Іро, ви мене зацікавили Обітницями, хоча я не люблю тему фейрі, але тут про дівчину з місією, а я таке люблю, і бажано, щоб вона про ту місію не забувала. Дякую за відгук! І ще, Іро, я знаю, що ви спілкувалися з Іриною імаджінейшн, якщо буде нагода передавайте їй, що її глядачі дуже сумують за нею на буктюбі. Я сподіваюся, що в неї все гаразд і вона зникла просто так.
У будь-якому разі, в УА ті фейрі далекі від класичних фольклоних образів. Фактично маємо людей з вушками і магією🤷🏼♀️ колись я теж уникала Маас і Блек і ще когось, бо там же фейрі, а я взагалі не розбираюсь в тих добрих і злих дворах... Виявилось, що можна і не починати розбиратись, все як декорація. У Іри все добре)) я теж сумую за її відео🥲 передам їй ваш коментар
А у тебе була добірка про фейрі? Я, як людина, яка читає фентезі, хай і обмежено, з цікавістю подивилась би про те, хто це такі, і як їх описують різні автори 👀 якщо є, натякни якою датою шукати 🙃
Ні, немає. Далеко не моя улюблена тема, навіть довго морозилась від Маас і Блек через це (а потім виявилось, що там шо фейрі, шо ельфи, шо янголи - всі однакові). Найбільш автентичні описи - у Сюзанни Кларк. В УА то більше як декорація
Прочитала "Ці порожні обітниці". Так, легко читається і є цікаві повороти сюжету. Але я загалом пошкодувала, що взялася за неї, бо ціна (суперобкладинка, кольоровий зріз) не відповідають рівню читацького задоволення.
Так, з сучасним дорогим оформленням це часто ситуація, що неначе це не раціонально😫 На щастя, ця книга мені сподобалась, тому з задоволенням лишила її як шкатулочку на полиці, але коли мені не заходить якась дорога книга РМ або Неба, то тіпає😤 Намагаюсь продати, щоб вібдити гроші. Особливо дратує, коли легкі одноразові книги для швидкого читання оформлюють так, наче це класика в сімейну колекцію на кілька поколінь вперед😤
Після Вашого опису "Закону ордену" мені це видалося чимось схожим на історії Ґая Річі: де сюжет не розповісти без спойлерів, бо події представлені не в хронологічній послідовності😅 Тепер 100% впевнена, що мені потрібно прочитати цю книгу😊
Вся суть "Закону..." в тому, що до останнього збираємо експозицію🥳 Якщо розказати сюжет послідовно, вийде проста історія. А так маємо кількох персонажів, які хз чого кудись ідуть, долаючи перешкоди. І тільки в процесі стає зрозуміло, хто ці люди один одному, куди вони йдуть і з якої причини
Можливо з Салліваном дійсно варто починати знайомство саме з серії і приквели окремо виглядають не так цікаво. Бо для тих хто читав основну серію і персонажі знайомі і ми знаємо що з ними буде далі а тут бачимо їх минуле, за яким цікаво спостерігати, і ота інформація про ельфів виглядає цілком логічно, бо вони вже читали про них і мають якісь знання щодо ельфів у цьому світі
За основу взяті персонажі відомих казок, але лихі чари наклали на них зомбі вірус, який приніс голод та страх у місцевих жителів. Дівчина з реального світу у Хеллоуін відправиться зі своєю молодшою сестрою, Рапунцель, Попелюшкою, Білосніжкою та Сплячою Красунею у пригоду, сповнену небезпек та ризиків. Кожна мать цієї книжки дає великі переживання за героїв, але все закінчится добре. 2 том зустрічає нас героями Країні чарівника Оз, де тепер старий ворог став сильнішим, а зомбі вірус не зник, Кейтлін просто так не повернулася, її сестру викрали і над нею знущаються ( доречі там деякі сцени не для дітей, реально моторошні). Тому їй допоможуть у цьому Зоа відьма, Глінда, Лісоруб, Пугало та Лев. Це досить цікава серія книжок і як на мене там не вистачає 3 тому, бо наче історія якась обірвається з зомбі Дороті в реальному світі, в цілому рекомендую почитати, якщо хочете щось і казкове, і моторошне у той же час
@@letknimho а, ну то риторичний вигук) мовляв, що там такого автор понаписував, що людям подобається 🤔 Просто обкладинка взагалі не натякає, що під нею буде якісне фентезі, імхо. Якась я упереджена до красивих оформлень 😅
Мені Закон ордену прям зайшов, навіть незважаючи на певну відсутність цілісності показаного світу, помітну рояльність, і те що це по суті пролог якоїсь великої історії, експозицію якої ми дійсно збираємо впродовж усієї книги, тут дуже потужна філософська складова у роздумах головних героїв про любов і смерть, про боротьбу і зраду, і багато чого ще, просто бери і з блокнотиком записуй, коли приходить пора і якийсь з персонажів видає свої філософські пасажі, і що цікаво, вони мене не бісили, як це зазвичай буває, я навпаки, більше проникся і мені стала зрозуіліша їх мотивація, бо завжди було раціональне зерно. Шкода що автор маючи прекрасний стиль і гарну уяву так досі й не повернувся до цієї серії, тут так рясно напхано всяких свіжих ідей, крутих концепцій і цікавих персонажів, які так і не отримали розвитку, що трохи бере розчарування, бо по всьому видає, що це потенційно величезний світ, з глибоким лором, на який нам дали подивись тільки одним оком, і то через щілину в дверях. Там ще наче в книжці оповідання були, мені запам'яталось останнє, таке, непогане, з перчинкою.
Не назвала б це прологом, бо достатньо всього відбулося, а не просто "герої стали на місця". А от про "одним оком крізь щилину в дверях" - ідеальний опис! У світу безмежний потенціал🔥 Після вашого коментаря задумалась, чи помічала філософські пасажі героїв🤔 Може хіба про прощення убивці - але це більше була як пазлинка до образу чоловіка в білому. Загалом, більше здавалось, що через фрази героїв я збираю закони цього світу, а не роздуми для реального життя. І всі діалоги здавались такими... автентичними, на своєму місці, без награності❤️🔥
@@letknimho Так, а що відбулось? Все що глобально відбулось в світі, відбулося до історії в книзі, а герої дійсно лише збирають цей експозиційни пазл, так ці історії дуже інтригують і написані воні класно, але вони камерні і особливо ні на що не впливають, зміна відбувається тільки в кульмінації, коли автор вивільняє ще одного глобального гравця, і розкриває карти з усіма іншими, тим самим наш фінал стає початком. А за пасажі, я маю наувазі те, що герої постійно згадують що було, як було, як могло би бути, особливо заходили роздуми головного героя про смерть, враховуючи обставини, це було дуже цікаво.
Так, глобально історія світу, нової війни в ньому тільки починається. А на індивідуальному рівні гг кудись йшов з якоюсь місією - і дійшов, місію виконав - закрита оповідка. До того ж йшов динамічно, з пригодами і небезпеками, через цікаві локації. "Закон..." я б могла назвати вступом до світу, але не прологом до історії, бо це самостійний завершений твір, завершена пригода гг. Одиночна книга з завершеною пригодою гг, але без епічної історії світу - це нормально, це навіть добре для свого обсягу. Просто прологом я називаю умовний "Шлях королів": сторінок море, а якщо переказати шлях героя протягом них, то вистачить пари речень, і взагалі то тільки початок шляху, а щось цікаве буде десь далі. Бо якщо розглядати цю книгу окремо, то "гг носив міст, носив, носив і врешті доносився".
@@letknimho Мабуть ви маєте рацію, прологом можна вважати ту передісторію яку в процесі розкривають герої, а сам цей процес уже буде вступом. Хоча тут також можуть бути певні витання чи це герой дійшов чи його дійшли, та і чи дійсно свою місію він виконував, ну тобто він же не міг не здогадуватись куди вліз і що м'яко кажучи його місія не зовісім то і його,і що він частина якогось плану, і тоді книжку можна сприймати як завршення прологу, а не вже як вступ у нову історію, ну але це не так важливо, бо ні приквелів ні продовження нема, а як самостійний твір Закон ордену прекрасний.
Так, він прекрасний❤️🔥 Коли брала його читати, сподівалась на одиночну, зовсім не думала про серію. Олена Букголік казала, що поки не читає це книгу, бо має бути продовження,а вона читає серії лише одразу - то я писала їй коментарі, що книга завершена, варто брати
Про Обітниці прям здивувало й зацікавило) Бо я чула про неї тільки неоднозначні якись відгуки.
Я на неї бачила лише 2 відгуки (на буктюбі): 1 негативний, 1 позитивно-нейтральний. Тішусь, який для мене вийшов приємний сюрприз🤩
Іро, ви мене зацікавили Обітницями, хоча я не люблю тему фейрі, але тут про дівчину з місією, а я таке люблю, і бажано, щоб вона про ту місію не забувала. Дякую за відгук! І ще, Іро, я знаю, що ви спілкувалися з Іриною імаджінейшн, якщо буде нагода передавайте їй, що її глядачі дуже сумують за нею на буктюбі. Я сподіваюся, що в неї все гаразд і вона зникла просто так.
У будь-якому разі, в УА ті фейрі далекі від класичних фольклоних образів. Фактично маємо людей з вушками і магією🤷🏼♀️ колись я теж уникала Маас і Блек і ще когось, бо там же фейрі, а я взагалі не розбираюсь в тих добрих і злих дворах... Виявилось, що можна і не починати розбиратись, все як декорація.
У Іри все добре)) я теж сумую за її відео🥲 передам їй ваш коментар
Закон Ордену - то любов❤
Теж хочу її перечитати. Але за новинками ніяк часу не знайду😅
Я теж так думала, а коли взяла - то вже було пофіг на новинки😍
А у тебе була добірка про фейрі?
Я, як людина, яка читає фентезі, хай і обмежено, з цікавістю подивилась би про те, хто це такі, і як їх описують різні автори 👀 якщо є, натякни якою датою шукати 🙃
Ні, немає. Далеко не моя улюблена тема, навіть довго морозилась від Маас і Блек через це (а потім виявилось, що там шо фейрі, шо ельфи, шо янголи - всі однакові).
Найбільш автентичні описи - у Сюзанни Кларк.
В УА то більше як декорація
@@letknimho розумєм) тобто фейрі - це будь-які магічні істоти?
Красиві хлопці з вухами/крилами і суперздібностями 🫡
Прочитала "Ці порожні обітниці". Так, легко читається і є цікаві повороти сюжету. Але я загалом пошкодувала, що взялася за неї, бо ціна (суперобкладинка, кольоровий зріз) не відповідають рівню читацького задоволення.
Так, з сучасним дорогим оформленням це часто ситуація, що неначе це не раціонально😫
На щастя, ця книга мені сподобалась, тому з задоволенням лишила її як шкатулочку на полиці, але коли мені не заходить якась дорога книга РМ або Неба, то тіпає😤 Намагаюсь продати, щоб вібдити гроші.
Особливо дратує, коли легкі одноразові книги для швидкого читання оформлюють так, наче це класика в сімейну колекцію на кілька поколінь вперед😤
так і знала що треба читати ці порожні обітниці. треба буде зібрати грошенята і купити 🙂
Щось мені підказує, що коли вийде друга частина, РМ пропонуватиме комплект зі знижкою😀
Доброго дня ! Чи можна порадити вам книгу власного авторства?
Доброго) наразі не готова читати книгу на огляд
Після Вашого опису "Закону ордену" мені це видалося чимось схожим на історії Ґая Річі: де сюжет не розповісти без спойлерів, бо події представлені не в хронологічній послідовності😅 Тепер 100% впевнена, що мені потрібно прочитати цю книгу😊
Вся суть "Закону..." в тому, що до останнього збираємо експозицію🥳 Якщо розказати сюжет послідовно, вийде проста історія. А так маємо кількох персонажів, які хз чого кудись ідуть, долаючи перешкоди. І тільки в процесі стає зрозуміло, хто ці люди один одному, куди вони йдуть і з якої причини
Можливо з Салліваном дійсно варто починати знайомство саме з серії і приквели окремо виглядають не так цікаво. Бо для тих хто читав основну серію і персонажі знайомі і ми знаємо що з ними буде далі а тут бачимо їх минуле, за яким цікаво спостерігати, і ота інформація про ельфів виглядає цілком логічно, бо вони вже читали про них і мають якісь знання щодо ельфів у цьому світі
О, ви читали основну серію? 😃 Можете мені коротко окреслити, скільки там головних героїв і що вони роблять?
Дякую за відео. На жаль, знову засильно задушений голос шумодавом((
Цього разу звук похєрився навіть за моїми мірками😭 тому я пропустила через шумодав, щоб хоч було чутно більш контрастно
Рекомендую темне фентезі Once Upon a Zombie 2016-2018 (2 томи)
Це якийсь мешап?
За основу взяті персонажі відомих казок, але лихі чари наклали на них зомбі вірус, який приніс голод та страх у місцевих жителів. Дівчина з реального світу у Хеллоуін відправиться зі своєю молодшою сестрою, Рапунцель, Попелюшкою, Білосніжкою та Сплячою Красунею у пригоду, сповнену небезпек та ризиків. Кожна мать цієї книжки дає великі переживання за героїв, але все закінчится добре. 2 том зустрічає нас героями Країні чарівника Оз, де тепер старий ворог став сильнішим, а зомбі вірус не зник, Кейтлін просто так не повернулася, її сестру викрали і над нею знущаються ( доречі там деякі сцени не для дітей, реально моторошні). Тому їй допоможуть у цьому Зоа відьма, Глінда, Лісоруб, Пугало та Лев.
Це досить цікава серія книжок і як на мене там не вистачає 3 тому, бо наче історія якась обірвається з зомбі Дороті в реальному світі, в цілому рекомендую почитати, якщо хочете щось і казкове, і моторошне у той же час
Та шо ж там в тому Законі ордену? 😅
Орден... Зі своїм законом...
😆
Чи ти про що?
@@letknimho про польське фентезі )
ще й назву неправильно написала 😆😆
Я зрозуміла назву)) що саме уточнити або спойлернути?😏
@@letknimho а, ну то риторичний вигук) мовляв, що там такого автор понаписував, що людям подобається 🤔
Просто обкладинка взагалі не натякає, що під нею буде якісне фентезі, імхо. Якась я упереджена до красивих оформлень 😅
Я колись купила завдяки обкладинці, а на той момент книга була дорога🙊 Плащ був вирішальною деталлю😁
Мені Закон ордену прям зайшов, навіть незважаючи на певну відсутність цілісності показаного світу, помітну рояльність, і те що це по суті пролог якоїсь великої історії, експозицію якої ми дійсно збираємо впродовж усієї книги, тут дуже потужна філософська складова у роздумах головних героїв про любов і смерть, про боротьбу і зраду, і багато чого ще, просто бери і з блокнотиком записуй, коли приходить пора і якийсь з персонажів видає свої філософські пасажі, і що цікаво, вони мене не бісили, як це зазвичай буває, я навпаки, більше проникся і мені стала зрозуіліша їх мотивація, бо завжди було раціональне зерно. Шкода що автор маючи прекрасний стиль і гарну уяву так досі й не повернувся до цієї серії, тут так рясно напхано всяких свіжих ідей, крутих концепцій і цікавих персонажів, які так і не отримали розвитку, що трохи бере розчарування, бо по всьому видає, що це потенційно величезний світ, з глибоким лором, на який нам дали подивись тільки одним оком, і то через щілину в дверях. Там ще наче в книжці оповідання були, мені запам'яталось останнє, таке, непогане, з перчинкою.
Не назвала б це прологом, бо достатньо всього відбулося, а не просто "герої стали на місця". А от про "одним оком крізь щилину в дверях" - ідеальний опис! У світу безмежний потенціал🔥
Після вашого коментаря задумалась, чи помічала філософські пасажі героїв🤔 Може хіба про прощення убивці - але це більше була як пазлинка до образу чоловіка в білому. Загалом, більше здавалось, що через фрази героїв я збираю закони цього світу, а не роздуми для реального життя. І всі діалоги здавались такими... автентичними, на своєму місці, без награності❤️🔥
@@letknimho Так, а що відбулось? Все що глобально відбулось в світі, відбулося до історії в книзі, а герої дійсно лише збирають цей експозиційни пазл, так ці історії дуже інтригують і написані воні класно, але вони камерні і особливо ні на що не впливають, зміна відбувається тільки в кульмінації, коли автор вивільняє ще одного глобального гравця, і розкриває карти з усіма іншими, тим самим наш фінал стає початком. А за пасажі, я маю наувазі те, що герої постійно згадують що було, як було, як могло би бути, особливо заходили роздуми головного героя про смерть, враховуючи обставини, це було дуже цікаво.
Так, глобально історія світу, нової війни в ньому тільки починається. А на індивідуальному рівні гг кудись йшов з якоюсь місією - і дійшов, місію виконав - закрита оповідка. До того ж йшов динамічно, з пригодами і небезпеками, через цікаві локації. "Закон..." я б могла назвати вступом до світу, але не прологом до історії, бо це самостійний завершений твір, завершена пригода гг. Одиночна книга з завершеною пригодою гг, але без епічної історії світу - це нормально, це навіть добре для свого обсягу.
Просто прологом я називаю умовний "Шлях королів": сторінок море, а якщо переказати шлях героя протягом них, то вистачить пари речень, і взагалі то тільки початок шляху, а щось цікаве буде десь далі. Бо якщо розглядати цю книгу окремо, то "гг носив міст, носив, носив і врешті доносився".
@@letknimho Мабуть ви маєте рацію, прологом можна вважати ту передісторію яку в процесі розкривають герої, а сам цей процес уже буде вступом. Хоча тут також можуть бути певні витання чи це герой дійшов чи його дійшли, та і чи дійсно свою місію він виконував, ну тобто він же не міг не здогадуватись куди вліз і що м'яко кажучи його місія не зовісім то і його,і що він частина якогось плану, і тоді книжку можна сприймати як завршення прологу, а не вже як вступ у нову історію, ну але це не так важливо, бо ні приквелів ні продовження нема, а як самостійний твір Закон ордену прекрасний.
Так, він прекрасний❤️🔥 Коли брала його читати, сподівалась на одиночну, зовсім не думала про серію. Олена Букголік казала, що поки не читає це книгу, бо має бути продовження,а вона читає серії лише одразу - то я писала їй коментарі, що книга завершена, варто брати