Івана Купала, театр цікавих людей "Фенікс" КЗК "Палац Культури"

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 9 ก.ค. 2022
  • Ой та на Івана, ой та на Купала,
    По полю ходила і квіти збирала.
    Надію с коханням в віночок вплітала.
    До річечки несла та в воду пускала.
    Щоб в руки коханого звістка попала.
    Та в ніч на Івана, ой в ніч на Купала,
    Недобре зозуля крізь листя кувала.
    Серденько коханого в пітьмі блукало.
    Так біля калини я марно чекала…
    Тож папороть-квітку сама я шукала.
    В ніч на Івана, в ніч на Купала,
    По лісу ходила, стежками блукала.
    В темряві синій я дива шукала…
    Там відьму зустріла - просила, благала.
    Щоб світле кохання мені вчарувала.
    В ніч на Івана, в ніч на Купала,
    Зорі на небі до сліз рахувала.
    Через багаття з коханим стрибала.
    Місяць з’явися і більше не ждала.
    Пісню чарівну йому заспівала.
    Ой-йой на Івана, ой-йой на Купала,
    Зоряна квітка в вінок мій упала.
    Коханого ніжно долоню тримала.
    На березі річки кохання плекала.
    Вустами холодними палко шептала.
    Тож в ніч Івана, тож в ніч на Купала,
    Вінок той наділа і Мавкою стала.
    Серце коханого в смерть зчарувала
    І самою гарною навіки стала…
    В світанні недобре зозуля кувала…
    КоК©️

ความคิดเห็น • 2