Так ніхто не кохав... Володимир Сосюра 1922

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 2 ต.ค. 2024
  • Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
    лиш приходить подібне кохання.
    В день такий розцвітає весна на землі
    І земля убирається зрання…
    Дише тихо і легко в синяву вона,
    простягає до зір свої руки…
    В день такий на землі розцвітає весна
    і тремтить од солодкої муки…
    В’яне серце моє од щасливих очей,
    що горять в тумані наді мною…
    Розливається кров і по жилах тече,
    ніби пахне вона лободою…
    Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
    Де ви бачили більше кохання?..
    Я для неї зірву Оріон золотий,
    я - поет робітничої рані…
    Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
    лиш приходить подібне кохання.
    В день такий розцвітає весна на землі
    І земля убирається зрання…
    Дише тихо і легко в синяву вона,
    простягає до зір свої руки…
    В день такий на землі розцвітає весна
    і тремтить од солодкої муки…
    Володимир Сосюра
    #віршіукраїнською #вірші #вірш #сосюра #мова #українськамова #поезія

ความคิดเห็น • 8