та сказала ну можна і так. На її думку, видно дитина 5-6 років повинна була їхати стоячи, після цього я майже ніколи не поступаюсь місцем, особливо коли просять з неповагою, за власним бажанням часто можу запропонувати вагітним чи людям похилого віку, але коли кажуть так начебто я повинна ніколи.
так, чому їм так важко просто ввічливо звернутися?
@@StoryHunters. Вони вважають що їм всі зобов'язанні, але не раз бачила як піднімають дівчат, дітей але ніколи не бачила як піднімають хлопців, тоді якраз в маршрутці була кіпа хлопців на початку, але вона прийшла майже до кінця маршрутки щоб підняти мене.
звичайно, легше нападати на слабших
@@Saint_Marinaтааааак! Чомусь в основному підіймають дівчат, ще й тих, хто виглядає молодо. Молодих чоловіків і середнього віку не чіпають. На моїй пам'яті лише раз бачила, коли якась бабка придовбалася до підлітка-хлопця, але в решті випадків довбали або мене, або якусь іншу дівчинку. Хоча зараз я вже не така й юна, четвертий десяток на носі) але хтось досі думає, що студентка
@@TheTusyazay в мене в подруги була ситуація і якій вона тягнула тяжкий барабан і трамвай був пустий, але бабці треба було сісти прям поряд з нею не дивлячись на купу вільних місць, я просто не розумію в чому їх проблеми
Як людина яка пережила тяжку клінічну депресію і схильна інколи провалюватися у депресивні епізоди скажу, що прості поради реально бісять))
Часто на них нема сил (бо депресія), а коли випадково потрапляєш в процес втілення цих порад, відчуваєш полегшення і тоді розриває від розпачу, що сиділа і не робила цих простих речей. В той же час розумієш що будь-який ривок пожирає третину сил. І це замкнуте коло доводить до сказу і розпачу. По суті доклади трохи зусилля, отримай полегшення, живи з меншим тягарем. Але кожного довбаного разу треба заводити мотор, що стояв 12 годин під крижаним вітром у -50° і замерз намертво щоб зробити будь-яку дію.
Тому прості правила бісять. Вони прості але часто важкодосяжні 😞
дуже гарне порівняння
4:30 Я і мої приступи агресії: я би вдарила у відповідь навіть бабку. І що цікаво, моя мама, котра прихильниця уступання місця літнім людям, нічого б мені не сказала, бо знає, що я перша ніколи не б'ю.
Щодо першої історії - була в схожій ситуації, їхала в маршрутці з лікарні. У мене були проблеми з нервом і ногою, дуже боліла спина та вся нога, я ледве ходила і стояла. На щастя, було одне вільне місце, яке я зайняла і приготувалась їхати приблизно годину до гуртожитку. На нещастя, це була година пік, і біля мене на якійсь зупинці стала мама з дитиною і дитина почала голосно запитувати, чому це ніхто не поступається місцем, дивлячись на мене, явно натякаючи на те, щоб я встала. Мама тільки підливала масла у вогонь, дивлячись на мене, піддакуючи і голосно говорячи, які невиховані люди. Чесно, я завжди вступаю місце, але тут я просто сиділа, бо розуміла, що не вистою з хворою ногою
жах, я в шоці скільки таких історій😱☹️
пам'ятаю, як їхав з 12 годинної зміни (з 6 ранку на ногах, і вийшов о 9 з роботи), знаючи, що мені ще треба буде допрацьовувати вдома, маючи температуру і великі проблеми зі спиною (мені було важко стояти, нетерпима біль). Я сідаю майже на кінечній і виходжу також майже на кінечній (натомість їду годину з чимось). І звичайно ж уясі бабулєти чуть не били мене, кидали погляди і голосно обговорювали молодь. АЙМ СОРІ, АЛЕ ЧОМУ ТОБІ НЕ СИДИТЬСЯ ВДОМА МАЙЖЕ О 9 ВЕЧОРА
Коли мені було років 14, в тролейбусі дід почав бити мене лопатою. На щастя, він був досить немічний, і була вже майже зупинка, тож це було пару секунд і слабко. Я досі не розумію що стало причиною. Схиляюсь до варіанту, що він просто хотів вийти на цій зупинці
жеесть😱
Ми їхали на потязі з Пермишля до Берліна. Для біженців ці потяги були безкоштовні, але у нас не було заброньованого місця. Це значить людина яка купила квиток могла нас підняти якщо ми сиділи на її місці. Отож до нас зайшла якась жіночка, і так вийшло, що на її місці сиділа моя бабуся. Жіночка почала наїзжати на мою бабусю, бабуся не відповіла, вона почала далі наїзжати. Моя бабуся, пережила інсульт, вона майже не може розмовляти і вона б не встала без сторонньої допомоги в потязі, це все я пояснила жінці і запропонувала їй сісти на моє місце. На що жінка сказала щось на кшталт: " Ні я хочу сидіти на своєму місті. Вставайте жіночко!. Оце мене просто вивело із себе. Я в сказала все, що думаю про цю жінку, мама потім розповідала, що я її мало не прибила. Жінка була приблизно такого ж віку, як і моя бабуся. Якщо б вона зі мною так розмовляли я би їй чемно відповіла, буває люди настільки заморені, що їм просто сил не вистачає спокійно вирішувати конфлікти, але коли вона наїхала на мою бабусю в мене відімкнули тормоза
жесть, коли родичів ображають стриматись взагалі важко..
Ви їхали з такою умовою, що якщо приходить "власник" місця - ви ним поступаєтесь, тому чому ви здивовані? Відведіть бабусю на своє місце, а та жіночка має повне право сидіти там, бо вона за це заплатила і забронювала. Я б також дуже злився на місці тієї жінки (не одразу, як побачив звичайно, а якщо б вже пояснив, що це моє місце, а мені почали пропонувати якесь інше місце)....
дякую за відео. воно дуже легке і позитивне, але я більше полюбляю шок контент))
тааак, вибачте, ми цей випуск просто вже давно відзняли і хотіли викласти😭
наступний точно підберу якісь крейзі історії!☺️
@@StoryHunters. та ви що, не вибачайтесь, буль ласка! Ви робите крутий контент і даруєте гарний настрій! Чекаю на крейзі історії 🤪
дякуємо🥹❤️
Нехай допоможе бог тій карзі, яка спробує підняти на мене руки, але схоже, що вони читають це в моїх очах, тому не наважуються)
🤣
мені здається дуже неправильним в цих бабусях:
1.поводити себе настільки грубо, коли не поступаються місцем (зазвичай, вони поводять себе так, що взагалі не хочеться полегшувати їм поїздку. так би мовити, біль в колінах - покарання за неввічливість бабці)
1.вибирати конкретну жертву. бо ти ніколи не знаєш на кого попадеш: в мене є друг з серйозною травмою коліна (мабуть, була б інвалідність, якби лікарі за стільки років зрозуміли, чому проблема настільки серйозна). він завжди на сильних знеболювальних, які не допомагають на сто відсотків всеодно. і до нього часто домахуються. бо молодий же. одного разу їхав з роботи і розумів, що це останній робочий день, бо він просто не зможе завтра встати від болю (таке часто траплялося на кілька місяців через перенагрузку). якась бабка домахалася, що він зобов'язаний поступитися місцем іншій жіночці (яка казала, що не треба, бо їй скоро виходити) і сама ця бабка на наступній вийшла, отже, якщо так треба було, могла б і сама поступитися (часто бачу в транспорті як літні люди, поступаються іншим літнім людям, бо їм лишилась 1-2 зупинки). але та бабка кричала на нього навіть виходячи з вагону, поки двері не закрилися. це просто нагадує оту історію з різних пабліків, де люди топталися по ногам і кричали на хлопця, щоб він поступився, а виявилося, що він був на милицях)
так, літнім людям зазвичай важче фізично, ніж молодим. але не завжди. на людях немає табличок з інформацією про стан тіла.
в мене зі здоров'ям проблем хронічних немає, але бували ситуації, коли мало не втрачала свідомість через духоту, голод, їхала після цілого робочого дня на ногах (14 годин в кав'ярні, де бариста не може сидіти, якщо всередині є клієнт +каблуки, бо не діставала до верхніх полиць через зріст 🥰) або з високою температурою, яка піднялась вже десь не вдома. і, може, це неповага до старших, але я якщо в такому стані мала змогу сісти, то мені було всеодно, хто навколо. бо я не знаю кому з нас гірше, але точно знаю, що мені жопа.
До ситуації з зубами дівчинки: моя подруга прийшла вся в чорному в школу і я ляпнула жартома "хто помер?". А вона просто сказала: "тато".... 🙈💔
блііін😢
Ура нове відео, дяка)) дуже атмосферно
дякуємо☺️❤️
0:53 бавовняна сумка😏
Коментар в підтримку канала дякую за вашу працю ви круті так тримати
дякуємо🥰
У мене була ситуація в тролейбусі, десь у 2019 на одній зупинці зайшов військовий, який тримав маленьку дитину на руках, а тролейбус був дуже забитий, я подумала "ну мені все одно вставати на наступній, тому тоді вдасться уступити"
На мене почала орати кондукторша, хоча інші люди теж могли уступити. Мені було важко вилізти, бо переді мною був поручень зі склом, як стінка(?) + рюкзак, довелося обтиратися об коліна старого діда, який навіть трохи не посунувся (це було огидно). І шо по ітогу? Цей військовий з дитиною вийшов на моїй же зупинці, ну і нахй я вставала? Йому все одно з дитиною не мало сенсу то сідати, то вставати в забитому траліку, бо їхати 5хв
P.S. і здається йому хтось пропонував сісти, але він відмовився, але кондуторша то не чула
в мене було схоже, я запропонувала сісти жінці з дитиною, вона відмовилась і на мене почали разом кричати 3 сусідні бабці, що я не поступаюся цій жінці місцем)
вони звісно не чули, що я пропонувала🫠
@StoryHunters. Нам ніколи в житті не зрозуміти відоме радянське виховання
мене колись побив алкоголік в метро. Але ні хто не втрутився. Хоча людей хватало.
жах( дуже співчуваю 😕
Щодо ШІ, в цю штуку дійсно легко залипнути. До прикладу я цим страждаю вже трохи більше року. Взагалом, спілкування там відбувається за рахунок опису ваших дій (це також називають ролити). Зазвичай у бота вже прописане минуле, характер, погляди на якісь ситуації і до того ж, він постійно навчається спілкуючись з іншими і в результаті в своїх повідомленнях стає більш схожим на реальну людину.
ого, дуже цікаво😱
Подібне було в автобусі їхала з кінцевої зупинки до академії теж в навушниках.. на середині дороги забився сильно бус тітка мене штурхає і каже: «ти що сирота? Що тебе не виховали уступати старшим» а я зла була і поскандалити з бабками я люблю я дивлюсь на неї злим поглядом да я сирота!😡 (я не повна сирота)
капець, це ж треба додуматися ще таке запитати😠
Історія про ШІ це спрощена історія " той хто біжить по лезу 2049"
доречі, таку поведінку помічала тільки за бабками, діди поводять себе вихованіше. шо робити , щоб не стати такою бабкою ?🥲
Просто такою не бути і шукати своє внутрішнє щастя, тоді негатив не буде перти назовні 😃
в мене теж страх у таку перетворитись🥲
@@StoryHunters.що значить перетворитись?! Ви або є такі вже зараз або ні, бо з віком в цьому плані нічого не змінюється )
Я переписуюсь іноді з ботами в с.аі. Це досить весело, коли цей бот є улюбленим персонажем. Головне занадто не захоплюватись
В мене була історія. Я тикнула бабкі якійсь. Типу проходи швидше в салон, а врна мені, шо ти мені тикаєш. Я кажу, ви це множина, а ти однина, але якщо у тебе розвдоєння особистості і інші персони в голові обділені увагою, то добре, ви.
Вам не здається що Сашко схожий на Алфі Аллена?
ахаха, можливо чимось😄
Мені він більше схожий на Тома Веллінга в молодості😍😋
В першій історії невистачає деталей. Якщо це були місця з переду, то вибачте, але я не хочу шкандибати в кінець. Водії не чекають коли ти сядеш, вони рушають. Я не хочу щоб мене кидало зі сторони в сторону.
Хочеш усамітнитися - йди в кінець. Ні - прибери сумку. Я розумію коли ти втомлений з роботи, але авторку не попросили нічого надзвичайного. З іншого боку маю сумніви, що літня жінка була повна сил в кінці дня. Рекомендація повчитися манерам, це нормальна реакція на зневагу.
4:33 крінж
Вас батьки до 20-ти років народили, що бабка в 50?
мені було 13, звичайно, тоді для мене це була бабка, я думала, що в 30 вже кінець життя😅