Мені кнопку «відʼїбатись від себе» подарував мій тоді хлопець, а зараз чоловік. Бо такого рівня прийняття, розуміння і підтримки я ніколи не бачила (і так його не підтримувала, він буквально роками чекав, поки я навчусь). В моїй сімʼї було прийнято не просто критикувати, це робили роками, за будь-якої нагоди згадуючи, як ти опозорилась. Тому зараз будь-який свій факап я чую його голосом. Він в ЗСУ і не завжди може підтримати мене, але його інтонації завжди зі мною. «Жень, ти найрозумніша і найкраща. Ми все вигребемо вдвох. Іди, обійму. Всі вони козли, ти в мене фіалочка».
Мені колись безхатько перегородив палкою дорогу і дуже хриплим прокуреним голосом сказав:" Хлопче, пострижися",-а я не хлопець)) Але в мене ця історія сміх викликає, а не сором)
@@NataHolub-fj5emа чому недоречно? Ну дійсно гарна зачіска нова і пасує Еммі. Випуск звичайно більш важливий і тема що обговорюється). Тому важлива тема, випуск класний, гарна професійна робота, гарні дівчата і гарний новий образ у Емми)
Я вчусь водити авто, мала «аж два виїзди», в мене нічого не виходить, почуваюсь жахливо тупою і нарешті після слів Яни про скетч з дизель шоу і зрозуміла чому так😢 Нам роками навʼязували думку, що жінка не може бути нормальним водієм. І коли я сіла за кермо я була впевнена, що я не така і зараз як поїду. А реальність не така. Я відчувала багато сорому, аж до плачу, а виявилось у всіх так.Дякую дівчата❤
Трясця, як я вас розумію. Чоловік вчить мене водити, і декілька разів я тупо починала плакати через те, що мені здається, що я виглядаю тупою. Попри те, що він абсолютно не кричить, адекватно пояснює, але будь-яка маленька моя затримка дає мені відчуття, що в його очах я тупа. Ці блядські стереотипи важко викорінювати.
Починайте їздити з околиць міста, де не так багато машин, продумайте наперед свій маршрут, а також пробуйте їздити ввечері у місті, коли не такий трафік Якщо машина на механіці то це тільки практика, я як згадую тепер як «глохла» на перехрестях у автошколі, і коли їду в тих самих місцях вже через 5 років, то завжди думаю як я могла так «тупити» за кермом, але водіння машини стає кращим тільки від практики, і просто потрібно час! Успіхів Вам)
Дівчата, я вас так розумію. Все життя мріяла водити авто. Але коли сіла, подумала що не моє, розпач, сльози, але минуло 7 місяців я впевнений водій. Ніхто не народжується вже з вмінням, це набувається
Яночко, скільки у мене було дурних ситуацій за кермом, коли починала водити😂🤦♀️ І руки, і ноги трусились, і все тіло нило від напруги, але я постійно казала собі: я нікому не нашкодила, крім своєї машини, всі живі і здорові. Їздила до хлопців в гараж і лампічила її. Зате як навчилась водити! І у вас, і у всіх дівчат, хто робить перші кроки, теж все буде добре, тільки не зупиняйтесь! 🫂❤️
Дякую що проговорили цю тему. Я в ситуації сорому або будь-яких проблем у житті кажу собі "Це тимчасово, невдовзі все мине і ти будеш почуватися краще". Підтримую всіх хто відчуває сором за щось. ❤
Вибачте, але я одна помітила кота на задньому фоні, який з'явився якраз на словах Емми "Якщо ти, наприклад, убила кота"? ахапапх, я чось з цього моменту так випала🤣 І мені може бути потім соромно за цей коментар, але най буде уже😅
Блін, дівчата, навіть не уявляєте наскільки це важлива тема для мене❤ живучи в чужій країні, я пішла на навчання, яке на іноземній мові, та ще й спеціальність, до якої я раніше не мала взагалі відношення й хисту. І це просто жахливо, бо ти кожного дня відчуваєш себе тупою, навіть коли тобі говорять, що все добре, що ти молодець, що вчиш так швидко мову, що навчаєшся нової професії, що це взагалі мало кому під силу так швидко адаптуватися…все одно тобі постійно соромно через щось, навіть робота з психологом не допомогла, а ось що дуже допомагає - це коли ти бачиш, що ти не одна така і це абсолютно нормально, що ти чогось не знаєш, що неправильно говориш ці артиклі і т.д. Це нормально, що ти переїхала за кордон і не вивчила за рік ідеально іншу мову, здавалось би, що це просто якись абсурд, і якби це стосувалось іншої людини, то ви б її похвалили за те, скільки вона вже вивчила за рік, але до себе завжди якісь неймовірні вимоги, себе лиш можна чмирити і соромити, бо не досягаєш якогось уявного ідеалу
Я вже давно живу в іншій країні і мову ідеально не знаю. Її навідь люди які тут народилися ідеально не знають. Але також час від часу мені соромно що можу протупить. Але люди навпаки мною захоплюються бо я розмовляю двома мовами і для багатьох це велике досягнення. Мені здається в Україні вміти говорити іноземною мовою не подається як велике досягнення.
@@ursula6000 коли Вам стає соромно, згадайте, що в Україні при владі абсолютно офіційно людина говорила «скігліті». Та і взагалі купа людей, які все життя в країні жили, нікуди не переїжджали- і нічого. Крім того, ви виїхали через йобану русню, інакше був би час підготуватись. Ви в стресі, дайте собі час адаптуватися 🧡
Відчуваю на 100% такі ж емоції. Що я не достатньо розумна, хороша і взагалі я дно. Вдома такого не відчувала. Вдома я була розумна з 2 дипломами. Один з відзнакою. А тут ніби щось легке і те не можеш пояснити так як би хотілося.
@@hveskaaага, також була завжди серед перших, а зараз пасу задніх, але треба забивати хєр і помнити, дівчата, що ми вже осьо зараз любимі і круті, навіть якщо не відмінниці більше і не маєм накачених поп, навіть якщо ми в поганому настрої і навіть коли не пахнемо трояндами, і навіть коли ми трошки тупимо - все одно ми з вами найкращі!❤😅
Коментар для всіх, або саме до тебе: ти достатньо. ми робиш все від себе можливе. ти не можеш змінити, що було раніше. але ти зможеш зробити це пізніше. можливо це просто не той час і не те місце. але ти впораєшся. ❤.
А знаєте що? Я знайшла цю пані Аллу і підписалась на неї. Молодець!!! І взагалі, дівчата, після Фаріон мені здається прийшов час молодого покоління з таким принциповим баченням майбутнього нашої держави. Ви молодці
При переході на українську найбільше соромних моментів коли забуваєш слово, або плутаєш зі співзвучним, використовуєш русизми, або проскакує азіровщіна. Потім дуже соромно стає. Одного разу я сказала "поклади його на піл" замість "поклади на підлогу", моя колега тоді посміялась і забула, а мене ще довго переслідував цей "піл". І одного разу я вголос проговорила собі що "я не буду картати себе за помилки в мові, бо я не єдина хто зараз переходить з російської і краще суржик аніж російська". Відтоді прошло півтори роки і в мене сносна українська. Принаймні я так хочу вважати
Ви молодчина! Успіхів у опануванні української мови. Коли хтось поправляє, він більше самостверджується, ніж допомагає. Тим більше, коли ви і самі вмієте правильно сказати. Підтримую вас!
Дівчата дякую за висвітлення теми сорому. Постійні розмови з собою, постійно щось не так зі мною, в моїй голові. Соромно за себе, за інших. Ця емоція присутня в моєму житті на постійній основі. Дякую, що дали поради, як з цим жити. ❤
До речі на рахунок часового тесту, колись прочитала про техніку 7. Тобто, коли сталась якась ситуація, за яку тобі соромно, або просто неприємна, то треба подумати як це вплине на тебе через 7 годин, 7 днів, 7 місяців і 7 років. Мені це завжди допомагає.
Ділюсь своїм чудовим досвідом про сором. Якось вчилась кататись на скейті. Я була так захоплена, так довго хотіла почати займатись цим. Так от вчилась кататись на площі, в центрі міста, багато людей. Багато падала, на початку було так соромно, але люди навколо мене хвилювались за мій стан. Були люди які питали чи не забилась я а були і такі хто просто ігнорував. Так от, в якийсь момент я задумалась, "а якщо я побачу когось, хто так само вчиться щось робити і в нього щось не виходить, чи буду я думати якось погано про цю людину? Звісно що ні" ці думки допмогли мені, відсторонитись конкретно від мене, і побачити себе очима рандомних людей, в них свої проблеми та життя, їм взагалі не цікаво хто там як катається на площі та падає. Дивитись на себе з нейтральної точки зору іноді допомагає
@@UlianaZaitseva в тебе все вийде. Це навичка а не суперсила, тому я думаю в тебе все буде добре. Головне не слухати чоловіків і їхні анекдоти про жінку за кермом.
Абсолютно підтримую вас, Еммо. Інтерв'ю з Іво це всього лиш досвід, який показав його справжнє обличчя. Всі свідомі люди побачили в ньому проєкцію, яка спаплюжилася, а за нею всього лиш не зрозумілий, літній чолов'яга-сексист. Так влаштований наш світ, більшість вводить себе і оману. Але це завжди потрібно корегувати і змінювати! ЦЕ І РОБИТЕ ВИ! ДЯКУЮ, СИЛ НАСНАГИ, ТЕРПІННЯ!
Дякую Яні, що поділились своєю історією. Я також зараз проходжу шлях водія-початківця і картаю себе за кожну найменшу помилку. І так само відчуваю відповідальність за образ жінки-водія, коли десь паркуюсь. Завжди намагаюсь стати ідеально в розмітку, щоб зайвий раз не підживлювати стереотип
Супер тема! У мене рік народження починається з 19 😅 і тому виховували мене завжди бути правильною і чемною дівчинкою. І зараз коли я вже не маленька дівчинка але як же на мене впливає це виховання. Я зараз живу закордоном і так номер один це мова!!! Знаю багато слів і коли починаю говорити,потім якась помилка і все почалось, починаю себе гристи як так не правильно говорити і таке інше. Заздрю тим людям які прямі і одразу можуть сказати все що у них на думці.
Якщо ви це пропрацюєте, то вам і мову легше стане вчити. ❤️ Є прикольні відео на такі теми англійською , про помилки, як інші люди справляються з помилками, цікаво досить
Як я вас розумію! Живу вже двадцять років за кордоном, і досі роблю помилки. І, знаєте, останнім часом не соромлюсь-а вони борщ зварити не можуть, і що, їм соромно? Ні, і я не маю соромитись! Нехай той, хто ніколи не робить помилок-нехай той мене засудить😅
Крутий ефір! Все, про що ви говорили, імпонує мені, окрім кейса "великої юристки Насті Дєєвої". На мою думку, хейт вона отримала не за нюдси ( то лише привід), а за те що дуже складно зрозуміти, за які такі надзвичайні заслуги в області юриспруденції вона стала заступницею міністра в 22 роки - тобто практично одразу після отримання університетського диплому. Якось так...
У мене теж сором проявлявся найбільше саме в ситуації із керуванням машиною. Мені здавалося, що тільки я одна на дорозі тупа, а всі навколо Шумахери. Особливо жахливо я себе відчувала, коли приїхала на парковку і попала на місце не з першого разу, а з другого. Але на іншому боці біля своєї машини стояла компанія молодих хлопців і дивилася, як я паркуюся. Дивилися із презирством і насмішкою. Вони швидко втратили інтерес, навіть розчарувалися, коли я справилася із ситуацією. Сором мала б відчувати не я, а вони - що зловтішаються з людини, яка не заподіяла ніякої шкоди. Але мої щоки у той день ще довго горіли.
@@NataHolub-fj5em у вас зрозумілий і "нормальний" (якщо можна так сказати) страх. А я не боялася когось вбити, не боялася потрапити в аварію, я боялася, що буду їхати не 80, а 40км, і позаду всі водії, які не можуть мене обігнати, будуть мене матюкати. Боялася, що занадто довго паркуюся, заважаючи машинам позаду, і всі водії в тих автівках сидять і ржуть з мене. Всі мої страхи були повʼязані не з безпекою, а із соромом, бо я ж перфекціоністка-відмінниця, а значить з першого разу як сіла за кермо маю одразу їхати ідеально. Тому ви не бійтеся, вбиває не недосконале знання правил, а безвідповідальність.
Класні дівчата, смішні та розумні) Тема - наче про мене, - дякую, що поділились своїм відношенням. Насправді - це є проговорення шляху до самоіронії, без якої в житті ніяк.
Обіймаю всіх і кожну! Я постійно відчуваю сором за абсолютно різні речі. Дуже важко стати для себе тим самим добрим дорослим, умовним Дамблдором. А тут ще й донька росте, якій я (знову ж соромно)) не завжди можу дати потрібну підтримку і впевненість, що «тебе достатньо». Але як круто, що все це почали проговорювати в публічному просторі і таким чином ми можемо знайти цю підтримку в такий спосіб.
З тобою все окей. Це просто ситуація, маленький етап твого великого життя. В тебе все вийде, твої старання не марні, ти розвиваєшся, стаєш кращою, помиляєшся і йдеш далі, заради себе. Заради життя своєї мрії, постійно, поступово, крок за кроком. Ти неймовірна в тому, чого досягла, люблю тебе та обіймаю. Не забувай, будь ласка, наскільки ти чудова і скільки всього ти вже пройшла, ти завжди є в себе, завжди поруч, це найголовніше. Ти приголомшлива... така, яка ти є🤗❤
Ну шо не випуск, то в саме серденько і як експер терапія❤ як же обожнюю! це відчуття проговорення цих речей з акцентами на саме жіночому їх проживанні у нинішньому суспільстві🤌обожнюю всіх трьох за все♥️ Офтоп: оці салатові скляночки прикольні дуууже😍
Дякую, дівчата, за корисний випуск. Мене мама ніколи не хвалила. А якщо я перевершувала всіх у класі, вона констатувала це, додоючи своє знецінливе "але ж ти недостатньо хороша в чомусь_іншому". Це погана частина нашої культури, коли ти ніби до народження була ідеальна, а потім щось поламалось і тобі вказують, що це треба поремонтувати. Бажаю всім заткнути своїх "Анжел" і розвинути внутрішніх подруг, Дамблдорів... Кажіть собі фразу "Так буває", мені допомагає
Яна, величезне дякую, що поділились історією про дтп на парковці! Я сьогодні вдруге не склала іспит по водінню саме через парковку, і Ваша позиція надихає працювати далі!
Дівчата, дякуємо вам за таку шалену дозу підтримки! Випуск вийшов надзвичайно сестринським і теплим👏Успіхів вам у знаходженні своїх внутрішніх Дамблдорів! Всім нам мирного неба, підтримуючих людей побільше та впевненості у власних силах🙏
Люди, які вас люблять завжди зрозуміють і підтримають у момент фак-апу. Люди, які хейтять та принижують - не заслуговують на вашу увагу. А з Дамблдором - дуже крута порада. Дякую!!! Буду практикувати.
Панянки, дуже вдячна вам усім за цей випуск, неймовірно важливий і важкий, для мене, морально!!! Ви - супер!!! Обожнюю ваш канал!! Нехай квітне український ютуб 💖❤
Я через своє оточення в дитинстві стала дуже обережною, боязкою, нерішучою. Зараз намагаюся змінити це. Алла сказала дуже круті слова: "Страх боїться дій" і вони спонукають обдумати свої думки, події, відчуття. Дякую Вам за це відео❤
Дякую своїй мамі, за те,що в дитинстві вона казала:"ти дуже красива,ти не така як всі,ти особлива")))) ❤❤❤ Дякую, дівчата,за дуже корисний і крутий випуск)
Дякую величезне за вашу працю, дівчата ви моє натхнення та підтримка, промінь надії і голос розуму в цьому вимогливому світі де вся відповідальність та сором лягають на плечі жінок❤❤❤
Сьогодні мені нічого не вдається. Я отримала багато критики щодо своєї творчої роботи і це всередині мене порушило питання, чи здатна я загалом працювати в жаданій сфері, а ще жаль до себе, цькування і решту не лагідних почуттів. Дякую за випуск. Він допоміг мені допомогти собі❤
Я коли потрапила в дтп на першому авто, теж було дуууже соромно. Бо люди мабуть усі дивились і думали, шо ну ясно, баба за рулем, тупенна істота, хто її пустив , обезьяна з гранатой і тд... І я хотіла просто вмерли через те, що накоїла... Теж ніхто не постраждав, я просто поїхала не дочекавшись, коли дістануть шланг на заправці. Він відірвався
В мене тато керував заправками однієї компанії всього міста та області, і ця ситуація стається дуже часто, і не залежно від статі, чоловіки дуже дуже-дуже часто відривають шланг, так що не хвилюйтеся, ніхто і не згадає це взагалі... Життя 🤗
Дякую, Еммо і Яно! Дуже важлива і чутлива тема🤗 Особлива подяка за вашого песика, таке диво сіреньке🐾🐾. Присутність у кадрі вже розвʼязує багато психологічних проблем❤
Дякую, дівчата, завжди приємно вас послухати. Іноді відчуття сорому може бути корисним. Коли я в перший раз потрапила за кордон в віці 50+, мені було страшенно соромно за незнання мов. Відразу після повернення записалася на курси англійської, досі хвалю себе за це.
Дуже корисно інколи отак послухати, вкотре зрозуміти, що ти така не одна) потім обов'язково забути))) знову послухати і забути... Коротше, дякую, що нагадали❤️
Ваше життя - це ваша власна історія, і ви маєте право писати її так, як вам хочеться. Нехай жодні стереотипи чи нав'язані суспільством очікування не змушують вас відчувати сором чи неповноцінність. Ви маєте силу, мудрість і красу, щоб бути собою і досягати висот, яких ви бажаєте. Пам’ятайте, що справжня сила полягає у вашій унікальності та вірі в себе. Ви гідні поваги, любові та підтримки завжди.
Божечкі, як мені потрібно це обговорення. Дякую! Алла взагалі дуже лагідно ставить мізки на місце. Я соромлюсь говорити, бо боюсь ляпнути щось не те. Конференції це адський ад і я завжди роблю доповіді з місця, спиною до залу, бо починаю заїкатися і червоніти. Хоча в старших класах була членом шкільного театру, ми робили вистави для дитячих садків нашого району і в школі, я любила виступати. І з друзями мене неможливо заткнути. І дипломи свої я захищала дуже впевнено. Щось трапилось 🤷♀️
Я теж намагаюсь уявити свою реакцію на такий же факап, але зроблений іншою людиною. Я б не насміхалась над тією людиною, тому я дозволяю собі помилятись.
Дякую, що піднімаєте такі теми 💗 Відвертість про трабли за кермом, мені прям в саме серденько. Я два дні назад проїхала 8 км на «ручнику» і дуже себе сварила за це. Для мене найскладніше виявилося те, що я була з донькою, і я собі на фантазувала що я створила якусь мега небезпечну ситуацію. «Мені здавалася що я «саме та блондинка з приколів»🤦♀️ Але на щасть зробила висновки, (тепер знаю де на панелі світиться знак ручного гальма) і сьогодні спокійно їхала по своїм справам. Тому як на мене дуже важливо посміятися над ситуацією і обов’язково зробити висновки і жити далі своє щасливе життя. (Але я теж поки вчуся цьому).
Ви собі не уявляєте, яка я вдячна за це відео. Поїдаю себе майже кожен день за те, що щось сказала не те, чи зробила. Тепер буду намагатися не забувати про все те, що Ви порадили. Я Вас просто обожнюю. Ваші відео чекаю дуже з нетерпінням. І від часті Ви надихнули і мене на створення українномовного контенту, оскільки нехай українське перемагає.
Про ситуації за кермом. Декілька років тому якийсь дорослий чувак на великому джипі наздогнав мене на дорозі посеред міста, затиснув біля автобуса (так, що виїхати я не могла), жестами вимагав опустити вікно, а потім хвилин 5 саркастично вичитував мене за те, що я на нескладному перехресті переплутала поворотник. Звичайно, намагався вияснити, де я, таке недолуге, змогло купити права… дєвочка-дєточка… Хоча, по суті, від моєї помилки ніхто не постраждав, не сталось ДТП тощо… А я тоді не змогла навіть слова йому заперечити, доїхала додому і розревілась вголос( З того часу я сотні разів бачила, як можуть тупити на дорозі такі великі і серйозні чуваки, і чомусь ні в кого не вистачає розуму їх так само за це принижувати. Добре, що зараз маю набагато більше впевненості в собі і вже точно зможу себе відстояти в подібній ситуації.
Блін, що б цей чувак на джипі робив в Португалії, тут або взагалі не включають поворотники, або лівий миготить, а вони повертають на право і навпаки😅 Чи вистачило б йому на всіх сил і завзяття?😂
Дякую. Дуже актуальна тема. Ви робите важливу роботу. Бо багато людей стикаються з такою проблемою. А коли з тобою таке трапляється, то здається що ти один на один з нею, що більш ні з ким таке не могло трапитися. Підняті питання прям в серденько, бо стою на роздоріжжі. Ви, як внутнішня подружка, яка підтримає! Вдячна за вашу роботу😊
дякую, прекрасний випуск!!!! тільки добрі слова підтримки врятують світ і конкретну людину від сорому і самопоїдання)))) що б я сказала в ситуаціі Х - відібатися від себе! це велика народна мудрість, яка пройшла крізь віки і продовжує допомагати людям)
Обіймайте себе ментально та фізично а коли хочеться сказати про себе щось погане представте що це ви говорите дуже близькій людині або дитини якщо постійно так робити потім можна буде представляти себе і вам собі дорослій не захочеться таке казати обіймаю ніжно всіх кому це необхідно привіт з Одеси
Гарна тема.Ща життя так багато таких моментів, що коли трапляється щось подібне, я думаю: Та це ж вже було і що? Подія на парковці у мене дійсно була гостріша, бо я втекла. Я в темному здала на зад і провалила форк
Тема дуже важлива, шкода, що в моєму дитинстві і молодості не було ютубу з такими розборами. PS. Я Інна, в мене старша донька Яна. В цьому випуску почула, що маму Яни теж звуть Інна
Мій перший партнер дуже сильно переживав, що подумають інші, що брехав навіть рідним і друзям, де він, що робить і що має. І мене постійно смикав, що я якась не така і що люди подумають. Для мене це було шоком, бо в моїй сім'ї брехня була недопустимою. Це наскільки треба не поважати себе, щоб навіть з найближчими людьми не бути собою. Звичайно, прийняття себе - дуже довгий шлях і він триває все життя. Але у мене ще з юності було відчуття, що всім пофіг на мене і чого це я маю переживати, що хто подумає. Зараз я просто кайфую від того, коли проговорюю речі прямо, не через квітку (як кажуть в німецькомовному середовищі), коли відстоюю свої кордони, інтереси, цінності, не намагаючись бути зручною для всіх. Так, і навіть переживати помилки і позор - це нормально і класно, це шлях до кращої версії мене: професійнішої, впевненішої, щасливішої. Гумор і самоіронія також дуже допомагає, бути іноді смішною - це теж класно. Навіть вийти на прогулянку чи в супермаркет з гніздом на голові чи в якихось безглуздих штанях, які тільки вдома ношу, це така вправа, яку роблю періодично для тренування резистентності від "шо подумають" і з разу в раз переконуюсь, як всім прфіг, а навіть якщо хтось і посміхнеться моєму безглуздому вигляду, я теж посміхнусь і порадію, що хтось потішився - ось така терапія 😂
Для речі, про колишнього партнера. Там настільки було все запущено, що він, через деякий час і громадянство, і прізвище змінив, так соромився свого походження українця! Не знаю, чи допомогло це йому бути хоч трошки розслабленішим. Досі не розумію, як я могла так вляпатись і мати протягом 5 років стосунки з такою людиною. Добре, що це було в далекому минулому))
Коментар на підтримку всіх, хто починає водити! ❤Дівчата, все вийде! І не вірте нікому, хто скаже вам інакше, гоніть від себе таких коментаторів! Я за кермом 3 роки, і все успішно, і я обожнюю водити, це одне з найбільших задоволень для мене. Але я ніколи не забуду який відчувала сором і страх на початку!!! Це було щось просто нереальне!😢 І не тому що в мене погано виходило, а тому що я жінка))) тому що я була зрощена на цьому зневажливому "баба за рульом як мавпа з гранатою", тому що всі знайомі чоловіки давним давно вміли водити, бо навчались ще в дитинстві в полі на батіних жигулях. А я початківець, та ще й жінка. І пофіг, що навчання в київському трафіку сьогодні це зовсім не те, що навчання в полі))) чи навіть навчання по Києву ще 10-20 років назад. Пофіг, що воджу я більш акуратно і відповідально за більшість чоловіків. Пофіг, що теорію знаю в ідеалі, на відміну від них))) все одно я відчувала і досі іноді відчуваю ось цей сором, і вимагаю від себе все робити ідеально. Після закінчення автошколи я продовжила навчатися в ютубі, дивитись купу уроків автоінструкторів. Та я і досі їх дивлюсь)) хоча ніби вже все знаю і всі можливі дорожні ситуації вже пройшла) я дивилась уроки з паркування і тренувалась вечорами на парковках. Вечорами, щоб ніхто не бачив...) уявіть рівень того стида)) а бувало приїдеш вдень на парковку і якісь мужчинки від скуки стоять і дивляться "як же вона запаркується"😂. Чи пропонують допомогти виїхати. Не завжди це погано, але оця підвищена увага до жінок за кермом мене просто виносить. Чоловіку не пропонують допомогу, не дивляться як він там паркуються, і в разі чого не скажуть зневажливо "ой, ну все понятно, це ж мужик за кермом". А от якщо ти жінка, то... ну все з тобою ясно))) і я як ошаліла навчалась і практикувалась, щоб ні в якому разі чогось не трапилось, і ніхто не сказав що це тому що я жінка. Хотіла показати, що жінки водять афігєнно))) прямо якусь місію для себе зробила в цьому))😅 якось паркувалась в селі біля базару, і зі мною була мама, то купка чоловіків не те що дивились як я паркуюсь (до слова - ідеально😊), а безпардонно витріщались))) на що моя мама була страх як обурена чого вони так глазіють))) хотіла вийти і "нагнути їм матюків"😂😂😂 ну вона не водійка, я їй просто пояснила що це звичне діло, що я вже звикла, і мені пофіг, нехай дивляться і вчаться як треба паркуватись))) доречі, це навіть не жарт, бо мій хлопець вже років 20 за кермом, але я його навчила паралельній парковці заднім ходом, яка просто дуже необхідна в умовах паркування в центрі Києва))) і він тепер всім при нагоді розповідає, що він 20 років за кермом, а я його паркуватись навчила😂😂 І ще два слова скажу за їзду з пасажирами (особливо чоловіками) які намагаються вас вчити і вказувати на ваші помилки. Постарайтесь з ними не їздити)))) бо ті, хто вміють водити, дуже рідко вміють навчати)) в мене, на щастя, був той, хто вмів навчати, це мій брат. В нього дійсно талант у водінні, і я кілька разів просила його мені допомогти на початках. Так от коли я помилялась, він давав мені помилитись, бо на помилках ми вчимося. І коли бачив як я боюсь щось зробить, як сумніваюсь в собі, сказав дуже важливі для мене слова😊. А саме "це ТВОЯ машина. Не чоловіка, не батька, не інструктора, не моя. Вона ТВОЯ. І ти можеш їздити так, як вважаєш за потрібне, а не думати хто що тобі скаже. Ти ВЖЕ водійка, в тебе буде свій стиль водіння, як почерк у кожного свій. І якщо пасажир сідає до тебе в машину, то він автоматично погоджується на те, що він тільки пасажир, а керуєш ти. І якщо ти того пасажира не питала, то нехай і не розказує як тобі їхать. Якщо щось не подобається, нехай йде пішки." І ці його слова мені неймовірно допомогли❤. Реально можу висадити якщо комусь щось не подобається 😂 а коли незнайомці питають чи не треба мені допомога виїхати з парковки, відповідаю "ні, а вам?😊". Щиро бажаю всім віри в себе і впевненості за кермом. Все вийде! Інакше і бути не може! Просто сідайте і їдьте, не переставайте навчатись і практикуватись. Помилки будуть траплятись, без цього неможливо! І так, це щоразу стрес, але він необхідний. Водіння це серйозна і небезпечна справа. І кожна помилка робить нас досвідченішими, що в майбутньому, в більш складних ситуаціях, принесе користь. Колись з посмішкою будете згадувать як соромились і боялись) Настрочила, бо мені капець як палає 😂
Мені кнопку «відʼїбатись від себе» подарував мій тоді хлопець, а зараз чоловік.
Бо такого рівня прийняття, розуміння і підтримки я ніколи не бачила (і так його не підтримувала, він буквально роками чекав, поки я навчусь).
В моїй сімʼї було прийнято не просто критикувати, це робили роками, за будь-якої нагоди згадуючи, як ти опозорилась.
Тому зараз будь-який свій факап я чую його голосом. Він в ЗСУ і не завжди може підтримати мене, але його інтонації завжди зі мною.
«Жень, ти найрозумніша і найкраща. Ми все вигребемо вдвох. Іди, обійму. Всі вони козли, ти в мене фіалочка».
Ви справді фіалочка, на жаль, лише одна людина наполегливо про це нагадує.
Заздрю вам, це дуже круто 🥰
Це дуже круто і пречудово! Радію за Вас!
Оу, це так мило 🤧❤️
Бажаю миру Україні, і щоб до кожної фіалочки повернувся її садовод. Ви неймовірні. Дякую!
«Страх боїться дій» - дуже файно сказано ❤😊
Давайте робити так щоб страх боявся, а не ми! ❤
Оооо, дуже класна позиція, підтримую!!😃
Коли складно, проживаю сором собі говорю: Я з Тобою. Я за Тебе. Ми справимося. Переживем❤.
Мені колись безхатько перегородив палкою дорогу і дуже хриплим прокуреним голосом сказав:" Хлопче, пострижися",-а я не хлопець)) Але в мене ця історія сміх викликає, а не сором)
Еммі капець як гарно з блондом. Просто красуня
Я постійно про це думаю, але не хотіла писати в коментарях, бо зазвичай то недоречно.
І окуляри дуже личать! Комплімент - завжди доречно)
@@NataHolub-fj5emа чому недоречно? Ну дійсно гарна зачіска нова і пасує Еммі. Випуск звичайно більш важливий і тема що обговорюється). Тому важлива тема, випуск класний, гарна професійна робота, гарні дівчата і гарний новий образ у Емми)
Собака на столі заслуговує плюс тисячу лайків!)))
Це тааак мило.. класно, що вона з вами)
Я вчусь водити авто, мала «аж два виїзди», в мене нічого не виходить, почуваюсь жахливо тупою і нарешті після слів Яни про скетч з дизель шоу і зрозуміла чому так😢 Нам роками навʼязували думку, що жінка не може бути нормальним водієм. І коли я сіла за кермо я була впевнена, що я не така і зараз як поїду. А реальність не така. Я відчувала багато сорому, аж до плачу, а виявилось у всіх так.Дякую дівчата❤
Трясця, як я вас розумію.
Чоловік вчить мене водити, і декілька разів я тупо починала плакати через те, що мені здається, що я виглядаю тупою. Попри те, що він абсолютно не кричить, адекватно пояснює, але будь-яка маленька моя затримка дає мені відчуття, що в його очах я тупа.
Ці блядські стереотипи важко викорінювати.
Починайте їздити з околиць міста, де не так багато машин, продумайте наперед свій маршрут, а також пробуйте їздити ввечері у місті, коли не такий трафік
Якщо машина на механіці то це тільки практика, я як згадую тепер як «глохла» на перехрестях у автошколі, і коли їду в тих самих місцях вже через 5 років, то завжди думаю як я могла так «тупити» за кермом, але водіння машини стає кращим тільки від практики, і просто потрібно час! Успіхів Вам)
Дівчата, я вас так розумію. Все життя мріяла водити авто. Але коли сіла, подумала що не моє, розпач, сльози, але минуло 7 місяців я впевнений водій.
Ніхто не народжується вже з вмінням, це набувається
Яночко, скільки у мене було дурних ситуацій за кермом, коли починала водити😂🤦♀️ І руки, і ноги трусились, і все тіло нило від напруги, але я постійно казала собі: я нікому не нашкодила, крім своєї машини, всі живі і здорові. Їздила до хлопців в гараж і лампічила її. Зате як навчилась водити! І у вас, і у всіх дівчат, хто робить перші кроки, теж все буде добре, тільки не зупиняйтесь! 🫂❤️
Який цінний ваш коментар для мене. Якраз на шляху до цього. Ходжу на водіння і поки багато чого не вдається 😢
Але дуже хочу осилити цю справу 🤞🏻
Одного разу почула: ми народжуємся з багатьма почуттями, почуттям голоду, спраги, страху, радості, огиди але не з почуттям сорому
Так мені і психологиня каже, сором вже навязується суспільством
Обожнюю цих дівчат❤ хай квітне український ютюб!!!!
Дякую що проговорили цю тему.
Я в ситуації сорому або будь-яких проблем у житті кажу собі "Це тимчасово, невдовзі все мине і ти будеш почуватися краще".
Підтримую всіх хто відчуває сором за щось. ❤
Вибачте, але я одна помітила кота на задньому фоні, який з'явився якраз на словах Емми "Якщо ти, наприклад, убила кота"? ахапапх, я чось з цього моменту так випала🤣 І мені може бути потім соромно за цей коментар, але най буде уже😅
Теж помітила)
так🤣 і як він одразу побіг після цих слів))
Блін, дівчата, навіть не уявляєте наскільки це важлива тема для мене❤ живучи в чужій країні, я пішла на навчання, яке на іноземній мові, та ще й спеціальність, до якої я раніше не мала взагалі відношення й хисту. І це просто жахливо, бо ти кожного дня відчуваєш себе тупою, навіть коли тобі говорять, що все добре, що ти молодець, що вчиш так швидко мову, що навчаєшся нової професії, що це взагалі мало кому під силу так швидко адаптуватися…все одно тобі постійно соромно через щось, навіть робота з психологом не допомогла, а ось що дуже допомагає - це коли ти бачиш, що ти не одна така і це абсолютно нормально, що ти чогось не знаєш, що неправильно говориш ці артиклі і т.д. Це нормально, що ти переїхала за кордон і не вивчила за рік ідеально іншу мову, здавалось би, що це просто якись абсурд, і якби це стосувалось іншої людини, то ви б її похвалили за те, скільки вона вже вивчила за рік, але до себе завжди якісь неймовірні вимоги, себе лиш можна чмирити і соромити, бо не досягаєш якогось уявного ідеалу
Я вже давно живу в іншій країні і мову ідеально не знаю. Її навідь люди які тут народилися ідеально не знають. Але також час від часу мені соромно що можу протупить. Але люди навпаки мною захоплюються бо я розмовляю двома мовами і для багатьох це велике досягнення. Мені здається в Україні вміти говорити іноземною мовою не подається як велике досягнення.
@@ursula6000 коли Вам стає соромно, згадайте, що в Україні при владі абсолютно офіційно людина говорила «скігліті».
Та і взагалі купа людей, які все життя в країні жили, нікуди не переїжджали- і нічого.
Крім того, ви виїхали через йобану русню, інакше був би час підготуватись. Ви в стресі, дайте собі час адаптуватися 🧡
Відчуваю на 100% такі ж емоції. Що я не достатньо розумна, хороша і взагалі я дно. Вдома такого не відчувала. Вдома я була розумна з 2 дипломами. Один з відзнакою. А тут ніби щось легке і те не можеш пояснити так як би хотілося.
@@hveskaaага, також була завжди серед перших, а зараз пасу задніх, але треба забивати хєр і помнити, дівчата, що ми вже осьо зараз любимі і круті, навіть якщо не відмінниці більше і не маєм накачених поп, навіть якщо ми в поганому настрої і навіть коли не пахнемо трояндами, і навіть коли ми трошки тупимо - все одно ми з вами найкращі!❤😅
Ви молодець
Коментар для всіх, або саме до тебе: ти достатньо. ми робиш все від себе можливе. ти не можеш змінити, що було раніше. але ти зможеш зробити це пізніше. можливо це просто не той час і не те місце. але ти впораєшся. ❤.
А знаєте що? Я знайшла цю пані Аллу і підписалась на неї. Молодець!!!
І взагалі, дівчата, після Фаріон мені здається прийшов час молодого покоління з таким принциповим баченням майбутнього нашої держави. Ви молодці
При переході на українську найбільше соромних моментів коли забуваєш слово, або плутаєш зі співзвучним, використовуєш русизми, або проскакує азіровщіна. Потім дуже соромно стає. Одного разу я сказала "поклади його на піл" замість "поклади на підлогу", моя колега тоді посміялась і забула, а мене ще довго переслідував цей "піл". І одного разу я вголос проговорила собі що "я не буду картати себе за помилки в мові, бо я не єдина хто зараз переходить з російської і краще суржик аніж російська". Відтоді прошло півтори роки і в мене сносна українська. Принаймні я так хочу вважати
Моя повага❤
Сносна - непогана можна сказати:)
Ви молодчина! Успіхів у опануванні української мови. Коли хтось поправляє, він більше самостверджується, ніж допомагає. Тим більше, коли ви і самі вмієте правильно сказати. Підтримую вас!
@@orohiscratch3212 поправляти- це теж допомагати! Просто потрібно розглядати це не як критику, а як те, що людина хоче допомогти
@@hannas.4502 часто допомога без запиту - лише шкодить . Чи знаєте притчу про людину, яка допомогла метелику з'явитися на світ?
Дівчата дякую за висвітлення теми сорому. Постійні розмови з собою, постійно щось не так зі мною, в моїй голові. Соромно за себе, за інших. Ця емоція присутня в моєму житті на постійній основі.
Дякую, що дали поради, як з цим жити. ❤
💯💯💯Це про мене.
До речі на рахунок часового тесту, колись прочитала про техніку 7. Тобто, коли сталась якась ситуація, за яку тобі соромно, або просто неприємна, то треба подумати як це вплине на тебе через 7 годин, 7 днів, 7 місяців і 7 років. Мені це завжди допомагає.
дякую за ідея❤😊
Візьму на озброєння 👍
Ділюсь своїм чудовим досвідом про сором. Якось вчилась кататись на скейті. Я була так захоплена, так довго хотіла почати займатись цим. Так от вчилась кататись на площі, в центрі міста, багато людей. Багато падала, на початку було так соромно, але люди навколо мене хвилювались за мій стан. Були люди які питали чи не забилась я а були і такі хто просто ігнорував. Так от, в якийсь момент я задумалась, "а якщо я побачу когось, хто так само вчиться щось робити і в нього щось не виходить, чи буду я думати якось погано про цю людину? Звісно що ні" ці думки допмогли мені, відсторонитись конкретно від мене, і побачити себе очима рандомних людей, в них свої проблеми та життя, їм взагалі не цікаво хто там як катається на площі та падає. Дивитись на себе з нейтральної точки зору іноді допомагає
Зараз вчусь їздити. Рівень мого сорому мене просто часом поглинає. Дякую вам за етер
В мене те саме. Хоч ззовні тримаюся типу впевнено, всередині - скажений страх десь налажати. Тримаймось❤
Боже, я навіть до цього не дойшла, бо мені страшно що я буду тупити і на мене хтось накричить😅Ви вже молодець 💪💪
@@irenar1178 тримаймось)
@@alla2204 ❤️
@@UlianaZaitseva в тебе все вийде. Це навичка а не суперсила, тому я думаю в тебе все буде добре. Головне не слухати чоловіків і їхні анекдоти про жінку за кермом.
Ого) Best girls всього укр.ютубу в одному кадрі))) Який гарний подарунок, і тема важлива, дякую! ❤❤❤
Який класний і теплий образ доброго Дамблдорфа. Я так гадаю, що якщо замінити ним злого внутрішнього критика, То вже буде пів справи. Дякую за ефір!
Абсолютно підтримую вас, Еммо. Інтерв'ю з Іво це всього лиш досвід, який показав його справжнє обличчя. Всі свідомі люди побачили в ньому проєкцію, яка спаплюжилася, а за нею всього лиш не зрозумілий, літній
чолов'яга-сексист. Так влаштований наш світ, більшість вводить себе і оману. Але це завжди потрібно корегувати і змінювати! ЦЕ І РОБИТЕ ВИ! ДЯКУЮ, СИЛ НАСНАГИ, ТЕРПІННЯ!
Дякую Яні, що поділились своєю історією. Я також зараз проходжу шлях водія-початківця і картаю себе за кожну найменшу помилку. І так само відчуваю відповідальність за образ жінки-водія, коли десь паркуюсь. Завжди намагаюсь стати ідеально в розмітку, щоб зайвий раз не підживлювати стереотип
Дякую. Тема 🔥
З дитинства "найкраще", що могли зробити батьки - це казати "ай-яй", "як тобі не соромно?".
Про інтервʼю з Іво Бобул - та ну! Це ж було прекрасно!
Підтримую! Задача інтерв'юера розкрити гостя і тут гість був показаний якнайкраще 😅
от і я не розумію за що Еммі соромно в інтерв'ю з Бобулом )
Точно! Еммі точно можна висловити лиш подяку за те інтерв'ю, шкода,вона цього ще поки не зрозуміла,але ми не промовчимо,ми чесно скажемо!
Молодець ❤
Я теж вважаю, що Емма достойно вийшла з ситуації з Бобулом
Супер тема! У мене рік народження починається з 19 😅 і тому виховували мене завжди бути правильною і чемною дівчинкою. І зараз коли я вже не маленька дівчинка але як же на мене впливає це виховання. Я зараз живу закордоном і так номер один це мова!!! Знаю багато слів і коли починаю говорити,потім якась помилка і все почалось, починаю себе гристи як так не правильно говорити і таке інше. Заздрю тим людям які прямі і одразу можуть сказати все що у них на думці.
Якщо ви це пропрацюєте, то вам і мову легше стане вчити. ❤️ Є прикольні відео на такі теми англійською , про помилки, як інші люди справляються з помилками, цікаво досить
Як я вас розумію! Живу вже двадцять років за кордоном, і досі роблю помилки. І, знаєте, останнім часом не соромлюсь-а вони борщ зварити не можуть, і що, їм соромно? Ні, і я не маю соромитись! Нехай той, хто ніколи не робить помилок-нехай той мене засудить😅
Крутий ефір! Все, про що ви говорили, імпонує мені, окрім кейса "великої юристки Насті Дєєвої". На мою думку, хейт вона отримала не за нюдси ( то лише привід), а за те що дуже складно зрозуміти, за які такі надзвичайні заслуги в області юриспруденції вона стала заступницею міністра в 22 роки - тобто практично одразу після отримання університетського диплому. Якось так...
У мене теж сором проявлявся найбільше саме в ситуації із керуванням машиною. Мені здавалося, що тільки я одна на дорозі тупа, а всі навколо Шумахери. Особливо жахливо я себе відчувала, коли приїхала на парковку і попала на місце не з першого разу, а з другого. Але на іншому боці біля своєї машини стояла компанія молодих хлопців і дивилася, як я паркуюся. Дивилися із презирством і насмішкою. Вони швидко втратили інтерес, навіть розчарувалися, коли я справилася із ситуацією. Сором мала б відчувати не я, а вони - що зловтішаються з людини, яка не заподіяла ніякої шкоди. Але мої щоки у той день ще довго горіли.
Я боюсь навіть почати вчити правила, бо здається, що з рештою я когось вб'ю...
@@NataHolub-fj5em у вас зрозумілий і "нормальний" (якщо можна так сказати) страх. А я не боялася когось вбити, не боялася потрапити в аварію, я боялася, що буду їхати не 80, а 40км, і позаду всі водії, які не можуть мене обігнати, будуть мене матюкати. Боялася, що занадто довго паркуюся, заважаючи машинам позаду, і всі водії в тих автівках сидять і ржуть з мене. Всі мої страхи були повʼязані не з безпекою, а із соромом, бо я ж перфекціоністка-відмінниця, а значить з першого разу як сіла за кермо маю одразу їхати ідеально. Тому ви не бійтеся, вбиває не недосконале знання правил, а безвідповідальність.
Класні дівчата, смішні та розумні)
Тема - наче про мене, - дякую, що поділились своїм відношенням. Насправді - це є проговорення шляху до самоіронії, без якої в житті ніяк.
Обіймаю всіх і кожну! Я постійно відчуваю сором за абсолютно різні речі. Дуже важко стати для себе тим самим добрим дорослим, умовним Дамблдором. А тут ще й донька росте, якій я (знову ж соромно)) не завжди можу дати потрібну підтримку і впевненість, що «тебе достатньо». Але як круто, що все це почали проговорювати в публічному просторі і таким чином ми можемо знайти цю підтримку в такий спосіб.
З тобою все окей. Це просто ситуація, маленький етап твого великого життя. В тебе все вийде, твої старання не марні, ти розвиваєшся, стаєш кращою, помиляєшся і йдеш далі, заради себе. Заради життя своєї мрії, постійно, поступово, крок за кроком. Ти неймовірна в тому, чого досягла, люблю тебе та обіймаю. Не забувай, будь ласка, наскільки ти чудова і скільки всього ти вже пройшла, ти завжди є в себе, завжди поруч, це найголовніше. Ти приголомшлива... така, яка ти є🤗❤
Ну шо не випуск, то в саме серденько і як експер терапія❤
як же обожнюю! це відчуття проговорення цих речей з акцентами на саме жіночому їх проживанні у нинішньому суспільстві🤌обожнюю всіх трьох за все♥️
Офтоп: оці салатові скляночки прикольні дуууже😍
Яночко, головне - не зупиняйтесь, запорука гарного водіння авта - це практика (власне, як і будь-чого)! Бажаю Вам успіхів!
Дякую, дівчата, за корисний випуск.
Мене мама ніколи не хвалила. А якщо я перевершувала всіх у класі, вона констатувала це, додоючи своє знецінливе "але ж ти недостатньо хороша в чомусь_іншому".
Це погана частина нашої культури, коли ти ніби до народження була ідеальна, а потім щось поламалось і тобі вказують, що це треба поремонтувати.
Бажаю всім заткнути своїх "Анжел" і розвинути внутрішніх подруг, Дамблдорів...
Кажіть собі фразу "Так буває", мені допомагає
Яна, величезне дякую, що поділились історією про дтп на парковці! Я сьогодні вдруге не склала іспит по водінню саме через парковку, і Ваша позиція надихає працювати далі!
Дівчата, дякуємо вам за таку шалену дозу підтримки! Випуск вийшов надзвичайно сестринським і теплим👏Успіхів вам у знаходженні своїх внутрішніх Дамблдорів! Всім нам мирного неба, підтримуючих людей побільше та впевненості у власних силах🙏
Дуже душевне,корисне відео про любов до себе,і допоможе тим хто боїться
Просто чудовий випуск!
Сором це просто саундтрек мого життя завжди! Дуже вам вдячна за цю розмову.
Еммо, я вдячна за надзвичайно корисні розмови, які дають розуміння процесів в голові. Вони вчать мене не боятися цього світу.
Дякую вам за обговорення цієї теми і окремо за гостю Аллу! Вона супер чудовий мотиватор! ❤
Це відео стало для мене справжнім відкриттям. Дякую за нові знання.
Дуже дякую за випуск! Така важлива тема, про яку мало говорять.
Дякую за детальний розбір теми, за те, що розповідаєте про власний досвід. Ви круті!
Дівчатка, ваші подкасти неймовірні! Обожнюю вас
А я після хейта інтервью з Иво Бобулом дізналась про Емму та Яну.) І зараз дивлюсь кожне відео, і це супер якісний контент ❤ Привіт з Харкова
Люди, які вас люблять завжди зрозуміють і підтримають у момент фак-апу. Люди, які хейтять та принижують - не заслуговують на вашу увагу. А з Дамблдором - дуже крута порада. Дякую!!! Буду практикувати.
З кожною з нас все нормально
"всі помиляються і це абсолютно нормально" - маме це я і кажу моїм учням коли вони посилаються в задачах чи розрахунках
Дякую за таку можливість згадати про себе, підбадьорити себе , подякувати собі за все зроблене❤
Панянки, дуже вдячна вам усім за цей випуск, неймовірно важливий і важкий, для мене, морально!!!
Ви - супер!!!
Обожнюю ваш канал!!
Нехай квітне український ютуб 💖❤
Я через своє оточення в дитинстві стала дуже обережною, боязкою, нерішучою. Зараз намагаюся змінити це. Алла сказала дуже круті слова: "Страх боїться дій" і вони спонукають обдумати свої думки, події, відчуття. Дякую Вам за це відео❤
Дякую своїй мамі, за те,що в дитинстві вона казала:"ти дуже красива,ти не така як всі,ти особлива")))) ❤❤❤ Дякую, дівчата,за дуже корисний і крутий випуск)
Дякую величезне за вашу працю, дівчата ви моє натхнення та підтримка, промінь надії і голос розуму в цьому вимогливому світі де вся відповідальність та сором лягають на плечі жінок❤❤❤
Сьогодні мені нічого не вдається. Я отримала багато критики щодо своєї творчої роботи і це всередині мене порушило питання, чи здатна я загалом працювати в жаданій сфері, а ще жаль до себе, цькування і решту не лагідних почуттів.
Дякую за випуск. Він допоміг мені допомогти собі❤
Люди проговорюють свої почуття - це дуже красиво❤
Я коли потрапила в дтп на першому авто, теж було дуууже соромно. Бо люди мабуть усі дивились і думали, шо ну ясно, баба за рулем, тупенна істота, хто її пустив , обезьяна з гранатой і тд... І я хотіла просто вмерли через те, що накоїла... Теж ніхто не постраждав, я просто поїхала не дочекавшись, коли дістануть шланг на заправці. Він відірвався
В мене тато керував заправками однієї компанії всього міста та області, і ця ситуація стається дуже часто, і не залежно від статі, чоловіки дуже дуже-дуже часто відривають шланг, так що не хвилюйтеся, ніхто і не згадає це взагалі... Життя 🤗
Дуже корисна тема для всіх людей з високою соціальною тривожністю. Дякую!
Еммо ви супер! Я дізналася про вас після скандалу з Іво і я надихаюся вашою сильною позицією. Доречі, дуже вам личить нова зачіска
Дівчатка, дуууже дякую! Ви супер! Надзвичайно крута тема і ваш розбір цієї теми❤
Яке круте і потрібне інтерв’ю і як шкода, що його не було у моєму підлітковому віці, але як добре, що воно зараз у доступі. Дівчата, велике дякую. 🩷
Коли я в наступний раз осоромлюся, я включу це відео, щоб його передивитися
Дякую, Еммо і Яно! Дуже важлива і чутлива тема🤗 Особлива подяка за вашого песика, таке диво сіреньке🐾🐾. Присутність у кадрі вже розвʼязує багато психологічних проблем❤
Вау, яка важлива тема. Дякую вам, дівчата! Образ Еми приголомшливо гарний і дуже природний ❤
Як завше, надактуальна тема, корисні думки і неймовірні ведучі! Щиро вам дякую!
Дякую, дівчата, завжди приємно вас послухати. Іноді відчуття сорому може бути корисним. Коли я в перший раз потрапила за кордон в віці 50+, мені було страшенно соромно за незнання мов. Відразу після повернення записалася на курси англійської, досі хвалю себе за це.
дуже рада бачити у вас Аллу
Дуже корисно інколи отак послухати, вкотре зрозуміти, що ти така не одна) потім обов'язково забути))) знову послухати і забути... Коротше, дякую, що нагадали❤️
Ваше життя - це ваша власна історія, і ви маєте право писати її так, як вам хочеться. Нехай жодні стереотипи чи нав'язані суспільством очікування не змушують вас відчувати сором чи неповноцінність. Ви маєте силу, мудрість і красу, щоб бути собою і досягати висот, яких ви бажаєте. Пам’ятайте, що справжня сила полягає у вашій унікальності та вірі в себе. Ви гідні поваги, любові та підтримки завжди.
дівчата дякую за відео, це супер важлива тема для мене і думаю для багатьох з нас❤ бажаю всім віднайти свого внутрішнього Дамболдора❤
💙💛
💙💛 Я після терапії набила собі тату . І воно для мене терапевтичне спеціальними методами я внього вклала те що лікує мене . Це мега для мене
Дуже дякую за таку класну тему відео! І обіймаю усіх у коментарях!🤗 І пам'ятаймо, ми квіточки, а усі інші хай ідуть в баню❤
Божечкі, як мені потрібно це обговорення. Дякую! Алла взагалі дуже лагідно ставить мізки на місце.
Я соромлюсь говорити, бо боюсь ляпнути щось не те. Конференції це адський ад і я завжди роблю доповіді з місця, спиною до залу, бо починаю заїкатися і червоніти. Хоча в старших класах була членом шкільного театру, ми робили вистави для дитячих садків нашого району і в школі, я любила виступати. І з друзями мене неможливо заткнути. І дипломи свої я захищала дуже впевнено. Щось трапилось 🤷♀️
Обожнюю Палає, дякую за якісне відео!
Дічата, дякую за цей випуск! Пишаюся вами! Хай квітне український ютуб!
Ммммм дякую вам дівча за такий чудовий подарунок у вигляді цього інтерв’ю ❤ дивитися та слухати вас - справжня насолода 🤗
Дуже приємно бачити Аллу у вас в гостях❤ Тема відгукується надзвичайно
Я теж намагаюсь уявити свою реакцію на такий же факап, але зроблений іншою людиною. Я б не насміхалась над тією людиною, тому я дозволяю собі помилятись.
Дякую за цінну пораду.
Дякую, що піднімаєте такі теми 💗
Відвертість про трабли за кермом, мені прям в саме серденько. Я два дні назад проїхала 8 км на «ручнику» і дуже себе сварила за це. Для мене найскладніше виявилося те, що я була з донькою, і я собі на фантазувала що я створила якусь мега небезпечну ситуацію. «Мені здавалася що я «саме та блондинка з приколів»🤦♀️
Але на щасть зробила висновки, (тепер знаю де на панелі світиться знак ручного гальма) і сьогодні спокійно їхала по своїм справам.
Тому як на мене дуже важливо посміятися над ситуацією і обов’язково зробити висновки і жити далі своє щасливе життя.
(Але я теж поки вчуся цьому).
Який крутий й дуже потрібний випуск був, кайф, найдякую вам, неймовірні, потужні жінки❤
Ви собі не уявляєте, яка я вдячна за це відео. Поїдаю себе майже кожен день за те, що щось сказала не те, чи зробила. Тепер буду намагатися не забувати про все те, що Ви порадили. Я Вас просто обожнюю. Ваші відео чекаю дуже з нетерпінням. І від часті Ви надихнули і мене на створення українномовного контенту, оскільки нехай українське перемагає.
Неймовірний випуск! Щиро дякую! Особлива подяка за історію з парковкою 😂 дякую! ❤
Це відео мені було так потрібно, щиро вам вдячна!!
Випуск глибоченно в саме серденько….🥹🥹🥹 Дякую, що поділилися своїми думками♥️♥️♥️
Ооо, як часто це почуття приходить в самий непотрібний час😅,особливо від впливу совкового виховання!
Шануймося,дівчата, бо ми того варті❤
Дякую за ефір, дівчата❤️ Дуже вчасно❤️🙏
Дівчата, дякую, важлива тема
Кіт підійшов, почув «убила кота», розвернувся і поскакав геть 😅
Не впізнала Емму, думала це старий випуск)
Така гарна, така інша, класно виглядає)
Дякую за тему і за її розкриття. Це дуже актуально для багатьох.
Про ситуації за кермом. Декілька років тому якийсь дорослий чувак на великому джипі наздогнав мене на дорозі посеред міста, затиснув біля автобуса (так, що виїхати я не могла), жестами вимагав опустити вікно, а потім хвилин 5 саркастично вичитував мене за те, що я на нескладному перехресті переплутала поворотник. Звичайно, намагався вияснити, де я, таке недолуге, змогло купити права… дєвочка-дєточка… Хоча, по суті, від моєї помилки ніхто не постраждав, не сталось ДТП тощо… А я тоді не змогла навіть слова йому заперечити, доїхала додому і розревілась вголос( З того часу я сотні разів бачила, як можуть тупити на дорозі такі великі і серйозні чуваки, і чомусь ні в кого не вистачає розуму їх так само за це принижувати. Добре, що зараз маю набагато більше впевненості в собі і вже точно зможу себе відстояти в подібній ситуації.
Блін, що б цей чувак на джипі робив в Португалії, тут або взагалі не включають поворотники, або лівий миготить, а вони повертають на право і навпаки😅
Чи вистачило б йому на всіх сил і завзяття?😂
Дякую. Дуже актуальна тема. Ви робите важливу роботу. Бо багато людей стикаються з такою проблемою. А коли з тобою таке трапляється, то здається що ти один на один з нею, що більш ні з ким таке не могло трапитися. Підняті питання прям в серденько, бо стою на роздоріжжі.
Ви, як внутнішня подружка, яка підтримає! Вдячна за вашу роботу😊
дякую, прекрасний випуск!!!! тільки добрі слова підтримки врятують світ і конкретну людину від сорому і самопоїдання)))) що б я сказала в ситуаціі Х - відібатися від себе! це велика народна мудрість, яка пройшла крізь віки і продовжує допомагати людям)
В мене теж такі історії з авто! Мені здається, що всім дуже легко це дається а мені дуже важко( дякую що ділитесь!
Обіймайте себе ментально та фізично а коли хочеться сказати про себе щось погане представте що це ви говорите дуже близькій людині або дитини якщо постійно так робити потім можна буде представляти себе і вам собі дорослій не захочеться таке казати обіймаю ніжно всіх кому це необхідно привіт з Одеси
Можна також записувати аудіоповідомлення з описом ситуації, яка викликала сором, просто для себе. Допомагає розглянути ситуацію з іншого боку.
Гарна тема.Ща життя так багато таких моментів, що коли трапляється щось подібне, я думаю: Та це ж вже було і що? Подія на парковці у мене дійсно була гостріша, бо я втекла. Я в темному здала на зад і провалила форк
Тема дуже важлива, шкода, що в моєму дитинстві і молодості не було ютубу з такими розборами.
PS. Я Інна, в мене старша донька Яна. В цьому випуску почула, що маму Яни теж звуть Інна
Мій перший партнер дуже сильно переживав, що подумають інші, що брехав навіть рідним і друзям, де він, що робить і що має. І мене постійно смикав, що я якась не така і що люди подумають. Для мене це було шоком, бо в моїй сім'ї брехня була недопустимою. Це наскільки треба не поважати себе, щоб навіть з найближчими людьми не бути собою.
Звичайно, прийняття себе - дуже довгий шлях і він триває все життя. Але у мене ще з юності було відчуття, що всім пофіг на мене і чого це я маю переживати, що хто подумає. Зараз я просто кайфую від того, коли проговорюю речі прямо, не через квітку (як кажуть в німецькомовному середовищі), коли відстоюю свої кордони, інтереси, цінності, не намагаючись бути зручною для всіх. Так, і навіть переживати помилки і позор - це нормально і класно, це шлях до кращої версії мене: професійнішої, впевненішої, щасливішої. Гумор і самоіронія також дуже допомагає, бути іноді смішною - це теж класно. Навіть вийти на прогулянку чи в супермаркет з гніздом на голові чи в якихось безглуздих штанях, які тільки вдома ношу, це така вправа, яку роблю періодично для тренування резистентності від "шо подумають" і з разу в раз переконуюсь, як всім прфіг, а навіть якщо хтось і посміхнеться моєму безглуздому вигляду, я теж посміхнусь і порадію, що хтось потішився - ось така терапія 😂
Для речі, про колишнього партнера. Там настільки було все запущено, що він, через деякий час і громадянство, і прізвище змінив, так соромився свого походження українця! Не знаю, чи допомогло це йому бути хоч трошки розслабленішим. Досі не розумію, як я могла так вляпатись і мати протягом 5 років стосунки з такою людиною. Добре, що це було в далекому минулому))
Дякую за цей випуск❤ він справді помічний на мою думку. Бажаю вам не відчувати сором❤
Коментар на підтримку всіх, хто починає водити! ❤Дівчата, все вийде! І не вірте нікому, хто скаже вам інакше, гоніть від себе таких коментаторів!
Я за кермом 3 роки, і все успішно, і я обожнюю водити, це одне з найбільших задоволень для мене. Але я ніколи не забуду який відчувала сором і страх на початку!!! Це було щось просто нереальне!😢 І не тому що в мене погано виходило, а тому що я жінка))) тому що я була зрощена на цьому зневажливому "баба за рульом як мавпа з гранатою", тому що всі знайомі чоловіки давним давно вміли водити, бо навчались ще в дитинстві в полі на батіних жигулях. А я початківець, та ще й жінка. І пофіг, що навчання в київському трафіку сьогодні це зовсім не те, що навчання в полі))) чи навіть навчання по Києву ще 10-20 років назад. Пофіг, що воджу я більш акуратно і відповідально за більшість чоловіків. Пофіг, що теорію знаю в ідеалі, на відміну від них))) все одно я відчувала і досі іноді відчуваю ось цей сором, і вимагаю від себе все робити ідеально. Після закінчення автошколи я продовжила навчатися в ютубі, дивитись купу уроків автоінструкторів. Та я і досі їх дивлюсь)) хоча ніби вже все знаю і всі можливі дорожні ситуації вже пройшла) я дивилась уроки з паркування і тренувалась вечорами на парковках. Вечорами, щоб ніхто не бачив...) уявіть рівень того стида)) а бувало приїдеш вдень на парковку і якісь мужчинки від скуки стоять і дивляться "як же вона запаркується"😂. Чи пропонують допомогти виїхати. Не завжди це погано, але оця підвищена увага до жінок за кермом мене просто виносить. Чоловіку не пропонують допомогу, не дивляться як він там паркуються, і в разі чого не скажуть зневажливо "ой, ну все понятно, це ж мужик за кермом". А от якщо ти жінка, то... ну все з тобою ясно))) і я як ошаліла навчалась і практикувалась, щоб ні в якому разі чогось не трапилось, і ніхто не сказав що це тому що я жінка. Хотіла показати, що жінки водять афігєнно))) прямо якусь місію для себе зробила в цьому))😅 якось паркувалась в селі біля базару, і зі мною була мама, то купка чоловіків не те що дивились як я паркуюсь (до слова - ідеально😊), а безпардонно витріщались))) на що моя мама була страх як обурена чого вони так глазіють))) хотіла вийти і "нагнути їм матюків"😂😂😂 ну вона не водійка, я їй просто пояснила що це звичне діло, що я вже звикла, і мені пофіг, нехай дивляться і вчаться як треба паркуватись))) доречі, це навіть не жарт, бо мій хлопець вже років 20 за кермом, але я його навчила паралельній парковці заднім ходом, яка просто дуже необхідна в умовах паркування в центрі Києва))) і він тепер всім при нагоді розповідає, що він 20 років за кермом, а я його паркуватись навчила😂😂 І ще два слова скажу за їзду з пасажирами (особливо чоловіками) які намагаються вас вчити і вказувати на ваші помилки. Постарайтесь з ними не їздити)))) бо ті, хто вміють водити, дуже рідко вміють навчати)) в мене, на щастя, був той, хто вмів навчати, це мій брат. В нього дійсно талант у водінні, і я кілька разів просила його мені допомогти на початках. Так от коли я помилялась, він давав мені помилитись, бо на помилках ми вчимося. І коли бачив як я боюсь щось зробить, як сумніваюсь в собі, сказав дуже важливі для мене слова😊. А саме "це ТВОЯ машина. Не чоловіка, не батька, не інструктора, не моя. Вона ТВОЯ. І ти можеш їздити так, як вважаєш за потрібне, а не думати хто що тобі скаже. Ти ВЖЕ водійка, в тебе буде свій стиль водіння, як почерк у кожного свій. І якщо пасажир сідає до тебе в машину, то він автоматично погоджується на те, що він тільки пасажир, а керуєш ти. І якщо ти того пасажира не питала, то нехай і не розказує як тобі їхать. Якщо щось не подобається, нехай йде пішки." І ці його слова мені неймовірно допомогли❤. Реально можу висадити якщо комусь щось не подобається 😂 а коли незнайомці питають чи не треба мені допомога виїхати з парковки, відповідаю "ні, а вам?😊". Щиро бажаю всім віри в себе і впевненості за кермом. Все вийде! Інакше і бути не може! Просто сідайте і їдьте, не переставайте навчатись і практикуватись. Помилки будуть траплятись, без цього неможливо! І так, це щоразу стрес, але він необхідний. Водіння це серйозна і небезпечна справа. І кожна помилка робить нас досвідченішими, що в майбутньому, в більш складних ситуаціях, принесе користь. Колись з посмішкою будете згадувать як соромились і боялись) Настрочила, бо мені капець як палає 😂