1ч."Люборацькі"(1862), Анатоль Свидницький, роман. Слухаємо українське!
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 14 ธ.ค. 2024
- Частина перша.
Розділ 1 -- 00:17.
Розділ 2 -- 38:52.
Розділ 3 -- 1:07:35.
Розділ 4 -- 1:35:35.
Розділ 5 -- 1:56:41.
Розділ 6 -- 2:36:26.
Розділ 7 -- 3:06:19.
Розділ 8 -- 3:28:30.
Розділ 9 -- 4:07:26.
Розділ 10 -- 4:42:39.
Розділ 11 -- 5:04:45.
Розділ 12 -- 5:46:31.
🌻📘🌿Шановні слухачі! Пропоную вам прослухати першу частину неймовірно цікавого і пізнавального роману"Люборацькі". Це перший в укр.літературі соціально-психологічний роман-хроніка (літературна форма роману, що містить викладення подій в їх часовій послідовності в житті однієї людини чи цілої сім'ї, також містить суто романні засоби - переживання і конфлікти людей) українського письменника, громадського діяча і фольклориста, який ще у студентські роки почав писати, створив низку високопатріотичних поетичних творів, до яких сам написав музику, Анатолія Свидницького (1834-1871). Батько письменника був священником, мати походила з шляхти, тому проблеми, котрі підняв письменник у творі близькі йому і зрозумілі. Він сам навчався у духовному училищі. Цей роман - "хроніка (значною мірою автобіографічна) занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях, на реалістично відтвореному тлі панування польських панів на Поділлі, утисків царського режиму і ворожого українству офіційного православ'я (офіційно Православна Католи́чна та Апостольська Це́рква).
Автор показав як українські пани і духовенство нехтували своїм національним, плазували перед ляхами та московитами. А укр.навчальні заклади прищеплювали ненависть до українського. Одна з героїнь, українка після такого горе-навчання почала вважати себе ляхівкою, спаніла, говорила виключно польською мовою, з огидою озивалась про своїх предків степовиків, славних гайдамак, насміхалась зі своєї церкви, а українки для неї стали мужичками, хлопками, хамками.
Шановна пані Лілія ❤ дякую Вам за чудовий твір вперше слухала цього письменника ❤. Бажаю Вам всього найкращого в Новим 2024 рік! 🌲🌠🎁🎀🎄✨️🌟❄️☃️⛄️
Дякую,паніЛілія,Анатолій Патрикійович мій земляк.В нашому мальовничому селі Маньківка встановлено йому пам'ятник.Є в нього серія чудових коротких оповідань.
Щиро дякую, пані Ліліє, за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!!!
Був гарний українець!Красень!скільки нового почула і слів,і порядків,і традицій за бутих
Щиро дякую,пані Лілія!Свидницький мій земляк,з маленького села Маньківка на березі Бугу.Є в нього цікаві оповідання про життя селян тих часів.
Дуже дякую. Христос народився! Славімо Його!
Дякую за гарну книгу.
❤❤❤❤ ДЯКУЮ!ЧУДОВЕ ЧИТАННЯ
Дяка!
Дякую! Гарний твір, сподобався.💛🩵
Геніально.Рекомендуйте всім.
Дякую
❤
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Буду дуже вдячна!
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
ДЯКУЮ.
❤❤❤
Пані Лілія, озвучте опов. Свидницького Гаврусь і Катруся, "Недоколисана", " Жебраки" та інші. Оповід."Арендатор" точно як про наших сучасних ґлитаїв!
Невже дійсно не розуміли що школи мають бути на рідній мові..?