Миргород. Мандри Країною з Лілією Рубан / Mirgorod. Traveling through the country with Lilia Ruban

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 23 ก.ค. 2020
  • Миргород - одне з найдавніших поселень Лівобережної України. Історики припускають, що його було засновано у XII-XIII століттях як сторожовий пункт східної околиці Київської Русі. Перші згадки про Миргород трапляються у XVI ст. Зокрема 1576 року за рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород став центром реєстрового козацького полку. Протягом XVII століття місто кілька разів змінювало своїх володарів - польських магнатів.
    Реєстровці брали участь у повстаннях проти польської шляхти: 1637 року під приводом Павлюка, 1638-го - на чолі з гетьманом Яковом Острянином.
    За часів Визвольної війни проти шляхти 1648-1654 років Миргород знову став полковим містом.
    В 1575 Миргород став містом.
    В ході російсько-польської війни 1632-1634 рр. восени 1633 року острог Миргород був узятий і спалений російськими військами.
    В 1637 реєстровий Миргородський козачий полк підтримав повстання Павлюка, а в 1638 році взяв участь у повстанні Я. Острянина, після поразки якого полк був розкасувати і до 1648 р місто було володінням польських магнатів Вишневецьких.
    Після початку повстання Хмельницького, в 1648 році місто було взято військами Хмельницького.
    У 1666 році місто кілька разів атакували війська правобережного гетьмана П. Дорошенка.
    У XVIII столітті Миргород перетворився на великий торгово-ремісничий центр, в якому регулярно проводили ярмарки.
    У 1781 році Миргород отримав статус повітового міста Миргородського повіту, в 1781-1796 рр. він входив до складу Київського намісництва, з 1802 року - увійшов до складу Полтавської губернії.
    У 1887 році в місті була побудована Успенська церква.
    У 1896 році в Миргороді було засновано художньо-промислова школа імені Миколи Гоголя (Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя).
    У 1901 році було відкрито рух поїздів по проходила через Миргород залізниці "Дарниця-Полтава".
    В 1912 році при бурінні свердловин був відкритий перший джерело мінеральної води. У квітні 1917 року в Миргороді було відкрито першу водолікарня на 5 місць.
    10 (23) січня 1918 року в місті було встановлено Радянську владу.
    В 1920-і роки місто отримало статус курорту загальносоюзного значення.
    В ході Великої Вітчизняної війни 13 вересня 1941 року Миргород був окупований наступали німецькими військами.
    18 вересня 1943 місто було звільнено військами Воронезького фронту.
    В ході бойових дій Великої Вітчизняної війни та німецької окупації місто серйозно постраждав, але до 1950 року був відновлений .
    У січні 2013 року чисельність населення становила 41 109 осіб.
    Станом на 1981 рік, основу економіки міста становили бальнеологічний і грязьовий курорти.
    Уродженці Миргороду:
    • Іван Білик та Панас Мирний - українські письменники (брати Рудченки).
    Постаті, життя або діяльність яких пов'язана з містом
    • Федір Балавенський - скульптор.
    • Давид Ґурамішвілі - грузинський поет.
    • Іван Зубковський - відомий лікар, засновник миргородського курорту.
    • Григорій Сковорода - філософ і поет, часто бував у місті.
    • Тарас Шевченко кілька днів 1845 року мешкав у місті, написавши тут два невеликі вірші.
    Ведуча - Лілія Рубан
    Автор і продюсер - Лілія Рубан
    Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін
    Режисер - Влад Сакін
    Оператор - Марян Ботвин
    Монтаж - Влад Сакін, Лілія Рубан
    Директор проекту - Володимир Рубан
    Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга
    PR-менеджер - Лариса Манєк
    Фотограф - Віктор Ковалевський
    Група підтримки - Саша Марк
    Production - Ruban Production™
    Особиста подяка:
    Кисличенко Микола Іванович ( М. В. Гоголь ) - екскурсовод краєлюб,
    Шкурко Анатолій Олексійович - директор музею історії курорту "Миргород", Голова Миргородського об'єднання" Творчість,
    Тараненко Любов Михайлівна - майстриня по декоративним прикрасам з бісеру, член МОГ "Творчість"
    Саша Марк - ведучий яхтових подорожей, конферансьє, шоумен, журналіст.

ความคิดเห็น • 11

  • @jurijurtschenko3735
    @jurijurtschenko3735 3 ปีที่แล้ว +5

    Дуже сподобалось мені. Понад усе сподобався мені живий Гоголь - дядько вогонь. При нагоді приїду в Миргород натерти вареники-

    • @user-ku5vl5xo9c
      @user-ku5vl5xo9c 3 ปีที่แล้ว +1

      Щиро дякую за Ваш комент ! Обов’язково поїдьте і побачьте на власні очі

  • @mcmarchela17
    @mcmarchela17 4 ปีที่แล้ว +6

    Дякуємо за цей випуск! Миргород - одне з красивіших міст України!)

    • @user-ku5vl5xo9c
      @user-ku5vl5xo9c 3 ปีที่แล้ว +2

      Дякую Вам за теплі слова !

  • @Volodya_87
    @Volodya_87 4 ปีที่แล้ว +4

    Бювет был открыт сейчас для всех или для вас специально открыли?

    • @mcmarchela17
      @mcmarchela17 3 ปีที่แล้ว

      Он открыт и работает каждый день для всех!

    • @user-ku5vl5xo9c
      @user-ku5vl5xo9c 3 ปีที่แล้ว

      Бювет був відкритий для усіх

  • @user-hg7hj8gd3i
    @user-hg7hj8gd3i 4 ปีที่แล้ว +2

    Так. Це - Миргород... Наше славне козацьке місто-курорт... І прикро, дуже прикро, що окремі "мандрівниці", відвідуючи його, потішаються сумнівною традицією потертись (на окремих частинах скульптурних композицій гоголівських героїв) тим місцем, де в них зростаються ноги... А ще - незручно за людину, котра, провівши в Миргороді свої дитинство та юність, найбільшою достопримечательностью "одного з красивіших міст України" вважає... прапор Ізраїлю, розташований на набережній Хорол-ріки поруч із майже півсотнею інших стягів держав Європи і світу ...

    • @mcmarchela17
      @mcmarchela17 4 ปีที่แล้ว +2

      Наталія Домненко ця людина не вважає «достпримєчательностью» прапор Ізраїлю, просто в той момент ми біля нього знаходились, а намагались показати інші цікаві та відомі місця. і повірте - і розказати і показати можу☝️) дякую за коментар)

    • @mcmarchela17
      @mcmarchela17 4 ปีที่แล้ว +1

      Наталія Домненко ми якраз набережну річки Хорол і показували) в моїй пам’яті ця набережна була зовсім без прапорів☝️

  • @user-up9vw3wd3r
    @user-up9vw3wd3r ปีที่แล้ว

    Город классный, только есть вопросы: как сегодня пенсионер купит « дешевую « путевку?? Почему вода уже светлая как слеза ( ранее была мутновата) и запах был, сегодня нет, за галушки и вареники - молчу. Да и жаль хваленного сала не накупишь « очень дешёвое» А вообще природа, местность, люди и вообще, Полтавщина очень красивая!!!