ГОДОВАНЕЦЬ | Український бестіарій
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 29 มี.ค. 2021
- Так, ми нарешті зробили відео про годованця. Ні, не довго збиралися. Майже.
☑️Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com
4731 1856 1570 5263
Твоя Підпільна Катеринка:
Настоянки "Бестіарій": / bestiariy.craft
Сергій Горбаненко. Побутова магія східних слов'ян за археологічними даними
Володимир Галайчук. Українська міфологія
Володимир Гнатюк. Нарис української міфології
Хриснаф Ящуржинський. Про перевтілення у малоросійських казках
Василь Милорадович. Нотатки про українську демонологію
☑️Підтримати Гуманітарку:
Патреон: www.patreon.com/undergroundhumanities
ПриватБанк: 5168 7573 3271 2670
Твоя Підпільна Катеринка І СВЯТКОВИЙ СТРІМ!: th-cam.com/channels/_CpYaZN-UUjoMc2p4X152g.html
Настоянки "Бестіарій": instagram.com/bestiariy.craft/
Лінк на наливки не працює (
Книжки! Книжки! Книжки!
@@xzhestx Виправили!
Добрий день! Мене звати Юлія. У мене є свій канал,я там можу розповісти про домовика. Тим паче що жінки нашого роду мають екстросенсорні здібності. Як що не побоїтеся відьми,з окупованої території то заходьте 😉
Вялике дякую за працу канала.Прывiтанне з Беларусi
Треба спробувати перенести МВС в іншу будівлю. Можливо Арсен Борисович не зможе переїхати)
Шикарно)
Оце ти чорту під хвіст солі насипав!)))
Слушно.
Дотепно, гарну ідею подали)
Відео наче про нечисть, а я ржу весь час)
хммм... "може набути форми курки з двома головами", здається, що рашка, то є великий годованець
ніт, двохголовой орел купою державних утворень використовувався. А рашка просто скопіпастила його собі, бо він був Візантійський гербом певний час.
@@user-rj7mb4hm2t з тим, що вона звиздить все до чого можна дотягнутись, я, згідний)
@@user-rj7mb4hm2t Це саме те, що зробив би годованець!
Підходить! 💙💛
Прабабця розказувала про годованця. Що аби його отримати треба носити дев'ять днів зносок під пахвою. Пам'ятаю як дід перекидав таке яйце через хату. Розказували про жінку з хутору, що вона його завела. Сама жила в горах в лісі, далеченько від села і тримала велику господарку, яку переважно ж сама й тягнула. Навіть наш молодий сусід який орав її поле, кожного року розказував як там моторошно і то про миску з молоком, хоч кота не бачив, то про зарубану курку біля хати, яку хазяйка не патрала. А ще біля бабці була "нечиста" хата, яка пустувала вже років 40, бо колись, ще при мадярах, хазяїн завів нечистого, але потім все що нажив - пропало, не залишилось нікого з родини і бажаючих зайняти дім в хорошому місці. Нас застерігали не наближатись до будинку вдень, і ходили моторошні історії про те як там вночі біснується нечистий. Завдяки цьому випуску почала згадувати те, що вже почало замулюватись з мого чудового дитинства в гірському селі) Дякую!
Зносок - яйце без жовтка. Деколи кури несуть такі безплідні, розміром з голубине яєчки. Дуже сильний ресурс (амулет, засіб) для великої кількості різних магічних діянь Їх використовують у чорній ворожбі, поробу на смерть і для виношення годованців. Якщо яйце -символ життя, зносок символ антижиття, смерті, обману. Щоб виносити годованця, одинока жінка 13 днів носить зносок за пазухою. Тоді вилупиться годованець який вночі допомагає по господарству і задовольняє господиню як чоловік. І ще відганяє від обістя іншу нечисту силу, пильнує свою територію. Щоб позбутися, нейтралізувати зносок, його треба перекинути через хату стоячи до неї спиною). Поділля центральне.
Була свідком нейтралізації зноска) Власне десь на початку 90-х років мій тато зі словами: "Ади! Дідькове насінє!" - перекинув його через хату, стоячи до неї спиною. Західне Поділля.
А як люди бачать відсутність жовтка в цілому яйці?
@@user-kq2zm2wr6d на просвіт
@@user-ij2dd5tg3w Ага! Дякую, все дитинство провела в селі, але вже забула про таку "експертизу".☺
Ха, сама в дитинстві перекидала зноски через хату))). Моя бабуся розповідала історію про якусь жінку з їхнього села, що носила зносок під пахвою, поки вилупився дідько ( точніше, дітко - так вимовляли). Через якийсь час вона хотіла його позбутися, та не знала як. То вона підпалила хату, сподіваючись, що він там згорить, і кинулася навтьоки. Аж бачить, той дітко поруч біжить і каже: Дивіться, мамо, як хата горить, добре, що ми врятувалися.
Ми жили в старовинному будинку в центрі Львова і мені в дитинстві приснився сон як діти ображають дивне створіння схоже на мову але з руками і у ві сні я його забрала додому і він оселився в кутку в годиннику з зозулею. Я нікому про це не говорила але коли щось губила то несла йому в той кут цукерку і річ знаходилась. А потім моя менша сестра сказала що бачить того, хто там сидить і описала його точно так, як я його бачила. Ми цю квартиру продали і там тепер магазин і в цьому кутку у них стоїть касовий апарат і справи ідуть добре. А ми забрали цей годинник і він перестав ходити. Тобто домовик там залишився і йому там добре
Кумедно, та в мого кума прізвище Годованець ))) .Згодом перекину йому цей відосик ) ...
От бісове дитя
Єдиний дизлайк то від кума🤔
У нас сусід - Годований))
Гмайл Фонда СЦП скинуть? хДДД
Закарпатська фамілія ГодОванець
У цей буремний час ви так тонко, ніби мимоволі, але дуже влучно вставляєте політичні коментарі, що і боляче, і радісно - дякую вам.
Я виросла в гірському селі на Воловеччині. Коли я була мала, то в нас була курка, яка постійно несла зноски (яйця без жовтка), і тато кожен день перекидав це яйце через дім, бо так треба робити, щоб зносок ( в розумінні істота) не вилупився і не жив в нас. Мій молодший двоюрідний брат навіть забрав собі яйце і пробував виносити, але ми, решта дітей, дізналися і розбили йому те яйце під пахвою.
От же ж діти, ніякої жаги до експериментів🙄
@@marymessy7140 👍
Те відчуття, коли в твоїй родині не було жодного забобону про нечисту силу. 😑 Яке в мене нудне життя.
Можливо ви мало спілкуєтеся з родиною, або від вас щось приховують 😅😅
Відносно нечистої сили важко сказати, а ось павуків у нашій сім'ї не можна було вбивали, а лише викидали.
@@galaka9390 в нас також. Вони ж бо Марію з Ісусом сховали, як ті від Ірода тікали. Так казали, але я не вбиваю бо корисні та милі істоти
@@galaka9390 +
@@volkul251 оу, мені казали, бо вони корисні і мух ловлять
Ти ба ніскільки різноманітний український бестіарій! З вами стільки всього дізнався, спасибі!
Я із Покуття. Моя прабабуся розказувала саме таку історію як дідька добути( про годуванця ніколи не чула, щоб в селі говорили, але його роль і можливості чітко підходить до годуванця). Правда його виносити могла тількі жінка. А віддати може може будь який член родини. Суть передачі полягала в тому, що треба в голос проговорити кого ти віддаєш, а людина має забрати добровільно, навіть не здогадуючись що соме вона бере . При цьому можна іти на хитрощі , коли проговорюєш то можеш назвати його не конкретно дітьком , а завуальовано .Вона розказувала оду історію. Одна сім’я мала дітька, і розкаялася, з ним договорилася ,що віддасть його. Пішли на базар продавати корову а до неї бука взяла ( дітько на нього перетворився ). Прийшли купці, корову купили. А вони й говорять. Раз купили корову то беріть і пастуха. І віддали бук. Люди забрали не здогадуючись що взяли.
А через тиждень приходять тай питають, чи не має у вас ще одного пастуха для сестри?
В нас не прийнято, щось брати задурно, бо можуть підсунути дітька)))) За все має бути плата! Так він до тебе не вчепиться.
Не знаю з чим пов'язана, але чув що треба хоча б копійку дати за річ, щоб не брати безкоштовно
Як на мене, на і нині живий звичай з того ж ряду, що за все треба плату - це заборона брати живці, паростки, насіння чи якусь рослину на розсаду не заплативши хоч копійку. Бо "рости не буде ні в нас, ні у вас".
@@evdokiiareshetnik4868 Так)
У нас теж є таке повір'я, якщо тобі щось дають/продають і кажуть :"Беріть зі всім", то треба сказати :" Не треба зі всім, мені лиш .. і назвати ту річ чи тварину що там купуєте/берете", бо "зі всім" - означає - з нечистим
Гадзвичайно цікаво, Гоголь тільки малу краплину нашого світу духів описав і то став відомий на увесь світ. Тут роботи для письменників непочатий край! А то ельфи, феї, гобліни, дракони і все не наше. Популяризуйте своє!!!😇
Наша зброя в цей момент - вподобайка на комент!
Кожному воздасця по лайках iого
Раз в житті я чула історію про годованця, тільки його називали ВиховАнок (Львівщина, тут так кажуть на це)
Коли ще була дуже мала, в будинку моєї пра-баби по вечорах часто збиралися сусідки і родички, різні старші баби і собі балакали, різні чутки-плітки, спогади. Нас, дітей, до тої розмови особливо не допускали, відправляли десь окремо бавитися або взагалі залишали вдома)) але я частенько зі своєю бабою туди попадала і одного разу чула історію, яку розказували пошепки, мені тоді волосся дибки ставало і дуже боялася зайвого руху десь вночі в хаті))
Тоді зайшла була мова про одну сім'ю - двох братів та сестри, яким на той час було десь по 45-50 років і всі були неодружені, жили всі в батьківському будинку. Ото ж історія про те, що їхня мама якось образила жінку, яка мала вихованка, і так їм той вихованок поробив, що старі скоро повмирали, а молоді лишилися самі, та ніхто пари собі не знайшов.
Розказували, як на власні очі бачили, як на колгоспному полі всі збирали якийсь врожай і клунками його кудись переносили. То та жінка, що мала вихованка, завжди набирала найбільший клунок, такий, що навіть найсильніший хлоп з місця зрушити не міг, вовтузилася над тим клунком, шось там говорила, тоді ніби яку пірїнку закидала собі на плечі і рівненько несла куди треба (типу вихованок їй навіть в фізичній праці помагав)
Я також з Львівщини. Коли була дитиною, як і ви, слухала та підслуховувала історії про вихованків. Також чула вживання слова годованець. Почувши цю інфо сьогодні та прочитавши ваш коментар, наче потрапила в дитинство, в якому була присутня різного роду містика в розповідях старших людей. Тоді це і манило і лякало. Сьогодні це теплі та приємні спогади.
@@lesyatershak7375 так, це гарні спогади, вже й багатьох тих людей нема, але згадуєш - ніби переносишся в той момент і згадуєш ті емоції і той переляк від почутого)))
Так. На Поділлі теж часто вживають "вихованець".
У селі мені доповідали про таку місцеву інструкцію, котра певно є частиною історії з годованцем, котру я почув з відео, але у формі вже самостійного ритуалу. Яйце треба взяти під пахву та тиждень його виношувати, ні на мить не випускаючи і не вживаючи харчів. Результатом буде якийсь спеціальний маленький чорт, котрий виконає від одного до декількох бажань (зважаючи на ваші взаємини, що будуть складатися). Після цього чорт іде, та починає усім довколишнім селянам робити погане, просто по своїй природі (але виношувача і його домівку не чіпає). Про душу ніякої мови не йшло, але ціна тут більш соціальна: коли у когось щось краще за інших - однозначно це мудило вивело чорта, що і йому допоміг, та напустив його на село. Ну і відношення громади до тієї хати дуже псувалось :)
Дуже цікаво про уявлення годованця як курки із двома головами. Вона (він) назовні дає своїй жертві усе для добробуту (навідь потрібних гостей, що не ходять до церкви, бо немає Томосу і то не церква), а натомість забирає собі здоров‘я, і зрештою душу жертви.
Вітаннячко авторам від слобожанців!
Тонко) Лайчище вам))
А ведь правда! Может, оно там и на самом деле рулит. Прежний контрактник, скажем, сдох, его вид приняло, и панствует у всех за спинами...
Кто в истории силен, когда на рашковском гербе сей пернатый символ шизофрении появился?
Ще зустрічав варіант неусвідомленого набуття годуванця через купівлю. Зазвичай продавець який хоче спродати годуванця без "палєва" використовує фразу "Та бери зо всім". Купляючи таким чином коня , корову чи будь який інший товар можна було отримати бонусом собі годуванця. І думаю, що окрім заздрості причиною появи міфу про годуванця може бути людська обмеженість. Тобто коли бідовий газда не може (не хоче) зрозуміти, шо аби файно газдувалось то треба від рання до ночі гарувати, та ше й з головою до діла підходити. Дякую, Євгене за чудове видиво. Дочекався)))
В дитинстві з сестрою начитались казок про домовика. Сестрі так сподобалось, що почала його підгудовувати. То молоко в мисці зоставить, то печево, то солодощі, кожен день щось ставила біля пічки. Десь через тиждень забава набридла. А ще через тиждень, сестра почала плакати в ночі, так лякалася що ледь не на стіни лізла. Тільки на годинику світилося 00:05 кричала, видиралась, плакала так ніби її ножем різали, а на ранок нічого не пам'ятала. В різні забобони батьки не вірять, тому відвели її до лікарів. В Києві на них дивились як на божевільних, вона ж бо здорова. Нормальна дитина.
Методом спроб і помилок виявили що сестра плаче тільки в бабусеному будинку.
Через пів року мої батьки ледь не посивіли. Але знайшли рішення. Вона спала на всіх ліжках по черзі (так домовик шукає де вона і в потрібний час не знаходить)
Зараз все добре. Сестра не лунатить. Здається
Яка жахлива історія! Як ви вижили за ті кошмарні пів року?
Раніше я жив у селі, в двоповерховому багатоквартирному будинку. В нас по сусідстві жило літнє подружжя, котрих зараз уже немає в живих. Жінку в селі багато хто називав відьмою, а один із сусідів узагалі завжди кепкував над нею, називаючи хвостатою чи просивши показати хвоста. Коли я ще був молодшим, то чоловік цієї жінки приходив до мого батька, щоб запропонувати комору "зі всім", маючи на увазі зовсім не приладдя, реманент тощо. Мені дуже врізалось в пам'ять, як батько наголосив на тому, що "комора зі всім" йому абсолютно непотрібна :)
жарт про гранітну плиту - чудесний! (:
Круто, підпільна гуманітарка буквально творить сучасну українську культуру. Далі будуть ляльки попс у вигляді істот бестіарію.
Мені бабуся розповідала про чорта, якого не хтів приймати в спадок мій прадід, який вирішив стати священником. Прадід ніби в голос сперечався з ним, що не хоче мати з ним справ, а той в нього на подвіррі кидався предметами побуту. Завдяки Вам згадав цю історію, яка викликала містичний жах у дитинстві. Дякую
Кльова тема. Мені про годованця бабця розповідала. Я теж завжди вважала, що подібні плітки - фантазії заздрісних сусідів. Але живучий забобон: навіть в середині 60-х у військовому містечку, де я живу (здавалося б, осередок атеїстів :-)) ходили такі чутки про одну жіночку, якій просто самотужки вдавалося давати раду з невеликою господаркою. Вона умудрялася і працювати, і город в ідеальному порядку тримати. В тих, хто намагався той город "віджати", починалися всякі негаразди в житті. А коли та жінка виїздила з частини, то сама запропонувала моїй бабці той город забрати - і все ок, нічого не сталося. Просто ділянка була ретельно удобрена і завжди вчасно оброблена. Але людям простіше списати все на "хованця".
Який багатий світ української міфології. Захоплює. Дякую за сюжет!
Дякую, Євгене, за цікаву розповідь!
Не знаю чи то був годованець, але у моєї прабабусі в Чернігівській обл. був ось такий мешканець. І однієї ночі він прийшов і душив її і вона відчула що він волохатий. І вона згадала, що в такому разі треба спитати, що мене чекає. І коли бабуся спитала, то він сказав:"нова хата". Тож незабаром бабуся збудувала сама нову хату. А коли вона померла, то всі хто ночував у тій хаті чули, як хтось стукав по швейній машинці і розлетілась по підлозі купа фото. А потім бахнув кімнатними, а потім і вуличними дверима і пішов. А на ранок побачили, що фотографія з моєю бабусею зникла. Десь років тридцять по тому я з дітьми ночувала у цій хаті. І рано, коли світало, я почула у передній як бігають дитячі ніжки. В залі всі спали і це не міг бути хтось з наших.
А ще з тією ж прабабусею була історія. У неї за три хати сусідка завжди любила, щоб до неї приходили бабусі і сиділи за розмовами чи довгенько була на вулиці, а заходила до хати завжди після 12 ночі. І якось попросила сусідка мою бабусю поночувати в тій хаті, бо та виїзджала десь на тиждень. А інша сусідка каже: -дивись, щоб не було як мені минулого разу. А та що просила, каже:- не вигадуй дурниц.Так от приходить моя бабуся ночувати в ту хату і лягає в передній, а зал був замкнений. І десь об одинадцятій вночі вона чує багацько музик: грають скрипки, бубни ціле весілля, купа голосів і вони кажуть "Ми ідьом к тєбє" відчиняється защепка і двері в залу відчиваються. Бабуся ледве встигла вскочити у чоботи і втікла звідти. Вона попросила потім мого дідуся (сина моєї прабабусі) там ночувати. Він був ще молодий тоді приходив з клубу після дванадцятої в той час нічого вже не відбувалось і він спав спокійно до ранку. Кажуть що то була погана не чиста хата, що там збирались у давнину злодії, які грабували людей і можливо там навіть когось убили чи щось таке. Зараз та хата стоїть пуста і занедбана. Цікаво, чи були такі десь випадки і як їх можна назвати?
у мене на селі була історія. якось господарі поїхали у львів, а сусідка крім догляду за обістям мала ще й варити кашу та головне її не солити, після чого відносити на дах. друга історія, теж з цим подвір'ям. якось хлопці з села вирішили накрасти грушок, але коли це зробили то їх вчепився блуд, та не могли вийти з садка до кінця дня
Радехівський район, село Сморжів. енографічна Волинь
Овва, я якраз хотіла глянути, звідки ви, бо подібну історію мені розповідала бабця, але місце дії Старосамбірський рн Львівщини.
Ще в дитинстві чув, що у людини що має нечистого якого виносив з яйця під плечем на поді постійно світить світло (електрика) і щотніби він не дає господарю відпочивати змушуючи постійно працювати. Якось так, то дуже давно було і чув один раз, та якось запам'яталося.
Прохи не про годованця, але про подібного духа. Бабуся розповідала, що перед смертю діда до неї приходив домовик. було це як раз у такому ж стані сонного паралічу. Виглядав він як здоровенний волохатий чоловік без одягу та з обличчям повністю порослив волоссям. На Донбасі є повір'я, що при зустрічі з домовиком треба питати "К худу или к добру?". Бабці він відповів протяжно та дуже низьким голосом "К худу" і за декілька днів помер дід. Після того освятили квартиру, і священник сказав повісити у кут ікону, в'язанку якихось трав та поставити склянку води, нукриту шматком хліба. І як "домовик воду зі склянки вип'є", одразу покине дім.
Херсонщіна те саме)
Так, на Херсонщні те саме чула. Якщо сонний параліч, то це хначить домовик сидить на грудях. Треба спитати "к худу или к добру?" - і тоді відпустить
Одного разу я прокинулася вночи, ковдра зповзла. Я спросоння тягну ковдру на себе, а вона наче зачіпилася за щось, не йде. Я смикнула щосили, ковдру буцімто відпустили, вона пійшла, я вкрилася, почала засипати. І тут мені на бок кладеться чиясь рука... Саме рука, долоня, пальці. Я підірвалася, ввімкнула нічник. Нікого. Маленька кімната, сховатися нема де, вхідні двері зачинені на ключ. Це був гуртожиток, я жила сама, нікого більше у кімнаті не було. Ніякіх звуків на кшталт відкриття-закриття дверей не було. Було дуже страшно. Світло я не вимикала, просідила до ранку, коли вже світати начало. І кілька наступних ночей спала при світлі. Потім якось відпустило, і більше не півторювалося. Сонного паралича не було, я двигалася вільно. Що це було, я не знаю. Але навряд чи сон - відчуття долоні на боці було дуже реальним. І дуже мало часу пройшло після того, як повернулася на бок і вкрилася, лічені секунди. Не встигла би я заснути.
Залишалась часто на вихідні, інколи сама на поверсі. І після стресу інколи траплявся сонний параліч. Ситуацію "покращували" ще щурі, які активізувались коли студенти покидали свої блоки, і коти які нявкали на сходах. Аще з вікна було видно дуже старе кладовище... Єх, романтика, аж пробрало)
Фух, заходжу до вас і трішки відпочиваю від усього трешу який несеться звідусіль...💚
Мій дідо розповідав, що колись на території Румунії було одне село, де можна було купити у пляшці дітька. Правда дітьки, яких продавали - спеціалізувалися на допомозі у різних сферах господарювання, наприклад, одні допомагали в розведенні та примноженні худоби, інші - в продажі краму на ярмарках і т.д..
Було в мене, років з 10 назад, таке, що сонний параліч ніч у ніч траплявся! Такого надивився... Зазвичай, це були постаті в темних,напівпрозорих, одіяннях, котрі стояли наді мною і голосно дихали. Одного разу, був великий чорний Губка Боб.) Звучить смішно, але в той момент це ні трохи не веселило!))
Тепер, коли зрідка і трапляється сонний параліч, то вже нікого/нічого не бачу! І добре, бо це дико страшно!
А якісь речовини приймали супутньо, які підсилюють галюцинації? ))
А якщо серйозно, то теж часто стикалась із цим ефектом. Цікаво, що лікарі пояснюють цей ефект з точки зору медицини - нічого містичного. А от священники вважають, що це демони так над праведною душею знущаються
Як же я обожнюю ваші бестіарії!!
У мене в регіоні комуняки витравили фольклор повністю. Бабуня нічого такого не розповідала, пережила голодомор.
Подяка за працю! Цікаво почути про найбільш відомих Українців у прив’язці, звісно у прив’язці до містичного аспекту.
Ото в ВР цілий табун олігархічних годуванців, або навпаки!
Краща рубрика, просто обожнюю ваші історії))
От би екранізували таке. А то Веном, всякі василиски і Джони Константини - нащо, коли можна завести Годованця?))
Дякую за цікавий контент чудовою українською мовою! 😘👍🇺🇦
Український бестіарій повернувся уррраа) Дякую за дуже цікаве і пізнавальне відео.
Мала колись років у вісімнадцять напад сонного параліча в купі з "видінням" чогось чорного мохнатого, що ніби навалилося на груди, почало мене душити, при цьому приговорюючи противним скрипучим голосом: "Домовой чок-чок, повернися на бочок". Страшно було - жах!)) При цьому я, знаючи, що таке сонний параліч, розуміла, що це саме він, і "видіння" спровоковано шаблоном, однак це не дуже допомагало)) Ті кілька секунд, що тривало оніміння, здалися вічністю. Потім ледь доповзла до вимикача, покликала батьків і ще ночі дві-три по тому відмовлялася спати в кімнаті одна. Довелося перебороти лінь і робити якусь зарядку, щоб подібне більше не повторилося.
Мене у студентські роки цей сонний параліч мучив майже два роки. Тільки починаю засинати - все, навалюється щось на груди, кожного разу думаєш: чи переживу я цей жах? Дійшло до того, що намагалася спати сидячи, але через якийсь час і в сидячій позі охоплював параліч.
@@halynapross6096 який жах
@@janeeyre342 А що, не жах?))
Колись думав, що Остап і Євген -це одна людина в різний час, з різними зачісками і бородою 😂
Йооосип босий! Не одна й та сама особа?!
Ось так і народжуються міфи))
Євгене,я б з радістю послухав про козаків характерників
Таким чином ми дійшли висновку, що десь під МВС замурована голова півня💁♀️
Дуже приємно знову вас чути і бачити.Дякую Вам .Ваші знання дуже корисні для багатьох українців.
Ніколи не чув про годованця! Дякую за випуск!
а про найвищу цінність кожного ураїнця - гранітну плиту - окрема повага і респект
велика вам дяка з Криму. В нас про годованця не говорили, але знали що можна вколоти голку над дверима, й той, хто живе в хаті змарніє. А про домового прабаба казала так - не можна хліб на столі перевертати, має стояти як в печі. Також не можна стіл лишати не прибраним після їжі навіть ненадовго, бо домового розлютиш. Пошепки казали, що оті сусіди навіть домового позбулися, тепер в них все буде погано.
Чудово! Обожнюю бестіарій.
Та треба вже по Бестіарію робити художній серіал і використати наливки у якості продакт-плейсмента)
100% !
Комікси, книжки, рухлива анімація - те, що треба!
Шкода, що не можна поставити кілька вподобайок :)
Чому ж ні ?
Три, п'ять, сім......будь ласка ! :)
Дякую за відео, цікаво було дізнатись про таку мітичну істоту, чесно не знав. Лайк та комент як підтримка україномовного контенту
Vřele děkuji za práci.
Перше це голос. Євген має голос, який саме має бути для подібних розповідей. І так,він,цей голос,мені дуже подобається. Друге це гумор тут і зараз. Третій плюс це оформлення. Дяка вам!
ЗАВЖДИ Дуже цікаво Вас слухати, а саме: розповіді, про походження, значення- багатьох забутих тлумачень і значень українських слів, згадування традицій, і пояснення походження значення слів з обрядів, міфології; про семантику слів, з щоденного використання ).
Пишу, щоб бачили це всі!
Дякую за вашу роботу!!!
Як цікаво, який багатющий наш епос! Дякую дуже каналу за цікаву розповідь.
Дякую вам величезне за те, що робите) Якщо матимете нагоду, то запишіть, будь ласка, відео про потерчат)
Я пам'ятаю, як у 6 класі якийсь твір на українській літературі про них настільки вразив, що я навіть через багато років не можу забути)
А мені в дитинстві тільки в дідову баню було страшно заходити, ))) бо там різні напасті жили )))...скільки ж казкових і страшних уявлень мене позбавили, жаліючи дитячу психіку )))... Хоч бабуся любили про хатню нечисть розповідати, та про те, як із нею ужитися )))))
і як з нею ужитися?
@@user-wr6dj3sv8e )))) є багато способів, але в більшості це всіляко задобрити...та повага до особистого простору "співмешканця" )))... А ще заговори, та це вже окрема тема ))))
А розкажіть, будь ласка!
@@Vlad_Nomad )))
Домовиків підгодовувати, залишаючи смаколики в кутку хати, де тихо і затишно...
Не лаятись, бо лайка лякає домашніх духів, а от якщо вони нашкодили ( щось в господарстві йде не по плану), то лаятись потрібно (страшними словами, матюками)))))
Ні в якому разі не обертатись, коли в пустій хаті чуєш своє ім'я, то вони кличуть, і якщо дати слабину, почнуть (через сни) перетягувати тебе у свій світ....ууууууу
А ще, треба неодмінно користуватись різними заговорами і замовляннями в побуті, тоді вони тебе чують і розуміють, що з тобою краще не шуткувати, бо ти знаєш про їхнє існування і , якщо що, застосуєш брудну лайку і перестанеш підгодовувати )))))))
Та всі вони, по суті, уособлення наших пращурів які завжди поруч, але тих, хто вже давно помер, і встиг забути, що ви рідня....тому вони із задоволенням допомогають, але чутливі і вередливі як маленькі діти...
заведу годованця і хай притягує додому оцю наливку "Бестіарій"
Ням-ням ❤️ підпільно смакую гуманітарку)) Дуже цікаво )))
А я в дитинстві пробувала виростити собі годованця зі зноску, щоб з ним дружити й гратися, але випадково його розчавила на третій день😄. До того ж, я його носила в нагрудній кишені, а не під рукою, бо було незручно.
Але в моїй родині його називали чортиком, а не годованцем. Таку назву я тільки тут почула... і добре, що розчавила😁
Можна багато серіалів типу Салему зробити за мотивами нашої міфології. Перша інтеграція це супер!
Цікаво, що досить багато читав в дитинстві, але про годованця чую вперше
Рада зустрічі, дякую за випуск, тримаймося разом, Україно !
Моя бабуся розказувала подібні історії, але як називала-не пам"ятаю. Точно, що він в виді чорного кота вдень, живе на поді і треба йому давати несолену їду. Як його неправильно годувати, то він буде робити зло в господарці, гримотіти на поді. Вилуплюється з яйця, яке треба гріти за пазухою. Це Рожнятівщина, івано-Франківська обл.
Мені одна знайома розповідала, що в неї на дачі є кімната, в якій різні люди час від часу відчувають симптоми сонного паралічу (наче хтось сів на груди і не можуть ворухнутись). Одного разу вона була на тій дачі на кухні і в двері хтось постукав. Вона відкрила двері, а там нікого не було.
Випуски стають все цікавіше. Дякую за роботу.
Було дуже цікаво!
Надзвичайно радію новим відео!
Дякую!
Як був малий,бувало, бачив у селі інколи кури несли маленькі яйця.
Мені бабця розповідала, що якщо таке яйце під пахвою виносити 9 днів, то з нього вилупиться чорт)
назву "годованець" не чув, але тепер бачу, що воно все споріднене)
Я в дитинстві читала у якомусь з передплатних дитячих журналів сучасну (на той час) казку на основі міфу про годованця. Там школяр «висидів» дідька з яйця, носячи його під пахвою.
неймовірно круте відео, спасибі вам!
щодо досвіду: годованців не бачили, проте у сім'ї є дивна річ, яку моя бабуся (її батьки родом з Лемківщини) робить. щоразу, коли щось зникає, вона перевертає порожню склянку і промовляє : "віддай, дідьку, мою шкоду, бо ся друлю з моста у воду".
вітаю з вашим першим днем народження! дякую вам за вашу працю!
Тричі ловив себе на думці, що то сурйозна оповідь (ти нє повєрішь....) Шикарно
Це нас ще трохи з дитинства не відпускає))
Хороші мої, яка я рада, що ви з'явилися! 💛💙
Дякую за випуск!
ДЯКУЮ за дуже цікаву інф.
Ваш канал - СУПЕР!!!
Ви просто нереально розширюєте межі мого пізнання про наших бестіаріїв.
Люблю всяку чортівню фольклорну ,дякую за роботу )
Як я скучив за бестіарієм, моя улюблена рубрика. Думав, що вже закінчилися)
Стільки цікавої інформації з класним гумором та під неповторний баритон-ну просто розширення свідомості !
100%
Справа в тому що суперздібності є у всіх людей, але у більшості (майже всіх) вони компенсовані соціальністю або творчістю, їх можна знайти, проявити та розвити, але дуже складно опанувати, а ще складніше усвідомити, тому будь-які кроки до їх "виховання" будуть вважатися нелюдяними. А всі ці магічні істоти за суттю сублімація: перекладання з "хворої" голови на здорову, позбавитися неконтрольованих суперздібностей можна тільки через їх усвідомлення та прийняття, а якщо щось залишиться - вивчити якусь допоміжну професію (на кшталт мольфара).
Менше знаю - краще сплю. Усі незрозумілі звуки вночі списую на хом'яка.
Дуже здорова позиція😉
Мабуть, годованець може перекидатися й на хомʼяка.
@@o.z ні,ні,ні! Я цього не знаю і далі сплю спокійно! ;)
🤣🤣🤣🤣🤣👏
Радий бачити.
Брат розповідав, що в нас в квартирі бачив кота, який його вкусив... Я завжди списувала на те, що це йому приснилось... От сиджу і думаю...
Дякую, одне з найцікавіших відео з Бестіарію (після Мавки, звичайно).
А сонний параліч якось раз був, бачила як тінь людини йшла кімнатою (спочатку тільки чула кроки, бо був поза моїм полем зору) а коли опинився перед мною повернувся до мене обличчям я побачила свого чоловіка (який мирно спав в мене за спиною), тільки тоді змогла рухатись і щось говорити, розбудила чоловіка і ще довго не могла заспокоїтись. Знаю що таке сонний параліч але тоді було дууже страшно)
Дякую за такі цікавезні відео!
Нещодавно зайшла Ваш канал та дуже зацікавив. Дякую за якісний україномовний контент))) Щодо домашньої нечисті (це радше про домового духа), в моїй родині прийнято з нею вітатися коли заходиш у оселю, щоб не бешкетувала. "Здоров'я нашій хаті. Домовичку, вітаю/привіт. Я повернулася(вся)/вдома". А також, коли приходиш в гості до будь-кого "Здоров'я Вашій хаті та її хазяїну (мається на увазі домовий дух, а не господар оселі)". Я помітила, що коли не вітаюсь з домашньою нечістю, трапляється щось не дуже приємне, то тарілка зі столу впаде, то потрібна річ, що впала на підлогу, не може знайтись, як на мить відвернусь від неї, а потім з'являється на столику з дрібницями (хоча я живу сама зараз).
Якщо годованець та компанія існують, тоді краще звоніть Геральду із Рівії ;)
Уааааауууууууу! Я люблю пити😋 Куплу собі таку наливку обов'язково!
Вітаю з Днем народження! В моїй родині є такий спосіб шукати загублені речі- пов'язати на ніжку стільця червону нитку, примовляючи: "мишка, мишка, пограй та віддай". Річ може знайтися і відразу, і через тиждень... Ритуал має гарний психологічний ефект. Людина заспокоюється, перестає нервувати. Тобто, користь таки є.😉
Дякую! Дуже цікаво й пізнавально!)
#аваковчорт
Було цікаво. Творчих удач 🌻
Мама розповідала, що бабуся перед смертю бачила, у кутку чоловіка і спитала його «на худе чи на добре?» він сказав на «худе», і через якийсь час бабуся померла.
Гречно дякую. І Вітання з рочком. Успіху й наснаги.
Чудово, що повернулись до бестіарію ! Доброго ВАМ здоровля ! Дякую за роботу!
Рада Вас бачити і чути. Дякую за Вашу роботу.
Історія до колекції з Кіцманщини (Чернівецька обл.). Тут годувальника називали чортом або чортиком. Його можна було виносити. У курей є така особливість: в них є періоди, коли вони несуть яйця, останнє яйце в такому періоді може бути дуже маленьким (величиною з перепелине яйце). Ось таке яйце людина мала носити під пахвою, доки звідти не вилупиться чорт. Такий чорт збагачував сім’ю, в обмін на душу після смерті того, хто ним володів. Міг передаватися в спадок як свідомо, так і несвідомо (як правило, онукам). У разі, якщо в домі у такого господаря ночував хтось чужий, то такий чорт міг його вночі душити, таким чином, проганяючи з дому.
Що відео, що коменти - чудові! Дякую всім за релакс після важкого тижня.
Коли переїхала до нової квартири одної ночи прокинулася від того що хтось душить. В очі кинулась великп постать чоловіка. Я не могла ні кричати, ні розмовляти. Самого чоловіка я не бачила, тільки тінь. Вже якось крикнула "матір Божа", воно мене перекривляло писклявим голосом і пішло в іншу кімнату. Наступної ночі те саме сталося з моєю донькою. До цого відео думала що це чорт.
І як? Ви досі живете в цій квартирі?
Та то сонний параліч, наукою пояснено, раптом що)
Так, живу я і досі в тій самій квартирі, після того випадку ходила до церкви. Моя прабабуся розмовляла з домовим, навіть за лапку гладила, казала що лапка в домового як в кота, тільки м'якіща. Вона вірила в те якщо до тебе прийшов домовий то це або до лиха, або до щастя. Прабабуся друже віруюча і смілива людина тому вона таки спитала"на худа или на добро?", у відповідь почула кривляння. Вона одразу зрозуміла що на біду. Так і сталося. Через 2 дні її сестра потрапила в лікарню.
Коли мені про це розповіла я не повірила, тепер вірю. Ще один доказ того що те що зміною сталося це не сон.
до речі, інші коментатори теж часто згадують про те що старші люди коли бачать годованця запитують його "на худе чи на добре?"
Вперше чую про цю істоту. А от відео вийшло дуже хорошим :