Пані Тамара, Ви сказали '''подарунок музею літератури?'' , тобто Ви маєте на увазі Національний музей літератури України на вул. Б.Хмельницького, 11??? Якщо так, то я як працівник цього музею вражена. Боже, якби це була правда...якби це була не обмовка
Історія має продовження. Цікаво, чи говорять на уроках малим українцям про те, що родина Лесі Українки була репресована і вимушена переїхати до сполучених штатів Америки?
І Вам спасибі за перегляд. Чи розповідають про долю родини на уроках літератури, залежить від учителів. Судячи з їх "підтримки" професійного журналу, малоймовірно.
Манускрипти і фотооригінали передано до Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ. Але видав їх не ІЛ, покликаючись на паперову скруту, а УВАН у США. Сумно і боляче, але це видання, на яке так очікувала дарувальниця, побачило світ після її смерті. Частина меморій експонується в Київському музеї Лесі Українки, а частина, на жаль, руйнується в Колодяжненському музеї від перепадів температури і непрофесійного експонування. Три родинні реліквії лишились в окупованій Ялті, хоча були всі підстави їх врятувати, бо передано їх на тимчасове збереження. Але ж ми, в першу чергу, рятуємо себе... Частину фамільних речей з третього етапу передачі передала в музей Лесі Українки ВНУ. Кілька фамільних речей успадкували нащадки Ольги Сергіїв. Скажімо, намисто з лави Везувію О. Сергіїв передумала передавати в Україну і подарувала внучці на пам’ять про бабуню. За передані скарби Ольга Сергіїв не отримала від держави навіть подячного листа, про що не раз згадувала родичам. Тому й нащадки Михайла Драгоманова, Ольги Косач-Кривинюк досі не розлучаються з родинними архівами.
@@tamaraskrypka7549 Низько вклоняюся за ваші старання і працю. У владі покищо був тільки один проукраїнський президент Порошенко П.О. а від інших можновладців просякнутих російською ідеологією годі було чекати подяки за безцінні дари.
@@Липчанівськасільськабібліотека Та моя роль в поверненні архіву Драгоманових-Косачів надто скромна. А от родичів Лесі Українки, які зберегли і подарували фамільні реліквії, варто б пошанувати належно. На жаль, цього досі ніхто з можновладних "мінкультурників" не зробив.
Дякую!
Дьякуйємо ВАМ за Святу працю!!!
І Вам спасибі за інтерес до моєго каналу.
І Вам спасибі за увагу і вдячність.
Дар Україні , дякую всім.
І Вам спасибі. Приємно.
Дякую за повернення Україні цінностей, украдену правду! Слава Україні та її захисникам! Смерть ворогам та зрадникам України!
Пані Тамара, Ви сказали '''подарунок музею літератури?'' , тобто Ви маєте на увазі Національний музей літератури України на вул. Б.Хмельницького, 11???
Якщо так, то я як працівник цього музею вражена. Боже, якби це була правда...якби це була не обмовка
Історія має продовження. Цікаво, чи говорять на уроках малим українцям про те, що родина Лесі Українки була репресована і вимушена переїхати до сполучених штатів Америки?
І Вам спасибі за перегляд. Чи розповідають про долю родини на уроках літератури, залежить від учителів. Судячи з їх "підтримки" професійного журналу, малоймовірно.
нам не розповідали
Яка доля повернутих реліквій в Україні?
Манускрипти і фотооригінали передано до Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ. Але видав їх не ІЛ, покликаючись на паперову скруту, а УВАН у США. Сумно і боляче, але це видання, на яке так очікувала дарувальниця, побачило світ після її смерті. Частина меморій експонується в Київському музеї Лесі Українки, а частина, на жаль, руйнується в Колодяжненському музеї від перепадів температури і непрофесійного експонування. Три родинні реліквії лишились в окупованій Ялті, хоча були всі підстави їх врятувати, бо передано їх на тимчасове збереження. Але ж ми, в першу чергу, рятуємо себе...
Частину фамільних речей з третього етапу передачі передала в музей Лесі Українки ВНУ. Кілька фамільних речей успадкували нащадки Ольги Сергіїв. Скажімо, намисто з лави Везувію О. Сергіїв передумала передавати в Україну і подарувала внучці на пам’ять про бабуню. За передані скарби Ольга Сергіїв не отримала від держави навіть подячного листа, про що не раз згадувала родичам. Тому й нащадки Михайла Драгоманова, Ольги Косач-Кривинюк досі не розлучаються з родинними архівами.
@@tamaraskrypka7549 дякую за Вашу працю. Дуже шкода, що таке ставлення держави до унікальних пам'яток та до нащадків Лесі Українки :(
@@tamaraskrypka7549 Низько вклоняюся за ваші старання і працю.
У владі покищо був тільки один проукраїнський президент Порошенко П.О. а від інших можновладців просякнутих російською ідеологією годі було чекати подяки за безцінні дари.
@@tamaraskrypka7549 Боляче і соромно.
@@Липчанівськасільськабібліотека Та моя роль в поверненні архіву Драгоманових-Косачів надто скромна. А от родичів Лесі Українки, які зберегли і подарували фамільні реліквії, варто б пошанувати належно. На жаль, цього досі ніхто з можновладних "мінкультурників" не зробив.
Дякую!