Гарне відео. Схема знайома. В продажі є просунуті вольт-амперметри з зовнішнім шунтом та показом і підрахунком потужності у Вт і Вт*год і буде взагалі гарно.
Величезний обєм роботи і все це подати лаконічно і надзвичайно комфортно та цікаво для сприйняття - це талант! Щиро дякую Вам п. Сергію за вашу працю і за те, що навіть не зважаючи на війну з орками, знаходите час і можливість створювати нові відео і конструкції які безумовно додають позитиву у наші важкі часи! Бажаю Вам і вашим рідним міцного здоровя, творчих успіхів та натхнення! Слава україні!
Дякую за дуже гарне відео. 1. Дуже раджу між клемою "+" блока навантаження та виходом схеми поставити діоди Шотки на радіаторі, звісно на мін 10 ампер (вони є "здвоєні" в ТО220). Бо якщо підключити тестуємий блок навпаки, буде біда. В мене спочатку так і вийшло... 2. Вольтамперметри, які купував - це більш "показометри"! В діапазоні 0-24 в відхилення різне (нелінейне). Куплений багатофункціонал, як у вас - теж попався ще тим показометром! Відхилення десь 10-15%. Вдачі та натхнення!
Дякую за коментар і поради! Я з допомогою показометра DC7200 тестував акуми. Показники і результати вимірюваннь коректні були. Принаймні той, що я тестував. В мене їх два є. Там в менюшці налаштуваннь є корекція струму і напруги. Як що він не правильно їх міряє то і рахувати ємність з похибкою буде. P.S. Так, мосфети проводять струм в обох напрямках. Силове коло вимірювання не пов'язане з колами вимірювання... Хоча при зворотній полярності через шунт пролізе. Можна спробувати встановити діод Шотки в ланцюзі від шунта на вхід вимірювання, а падіння спробувати компенсувати підстроювальним резистором на ампервольтметрі... Треба перевірити. Не дуже хочеться ставити діод в силовому колі... Або спробую "притулити" захист від переполюсовки зібраний на мосфеті... P.P.S. А що саме у вас випустило чарівний дим при переполюсовці?
@@ElectroHouse просто додайте потужний Шоткі в плюсовий вхід силового входу. Якщо радіатор ізольований від корпусу - то Шоткі стає входом, що подає плюс на істоки мосфетів (досить зручно).
@@ElectroHouse Шунт зроблений на smd резисторі 2512. При переполюсовці в одному просто згорів, у другому став десь ~ 680 Ом. Поставив діод між мінусом БП та "-" амперметру.
Як же змінився ютуб з 24 лютого 2022року. Я дуже радий, я дізнався, що багато з тих, на кого я підписаний українці. Та й українською якось приємніше чути. Україна відроджується не згідно плану сусіднього царя ...і це неперевершено.
дякую за коментар і підтримку. Шкода, що багатьом українцям, щоби то усвідомити знадобилася от така "допомога від братків"... Я перейшов на українську роки за два до повномаштабки. Але відео були ще російською. Але тепер вже не викориниться. Старший онук (10 буде в наступному році) кцпську знає, але практично нею не говорить. А от менша онука народилася під виття сирен 26 лютого 24 року. Кцпської вже не чує від слова зовсім.
@ElectroHouse моїй старшій 19. Вона знає болотяну мову але не використовує ... Володіє 5 мовами. Син взагалі не чув мрскальську 15 років. А малій 24 лютого виповнилось лише 9 місяців. Але нажаль син від першого шлюбу хоч і володіє українською але досі спілкується вдома російською. Але зі мною лише українською. Я Киянин але українською спілкуюсь щ народження. А з 24 лютого я забув мрскальську
Корпус чудовий, аж не віриться що він саморобний. Користуюсь схожим навантаженням. Без показометра з вбудованим таймером дуже незручно вимірювати ємність акумулятора, треба сидіти біля нього з секундоміром і не пропустити момент відключення бмс.
Дякую за коментар. Показометр можна використати ось такий: (DC7200) - surl.li/fhshih Дозволяє вимірювати ПОТОЧНІ струм, напругу, потужність, а також загальну ємність і енергію. Також він вимірює час тестування і опір навантаження. Діапазон вимірювання струму до 20А, напруги здається до 120 В і він має окремий роз'єм для власного живлення з напругою від 6 до 30 В
Вентилятор з безщіточним двигуном(по суті кроковий), але ж має генератор комутація ключів якого можливо давала наводки по схемі. А можливо в показаннях просто мінусувалось споживання струму вентилятора. Так що можно експериментувати.
На фоні величезної зробленої праці, з підходом де вкладена душа, використання звичайного стабілітрона в якості істочника опорної напруги є велика ложка дігтю в бочці з медом. Значно гарніший результат дае TL431. Якщо перемкнути катод з керуючим єлектродом, отримуємо достатньо термостабільний стабілітрон на 2,5v. Треба лише мати на увазі, що початковий струм стабілізаціі не менш ніж 0,5 мА. Замініть., результатом будете приемно вражені.
Дякую за коментар. Той стабілітрон і є проблемою тих граблів, котрі довелося вирішувати. Топологія ДП дозволяє поставити TL431. Можна по міняти. А загалом я все одно перероблю ту плату керування. Буде на тій платі джерело опорної напруги і тригер, що керує релюшкою. На ОП в окремих корпусах. Хочу додати в навантаження крім режуму CC (constant current) ще режим роботи CR (constant resitanse) і на тій платі вже точно стабілітрона не буде. :)
@ це гарна ідея. Яб вам радив іще, раз плануете переробояти ввести додатково режим СС з можливостю виставляти початковим значенням по напрузі. І воно же буде граничним порігом рорзяду при тестуванні аккумуляторів. Тобто до встановленного порігу по напрузі стабілізіціі току нема. І ще. Замість отого нещасного показометра поставте PZEM-051. Він йде з зовнішнім шунтом на 100А і працює до 100v , ще і потужність відображає та й рахуе у часі. Оце буде бімба))
@@handmadepro3137 ну це актуально лише при тестуванні окремих банок. А збірки - там є BMS і вона не дасть висадити батарею в нуль. То буде, в разі чого, в наступній версії... А тут буде вже як є + режим CR додам.
@ якщо будете використовувути вольтамперваттметр що я казав, то треба його розкрити та розділити коло вимірювання та вивести з нього окреме живлення. Щоб напругу від нуля відображав бо так він починає працювати від 7v. І власне споживання 20ма. Успіхів!
@handmadepro3137 Дякую! В мене є показометр (DC7200), я його тут в відео показував і в відео про батарею для роутера він в роботі є. І в нього є окремий роз'єм живлення. Як що буде друга версія навантаження то з ним і з усіма наворотами.
Немає особого сенсу робити з біполярними, бо вони вимагатимуть багато струму для керування. Тобто, схема вийде складніше та дорожче, і матиме сенс лише якщо у вас ці транзистори безкоштовні.
@@volodymyrzakolodyazhnyдесь чув, що польові розраховані на імпульсний режим роботи, а польві мають нормально працювати в лінійному. Хоча цією і схемою багато людей користується.
@@user-tj5uf1iw6f найкраще в таких схемах працюють MOSFET Linear L2 тому що вони розраховані на лінійний режим роботи. Доволі непогано працюють високовольтні MOSFET, наприклад IRFP260. Можна дарлінгтони якщо потужність треба невелика, і мала напруга живлення операційних підсилювачів. IGBT транзистор я б точно не ставив в електронне навантаження, вони дорожчі і нема ніяких плюсів перед тими ж IRFP260.
@@user-tj5uf1iw6f чим найкраще? Мосфет - це типове рішення. IGBT цікаві переважно лише при високих напругах (бо в них суттєве помітне падіння напруги колектор-еміттер).
(13:31) Силіконові прокладки - найгірші для ел.навантаження, бо в них найгірша теплопровідність з усіх. Рекомендую тонку кераміку, за умови, що не хочеться просто ізолювати радіатор від корпусу (без термопрокладок - найкращий варіант). Але, якщо сумарна номінальна потужність навантаження 100-120 Вт (до 25-30 Вт на транзистор) - то майже все рівно. Однак тепловий опір кераміки в рази менший, що дуже виручає при вищих навантаженнях на один корпус .
Мені треба було ізолювати радіатор від корпуса (шасі), тому і поставив силіконки. А враховуючи, що навантаження буде *ДО 200* Вт то буде робити. А ні, то в мене є слюда.
Технологія вже відпрацьована, тому на корпус такого плану (слюсарка) в мене йде годин 10 максимум. Потім по фарбував і збирай. :) А ціна... я просто орієнтуюсь на промислові взірці подібних корпусів. P.S. Хочу черговий корпус відати на порошкове фарбування...
Там тільки показники змінівались а струм лишався той самий, чи і струм зменшувався теж? тому що опорна напруга на стабілітроні не дуже хороше рішення, напруга на стабілітроні залежить від струму і температури, можливо просто просідала напруга живленя з вентилятором і трішки падала опорна напруга, краще туди TL431 з конденсатором поставити замість стабілітрона.
Я навіть в цю сторону не думав... Реальний струм (і напругу) з тими що на показометрі я скорегував, що би співпадали, а от при роботі вентилятора і без не перевіряв... Дуже схоже на просадку по опорній напрузі. P.S. Як казав один мій товариш - одна голова добре, а дві голови то вже мутант! :) ДЯКУЮ! Перевірю! А на платі, що розводив останню (котру не збирав ще) передбачив встановлення або стабілітрона, або TL431. Щось таки в голові десь глибоко свербіло... :)
я в курсі. Просто ДП (і корпус відповідно) робилися під те, що було в наявності. А саме під звичайні потенціометри. Ймовірно для другої версії замовлю на Алі. А купувати в себе в місті, по перше обмежений асортимент по номіналах і по друге - ціна кінська.
@@dmitrokhomyk як що вас цікавить виготовлення, пишіть на e-mail, що вказано на владинці "Про канал". Обговоримо ТЗ і інше... Тільки e-mail видно з браузера (з ПК так точно)
Выбор транзисторов крайне плохой, мощность таких транзисторов в линейном режиме не превышает 35-40 ватт на корпус, т.е. четыре транзистора это максимум 150-160 ватт, а при большом напряжении вообще не более 100. Я в корпусах примерно похожего объёма собираю нагрузки до 500-600 ватт длительно и ток до 40А. Кстати, много лет назад делал обзор этой платы, тогда она ещё только на таобао была.
В загалі то я озвучував призначення цього навантаження і режими експлуатації. Максимум, що можливо буде - це 200 Вт. Корпус в мене має розміри в міліметрах: 125(висота)х95(ширина)х180(глибина). Майже половину об'єму в ньому займає радіатор з кулером. Цікаво, як розсіяти потужність на такому ж радіаторі 600Вт? Використовуєте модулі Пельтьє, водяне охолодження? 🙃 Промовчу про заявлені Вами 2400 Вт. P.S. А можна десь переглянути огляд вашого навантаження?
@ElectroHouse 35-40 ватт у этих транзисторов будет в указанных вами режимах, я ведь специально указал, что при большем напряжении будет ещё меньше. У меня конечно другой радиатор, я ведь писал о объёме корпуса, а не размере или типе радиатора.
@@ElectroHouse Ответил с основного аккаунта, мой ник это название канала и моего сайта, вот как раз недавно на сайте показывал нагрузку 2400 ватт 120А, на четырех силовых модулях моей конструкции, в нагрузке 500-600 ватт используется один такой модуль, в нагрузке 3600-4000 ватт соответственно будет 6 модулей. У меня на сайте много разных электронных нагрузок, а первую я собрал примерно 10 лет назад, мощность до 400 ватт, ток 30 ампер, цифровое управление, там же и схемы, печатки, программа. На канале есть видео по отличиям транзисторов, а также по нагрузкам.
@@kirichblog Переглянув огляд навантаження... Ви "перепаковуєте" китайські електронні навантаження "Atorch" в корпуси. Я думав, що у вас всласна розробка... Звісно, що в корпусі на продаж - виглядає краще ніж те, що продають китайці на Алі. P.S. і ще. Рекламувати свою продукцію на чужих ресурсах - погана манера. Ваш коментар я видалив.
@@ElectroHouse не совсем так. Для начала я ничего не перепаковываю, от аторча там только контроллер, причём не совсем в оригинальном виде, силовая часть полностью моя и может работать не только с другими контроллерами (что и есть в 120А нагрузке), а и без контроллера, полностью с аналоговым управлением. Кстати, там не так все просто и с управлением, ваша схема может выйти из строя при подключении источника, необходимо принимать меры защиты и желательно хотя бы смещение для ОУ. Во вторых, с чего вы взяли что это реклама? В третьих, даже если бы это была реклама, то с учётом того, что их у меня берут в основном для тестов батарей дронов и РЭБов, то что плохого в том, что люди будут делать лучше свою продукцию. В четвёртых, вам бы прислушаться к тому, что я пишу, кстати все материалы присутствуют у меня на сайте и при желании их может повторить любой, что в этом плохого? Вам это также помогло бы сделать ваше устройство лучше. Это разве плохо? Судя по всему вы бегло посмотрели фотки и даже не разобрались. И да, вот нагрузка 3600-4000 ватт это как раз будет полностью своя разработка.
шось дуже намудрив з опорною напругою. Насправді TL431 вельми годна мікросхема. На її основі можна творити дива. Наприклад, парою TL431 можна на порядки зменшити опір шунта сенсора струму - th-cam.com/video/SZF4hsbb7XE/w-d-xo.htmlsi=q5Qg1axOenLNauR0
Чудовий цикл відео! Дякую за те, що ви робите і як ви то робите 😊
Дякую
Повага автору за лаконічний опис ВЕЛИКОЇ роботи, повага!
Дякую
Гарне відео. Схема знайома. В продажі є просунуті вольт-амперметри з зовнішнім шунтом та показом і підрахунком потужності у Вт і Вт*год і буде взагалі гарно.
Величезний обєм роботи і все це подати лаконічно і надзвичайно комфортно та цікаво для сприйняття - це талант! Щиро дякую Вам п. Сергію за вашу працю і за те, що навіть не зважаючи на війну з орками, знаходите час і можливість створювати нові відео і конструкції які безумовно додають позитиву у наші важкі часи! Бажаю Вам і вашим рідним міцного здоровя, творчих успіхів та натхнення! Слава україні!
Дякую!
Дякую за дуже гарне відео.
1. Дуже раджу між клемою "+" блока навантаження та виходом схеми поставити діоди Шотки на радіаторі, звісно на мін 10 ампер (вони є "здвоєні" в ТО220).
Бо якщо підключити тестуємий блок навпаки, буде біда. В мене спочатку так і вийшло...
2. Вольтамперметри, які купував - це більш "показометри"! В діапазоні 0-24 в відхилення різне (нелінейне).
Куплений багатофункціонал, як у вас - теж попався ще тим показометром! Відхилення десь 10-15%.
Вдачі та натхнення!
Дякую за коментар і поради!
Я з допомогою показометра DC7200 тестував акуми. Показники і результати вимірюваннь коректні були. Принаймні той, що я тестував. В мене їх два є.
Там в менюшці налаштуваннь є корекція струму і напруги. Як що він не правильно їх міряє то і рахувати ємність з похибкою буде.
P.S. Так, мосфети проводять струм в обох напрямках. Силове коло вимірювання не пов'язане з колами вимірювання... Хоча при зворотній полярності через шунт пролізе. Можна спробувати встановити діод Шотки в ланцюзі від шунта на вхід вимірювання, а падіння спробувати компенсувати підстроювальним резистором на ампервольтметрі... Треба перевірити. Не дуже хочеться ставити діод в силовому колі... Або спробую "притулити" захист від переполюсовки зібраний на мосфеті...
P.P.S. А що саме у вас випустило чарівний дим при переполюсовці?
@@ElectroHouse просто додайте потужний Шоткі в плюсовий вхід силового входу. Якщо радіатор ізольований від корпусу - то Шоткі стає входом, що подає плюс на істоки мосфетів (досить зручно).
@@ElectroHouse Шунт зроблений на smd резисторі 2512. При переполюсовці в одному просто згорів, у другому став десь ~ 680 Ом. Поставив діод між мінусом БП та "-" амперметру.
Колосальний об'єм роботи, але воно того варте, вийшов дуже гарний пристрій! Дякую за вашу працю! Успіхів!)
файна робота, вподобайка !
Супер, класно вийшло! Я користуюсь програмою Front Designer, теж дуже гарно виходить, а пластик клею дихлоретаном.
Дякую за відео! Вподобайка!👍
Подяка за працю!
Молодець!
Я підписався
Дякую!
Як же змінився ютуб з 24 лютого 2022року. Я дуже радий, я дізнався, що багато з тих, на кого я підписаний українці.
Та й українською якось приємніше чути.
Україна відроджується не згідно плану сусіднього царя ...і це неперевершено.
дякую за коментар і підтримку.
Шкода, що багатьом українцям, щоби то усвідомити знадобилася от така "допомога від братків"...
Я перейшов на українську роки за два до повномаштабки. Але відео були ще російською.
Але тепер вже не викориниться. Старший онук (10 буде в наступному році) кцпську знає, але практично нею не говорить. А от менша онука народилася під виття сирен 26 лютого 24 року. Кцпської вже не чує від слова зовсім.
@ElectroHouse моїй старшій 19. Вона знає болотяну мову але не використовує ... Володіє 5 мовами. Син взагалі не чув мрскальську 15 років. А малій 24 лютого виповнилось лише 9 місяців. Але нажаль син від першого шлюбу хоч і володіє українською але досі спілкується вдома російською. Але зі мною лише українською. Я Киянин але українською спілкуюсь щ народження. А з 24 лютого я забув мрскальську
Додатково на підтримку українськомовного контенту.
Дякую за відео українською!
Корпус чудовий, аж не віриться що він саморобний.
Користуюсь схожим навантаженням. Без показометра з вбудованим таймером дуже незручно вимірювати ємність акумулятора, треба сидіти біля нього з секундоміром і не пропустити момент відключення бмс.
Дякую за коментар.
Показометр можна використати ось такий: (DC7200) - surl.li/fhshih
Дозволяє вимірювати ПОТОЧНІ струм, напругу, потужність, а також загальну ємність і енергію. Також він вимірює час тестування і опір навантаження.
Діапазон вимірювання струму до 20А, напруги здається до 120 В і він має окремий роз'єм для власного живлення з напругою від 6 до 30 В
Можливо, завади при включенні вентилятора впливають на струм?
Вентилятор з безщіточним двигуном(по суті кроковий), але ж має генератор комутація ключів якого можливо давала наводки по схемі. А можливо в показаннях просто мінусувалось споживання струму вентилятора. Так що можно експериментувати.
На фоні величезної зробленої праці, з підходом де вкладена душа, використання звичайного стабілітрона в якості істочника опорної напруги є велика ложка дігтю в бочці з медом. Значно гарніший результат дае TL431. Якщо перемкнути катод з керуючим єлектродом, отримуємо достатньо термостабільний стабілітрон на 2,5v. Треба лише мати на увазі, що початковий струм стабілізаціі не менш ніж 0,5 мА. Замініть., результатом будете приемно вражені.
Дякую за коментар. Той стабілітрон і є проблемою тих граблів, котрі довелося вирішувати. Топологія ДП дозволяє поставити TL431. Можна по міняти. А загалом я все одно перероблю ту плату керування. Буде на тій платі джерело опорної напруги і тригер, що керує релюшкою. На ОП в окремих корпусах. Хочу додати в навантаження крім режуму CC (constant current) ще режим роботи CR (constant resitanse) і на тій платі вже точно стабілітрона не буде. :)
@ це гарна ідея. Яб вам радив іще, раз плануете переробояти ввести додатково режим СС з можливостю виставляти початковим значенням по напрузі. І воно же буде граничним порігом рорзяду при тестуванні аккумуляторів. Тобто до встановленного порігу по напрузі стабілізіціі току нема. І ще. Замість отого нещасного показометра поставте PZEM-051. Він йде з зовнішнім шунтом на 100А і працює до 100v , ще і потужність відображає та й рахуе у часі. Оце буде бімба))
@@handmadepro3137 ну це актуально лише при тестуванні окремих банок. А збірки - там є BMS і вона не дасть висадити батарею в нуль.
То буде, в разі чого, в наступній версії... А тут буде вже як є + режим CR додам.
@ якщо будете використовувути вольтамперваттметр що я казав, то треба його розкрити та розділити коло вимірювання та вивести з нього окреме живлення. Щоб напругу від нуля відображав бо так він починає працювати від 7v. І власне споживання 20ма.
Успіхів!
@handmadepro3137 Дякую!
В мене є показометр (DC7200), я його тут в відео показував і в відео про батарею для роутера він в роботі є. І в нього є окремий роз'єм живлення. Як що буде друга версія навантаження то з ним і з усіма наворотами.
Роботи зроблено шо капець, якщо врахувати витрачені матеріали та час воно вийшло золоте.
люблю, що би виглядало гарно. :)
Доброго дня! Цікава розробка.Шкода що без рекуперації
Булоб добре побачити таке навантаження з біполярними транзисторами в корпусі TO-3.
Немає особого сенсу робити з біполярними, бо вони вимагатимуть багато струму для керування. Тобто, схема вийде складніше та дорожче, і матиме сенс лише якщо у вас ці транзистори безкоштовні.
@@volodymyrzakolodyazhnyдесь чув, що польові розраховані на імпульсний режим роботи, а польві мають нормально працювати в лінійному.
Хоча цією і схемою багато людей користується.
@@volodymyrzakolodyazhny
Найкраще у таких схемах використовувати IGBT транзистори. Але, вони багато коштують, нажаль.
@@user-tj5uf1iw6f найкраще в таких схемах працюють MOSFET Linear L2 тому що вони розраховані на лінійний режим роботи. Доволі непогано працюють високовольтні MOSFET, наприклад IRFP260. Можна дарлінгтони якщо потужність треба невелика, і мала напруга живлення операційних підсилювачів. IGBT транзистор я б точно не ставив в електронне навантаження, вони дорожчі і нема ніяких плюсів перед тими ж IRFP260.
@@user-tj5uf1iw6f чим найкраще? Мосфет - це типове рішення. IGBT цікаві переважно лише при високих напругах (бо в них суттєве помітне падіння напруги колектор-еміттер).
(13:31) Силіконові прокладки - найгірші для ел.навантаження, бо в них найгірша теплопровідність з усіх. Рекомендую тонку кераміку, за умови, що не хочеться просто ізолювати радіатор від корпусу (без термопрокладок - найкращий варіант). Але, якщо сумарна номінальна потужність навантаження 100-120 Вт (до 25-30 Вт на транзистор) - то майже все рівно. Однак тепловий опір кераміки в рази менший, що дуже виручає при вищих навантаженнях на один корпус .
Мені треба було ізолювати радіатор від корпуса (шасі), тому і поставив силіконки. А враховуючи, що навантаження буде *ДО 200* Вт то буде робити.
А ні, то в мене є слюда.
З корпусом стільки роботи, щоб продати я дажеинетзнаю як скласти ціну своїй роботі
Технологія вже відпрацьована, тому на корпус такого плану (слюсарка) в мене йде годин 10 максимум. Потім по фарбував і збирай. :)
А ціна... я просто орієнтуюсь на промислові взірці подібних корпусів.
P.S. Хочу черговий корпус відати на порошкове фарбування...
Там тільки показники змінівались а струм лишався той самий, чи і струм зменшувався теж? тому що опорна напруга на стабілітроні не дуже хороше рішення, напруга на стабілітроні залежить від струму і температури, можливо просто просідала напруга живленя з вентилятором і трішки падала опорна напруга, краще туди TL431 з конденсатором поставити замість стабілітрона.
Я навіть в цю сторону не думав... Реальний струм (і напругу) з тими що на показометрі я скорегував, що би співпадали, а от при роботі вентилятора і без не перевіряв...
Дуже схоже на просадку по опорній напрузі.
P.S. Як казав один мій товариш - одна голова добре, а дві голови то вже мутант! :)
ДЯКУЮ! Перевірю!
А на платі, що розводив останню (котру не збирав ще) передбачив встановлення або стабілітрона, або TL431. Щось таки в голові десь глибоко свербіло... :)
З низьковольтними стабілітронами, 3.3В чи 4.7В, взагалі катастрофа - реальна напруга стабілізації буде значно нижчою за паспортну.
Швидкі вольт-амперметри в USB тестерах.
Заміни звичайні змінні резистори на багатооборотисті, у них точність краще
я в курсі. Просто ДП (і корпус відповідно) робилися під те, що було в наявності. А саме під звичайні потенціометри.
Ймовірно для другої версії замовлю на Алі. А купувати в себе в місті, по перше обмежений асортимент по номіналах і по друге - ціна кінська.
Ну за корпус 5,а так схема так себе. Транзисторы нужно в корпусе то247,эти мелкие 30вт еле передадут в радиатор,да ещё и через прокладку.
аналогічне зробив
Мені б таке на 26-48 вольт 30 ампер
В принципі то не проблема. Але по габаритах буде більше, тому, що треба додати ще 4 канали. Ще один радіатор.
@ElectroHouse розмір то не так важливо.
@@dmitrokhomyk як що вас цікавить виготовлення, пишіть на e-mail, що вказано на владинці "Про канал". Обговоримо ТЗ і інше...
Тільки e-mail видно з браузера (з ПК так точно)
Выбор транзисторов крайне плохой, мощность таких транзисторов в линейном режиме не превышает 35-40 ватт на корпус, т.е. четыре транзистора это максимум 150-160 ватт, а при большом напряжении вообще не более 100.
Я в корпусах примерно похожего объёма собираю нагрузки до 500-600 ватт длительно и ток до 40А.
Кстати, много лет назад делал обзор этой платы, тогда она ещё только на таобао была.
В загалі то я озвучував призначення цього навантаження і режими експлуатації. Максимум, що можливо буде - це 200 Вт.
Корпус в мене має розміри в міліметрах: 125(висота)х95(ширина)х180(глибина).
Майже половину об'єму в ньому займає радіатор з кулером. Цікаво, як розсіяти потужність на такому ж радіаторі 600Вт?
Використовуєте модулі Пельтьє, водяне охолодження? 🙃
Промовчу про заявлені Вами 2400 Вт.
P.S. А можна десь переглянути огляд вашого навантаження?
@ElectroHouse 35-40 ватт у этих транзисторов будет в указанных вами режимах, я ведь специально указал, что при большем напряжении будет ещё меньше.
У меня конечно другой радиатор, я ведь писал о объёме корпуса, а не размере или типе радиатора.
@@ElectroHouse Ответил с основного аккаунта, мой ник это название канала и моего сайта, вот как раз недавно на сайте показывал нагрузку 2400 ватт 120А, на четырех силовых модулях моей конструкции, в нагрузке 500-600 ватт используется один такой модуль, в нагрузке 3600-4000 ватт соответственно будет 6 модулей. У меня на сайте много разных электронных нагрузок, а первую я собрал примерно 10 лет назад, мощность до 400 ватт, ток 30 ампер, цифровое управление, там же и схемы, печатки, программа.
На канале есть видео по отличиям транзисторов, а также по нагрузкам.
@@kirichblog Переглянув огляд навантаження...
Ви "перепаковуєте" китайські електронні навантаження "Atorch" в корпуси.
Я думав, що у вас всласна розробка...
Звісно, що в корпусі на продаж - виглядає краще ніж те, що продають китайці на Алі.
P.S. і ще. Рекламувати свою продукцію на чужих ресурсах - погана манера.
Ваш коментар я видалив.
@@ElectroHouse не совсем так.
Для начала я ничего не перепаковываю, от аторча там только контроллер, причём не совсем в оригинальном виде, силовая часть полностью моя и может работать не только с другими контроллерами (что и есть в 120А нагрузке), а и без контроллера, полностью с аналоговым управлением. Кстати, там не так все просто и с управлением, ваша схема может выйти из строя при подключении источника, необходимо принимать меры защиты и желательно хотя бы смещение для ОУ.
Во вторых, с чего вы взяли что это реклама?
В третьих, даже если бы это была реклама, то с учётом того, что их у меня берут в основном для тестов батарей дронов и РЭБов, то что плохого в том, что люди будут делать лучше свою продукцию.
В четвёртых, вам бы прислушаться к тому, что я пишу, кстати все материалы присутствуют у меня на сайте и при желании их может повторить любой, что в этом плохого?
Вам это также помогло бы сделать ваше устройство лучше. Это разве плохо?
Судя по всему вы бегло посмотрели фотки и даже не разобрались. И да, вот нагрузка 3600-4000 ватт это как раз будет полностью своя разработка.
шось дуже намудрив з опорною напругою. Насправді TL431 вельми годна мікросхема. На її основі можна творити дива. Наприклад, парою TL431 можна на порядки зменшити опір шунта сенсора струму - th-cam.com/video/SZF4hsbb7XE/w-d-xo.htmlsi=q5Qg1axOenLNauR0