МОЇ. Історія #20 - Софія Андрухович. (Guzema Fine Jewelry project)

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 12 ธ.ค. 2024

ความคิดเห็น • 11

  • @relaxinyou9967
    @relaxinyou9967 ปีที่แล้ว +9

    "Найголовніший чинник єдності - українська мова" 💙💛

  • @иринапримак-в3к
    @иринапримак-в3к ปีที่แล้ว +2

    Дякую !

  • @Tata-ep6lb
    @Tata-ep6lb ปีที่แล้ว +6

    Чудове відео! Дякую!

  • @НадеждаТомилец
    @НадеждаТомилец 6 หลายเดือนก่อน

    Прекрасна,мудра Софія Андрухович!Як щиро все розказала,як же правдиво,щемно.І особливо радісно,що нам вдалося познайомитися з пані Софією в бібліотеці в Чернігові на зустрічі присвяченій проекту, який також підіймає мовне питання.Надзвичайно зріднились з нею в розмові,бо наші бабусі також були одна з Чернігова,а одна з Тернопільщини,і це все нам так само знайоме,дуже переплелися якісь спільні емоції та спогади.Дякую за цей проект його всім творцям ❤

  • @ТетянаСалєй
    @ТетянаСалєй ปีที่แล้ว +6

    Щиро дякую Вам за таке тепле ставлення до рідної мови. Вітання з Івано-Франківська 🍀

  • @maks4259
    @maks4259 ปีที่แล้ว +7

    Яке гарно відео! Дуже люблю пані Софію ❤ Її Амадока - то любоу.

  • @annakosareva4571
    @annakosareva4571 7 หลายเดือนก่อน +1

    Це відео - суцільна краса! 🥹❤ Дякую!

  • @irynabystrycka5902
    @irynabystrycka5902 ปีที่แล้ว +5

    🇺🇦✌️

  • @ukrajina2022
    @ukrajina2022 ปีที่แล้ว +1

    💙💛💙💛💙💛💙💛

  • @LT_ytb
    @LT_ytb ปีที่แล้ว +1

    Ой, теж хочу стати колись "бабцею", бо "баба" не пасує до імені :)), а "бабушку" й "бабулечку" не сприйму.
    В мене всі діди й баби були в селі на Миколаївщині. Там, "вдома", батьки з нами одразу переходили на українську (жодного суржику, хіба багато застарілих слів), а в місті знов поверталась російська. Тут мова була лише в піснях, книжках і емоціях. Та попри школу, університет з викладанням російською, оточення, я так і не навчилась сумувати, радіти чи молитись російською.