«Лихо давнє й сьогочасне»(1897), Панас Мирний, повість. Слухаємо українське!
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 6 ธ.ค. 2022
- "Ця невеличка повість написана й надрукована в 1897 р. в «Літературному збірнику на спомин О. Косинського». З погляду зовнішньої композиції твір поділяється на дві частини, що відповідає темі й назві твору: «Лихо давнє й сьогочасне» - тобто кріпацтво й пореформена доба - капіталізм, життя українського селянства, напівголодне існування в дореформений і пореформений час.
Основою твору стала реформа 1861 р, яка не давала справжньої волі та землі селянам. За документами селяни особисто були вільними, проте право власності на землю лишалося за поміщиками. За селянами закріпляли наділи, але за них треба було платити. До того ж поміщики залишили собі родючу землю, а селян витіснили на мізерні наділи - на пісочок... Селяни залишилися безземельними, обідраними до нитки. Письменник на власні очі бачив, як вимирало трудяще селянство, повість писав у 1897 році, коли голодом були охоплені цілі губернії царської Росії"(з відкритих джерел).
⚘Якщо є можливість і бажання допомогти каналу. Буду дуже вдячна!
Також радісно вітаються уподобайки.
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
Дуже дякую за можливість прослухати цей твір,і прочитаний-чудово.
Дякую за вашу працю! Успіхів!!!!!
Дякуємо за прочитання цікавих творів! Слухаємо із задоволенням! 👍🏻🌻💛💙
Дякую за читання. У П.Мирного всі повісті повні суму та трагедій.
Велика подяка, за гарне читання 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🙏🙏🙏
Дякую Вам за прочитання, важкий твір.
М..да..,. дуже драматична розповідь. Важко усвідомлювати,що важке,злиденне життя завжди ламає стереотип на людяність, доброту, чуйність і робить з людини черстве,егоїстичне створіння.
Дякую за гарне прочитання .
Слухаю з великим захопленням! Дякую Широ!
🌻📚❄Повість «Лихо давнє й сьогочасне» - це роздуми автора про реформу 1861 р., коли пореформені соціальні відносини не поліпшили становища трудового селянства.
Панас Мирний писав про свій твір: «З давнього можна було б дати «лихо», котре призначалось задля збірника в пам'ять Котляревського. Перше оповідання про лихо давнє - кріпацьке, в якому скніли й ниділи людські душі.., і лихо сьогочасне з його безземельною волею та голодним лихом, що заставляє людей ще більше думати тільки про себе»
Дякую. Слава Україні.
Дякую пані Лілії за прочитання ❤Доброго здоров’я Вам!
Щіро дякую! Зараз я у Даніі… Слухаю , та , мов, в Україні)
Чудове читання,ніби не одна людина,а різні,зміна голосу тоді,коли треба ,щоб краще уявити того,хто знущається з бідних людей ❤❤❤
❤Дякую.
Дякую за вашу працю
Сильний твір..... Вимагає думати-шукати-оцінювати. Автор поки що не мій, але завдяки вашому прочитанню поступово знайомлюсь з такими сильними творами ( твори на віки, а не одноднівки)
❤❤❤
❤❤❤❤❤
Історія трагічна. Людська заздрість та зло не проходять дарма...
Невдячність Марини просто дивує
А хто їм винен, що наділи не взяли? Чи Марина винна, що пан відмовився? Як самі дурні, то хочуть, щоб і іншим так було. Все ж таки жорстокіші люди були, навіть коли відносно добре жили. А наклепи, то їхнє все.
Страшно, як люди можуть змінитися ,борони,
Боже!
Того пана та до пекла!