Запрошуємо вас до нашого театру Cult, який знаходиться у центрі Києва. У нас ви зможете побачити тільки унікальні експериментальні та класичні вистави українською мовою. Підтримуйте сучасну драматургію і до зустрічі у нашому театральному просторі Переглянути афішу, придбати квитки та доєднатися соціальних медіа театру можна за посиланням: mssg.me/3gri3 Також доєднуйтеся до нашої спільноти та отримуйте бонуси і закритий контент від нашого проекту за допомогою функції спонсорства mssg.me/kx84q
Дуже дякую за якісний український контент. Була б рада побачити відео про Любка Дереша з його, наприклад, "Культом", "Поклоніння ящірці", "Трохи пітьми". Дякую!
Олександр Ірванець "Харків 1938", мабуть один з найулюбленіших творів що я читав. запам'ятався своєю майже абсурдною комічністю, як в сюжеті так і в висміюванні історичних постатей
Мій улюблений твір Жадана,- Інтернат про початок війни 2014, як на мене, описуються події іловайського котла тільки з огляду звичайної цивільної людини. Дуже життєво для мене, коли почалась війна в моєму рідному Донецьку мені було всього 12, і я взагалі нічого не розуміла 😔💔
На жаль, мало читаю українських сучаснтх письменників, тому буду рада будь-яким відео, які їх популяризуватимуть і які дадуть уявлення про їх творчість. Дякую за контент, ви створюєте цікаві відео!❤ (Любко Дереш і Ліна Костенко, якщо ваша ласка😊)
Особисто мені не подобається така форма викладу літературних творів, рясно перемішана з матюччям. Як на мене - це не придає ніякого колориту твору і, особисто у мене, викликає тільки відразу і не повагу до автора. Я не знайомий з його творчістю і, тепер розумію, точно не хочу з нею знайомитися. Завдяки таким митцям молодь розбещується, в певній мірі деградує, беручи собі на озброєння апеляцію, що, мовляв так (матюхливо і вульгарно) навіть книжки пишуть, і (знову ж таки - як на мене) -на жаль такі роботи користуються попитом; адже неформальне, не прийнятне, і спірне завжди викликає цікавість у людині. І я дуже часто помічаю, як по вулиці, проходячи, невеликі групки молоді (іноді - діти) загинають триповерхові матюччя на всю вулицю, нікого абсолютно не соромлячись, і не чекаючи в свою адресу жодних зауважень.., бо, на мою думку, вульгарність зараз в тренді; вважаю, що не без вкладу таких от "митців". Думаю - таке не повинно популяризуватися. Доносити людям толкові речі можна і потрібно більш цивілізованою мовою, а тих , хто кайфує від такої неформальщини і вважає це силою, крутизною і сучасністю - я не розумію і розуміти не хочу; це не розвиток, не еволюція, а деструкція. Те, що в нього було тяжке дитинство чи непроста юність - не слугує йому у виправдання такої манери подачі. І, щоб передати атмосферу того часу і тих обставин не обов'язково загинать гострим слівцем. Я думаю, що книжка має виховувати розум, культуру особистості, а не спонукати її (особистість) знаходити виправдання своїм низьким позивам сутності у творах митців. Ну, це моя суб'єктивна думка і я просто нею хочу поділитися. В будь-якому разі - авторам проекту дякую, мені дуже подобається формат, і завжди цікаво!
Як на мене, використання матюків у художньому творі може бути виправдане тоді, коли є потреба передати напругу, накал емоцій (яскравий приклад - фраза про воєнний корабель, якби вона була сформульована трохи м'якше - вона б не мала такого відгуку в українців і не стала б гаслом війни). Але для такого ефекту такі слова мають не бути частиною лексики героя, а використовуватися лише під час кульмінаційних моментів. Я не читала тих книг Жадана, які цитує автор, тож не знаю, чи це звичайний спосіб мовлення героїв, чи цитата з якогось дійсно напруженого моменту, де це було б органічно. Але я читала "Інтернат", і якраз там у мене проблем з матами не виникло, вони присутні може три рази за всю книгу, і їх використання абсолютно виправдане у тих ситуаціях.
Вибачте, але я з вами не погоджусь. На рахунок передачі накала емоцій - я чимало перечитав книг, і мені в жодній з них не знадобилася вставка матюка для розуміння напружного моменту і співчуття ситуації так драматично і гостро, як, мені здається - хотів передати автор. Це все, я думаю, залежить від суб'єктивного сприйняття інформації самим читачем, власне мені не потрібні матюки для адекватного розуміння такої колоритної , інколи делікатної сцени. З наведеним вами прикладом також не погоджусь(про воєнний корабель). Проти самого вислову, тепер уже популярного, я нічого не маю, я розумію, де і при яких обставинах, в якій ситуації це було вжито і сам для себе, собисто, десь його навіть виправдовую, але мені не подобається, що це стало мейнстримом; у моєму місті посеред однієї площі висить цілий здоровенний плакат (майже бігборд) з цим написом, так як є з кожною буквою, а сам матюк - навіть виділений більшими буквами. Я вважаю, що це не є правильно - ходять, в першу чергу, навколо діти, дивляться на це, читають, запам'ятовують, і виховують у собі толерантність і лояльність до цих слів, до такого способу спілкування, передачі інформації. Саме по собі це явище не несе прямої шкоди, тобто від матюка людина не захворіє, не помре, але це розмиває межу між добре і погано, якісно і шкідливо, прекрасно і потворно і цей список може бути нескінченним.. Це як лгбт - наприклад мені все одно на тих, хто довбе себе в дупу, я особисто від цього не страждаю, але мені б не хотілося, щоб моя дитина, виросши, стала одним із цих неповноцінно психічних сутностей; а щоб цього не сталося, я вважаю, хоча б не треба це робити культурою суспільства, аби людина не шукала і не знаходила собі виправдання ментальному уродству. Хай собі займаються чим їм заманеться, але не треба з цього робити нормальність. Нічого в цьому нормального немає і бути ніяк не може. Тож я вважаю, що не варто толерувати до речей огидних і несущих на собі розчинник межі між добре і погано; треба виховувати в собі культуру, культуру мовлення, поведінки, думки врешті-решт. Дякую за відгук. @@ТетянаЛеонтьєва-ы2п
Я це розумію. Я просто висловлюю свою думку про те, що не варто такий жанр популяризувати. Людина по своїй природі і так схильна відкликатися більше на "бруд" ніж на "чистоту".., і якщо це ще й культивувати то до чого ж ми тоді дійдемо в кінці кінців?! - З кожного каналу, смартфону, чайника буде литися потік матюків, діти стануть посилати старших у відомому напрямку і т.д.(що вже є не рідкістю, на жаль).Особисто мені здається, що краще б було поширювати твори, які допомагають людині виростити, виховати себе, шляхом роздуму над питаннями, які літературний автор може поетично і цікаво задати в своєму творі.@@Cult-Vitaliy-Stetsenko
26:28 дуже раджу Підмогильного, недавно прочитав "Невеличку драму", це яскравий приклад українського інтелектуального роману Із так званого "розстріляного відродження" Майк Йогансен теж, на мою думку, достойний літератор
П'яний спотрсмен у під'їзді, це реальність... Як на мене, цінність письменника, зуміти при цій реальності подати читачу правильні орієнтири, навіть просто описуючи реальність без нав'язування своєї точки зору. Описуючи примітивною мовою, в перемішку з матами, це обидлення мас!
Запрошуємо вас до нашого театру
Cult, який знаходиться у центрі Києва.
У нас ви зможете побачити тільки унікальні експериментальні та класичні вистави українською мовою.
Підтримуйте сучасну драматургію і до зустрічі у нашому театральному просторі
Переглянути афішу, придбати квитки та доєднатися соціальних медіа театру можна за посиланням: mssg.me/3gri3
Також доєднуйтеся до нашої спільноти та отримуйте бонуси і закритий контент від нашого проекту за допомогою функції спонсорства mssg.me/kx84q
Дуже якісне відео, дуже глибокий аналіз, дякую!
Дуже дякую за якісний український контент. Була б рада побачити відео про Любка Дереша з його, наприклад, "Культом", "Поклоніння ящірці", "Трохи пітьми". Дякую!
буде, дякую
Подяка за якісне, фахове і тонке відео. Дуже потрібний і вартісний контент
Було б цікаво послухати вашу думку про "Музей покинутих секретів" Забужко та поезію Іздрика.
додали у список
Дякую за огляд творчости Жадана, зрозумів, що цей письменник не для мене😅
Ну це також варіант )
Олександр Ірванець "Харків 1938", мабуть один з найулюбленіших творів що я читав. запам'ятався своєю майже абсурдною комічністю, як в сюжеті так і в висміюванні історичних постатей
дякуємо, додали для себе
Мій улюблений твір Жадана,- Інтернат про початок війни 2014, як на мене, описуються події іловайського котла тільки з огляду звичайної цивільної людини. Дуже життєво для мене, коли почалась війна в моєму рідному Донецьку мені було всього 12, і я взагалі нічого не розуміла 😔💔
Шедевр
«Львівська гастроль Джимі Хендрікса», Андрій Курков. Для мене виявився цей роман потужним антидепресантом. Часто згадую героїв у важкі хвилини життя.
Дякую за відео. Було б цікаво побачити огляд на творчість Любки Дереша
Дякую!
Сергій Сайгон, ГорькийЛук
дякуємо
Чи буде відео про творчість Дмитра Корчинського?
тут треба буде робити цілий відео-плейліст. Скоро на нашому каналі буде нова рубрика і відкриємо ми її разом з Дмитром Олександровичем.
Горіха Зерня, Прохасько, Андруховичі, Винничук, Курков, Матіос, Андієвська (поясніть мені Джалалапіту)))), Забужко, Ілларіон Павлюк, Ірванець (Харків 1938))), Агеєва, Любко Дереш
На жаль, мало читаю українських сучаснтх письменників, тому буду рада будь-яким відео, які їх популяризуватимуть і які дадуть уявлення про їх творчість. Дякую за контент, ви створюєте цікаві відео!❤ (Любко Дереш і Ліна Костенко, якщо ваша ласка😊)
Ліна Костенко скоро буде, це дійсно талант
Олесь Ульяненко- рекомендую
Максим Кідрук, Олександр Михед
Андрухович ,Юрій іздрик,Андрій Любка,
А як же Ворошиловград? Як на мене дуже добре виписана історія Христа.
Особисто мені не подобається така форма викладу літературних творів, рясно перемішана з матюччям. Як на мене - це не придає ніякого колориту твору і, особисто у мене, викликає тільки відразу і не повагу до автора. Я не знайомий з його творчістю і, тепер розумію, точно не хочу з нею знайомитися. Завдяки таким митцям молодь розбещується, в певній мірі деградує, беручи собі на озброєння апеляцію, що, мовляв так (матюхливо і вульгарно) навіть книжки пишуть, і (знову ж таки - як на мене) -на жаль такі роботи користуються попитом; адже неформальне, не прийнятне, і спірне завжди викликає цікавість у людині. І я дуже часто помічаю, як по вулиці, проходячи, невеликі групки молоді (іноді - діти) загинають триповерхові матюччя на всю вулицю, нікого абсолютно не соромлячись, і не чекаючи в свою адресу жодних зауважень.., бо, на мою думку, вульгарність зараз в тренді; вважаю, що не без вкладу таких от "митців". Думаю - таке не повинно популяризуватися. Доносити людям толкові речі можна і потрібно більш цивілізованою мовою, а тих , хто кайфує від такої неформальщини і вважає це силою, крутизною і сучасністю - я не розумію і розуміти не хочу; це не розвиток, не еволюція, а деструкція. Те, що в нього було тяжке дитинство чи непроста юність - не слугує йому у виправдання такої манери подачі. І, щоб передати атмосферу того часу і тих обставин не обов'язково загинать гострим слівцем. Я думаю, що книжка має виховувати розум, культуру особистості, а не спонукати її (особистість) знаходити виправдання своїм низьким позивам сутності у творах митців. Ну, це моя суб'єктивна думка і я просто нею хочу поділитися. В будь-якому разі - авторам проекту дякую, мені дуже подобається формат, і завжди цікаво!
Не можу не погодитися з Вашою думкою! Це мене дещо бентежить і в творчості деяких інших митців теж
Як на мене, використання матюків у художньому творі може бути виправдане тоді, коли є потреба передати напругу, накал емоцій (яскравий приклад - фраза про воєнний корабель, якби вона була сформульована трохи м'якше - вона б не мала такого відгуку в українців і не стала б гаслом війни). Але для такого ефекту такі слова мають не бути частиною лексики героя, а використовуватися лише під час кульмінаційних моментів.
Я не читала тих книг Жадана, які цитує автор, тож не знаю, чи це звичайний спосіб мовлення героїв, чи цитата з якогось дійсно напруженого моменту, де це було б органічно. Але я читала "Інтернат", і якраз там у мене проблем з матами не виникло, вони присутні може три рази за всю книгу, і їх використання абсолютно виправдане у тих ситуаціях.
Вибачте, але я з вами не погоджусь. На рахунок передачі накала емоцій - я чимало перечитав книг, і мені в жодній з них не знадобилася вставка матюка для розуміння напружного моменту і співчуття ситуації так драматично і гостро, як, мені здається - хотів передати автор. Це все, я думаю, залежить від суб'єктивного сприйняття інформації самим читачем, власне мені не потрібні матюки для адекватного розуміння такої колоритної , інколи делікатної сцени. З наведеним вами прикладом також не погоджусь(про воєнний корабель). Проти самого вислову, тепер уже популярного, я нічого не маю, я розумію, де і при яких обставинах, в якій ситуації це було вжито і сам для себе, собисто, десь його навіть виправдовую, але мені не подобається, що це стало мейнстримом; у моєму місті посеред однієї площі висить цілий здоровенний плакат (майже бігборд) з цим написом, так як є з кожною буквою, а сам матюк - навіть виділений більшими буквами. Я вважаю, що це не є правильно - ходять, в першу чергу, навколо діти, дивляться на це, читають, запам'ятовують, і виховують у собі толерантність і лояльність до цих слів, до такого способу спілкування, передачі інформації. Саме по собі це явище не несе прямої шкоди, тобто від матюка людина не захворіє, не помре, але це розмиває межу між добре і погано, якісно і шкідливо, прекрасно і потворно і цей список може бути нескінченним.. Це як лгбт - наприклад мені все одно на тих, хто довбе себе в дупу, я особисто від цього не страждаю, але мені б не хотілося, щоб моя дитина, виросши, стала одним із цих неповноцінно психічних сутностей; а щоб цього не сталося, я вважаю, хоча б не треба це робити культурою суспільства, аби людина не шукала і не знаходила собі виправдання ментальному уродству. Хай собі займаються чим їм заманеться, але не треба з цього робити нормальність. Нічого в цьому нормального немає і бути ніяк не може. Тож я вважаю, що не варто толерувати до речей огидних і несущих на собі розчинник межі між добре і погано; треба виховувати в собі культуру, культуру мовлення, поведінки, думки врешті-решт. Дякую за відгук. @@ТетянаЛеонтьєва-ы2п
це і є літературна форма брудного реалізму, в цьому її суть.
Я це розумію. Я просто висловлюю свою думку про те, що не варто такий жанр популяризувати. Людина по своїй природі і так схильна відкликатися більше на "бруд" ніж на "чистоту".., і якщо це ще й культивувати то до чого ж ми тоді дійдемо в кінці кінців?! - З кожного каналу, смартфону, чайника буде литися потік матюків, діти стануть посилати старших у відомому напрямку і т.д.(що вже є не рідкістю, на жаль).Особисто мені здається, що краще б було поширювати твори, які допомагають людині виростити, виховати себе, шляхом роздуму над питаннями, які літературний автор може поетично і цікаво задати в своєму творі.@@Cult-Vitaliy-Stetsenko
26:28 дуже раджу Підмогильного, недавно прочитав "Невеличку драму", це яскравий приклад українського інтелектуального роману
Із так званого "розстріляного відродження" Майк Йогансен теж, на мою думку, достойний літератор
дуже цікаво, обовʼязково зробимо аналіз
Ілларіон Павлюк і його "Я бачу, вас цікавить пітьма" - неймовірна книга, цікаво було б дізнатися Вашу думку.
додали у список)
Зробіть ,будь ласка, про Іларіона Павлюка. "Танець Недоумка" " Я Бачу вас цікавить пітьма" Впевнений вам сподобається)
" втрачене покоління" це не покоління 90 х, цевизначення письменників міжвоєнного періоду 1 і 2 св війни, започаткований Гертрудою Стайн
Андрухович, Радіо Ніч.
Шедевр
Дякую за ваші огляди письменників, ви зробили унікальний канал - неможливо відірватися від відео.
Можу рекомендувати розглянути роман Любка Дереша "Намір"
Сергій це талант
Не знав про нього
Дякую що просвітили
П'яний спотрсмен у під'їзді, це реальність...
Як на мене, цінність письменника, зуміти при цій реальності подати читачу правильні орієнтири, навіть просто описуючи реальність без нав'язування своєї точки зору.
Описуючи примітивною мовою, в перемішку з матами, це обидлення мас!
Василь Кожелянко ''Дефіляда'' можна ще ''Срібний павук''🧐🥸🤗
Якщо цей примітивізм вартий уваги, то вибачте. Пролетарій про пролетарів мовою пролетаріяту. 🤦
Декламувати вірші це не ваше. І не народжені у 80-90 х. А ті що дорослішали в ті роки, тобто народжені в 70-х роках.
Ліна Костенко! Наче у всіх на слуху. Але бездонний океан талановитих творів.
+
Дякую за вашу якісну роботу.
Артем Чех
🔥🔥🔥🔥🔥
Андрій Любка
класно, дякую... тепер почитаю Жадана. знав, що такий є, фле не думав, що такі тематики...якісь американізовані, на перший погляд
Дякую за цікавий відос, і за цікавий контент на цьому каналі.
👍👍👍👍👍👍👍👍