Як батько впливає на сексуальність та жіночність дівчини | Сприйняття себе красивою | Виховання
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 28 ก.ย. 2024
- Це відео про те, як батько у дитинстві дівчинки впливає на її сексуальність та жіночність у дорослому житті. Ми поговоримо про жіночу психологію.
👩🏻💻 Для близького знайомства переходь за посиланням latunenko.com/
Створюємо разом україномовний ютюб! Донати на розвиток каналу «Психологія українською»!
🔗Посилання на банку
send.monobank....
🔗Посилання на buymeacoffee
buymeacoffee.com/ulialatuneV
💳Номер картки банки 5375 4112 0830 2914
💳Монобанк 4441 1114 0032 0150 Латуненко Юлія Евгенівна
💳Приватбанк 5363 5420 1871 0062 Латуненко Юлія Евгенівна
💵PayPal kobylinskyi.makar@gmail.com
Мене звати Юлія Латуненко. Я фаховий психолог з досвідом роботи більше ніж 18 років.
Маю базовий диплом Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 2022 по 2023 працювала психологом в Uniklinik (Essen, Germany);
Я є сертифікованим гештальт-терапевтом, арт-терапевтом, сімейним психологом і я працюю з клієнтами з усього світу онлайн.
- Я маю клінічний досвід роботи в онкологічних стаціонарах медичних закладів України та Німеччини. А саме, в Національному інституті раку (м. Київ) та Університетській клініці Німеччини (м. Ессен).
- Розробник онлайн-програм, серед яких: "Академія професійного батьківства", "Вища батьківська освіта" (ВРО - Фаза росту), «Не вмирай, кохання. Таблетки для стосунків", "Сепарація дорослих дітей від батьків";
- Автор книги нон-фікшн “Материнський сценарій” видавництво «Бомбора» (Москва, 2021), гонорар віддано на користь будинків для дітей-сиріт в Грузії;
- Автор єдиної на пострадянському просторі «Програми соціально-психологічної адаптації онкохворих дітей та їх сімей» (2007 р.), яка була видана італійським благодійним фондом Soleterre, перекладена англійською та схвалена італійськими психологами та арт-терапевтами, що працюють в онкологічній дитячій клініці Мейер у м. Флоренція. Ця програма пройшла апробацію також на базі Національного Інституту раку (м. Київ).
Підписуйтесь на мене у соціальних мережах:
📱 Мій психологічний Instagram ...
📱 Instagram моєї поезії www.instagram....
📨 Моя персональна сторінка у Facebook: goo.gl/XhMkDk
📚Професійна сторінка у Facebook: goo.gl/Y2kbQb
📢Дискусійна група у Facebook: goo.gl/BqZJQQ
Не забувайте підписуватися на мій TH-cam канал, щоб не пропустити мої наступні відео.
📌Для запису на консультацію додавайтеся у Skype julyla2011 або пишіть повідомлення на WhatsApp, Viber, Telegram, Signal за номером +380632180898.
Підписуйтесь на мій канал!
#юліялатуненко #виховання #поганістосунки
Всіх коментаторів та глядачів вітаю із Днем незалежності! Слава Україні!❤❤❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🫶🫶🫶🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Geroyam Slava !!! UA
Зніміть будь ласка ще відео , як далі жити і знаходити партнерів таким дівчатам 🙏🏻 на не дуже веселій ноті закінчується відео (
Ніби мою історію розповіли) Дивовижно! Завжди вважала, що пощастило, бо виросла у повній сім'ї де у батьків між собою гарні стосунки. Але батько був відсторонений від нас дітей, емоційно холодний. Ніколи від батьків не чула фраз "красуня" і тому подібне.
Відгукнулося про відсутність протесту та інфантильність. Завжди дивувалась тому, чому у мене не було перехідного віку з усіми його бунтами та протестами. Я завжди була у ролі слухняної дівчинки і жодного разу з татом не сперечалась...
Також співпало про заморожену сексуальність та скутість... Та і вибрала собі чоловіка з нарцистичною складовою...
А вно он звідки ноги ростуть!) Дякую за цінну інформацію!❤
Все дуже точно. І боляче. Але працюємо, щоб хоч решту життя прожити нормально.
Дуже дякую за відео! Було дуже цікаво!
Юлія, а зробіть, будь ласка, відео про те, як «вилікуватись» від відсутності батька в житті
🙏🏻
Дуже дякую, багато в чому впізнала себе
Дякую, Юліє, за Ваші актуальні відео! Я впізнала себе, коли Ви описали ту дівчинку, а потім жінку, яка страждає від браку уваги, ніжності, любові. Мені дуже багато років не вистачало нормального спілкування з чоловіками. Спочатку батько, потім брати, які були або зверхні зі мною, або вважали мене занадто маленькою та непомітною, не важливою. Звичайно, я натерпілися від мого колишнього чоловіка. Але найцікавіше, я раділа коли зі мною спілкувалися його друзі, деякі, навіть, почали поважати. Я справді не розуміла що таке бути жінкою. Мені не вистачає внутрішньої цілісності. Розумію, що мене чекає ще багато роботи над собою. Щиро дякую Вам за терапію, яку я з Вами проходила. Я дуже багато дізналася про стосунки у парі, про стосунки з батьками та дітьми. Іноді буває важко бути для себе мамою і татом, тримати фокус на собі. Та маю повністю стати дорослою, повірити у свої сили і можливості!🤗💙💛
По ніку не бачу хто ви. Але , якщо ви проходили в мене терапію, обіймаю вас. Хай щастить😘
Я Вам напишу у особисті повідомлення (Альона з Києва). Обіймаю💛💙
Ооо, це теж моя тема.
Батьки розійшлися коли я була маленька. Тато намагався приймати участь у моєму житті, але сам по собі він холодна людина, по своїй тупості міг сказати слова, які мені були дуже болісні.
Зараз мені 29 років. Мала стосунки в яких чоловік про мене опікувався, повністю став моєю родиною, допомагав доки я навчалася, але я його розлюбила.
Всі мої інші стосунки зводяться до того що мені подобаються чоловіки які все для мене роблять, приголомшлюють мене, бо я не довіряю їм. А коли у них вийшло мене завоювати, то вже заспокоюються і тут я починаю вимагати щоб було як раніше, бо хочу собі довести що я ж не могла знову помилитися, або йду геть з надією що він знову потянеться до мене.
Підтримка україномовного каналу!
ця тема актуальна для багатьох , дякую
Дякую за Вашу роботу ❤. Все по факту
З сумом усвідомлюю, як багато таких травмованих дівчат, більшість я думаю
Дякую, це так цінно, те що ви робите ❤
Такі милі котики у вас 😍
Дякую за відео!
Дякую🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Дякую. Дуже важлива інформація 💙💛
У мене взагалі щодо просити було так - можеш і сама це зробити, або можеш обійтися. Пишу і плачу. Я не можу просити я кожен раз відчуваю страх і очікую відкинення! Я завжди іду і намагаюся взяти сама добути - тіпа така самостійна. Я навіть не уявляю, що я можу зробити з цим.
Дякую за відео!
Так, все про мене. Батьки в розлученні. Тато телефонував раз на місяць, питав як справи та давав кишенькові. Майже всі хлопці були або мною не зацікавлені, або інтроверти. Чоловік такий самий😅 Мінімум емоцій та ніжності.
Дякую, дотримуюсь ваших рекомендацій, донька стає впевненіша
❤ дякую
Дякую за ваше відео і розбір цікавої теми.
НЕ подобається слухати це відео. Надто гірко і правдиво. У Ваших словах впізнаю то себе, то подружку. Плачу.
Дякую за Вашу працю ❤
Було дуже цікаво! Дуже дякую за відео!
Майже все з переліченого мені дуже відгукнулося😱 не розуміла звідки в мене певні думки , а тепер знаю. Дякую!
Я думала моя найбільша проблема це мати-нарцис, а тут ще і холодний байдужий батько. Бачу себе в вашому описі.
Дякую за відео та знання, котрими ви з нами ділитеся!
Це точно про мене. Дякую, було дуже цікаво!
Яка чудова киця у вас ! ❤
Дяка )
Котик на фоні топ
Дякую за відео💚
Дуже хотілося б послухати як бути, коли опинилася в складних стосунках через байдужого батька та як пропрацювати такі наслідки і знайти хорошого партнера. Буду дуже рада, якщо запишете продовження цього відео
Дякую за коментар. Я пропоную послухати вам мій останній примий ефір. Можливо там ви знайдете швидше відповідь на ваше запитання.
Ось цей th-cam.com/users/liveD2ACXmB7RsU?si=izzxq2m_Gz-NxpG1
Це цікаво. Було б корисніше, якби більше про те що з цим робити. Як пропрацювати
Психотерапією зазвичай пропрацьовується. Немає таких швидких рецептів, щоби виправили те, що впливало на вас десятками років. На це треба час, щоби виправити це черезпсихотерапію дитячих травм. Я зараз не про техніки та методики-воно тут не працює. Саме через гомеопатичний раз на тиждень контакт з психологом крок за кроком воно перестає впливати на вас, бо ви в процесі роботи стаєте більш свідомою. На жаль психотерапія, це не збірка магічних рецептів-це титанічний труд клієнта та терапевта.
Луже дикую за роботу
Дуже схоже на мене, але в моєму житті був нюанс:мій батько - відсторонений, холодний, часто у відрядженнях по роботі, але він любив на мене зганяти свою агрпсію:кричав та бив, особливо за погані оцінки. А я погано вчилась, щось виходило добре і відмінно, але по більшості урокам я була аутсайдер. +в мене з початку навчання в школі різко пішла набиратись вага.
Дякую за відео, але що з цім всим робити? Як жити с ціми травмами далі?
Хочу розказати, як зі сторони чоловіка виглядають стосунки з такою жінкою. Бо зараз модно у всьому звинувачувати чоловіків, а жінок завжди виставляти безневинними жертвами.
Так от, це будуть постійні емоційні качелі, бо в такої жінки настрій змінюється по 5 разів на день. І так само і ви по кілька разів на день стаєте для неї то якимсь ідеалізованим чоловіком з її фантазій (хоча мені це не треба, я хочу, щоб вона бачила мене здраво- з плюсами і мінусами), то вже через кілька годин стаєте для неї тираном та абюзером, який винен в усіх її бідах. І так по колу. Тому ви ніколи не знаєте, в якому стані зараз знаходяться ваші стосунки, і як вона буде сприймати вас вже через кілька годин. Це як ходіння по лезу ножа, де треба постійно думати, щоб якимось необережним поглядом чи дією не травмувати її ніжну психіку. Бо усяка дрібниця може її зтригерити на скандал про "ти мене не любиш". Також, така жінка дуже неохотно щось робить у побуті - працювати вона не хоче, дома виконує домашні обов'язки теж неохоче. Бо вона почуває себе маленькою дівчинкою, за якою всеціло має піклуватись чоловік (типу її батько), а вона така гарна буде лише його радувати своїм зовнішним виглядом і сексом. Хоча, як у відео було сказано - у сексі такі жінки сильно скуті. А ще такі жінки постійно прагнуть підтвердження своїй привабливості, тому будуть за спиною чоловіка знайомитись, фліртувати, можливо навіть зпаджувати з іншими.
От і виходить, що стосунки з такою жінкою- це як життя на вулкані, де чоловік усе зобов'язанмй робити для неї, любити її безумовною любов'ю, а вона буде сидіти на його шиї, трепати йому нерво регулярно (бо на комусь ж треба виміщувати свою тривожність), та навіть зраджувати йому.
Висновок: жінки, серйозно підходьте до питання, від кого народжувати, та не розлучайтесь при перших же негараздах- щоб ваша дитина (дівчинка чи хлопчик) посли з нормальним люблячим батьком і не ставали психологічними інвалідами у житті
Ви описуєте щось дуже схоже на межовий розлад особистості. Погугліть цю тему.
Токсичність вона не має статі. Тут ви праві.
Я навпаки роблю сама, і побут і роботу, не довіряю і дуже виснажуюсь, емоційні гойдалки це правда, можливо якби в мене було більше позитиву в житті то було б більше саме на хвилі позиттву.
В мене тато хороший, але родичі мені дали зрозуміти, що я не його дитина (тепер на старості я його копія, та й на дитячих фото також), і мої стосунки з татом будувалися на цьому "знанні". І от чоловік нарцис. Я його не заслуговую :)
❤
💙💛
Дужа цікавая тэма таксама і для мяне , таму што мой бацька памёр калі я была маленькая, але узровень сэксуальнасці ў мяне наадварот павышаны, як я мяркую, чаму так?
Боже, це просто моя історія. Батько був, але, як ви кажете , був формальний. Мені важко просити інших про щось. Моі останні двоє стосунків - на відстані … тобто формально чоловік у житті є, але далеко. Є перешкода…
Питання, як зцілитись?
Психотерапія дитячих травм. Це найкращий шлях.
Так, достатньо відгукнулося
Ок, проблему розігнали, всі себе погано відчули, а як вийти з цих станів не розказали(
Гарна киця-книголюб на фоні
Розказую в інших відео , як працювати з дитячими травмами.
Хто незнайшов роботу стає психологом
ні фінансистом😂. Бо психологом не у всіх виходить😂
Ага, класика, беруть дітей в заручники і "продають" батькові погодинно, задорого. А тоді дітки все життя лікують психічні травми. При домострої чи шаріаті, більше шансів вирости психічно здоровою людиною.
На жаль жінки так роблять. ,
Про відкладену жіночність це прямо інсайт для мене 😮 В мене був у юності довгий період, коли я називала себе "мужиком". Звісно, це був жарт в колі друзів, але не зовсім. Також хлопці мене завжди сприймали за "свого пацана". До прийняття своєї жіночності я прийшла мабуть, ближче до 30 після початку психотерапії.
Щодо чоловіків, у яких я закохувалася - це завжди були відморожені закриті інтроверти😅 Чим більше такий чоловік від мене морозився, тим сильніше я в нього закохувалася і домагалася його уваги і любові
Дуже на мене схоже, після 32 років прийшло багато усвідомленості, але багато тем не закрила, тому і особистого життя все ж ще немає)
Мені 36 і я досі "пацан", хоч і заміжня. Не сказала б, що дуже щаслива
Дякую за ваш досвід - я саме так і реагую. Мені хочеться схватити чоловіка, який себе веде холодно і ігноруюче і тримати його при собі і зробити таким як я собі хочу, а це означає(з відео) зробити батьком! Це шлях моєї мами. Я так не хочу. Я хочу рівних, взаєморозуміючих і взаємнопідтримуючих, люблячих стосунків з легкістю прийняттям 🤗😄
@@lesyakras139 програма 12 кроків для співзалежних!
Мене досі друзі та знайомі у будь якій компанії називають "в доску своїм пацаном".Як би я не одягалась і щоб я не робила.А в старому дворі мене називали Микита😅
Якби я не була "гидким каченям" мені навіть страшно уявити як емоційна відсутність батька вплинула б на мою психіку. Але з 18 років постійна увага чоловіків переформатувала моє мислення і сприйняття себе. Зараз ми з чоловіком виховуємо доньку і він протилежність мого батька. Обійми, поцілунки, ласкаві слова, фраза "я тебе люблю" до доньки природні для нього. ( чого я ніколи не знала) маю надію шо ми будемо в змозі виростити емоційно стабільну, впевнену в собі в майбутньому жінку😊
Жінки емоційно нестабільні від природи. Бо гормональний фон такий.
@@trandyk8905 судячи по собі - згідна з Вами. На рахунок донечки- маю надію на краще...
Скажіть, а ви не ревнуєте до доньки за поведінку вашого чоловіка до доньки.
Ви наче описали моє життя і відношення з батьком, а те, яких чоловіків я обираю, то взагалі😮у мене шок. Дякую вам за вашу роботу❤
Співчуваю. Шукайте програму 12 кооків для співзалежних.
Ви не одна,я то саме творю,хаос у відношеннях з чоловіками.
А ви знаєте, у мене тато був дуже відсторонений, коли я була малою. Він не брав участь в моєму вихованні, все вирішувала мама. Тато - ремонт вдома, машина, мотоцик, тобто, суто те, що за стереотипами роблять чоловіки.
А мій чоловік - протилежність: чуйний, допомагає у всьому, їсти готує (чого тато і близько не вміє). І я тому сама інколи дивуюсь, як так сталось. Зараз ми живемо вдома у моїх батьків, бо наша квартира будується і я завжди їх порівнюю. І для мене це самій дивно.
Я донька такого холодного батька. Все дуже схоже - про подавлені емоції, відчуття провини, меншовартість, невпевненість, інфантильність. Але реакція на чоловіків була зовсім інакша. Я не вважала себе красивою, бажаною, такою, що можу бути для когось цінною, не вірила, що мене можно любити, тому завжди брала ініціативу першою, "брала" чоловіків за рахунок гіперсексуальності (чого соромитись, я ж все одно "погана дівчинка"), сприймала чоловіків як інструмент задоволення своїх потреб, бо не вірила в побудову з ними теплих стосунків. Ніколи не відчувала захист, не довіряла чоловікам взагалі (( з жіночністю були проблеми, намагалась вести себе, як чоловік...
Ну прямо Роза Люксембург,Клара Цеткін і Марія Кюрі в одному флаконі.Так,саме такий фенотип жінки та його"гіперсексуальність" приваблює всіх чоловіків.А ще й коли поводить себе як чоловік,-це просто знахідка.
А чи не могли б Ви підказати де прочитати про це або ж мінімально ширше окреслити цей психотерапевт, дякую
Про почуття вини за те, що просиш - це в точку. Раніше капець як це спостерігала
Вам вдалося побороти це почуття провини? Мені вже добре за 30, а я досі відчуваю труднощі, якщо потрібно когось про щось просити.
Дуже гарно підібраний одяг та прикраси, легкий, ледь помітний макіяж та гарно вкладене волосся довершує бездоганний образ доглянутої жінки .Вас приємно бачити.У Вас є чому навчитись. Ви надихаєте власним прикладом. Дякую Вам, за працю.🍀🙏
Та дівчинка, то була я. Нарешті я вирвалася з безкінечних лабіринтів і вивчила себе. Дякую вам Юлія, дякую Богу
Дякую за вашу працю, тепер хочеться відео що з цим всім робити😢Все що я прослухала все в точку, навіть коли слухала виступили сльози ,сльози розуміння що тобі сорок а ти не вмієш будувати стосунки з чоловіками бо в твоєму житті не було батька тай ще була мама яка тебе знецінювала ,не вміла приголубити,пожаліти,підтримати.А саме головне що я теж народила дочку і виховую без чоловіка ,і боюсь що теж моя дитина виросте з травмою і не зможе побудувати гарних стосунків з чоловіками.
Юліє, ви сьогодні неперевершено красива! Дякую за відео, як дочка емоційно холодного батька - нарциса, постійно стикаюся з цими проблемами: низька самооцінка, вибір холодних партнерів, сексуальна "замороженість", страх бути покинутою.
Дякую🇺🇦❤️. Із святом!)
Дуже дякую за таке інформативне пояснення. У мене був чудовий тато. Він ніколи нічим не образив, ніколи навіть голосу не підвищив. Але спілкування було мало, він працював за кордоном,ми бачились десь тиждень чи два на три місяці. Але він завжди дарував нам усім подарунки,думав про кожну дитину, нас троє в сімʼї, мамі теж завжди віз подарунки. У мене напевно асоціація тато - це 🥳 свято. Єдине коли його не було, я відчувала, що повністю позбавлена захисту…
Чоловіка обрала такого, який завжди поряд, підтримує усі моі ідеї,і постійно в захопленні від мене, компліментів можливо 🤔 і забагато для мене. Уже 20 років разом, завжди добре разом. Незнаю що сказати, чи травмована я татом, напевно ні . Хіба бракувало спілкування, але я знала що він є, і завжди повернеться ❤
Дякую за інфо. На жаль, тема стала актуальною. Вивчаю цю проблему, бо маю малу доньку, і її батька забрала війна. Перспективи паскудні, а як можна пвм'якшати чи якось скорегувати? От ,знаю, коли ростять хлопчаків без батька, то мамам варто їх віддати на якийсь спорт, бажанно східні одноборства(бо там не лише фізичні вправи,але й виховання духу), до вчителя, якого сама жінка вважає достойним мужчиною. А що у випадку з дівчатами? Крім як мамі знайти свого нового коханого, це ,зрозуміло, не в магазин сходити. Дякую,сподіваюся на продовження розкриття проблеми.
Дякую, за відео. Так, все вірно: вибір печалі і суму, страх покинутості і непотрібності, вивчена інфантильність. Шлях віднайти себе любимою і цінною спершу для себе, подорослішати, не ставити потреби інших вище за свої.
Маю такого батька. Важко зараз з нарцисом 😒
Було б цікаво таке ж відео але про відсутнього батька і хлопчика. Бо росте син, а батьку до нього діла нема( що робити?
Так он воно звідки😊 Про люблю і ненавиджу одночасно - в точку. Про ігнорування себе і незнання своїх почуттів теж правда. Дуже важко відмовляти чоловікам, кращий спосіб - просто зникнути. Не бажання говорити, вести діалог чи розбиратись в проблемі. Якщо якась сора - мовчання, образа і бажання порвати з людиною. І завжди відчуття самотності, недовіри і відстороненості.
Ще не дивилася, але вже знаю, що про мене) і саме неприємне, що дуже важкий процес прийняття себе і своєї внутрішньої жінки. Дякую, що говорите про такі важливі речі. Сподіваюся, більше жінок, які опинилися в таких обставинах, якомога раніше будуть звертатися за допомогою до спеціалістів.
Зовсім з вами не згодна. Батька пам'ятаю сюжетами, коли мені було 7 батьки розлучились і ми переїхали. Статевий розвиток почався досить рано, зайвої ваги ніколи не було, адекватно оцінюю свою зовнішність. Все ж таки, багато залежить і від того, що дівчинці про неї розповідає мама, в тому числі і про її красу
Відео класне . Прочитала коментарі - то виявляється , що всі ми травмовані , не зовсім щасливі люди , которих постійно ображають.😂🌹🌻🌷💙💛
тому що батьки народжують дітей не будучи зрілими та готовими до батьківства, не пропрацювавши свої власні дитячі травми. Тому так: всі травмовані.
Маркетинговый хід. Травми дитинства дуже добре "продаються"
І це дійсно дуже дивно, бо я знаю, шо я дуже красива, але це залишається тільки на рівні знань і дуже рідко, відчуттів.
Чи плануєте ви відео про відсутність або майже відсутню участь в житті і дівчинки і хлопчика матері? Дякую за Вашу працю.
Можу таке записати відео. Формальна мама.
@@Latunenko-Yulia-psychologist мама є залежною і зараз проживає в іншому місті. В нормальні дні хоче спілкуватися з дітьми але вони не хочуть навіть брати трубку.
Це дуже цікава тема, хотілося б довше відео😅
Дійсно з батьком в дитинстві були гарні стосунки, як мені здається, я зодила з ним до гаража, сиділа за рулем на його колінах, ми грали в футбол у дворі, але коли хулігани типу кошмарили мене у молодших класах, на протязі тижня, я намагалася це зупинити сама, мені дійсно не спало на думку скзати про це батьку, а коли вчителька дізналась про це, подзвонила батькам, і тато прийшов, поговорити з тими дітьми, вони роки на три були старші за мене.
А потім якось так і в мене дуже холодне ставлення до нього, і він нічого такого не робив, в нас були зхожі думки тільки коли нас разом хтось бісив чи типу того, потім батьки развелись, я взвгалі з ним не бачилась, потім так сталося що я була з ним з 23 лютого і до сьогодні, і поки ми були в Маріуполі, ми зблизились, але не так щоб дуже, там довга історія, ну ми зараз в Грузії, і тут він не працює бо в ньго травма, працюю я та сестра, батько гуляє за собаками, прибирає, готує, в данний момент я помітила наскільки я байдужа до нього, типу мене це прям напрягає, тому що я бачу що він старається, робить щось, але мені важко навідь похвалити що він такм смачно приготував щось, або віддячити за щось, попросити щось зробити це взагалі край, я почуваюсь неловко(не знаю як українською)
і дійсно, до 20 рокув я навідь не гуляла ні з ким, а зараз мені 21 і я розчарована, тому що за ці півроку траплялися лише чоловіки які хотіли мене, але не ставились до мене нормально хочаб
І взагалі, і до цього, і зараз є установка що стосунки приносять більше страждання ніж щастя
Оце я натрочила, не ну якщо хочете я можу ще😅
може у підсвідомості ображені на батька за щось?
Бо треба вибирати серед чоловіків які добре до вас ставляться, а не серед просто бажаючих використати вас😅
А може у вас вже і покращилась ситуація))
Як добре,що я випадково натрапила на ваш канал . Процвітання вам!
Скільки нас таких було, коли батько був лише номінальним: ходив на роботу, бухав з дружбанами, інколи давав стусана за двійку в щоденнику... мені так вимальовується класичний образ постсовєцького "отца". Його вже немає....І він що був, що не було, чесно кажучи.
В мене була схожа ситуація, в моєму дитинстві і юності тато був емоційно відсторонений до того ж часто працював закордоном. Потім коли мені було 15 батьки ще й розлучилися. З того часу у мене рано почалося статеве життя і було багато партнерів. Інколи я їм зраджувала, бо просто не розуміла як будувати здорові стосунки і збудувати правильну систему цінностей. Та і з вибором Взагалі були проблеми, не могла визначитись з професійним напрямком.
Зміни в кращу сторону почалися напевно тоді коли я свідомо вирішила будувати з татом стосунки, прийняти його таким який він є, пробачити. Пройшла також короткий курс з психотерапевтом, це трохи пришвидшило результат. Зараз мені 27 і тільки зараз я відчуваю, що у мене з'явився внутрішній стержень, внутрішня цінність, впевненість у своїх силах. Нарешті я свідомо відкриваюсь людям і легко знаходжу друзів. Далі буде іще краще.
Дуже важлива тема, нажаль актуальна для більшості жінок ( Дякую за відповідь❤
О так, я все життя заслужувала любов і не могла бути собою, весь час підлаштовувалася. І оточення мене завжди вважало дуже спокійною, хоча я дуже емоційна, лише показувати цього не вмію. І ось перший раз почула, що причиною цього був мій незрілий тато... Та і яким він міг бути? Коли я народилася, йому було 20.
Чудово виглядаєте! Слава Україні 💙💛💙💛
Героям Слава!
Я знала родину де три покоління жінок були матерями-одиначками, причому кожна наступна дублювала сценарій попередниці: народжувала доньку, практично одразу після народження розлучалася з чоловіком, припияючи всіляке спілкування з ним і формуючи негативний образ батька, щоб донька відчувала огиду та не хотіла знатися з ним. Дівчинка виростала, народжувала дівчинку і все по колу... Чесно кажучи, я була в шоці від цього "клубу чоловіконенависниць", які постійно транслювали недовіру до всіх чоловіків, але при цьому вони були у постійному пошуку сексуального партнера. За майже 20 років спостережень за цією родиною помітила, що якщо знаходився наївний закоханий йолоп, який намагався створити класичну родину "мама-тато-дитина" його швидко зжирали з потрошками, більш-менш довше затримувались саме чоловіки-нарциси та й ті згодом тікали. Крайня в цьому ланцюжку є вже четверта дівчинка, яка росте без батька і здається вона на шляху відтворення долі прабабці, бабусі та своєї мами.
Знаю те саме... :(
Боже як це страшно…🙈
Дякую, дійсно багато чого збігається 😢
Було б цікаво ще послухати про те, як впливає відсутність матері на дівчинку
Дуже корисне відео ❤ Дякую за те що все легко пояснили. Все про мене і моє життя. Багато чого тепер зрозуміла, шкода що так пізно
Мені вже 50 років,народила двоїх дітей,розвід,колись зловила ужас ужасний у своїй душі,страх усіх чоловіків,Батько мене хвалив,але коли напивався я його переставала поважати,бо бачила зовсім іншу людину,чоловік страшний нарцис,який наказував мовчанням.
Як я Вас розумію...
Не знаю хто Ви, але розказуєте що зі мною відбувається.. наче постійний стид перед батьком, що я не заслуговую його уваги. Те ж саме і з чоловіком зараз. Про заморожену сексуальність - в точку, раніше просто всім відшучувалась, що не люблю секс. А вже майже 40 років життя пройшло..
В 40 років життя не закінчується!!! Бажаю вам справжнєго кохання і щастя!!!!
Цікаво було б почути про роль відсутності батька у житті хлопчика та інших гендерів
Дякую Юлія за вашу роботу. Ви прямо очі відкриваєте на проблему. Я раніше не могла усвідомити свою травму. Мій батько загину коли мені було 4 роки і не знала любові батька на жаль. Потім почала шукати батька в чоловіках і тепер розумію, що поводжу себе як маленька дівчинка 🤦♀️ в той самий час сильна і боюсь покластись на чоловіка.
Відео цікаве, в мене не було батька з народження практично, але я обрала дещо іншу модель поведінки в дорослому віці бо в моєму дитинстві я жила в величезному домі з нарцистичною бабою, дещо холодним та відстороненим дідом, веселим дядьком, маминими сестрами. Чоловіки в ті часи часто їхали на заробітки тому я виросла в матріархаті ;)
Цікаво було б побачити відео на цю ж тему, але зі сторони хлопчиків.
Дякую за контент ❤
В мене відсторонений батько, але партнери дуже тактильні, теплі, потребують уваги, у відносинах відсторонена я🤷
Жінка -додаток до чоловіка, його найкращий друг. Головне завдання: дуже сильно його шукати, переживати, що ніякому не сподобається і не буде заплідненою, щоб потім самій згорбленою над дитям і з 3 грн в кишені не виклянчувати у свого подаятеля краплину уваги
Дякую вам за корисну інформацію ❤
Чи можу я, мама 7річної доньки, вже зараз якось допомогти дитині заповнити ту пустоту, щоб вона могла розвиватися гармонійно?
Половина сімей, розпадаються протягом перших років життя. Тому не дивно, що стільки жінок опинилися в цьому становищі та мають тепер такі психологічні глюки...
На жаль, я - не виключення(( Ця історія і про мене також... На 100% маю всі зазначені проблеми.😢
Так, це правда, хоча я розуміла що такого не хочу але зацепила мене саме ота відстороненість, бо всі інші лізли в друзі, а тут- ні.
Я не вмію просити, роблю все сама, і не витримую. Так, я ігнорую себе, в своїх потребах, в своїй сім'ї я думаю про себе в останню чергу. Я нікому не довіряю, навіть рідній мамі. Я вважаю що я нікому не потрібна. Мій батько хотів хлопчика, я вважаю що йому байдуже з моменту мого народження. Про зайву вагу це про мою сестру, не вміння спілкуватися з чоловіками, ростить дитину без чоловіка, який кинув її після новини про вагітність.
Ось чому мене притягують такі собі « неприступні і загадкові» ((
Дякую! Дуже важлива інформація.Прослухала два рази підряд, стільки нового собі відкрила)
Просто мене описали , але трохи дідусь згладив , казав яка я гарна . Дякую за психологічну просвіту
Розкажіть будь ласка про батька аб'юзера🙏🏼який критикує, висміює, не дозволяє бути жіночною, ітд. Дуже дякую завчасно!!
Дякую за цікаву розповідь -то больпечалька мого життя мати -нарцис батько відсторонений і як наслідок я все життя намагалась завоювати по черзі то любов матері то прихильність батька . Чоловіка не вибирала -хто покликав то вжє був для мене принц і вжє 37років намагаюсь довести що я чогось варта (це такий невимовний біль не передати словами ) Маю двох доньок-мій скарб моє щастя але надивившись на відносини бабусі і матусі моі дівчатка (обом за 30) абсолютно не вміють будувати відносини з чоловіками ну або цього цураються -😢😢😢😢😢😢 що робити хоч вовком вий
Чесно скажу в мене складні стосунки з батьком . Коли ми сварилися бувало таке що він мене бив міг навіть за волосся взяти або за шию придушити . Недавно в мене така була ситуація я мала їхати додому з курсів а тоді дуже похолодало ще дощ був я була пам'ятаю в кожаній курточці і в рубашці попросила його приїдь забери мене він мені сказав я вам не таксі щоб вас постійно забирати він мене так і не забрав я стояла годину на станції чекала на поїзд я тоді так змерзла і в мене взагалі не було настрою . А потім він постійно говорить що я дурна тупа що сама винна в своїх проблемах 😣😣💔💔
В моєму випадку ситуація трохи незрозуміла. З п'яти років батька в моєму житті практично не було через мою маму. Вона повністю обмежила наше спілкування, перевезла в інше місто, а з часом це наче й стало нормою, батька я могла не бачити роками. Але років з 15 я сама збільшила з ним спілкування, і він завжди робив все, щоб я почувалася так, наче я найкраща людина в світі. Доходило до того, що коли ми йшли разом і зустрічали знайомих його, він обов'язково з гордістю всім говорив, що от, це моя дочка, і хвилин 5 розписував яка я хороша. Завжди в усьому підтримував, навіть якщо я була неправа, то пояснював чого він так вважає, а не давив авторитетом чи кричав.
Але все рівно я в собі бачу всі ознаки перераховані у відео, єдине що не співпадає - я не дозволяю аб'юзивним чоловікам погано зі мною поводитися, я взагалі не сприймаю за партнерів чоловіків, які ставилися б до мене гірше, як ставився батько. Тільки, напевно, планка зависока, бо до 25 років я у відносинах так і не була, навіть не хотілося. Я можу дружити з хлопцями, і в дружбі вони можуть відноситися до мене як завгодно, і ображати, і зневажати - це дружба, мені ніхто не винен, але як тільки подумати про відносини - я такого відношення до себе від партнера не терпітиму. В мене немає бажання заслуговувати схвалення від чоловіків, навпаки, недовіра до всіх них.
Мені здається що це модель всіх пост совєтський семей, жінка займається дітьми а тато заробляє гроші. Дуже добре що це змінюється.
Дякую за ваші пояснення чудова українська мова, наповнення, яке нарешті пояснило мій стан і мої реакції. Якщо можете прокоментувати, то буду вам дуже вдячна. Якщо крім емоційно-відсутнього батька, ще була мати, яка контролювала стосунки з ним - конкурувала зі мною, ревнувала і заздрила і ще різні жахіття. Чи така поведінка матері впливає на взаємодію зі світом жінок? І як їй зарадити?
Чим я більше слухою, тим я бідьше розумію, яких травм завдали мені батьки😢😢😢
В мене інколи буває, шо я скочуюсь, то в одну, то в іншу стратегію і дуже рідко можу знайти золоту середину, на жаль. А навіть, якщо це і вдається, то будь-який сильний стрес у стосунках знову відводить мене назад і тоді дуже важко знову все повернути назад. А щоб відкривати ту жіночність тре її прям наполегливо відшуковувати. І дійсно повільний розвиток і підліткове тіло, навіть в 26 присутнє)
Завершення відео, Юлія жесть😢
Інших перспектив немає у таких дівчат ?
Щиро дякую🙏❤️ дуже цікаво і корисно. Десь впізнала себе
Дуже вдячна вам.Ваше пояснення вчасне у моєму житті
Як цікаво, я не знала батька і дійсно статеве дозрівання почалося відносно пізно в 14, на рівні з дівчатами які розвивалися 10-11
Що робити з тією обідою/образою на батька в дорослому віці