Все чудово, але молодь зараз постійно використовує слово «типу». Друзі, у вас же кайфова мова, структуровані думки але цей «паразит» дуже ріже слух, можливо, це тільки мене так тригерить(( дякую за вашу роботу та цікаві відео.
Цікава розмова, чекала її виходу, але розчарувала частина про українську літературу. Людина, яка цікавиться літературою, але абсолютно жодної української книжки не прочитала хоча б після 2022, здається відірваною від реальності. І якось не дуже вийшло з виправданням типу «багато хто просто читав російську літературу, а ти завжди була в Західній» - ні, повірте, більшість і до 2022 не читала росіян, а зараз читає своє. А ті, хто читав росіян, навряд будуть цікавитись українською, бо для них вона, скоріш за все, «про страждання». Від масового і розпіареного в нас російського шлаку легше перейти до західної розпіареної популярної літератури, ніж до Забужко умовної (в якої твори, до речі, життєствердні і сповнені надії). А не поцікавитись власною культурою на глибшому рівні, ніж література про страждання, після вторгнення це, вибачте, крінж. І українська література завжди була сповнена веселих, яскравих, життєствердних творів, а тим більше зараз - їх вже написали, можна довго не чекати, варто лише поцікавитись))
Дякую за ваш ввічливий та змістовний коментар :) Але за майже три роки життя в Києві під час повномасштабного важко назвати себе відірваною від реальності 😅 Розпіарений російський шлак я не читала ніколи, а літературою я нашою цікавлюсь, і як ви могли почути в відео, маю в бібліотеці деякі книжки, які хочу прочитати)
Саллі Руні vs Марина Абраович - хто займе першість у списку книжок на осінь?
Дуже люблю цей подкаст! Дякую за цікавих гостей💚
Яна дуже надихє. Дякую!
Дякую за відео! Чудова розмова і круті книжкові рекомендації, хочеться почитати все (крім донцової)
Дуже цікава і динамічна розмова. Дякую! Мені сподобалося ❤
Метью Вокер, чию книжку про сон згадувала Яна, був у Губермана на подкасті. Доволі вичерпна інфа для тих, хто більше любить аудіо.
Товста книжка Оксани Забужко - це Музей покинутих секретів
Не встиг дочитати Інтермеццо, як добрий TH-cam запропонував мені відео із Саллі Руіи в назві)
щось знають в інтернетах!
Все чудово, але молодь зараз постійно використовує слово «типу». Друзі, у вас же кайфова мова, структуровані думки але цей «паразит» дуже ріже слух, можливо, це тільки мене так тригерить(( дякую за вашу роботу та цікаві відео.
життя без недоліків не таке цікаве 👀
дякуємо за відгук🫰
Тільки вас. Це жива мова. Це TH-cam, а на ТБ.
Цікава розмова, чекала її виходу, але розчарувала частина про українську літературу. Людина, яка цікавиться літературою, але абсолютно жодної української книжки не прочитала хоча б після 2022, здається відірваною від реальності. І якось не дуже вийшло з виправданням типу «багато хто просто читав російську літературу, а ти завжди була в Західній» - ні, повірте, більшість і до 2022 не читала росіян, а зараз читає своє. А ті, хто читав росіян, навряд будуть цікавитись українською, бо для них вона, скоріш за все, «про страждання». Від масового і розпіареного в нас російського шлаку легше перейти до західної розпіареної популярної літератури, ніж до Забужко умовної (в якої твори, до речі, життєствердні і сповнені надії). А не поцікавитись власною культурою на глибшому рівні, ніж література про страждання, після вторгнення це, вибачте, крінж. І українська література завжди була сповнена веселих, яскравих, життєствердних творів, а тим більше зараз - їх вже написали, можна довго не чекати, варто лише поцікавитись))
Дякую за ваш ввічливий та змістовний коментар :) Але за майже три роки життя в Києві під час повномасштабного важко назвати себе відірваною від реальності 😅 Розпіарений російський шлак я не читала ніколи, а літературою я нашою цікавлюсь, і як ви могли почути в відео, маю в бібліотеці деякі книжки, які хочу прочитати)