ДОВГОСТРОКОВІ ПРОГНОЗИ. ІНСТРУКЦІЯ З ЗАСТОСУВАННЯ.

Дуже часто ми отримуємо запитання на кшталт “Якою буде зима/весна/літо цього року” або “Це правда що на Новий рік/Різдво/8 березня будуть сильні морози?” і т. д. Ми завжди пояснюємо нашим користувачам, що точно прогнозувати з великою завчасністю неможливо і що найбільш достовірний прогноз можливий на п’ять, максимум десять діб (на більш тривалі періоди його достовірність стрімко зменшується).
Сезонні прогнози надають інформацію про основні тренди розвитку синоптичних процесів, вони не показують як буде змінюватись погода кожного дня протягом зими, наприклад, але можуть дещо розповісти про найбільш ймовірні синоптичні умови, осереднені за декілька місяців.
Треба мати на увазі, що сезонні прогнози використовуються як настанова лише для великомасштабних процесів, усереднених протягом тривалих періодів часу. Наприклад, для прогнозування шансів відхилення тренду від норми (тепліше, холодніше, нижчий тиск, підвищений тиск, ...), у континентальному чи глобальному масштабі, і ці дані є осередненими протягом 30-90 (або більше) днів. Сезонні прогнози не розкажуть вам про температуру в певному місті, у певний час із завчасністю 2 місяці, оскільки це поки що неможливо. Суть сезонних прогнозів наприклад полягає в тому, щоб розрахувати протягом січня (або будь-якого іншого місяця) середній атмосферний тиск в Північній Атлантиці (або в будь-якому іншому регіоні) і чи буде отримане значення вищим або нижчим за норму для цього місяця (нормою вважається середнє багаторічне значення, розраховане відповідно до вимог Всесвітньої Метеорологічної Організації за 30-ти річний період). Або якою є ймовірність на встановлення стійкої антициклональної погоди в лютому над Сибіром, становитиме ця ймовірність 30% або 60%, і як цей % змінюватиметься з часом (стає менш ймовірним або більш ймовірним). Це приклади інформації, яку можна отримати за допомогою довгострокових прогнозів.
Потрібно розуміти, що такі прогнози - це не одне і теж з прогнозами погоди, які ми звикли дивитись по телебаченню. Одна справа прогнозувати температуру повітря у місті на 2 або 3 дні, але зовсім інша - передбачити чи буде атмосферний тиск у січні над Атлантикою вищим або нижчим порівняно з 30-річним середнім значенням. Така інформація мало про що говорить середньостатистичному користувачеві, якому важливо знати погоду в конкретному пункті і в конкретний час, проте вона є дуже цінною для вчених кліматологів і з її допомогою вони матимуть більш чітке бачення про глобальну циркуляцію та основні синоптичні процеси у наступні декілька місяців.
Семінар «#МЕТЕОграмотність» реалізований Українським гідрометцентром ДСНС України разом з ПРООН в Україні та національним проєктом з медіаграмотності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Фільтр» за фінансування уряду Японії.