Я принципово відписалася від психологів, які не перейшли на українську мову. І от знайшла Вас, завжди свіжі і цікаві думки, дякую за працю і вірність Україні 🙏💙💛
Дякую! Слухаю про себе. Боже, як боляче....в мене перша і третя проблем - провина і сором. Мене так виховували. Як тобі не встидно? Так завжди мама казала. Я була відповідальна за молодшу на 2 роки сестру, коли батьки були на роботі. Далі граблі ті самі: чоловік, декілька керівників на роботі. Це все образ мами, її слова, докори... і все по колу (46р)
Дякую за те,що так гарно всебічно розкладаєте почуття, якими користується нарцис; за те , що вболіваєте за фізичге та психічне здоров'я своїх слухачів , которе руйнує нарцис; за вашу таку мелодійну українську. Мій перший нарцис , коли в нього щось не аиходило , казав : Це ти не правильно подивилась.Ти ніхто і ніщо!" А другий-маніпулював страхом втрати.💙💛🌹🌻🌷
Юліє, дякую за відео та українську! Цікаво було б послухати про дружні/робочі стосунки з токсичними людьми з нарцисичним розладом. На жаль, маю такий досвід «дружби».
п ЮЛІЯ Ви надзвичайно професійна,таке глибоке доступне пояснення. Багатьом жінкам Ви чудова допомога! Яку чудову роботу для тих хто заплутався загубився і шукає себе……
Хочу додати,що крім батьків винна іще і культура.Адже у книгах і фільмах саме якісь такі болючі стосунки подаються як справжнє кохання. Принаймні я потрапила у такі стосунки саме так: людина почала мені з самого початку навіювати,що от він такий рідкісний ,таку людину,яка б так мене любила,я більше в житті не знайду.І я така...стоп- це ж типу справжнє кохання.Потім почались безпричинні ревнощі до такої міри,що я навіть не сміла голову підняти,щоб не спровокувати черговий скандал.Потім цей скандал наставав,людина робила дуже емоційні,привселюдні вияснення стосунків,зі словами " Ти мене більше ніколи не побачиш",могла типу іти і навіть викидувала телефон чи сім карту для демонстрації справжності своїх намірів.Я спочатку на якісь пів години - годину видихала типу " нарешті цей жах закінчився" ,а потім мені ставало шкода цю людину ,яка настільки мене " любить" і я починала його шукати,виправдовуватися,доводити свою вірність і т.д.Бо ж де ж я іще знайду людину,в якої до мене такі сильні " почуття".Після одруження виявилось,що я вся не така,роблю все не так.Я кажу " То давай розведемося і ти собі знайдеш,те що тобі треба",у відповідь,що от я така погана ,не хочу змінитись,а він типу нічого особливого не вимагає. В результаті коли мені це набридає та я кажу, що піду від нього,то починається стара пісня лиш з новим приспівом.Замість " ти мене більше ніколи не побачиш" він каже " поясни дітям,що вони мене ніколи не побачать".При тому, я казала, що я не буду забороняти спілкування з дітьми і на південний полюс не збиралась,до дому моїх батьків реально година їзди на автомобілі,громадським транспортом може півтори.
про літературу - це правда. Тому я не любила читати художню ліературу. Мені видавалося, що мене змушують читати якусь відверту дурню, яка в житті не знадобиться і нічого корисного з цієї книги неможливо винести. Трата часу і нервів, щоб печетитувати в найменших детялях оті всі "кайдашевосімейні розбірки"
Спочатку була образа і страх. Але не надовго. Я зрозуміла, що себе і дитину я люблю більше ніж оці хворі стосунки з нарцисом. Покинула його не роздумуючи. Для мене це було як визволення з каторги
Дякую...хоч теми насичені і емоційно зачіпають десь, голос у вас заспокійливий ...навіть коли тема збуджує емоції, сам тон голосу заспокоює і говорить що все буде добре відроджує надію і вертає впевненість. Правда велика в тому що життя - Богом даний дар так як і гідність кожної людини дана Отцем небесним і живить його велика любов нас і ніхто з людського роду не має повноважень з висоти це забирати красти руйнувати Амінь! Мир нам!💐
Дякую ❤Я впізнаю тут свого батька у відношенні до мами моєї.Його мама закривала його в підвалі з крисами,він став заікатись,дражнили його за те в школі вчителі і діти.Видно він з того став таким.
Що він Нарцис,я зрозуміла,до мене дійшло вже після повіски на суд,на розлучення.На початку відносин були шалені ревнощі,вічні виправдовування.Потім з часом ревнощі зійшли на 0.Тепер я вже розумію що справу зроблено і це вже зайве.Про страх втрати,так він мені погрожував розлучитися бо знав що скільки моїх сил пішло на нього і на вирішення всіх проблем які він сам і створював.Я казала, що вже шкода щоб такий чоловік дістався іншій.Мені прийшло сповіщення в Дію про розлучення 😅Я була шокована.Але я ніколи не трималася за нього і не боялася втратити.Тому я дала йому можливість втратити мене.Без істерики і скандалу.Мені не шкода,що я залишилася без нічого, мені шкода себе,що з мене залишилося після цього шлюбу.Як себе відновити і повернути до життя.А разом з ним залишила всіх рідних, друзів і знайомих тому що на шляху до одужання мені з ними вже не по дорозі.Позаду два місяці.Мені вже краще,але я розумію що ще багато роботи над собою попереду❤❤
В стосунках дуже схожих ревнувала я. Тому що мені казали, що можуть спілкуватися, з ким хочуть. І він спілкувався і не звертав уваги на те, що я відчуваю стосовно того.
але інша людина має право спілкування з іншими людьми, якщо це не секс або кохання на стороні. Ревнощі то дуже деструктивне почуття, контролююче та привласнююче.
@@Latunenko-Yulia-psychologist Це розумію, але мій партнер не вірив у дружбу між чоловіком і жінкою. А я питала: "Чого тоді ти майже кожен день спілкуєшся з цими дівчатами?". І я розумію, що ревність - моя проблема. Але мені настільки внушили, що я ревнивиця і я ревную до кожного стовпа (я цього вже деякий час не помічаю за собою), що я перестала розуміти, де норма, а де вже не ок зі мною так себе вести. Постійно виню себе у ревнощах. Мене сильно знецінили (і я себе також), то ж вважала себе гіршою за тих дівчат. Але з ревністю мені точно треба працювати. Бо навіть сняться сни, де мене постійно кидають.
@@Latunenko-Yulia-psychologist Ще до того виглядало це так, наче він все більше і більше спілкується назло мені. Після того, як десь показала свої ревнощі. Бо коли питала, чи принципове це спілкування. Він казав, що воно йому не важливе. Я сильно заплуталася в тому, що ок, а що не ок, якщо чесно. І мені знадобився місяць після розставання, після розмов з подругами, щоб вияснити, що я адекватна. Мені здається, що ревнощі трохи складніші мої, ніж просто спроба привласнити. Бо я знала навпаки, що я цим відштовхую, а не привласнюю. Це були наче бажання сказати - так зі мною не можна, на що мені казали, що "я спілкуюся з ким хочу". Я дуже сильно перестала розуміти межу "яка моя реакція нормальна, а яка ні".
Я теж таке переживала і відчувала в собі. Це було дуже принизливо і гидко, це був великий сором, але не за себе, а за іншого, з ким ти ніби як одне ціле для людей, раз Ви у шлюбі ... Це був саме іспанський сором 😰 Але зараз я думаю, що оті мої славнозвісні "ревнощі" дуже довго і тонко штучно дресирувались в мені - своїми фразами і своєю поведінкою на грані ніби "прийнятної" в суспільстві для одруженого чоловіка (свобода, довіра, особистий простір, окремі друзі...) Але насправді - це було ніяк не нормально, і я відчувала це і реагувала бурхливо дуже правильно- бо приходити додому під ранок, не брати годинами трубку, не пояснювати, де був і що сталось... хвалитись захопленням тобою і твоєю зовнішністю з боку якихось сторонніх жінок 😱 - це дуже не норм у сімейних стосунках ні для жінки, ні для чоловіка!!! Тобто зараз я впевнена, що мене штучно заводили у цей паршивий стан ревнощів, граючи на тонко просканованих ним моїх дитячих психологічних проблемах і на відомих про мене деталях із-за довірливої відвертості на початку стосунків. Тобто ці ревнощі були як спосіб маніпулювати і як надійний предмет для емоційних гойдалок в сімейному житті
Так то аоно так : людина має право спілкуватись з ким хоче , але трошечки не так .Бо коли чоловік(жінка) весь час фліртує з усіма навколо , незважаючи на присутність своєї жінки(чоловіка) , то така пара дивно виглядає .Адже подібний чоловік демонструє зневагу до своєї жінки.Він знецінює не тільки свою жінку , але й самого себе. Бо хіба ж його хтось примушує бути поряд з жінкою , котору він зневажає?Це тільки повний дебіл може так жити.І питання не в тому :"Ревнуєте ви чи ні?"А питання до вас:"Чому ви поряд з цим примітивним дебілом?"І , фактично , інші жінки йому не потрібні - потрібне лише їхнє захоплення його особою , але й до вас він нічогр не відчуває - лише харчується вашими життєвими соками , вашим страхом втрати .Адже , насправді , він має право фліртувати і , навіть , зраджувати , але ж і ви маєте право не бути з ним поряд.Я вважаю , що сказати , що вам не подобається його флірт - це адеквантно і нормально .Але , на жаль, не всім потрібні щирі почуття .Адреналіно залежним людським особинам потрібен лише викид адреналіну від флірту з чужими жінками й від скандалу. Коли я була поряд з фліртуном , то це було дуже нудне і нецікаве життя. Не всі жінки приймали цю його гру - тільки нещасливі велись . Інші - сварили його й обурювались .Одного разу , коли інший чоловік сказав мені комплімент - він дуже сильно побив мене . Врешті -решт , я зрозуміла , що мене нудить від цього дивного створіння , і що я не хочу нічого для нього робити. Тож набралась рішучості й пішла від фліртуна , не слухаючи його вмовлянь . Без нього моє життя набагато цікавіше й яскравіше. Інший чоловік довів свою любов не словами , а вчинками.Лише у кошмарних снах з'являється це нещастя , на жаль.
Було таке. Вляпався у трикутник. Втягнувся у конкуренцію, в результаті був знецінений. Перед вибором остаточно зійти на пси і втратою стосунків обрав останнє.
Сподівався послухати психолога, послухав Жіночого психолога. Спочатку старалася питалася не поділяти по статям, але чим далі тим більше скотилася до "всі мужики козли")))
Хочу уточнити відносно почуття страху. У Ваших прикладах і описах воно звучить як щось навіяне з дитинства або як якась ілюзія. А що це може бути таке, коли уже більше року я фактично не бачила цю людину, з якою прожила 30 років, знаходжусь більше року зараз через війну не в Україні, а за тисячі кілометрів у відносній безпеці, два місяці тому усвідомлено припинила всі зв'язки і телефонні контакти з чоловіком, але постійно, без очевидної на то причини, відчуваю щодо нього якийсь аж тваринний страх на фізичному рівні, тривогу, небезпеку, не можу заснути до 3-4 годин ранку... Інші почуття - провини, навіяні страхи, навіть сором, я вважаю, за останні 2-3 роки усвідомила і досить детально пропрацювала в собі або продовжую працювати, знаючи свою мету - відновлення поваги і любові до самої себе. А от з цим просто тваринним страхом за свою безпеку і майбутнє - про те, що зі мною буде, коли завершиться війна, дай Бог, і я повернусь в межі України, тобто в межі доступності можливого контакту з чоловіком, з цим страхом я справитись не можу... Мій мозок чітко розуміє реальність фізичної небезпеки для мене, і все...
Мені складно ввдповісти, бо деталі мені невідомі, але здається, що ваше почуття страху має під собою грунт. Тому вам треба зосередитись на шляхах та методах, якими ви могли би юридично та фізично убезпечити себе. Спрямуйте енергію в реальність та конструктивні діі за для свого фізичного захисту. Бо страхи то те, що ще не трапилося, те , чого ще немає і може не відбутися.
Дякую за Вашу відповідь. Я проаналізувала все, і теж думаю, що мені треба більш реалістично глянути на свою конкретну життєву ситуацію, проаналізувати її, юридично захиститись, наперед продумати, що може зі мною статися потім в Україні найстрашніше, і наперед підготуватись, щоб цього все ж не трапилось. Напевно, мені потрібно більше довіряти собі і своїм відчуттям, потрібно розуміти, що мій організм чесно сигналізує мені про реальну небезпеку. Що це не "показалось", а це у мене зараз справжні страхи, які мають підстави через попередні ненормальні щодо мене події і факти з боку мого чоловіка. Просто з часом і на відстані до мене почало більш усвідомлено доходити, що саме зі мною раніше відбувалось в шлюбі. Ще раз дякую за Вашу працю)
десь вже Юлія говорила, що найперше нарциса потрібно перестати демонізувати, тобто як я це бачу, потрібно перестати наділяти його чимось божественно досконалим та всесильним, а себе вважати нікчемністю і безпорадністю. Повірте досвіду, де нарциси побоювалися більше мене, ніж я їх). Є люди, що в силу певних причин вважають нарциса супер геніальним містером Злом, і відчувають ірраціональний тваринний страх перед ним, сильну вразливість, свою повну залежність від його думок, вчинків тощо. Але є люди, які в силу інших обставин не перебувають в полоні образу вашого нарциса і бачать його реального, бачать в ньому звичайну людину (за винятком емоційного інтелекту і ще деяких аспектів особистості нарциса) - невсесильну, упереджену, недалекоглядну, імпульсивну, недалеку навіть іноді. Тобто Ваш нарцис звичайна слабка недосконала людина, такий він є, таким його об'єктивно бачать інші. Тому іррацональний страх потрібно приборкати та потратити зусилля та раціональну оцінку ризиків та на підвищення самооцінки і пропрацювання травматичного досвіду. Для того потрібно звернутися за допомогою до сторонніх людей-експертів (юристів, психотерапевтів, фахівців відповідних організацій (які займаються з жертвами аб'юзу, насилля тощо). Через декілька років ви зможете подивитися на вашого нарциса більш відсторонено, як лікар на хворого пацієнта (хвороба пацієнта не дивує лікаря, не лякає, не занижує лікарську самооцінку, він знає, що в зоні його відповідальності і як з цим впоратися), або як мама на вередливу незрілу дитинку. Ваш страх, ІМХО, це розтоптана самооцінка і вивчена безпомічність. З часом пройде, якщо ви це грамтно пропрацюєте. Чим більше Ви будете відчувати, що ви хазяйка власного життя, а не чоловік, який за вас вирішував і вас ламав 30років, тим менше буде тваринного ірраціонального страху. Два місяці - це ніщо проти 30 років іншого життя, особливо, якщо Ви не зверталися до фахівців, які робираються на темі відновлення після тривалих аб'юзивних стосунків. Як на мене, то на цьому каналі є багато відео і багато корисних думок, які вам хоч трохи допоможуть вийти з замкненого кола та потрапити на новий рівень свідомості, а також віднайти себе. Удачі.
Так коли ти безсила ... його це не влаштовує . Дуже нервується ( аж трусить його ) коли ти вже реагуєш як амеба . Він не розуміє що сталось . Пробує нажимати на різні кнопки а іграшка зламалась . І я вам скажу це вихід - в такому стані він сам відійде від тебе . Такою ти не цікава . Поки б'єшся за себе - він сприймає це за гру і виграє .
,,Я ж для тебе ,,зірку з неба,,...,,- говорив він три роки😂 ,,Хочу тебе покинути, бо ти з мене всі соки витискаєш і тішися цим,, - говорю я ,,Я не зрозумів, тобі хтось ще ПООБІЦЯВ ,,зірку з неба,,?!!!!!!! - кричить він з піною у рота. Та й такє🙄
Виходить що ми з дружиною обидва нарциси. 20 років разом і близькі люди та добрі друзі. Але часом ідуть у хід страх втрати, почуття провини та сором. Як жити двом нарцисам разом?
Сорі звісно але майже всі дівчата нарциси. Чому я так вважаю: тому що більшість людей, і жінки і чоловіки, кажуть що ти королева, ти найкраща, ти така найкраща і таке інше то дівчина так і вважає а не об'єктивно себе сприймає, а особливо є така маніпуляція ти повинен. В свою чергу хлопчикам і чоловікам такого не кажуть, а навпаки кажуть що ти повинеп, ти то, ти сйо і таке інше.
Шкода що у своїх відео не торкаєтесь теми інтиму. Як себе вести? Знаючі тепер усю його"піднаготну", він шантажу інтимом,: не даси, я нічого не буду робити, не буду допомагати. А інтим із ним, таке собі задоволення...
Я принципово відписалася від психологів, які не перейшли на українську мову. І от знайшла Вас, завжди свіжі і цікаві думки, дякую за працю і вірність Україні 🙏💙💛
💛💙
Дякую! Слухаю про себе. Боже, як боляче....в мене перша і третя проблем - провина і сором. Мене так виховували. Як тобі не встидно? Так завжди мама казала. Я була відповідальна за молодшу на 2 роки сестру, коли батьки були на роботі. Далі граблі ті самі: чоловік, декілька керівників на роботі. Це все образ мами, її слова, докори... і все по колу (46р)
Дякую за те,що так гарно всебічно розкладаєте почуття, якими користується нарцис; за те , що вболіваєте за фізичге та психічне здоров'я своїх слухачів , которе руйнує нарцис; за вашу таку мелодійну українську. Мій перший нарцис , коли в нього щось не аиходило , казав : Це ти не правильно подивилась.Ти ніхто і ніщо!" А другий-маніпулював страхом втрати.💙💛🌹🌻🌷
Розумна,мудра,віддана, знаюча......
❤❤
Юліє, дякую за відео та українську! Цікаво було б послухати про дружні/робочі стосунки з токсичними людьми з нарцисичним розладом. На жаль, маю такий досвід «дружби».
Щира подяка вам 🙏
Недивлячись на роботу з психологами , ви так чітко роз'ясняєте цю картину . Я ніби прозріла
Як важливо батькам вести себе правильно з своїми дітьми!Дякую Вам!
Боже мій, я вже не боюсь втратити свого чоловіка, я реально хочу його втратити. Настільки він мене задовбав 🫤
п ЮЛІЯ Ви надзвичайно професійна,таке глибоке доступне пояснення. Багатьом жінкам Ви чудова допомога! Яку чудову роботу для тих хто заплутався загубився і шукає себе……
💛💙дякую дуже-дуже,
Як же скалічили батьки моє життя...І ніяк не вибратися з цих 3-х проблем.. запізно...
Вірю, знаю, розумію, що важко
Не запізно, поки живі
Хочу додати,що крім батьків винна іще і культура.Адже у книгах і фільмах саме якісь такі болючі стосунки подаються як справжнє кохання.
Принаймні я потрапила у такі стосунки саме так: людина почала мені з самого початку навіювати,що от він такий рідкісний ,таку людину,яка б так мене любила,я більше в житті не знайду.І я така...стоп- це ж типу справжнє кохання.Потім почались безпричинні ревнощі до такої міри,що я навіть не сміла голову підняти,щоб не спровокувати черговий скандал.Потім цей скандал наставав,людина робила дуже емоційні,привселюдні вияснення стосунків,зі словами " Ти мене більше ніколи не побачиш",могла типу іти і навіть викидувала телефон чи сім карту для демонстрації справжності своїх намірів.Я спочатку на якісь пів години - годину видихала типу " нарешті цей жах закінчився" ,а потім мені ставало шкода цю людину ,яка настільки мене " любить" і я починала його шукати,виправдовуватися,доводити свою вірність і т.д.Бо ж де ж я іще знайду людину,в якої до мене такі сильні " почуття".Після одруження виявилось,що я вся не така,роблю все не так.Я кажу " То давай розведемося і ти собі знайдеш,те що тобі треба",у відповідь,що от я така погана ,не хочу змінитись,а він типу нічого особливого не вимагає.
В результаті коли мені це набридає та я кажу, що піду від нього,то починається стара пісня лиш з новим приспівом.Замість " ти мене більше ніколи не побачиш" він каже " поясни дітям,що вони мене ніколи не побачать".При тому, я казала, що я не буду забороняти спілкування з дітьми і на південний полюс не збиралась,до дому моїх батьків реально година їзди на автомобілі,громадським транспортом може півтори.
про літературу - це правда. Тому я не любила читати художню ліературу. Мені видавалося, що мене змушують читати якусь відверту дурню, яка в житті не знадобиться і нічого корисного з цієї книги неможливо винести. Трата часу і нервів, щоб печетитувати в найменших детялях оті всі "кайдашевосімейні розбірки"
Юлiя дякую ! Як же гарно все сказано I piдною мовою😢❤
Коментар зі семи слів на підтримку контенту в просуванні алгоритмами ютубу
Спочатку була образа і страх. Але не надовго. Я зрозуміла, що себе і дитину я люблю більше ніж оці хворі стосунки з нарцисом. Покинула його не роздумуючи. Для мене це було як визволення з каторги
Дякую за дуууже якісний контент рідною мовою!
Дякую ❤
Дякую за Ваш труд👏Наразі виходжу з таких стосунків
Дякую за відео, обов‘язково продовжуйте, дуже цікаво❤
Дякую...хоч теми насичені і емоційно зачіпають десь, голос у вас заспокійливий ...навіть коли тема збуджує емоції, сам тон голосу заспокоює і говорить що все буде добре відроджує надію і вертає впевненість. Правда велика в тому що життя - Богом даний дар так як і гідність кожної людини дана Отцем небесним і живить його велика любов нас і ніхто з людського роду не має повноважень з висоти це забирати красти руйнувати Амінь! Мир нам!💐
Щиро дякую за Вашу роботу! В кожному відео знаходжу корисне для себе
Дякую❤ дуже і дуже актуальна тема на наших теренах! Нажаль. Але добре що ми розвиваємося)
Дякую за інформацію. Змістовно, структуровано, зрозуміло і дуже корисно 🌻🐝
Добре розкрита тема, дякую.
💛💙Юлія, дякую за корисну інформацію 🙌🏻
💛💙 ДЯКуЮ
Як добре, що я Вас знайшла😊
Таке враження, що біля мене самі нарциси))
Дякую ❤Я впізнаю тут свого батька у відношенні до мами моєї.Його мама закривала його в підвалі з крисами,він став заікатись,дражнили його за те в школі вчителі і діти.Видно він з того став таким.
Дякую 🇺🇦❤️
ДЯКУЮ🎉😊.
Дякую вам❤
Що він Нарцис,я зрозуміла,до мене дійшло вже після повіски на суд,на розлучення.На початку відносин були шалені ревнощі,вічні виправдовування.Потім з часом ревнощі зійшли на 0.Тепер я вже розумію що справу зроблено і це вже зайве.Про страх втрати,так він мені погрожував розлучитися бо знав що скільки моїх сил пішло на нього і на вирішення всіх проблем які він сам і створював.Я казала, що вже шкода щоб такий чоловік дістався іншій.Мені прийшло сповіщення в Дію про розлучення 😅Я була шокована.Але я ніколи не трималася за нього і не боялася втратити.Тому я дала йому можливість втратити мене.Без істерики і скандалу.Мені не шкода,що я залишилася без нічого, мені шкода себе,що з мене залишилося після цього шлюбу.Як себе відновити і повернути до життя.А разом з ним залишила всіх рідних, друзів і знайомих тому що на шляху до одужання мені з ними вже не по дорозі.Позаду два місяці.Мені вже краще,але я розумію що ще багато роботи над собою попереду❤❤
Щиро дякую❤
Дякую 🙂💙💛
цікаві відео у вас)
Дякую))
❤Дякую!
Дякую
В стосунках дуже схожих ревнувала я. Тому що мені казали, що можуть спілкуватися, з ким хочуть. І він спілкувався і не звертав уваги на те, що я відчуваю стосовно того.
але інша людина має право спілкування з іншими людьми, якщо це не секс або кохання на стороні. Ревнощі то дуже деструктивне почуття, контролююче та привласнююче.
@@Latunenko-Yulia-psychologist Це розумію, але мій партнер не вірив у дружбу між чоловіком і жінкою. А я питала: "Чого тоді ти майже кожен день спілкуєшся з цими дівчатами?". І я розумію, що ревність - моя проблема. Але мені настільки внушили, що я ревнивиця і я ревную до кожного стовпа (я цього вже деякий час не помічаю за собою), що я перестала розуміти, де норма, а де вже не ок зі мною так себе вести. Постійно виню себе у ревнощах. Мене сильно знецінили (і я себе також), то ж вважала себе гіршою за тих дівчат. Але з ревністю мені точно треба працювати. Бо навіть сняться сни, де мене постійно кидають.
@@Latunenko-Yulia-psychologist Ще до того виглядало це так, наче він все більше і більше спілкується назло мені. Після того, як десь показала свої ревнощі. Бо коли питала, чи принципове це спілкування. Він казав, що воно йому не важливе. Я сильно заплуталася в тому, що ок, а що не ок, якщо чесно. І мені знадобився місяць після розставання, після розмов з подругами, щоб вияснити, що я адекватна. Мені здається, що ревнощі трохи складніші мої, ніж просто спроба привласнити. Бо я знала навпаки, що я цим відштовхую, а не привласнюю. Це були наче бажання сказати - так зі мною не можна, на що мені казали, що "я спілкуюся з ким хочу". Я дуже сильно перестала розуміти межу "яка моя реакція нормальна, а яка ні".
Я теж таке переживала і відчувала в собі. Це було дуже принизливо і гидко, це був великий сором, але не за себе, а за іншого, з ким ти ніби як одне ціле для людей, раз Ви у шлюбі ... Це був саме іспанський сором 😰
Але зараз я думаю, що оті мої славнозвісні "ревнощі" дуже довго і тонко штучно дресирувались в мені - своїми фразами і своєю поведінкою на грані ніби "прийнятної" в суспільстві для одруженого чоловіка (свобода, довіра, особистий простір, окремі друзі...)
Але насправді - це було ніяк не нормально, і я відчувала це і реагувала бурхливо дуже правильно- бо приходити додому під ранок, не брати годинами трубку, не пояснювати, де був і що сталось... хвалитись захопленням тобою і твоєю зовнішністю з боку якихось сторонніх жінок 😱 - це дуже не норм у сімейних стосунках ні для жінки, ні для чоловіка!!! Тобто зараз я впевнена, що мене штучно заводили у цей паршивий стан ревнощів, граючи на тонко просканованих ним моїх дитячих психологічних проблемах і на відомих про мене деталях із-за довірливої відвертості на початку стосунків. Тобто ці ревнощі були як спосіб маніпулювати і як надійний предмет для емоційних гойдалок в сімейному житті
Так то аоно так : людина має право спілкуватись з ким хоче , але трошечки не так .Бо коли чоловік(жінка) весь час фліртує з усіма навколо , незважаючи на присутність своєї жінки(чоловіка) , то така пара дивно виглядає .Адже подібний чоловік демонструє зневагу до своєї жінки.Він знецінює не тільки свою жінку , але й самого себе. Бо хіба ж його хтось примушує бути поряд з жінкою , котору він зневажає?Це тільки повний дебіл може так жити.І питання не в тому :"Ревнуєте ви чи ні?"А питання до вас:"Чому ви поряд з цим примітивним дебілом?"І , фактично , інші жінки йому не потрібні - потрібне лише їхнє захоплення його особою , але й до вас він нічогр не відчуває - лише харчується вашими життєвими соками , вашим страхом втрати .Адже , насправді , він має право фліртувати і , навіть , зраджувати , але ж і ви маєте право не бути з ним поряд.Я вважаю , що сказати , що вам не подобається його флірт - це адеквантно і нормально .Але , на жаль, не всім потрібні щирі почуття .Адреналіно залежним людським особинам потрібен лише викид адреналіну від флірту з чужими жінками й від скандалу. Коли я була поряд з фліртуном , то це було дуже нудне і нецікаве життя. Не всі жінки приймали цю його гру - тільки нещасливі велись . Інші - сварили його й обурювались .Одного разу , коли інший чоловік сказав мені комплімент - він дуже сильно побив мене . Врешті -решт , я зрозуміла , що мене нудить від цього дивного створіння , і що я не хочу нічого для нього робити. Тож набралась рішучості й пішла від фліртуна , не слухаючи його вмовлянь . Без нього моє життя набагато цікавіше й яскравіше. Інший чоловік довів свою любов не словами , а вчинками.Лише у кошмарних снах з'являється це нещастя , на жаль.
❤ Дякую
❤
Джекпот! Три з трьох пасток зібрав)
Найсильніша пастка - це страх втрати
Було таке. Вляпався у трикутник. Втягнувся у конкуренцію, в результаті був знецінений. Перед вибором остаточно зійти на пси і втратою стосунків обрав останнє.
💛💙 ♥️ Дуже чудова тема для батьків-маніпуляторів!! Працюйте над СОБОЮ!! Не калічте своїх дітей тим же, чим вас покалічили ваші батьки!!
Сподівався послухати психолога, послухав Жіночого психолога. Спочатку старалася питалася не поділяти по статям, але чим далі тим більше скотилася до "всі мужики козли")))
Хочу уточнити відносно почуття страху. У Ваших прикладах і описах воно звучить як щось навіяне з дитинства або як якась ілюзія. А що це може бути таке, коли уже більше року я фактично не бачила цю людину, з якою прожила 30 років, знаходжусь більше року зараз через війну не в Україні, а за тисячі кілометрів у відносній безпеці, два місяці тому усвідомлено припинила всі зв'язки і телефонні контакти з чоловіком, але постійно, без очевидної на то причини, відчуваю щодо нього якийсь аж тваринний страх на фізичному рівні, тривогу, небезпеку, не можу заснути до 3-4 годин ранку... Інші почуття - провини, навіяні страхи, навіть сором, я вважаю, за останні 2-3 роки усвідомила і досить детально пропрацювала в собі або продовжую працювати, знаючи свою мету - відновлення поваги і любові до самої себе. А от з цим просто тваринним страхом за свою безпеку і майбутнє - про те, що зі мною буде, коли завершиться війна, дай Бог, і я повернусь в межі України, тобто в межі доступності можливого контакту з чоловіком, з цим страхом я справитись не можу... Мій мозок чітко розуміє реальність фізичної небезпеки для мене, і все...
Мені складно ввдповісти, бо деталі мені невідомі, але здається, що ваше почуття страху має під собою грунт. Тому вам треба зосередитись на шляхах та методах, якими ви могли би юридично та фізично убезпечити себе. Спрямуйте енергію в реальність та конструктивні діі за для свого фізичного захисту. Бо страхи то те, що ще не трапилося, те , чого ще немає і може не відбутися.
Дякую за Вашу відповідь. Я проаналізувала все, і теж думаю, що мені треба більш реалістично глянути на свою конкретну життєву ситуацію, проаналізувати її, юридично захиститись, наперед продумати, що може зі мною статися потім в Україні найстрашніше, і наперед підготуватись, щоб цього все ж не трапилось. Напевно, мені потрібно більше довіряти собі і своїм відчуттям, потрібно розуміти, що мій організм чесно сигналізує мені про реальну небезпеку. Що це не "показалось", а це у мене зараз справжні страхи, які мають підстави через попередні ненормальні щодо мене події і факти з боку мого чоловіка. Просто з часом і на відстані до мене почало більш усвідомлено доходити, що саме зі мною раніше відбувалось в шлюбі. Ще раз дякую за Вашу працю)
десь вже Юлія говорила, що найперше нарциса потрібно перестати демонізувати, тобто як я це бачу, потрібно перестати наділяти його чимось божественно досконалим та всесильним, а себе вважати нікчемністю і безпорадністю. Повірте досвіду, де нарциси побоювалися більше мене, ніж я їх). Є люди, що в силу певних причин вважають нарциса супер геніальним містером Злом, і відчувають ірраціональний тваринний страх перед ним, сильну вразливість, свою повну залежність від його думок, вчинків тощо. Але є люди, які в силу інших обставин не перебувають в полоні образу вашого нарциса і бачать його реального, бачать в ньому звичайну людину (за винятком емоційного інтелекту і ще деяких аспектів особистості нарциса) - невсесильну, упереджену, недалекоглядну, імпульсивну, недалеку навіть іноді. Тобто Ваш нарцис звичайна слабка недосконала людина, такий він є, таким його об'єктивно бачать інші.
Тому іррацональний страх потрібно приборкати та потратити зусилля та раціональну оцінку ризиків та на підвищення самооцінки і пропрацювання травматичного досвіду. Для того потрібно звернутися за допомогою до сторонніх людей-експертів (юристів, психотерапевтів, фахівців відповідних організацій (які займаються з жертвами аб'юзу, насилля тощо).
Через декілька років ви зможете подивитися на вашого нарциса більш відсторонено, як лікар на хворого пацієнта (хвороба пацієнта не дивує лікаря, не лякає, не занижує лікарську самооцінку, він знає, що в зоні його відповідальності і як з цим впоратися), або як мама на вередливу незрілу дитинку.
Ваш страх, ІМХО, це розтоптана самооцінка і вивчена безпомічність. З часом пройде, якщо ви це грамтно пропрацюєте. Чим більше Ви будете відчувати, що ви хазяйка власного життя, а не чоловік, який за вас вирішував і вас ламав 30років, тим менше буде тваринного ірраціонального страху. Два місяці - це ніщо проти 30 років іншого життя, особливо, якщо Ви не зверталися до фахівців, які робираються на темі відновлення після тривалих аб'юзивних стосунків.
Як на мене, то на цьому каналі є багато відео і багато корисних думок, які вам хоч трохи допоможуть вийти з замкненого кола та потрапити на новий рівень свідомості, а також віднайти себе. Удачі.
💛💙
Спасибо большое!Очень интересно!❤
Так коли ти безсила ... його це не влаштовує . Дуже нервується ( аж трусить його ) коли ти вже реагуєш як амеба . Він не розуміє що сталось . Пробує нажимати на різні кнопки а іграшка зламалась . І я вам скажу це вихід - в такому стані він сам відійде від тебе . Такою ти не цікава . Поки б'єшся за себе - він сприймає це за гру і виграє .
❤❤❤
Дякую за українську
дякую
,,Я ж для тебе ,,зірку з неба,,...,,- говорив він три роки😂
,,Хочу тебе покинути, бо ти з мене всі соки витискаєш і тішися цим,, - говорю я
,,Я не зрозумів, тобі хтось ще ПООБІЦЯВ ,,зірку з неба,,?!!!!!!! - кричить він з піною у рота.
Та й такє🙄
💛💙
🎉
😀😀😀😀😀❤❤❤❤❤
💙💛
як це все близько мені. хоч і дуже люблю свого чоловіка але оці епізодичні теракти виставляють мене кудись на межу...
А , якщо реагувати на всякі закиди нарциса в стилі "і що? мене все влаштовує...і моя зовнішність, і погода, і корки на дорогах..." Це може подіяти?
Виходить що ми з дружиною обидва нарциси. 20 років разом і близькі люди та добрі друзі. Але часом ідуть у хід страх втрати, почуття провини та сором. Як жити двом нарцисам разом?
Чи можуть стосунки зі злиттям бути схожими на нарцисичні? Як зрозуміти різницю?
😊
Сорі звісно але майже всі дівчата нарциси. Чому я так вважаю: тому що більшість людей, і жінки і чоловіки, кажуть що ти королева, ти найкраща, ти така найкраща і таке інше то дівчина так і вважає а не об'єктивно себе сприймає, а особливо є така маніпуляція ти повинен. В свою чергу хлопчикам і чоловікам такого не кажуть, а навпаки кажуть що ти повинеп, ти то, ти сйо і таке інше.
Дякую за увагу даній темі. Одне питання: як можна проговорити це індивідуально?
Мій вотсап +380632180898
Я би хотіла з вами поспілкуватися
🩵💛
Шкода що у своїх відео не торкаєтесь теми інтиму. Як себе вести? Знаючі тепер усю його"піднаготну", він шантажу інтимом,: не даси, я нічого не буду робити, не буду допомагати. А інтим із ним, таке собі задоволення...
Трошки торкаюся цієї теми на моїй сторінці у фб. Дякую за ідею відзняти відео на цю тему
на жаль, все це присутнє, тепер знаю
Як не бути нарцисом ?
дякую❤
Дякую
💛💙
❤❤
❤
💛💙
💙💛
Дякую 🙏
Дякую!
Дякую😊❤
Дякую. ❤
Дякую!
Дякую ❤
Дякую
❤
❤❤
❤️
💛💙