Дякую! Не мала уяви про що твір, але так співпало, що в той час ми (сім'я) відірвались від "зграї" і пустились у вільний політ де немає обмежень. І цей твір у словах передав всі наші переживання. Приємно, що Вам сподобалось)
Річард Бах ЧАЙКА ДЖОНАТАН ЛІВІНГСТОН Справжньому Джонатану-чайці, що живе в кожному з нас Частина перша Був ранок, і золоті промені сонця вигравали на легких хвилях тихого моря. Десь за милю від берега закинув сіті рибальський човен, і звістка про це вмить долетіла до Зграї, що чекала сніданку. Ще мить - і тисячі чайок злетілися до човна, щоб вибороти собі якусь поживу. Новий день приніс нові клопоти. А далеко від усіх, далеко від рибальського човна і від берега, вправлявся в польоті самотній птах - чайка Джонатан Лівінгстон. Він злетів на сто футів угору, опустив свої перетинчасті лапи, задер дзьоба, випростав уперед зігнуті крила і, хоч як це було боляче, силувався втримати їх у такому положенні. Випростані крила обтяжували рух, і він летів усе повільніше, поки шепіт вітру не стих у його вухах, а океан унизу не застиг на місці. Тоді він примружив очі, затамував подих і весь наструнчився в болісному зусиллі - ще трохи... на один дюйм... зігнути крила... Пір'я в нього стало дибки, він закляк у повітрі і впав. Чайки, як ви знаєте, ніколи не діють нерішуче і не зупиняються в польоті. Спинитися на льоту - це для чайки страшний сором, просто ганьба! Але Джонатан Лівінгстон - який без тіні сорому знову й знову вигинав напружені крила, щоб летіти все повільніше, а потім спинитися на місці, - був незвичайним птахом. Більшість чайок не завдають собі клопоту, аби дізнатися щось про політ, - хіба що найнеобхідніше: як долетіти від берега до їжі та повернутися назад. Для більшості чайок головне - їжа, а не політ. А для цієї чайки політ був важливішим за їжу. Джонатан Лівінгстон над усе любив літати. Проте любов'ю до польотів, як він скоро збагнув, не заживеш доброї слави серед птахів. Навіть його власні батьки дивилися скоса на те, як Джонатан з ранку до вечора літає десь сам-один, та ще й по сто разів шугає аж над водою - як то він казав, тренуючись у низькому польоті. Він ніяк не міг збугнути - чому, літаючи на висоті, меншій за напіврозмах його крил, він може триматися в повітрі довше і без будь-яких зусиль? Його плавна посадка в низькому польоті завершувалася не гучним плюскотом при зануренні лап у воду, як зазвичай, а появою довгого пінного сліду, що тягнувся за тілом Джонатана, щойно він, підібгавши лапи, торкався води. Коли ж він почав сідати з підібганими лапами на берег, а потім міряти кроками довжину сліду, його батькам це вельми не сподобалося. - Чому, Джоне, чому? - питала мати. - Чому ти не можеш поводитись, як усі? Оті низькі польоти - це забавка для пеліканів та альбатросів! Чому ти нічого не їси? Поглянь, синку, від тебе саме пір'я та кістки лишилися. - Ну то й що, мамо? Нехай пір'я та кістки. Я хочу знати, що можу робити в повітрі і чого не можу. Я хочу знати, от і все. - Бачиш, Джонатане, - мовив батько зовсім не сердито, - скоро зима. Рибальські човни будуть виходити в море нечасто, а риба, що зараз плаває мілко, піде вглиб. Коли вже ти хочеш чогось навчатись, то вчися краще, як здобувати їжу. Польоти - це дуже добре, та з них не проживеш. Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти.
Когда я слушал это целый час я с ума сошел, теперь чайки для меня не просто птицы, у меня теперь будут галлюцинации, сумасшедший дом, пойду спрыгну с 9 этажа а лутше с 20 чтоб наверника, но спасибо за красивый украинский язык, но всеравно я в шоке!
Будь-яке мистецтво сприймається по різному в різні роки нашого життя. Для порівняння. Діти дуже люблять мульт Смєшаріки, бо він з яскравий та з цікавим сюжетом, а я люблю цей мульт за підтекст, який дітям ще не доступний. І ще можна посперичатись чи це дитячий мультфільм)) Так що на все свій час.😉 Дякую, що слухаєте👍
@@csprgst я з вами погоджуюся. ця історія про наші внутрішні обмеження та обмеження, нав'язані соціумом. ми звикли до стабільного, хоча і не завжди щасливого життя, у той час, як ми можемо змінити значно більше, ніж нам здається
Боже ви лапочки навіть час вказали коли який розділ💛💛
За час розділів лайк!
Дякую. Є ще 4-ий розділ.
Пришлось ускорять ооочень монотонно, но все равно огромное спасибо!
+
Попробуйте поставить скорость на 1,25 в настройках)
Lina Felechko я на 2x
Я на 1,5х
Я давно знал
1,75 топ
Спасибо за совет 👍
Дякую, дуже допомогли ❤👑😍
Дуже сподобалась книга, особливо як спікер подала! Дякую!
Дякую! Не мала уяви про що твір, але так співпало, що в той час ми (сім'я) відірвались від "зграї" і пустились у вільний політ де немає обмежень. І цей твір у словах передав всі наші переживання.
Приємно, що Вам сподобалось)
Дякую велике, дуже не хотілось читати самому, а тут такий гарний, спокійний голос, знову дякую
Дякую гарний голос,заспокоює
Ааалииилуууя я закончил слушать урааааа
Нет
Задрот
@@_mirkuzov63ua Батя твой
@@_mirkuzov63ua ти что обижений даун?
Пхпхп такая же реакция👌🏿
А мне понравился текст, есть смысл. И прочитано хорошо. Спасибо
Чудово
Дякую
Прекрасна начитка чудового твору. Дякую за працю!) в коментарях багато дурних чайок, не звертайте на них увагу!)
Спасибо. У вас красивый голос ❤
Дякую!
Дуже дякую це справжній скарб.
Дуже допомогли, дякую
Оо, дуже вам дякую! У вас голос як у моєї вчительки по літературі, приємно слухати.
Річард Бах
ЧАЙКА ДЖОНАТАН ЛІВІНГСТОН
Справжньому Джонатану-чайці,
що живе в кожному з нас
Частина перша
Був ранок, і золоті промені сонця вигравали на легких хвилях тихого моря. Десь за милю від берега закинув сіті рибальський човен, і звістка про це вмить долетіла до Зграї, що чекала сніданку. Ще мить - і тисячі чайок злетілися до човна, щоб вибороти собі якусь поживу. Новий день приніс нові клопоти.
А далеко від усіх, далеко від рибальського човна і від берега, вправлявся в польоті самотній птах - чайка Джонатан Лівінгстон. Він злетів на сто футів угору, опустив свої перетинчасті лапи, задер дзьоба, випростав уперед зігнуті крила і, хоч як це було боляче, силувався втримати їх у такому положенні. Випростані крила обтяжували рух, і він летів усе повільніше, поки шепіт вітру не стих у його вухах, а океан унизу не застиг на місці. Тоді він примружив очі, затамував подих і весь наструнчився в болісному зусиллі - ще трохи... на один дюйм... зігнути крила... Пір'я в нього стало дибки, він закляк у повітрі і впав.
Чайки, як ви знаєте, ніколи не діють нерішуче і не зупиняються в польоті. Спинитися на льоту - це для чайки страшний сором, просто ганьба!
Але Джонатан Лівінгстон - який без тіні сорому знову й знову вигинав напружені крила, щоб летіти все повільніше, а потім спинитися на місці, - був незвичайним птахом.
Більшість чайок не завдають собі клопоту, аби дізнатися щось про політ, - хіба що найнеобхідніше: як долетіти від берега до їжі та повернутися назад. Для більшості чайок головне - їжа, а не політ. А для цієї чайки політ був важливішим за їжу. Джонатан Лівінгстон над усе любив літати.
Проте любов'ю до польотів, як він скоро збагнув, не заживеш доброї слави серед птахів. Навіть його власні батьки дивилися скоса на те, як Джонатан з ранку до вечора літає десь сам-один, та ще й по сто разів шугає аж над водою - як то він казав, тренуючись у низькому польоті.
Він ніяк не міг збугнути - чому, літаючи на висоті, меншій за напіврозмах його крил, він може триматися в повітрі довше і без будь-яких зусиль? Його плавна посадка в низькому польоті завершувалася не гучним плюскотом при зануренні лап у воду, як зазвичай, а появою довгого пінного сліду, що тягнувся за тілом Джонатана, щойно він, підібгавши лапи, торкався води. Коли ж він почав сідати з підібганими лапами на берег, а потім міряти кроками довжину сліду, його батькам це вельми не сподобалося.
- Чому, Джоне, чому? - питала мати. - Чому ти не можеш поводитись, як усі? Оті низькі польоти - це забавка для пеліканів та альбатросів! Чому ти нічого не їси? Поглянь, синку, від тебе саме пір'я та кістки лишилися.
- Ну то й що, мамо? Нехай пір'я та кістки. Я хочу знати, що можу робити в повітрі і чого не можу. Я хочу знати, от і все.
- Бачиш, Джонатане, - мовив батько зовсім не сердито, - скоро зима. Рибальські човни будуть виходити в море нечасто, а риба, що зараз плаває мілко, піде вглиб. Коли вже ти хочеш чогось навчатись, то вчися краще, як здобувати їжу. Польоти - це дуже добре, та з них не проживеш. Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти.
Спасибо вам больщое за озвучку! Не думала что мне понравится эта история, хочется теперь и самой прочитать :)
обезьяна
Дякую за аудіокнигу.ьЩе раз дякую.
Большое спасибо 💕 помогли 💞
Спасибо вы очень помогли. Так как у меня сейчас самостоятельная и я не прочитала. Спасибо 👍👍👍👍👍
Велике дякую.
Дякую!
дякую дуже помогли😂🤣😹
Дуже дякую вам
Дякую.
дякую, ви молодець
Спасибо огромное 💜
Спасибо большое!
бальзам на душу☺
.
дуже добре
Когда я слушал это целый час я с ума сошел, теперь чайки для меня не просто птицы, у меня теперь будут галлюцинации, сумасшедший дом, пойду спрыгну с 9 этажа а лутше с 20 чтоб наверника, но спасибо за красивый украинский язык, но всеравно я в шоке!
iGuana Вам не сподобавчя твір, начитка чи швидкість?)
Хата-Читальня Сподобався, дуже гарний переклад, я кажу що сам твiр травмував мою психiку)
тили тили трали вали детям психику сломали👀😂
До побачення.
ДЯКУЮ 🙏 ДУЖЕ ДОПОМОГЛИ😁
Цю історію рятує лише українська мова))
Ця історія філософська. Не кожен таке полюбляє.
какую же херню нас заставляют слушать на лето!
Будь-яке мистецтво сприймається по різному в різні роки нашого життя.
Для порівняння. Діти дуже люблять мульт Смєшаріки, бо він з яскравий та з цікавим сюжетом, а я люблю цей мульт за підтекст, який дітям ще не доступний. І ще можна посперичатись чи це дитячий мультфільм))
Так що на все свій час.😉
Дякую, що слухаєте👍
Дякую за твір. Але справді потрібно говорити швидше, адже на швидкості 1.25 здається, що так і має бути, а на звичайній - надто помало
Я на 2х
зачем?
Кто из 2021?
Тоже училка запрягла читать это?
@@MS-hy9ev Да да
2022)
@@hansumin1368 2023)
@@kyrylokm2024
емоцій трошки більше ніж у робота
Мне пришлось ставить на 2х
Жаль что нету 5х😞
Ты вообще человек? В 2x вообще нечего непонятно
@@Federal-Empire Да 😂 Но зато я скажу что я его полностью послушала. Я не могу целый час слушать по о какую-то чайку ☝️🐺
@@shestdi5058 в чем прикол аудио книги я за 40 минут прочитал
@@Federal-Empire Ну нам задали посмотреть 🤔 я вообще не в курсе
Тоже слушала на 2х, если долго послушать, то через некоторое время все понятно и вполне слушаемо
Як на мене, дітям 8 класу цей твір нудний. А ви як думаєте?
Я так не думаю. Т.к. нужно внимательно слушать/ читать. В этой книге есть смысл. Философия - не всем понятна
@@csprgst я з вами погоджуюся. ця історія про наші внутрішні обмеження та обмеження, нав'язані соціумом. ми звикли до стабільного, хоча і не завжди щасливого життя, у той час, як ми можемо змінити значно більше, ніж нам здається
А це дуже цікавий твір зрівняти з початком року то це найцікавіше з усіх тем
+
Cool
13:46
неплохо, неплохо скажу я вам
Человек Молекула я чуть не повесился когда целый час слушал это))))
Теперь я даже близко не подхажу к чайкам!
У меня теперь травма(
@@iguk8961 Ты просто маленький дурачек, который не уловил смысла текста ...
@@iguk8961 блин мне тебя жалко (у меня такая же ситуация)😂
Все тепер 100 коментарів
Не ломайте психику пж откуда они свою скорость знают._.
А те, що вони розмовляють між собою Вас не звивувало?)) Припустимо, що вони мають внутрішній спідометр ;)
Ахахахахахха внемательно слушай и поймешь))
Я на 1,75🤔
Голос радянської вчилки, неможливо слухати
Текст-говно,а прочитали нормально!
Юля Тимошенко , как ты там?
?
?
¿
Писец дожились, теперь нарезчики у пятёрки школьники
@@byrk.130 так они вроде все шкилы, даже авениту 17
Голос треш 😩
Це ж треба так мямлити! Відбиває бажання слухати!
Читайте. Вас ніхто не заставляє слухати ;)
У