Данте назвав свою поему «комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай) Сам не знав, але ваше питання дало поштовх розібратися.
Ахаха, ще школярем за часів совка я сів дивитись по телеку фільм "Повторный брак", будучи впевненним, що це екранізація якогось виробничого роману соцреалізма, а отримав сеередньовічного Бельмондо :)
все моє життя - це хронологія всратих історій: - "дитинство на козі" - "як мене крали цигани" - "наречена за три зустрічі" (з продовженням "на жаль, розлучена, а не вдова")
Здивована, що у прикладах не було мільйон варіантів назв з азіатських новел, типу: "Я вже врятував цей світ і отримав багатство та владу, я щасливо живу в замку з жінкою-лицарем та королевою демонів, тож герої, крім мене, будь ласка, більше не приходьте в цей світ" І таааак, це назва, у ранобе навіть високий рейтинг ХД Сама дуже парюсь щодо назви свого твору, одного разу усім чатом намагались щось придумати, і було дуже кумедно "приміряти" ці назви. Одні були занадто голівудсько-пафосними, до інших дійстно вже існувала схожа назва, треті віддавали бойовиками чи бульварним романом. До чого я це, відео дуже класне, дякую!
Мій фанфік чи радше художній роман, бо він про двох акторів у мене на аватарці, а не про вигаданих персонажів, називається Зупинись - в честь однієї пісні. І назви деяких глав в ньому я також брала з цієї пісні. А зараз я захоплююся однією трішки відлюдькуватою вдвічі старшою начальницею і постійно розповідаю подружці, як я намагаюся з нею подружитися на роботі - і при цьому не відлякати. Подружка: - Я як ніби фанфік якийсь читаю, бо тут про спілкування персонажів, які ще не зізналися в коханні один одному, але до цього йдуть. Я: - Ну і як назвемо цей епічний фанфік? Подружка: НЕ ЗУПИНЯЙСЯ ТЕПЕР Я ЩОДНЯ ВОЛАЮ НА РОБОТІ ІЗ ЦЬОГО ЖАРТУ
Найбільшим розчаруванням для мене були "Мертві душі", які я взявся самостійно читати класі у п'ятому, бо думав, що то містика. "Прєступлєніє і наказаніє" теж виявились не детективом. З тих пір прийшов до висновку, що росіянська класика - брехня і фігня. І ще, що не варто обманюватись назвами, бо їх вигадували люди, які мислять зовсім інакше ніж я.
Я не читала "Преступление и наказание" але хіба там немає мук совісті? Якщо є, то ця назва теж може підійти. Особисто я зі шкільної літератури зараз пригадала "Тіні забутих предків" звучить містично, а по факту там просто нещасна романтична історія і про предків ні слова.
''Кіно і німці'' Історія реальна і сталася зі мною у Німеччині, де я перебувала на початку війни. Жанр історії триллер з елементами комедії, або навпаки
"А при ковіді ми гарно жили" "До Нового року залишилось... вижити" "Міцні обійми братнього народу" "Історія про те, як ми боролися" "Лютий-найдовший місяць року' "Хочу жити (померти) в СВОЇЙ хаті"
@@alexheisenberg3471 Бо врешті решт, людина доходить до усвідомлення, що проблема не в штанях, а у надлишковій вазі. Усвідомлення цього (людина попрацювала над собою, тобто здобула якусь "освіту") занурює головного героя у журбу чи смуток, бо він усвідомив, що вже гладкий і треба сідати на дієту, йти у тренувальню. Драма? Ще яка! Все збігається :)
Щодо прислівників в назвах. Був такий фільм "Страшенно голосно і неймовірно близько" про хлопчика з вадами розвитку який шукав свого тата після терактів 11 вересня. Непогана назва як на мене, я тільки із-за неї і звернула увагу на фільм. Хоча, звичайно, тут прислівників аж чотири)))
Мені здається, що прислівники - найбільш "чуттєві" частини мови. Вони ніби справді зсередини змальовують те, що відбувається... Хоча, ясно, Влад не про подібне застосування прислівників говорив, а швидше про таке куце як, наприклад, "Після" (ориг. After) - недо-еротика, недо-романтика, і, зрештою, заслужена безтолкова назва
Читала недавно "Клуб любителів книжок та пирогів із картопляного лушпиння". Назву спочатку було запам'ятати дуже важко. Але увагу прикувала однозначно)
@@vladstoryteller там декілька історій. правда, одна була дещо схожа)) якось на нр мій брат (який і забуває закривати двері 😁) знайшов під дверима на коврику подаруночок - якогось хлопчинку. той ще й вставати не хотів, казав, що не піде додому, бо його мама вб'є 😂 ще одного знайшов в гаражі. ще була у мене ситуація в лікарні, як вночі в палату прокрався злодій (вдень якісь чоловіки мали ставити нові вікна, їх залишили ночувати в дитячому відділі ....🙇 як так... ). але у мене було безсоння + безстрашність)) тому той мужик не знав куди тікати від моїх підліткових погроз 😁 там було ще багато деталей. ще одна історія цьогорічна і трохи стрьомна. сталася після нашої сімейної трагедії. двері теж братик забув закрити. і зайшла одна жінка (виявилась колишньою сусідкою, яку ми вже багато років не бачили), походила по хаті, порилася в шкафах, а потім закрилася у ванній і стала гукати і просити одягу і взуття. це була дуже крінжова ситуація. теж багато деталей. крч, ми потім дізнались, що та жінка потрапила в психлікарню через лікарів, які неправильно лікували їй спину(
"Ніч з мерцями" Історія про те, як в Карпатах застала мене темна нічка, і спати я лягла в першому ж підходящому місці. Зранку виявилося, що за метрів 20 від того горбику за кущами починається цвинтар. І навіть не кажіть мені, що таку книжку не куплять. Візьмуть, просто сподівання будуть еротичними, а не пригодницькими.
@@vladstoryteller імовірно, в вічній пітьмі я говорила з душами предків і боролася за світанок, але зранку мені стерли пам'ять, щоб я не шокувала світ такими знаннями(
Я люблю назви, які викликають запитання. Наприклад ,,Падіння володаря перстнів" (перша версія назви), бо ми вперше дізнаємося про якогось володаря і про те що він програв, і робиться одразу цікаво, як це сталося і чому це нам має бути важливо; "Вони б і мухи не скривдити" (книжка якщо що про сербських воєнних злочинців під час війни в Боснії) чи "Жертвам сниться велика воєнна перемога", "Як приручити дракона", цікаво як саме і чим це корисно. І найулюбленіша назва ,,Як король Ельфхейма навчився ненавидіти історії", в якій ми зразу дізнаємось, що існує якийсь Ельфхейм, що в нього є король, що він ненавидить історії, але так було не завжди. По моєму це дуже круто! Ну іще хороші назви, які є на перший погляд випадково вихопленими словами із тексту: "Майже ніколи не навпаки" Матіос чи "Обре, сховайся добре" Когтянца. Не можна не згадати тут такий жарт про назви, коли у Єжи Гофмана спитали, що робити з назвою фільму "Пан Володиєвський". - А що з нею не так?, - спитав Є. Г. - Ну польською звучить добре, але англійською, що перекласти "Містер Володиєвський"? - тоді пишіть на англійських афішах Останній похід татар". - А чому останній? - От! Вам вже цікаво Дякую за відео
Не хочу образити автора, але якщо поруч з такою інтригуючою назвою буде таке кумедне ім‘я та прізвище (кумедне саме на контрасті з назвою) то це мене б розсмішило, а не зацікавило) Це наче «Некронимікон» написав Яцек Ждупло-Колотун
@@Arahn-t7w можу сказати, що таке враження дуже суб'єктивне. Мені, наприклад, дуже подобається і ім'я, і прізвище. Мені «Іларіон Павлюк» дуже гарно та незвично звучить🤷
Можливо на мене вплинули вторинні фактори, але мені назва дуже сподобалась, та от книжку я так і не дочитав. Поясню - одна з моїх най-улюбленіших книжок, це "Намір" Дереша. Мені дуже зайшла ця містична атмосфера. Не так давно подруга порадила "Я бачу вам подобається пітьма", сказавши що дуже схоже за атмосферою. Я купив книжку, почав читати, а там... щось містичне і про пітьму... Ну типу, я читаю, а жодної загадковості та інтриги не відчуваю. Я знаю що до цієї логіки можна доколупатись, і що можливо мені просто заспойлерили, або ж у мене були завищені очікування, але історія (на даний момент) не виправдала крутезну назву.
"Як соціофобка тікала від світу". Як на мене, то це ідеальна назва для певного періоду мого життя. Назви і справді дуже важливі. Через них я дуже часто не наважувалась щось прочитати чи подивитись. Іноді назви здаються до абсурдності дивними, але під певний настрій з'являється думка "Хм... Звучить по дурному, клас це саме те, що мені зараз потрібно". Я саме так натрапила на аніме і ранобе "Легенди про легендарних героїв". Вирішила подивитись саме через назву і не пошкодувала.
У мене є прикольний приклад, де назва відіграла значну роль. Попри поради я затрималась на кілька років з першим ознайомленням з циклом "Космобиолухи" через незграбну назву (+ ніяку обкладинку), які створили у моїй уяві відразливий на мій смак образ. З рештою так сталося, що я дуже полюбила "Космобіолухів", але могла так ніколи і не дізнатись, що там далі палітурки.
до речі, колись (десь в років так шістнадцять) у мене була така собі звичка записувати назви неіснуючих книг, або фільмів (тобто, існуючих лише в моїй голові), просто тому, що вони, як ідеї, з'являлись у думках. і мої друзі, коли читали ці назви, то просили розказати про них детальніше)) їм то реально подобалось 😁 а мене це смішило і дивувало. п. с. треба познаходити їх... пам'ятаю лише "Погляд пуми", і "Пристань розбитих мрій" (тепер ці назви мені такі смішні 😆).
Історії з життя: - Без куртки по льоду і з грошима в руках (романтична шкільна історія) - Відвідувачі старого заводу (напружена історія) - Хмельницький вокзал (тут сюжет не надто оригінальний) Бонус - серіал "Два довбня... а іноді не два"
Доречі про назву мультику. "Up" - це не просто текст, він продавався постером, де так чи інакше фігурував центральний інструмент - будинок на повітряно-кульковій тязі, тому назва втрачає абстрактність і стає конкретною. І в такому тандемі візуалу і тексту все працює. Якби це був просто прислівник без картинки, тоді так, все було б печально)
Слушне зауваження) але мені треба було донести саме про вербальний аспект) щоб не виправдовувалися автори оповідань, де немає постерів, мовляв, чому "Піксару" можна, а мені ні)
Перше не вгадаю, бо не знаю його біографії Друге, або про принципи строгості та консерватизму, або про строгі принципи командної роботи та відповідальності або те, що дитиною роби шо хоч, але от бачиш: молодша школа - все молодість скінчилась пора пахати 20 годин на добу
1. Цікава назва з відкритим сюжетом. " Це історія про колишніх шахраїв-бариг, які промишляли куртками з Туреччини та побачили в новинах історію Моніки Левінськи. І в них з'явився план...." 2. Збірка хокку на тему законів Мерфі
Моя найулюбленіша довга назва - «Закохані в книжки не сплять на самоті». Чудово передається романтичний дух історії. Навіть використання прислівника не шкодить. Щоправда, це чиста заслуга перекладачів. В оригіналі французькою твір звучить як «Життя просте, не переймайся». Як на мене, зовсім не чіпляє
Мені краще звучить життя просте, не переймайся. (Таку книгу я б читала) А щось про самотність одразу б пропустила . Як бачите люди різні. Хтось бачить стакан на половину повний хтось наполовину пустий.
так! Різниця між "автор очевидно надихався твором А", "автор запозичив/сплагіатив багато у твору А" та "автор залишив деякі відсилки/пасхалки на твір А". Хоча це складна тема, в обговореннях фільмів/книг багато списів ламають чи є деталь/троп/персонаж плагіатом чи відсилкою
@@murabel1972, ну це могло б стати драмою про погане виховання і пошук самореалізації в ранньому віці. А діряву балію можна використати як метафору, що символізує ненадійність соціальних уставів та недоцільність існування. Отже, за дитячим заголовком може стояти цілком доросла історія, а якщо ще й додати відмітку 18+, є гарні шанси привернути увагу читача)
"По той бік барикад", або "Зустрінемось з того боку барикад"... Або ще можна з відсилкою на Жадана "Ми з тобою побачимось з того боку кордону..." Якось так)
@@vladstoryteller дякую. Тут ховається історія про дівчину-підлітка, що приїхала до столиці навчатись в технікумі з маленького містечка. Вирвавшись з-під суворої материнської опіки і оселившись у гуртожитку, очманіла трохи від свободи. Почала гуляти та пиячити. Одного разу перед екзаменом вона розписала собі всі ноги (до самого верху) формулами з математики - так готувалась. Але по дорозі на екзамен зустріла когось, хто "пригостив" її чимось забороненим до вживання на території навчального закладу і заблукала в темряві общажних коридорів. Там їй щось примарилося і вона вдарила кулаком у ворога, що насправді виявився дверним косяком. Довелося двом однокурсникам (в тому числі й автору текста), відпроситися і вести Ірку-Чєбурашку на рентген руки.
Історія про мера міста, який осліп від ковіду І на обкладинці фото передка маршрутки "Богдан" і рельєфно відтиснуті риси обличчя мера P.S.: нашого мера звати Богдан P.P.S.: він власник бізнесу з маршрутних перевезень
"Восхождение на Говерлу, или как мы покорили Петрос!" Суть в том, что отдыхая в Карпатах с друзьями мы решили подняться на Говерлу, встали рано утром и потопали по указателю. Первому попавшемуся. Прибились к группе туристов, идем. Тут на пол пути из их диалогов понимаем, что мы идем совсем не на Говерлу, и маршрут сложнее в пару раз. Девчата плюнули на это дело и развернулись оставив меня с кентом одних. Почесав репы, решили продолжать восхождение. Пока выясняли отношения, пока перекладывали багаж группа невольных попутчиков ушла в отрыв, и как на зло указателей небыло. Плюнули и пошли тупо в сторону вершины, вверх. Скажу так, сложно подниматься по склону покрытому кустами и высокой травой под наклоном в градусов эдак +-30 по ощущениям. Постояли на вершине минут десять и поняли какие мы, мягко говоря глупые. Девчатам отдали теплые вещи чтобы нам легче идти было, ведь день теплый, воду поровну поделили, а про еду не думали даже на этапе планирования. И вот стоим мы на вершине, в легкой спортивной форме и тремястами миллилитров воды на двоих. А облака прямо на макушки наши беспонтовые давят. А ветер нам в лицо что то кричит. И люди как положено вокруг, с огромными походными рюкзаками и газовыми конфорками, с едой и водой, гитарами и компасами, да и одеты как всамделишные туристы. И Говерла напротив, ехидно сверкает всей своей красотой в лучах теплого летнего солнца. И решили мы сразу же спускаться, только уже по маршруту и указателям. Кто же мог предположить, что спуск займет десять часов против пяти подьема. Дорога весь Петрос по кругу огибала и только в самый последний момент превращалась в тропинку ведущую к хутору где мы остановились. А из ресурсов оставались пустая бутылка воды, наши ноги, бесполезные головы, холодная погода, вечер стремительно перетекающий в ночь и двадцать километров пешком.
Мені подобається, що ви даєте завдання глядачам (ледь не написала читачам 😁). Навіть якщо не виконувати його, мозок вже почув і почав трохи працювати! Дякую!
Тут воно саме просилося) Просто є купа вправ типу "напишіть пейзаж" або щось таке, які вимагають прям сидіти й працювати. Навіть на письменницьких курсах їх не всі роблять, а тут взагалі Ютуб-канал... Коротше, радий, що вгадав із завданням принаймні цього разу.
Назви творів - це найскладніша річ особисто для мене. До її рівня тільки імена персонажів дотягують. Та якщо ім'я можна знайти в інтернеті чи іншій історії (звичайно, якщо річ про людські імена), то з назвами так не вдієш. А вигадувати власні неймовірно складно, адже назва і увагу має привертати, і обіцянку правильну давати, і приємно звучати (хоча останнє, напевне, мій закидончик). В результаті з усіх історій, ідеї для яких у мене є, назви мають тільки дві, та й ті чорнові, адже не зовсім підходять. Та все ж було би цікаво дізнатися, які думки виникнуть від назви «Зламане перо». Ця назва навряд дає якусь обіцянку чи інтригує, тому я заміню її коли історія буде написана, але як чорнова назва вона особисто для мене працює нормально і одне її звучання перелаштовує мої думки на потрібну історію
я іноді стикаюся з тим, що назва чогось, не тільки фільмів чи книжок, а навіть музичних групп, ну просто не гуглиться, тому що в першу чергу видає щось інше.
Ок. Колюся. Тут ховається історія про дівчину. До неї залицявся один хлопець. Щоб вразити героїню, він пообіцяв безплатно провести її, разом з товаришами, на дуууже дорогезну театральну виставу. Прийшовши до чорного ходу театру, він покликав режисера і вправно наплів митцю, що вони тут всі - студенти театрального інституту з його рідного міста і спеціально приїхали автостопом до Києва, тільки заради його вистави, але подорож забрала більше грошей, ніж вони думали і тепер не вистачає на квитки. Режисер пожалів молодь і домовився для них про стільці на гальорці. Спектакль був до пізньої ночі, та ще й компанія трохи загуляла після цього на радощах, тож коли виявилося (несподівано), що транспорт вже не ходить, хлопець запропонував компанії піти ночувати на Замкову гору і весело зустріти там світанок. Прогулянка нічним Подолом... Компанія навколо багаття... Обійми, поцілунки та кущі... Тієї ночі дівчина зустріла світанок, вже дорослою... А потім кавалер дістав звідкись пляшку шампанського і навіть бокали. Світанок був яскравим, шампанське - солодким, але дівчині було трошки гірко...
- "Ніхто не вірив у війну" (Драма) - "Звідки беруться нелюди і як від них позбутись" (Воєнна "нефантастика", психологія, горор, трилер, реальні події) - "Бабахововона" (Воєнна комедія, сатира) - "Мізки в мікрохвильовці та електрочайник без підставки" (Комедія) - "Рудий Лис" (фантастика, зомбі-апокаліпсис) - "Хлопчик на ім’я «Байрактар» і його сестра «Джавеліна»" (футуризм, пригоди) - "Смерть диктатора - занепад нації" (історична хроніка) - "Єнот повертається" (пригоди, комедія, про тварин)
@@vladstoryteller Ніколи довго розписувати..., але суть така. В університеті через величезну кількість прогулів моєму батькові та батькові мого друга почав телефонувати декан. Але ми завчасно дали в деканат телефони одне одного. І навіть познущалися з декана фразою "Як прогули!? Він же все закриває і на стипендії!?" А ми і правда все закривали вчасно на екзаменах, хоча прогуляли 50% занять. Ну і так вийшло що я був своєму другові і батьком і сином одночасно)
Дуже цікава вправа і корисний канал. Дякую за те, що розклали усе по поличкам ✨ "Сільські легенди: Полювання на папороть, або як опівночі з чортами людей лякав" "Сільські легенди: Проклята хижка, або рука, що стирчить із-під листя" "Сільські легенди: Опівнічна пісня нявки" "Сільські легенди: Родео без сідла та гальм" "Сільські легенди: Як трактор вчився плавати" "Сільські легенди: Ліс, що росте між світами" "Сільські легенди: Вишня, що перебігає з місця на місце" "Сільські легенди: Корида на рогах" "Сільські легенди: Зачинені на літній день у хаті, або як спрага із горілки робить воду" Так, мене улітку в дитинстві часто й на довго возили в село і так, дивних історій там було безліч) "Таємниці гір, або як двоє на привидів полювали" (спойлер: невдало) "Таємниці гір: Я, ти та нічні походеньки край зимового лісу" "Таємниці гір: Він приходить опівночі" "Таємниці гір: Водоспад на краю світу" "Таємниці гір: Вечірка за стіною, або готелю за школярів не доплачували!" "Таємниці гір: І сміх, і гріх, і втеча з магазину вин" (тікав не я, але спостерігати було весело) А це вже "серія" з давньої шкільної поїздки в Карпати. Чесно, я та мій найліпший друг чудово провели час (за вийнятком втечі від привидів), а ось люди, що зустрічали мій клас запам'ятали його певне назавжди. "Шпигуни із 8-го А: Зіткнення у лоб, або споріднені душі знайомляться ефектно" "Шпигуни із 8-го А: Нічна втеча із зачиненої школи" "Шпигуни із 8-го А: Через вікна на волю!" "Шпигуни із 8-го А: Місія неможлива, але тест здати потрібно" "Шпигуни із 8-го А: Битва за спортзал" "Шпигуни із 8-го А: Сім таємниць Гімназії" "Шпигуни із 8-го А: Стрибок із четвертого поверху та розслідування вбивства пана Гарбуза за день до Гелловіну" На жаль усіх шкільних історій не пам'ятаю, але теж є що розказати. Так, назви певне не дуже (створені в розважальних цілях), але придумувати мені все рівно сподобалось. Може хтось зацікавиться :'>
зараз авторам та авторкам фентезі треба подивитись це відео, бо мені здається, що творів з назвою по типу "королева/король/принц/принцеса/пісня крові/попелу/землі/смерті та золота/вогню/місяця/заліза(або інші подібні "величні" іменники)". можливо подібне стало популярним завдяки Сарі Маас, а може з якоїсь іншої причини, але в них ще й обкладинки дуже схожі, тому письменникам пора увімкнути фантазію
Підлітком не любила читати, але підкупила назва"Вершник без голови" Майн Ріда))) дуже потім смішило, коли мати розказувала, що це був хоррор їх дитинства😂😂😂😂
Хехе! Отже, назви історій з мого життя "Вкрадені цукерки", "Чаєвиє: початок конфлікту", "Дівчата, що втекли з пікніка" і безумовний хіт "Пригоди металхедів на дитячому майданчику" 😈😈
" Нагору" звучить як книга про альпініста. З одного боку це чудова книга з хорошою історією. І саме через історію, читача змушують закохатися у гори. Там багато розповідається про тонкощі альпінізму і про людей які ним захоплюються
"Дівчина у самопізнанні вчилася спокусливих рухів перед портретом фізика у гуртожитку. В результаті захопилася та почала нову кар'єру дисертаційног оопонента, який руйнує захист докторських (за гроші)" "2003-2004 роки, соціальна розмовна драма, яка відбувається на кухні у сім'ї з різними політичними поглядами та перемогою революції"
Правильні відповіді: Стриптиз для Ейнштейна - автобіографія, я за освітою фізик і на меблях маю плакат з Ейнштейном, і кожного вечора перевдягаючись перед сном під його уважним поглядом думала що якщо напишу колись автобіографію то назву її так; Помаранчева кухня - історія про те як кішка звалила на кухні витяжку і повну кастрюлю свіжозвареного борщу. А борщ у моєї мами чомусь такий що коли розливается виглядає більше помаранчевим ніж червоним, і в ньому була вся кухня
О, знову круте відео. Ще ви, Владе, забули згадати про переклади назв, наприклад, "Голодний кролик атакує". Так, назва чіпляє, але яке відношення вона має до самого фільму? Це вже питання скорше не до авторів, а до локалізаторів, та все ж таки :) Щодо історії з життя, то нехай буде "неформат": Закарпатський мольфар та прокляття китайського кажана
Цікавіць Ваша думка на лік тыповых словаў у назвах, кшталту: "Аперацыя / прыгоды / нерагоднае (жыццё/паляванне/ і г.д.) / аднойчы (у Вегасе / на лецішчы) і таму падобныя. Бо мая б гісторыя, якая адбылася зусім нядаўна, напэўна б называлася: Аперацыя "Верхний Ларс" (так, прабачце што частка на маскальскай, але гэта неабходна))))).
"Швидке дорослішання" (психологічна драма) "За скляною стіною" (трагікомедія з філософським підтекстом про дорослішання ) "втекти з моргу за 7 днів" (комедія на грані фолу, історія про мене і роботу) Оце деякі мої історії
Пограємось в назву: - Нервові закінчення, які більше не з нами (знаю що довго, але дуже цікаво які асоціації створює) - За 7 тисяч миль - Становлення - Спалах
перше про стрес, я б почитав би медичну книжку з такою назвою друге про відстань і "вдалий" жанр на мою думку про таку назву це класичні любовні романи третє і четверте все що завгодно, скоріш за все третє це становлення особистості або професії, а четверте абсолютно що завгодно від трилеру і воєнної драми, через науковий фільм/катастрофу, до філосовських роздумів
@@vladstoryteller Майже) Історії про те чому не можна пити в спеку біля річки горілку і як встигнути все коли прокинувся за 20 хвилин до пари ( до речі, очної):)
"Божествена комедія" - оце я думала насміюсь зараз, коли взяла в руки книгу
Ахах пекельний облом))
@@vladstoryteller петицію для перейменування божественної комедії на пекельний облом
Данте назвав свою поему «комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай)
Сам не знав, але ваше питання дало поштовх розібратися.
Ахаха, ще школярем за часів совка я сів дивитись по телеку фільм "Повторный брак", будучи впевненним, що це екранізація якогось виробничого роману соцреалізма, а отримав сеередньовічного Бельмондо :)
Підступна назва 🤣
все моє життя - це хронологія всратих історій:
- "дитинство на козі"
- "як мене крали цигани"
- "наречена за три зустрічі" (з продовженням "на жаль, розлучена, а не вдова")
😂😂😂
божеее, це розкішно
Це прям тетралогія)))
Азах хахахах це топ
«На жаль, розлучена, а не вдова»
на жаль, розлючена, але не вдова - детиктивний триллер, або соціальна комедія
Про останнє я хочу серіал
Здивована, що у прикладах не було мільйон варіантів назв з азіатських новел, типу: "Я вже врятував цей світ і отримав багатство та владу, я щасливо живу в замку з жінкою-лицарем та королевою демонів, тож герої, крім мене, будь ласка, більше не приходьте в цей світ" І таааак, це назва, у ранобе навіть високий рейтинг ХД
Сама дуже парюсь щодо назви свого твору, одного разу усім чатом намагались щось придумати, і було дуже кумедно "приміряти" ці назви. Одні були занадто голівудсько-пафосними, до інших дійстно вже існувала схожа назва, треті віддавали бойовиками чи бульварним романом. До чого я це, відео дуже класне, дякую!
Скажімо так, на момент запису відео я про цей феномен просто не знав))
Моя улюблена назва твору "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." Генріха Белля. Доволі інтригуюча на початку читання і така, що розриває серце у кінці.
"Дещо, що сталося" - можна назвати будьяку книгу 😄
Мій фанфік чи радше художній роман, бо він про двох акторів у мене на аватарці, а не про вигаданих персонажів, називається Зупинись - в честь однієї пісні. І назви деяких глав в ньому я також брала з цієї пісні. А зараз я захоплююся однією трішки відлюдькуватою вдвічі старшою начальницею і постійно розповідаю подружці, як я намагаюся з нею подружитися на роботі - і при цьому не відлякати. Подружка: - Я як ніби фанфік якийсь читаю, бо тут про спілкування персонажів, які ще не зізналися в коханні один одному, але до цього йдуть. Я: - Ну і як назвемо цей епічний фанфік? Подружка: НЕ ЗУПИНЯЙСЯ
ТЕПЕР Я ЩОДНЯ ВОЛАЮ НА РОБОТІ ІЗ ЦЬОГО ЖАРТУ
Найбільшим розчаруванням для мене були "Мертві душі", які я взявся самостійно читати класі у п'ятому, бо думав, що то містика. "Прєступлєніє і наказаніє" теж виявились не детективом. З тих пір прийшов до висновку, що росіянська класика - брехня і фігня. І ще, що не варто обманюватись назвами, бо їх вигадували люди, які мислять зовсім інакше ніж я.
Я не читала "Преступление и наказание" але хіба там немає мук совісті? Якщо є, то ця назва теж може підійти.
Особисто я зі шкільної літератури зараз пригадала "Тіні забутих предків" звучить містично, а по факту там просто нещасна романтична історія і про предків ні слова.
@@bertdasha1242 та історія, якраз і є історією забутих предків 😎
@@bertdasha1242так, звісно є, але то екзистенційний роман, а не детектив
буквально всі перелічені назви відповідають змісту, клуонідзе
"Злочин і кара" це назва, яка буквально описує собою всю структуру твору. Про що ви взагалі, який детектив?
''Кіно і німці'' Історія реальна і сталася зі мною у Німеччині, де я перебувала на початку війни. Жанр історії триллер з елементами комедії, або навпаки
"Не думай про самогубство, граючи в піжмурки" )))
Так сильно сховалася що й не захотiлось знаходитись?;)
@@alexheisenberg3471 Гірше - сховалася так, що всі вирішили, що це суїцид)
Всяке бува!головне що й далi знаходять
Історія про те, як "догралися"?
Дуже подобається ця назва
"А при ковіді ми гарно жили"
"До Нового року залишилось... вижити"
"Міцні обійми братнього народу"
"Історія про те, як ми боролися"
"Лютий-найдовший місяць року'
"Хочу жити (померти) в СВОЇЙ хаті"
Більше всього підходить 3-й варіант. І емоційно і одразу зрозуміло про що. Або 4-й.
"Штани ідеального розміру та де їх знайти". Освітня драма (це підказка).
Iсторiя про те як у когось з пiд "спiдницi" виглядали шпаргалки!?
@@alexheisenberg3471 Може історія про те, як хтось набрав зайву вагу, але винні "штани не того розміру"?
@@Andrew-ic4sj а пiдказка тут яким боком?
@@alexheisenberg3471 Бо врешті решт, людина доходить до усвідомлення, що проблема не в штанях, а у надлишковій вазі. Усвідомлення цього (людина попрацювала над собою, тобто здобула якусь "освіту") занурює головного героя у журбу чи смуток, бо він усвідомив, що вже гладкий і треба сідати на дієту, йти у тренувальню. Драма? Ще яка! Все збігається :)
@@Andrew-ic4sj логічно))
Щодо прислівників в назвах. Був такий фільм "Страшенно голосно і неймовірно близько" про хлопчика з вадами розвитку який шукав свого тата після терактів 11 вересня. Непогана назва як на мене, я тільки із-за неї і звернула увагу на фільм. Хоча, звичайно, тут прислівників аж чотири)))
Гм, але це створює образ, ніби дійсно поруч щось вибухнуло. Цікаве виключення, дякую)
Мені здається, що прислівники - найбільш "чуттєві" частини мови. Вони ніби справді зсередини змальовують те, що відбувається...
Хоча, ясно, Влад не про подібне застосування прислівників говорив, а швидше про таке куце як, наприклад, "Після" (ориг. After) - недо-еротика, недо-романтика, і, зрештою, заслужена безтолкова назва
Цей фільм знятий по книзі, доречі непоганої. Краще ніж фільм
А ще назва збірки Коробчука-Горобчука-Коцарева "Цілодобово!" зовсім не перешкодила їй свого часу нормально так залетіти
Вправа з назвами змусила мене усвідомити, що в мене збіса нудне життя. Най буде "Будинок 21А"
Переїзд?
сумна історія про те, як Ви все своє життя не виходили з дому (то просто майже моя жизка. переношу на Вас свій досвід 😅)
@@thedork9754 Не хотіла б я туди переїхати :D
@@lonniky Ну про те що я не виходжу з дому ви вгадали :D Але історія про інше)
а яке парадне?
Читала недавно "Клуб любителів книжок та пирогів із картопляного лушпиння". Назву спочатку було запам'ятати дуже важко. Але увагу прикувала однозначно)
згадуючи пригодницькі історії з життя, виникає одна назва, яка звучить, як правило 😂
"Закривайте двері на ніч"
Що, п'яний сусід вломивсь?(
@@vladstoryteller там декілька історій.
правда, одна була дещо схожа)) якось на нр мій брат (який і забуває закривати двері 😁) знайшов під дверима на коврику подаруночок - якогось хлопчинку. той ще й вставати не хотів, казав, що не піде додому, бо його мама вб'є 😂 ще одного знайшов в гаражі.
ще була у мене ситуація в лікарні, як вночі в палату прокрався злодій
(вдень якісь чоловіки мали ставити нові вікна, їх залишили ночувати в дитячому відділі ....🙇 як так... ).
але у мене було безсоння + безстрашність)) тому той мужик не знав куди тікати від моїх підліткових погроз 😁
там було ще багато деталей.
ще одна історія цьогорічна і трохи стрьомна. сталася після нашої сімейної трагедії.
двері теж братик забув закрити.
і зайшла одна жінка (виявилась колишньою сусідкою, яку ми вже багато років не бачили), походила по хаті, порилася в шкафах, а потім закрилася у ванній і стала гукати і просити одягу і взуття.
це була дуже крінжова ситуація.
теж багато деталей.
крч, ми потім дізнались, що та жінка потрапила в психлікарню через лікарів, які неправильно лікували їй спину(
@@lonniky "а потім закрилася у ванній і стала гукати і просити одягу і взуття. "
ох бляха,хорорне лайно,співчуваю
@@vlad_churukanov є таке 😅 дякую)
"Не бий гуся під сраку" - може бути про момент з мого життя і про життя взагалі.
"Ніч з мерцями"
Історія про те, як в Карпатах застала мене темна нічка, і спати я лягла в першому ж підходящому місці. Зранку виявилося, що за метрів 20 від того горбику за кущами починається цвинтар. І навіть не кажіть мені, що таку книжку не куплять. Візьмуть, просто сподівання будуть еротичними, а не пригодницькими.
ахахха
о боги, оце так пригода)
Ви так круто описали)
Так що там трапилось-то?)))
@@vladstoryteller імовірно, в вічній пітьмі я говорила з душами предків і боролася за світанок, але зранку мені стерли пам'ять, щоб я не шокувала світ такими знаннями(
Ну, чесно кажучи, коли я прочитала назву в мене не виникло романтичних асоціацій. Це більше звучить як шось моторошне.
Не знав, що у нас так багато некрофілів...
Я люблю назви, які викликають запитання. Наприклад ,,Падіння володаря перстнів" (перша версія назви), бо ми вперше дізнаємося про якогось володаря і про те що він програв, і робиться одразу цікаво, як це сталося і чому це нам має бути важливо; "Вони б і мухи не скривдити" (книжка якщо що про сербських воєнних злочинців під час війни в Боснії) чи "Жертвам сниться велика воєнна перемога", "Як приручити дракона", цікаво як саме і чим це корисно. І найулюбленіша назва ,,Як король Ельфхейма навчився ненавидіти історії", в якій ми зразу дізнаємось, що існує якийсь Ельфхейм, що в нього є король, що він ненавидить історії, але так було не завжди. По моєму це дуже круто!
Ну іще хороші назви, які є на перший погляд випадково вихопленими словами із тексту: "Майже ніколи не навпаки" Матіос чи "Обре, сховайся добре" Когтянца.
Не можна не згадати тут такий жарт про назви, коли у Єжи Гофмана спитали, що робити з назвою фільму "Пан Володиєвський".
- А що з нею не так?, - спитав Є. Г.
- Ну польською звучить добре, але англійською, що перекласти "Містер Володиєвський"?
- тоді пишіть на англійських афішах Останній похід татар".
- А чому останній?
- От! Вам вже цікаво
Дякую за відео
Тим часом аніме і їхні назви... (Звісно не всі, але багато прямо всратих 😂)
Ага "Як я став мікрохвильовою і після цього" 😂
Або назви такі довгі, що після прочитування можна вже не дивитися тайтл.
"Я бачу, вас цікавить пітьма" Іларіона Павлюка, купила цю книжку через назву і дизайн! Мені здається, що тут прям дуже круто автор назвав😍
Згоден, це до того ж ніби звернення до читача)
Не хочу образити автора, але якщо поруч з такою інтригуючою назвою буде таке кумедне ім‘я та прізвище (кумедне саме на контрасті з назвою) то це мене б розсмішило, а не зацікавило)
Це наче «Некронимікон» написав Яцек Ждупло-Колотун
@@Arahn-t7w можу сказати, що таке враження дуже суб'єктивне. Мені, наприклад, дуже подобається і ім'я, і прізвище. Мені «Іларіон Павлюк» дуже гарно та незвично звучить🤷
Можливо на мене вплинули вторинні фактори, але мені назва дуже сподобалась, та от книжку я так і не дочитав. Поясню - одна з моїх най-улюбленіших книжок, це "Намір" Дереша. Мені дуже зайшла ця містична атмосфера. Не так давно подруга порадила "Я бачу вам подобається пітьма", сказавши що дуже схоже за атмосферою. Я купив книжку, почав читати, а там... щось містичне і про пітьму... Ну типу, я читаю, а жодної загадковості та інтриги не відчуваю. Я знаю що до цієї логіки можна доколупатись, і що можливо мені просто заспойлерили, або ж у мене були завищені очікування, але історія (на даний момент) не виправдала крутезну назву.
"Як соціофобка тікала від світу". Як на мене, то це ідеальна назва для певного періоду мого життя.
Назви і справді дуже важливі. Через них я дуже часто не наважувалась щось прочитати чи подивитись. Іноді назви здаються до абсурдності дивними, але під певний настрій з'являється думка "Хм... Звучить по дурному, клас це саме те, що мені зараз потрібно". Я саме так натрапила на аніме і ранобе "Легенди про легендарних героїв". Вирішила подивитись саме через назву і не пошкодувала.
А взагалі, шкода, що назви творів пана Целестія ми так і не почули))
Та почекайте ще...
У мене є прикольний приклад, де назва відіграла значну роль. Попри поради я затрималась на кілька років з першим ознайомленням з циклом "Космобиолухи" через незграбну назву (+ ніяку обкладинку), які створили у моїй уяві відразливий на мій смак образ. З рештою так сталося, що я дуже полюбила "Космобіолухів", але могла так ніколи і не дізнатись, що там далі палітурки.
до речі, колись (десь в років так шістнадцять) у мене була така собі звичка записувати назви неіснуючих книг, або фільмів (тобто, існуючих лише в моїй голові), просто тому, що вони, як ідеї, з'являлись у думках.
і мої друзі, коли читали ці назви, то просили розказати про них детальніше)) їм то реально подобалось 😁
а мене це смішило і дивувало.
п. с. треба познаходити їх...
пам'ятаю лише "Погляд пуми", і "Пристань розбитих мрій" (тепер ці назви мені такі смішні 😆).
Правильно, бо треба "Погляд пуми з пристані розбитих мрій" :)
Історії з життя:
- Без куртки по льоду і з грошима в руках (романтична шкільна історія)
- Відвідувачі старого заводу (напружена історія)
- Хмельницький вокзал (тут сюжет не надто оригінальний)
Бонус - серіал "Два довбня... а іноді не два"
Доречі про назву мультику. "Up" - це не просто текст, він продавався постером, де так чи інакше фігурував центральний інструмент - будинок на повітряно-кульковій тязі, тому назва втрачає абстрактність і стає конкретною. І в такому тандемі візуалу і тексту все працює.
Якби це був просто прислівник без картинки, тоді так, все було б печально)
Ну і ще назва доволі вдала, бо коротка і зрозуміла, а з постеру ясно про що кіно)
Слушне зауваження) але мені треба було донести саме про вербальний аспект) щоб не виправдовувалися автори оповідань, де немає постерів, мовляв, чому "Піксару" можна, а мені ні)
Так, але не завжди ми взнаємо про фільм з постера, іноді перше, що ми про нього чуємо - це назва.
"Халат Леоніда Кучми" та "Японська система виховання"
Перше не вгадаю, бо не знаю його біографії
Друге, або про принципи строгості та консерватизму, або про строгі принципи командної роботи та відповідальності або те, що дитиною роби шо хоч, але от бачиш: молодша школа - все молодість скінчилась пора пахати 20 годин на добу
Перше це, мабуть, про відпочинок в одному готелі разом з Кучмою
Опинився в банi не з тими людьми дiло дiйшло до харакiрi!?
1. Цікава назва з відкритим сюжетом. " Це історія про колишніх шахраїв-бариг, які промишляли куртками з Туреччини та побачили в новинах історію Моніки Левінськи. І в них з'явився план...."
2. Збірка хокку на тему законів Мерфі
"Прогулянка з собакою та інші методи потрапити у розшук"
Як на мене звучить інтригуюче
Моя найулюбленіша довга назва - «Закохані в книжки не сплять на самоті». Чудово передається романтичний дух історії. Навіть використання прислівника не шкодить. Щоправда, це чиста заслуга перекладачів. В оригіналі французькою твір звучить як «Життя просте, не переймайся». Як на мене, зовсім не чіпляє
Так, дуже вдалий переклад
Мені краще звучить життя просте, не переймайся. (Таку книгу я б читала) А щось про самотність одразу б пропустила . Як бачите люди різні. Хтось бачить стакан на половину повний хтось наполовину пустий.
Як на мене ,при парекладі змінилось емоційне забарвлення, з безтурботного позитиву на жалісливий негатив.
5:32
- Згадаємо один з найкращих сіквелів
- Шрек 2?
- Зоряні війни: Імперія завдає удару у відповідь
- а
)))) тоді вже Термінатор 2
"У країні тушканчиків"
"Велосипед у великому місті - як і навіщо?"
"Хвостик під ялинку"
Друга історія: коли маршрутка і метро стали по 10? 😄
@@verano8202 Скоріше про перший локдаун, коли в ті маршрутки в принципі важко було потрапити, та й не дуже хотілося :) Але тема трохи ширше.
Хотілось би почути Вашу думку на тему плагіат/запозичення/натхнення/пасхалка і т.д.
Приєднуюсь, цікава тема)
так! Різниця між "автор очевидно надихався твором А", "автор запозичив/сплагіатив багато у твору А" та "автор залишив деякі відсилки/пасхалки на твір А". Хоча це складна тема, в обговореннях фільмів/книг багато списів ламають чи є деталь/троп/персонаж плагіатом чи відсилкою
Я б відкрила книгу з назвою «Хз про що тут може бути»🤣
Я б теж
Такі ж думки виникли 😅
Так і назву
Три гостро-соціальні драми:
"Мене зачали у шафі"
"Суп з семи земних створінь"
"Брунатний протест проти Куклачева"
Друга назва ❤
Назва цікавої історії, з мого життя: "Поставив лайк"😅
Історія про те, як до хлопця прийшло ФСБ?
І водночас є люди які можуть дозволити собі назви :
"Бо є так"
"Так, але"
І це добрі книжки. І добрі назви :)
Але ж Едуарде...
З цього моменту я чекаю на книжку
"Але ж Владе..."
"Дірява балія: або як стати штурманом, коли тобі шість"
Це ви в шість років плавали на балії у пруді та потонули?
@@vladstoryteller, майже вгадали! Я вижив і згодом почав дивитися ваш блог, якраз щоб написати про це круту історію з цікавою назвою)
вауууу)
хочу прочитати!
прям продовження "Тореадорів з Васюківки"))
Немає інтриги. Сюжет вже розкритий у заголовку, можна й не читати.
@@murabel1972, ну це могло б стати драмою про погане виховання і пошук самореалізації в ранньому віці. А діряву балію можна використати як метафору, що символізує ненадійність соціальних уставів та недоцільність існування. Отже, за дитячим заголовком може стояти цілком доросла історія, а якщо ще й додати відмітку 18+, є гарні шанси привернути увагу читача)
"По той бік барикад", або "Зустрінемось з того боку барикад"... Або ще можна з відсилкою на Жадана "Ми з тобою побачимось з того боку кордону..."
Якось так)
"Врятувати рядового п'яного"
це ж постіронічний український ремейк "Аватара"!
Підлітки на самотньому острові
Мисливець на нічні вибухи
Тролейбусний бумеранг
І так це все реальні історії з мого життя
1) - про Джарилгач?
2) - Загін швидкого реагування полює на диверсантів в зоні ООС?
3) - Проїхав зупинку і катався доки тралік зробить коло щоб вийти?
@@dordaderabar третє маєже правильно
@@videoostap8066 1) - Туристична пригода
2) - висліджування малолітніх любителів петард, з метою зробити їм фізичне зауваження)
@@dordaderabar вгадав
Пропоную історію з мого життя під назвою:
"Квадратний корінь під спідницею." 😜
Офігезна назва))) Особливо зважаюче на значення слова "корінь" як евфемізм...
@@vladstoryteller дякую. Тут ховається історія про дівчину-підлітка, що приїхала до столиці навчатись в технікумі з маленького містечка. Вирвавшись з-під суворої материнської опіки і оселившись у гуртожитку, очманіла трохи від свободи. Почала гуляти та пиячити. Одного разу перед екзаменом вона розписала собі всі ноги (до самого верху) формулами з математики - так готувалась. Але по дорозі на екзамен зустріла когось, хто "пригостив" її чимось забороненим до вживання на території навчального закладу і заблукала в темряві общажних коридорів. Там їй щось примарилося і вона вдарила кулаком у ворога, що насправді виявився дверним косяком. Довелося двом однокурсникам (в тому числі й автору текста), відпроситися і вести Ірку-Чєбурашку на рентген руки.
О, то це чорна комедія типу як холостяцька вечірка
Мені банально. Типу сховала шпаргалку під спилницю в вчитель знайшов. Ото сміху було
Прочитала опис. Вгадала на всі 100
Го, про сцени які йдуть паралельно і як їх писати.
А точніше, будь ласка?
@@vladstoryteller ну знаєш наприклад як у фільмах. Один б'ється з злодіями щоб їх затримати поки друга має натиснути на кнопку знищення Злого робота.
Це паралельний монтаж
@@videoostap8066 Це лише один зі способів побудови сцени. Мабуть, в рамках цієї теми...
‘’Сомнамбулічний пошук незвіданого Кадата’. Прочитала не стільки з цікавості, скільки з можливості похвалитись назвою.
М, тут є ритм, прикольно
"Проспав власний похорон"
Класне відео 😀👍
Назва історії: "Богдан у темряві"
Про дитячій страх темряви?
Про очікування останньої маршрутки додому?)
@@vladstoryteller ++ :)))) Це бімба!
@@vladstoryteller У мене була така історія... Маршрутка так і не приїхала
Історія про мера міста, який осліп від ковіду
І на обкладинці фото передка маршрутки "Богдан" і рельєфно відтиснуті риси обличчя мера
P.S.: нашого мера звати Богдан
P.P.S.: він власник бізнесу з маршрутних перевезень
дякую за ідею, це буде бестселер!!! і вигадувати нічого не треба, просто зібрати найкращі... ні не назви...
Не по темі. Але недавно почула таку назву твору як «У Ромео був пістолет» і вона мені дуже сподобалася і заінтригувала
Якраз по темі, чому)
«Подорож без грошей і совісті» - пригодни, комедія)))
Целестій завдає удару у відповідь
😂😂😂
О ннніііі!
"Святість моїх гріхів"
Як завжди цікаво) ще й Nikattica з'явилася в відео)
Посвята в милі націоналісти
Ем... Пласт?)
"Восхождение на Говерлу, или как мы покорили Петрос!"
Суть в том, что отдыхая в Карпатах с друзьями мы решили подняться на Говерлу, встали рано утром и потопали по указателю. Первому попавшемуся. Прибились к группе туристов, идем. Тут на пол пути из их диалогов понимаем, что мы идем совсем не на Говерлу, и маршрут сложнее в пару раз. Девчата плюнули на это дело и развернулись оставив меня с кентом одних. Почесав репы, решили продолжать восхождение.
Пока выясняли отношения, пока перекладывали багаж группа невольных попутчиков ушла в отрыв, и как на зло указателей небыло. Плюнули и пошли тупо в сторону вершины, вверх. Скажу так, сложно подниматься по склону покрытому кустами и высокой травой под наклоном в градусов эдак +-30 по ощущениям.
Постояли на вершине минут десять и поняли какие мы, мягко говоря глупые. Девчатам отдали теплые вещи чтобы нам легче идти было, ведь день теплый, воду поровну поделили, а про еду не думали даже на этапе планирования. И вот стоим мы на вершине, в легкой спортивной форме и тремястами миллилитров воды на двоих. А облака прямо на макушки наши беспонтовые давят. А ветер нам в лицо что то кричит. И люди как положено вокруг, с огромными походными рюкзаками и газовыми конфорками, с едой и водой, гитарами и компасами, да и одеты как всамделишные туристы. И Говерла напротив, ехидно сверкает всей своей красотой в лучах теплого летнего солнца.
И решили мы сразу же спускаться, только уже по маршруту и указателям. Кто же мог предположить, что спуск займет десять часов против пяти подьема. Дорога весь Петрос по кругу огибала и только в самый последний момент превращалась в тропинку ведущую к хутору где мы остановились. А из ресурсов оставались пустая бутылка воды, наши ноги, бесполезные головы, холодная погода, вечер стремительно перетекающий в ночь и двадцать километров пешком.
історія з життя: "Над люком з кришкою в руках" довгенька назва, про веселу історію
Мені подобається, що ви даєте завдання глядачам (ледь не написала читачам 😁). Навіть якщо не виконувати його, мозок вже почув і почав трохи працювати!
Дякую!
Тут воно саме просилося) Просто є купа вправ типу "напишіть пейзаж" або щось таке, які вимагають прям сидіти й працювати. Навіть на письменницьких курсах їх не всі роблять, а тут взагалі Ютуб-канал... Коротше, радий, що вгадав із завданням принаймні цього разу.
Назви творів - це найскладніша річ особисто для мене. До її рівня тільки імена персонажів дотягують. Та якщо ім'я можна знайти в інтернеті чи іншій історії (звичайно, якщо річ про людські імена), то з назвами так не вдієш. А вигадувати власні неймовірно складно, адже назва і увагу має привертати, і обіцянку правильну давати, і приємно звучати (хоча останнє, напевне, мій закидончик). В результаті з усіх історій, ідеї для яких у мене є, назви мають тільки дві, та й ті чорнові, адже не зовсім підходять. Та все ж було би цікаво дізнатися, які думки виникнуть від назви «Зламане перо». Ця назва навряд дає якусь обіцянку чи інтригує, тому я заміню її коли історія буде написана, але як чорнова назва вона особисто для мене працює нормально і одне її звучання перелаштовує мої думки на потрібну історію
3 дня надії....... прекрасна назва....... як для практикума
З одного боку, дещо інтригує. З іншого, якось дуже абстрактно. Надто багато варіантів.
"Три години зі вбивцею"
Сумна та моторошна історія про виживання , що трапилась дуже давно, але зі щасливим фіналом. Бо я це пишу
Ще не дивився, але вже впевнений, що видос офігезний. 💖
я іноді стикаюся з тим, що назва чогось, не тільки фільмів чи книжок, а навіть музичних групп, ну просто не гуглиться, тому що в першу чергу видає щось інше.
Ще одна історія під назвою: "Ніч на Замковій в кущах." 😊
Пригодницько-еротичний трилер?
@@dordaderabar так, щось таке )))
@@amolamol1980 інтригує))
Ок. Колюся. Тут ховається історія про дівчину. До неї залицявся один хлопець. Щоб вразити героїню, він пообіцяв безплатно провести її, разом з товаришами, на дуууже дорогезну театральну виставу. Прийшовши до чорного ходу театру, він покликав режисера і вправно наплів митцю, що вони тут всі - студенти театрального інституту з його рідного міста і спеціально приїхали автостопом до Києва, тільки заради його вистави, але подорож забрала більше грошей, ніж вони думали і тепер не вистачає на квитки. Режисер пожалів молодь і домовився для них про стільці на гальорці.
Спектакль був до пізньої ночі, та ще й компанія трохи загуляла після цього на радощах, тож коли виявилося (несподівано), що транспорт вже не ходить, хлопець запропонував компанії піти ночувати на Замкову гору і весело зустріти там світанок. Прогулянка нічним Подолом... Компанія навколо багаття... Обійми, поцілунки та кущі... Тієї ночі дівчина зустріла світанок, вже дорослою... А потім кавалер дістав звідкись пляшку шампанського і навіть бокали. Світанок був яскравим, шампанське - солодким, але дівчині було трошки гірко...
@@amolamol1980 Ого, історія гідна екранізації
- "Ніхто не вірив у війну" (Драма)
- "Звідки беруться нелюди і як від них позбутись" (Воєнна "нефантастика", психологія, горор, трилер, реальні події)
- "Бабахововона" (Воєнна комедія, сатира)
- "Мізки в мікрохвильовці та електрочайник без підставки" (Комедія)
- "Рудий Лис" (фантастика, зомбі-апокаліпсис)
- "Хлопчик на ім’я «Байрактар» і його сестра «Джавеліна»" (футуризм, пригоди)
- "Смерть диктатора - занепад нації" (історична хроніка)
- "Єнот повертається" (пригоди, комедія, про тварин)
"Мій батько- мій син"
Це точно з життя? Бо надто схоже на Predestination
@@vladstoryteller Ніколи довго розписувати..., але суть така. В університеті через величезну кількість прогулів моєму батькові та батькові мого друга почав телефонувати декан. Але ми завчасно дали в деканат телефони одне одного. І навіть познущалися з декана фразою "Як прогули!? Він же все закриває і на стипендії!?" А ми і правда все закривали вчасно на екзаменах, хоча прогуляли 50% занять.
Ну і так вийшло що я був своєму другові і батьком і сином одночасно)
@Jeksonfun Нічосі комбінаці! Фантастика в реальному житті)))
Дуже цікава вправа і корисний канал. Дякую за те, що розклали усе по поличкам ✨
"Сільські легенди: Полювання на папороть, або як опівночі з чортами людей лякав"
"Сільські легенди: Проклята хижка, або рука, що стирчить із-під листя"
"Сільські легенди: Опівнічна пісня нявки"
"Сільські легенди: Родео без сідла та гальм"
"Сільські легенди: Як трактор вчився плавати"
"Сільські легенди: Ліс, що росте між світами"
"Сільські легенди: Вишня, що перебігає з місця на місце"
"Сільські легенди: Корида на рогах"
"Сільські легенди: Зачинені на літній день у хаті, або як спрага із горілки робить воду"
Так, мене улітку в дитинстві часто й на довго возили в село і так, дивних історій там було безліч)
"Таємниці гір, або як двоє на привидів полювали" (спойлер: невдало)
"Таємниці гір: Я, ти та нічні походеньки край зимового лісу"
"Таємниці гір: Він приходить опівночі"
"Таємниці гір: Водоспад на краю світу"
"Таємниці гір: Вечірка за стіною, або готелю за школярів не доплачували!"
"Таємниці гір: І сміх, і гріх, і втеча з магазину вин" (тікав не я, але спостерігати було весело)
А це вже "серія" з давньої шкільної поїздки в Карпати. Чесно, я та мій найліпший друг чудово провели час (за вийнятком втечі від привидів), а ось люди, що зустрічали мій клас запам'ятали його певне назавжди.
"Шпигуни із 8-го А: Зіткнення у лоб, або споріднені душі знайомляться ефектно"
"Шпигуни із 8-го А: Нічна втеча із зачиненої школи"
"Шпигуни із 8-го А: Через вікна на волю!"
"Шпигуни із 8-го А: Місія неможлива, але тест здати потрібно"
"Шпигуни із 8-го А: Битва за спортзал"
"Шпигуни із 8-го А: Сім таємниць Гімназії"
"Шпигуни із 8-го А: Стрибок із четвертого поверху та розслідування вбивства пана Гарбуза за день до Гелловіну"
На жаль усіх шкільних історій не пам'ятаю, але теж є що розказати.
Так, назви певне не дуже (створені в розважальних цілях), але придумувати мені все рівно сподобалось. Може хтось зацікавиться :'>
Дуже класна футболка 😍
Довжелезні назви це прям про ранобе
зараз авторам та авторкам фентезі треба подивитись це відео, бо мені здається, що творів з назвою по типу "королева/король/принц/принцеса/пісня крові/попелу/землі/смерті та золота/вогню/місяця/заліза(або інші подібні "величні" іменники)". можливо подібне стало популярним завдяки Сарі Маас, а може з якоїсь іншої причини, але в них ще й обкладинки дуже схожі, тому письменникам пора увімкнути фантазію
Підлітком не любила читати, але підкупила назва"Вершник без голови" Майн Ріда))) дуже потім смішило, коли мати розказувала, що це був хоррор їх дитинства😂😂😂😂
Все ще хочеться смаженої картоплі після перегляду ваших відео, але я не жаліюсь :3
Дякуємо, за ваш контент, він справді корисний
у вас дуже крута футболка зі Спайком.
"Ранкова тривога забруднилася!" - приймаю здогадки!
Чомусь на думці тільки полюція )))
@@dordaderabar можливо я не подумав та хiба це iсторiя так випадок, але тривога не пiдходить як на мене!
@@alexheisenberg3471 Дитина будить вранці, кудись вколошкалась, вся брудна
@@dordaderabar нi,справа не дитяча
Пiдказкаслово тривога не просто так
@@alexheisenberg3471 катаклізм? пожежа?
"Герцог самогупця" єдина гарна назва
Та що ж ви всі один шматочок форсите😂 У мене ж купа усякого є!! :)
Але дяка за згадку ❤️
th-cam.com/video/hK6IC4UFzVc/w-d-xo.html )
мєми клона!
Блокадний 2021.
Гм, про самоізоляцію?
@@vladstoryteller так
*2022
Історія про Маріуполь
Мені дуже подобається назва Ірини жиленко "Новорічна історія про двері яких нема,або про те,як іноді корисно помилятися номером"
Хехе! Отже, назви історій з мого життя "Вкрадені цукерки", "Чаєвиє: початок конфлікту", "Дівчата, що втекли з пікніка" і безумовний хіт "Пригоди металхедів на дитячому майданчику" 😈😈
Дай вгадаю🤔 Напевно остання історія про металхедів та їхні пригоди на майданчику? 🥴🔥✨
Останній хіт здається я вже десь бачив )))
Є потенціал для франшизи. Можна робити продовження "Пригоди металхедів на шкільній виставі" та "Пригоди металхедів у літньому таборі".
Чаєвиє часом не про мовний конфлікт?
@@nikchemnyk 'Металхеди і 1 Вересня')))
Влад: усе відео розповідає про назви, яких не варто використовувати.
Тим часом Спайк: нагадує це саме все відео про ідеальне використання назви.
Щодо практичних вправ, то от вам назва однієї історії з мого життя:
Моя коротка кур'єрська кар'єра
Звучить як історія чувака з Glovo, що в перший же день стикнувся з якоюсь хренотєнню)
Або Одне замовлення?)
@@andriyy53 Це саме те, що Ви подумали, з тією різницею, що фірма інакше називалась)
@@vladstoryteller ну, замовлення було не одне, але кар'єра все одно буда дуже нетривалою, менше місяця
Класний принт на футболці! Спайк Сігель)))
Всі чекають на спеціальне відео до
10 000 підписників)))
Всі чекають на 10 000 підписників :)
Рада, що знайшла твій канал. Як раз працюю над сюжетом і дуже хочеться уникнути банальності, створити щось цікаве і унікальне.
Старість - трагедія особистості.
Підказка: жанр вгадати легше😉😉
Це про похід до лікаря після 30?))
@@vladstoryteller Я зарахую це як правильну відповідь😂😂😂😂
Дуже якісний контент, дякую за вашу працю!!
Владе, дякую!! чудово і корисно, як завжди!!
" Нагору" звучить як книга про альпініста. З одного боку це чудова книга з хорошою історією. І саме через історію, читача змушують закохатися у гори. Там багато розповідається про тонкощі альпінізму і про людей які ним захоплюються
Стриптиз для Ейнштейна
Помаранчева кухня
Намагась спокусити ботана щоб допомiг з курсовою роботою!?
"Дівчина у самопізнанні вчилася спокусливих рухів перед портретом фізика у гуртожитку. В результаті захопилася та почала нову кар'єру дисертаційног оопонента, який руйнує захист докторських (за гроші)"
"2003-2004 роки, соціальна розмовна драма, яка відбувається на кухні у сім'ї з різними політичними поглядами та перемогою революції"
Правильні відповіді: Стриптиз для Ейнштейна - автобіографія, я за освітою фізик і на меблях маю плакат з Ейнштейном, і кожного вечора перевдягаючись перед сном під його уважним поглядом думала що якщо напишу колись автобіографію то назву її так; Помаранчева кухня - історія про те як кішка звалила на кухні витяжку і повну кастрюлю свіжозвареного борщу. А борщ у моєї мами чомусь такий що коли розливается виглядає більше помаранчевим ніж червоним, і в ньому була вся кухня
Дякую за контент
О, знову круте відео. Ще ви, Владе, забули згадати про переклади назв, наприклад, "Голодний кролик атакує". Так, назва чіпляє, але яке відношення вона має до самого фільму? Це вже питання скорше не до авторів, а до локалізаторів, та все ж таки :)
Щодо історії з життя, то нехай буде "неформат":
Закарпатський мольфар та прокляття китайського кажана
Бгг, це схоже на авантюрний романчик такий підлітковий, прикольно)
@@vladstoryteller , насправді, це про те, як мене від ковіду лікували :)
14:50
До дна!
cool t-shirt, Владе! Якраз вчора останню серію подивилися цього серіальчика. Вже кортить продовження дочекатись.
Ем. Як би вам сказати... Його не буде (
@@vladstoryteller а я оптимістка ))) народу так сподобалось, може вони надумають собі щось і таки зроблять...
"Цегла у голові о сьомій"
"Невидимому інтерв'юеру"
"Не роби мене безсилим"
Перше то сповідь якась
Перше то нуарна сповіль про життєві помилки. Друге... про 1 січня?))
Червоні вуха, курці та техпідтримка
Когось відтаскали за вуха за куріння? До чого тут техпідтримка, цікаво... Поскаржитися на батьків у техпідтримку Бога?))
@@vladstoryteller це була б збірка кумедних історій з життя техпідтримки: від матів горять вуха, і співробітники заспокоюють нерви цигарками)
Цікавіць Ваша думка на лік тыповых словаў у назвах, кшталту: "Аперацыя / прыгоды / нерагоднае (жыццё/паляванне/ і г.д.) / аднойчы (у Вегасе / на лецішчы) і таму падобныя.
Бо мая б гісторыя, якая адбылася зусім нядаўна, напэўна б называлася: Аперацыя "Верхний Ларс" (так, прабачце што частка на маскальскай, але гэта неабходна))))).
"Швидке дорослішання" (психологічна драма)
"За скляною стіною" (трагікомедія з філософським підтекстом про дорослішання )
"втекти з моргу за 7 днів" (комедія на грані фолу, історія про мене і роботу)
Оце деякі мої історії
Пограємось в назву:
- Нервові закінчення, які більше не з нами (знаю що довго, але дуже цікаво які асоціації створює)
- За 7 тисяч миль
- Становлення
- Спалах
перше про стрес, я б почитав би медичну книжку з такою назвою
друге про відстань і "вдалий" жанр на мою думку про таку назву це класичні любовні романи
третє і четверте все що завгодно, скоріш за все третє це становлення особистості або професії, а четверте абсолютно що завгодно від трилеру і воєнної драми, через науковий фільм/катастрофу, до філосовських роздумів
@@АндрійМихайлів-е9д клас, цікаві гіпотези. почитаю ще думки Влада, і потім відкрию карти
Перше, то про домашнє завдання дітей...
@@evsolovyov порадував)
Перша назва напевне про якісь спогади) можливо розставання з кимось
5:36 я в шоці, я якраз про нього думав
"Новорічний патруль" або "Ялинка для ДСО".
Дякую за працю, мої варіанти це
" П'яний потопельник" і "20 хвилин на все"))
З кримінальної хроніки Борщаги?)
@@vladstoryteller Майже) Історії про те чому не можна пити в спеку біля річки горілку і як встигнути все коли прокинувся за 20 хвилин до пари ( до речі, очної):)
Влад: Монструозно довжелезна назва!
Ентоні Мінгелла: Біжить скорочувати тітри до свого фільму "Загадковий, млосний, втаємничений, сумний, самотній, заклопотаний, знічений, люблячий, музично обдарований, інтеліґентний, прекрасний, ніжний, чуттєвий, переслідуваний, пристрасний, талановитий містер Ріплі".
То ж прикметники, чи не так?