Афонський старець Паїсій Святогорець про боротьбу з пристрастями
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 15 ก.ย. 2024
- ПРО БОРОТЬБУ З ПРИСТРАСТЯМИ
- Геронде, що просив Давид, коли говорив: «Духом Владичним утверди мене»?
- Давид просив у Бога дару керівництва, тому що він управляв людьми. Але «Дух Владичний» потрібен кожній людині, щоб нею не володіли пристрасті.
- Геронде, що таке пристрасті?
Я думаю, що пристрасті - це сили душі. Бог дає людині не пороки, а силу. Але якщо ми не використовуємо цю силу на благо, то приходить злий, і починає сам їх направляти, і наші сили стають пристрастями, а потім ми ремствуємо і нарікаємо на Бога. Але якщо ми будемо правильно користуватися цими силами, спрямовувати їх на добро, то вони допоможуть нам у наших духовних досягненнях. Наприклад, гнів. Якщо він є в людині - це означає, що в душі є мужність, а вона корисна в духовному житті. У кого нема гніву - у того нема й мужності, і тому нелегко впоратися зі собою. Якщо гнівлива людина використовує силу для духовної користі, вона схожа на дорогу машину, що їде по добрій дорозі, - додає швидкість, і ніхто її не може наздогнати. А якщо вона цією силою користується неправильно, не контролює себе, то вона схожа на машину, що на великій швидкості мчить по розбитій дорозі й постійно потрапляє в ями.
Людина має знати, які в неї є сили, і направляти їх на благо. Так, з Божою допомогою, вона знайде духовну рівновагу. Свій егоїзм, наприклад, нехай вона направляє проти диявола і не здається, коли він її спокушає. Схильність до порожньої балаканини хай освячує, вправляючись у молитві. Хіба не краще спілкуватися з Христом і освячуватися, аніж балакати і грішити? Залежно від того, як людина буде використовувати сили своєї душі, вона буде ставати або кращою, або гіршою.
- Геронде, дехто вважає, що в нього немає необхідних задатків для духовного життя, й каже: «Нема що взяти в того, хто нічого не має».
- Ще гірше, коли люди говорять, що отримали пристрасті у спадок і тим себе виправдовують.
- А якщо, Геронде, це дійсно так?
- Послухай, що я тобі скажу. У кожної людини від народження є певні задатки, добрі й погані. І людина має потрудитися, щоб позбутися недоліків і розвинути те, що в ній є добре, щоб стати образом Божим.
Погані задатки - це не перешкода для духовного вдосконалення, бо якщо людина працює над собою, прагне змінитися, хоча трохи, але з ревністю й бажанням, то це означає, що вона перебуває в царині дії духовних законів, в царині чуда, і тоді всі її спадкові недоліки згладжує Благодать Божа.
Бог особливо любить і допомагає тій душі, котра, маючи від народження не дуже добрі задатки, ревно працює над собою, намагаючись відірватися від землі й піднятися вгору на своїх немічних крилах, ослаблених поганою спадковістю. Я знаю багатьох людей, котрі, доклавши певних зусиль, отримали велику допомогу від Бога й звільнилися від того, що їх обтяжувало. Для Бога такі люди справжні герої. Бо що Богу в нас подобається? Праця, старання, яке ми докладаємо, щоб перемогти стару людину.
- Геронде, а Хрещення не позбавляє нас поганої спадкової схильності?
- Під час Хрещення людина перевтілюється у Христа, звільняється від первородного гріха, на неї сходить Божественна Благодать, але погана спадковість залишається. Невже Бог не може звільнити нас від неї святим Хрещенням? Може, але залишає спадковість людині, щоб вона трудилася, щоб перемогла і була достойною переможного вінця.
- Геронде, коли я піддаюся якійсь пристрасті, кажу собі: «Такою вже я народилася».
- Цього ще не вистачало. Може, скажеш, що всіма пороками тебе наділили батьки, що пороки твоїх предків у тобі проявилися, а всі таланти й чесноти відійшли до інших? Може, і на Бога будемо нарікати? Якщо людина стверджує: «Такий у мене характер, такою вже я народилася з поганими нахилами, у таких умовах виросла, виходить, змінитися не можу», - вона ніби говорить: «Винні в цьому не тільки мої батьки, але й Бог». Як важко мені чути такі слова. Адже людина не тільки хулить своїх батьків, але й Бога. Коли вона починає так думати, Благодать Божа перестає діяти.
- Геронде, дехто вважає, що коли недолік сидить у самій сутності людини, то його неможливо позбутися.
- Дивися, що відбувається: декому вигідно так говорити, тому що цим він себе виправдовує і навіть спроби не робить позбутися недоліку, що у ньому сидить. «Така людина каже, - Бог не дав мені здібностей! В чому я винен? Навіщо з мене вимагають те, що вище моїх можливостей?» Ось тобі й вихід. Людина виправдовує себе, заспокоює себе і живе, як їй зручно. Якщо ми почнемо говорити: «Це - спадкове, те - властивість характеру», - як тоді ми зможемо перемінитись? Такі думки позбавляють нас духовної мужності.
Св'ятий Паi'ciй моли Господа Бога за допомогу украi'нському народу та воi'нам здобути блискавичну ПЕРЕМОГУ над зЛОМ.
Святий Паїсію і всі святі моліть Бога за нас грішних.
Слава Ісусу Христу.Дякую за повчання
Св'яті сили небесні, всі св'яті моліть бога за. Україну. Амінь.❤😊
Амінь. Слава Ісусу Христу слава навіки Богу Андрій
Дякую Вам за уміння передати науку старця Паїсія. Божого благословіння Вам.
Дякуємо
Господи Боже, допоможи мені викорінити, всі мої погані пристрасті, в Ім'я Ісуса Христа, очисти мене, бо ти мій Таточко, ти мій Спаситель! Пресвятая Богородице молися за мене грішну, мою родину, за перемогу України! Амінь 🙏❤️🇺🇦
Хороша наука , нехай Господь простить і дасть ласку визволитися від пристрастів гріховних..
❤Всі СВЯТІ МОЛІТЬ БОГА ЗА УКРАЇНУ! Амінь!❤
ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОВЧАННЯ І НЕХАЙ БУДЕ ВОЛЯ БОЖА НАС УСІХ ГРІШНИХ. НЕХАЙ СКОШТУЮТЬ ЯКОМОГА БАГАТО ЛЮДЕЙ ЦИХ ГАРНИХ ПОВЧАНЬ. АМІНЬ.