Блакитна Троянда 2 серія.
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 28 ต.ค. 2024
- Жанр: драма, телевистава
Країна: УКРАЇНА
Кіностудія / кінокомпанія: "Укртелефiльм"
Режисер: Олег Бійма
Актори: Олена Борзова, Олексій Богданович, Людмила Арініна, Ельза Леждей, Людмила Шевель, Ігор Дмитрієв, Євген Паперний, Юрій Катін-Ярцев, Лариса Кадочнікова, Леонід Бакштаєв, Всеволод Сафонов, Леся Завістовська, Олеся Лосєва
Сюжет:
У своїй першій п'єсі - "Блакитна троянда" - Леся Украінка зображує головну героїню в трагічній ситуації. Любов роздвоєна поміж світом патріархальним і світом власних бажань. П'єса суворо засуджує систему, що вимагає від жінок поведінки, яка заперечує волю самовираження.
Любов кохає Ореста, але не може віддатися власним почуттям, оскільки розуміє, що її ідентичності загрожує ототожнення із чоловіком у світі мужчини. Вона воліє збожеволіти і шляхом власного божевілля здобуває контроль над своєю долею. Складністю натури і діапазоном дії Любов уособлює появу на українській сцені нової жінки.
«Блакитна троянда» - перший драматичний твір поетеси і перша психологічна драма в українській драматургії, основним змістом якої є внутрішнє, так зване скзистенційне буття персонажів.Філософський дискурс драми, нав'язуючи до творчості Гаутпмана, представляє не тільки божевілля як форму свободи, але і певну тугу за тілом. «Тільки з тобою я не сама»
Який геніальний режисер Олег Бійма!
Які шедеври ним створені:
Злочин з багатьма невідомими
Царівна
Національний скарб цей режисер,та не так багато знають наші українці своїх!!! дійсно глибоких ,вивірених глибокою чуттєвістю художників .
Саме час пригадати та зануритись в це джерело ...
Ну а артист (на той час юний!!!але вражаючи проникливий )
Олексій Богданович- натепер-Метр театру і кіно, народний Артист Уураїни, голова спілки театральних діячів України,улюбленець Богдана Ступки (світла пам'ять генію України
-то теж наше надбання та гордість національна!!!
Подяка величезна за можливість побачити шедеври наших українських художників.
На все добре!!
Родина із трьох поколінь прихильників із Запоріжжя.
А Олексій Бог
Саме так!!!!
Навіть ще майже юнак,а -на рівні (та й вище,як на мене!!!) від визнаних -ЕльзиЛєждей,Ігоря Дмитрієва,Р.Зеленої.....
Бачила його і в виставах, починаючи зі Львову(театр Зяньковецької), зараз -у театрі Франка,в багатьох фільмах..
Враження кожного разу-
Як ніби спілкування з чимось недосяжно величним....
Тому два ваші слова так відгукнулися ...як сміливе порівняння...
Прихильниця таланту видатного АКТОРА (з кількадесятилітнім стажем)із Запоріжжя.
Так,актори iмпозантнi.У нас в Одесi теж Украi'нський театр i в нього багато шанувальникiв
Я не знала,що Царівна то фільм О.Бійми
@@larisadmitrakovasemerenkod1673 А де Ви побачили у цьому фільмі Р. Зелену?
Олег Бійма, не режисер "Царівни", режисер "Царівни" Сергій Туряниця.
Прекрасний фільм Олега Бійми за мотивами твору Лесі Українки! Талановиті українські актори! Усім дякую за важливу справу!
Яка чудова українська озвучка. Я бачила цей фільм в російському варіанті, це бліда тінь від української версії.
Єдине чого не розумію, чому в українській озвучці поезію читаю російською. В п'єсі Лесі Українки вона українською подана.
Дякую ! Творчі люди, які мають душу - душевнохворі ,тому, їм важко жити серед " нормальних " ! Леся Українка геніальна людина !
Скільки боротьби душевної та бажання любові, такої неможливої можливої!!!! Складна людська душа
Дякую, чудово провела вечір.
Дякую дякую від серця,я плакала.❤❤❤❤❤❤
Як же я люблю неочікувані трагічні кінцівки Олега Бійми
Це Золотий Фонд українського кіно. Бальзам на душу (родина Ірина, Устина, Роман)
Велике дякую творцям. Браво!
Я чомусь завжди боялася цього твору.Усі драми геніальної письменниці-то значна скарбниця нашої культури.Фільм О.Бійми-чудова робота.А гра акторів-надривно прекрасна.❤
Дякую.Дуже хороший фільм.
Це божевілля і знущання одне з одного!!!! Такий час…!!!
Так високі почуття, але не розумію чи на них так діяло життя,чи в такий час вони жили, могли бути щасливими, вибачте але все так по дурному, навіть думається це не любов,а якесь знущання з себе
Дійсно Бійма - художник!
Дуже шкода, що одяг героїв часто не відповідає епосі. Особливо дратує зимове вбрання Люби. Це ж треба було так головну героїню "вирядити".
Дякую 1000000000 раз1в сумую плачу я люблю Украину я люблю любов!
Яке глибоке розуміння душі у Лесі Українки. І правельний вихід/вибір головної героїні
Жах, без Бога,життя таке
А яка щаслива пара могла бути ..! Хоча, звісно, якщо її так сильно рве на шматки та кидає то в одну то в другу сторону, то це, мабуть, не легко .. Але, здається мені, панночка надто перейнялась хворобою своєї матері. Укупі зі страхом, це все створило у ній такі душевні метання. Молилась би побільше, та менше думок про одне і те ж. То б і досягла свого щастя... А так .. дві скалічені душі. Інколи забагато думати це теж не дуже добре. Часом варто просто Жити. Тим більше чоловік її дійсно любив...за всяких умов. Хоча, може, вона пам'ятаючи свою матір у божевільній, не хотіла так жалюгідно виглядати перед своїм чоловіком і дітьми у разі хвороби... Приносити їм страждання. Бо і сама колись страждала, будучи малою. Справді складна внутрішня дилема... Але те, що вона вкінці зробила, це, звичайно, як на мене занадто. Невже вона думала, що цим вона його звільняє від себе? Мабуть, у нього потім травма на все життя буде. Словом....дуже складна і тонкодушевна історія.... Рятуючи його від себе, вона назавжди пов'язала їх тільки тепер його виною і стражданням. Варто було віддати усе у руки Бога, і все було б добре.
Ніяким чином не можуть бути у Лесеній « Блакитній троянді» поетичні рядки московською мовою. Це - радянська коректура.
Правда, в п'єсі вірші українською. "Орест
Я, може, якось так, напам’ять… (Трохи задумується, мов пригадуючи, потім проказує.)
Про любов твою, друже, я марив не раз.
І від мрій отих серце так радісно билось,
Та прихильний твій погляд стрічав - і в той час
Так тривожно і сумно на серці робилось.
Я боявся, що порив хвилевий мине
І химерний прихильності сполох погасне,
І лишить сиротою подвійним мене
При тій мрії-мані про щось ясне та щасне.
Наче я що чуже, не питаючи, взяв,
Наче ся несподівана дружняя ласка
Тільки привид, що раптом свінув та й пропав,
Нетривкий, мов луна, неправдивий, мов казка.
І немов ненавмисне спинивсь на мені
Довго так отой погляд блакитний лагідний, -
Се він мариться серцю у хворому сні - з неминучим
Світанням він зникне безслідний…
Так у спеку в пустелі мандрівці трудні
Хоч і бачать оазу - не вірять у тривок:
«Се десь марево млисте в ясній далині
Надить раєм облудним немов на спочинок».
Люба слухає, спустивши очі, часом підводить їх і з тривогою і страхом дивиться на Ореста; в кінці лице її приймає камінний вираз."
І от іще. "Любов: Я вже готова. Тільки роль виучу: по весіллі мій дебют. ( Іде на веранду, звідти декламує монолог джульетти.)
Летіте вчвал, ви, румаки огнисті,
До Фебових палат; візник такий,
Як Фаетон, хай вас жене на захід,
Хай миттю вас покриє хмарна ніч.
Спусти запону щільну, гречна нічко,
Ходи, матроно, в простих чорних шатах.
Прийди, Ромео, ти мій день вночі,
Бо ти лежатимеш на крилах ночі,
Як перший сніг на ворона крилі…
О мій Ромео!"
І ось. "Любов: Слухайте:
В синім морі тануть золоті хмаринки,
В небі ні зоринки,
Над водою в’ється ластівочка швидко,
Вже її не видко.
Серце кришталеве, золоте кохання,
Дарма залицяння.
Оце так Леся почувалася, коли жила приречена туберкульозом на коротке життя? В очікуванні смерті не дозволяла собі жити? Писала вона про це десь в своїх листах?
Дуже може бути. Адже вона була закохана у Мержинського, і розуміла що вони не можуть ні створити сімʼю, ні мати дітей, бо обоє були хворі…
Риск? Та ж ризик!
Гарно, тільки чи могли московити допустити,щоб в фільмі звучала тільки прекрасна українська мова, всюду вони лізуть
Яка хвороблива фантасгармонія.🙄
Це 3анадто.
Музика ---- ЖЕСТЬ!
ЗБИВАЄ З НІГ.
НЕ рекомендую.
БУДЬ ЯКИЙ коментар просуває канал. Ваш коментар будь який.
Не знаю, мені навпаки саме музика в творах Олега Бійми подобається
Це талан - передати почуття через музику та жести. Яка захоплююча гра акторів!!! Ми ніби учасники подій. Я завжди ставлю себе на місце героя. Так ми розуміємо, що хотів сказати письменник. Так ми розуміємо наше життя, а це пересторога від помилок.
Я думаю, що Люба не душевно хвора.. вона просто настільки прониклася хворобою мами, що сама внушила собі цю хворобу, вона боялася що буде як мама, і по другому не знала і не вміла жити.. все в наших головах..вона собі внушила хворобу!! А могла би бути щасливою, стільки, скільки би їм Бог і доля дали!!! Може якби жила з ним в парі, то ніяких проявів хвороби б і не було.. навіть уявних!!! Вона себе згубила добровільно і Ореста!!! Хай себе, то її вибір, а його ж за що??
Мира и добра...
я не буду говорить о политике, национализме и прочих насущных проблемах... А просто дам рецензию на этот фильм - имею на то право т. к. имею высшее театральное и литературоведческое образование...
Фильм достаточно посредственен и даже скучен, в нём без основания, преукрашенны, романтизированны и идеализированны любовные отношения между мужчиной и женщиной... И если подобные, чисто духовные, отношения были оправданны в жизни Л.Украинки - так как она физически была больным и не способным к интимной близости человеком - болезнь туберкулёза кости с 10-летнего возраста... То в фильме не понятно почему главная героиня Люба - так противится естественной физической близости с любимым мужчиной... Ведь в её образе нет тех видимых физических отклонений... И получается, что главная героиня просто сумасшедшая с кучей комплексов и стрхов... Если авторы фильма хотели показать в образе Любы прототип Л. Украинки - то и показывали бы честно, в этом возрасте Леся была прикованна к креслу, потому как из-за болей в костях почти не могла ходить, и имела полностью обездвиженную левую руку, из-за неуспешно проведённой операции... Этим и обьясняется всё её замкнутое отношение с мужчинами... а не так как в фильме, где Леся через образ Любы показанна полной идиоткой с кучей комплексов и неадекватностей...
Этот фильм - полный бред и провал... Мнение моё личное, я его никому не навязываю, а просто делюсь своими познаниями в области истории, литературы и культуры Украины...
И да... Если бы хотели в Украине - то сняли бы просто другой фильм на эту тему, более правдоподобный и адекватный... А так - толку-то, что слямзели совдеповскую муть, перевели на украинский язык, и дело с концом... Плёвая это работа, панi та панове.
Что вы прицепились ? Забыли,что половина страны на русском говорит?!
@@МарияСтожар
А ви живете де?.
Що челюсть не складається?
Чи ви дальше рОсию підтримуєте?
Жити в Україні і не поважати її мови може тільки "моцкаль".
Причепились тому,що війна і Росія принесла нам велике горе.Не всі розуміють те,що мова - не винна,а винуваті люди.
@@marinamelnichuk1474
То чому москаль нищить нашу мову? Чому нищить усе українське?
То за вашими міркуваннями нам потрібно дальше толерантно ставитися до раши, щоб не образити?
Може вже досить?
Мова має значення.
По ваших словах ті, що не хочуть вивчити українську мову тупі?