В принципі, з усіх місць роботи, де я працював "на дядю", я звільнявся в основному через невідповідність рівня ЗП кількості покладених обов'язків і моєму фаху. Але передостаннє - це було щось з чимось... Якби я не щойно переїхав з окупованих з метою влаштуватись на вільній території, то звільнився б вже першого місяця, бо, як виявилося, ЗП за поточний місяць виплачують ... у кінці наступного! Тобто, відпрацював я, скажімо, з 1 по 31 січня, яле ЗП за нього отримую не 31 січня, а 28 лютого, за лютий - 31 березня і т.д. Можна було б заради мети потерпіти, але майже одразу почалися і затримки, бо, бач, вони новий магазин відкрили і на ЗП робітникам грошей немає. Довелося навіть споживчий кредит(!) брати, щоб було чим розрахуватись за оренду і купити їжі. Останньою краплею стало те, що мене, сісадміна, посадили перепаювати світлодіоди на кількох десятках світильниках. "Ну воно ж від електрики працює? Значить, твоя робота". Шоб ти, Маракшин Сергій Валентинович, м. Одеса, Carvelli (ex-Танго), колись навернувся з одного зі своїх китайський стільців, які видаєш за італійські, і розбив своє ... обличчя об таку ж тумбочку.
Я дізналася, що у новоприйнятої колеги на туж саму посаду, що й у мене зарплатня набагато більша ніж у мене. Хоча я вже працюю там 2.5 роки і мені зп піднімати відмовлялися, обґрунтовуючи тим, що я мало вмію. Я звільнилася на наступний день.
У нас з чайових знімали 20% і одна дівчинка вирішила сховати 100 грн і не ділитися ними. Її речі викинули на вулицю і грозилися викликати поліцію, бо вона їх вкрала. Колега розказала це, доки я була на вихідних. Більше я туди не вийшла)
Звільнилась з роботи про яку мріяла і на яку вчилась, тому що не витримала токсичний колектив. Який складався з людей які не розумілися в сфері в якій працюють, російськомовних бабок, і толерування приниження людей з інвалідністю. І так, це сфера культури.
Коли за три тижні відпрацювала 260 годин( а це більше 14 годин в день, бо ще було 3 вихідних) і замість обіцяного підвищення зарплатні мені заплатили навіть менше, ніж зазвичай. Останньою краплею стало, коли закрила бар о другій ночі, а о п'ятій знову відкрила, а вони не додали мені зарплатню, бо я забагато працювала і у них немає можливості платити мені такі кошти. Бар відомий аперитивами. За вечір від 200 до 250 клієнтів лише з тих, які на додачу до випивки замовляли поїсти плюс решта, які лише пили і я сама в залі. Після чотирьох років такого пекла я розвернулася і пішла. Вони ще й образились на мене за те, що літній сезон не відпрацювала до кінця. На моє місце взяли одразу двох дівчат, бо більше такої дурної, яка б пахала за двох на одну зарплатню не знайшлося
Одного разу мене взяли на роботу з умовою , шо це тільки тимчасово і якщо я не справлюсь, то відразу звільнять. Я пропрацювала декілька місяців і паралельно шукала постійну роботу. Працювала добре, начальниця була задоволена, але не хвалила. А коли я сказала, що йду на іншу роботу - вчинила скандал : ти безсовісна, використала мене, ідеш без попередження! Хоч на моє місце були бажаючі, і начальниця нічого не втрачала , відпускаючи мене.
в мене останнім став істеричний крик власниці магазину одягу, де я була продавцем і адміністратором, бо не встигла одночасно обслужити трьох клієнтів безпосередньо в магазині та винести замовлений пакунок на примірку бабі, яка сиділа в машині за кілометр та не змогла зачекати 5 хв, патамушта очєнь прагаладалась.
@@tetiana_silver_peony ні, люди не погоджуються, вони відмовляються від такої роботи і зарплати в Україні і їдуть працювати за кордон. Але тих, що не можуть виїхати, примусять погодитись на ніщенську зарплату, або померти з голоду.
У нас в країні, в мене відчуття, що багато робіт, особливо тих, на яких можуть працювати люди без спец освіти чи де цілковито навчають - це дно... Перепрацювання, велика брехня з зп, шалені вимоги і навантаження, абсолютна тупість і неповага начальства,відношення як до рабів , ну а ще в дуже русифікованих містах часто начальство максимально узкоязичне і поводиться як типова офігівша росня... Якщо мій коментар прочитають одесити і жителі області - ніколи не ходіть і не радьте нікому працювати в компанії арбер, особливо в швейний цех, не купуйте в них одяг. Це так, із останнього...
Мені здається, що в Одесі взагалі дуже зле суспільство. Я коли поїхала у відрядження до міста Вінниця, взагалі офігіла які різні люди у цих двох містах. Вінниця місто щасливих, щирих, добрих людей. Дякую вам за такий прийом. Ви назавжди в моєму серці. На доповнення, хочу сказати, що приїхала для відкриття оновленого ресторану McD. Черги були величезні, люди чекали на свої замовлення по 40 хвилин. В нас були постійні збої з обладнанням, на відновлення їх роботи потрібен був певний час. І єдині, хто обурювався довгим очікуванням були одесити. Я сама в цій сфері з 2012 року з перервами декретних відпусток, за цей час в Одесі пропрацювала в 4 закладах, та в трьох як у відрядженні. А з одного навіть звільнилась через директора-тирана. Але всеодно повернулася у новий заклад, томущо обожнюю свою роботу.
@@Valentyna_Shevchenkoми якось відпочивали в Одесі, біля санаторію приватна забудова, думаю там 90% нелегально. Так от там така злюща «адмінша» була.. в першу ж секунду висказала все своє нутро, бо бачте я приїхала не сама, а з дитиною 3 роки. І що дитина позасцикає її клоповник. Це була типова руснява баба хабалка. Ось такий міг спогад про Одесу
Можна сказати, що останньою краплею була жебрацька зарплата медика. Маючи майже 20 років стажу я вирішила, що досить. І в'їхала в іншу країну, де за місяць мала,як річну українську зарплату 😁
Коли казали, що моя робота чудова і все окей, а під час моєї відпустки шукали мені заміну під соусом «Шукаємо тобі помічницю». Коли я розповіла в сторіс шо звільняюсь, бо немає натхнення, ідей і бажання працювати і ця робота приносить мені більше стресу, ніж задоволення мені сказали, що я поступила не по людськи. А шукати мені заміну втіхаря було по людськи😅
Нагадало ситуацію, коли я віддаленно підпрацьовувала в одній фірмі: фіксований обсяг роботи, фіксована платня. Згодом мене запросили до офісу на тих же умовах. Після першого робочого дня я спитала у менеджерки: чи можу я йти з офісу, як тільки виконаю відведений обсяг роботи. Відповідь - ні. То може залишок часу я займатимуся сторонніми проектами (вся робота все одно за ноутбуком)? Ні. Тоді я спитала, що ж вона мені пропонує робити більше половини робочого дня. Як що? Робити більший обсяг, ніж про який домовлено. Звісно, платня залишалася фіксованою мінімальною)))) На питання "навіщо мені працювати задарма?", вона нічого не змогла сказати, тому я просто пішла додому і ніколи не поверталася в той офіс, віддаленно також перестала на них працювати...
З одного місця звільнась, коли відправцювала три тижні без вихідних (13 годин на день), бо "мала" відпрацювати тиждень лікарняного, який брала для проведення операції на колінних суглобах.
Я не штрафую своїх дівчат, бо розумію , що всі роблять помилки, бо всі ми люди. Графік в нас 10-18, 20 днів робочих/10 вихідних. Ніхто над ними не стоїть, і не контролює. Я виплачую премії , якщо роботи більше, і навантаження більше. Перекури та обід - на їх розсуд. ЗП нормальна, навіть для Києва... А все тому, що я сама працювала в наймі довгі роки і не бажаю, щоб мої дівчата відчували себе рабами.
Приємно знати, що таке буває! От цікаво, чому тільки ті, хто сам пройшов через усіляке лайно, ставиться добре до підлеглих? Чому решта так не може? Коли працювала на радіо, то бракувало студій і монтажних кімнат. Замість того, щоби піти до голови по розум і зорганізувати кілька додаткових приміщень (а вони були), керівництво тупо на це забило й вимагало від режисерів і журналістів ідеальних програм, які треба було робити казна-коли. Я мусила понад рік монтувати свої програми сама, тож мала чекати на приміщення й часом працювала геть до ночі. А потім вони ще обурювалися, що я не на восьму ранку приходжу, угу.
Перша і остання крапля на роботі: я вперше прийшла на роботу після співбесіди, поспілкувавшись із робітницями дізналась що із обіцяної зарплатні вони всі отримують десь 2/3 а 1/3 це штрафи бо «хтось краде товар». Це був склад БЕЗ ОХОРОНЦЯ. Вони могли найняти діда який сидів би там за 5к в місяць і просто заглядав робітникам в сумки після зміни. Я просто підозрюю що насправді крали не так багато і власник наживався на штрафах/люди після штрафів дійсно починали красти бо їх і так уже звинувачують Я побула там кілька годин а під час перерви просто повернулась додому)
Я повернулась у своє місто після спроби переїхати, облаштувалися і збудувати кар'єру у більшому місті. Все відбувалося в рамках однієї мережі ювелірних магазинів. Мало того що мені обіцяли одне, а по факту було зовсім інше. Але коли я повернулась, моя напарниця виявилася тою ще штучкою. Вона брала мої речі, чого я категорично не люблю, нібіса не робила, а як потім виявилось, ще й могла відлучитись із магазину на кілька годин. Сусідки по торговому майданчику питали, чого Іра постійно сидить байдики б'є, а я постійно метушусь та щось роблю? Дідько, тому я і зайнята постійно, бо Іра ніхріна не робить. Вона ніколи не брала слухавку і не відповідала на повідомлення, щоб можна було обговорити ці моменти, а у свої вихідні мені було не до неї. Керівництво намагалось згладжувати кути і говорити з нею, що не давало рівно нічого, бо вона була нє прі ділах, і то я постійно щось плутала і була безпідставно невдоволена з її слів. Я не з тих, хто буде влаштовувати скандали, я знала, що я доволі цінний співробітник для них, на відміну від неї, тож якщо ви хочете всидіти на двох табуретках одночасно - це ваш вибір, який я не зобов'язана терпіти. Не хочете забезпечити гідні умови цінному співробітнику - це ваш вибір і ваші проблеми. Просто написала заяву і пішла.
Ви припустилися тої самої помилки, що й чувак, який фактично сам керував усією кухнею. Надалі цінуйте себе вище! Ви варті доброї платні, нормальних умов праці й адекватних колег.;) Пам'ятайте про це!
Заільнився після того як довірили швидко хакрити тендер, всі працювали понаднормово, в тому числі і я. Бували дні коли сенеджера грали в контрстрайк на роб місці а я малював у ьри руки і ніхто не хотів допомагати мені. Коли тендер отримали в ньому навіть імені мого не було. Були імена усіх а мого ні..... Також обіцяли одну зп в по факту жавали іншу кожного місяця видаюяи різні відмазки. Це була остання крапля.
просто усвідомте просту річ, ніхто ні про кого не думає, жоден роботодавець не переймається вашими проблемами і не ставить за мету вас збагатити. я це зрозумів ще на першій своїй роботі, надалі все повторювалось знову і знову, і байдужість - це найменша проблема з якою можна зіштовхнутись. поки ви працюєте на когось, це буде саме таким чином. едине що ви можете зробити для себе одразу - підстрахуватись і знайти запасний варіант одразу, якщо вам не сподобалось на новому місці - без вагань залишайте і пробуйте інший варіант
колектив кладався з трьох працівників серед яких і я і директорка - абслютно неадекватна жінка яка постійно кричала на одну з дівчат на другу рідше а мене ставила в приклад їм хоч я працювала не більше місяця в той час коли інші дівчата більше року. Останньою краплею було те що директорка вдарила дівчину на яку постійно кричала бо знала що вона не може звільнитися через якісь домашні причини я не знаю що саме то було, дівчина просто пішла в іншу кімнату і плакала а потім продовжила роботу. Я звільнилася на тому ж тижні бо для мене це було занадто, сподіваюсь що та дівчина також звільнилася але враховуючи що вона там працювала більше року я нажаль не впевнена
Ще на першому курсі універа працювала в кафе, де приймали офіціантами неповнолітніх (це було єдине знайоме місце, де можна було підзаробити в свої 17 років). Все почалося з того, що на посаду адміністратора найняли людину на кілька років молодшу за мене і яка допускала дуже багато помилок в роботі. До того ж інші такі ж неповнолітні працівники часто влаштовували цілі вистави прямо перед відвідувачами, але їх за це ніколи не штрафували. Останньою краплею стало те, що один зі "школярів" захотів звільнитися і йому не схотіли виплачувати зарплату. Я написала власниці, що більше не хочу працювати і з боєм виривала зароблені кошти, тому що мені теж не хотіли виплачувати за попередній відпрацьований місяць. Це був мій перший і останній досвід неофіційної роботи.
Прийшов чоловік головної бухгалтерки і почав лементувати, що мене треба звільнити, бо я приходжу не працювати, а зваблювати всіх чоловіків компанії. Це повна бздура, в мене не було ніяких ні намірів, ні вчинків, які можна було б так розцінити. Начальник вмовив мене закрити найгарячіший період (працюю у сфері закупівель). Післязавтра я вийду на нову роботу.
7 років проробив продавцем в Ельдорадо, не стало товару, затримка по зп, ккржен місяць обіцянки про краще майбутнє, остання крапля розмова з директором, який сказав що мені без різниці чи ти будеш працювати😂
Роботадавці пропонували працювати 5-ть днів по 12 годин, а отримувати зарплату таку якби сама на себе працювала 2 дні по 3-5 годин на тиждень, це шо за хєровий прикол, гуляйте лісом.
@@leramartynova699 така в них система винагороди, вони забезпечують тебе лавиною клієнтів, а ти гаруєш без обіду, тому в них тєкучка кадрів, типу якщо не згоден тебе тут ніхто не тримає.
Контора у центрі Харкова продавала запчастини для заводів які не мала. Моя задача була: телефонувати по заводам нонстоп і шукати кому які запчини потрібні. Якщо я знаходив замовлення мені потрібно було почуати телефонувати до усіх заводів які теоретично мали ці запчастини. Тобто я був дурником який знаходив шанс збагатити боса. Вийшов на перерві, та не повернувся. В дупу мав такий бізнес!
У мене зараз така шефіня яка весь час не задоволена і виходить з себе від будь якої дрібнички , летять нецензурні слова....вже не раз хотіла піти але влаштована офіційно тож побачу на скільки мене вистачить....
Був кінець 2020 року, декілька років працювала в бухгалтерії великого підприємства, нас перевели на віддалену роботу в березні 2020 року, і нам не можна було їздити на роботу, лише попередньо узгодивши з купою людей. Мене весь час сварили за не підшиті і не підписані документи, але бляха мене там не було фізично. І якщо я вмовляла дозволити вийти і офіс то починалось з того що керівництво давало термінове завдання працювати з фізичними документами що їм потрібно, як наслідок мій сектор роботи знову був невиконаний, знову гори документів непідшитих в мене на столі. Це було якесь коло, і керівництво робило вигляд що вони не розуміють причинно наслідкових зв'язків. Тоді мене дістали ці сварки на мене
Двічі ледь не звільнилася (робота загалом "зручна", тож поки що не поспішаю). Вперше - через одну мішком прибиту колегу (на щастя, колишню), яка була чорною як сама ніч відьмою, поводилася мов послідуща холера, до всіх чіплялася й хотіла на моє місце, НЕ МАВШИ ЖОДНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Саме так: ця дурепа закінчила школу шістдесят років тому й хотіла стати керівницею відділу. (Щодо віку: крім мене у відділі самі пенсіонери, бо платять мало.) На моє чимале щастя, вона таки допекла шефові, бо почала пускати про нього дурнуваті плітки, тож її звідти вижбурнули. А вдруге - через самого шефа. Це кляте відьмисько спочатку лестилося до одного колеги, з котрим шеф товаришував, а коли нічого не вдалося (й це не дивно), то його прокляло. Колега впав із даху сараю на шефовій дачі й поламав багато чого. Втім, він би якось виповз, але ще й якимось дивом підхопив найгірший для літніх людей варіант корони й буквально згорів. Шеф ходив як чорна хмара. А ми з тим дядьком працювали в одному кабінеті, тож керівник попросив не чіпати його речей до сорока днів. Аж коли це ще одна красуня-активістка почула, що його сини мають приїхати по документи, й вирішила все гарно поскладати, щоб віддати їм... Заходжу до кабінету - аж вона вже там порядкує. Почала пояснювати, що не треба нічого чіпати, коли це заходить шеф і починає на мене репетувати, наче я йому всю сім'ю повбивала... Ледь йому не врізала, бо й так маю моральну травму ще з дитинства щодо криків, наїздів і паплюження, а цей іще й чути нічого не хотів. Активістка йому все пояснювала, коли я вже текст складала. А то ще й така зараза, що, певно, й не пам'ятає нічого. Якби йому зараз про це сказали, то здивувався б. І хоча загалом теорія про чотири рідини - це антинауковий ідіотизм, а шефа можна характеризувати саме цим словом: холерик. На всю, трясця, голову холерик. Однак нещодавно, коли моя мама помирала, то мені дали два місяці з оплатою й не чіпали мене, тож могла її нормально доглядати. Таке можливе не на всіх роботах, отож поки що не рипаюся. Та й освіту маю таку, що нібито можу працювати де завгодно, а насправді не дуже...
Я звільнився від того що на мене налетів співробітник магазину, а адміністратор заступився за неї (так це була дівчина яка захотіла вивести свій гнів на мене), хоча якщо глянути по камерах і звук і картинку, то на моїй стороні справедливість.. Але у нашій країні справедливість в одному місці для людей.. Жалюгідне було відчуття, я пропрацював у них більше року, а ця дівчина меньше ніж місяць. От так от.
Якщо слухати уважно, то стає зрозуміло що в цьому відео свій досвід описують американці. Тож не від країни це залежить, а від конкретних людей, а люди скрізь є різні
Працівникові від роботи треба гроші, роботодавцю треба робота, не люблю колитпочинаються розмови "ми сім'я". Ні ви візьмете нову людину якщо вона буде кваліфікованіша, або ж така як я, але згодиться на меншу роботу. А я звільнюсь якщо знайду кращій графік на ту ж зарплату, або більшу зарплатню. Будьте адекватні один до одного та буде вам щастя 😊 А ще я бачу як зараз працюють зумери, вони цінять себе як робітника, і часто роботодавці йдуть їм на поступки,бо вони дійсно себе краще відстоюють
Лол. Wog, попытка повесить на меня 500 литров топлива, которые компания хотела дать в качестве взятки. Послал нахуй местного и сео, но не провел операцию мимо кассы.
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/19cik22/people_who_quit_without_notice_what_straw_broke/?sort=top
В принципі, з усіх місць роботи, де я працював "на дядю", я звільнявся в основному через невідповідність рівня ЗП кількості покладених обов'язків і моєму фаху. Але передостаннє - це було щось з чимось... Якби я не щойно переїхав з окупованих з метою влаштуватись на вільній території, то звільнився б вже першого місяця, бо, як виявилося, ЗП за поточний місяць виплачують ... у кінці наступного! Тобто, відпрацював я, скажімо, з 1 по 31 січня, яле ЗП за нього отримую не 31 січня, а 28 лютого, за лютий - 31 березня і т.д. Можна було б заради мети потерпіти, але майже одразу почалися і затримки, бо, бач, вони новий магазин відкрили і на ЗП робітникам грошей немає. Довелося навіть споживчий кредит(!) брати, щоб було чим розрахуватись за оренду і купити їжі. Останньою краплею стало те, що мене, сісадміна, посадили перепаювати світлодіоди на кількох десятках світильниках. "Ну воно ж від електрики працює? Значить, твоя робота". Шоб ти, Маракшин Сергій Валентинович, м. Одеса, Carvelli (ex-Танго), колись навернувся з одного зі своїх китайський стільців, які видаєш за італійські, і розбив своє ... обличчя об таку ж тумбочку.
Я дізналася, що у новоприйнятої колеги на туж саму посаду, що й у мене зарплатня набагато більша ніж у мене. Хоча я вже працюю там 2.5 роки і мені зп піднімати відмовлялися, обґрунтовуючи тим, що я мало вмію. Я звільнилася на наступний день.
Скільки б вам не було років, якого досвіду не вистачало б, які цілі б не були- не терпіть поганого відношення на роботі, це все одно боком виходить!
Працювала два місяці по 12-16 годин без вихіднох бо " нам треба двох працівників замість тебе, а для нас це не вигідно" ДОПОБАЧЕННЯ!!!
У нас з чайових знімали 20% і одна дівчинка вирішила сховати 100 грн і не ділитися ними. Її речі викинули на вулицю і грозилися викликати поліцію, бо вона їх вкрала. Колега розказала це, доки я була на вихідних. Більше я туди не вийшла)
Адресу та назву контори в студію!
Звільнилась з роботи про яку мріяла і на яку вчилась, тому що не витримала токсичний колектив. Який складався з людей які не розумілися в сфері в якій працюють, російськомовних бабок, і толерування приниження людей з інвалідністю. І так, це сфера культури.
Жах, дуже сумно(
Це нагадало анекдот, коли людина дзвонила в пральню, але помилилась номером і її облаяли (спойлер - то було міністерство культури 🤷)
Коли за три тижні відпрацювала 260 годин( а це більше 14 годин в день, бо ще було 3 вихідних) і замість обіцяного підвищення зарплатні мені заплатили навіть менше, ніж зазвичай. Останньою краплею стало, коли закрила бар о другій ночі, а о п'ятій знову відкрила, а вони не додали мені зарплатню, бо я забагато працювала і у них немає можливості платити мені такі кошти. Бар відомий аперитивами. За вечір від 200 до 250 клієнтів лише з тих, які на додачу до випивки замовляли поїсти плюс решта, які лише пили і я сама в залі. Після чотирьох років такого пекла я розвернулася і пішла. Вони ще й образились на мене за те, що літній сезон не відпрацювала до кінця. На моє місце взяли одразу двох дівчат, бо більше такої дурної, яка б пахала за двох на одну зарплатню не знайшлося
Одного разу мене взяли на роботу з умовою , шо це тільки тимчасово і якщо я не справлюсь, то відразу звільнять. Я пропрацювала декілька місяців і паралельно шукала постійну роботу.
Працювала добре, начальниця була задоволена, але не хвалила. А коли я сказала, що йду на іншу роботу - вчинила скандал : ти безсовісна, використала мене, ідеш без попередження!
Хоч на моє місце були бажаючі, і начальниця нічого не втрачала , відпускаючи мене.
в мене останнім став істеричний крик власниці магазину одягу, де я була продавцем і адміністратором, бо не встигла одночасно обслужити трьох клієнтів безпосередньо в магазині та винести замовлений пакунок на примірку бабі, яка сиділа в машині за кілометр та не змогла зачекати 5 хв, патамушта очєнь прагаладалась.
Жебрацька зарплата для працівників, яка є дуже популярною серед українських роботодавців
Якби люди зовсім не погоджувались на жебрацькі ЗП, не було б і таких роботодавців. Але хтось погоджується, тож як то кажуть попит формує ринок.
@@tetiana_silver_peony ні, люди не погоджуються, вони відмовляються від такої роботи і зарплати в Україні і їдуть працювати за кордон. Але тих, що не можуть виїхати, примусять погодитись на ніщенську зарплату, або померти з голоду.
У нас в країні, в мене відчуття, що багато робіт, особливо тих, на яких можуть працювати люди без спец освіти чи де цілковито навчають - це дно... Перепрацювання, велика брехня з зп, шалені вимоги і навантаження, абсолютна тупість і неповага начальства,відношення як до рабів , ну а ще в дуже русифікованих містах часто начальство максимально узкоязичне і поводиться як типова офігівша росня... Якщо мій коментар прочитають одесити і жителі області - ніколи не ходіть і не радьте нікому працювати в компанії арбер, особливо в швейний цех, не купуйте в них одяг. Це так, із останнього...
А ще чим більше людей будуть відмовлятись працювати в таких умовах- тим краще будуть умови!
Це всюди і в Америці і в Європі
Мені здається, що в Одесі взагалі дуже зле суспільство. Я коли поїхала у відрядження до міста Вінниця, взагалі офігіла які різні люди у цих двох містах. Вінниця місто щасливих, щирих, добрих людей. Дякую вам за такий прийом. Ви назавжди в моєму серці. На доповнення, хочу сказати, що приїхала для відкриття оновленого ресторану McD. Черги були величезні, люди чекали на свої замовлення по 40 хвилин. В нас були постійні збої з обладнанням, на відновлення їх роботи потрібен був певний час. І єдині, хто обурювався довгим очікуванням були одесити. Я сама в цій сфері з 2012 року з перервами декретних відпусток, за цей час в Одесі пропрацювала в 4 закладах, та в трьох як у відрядженні. А з одного навіть звільнилась через директора-тирана. Але всеодно повернулася у новий заклад, томущо обожнюю свою роботу.
@@Valentyna_Shevchenkoми якось відпочивали в Одесі, біля санаторію приватна забудова, думаю там 90% нелегально. Так от там така злюща «адмінша» була.. в першу ж секунду висказала все своє нутро, бо бачте я приїхала не сама, а з дитиною 3 роки. І що дитина позасцикає її клоповник.
Це була типова руснява баба хабалка. Ось такий міг спогад про Одесу
@@Valentyna_Shevchenkoчим далі від Росії тим кращє життя.
Можна сказати, що останньою краплею була жебрацька зарплата медика. Маючи майже 20 років стажу я вирішила, що досить. І в'їхала в іншу країну, де за місяць мала,як річну українську зарплату 😁
Коли казали, що моя робота чудова і все окей, а під час моєї відпустки шукали мені заміну під соусом «Шукаємо тобі помічницю». Коли я розповіла в сторіс шо звільняюсь, бо немає натхнення, ідей і бажання працювати і ця робота приносить мені більше стресу, ніж задоволення мені сказали, що я поступила не по людськи. А шукати мені заміну втіхаря було по людськи😅
У законодавстві такі моменти мають бути якось врегульовані. Мають бути покарання для поганих начальників. Миттєві покарання
Пхахахах, теля
@@srakobuntu7696 Теля це той, хто вважає нормою, що державі по)( на своїх громадян.
Все ж поганих працівників в тисячу разів більше 😅
Нагадало ситуацію, коли я віддаленно підпрацьовувала в одній фірмі: фіксований обсяг роботи, фіксована платня. Згодом мене запросили до офісу на тих же умовах. Після першого робочого дня я спитала у менеджерки: чи можу я йти з офісу, як тільки виконаю відведений обсяг роботи. Відповідь - ні. То може залишок часу я займатимуся сторонніми проектами (вся робота все одно за ноутбуком)? Ні. Тоді я спитала, що ж вона мені пропонує робити більше половини робочого дня. Як що? Робити більший обсяг, ніж про який домовлено. Звісно, платня залишалася фіксованою мінімальною)))) На питання "навіщо мені працювати задарма?", вона нічого не змогла сказати, тому я просто пішла додому і ніколи не поверталася в той офіс, віддаленно також перестала на них працювати...
З одного місця звільнась, коли відправцювала три тижні без вихідних (13 годин на день), бо "мала" відпрацювати тиждень лікарняного, який брала для проведення операції на колінних суглобах.
Я не штрафую своїх дівчат, бо розумію , що всі роблять помилки, бо всі ми люди. Графік в нас 10-18, 20 днів робочих/10 вихідних. Ніхто над ними не стоїть, і не контролює. Я виплачую премії , якщо роботи більше, і навантаження більше. Перекури та обід - на їх розсуд. ЗП нормальна, навіть для Києва...
А все тому, що я сама працювала в наймі довгі роки і не бажаю, щоб мої дівчата відчували себе рабами.
Таке відношення вище всіх похвал. Сподіваюся ваш колектив вдячний і ніколи вас не підведе
Приємно знати, що таке буває! От цікаво, чому тільки ті, хто сам пройшов через усіляке лайно, ставиться добре до підлеглих? Чому решта так не може? Коли працювала на радіо, то бракувало студій і монтажних кімнат. Замість того, щоби піти до голови по розум і зорганізувати кілька додаткових приміщень (а вони були), керівництво тупо на це забило й вимагало від режисерів і журналістів ідеальних програм, які треба було робити казна-коли. Я мусила понад рік монтувати свої програми сама, тож мала чекати на приміщення й часом працювала геть до ночі. А потім вони ще обурювалися, що я не на восьму ранку приходжу, угу.
А що за робота?
Як приємно читати, хай вам Бог дасть здоровя і довгих років життя за людяне ставлення до працівників.
А яка сфера діяльності?
Перша і остання крапля на роботі: я вперше прийшла на роботу після співбесіди, поспілкувавшись із робітницями дізналась що із обіцяної зарплатні вони всі отримують десь 2/3 а 1/3 це штрафи бо «хтось краде товар». Це був склад БЕЗ ОХОРОНЦЯ. Вони могли найняти діда який сидів би там за 5к в місяць і просто заглядав робітникам в сумки після зміни. Я просто підозрюю що насправді крали не так багато і власник наживався на штрафах/люди після штрафів дійсно починали красти бо їх і так уже звинувачують
Я побула там кілька годин а під час перерви просто повернулась додому)
І правильно зробили!
Геніально! Я б так само зробив би
Я повернулась у своє місто після спроби переїхати, облаштувалися і збудувати кар'єру у більшому місті. Все відбувалося в рамках однієї мережі ювелірних магазинів. Мало того що мені обіцяли одне, а по факту було зовсім інше. Але коли я повернулась, моя напарниця виявилася тою ще штучкою. Вона брала мої речі, чого я категорично не люблю, нібіса не робила, а як потім виявилось, ще й могла відлучитись із магазину на кілька годин. Сусідки по торговому майданчику питали, чого Іра постійно сидить байдики б'є, а я постійно метушусь та щось роблю? Дідько, тому я і зайнята постійно, бо Іра ніхріна не робить. Вона ніколи не брала слухавку і не відповідала на повідомлення, щоб можна було обговорити ці моменти, а у свої вихідні мені було не до неї. Керівництво намагалось згладжувати кути і говорити з нею, що не давало рівно нічого, бо вона була нє прі ділах, і то я постійно щось плутала і була безпідставно невдоволена з її слів. Я не з тих, хто буде влаштовувати скандали, я знала, що я доволі цінний співробітник для них, на відміну від неї, тож якщо ви хочете всидіти на двох табуретках одночасно - це ваш вибір, який я не зобов'язана терпіти. Не хочете забезпечити гідні умови цінному співробітнику - це ваш вибір і ваші проблеми. Просто написала заяву і пішла.
Ви припустилися тої самої помилки, що й чувак, який фактично сам керував усією кухнею. Надалі цінуйте себе вище! Ви варті доброї платні, нормальних умов праці й адекватних колег.;) Пам'ятайте про це!
@@saprinitiце не було якраз помилкою, а вірним і правильним рішенням
Таких ір дохіба зустрічав. Завжди вміють прилаштуватись, ще й вважають це особливим талантом.
@@anastasiiaredko2061 я думаю, малось на увазі, що людина одразу не пішла, а тягнула обов'язки інших на собі
@@DantesGrom-km6jgя Іра і я пашу за двох😂 але в календарі вже підбираю дні для звільнення
Заільнився після того як довірили швидко хакрити тендер, всі працювали понаднормово, в тому числі і я. Бували дні коли сенеджера грали в контрстрайк на роб місці а я малював у ьри руки і ніхто не хотів допомагати мені. Коли тендер отримали в ньому навіть імені мого не було. Були імена усіх а мого ні.....
Також обіцяли одну зп в по факту жавали іншу кожного місяця видаюяи різні відмазки. Це була остання крапля.
просто усвідомте просту річ, ніхто ні про кого не думає, жоден роботодавець не переймається вашими проблемами і не ставить за мету вас збагатити. я це зрозумів ще на першій своїй роботі, надалі все повторювалось знову і знову, і байдужість - це найменша проблема з якою можна зіштовхнутись. поки ви працюєте на когось, це буде саме таким чином. едине що ви можете зробити для себе одразу - підстрахуватись і знайти запасний варіант одразу, якщо вам не сподобалось на новому місці - без вагань залишайте і пробуйте інший варіант
Як часто це буває, люди ніколи не цінують людей, які працюють совістно!!!💙💛💙💛, дуже сильно цікаві історії👍👍👍👍👍
колектив кладався з трьох працівників серед яких і я і директорка - абслютно неадекватна жінка яка постійно кричала на одну з дівчат на другу рідше а мене ставила в приклад їм хоч я працювала не більше місяця в той час коли інші дівчата більше року. Останньою краплею було те що директорка вдарила дівчину на яку постійно кричала бо знала що вона не може звільнитися через якісь домашні причини я не знаю що саме то було, дівчина просто пішла в іншу кімнату і плакала а потім продовжила роботу. Я звільнилася на тому ж тижні бо для мене це було занадто, сподіваюсь що та дівчина також звільнилася але враховуючи що вона там працювала більше року я нажаль не впевнена
Ого, аж ударити😮
Це просто пи$дець якийсь. 🤯
Ще на першому курсі універа працювала в кафе, де приймали офіціантами неповнолітніх (це було єдине знайоме місце, де можна було підзаробити в свої 17 років). Все почалося з того, що на посаду адміністратора найняли людину на кілька років молодшу за мене і яка допускала дуже багато помилок в роботі. До того ж інші такі ж неповнолітні працівники часто влаштовували цілі вистави прямо перед відвідувачами, але їх за це ніколи не штрафували. Останньою краплею стало те, що один зі "школярів" захотів звільнитися і йому не схотіли виплачувати зарплату. Я написала власниці, що більше не хочу працювати і з боєм виривала зароблені кошти, тому що мені теж не хотіли виплачувати за попередній відпрацьований місяць. Це був мій перший і останній досвід неофіційної роботи.
Як багато знайомо, на жаль. Завжди круто не дозволяти відноситися до себе, як до раба
Дякую за вашу прекрасну озвучку
Прийшов чоловік головної бухгалтерки і почав лементувати, що мене треба звільнити, бо я приходжу не працювати, а зваблювати всіх чоловіків компанії. Це повна бздура, в мене не було ніяких ні намірів, ні вчинків, які можна було б так розцінити. Начальник вмовив мене закрити найгарячіший період (працюю у сфері закупівель). Післязавтра я вийду на нову роботу.
Капець! Успіхів на новому місці!
@@Pavotw , щиро дякую:)
7 років проробив продавцем в Ельдорадо, не стало товару, затримка по зп, ккржен місяць обіцянки про краще майбутнє, остання крапля розмова з директором, який сказав що мені без різниці чи ти будеш працювати😂
В Ельдорадо важкі часи
Роботадавці пропонували працювати 5-ть днів по 12 годин, а отримувати зарплату таку якби сама на себе працювала 2 дні по 3-5 годин на тиждень, це шо за хєровий прикол, гуляйте лісом.
Де логіка? Чому не запитали?)
@@leramartynova699 така в них система винагороди, вони забезпечують тебе лавиною клієнтів, а ти гаруєш без обіду, тому в них тєкучка кадрів, типу якщо не згоден тебе тут ніхто не тримає.
@@leramartynova699була б відповідь типу "не подобається?"
Контора у центрі Харкова продавала запчастини для заводів які не мала. Моя задача була: телефонувати по заводам нонстоп і шукати кому які запчини потрібні. Якщо я знаходив замовлення мені потрібно було почуати телефонувати до усіх заводів які теоретично мали ці запчастини.
Тобто я був дурником який знаходив шанс збагатити боса.
Вийшов на перерві, та не повернувся.
В дупу мав такий бізнес!
Дякую за відео
Ох ці менеджеркині при повні місяцині.
На таких роботодавців треба самосуд легальний
Не заплатили мої комісійні в розмірі 2000євро оскільки «всім зараз тяжко» 😅
У мене зараз така шефіня яка весь час не задоволена і виходить з себе від будь якої дрібнички , летять нецензурні слова....вже не раз хотіла піти але влаштована офіційно тож побачу на скільки мене вистачить....
Напевно не такі ви важливі на роботі якщо ви встали і пішли.Якби я так зробила то це вже була кримінальна відповідальність 😢
У мене було багато робіт, і лише з однієї я йшла з сумом на душі.
Історія про начальника зміни в ресторані. 😢до болю просто
Був кінець 2020 року, декілька років працювала в бухгалтерії великого підприємства, нас перевели на віддалену роботу в березні 2020 року, і нам не можна було їздити на роботу, лише попередньо узгодивши з купою людей. Мене весь час сварили за не підшиті і не підписані документи, але бляха мене там не було фізично. І якщо я вмовляла дозволити вийти і офіс то починалось з того що керівництво давало термінове завдання працювати з фізичними документами що їм потрібно, як наслідок мій сектор роботи знову був невиконаний, знову гори документів непідшитих в мене на столі. Це було якесь коло, і керівництво робило вигляд що вони не розуміють причинно наслідкових зв'язків. Тоді мене дістали ці сварки на мене
Двічі ледь не звільнилася (робота загалом "зручна", тож поки що не поспішаю). Вперше - через одну мішком прибиту колегу (на щастя, колишню), яка була чорною як сама ніч відьмою, поводилася мов послідуща холера, до всіх чіплялася й хотіла на моє місце, НЕ МАВШИ ЖОДНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Саме так: ця дурепа закінчила школу шістдесят років тому й хотіла стати керівницею відділу. (Щодо віку: крім мене у відділі самі пенсіонери, бо платять мало.) На моє чимале щастя, вона таки допекла шефові, бо почала пускати про нього дурнуваті плітки, тож її звідти вижбурнули. А вдруге - через самого шефа. Це кляте відьмисько спочатку лестилося до одного колеги, з котрим шеф товаришував, а коли нічого не вдалося (й це не дивно), то його прокляло. Колега впав із даху сараю на шефовій дачі й поламав багато чого. Втім, він би якось виповз, але ще й якимось дивом підхопив найгірший для літніх людей варіант корони й буквально згорів. Шеф ходив як чорна хмара. А ми з тим дядьком працювали в одному кабінеті, тож керівник попросив не чіпати його речей до сорока днів. Аж коли це ще одна красуня-активістка почула, що його сини мають приїхати по документи, й вирішила все гарно поскладати, щоб віддати їм... Заходжу до кабінету - аж вона вже там порядкує. Почала пояснювати, що не треба нічого чіпати, коли це заходить шеф і починає на мене репетувати, наче я йому всю сім'ю повбивала... Ледь йому не врізала, бо й так маю моральну травму ще з дитинства щодо криків, наїздів і паплюження, а цей іще й чути нічого не хотів. Активістка йому все пояснювала, коли я вже текст складала. А то ще й така зараза, що, певно, й не пам'ятає нічого. Якби йому зараз про це сказали, то здивувався б. І хоча загалом теорія про чотири рідини - це антинауковий ідіотизм, а шефа можна характеризувати саме цим словом: холерик. На всю, трясця, голову холерик. Однак нещодавно, коли моя мама помирала, то мені дали два місяці з оплатою й не чіпали мене, тож могла її нормально доглядати. Таке можливе не на всіх роботах, отож поки що не рипаюся. Та й освіту маю таку, що нібито можу працювати де завгодно, а насправді не дуже...
Я звільнився від того що на мене налетів співробітник магазину, а адміністратор заступився за неї (так це була дівчина яка захотіла вивести свій гнів на мене), хоча якщо глянути по камерах і звук і картинку, то на моїй стороні справедливість.. Але у нашій країні справедливість в одному місці для людей.. Жалюгідне було відчуття, я пропрацював у них більше року, а ця дівчина меньше ніж місяць. От так от.
Якщо слухати уважно, то стає зрозуміло що в цьому відео свій досвід описують американці. Тож не від країни це залежить, а від конкретних людей, а люди скрізь є різні
Ці капельки ще капають і капають, бо перспектива залишитися без роботи посеред війни лякає більше
В американців війни немає, бо саме їх досвід озвучений у відео
Працівникові від роботи треба гроші, роботодавцю треба робота, не люблю колитпочинаються розмови "ми сім'я". Ні ви візьмете нову людину якщо вона буде кваліфікованіша, або ж така як я, але згодиться на меншу роботу. А я звільнюсь якщо знайду кращій графік на ту ж зарплату, або більшу зарплатню. Будьте адекватні один до одного та буде вам щастя 😊 А ще я бачу як зараз працюють зумери, вони цінять себе як робітника, і часто роботодавці йдуть їм на поступки,бо вони дійсно себе краще відстоюють
учнів не давали і я ледь отримувала 3 тисячі за МІСЯЦЬ
таке було у двох школах
я на них плюнула і почала займатися суто зі своїми учнями
Лол. Wog, попытка повесить на меня 500 литров топлива, которые компания хотела дать в качестве взятки. Послал нахуй местного и сео, но не провел операцию мимо кассы.
Нитік з ресторану дістав.
Я перша? 😮
Ніби не блондинка😮😢
Ти найкраща) 👍
якісь затянуті історії. нудно слухати