ПТАШЕНЯТА РОСТУТЬ. ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ. ЕСТОНІЯ 20-6-22 - THE CHICKENS ARE GROWING. STORK BLACK. ESTONIA

ПТАШЕНЯТА РОСТУТЬ. ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ. ГНІЗДО. КАРУЛА. ЕСТОНІЯ 20-6-22 - THE CHICKENS ARE GROWING. STORK BLACK. NEST. CARULA. ESTONIA
Це гніздо чорної лелеки розташоване в національному парку Карула, який на сьогоднішній день є, можливо, найкращим місцем розмноження чорної лелеки в Естонії.
Національний парк Карула
Найменший (площа поверхні: 123 км²) і найгорбистіший національний парк в Естонії, Національний парк Карула розташований на височині Карула, на кордоні повітів Валга та Виру.
Унікальний, красивий рельєф височини Карула утворився більше 10 000 років тому в результаті дії льодовикового льоду. З відступом континентального льодовика північна частина Карули стала показувати переважно куполоподібні ками або пагорби, вкриті полями, луками чи лісами. Ками відокремлені один від одного невеликими вологими луками, лісовими насадженнями, ділянками болотистої місцевості та озерами. Горбиста частина національного парку є його найбільш густонаселеною територією. У південній частині Карули представлені групи ескерів і камів з болотами і лісами, де поселення людей зустрічаються досить рідко. Найвища точка на височині - пагорб Торнімягі (137,8 м) у селі Ребасемійса. На височині Карула розташовано 60 озер, 40 з яких знаходяться в національному парку.
Карула - назва колишньої парафії, яка, як вважають, походить від слова karune, або грубий. Це слово чудово описує регіон, який рясніє лісистими пагорбами, важкодоступними або обробленими.
Різноманітний рельєф Карули був поміщений під національну охорону, а оригінальна територія охорони ландшафту була визнана національним парком у 1993 році. Парк був створений для збереження природного середовища, характерного для горбистих ландшафтів Південної Естонії, де багато лісів та озер, а також види, які охороняються, та культурну спадщину місцевості.
Лелека чорний[2] (Ciconia nigra) - вид птахів з роду Лелека, родини Лелекових. Веде потайний спосіб життя. Один з 5-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах. Оселяється переважно біля лісових озер чи лісових боліт.
Поширення
Поширений майже по всій території Євразії у лісовій та лісостеповій зоні. У горах гніздиться до висоти 2200 м над рівнем моря. Лелека чорний гніздиться також у Південній Африці. На відміну від білого лелеки намагається уникати людей, тому представників цього виду рідко можна побачити. В Україні поширений переважно на Поліссі та в Карпатському регіоні.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність у Європі сягає 7,8-12 тис. пар та має тенденцію до зростання [3]. В Україні чисельність досягає 400-450 пар. У тому числі: у Волинській області 50-60 пар,у Житомирська область 6; Рівненській − 60-70, Львівській − 30-40, Закарпатській − 30-40, Івано-Франківській − 30-40, Чернівецькій − 8-10, Київській − 25-30, Чернігівській − 40-50, Сумській − 10-12. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою. В омолоджених лісах, не знайшовши старого дерева, лелеки будують гнізда на молодих деревах, у яких під вагою гнізда ламаються гілки і гнізда з яйцями або пташенятами падають на землю.
Особливості біології
Перелітний птах. Прилітає наприкінці березня − у квітні. Оселяється в старих лісах поблизу водойм і боліт, у період міграцій трапляється на луках, пасовищах, полях поряд з водоймами. Гніздиться окремими парами. Моногам. Гнізда на деревах у розгалуженні головного стовбура або на великих бічних гілках на висоті 3-20 м. Яйця відкладає у травні. У повній кладці 2-6 яєць, найчастіше − 4. Насиджують кладку самка і самець, протягом 32-34 днів. У виводку 1-5 пташенят. Пташенята починають літати у віці біля 2-х місяців. Статева зрілість наступає у віці 3 років. Відліт відбувається у серпні - жовтні. Мігрує вдень, широким фронтом. Навесні мігрує переважно поодинці, восени − також групами по 4-20 ос., на півдні країни зграями до 40 ос. Живиться рибою, земноводними, водяними комахами; інколи здобуває плазунів і мишоподібних гризунів.
Охорона
Охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями. Занесено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус - рідкісний).

[@belanetoth3549]

Csodálattos!

[@kalan843]

So. I agree.