автобіографічна історія "Побачення" - В. Гжицький | 1946 рік.

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 20 ธ.ค. 2024

ความคิดเห็น • 10

  • @yasya_yas
    @yasya_yas 5 หลายเดือนก่อน

    Самая трогательная история, которую мне довелось услышать... Так радостно за человека, что это всё правда случилось наяву, и он вернулся домой.
    Своей искренностью и теплотой ты подарил новую жизнь давней истории, незабываемое прочтение ❤

    • @tihonrubyshev
      @tihonrubyshev  5 หลายเดือนก่อน

      Да, тут дословно лишь правда, человек реально пережил такую историю возвращения.
      Спасибо тебе большое ❤❤❤

  • @hariton_osh
    @hariton_osh 5 หลายเดือนก่อน

    Неймовірний текст... Чи твоє читання зробило його настільки проникливим 🥹 Щасливий кінець, то є добре ❤️

    • @tihonrubyshev
      @tihonrubyshev  5 หลายเดือนก่อน

      Дякую, мені дуже приємно ❤

    • @hariton_osh
      @hariton_osh 5 หลายเดือนก่อน

      @@tihonrubyshev Виходить, що між Орисею і Матвієм 19 років різниці, він у сім'ї був наймолодшим?

    • @tihonrubyshev
      @tihonrubyshev  5 หลายเดือนก่อน

      @@hariton_osh Саме так. Їх в сім'ї було четверо дітей

    • @hariton_osh
      @hariton_osh 5 หลายเดือนก่อน

      @@tihonrubyshev Ось так одне рішення Осипа зробило його щасливим на все життя) А як у Прохора склалось? Аж жаль мені його... Все чесно, але трохи жаль

    • @tihonrubyshev
      @tihonrubyshev  5 หลายเดือนก่อน

      @@hariton_osh Ну от він ще живий, перед моїм від'їздом бачились у Львові. Я все життя з ним спілкуюсь, на роялі грати навчив мене саме він. Але от Осипа він не пробачив, з того 1946-го і дотепер він не пробачив, одного його...