по "бракованій комірці". Згідно показів JK BMS опір балансувального дроту на першій комірці дуже сильно відрізняється від опору інших дротів. Це ознака того, що опір контакту на перетинці між першою та другою комірками нижчий, ніж на інших перетинках. Саме це може приводити до розбалансування комірок. Можлива причина різного опору: різниця по висоті між комірками, заусенці на перетинках, дефекти поверхні клем. Рекомендації: 1. розжитися міліомметром, заміряти опір між клемою акума та перетинкою на кожному з контактів 2. маніпулюючи перетинками, їх положенням, зусиллям затяжки досягнути максимально близької величини опору контакту на кожній з клем. проходив я все це, й опісля чималого геморою з перетасуванням "рідних" перетинок повністю відмовився від використання дорстких перетинок на користь гнучких. Бо в домашніх умовах ідеально те вирівнять дуже важко.
@@itop опір балансувальних проводів періодично змінюється трохи. Я думаю то через температуру мабуть. Типу поки з якоїсь комірки струм перекачується в інші то дріт підігрівається і змінюється його опір. А так як перша пішла трошки вверх то її балансувальні дроти були задіяні довгий час і тому їх опір змінився. Хоча при нагріві опір мав би збільшуватись. Короче було б добре дійсно перевіряти опір з'єднань. Було б тільки чим міряти
@@kasyanov.v у балансувальних дротах не ті струми, щоб воно помітно грілося. А от на перетинках якраз струми великі, й опір контакту між перетинкою та клемою може змінюватися, для жорстких перетинок - з причини теплового розширення. Тому дуже рекомендую десь розжитися оригінальним YR-1035 та помірять (нажаль, неоригінальний на таких малих опорах помітно бреше).
@@itop ну в принципі да. Там дроти хоч і тоненькі але на настільки щоб від одного ампера грілись. На рахунок перемичок то ці мені також не сильно подобаються. Да вони струм великий здатні пропустити. Але жорсткість їхня це механічне навантаження на клеми, поганий контакт з клемами. Навіть думав робити з алюмінію м'якого з вигином і нормальним круглим отвором. Покращив би цим контакт з клемами та частково зняв навантаження на клеми. Але все таки алюміній трохи гірший опір має.
@@kasyanov.v Китайці виробляють гнучкі перетинки з набору мідних пластин десь 0.3-0.5мм товщиною, збирають у пакет 2-2.5мм. На алі вони є в асортименті, але треба ловити ціну та розпродаж, бо регулярна ціна не дуже гарна. Ну, як варіант - можна узять не готові перетинки, а набір таких тонких пластин й набрать потрібну товщину, це дешевше може вийти, але вони, здається, нелуженими продаються. Алюміній мені особисто не дуже подобається, бо все одно жорсткий, якщо взять потрібний перетин (він жеж буже більшим за мідь)
@@itop самому робити не варіант бо немає можливості зпаяти кінці в одне ціле. А якщо буде наприклад 6 пластин по 0,3 мм то найменший опір буде саме в нижньої яка до клеми прижата а між іншими буде додатковий перехідний опір. Але то мабуть не так важливо. Можливо колись прикуплю гнучкі. А на рахунок алюмінію то не такий він жорсткий. Товщина 2 мм. По ширині міліметрів 35-40 треба. Він принаймні вісімкою без проблем в гнеться і за рахунок м'якості щільно притиснеться до клеми.
А за зарядку : спробуйте зменшити напругу заряду, якщо це можливо в зарядному, і виставити в БМС менший поріг початку балансування, 3,3В це багато, я ставив на 3В, поставте хоча б 3,2В
@@Dmytro_Hek напруга 27,7вольт. Наче не висока. На рахунок балансування то пробував по різному. І від 3 пробував і від 3,3 і навіть 3,4 пробував. Поки що спостерігаю як краще
В мене балансування по замовчанню стояло на 3,5 так його і залишив. І теж спостерігав збільшення дельти в кінці зарядки, але потім все вирівнюється і працює добре.
@@Dmytro_Hek в моєму немає датчиків. Понизив оберти і замінив решітку і працює значно тихіше. Він має захист від перегріву тому навіть якщо на максимум розігнати то все норм повинно бути.
@@Dmytro_Hek наче да. Але є бажання поставити регулятор обертів по температурі. Типу щоб коли інвертор вмикає вентилятор без потреби на то то вентилятор починав крутитись на малих обертах а далі регулювались оберти по температурі. Наприклад запустився холодильник і вентилятор включається секунд на 10 бо побачив великий пусковий струм. З терморегулятором буде так само тільки на мінімальних обертах. А вже якщо буде якийсь реальний нагрів то тоді буде збільшувати оберти.
старт балансування на 3,3 В мабуть замало він буде тільки задрачувати бо це нижче напруги покою, мабуть треба починати десь з 3.38 - 3.4 В Так то цю напругу треба виміряти бо вона може бути від 3.26 до 3.36 В OVPR точно високо якщо вже ключами вимкнуло - то має тримати доки не просяде до напруги покою (треба виміряти) без вимірювання хоча-б на 3.36 В UVPR 3.05 В SOC 0% 2.95 В UVP 2.85 В Power off 2.6 В charge OTP 55 discharge OTP 55
Балансування підняв до 3,4 бо реально переливання з пустого в порожнє. По решті параметрів дякую за цифри. Нижні всі також задумуюсь підняти бо нижче 3 вольт там вже особливо нічого цікавого немає.
@@kasyanov.v , > Балансування підняв до 3,4 бо реально переливання з пустого в порожнє. Хто вам це сказав? Чи хто вам це порадив? Чи ви вимірювали струми балансування?
А уявляєте як в готових батареях відбувається і користувач немає змоги це перевірити. Щодо налаштувань 3,55В це у вас виставлений захист і після нього вимикається зарядка(байдуже яка напруга батареї), все працює як налаштовано, захист можна і вище поставити 3,6-3,65, я балансував при напрузі 3,45В довго(теж один акумулятор швидше зарядився), а потім вже заряджав до 14.4В (12,8В батарея) і всі акумулятори нормально заряджалися з меншим розбігом. зарядіть спочатку до 3,45Х В, а вже коли різниця буде хоч 0,02В (але швидше буде просто повільно збільшувати напругу на ЗП) вже можна підіймати напругу до 3,5-3,6В на елемент (звісно напруга має бути нижчою за напругу захисту)
@@bodyanone5156 не бачить люди що відбувається і в батареї і сплять собі спокійно а не парять голову собі. Тут мабуть пасивний балансир на кілька ампер гарно б по верху балансував поки інші доганяють. Воно то в принципі і так балансується нормально коли заряд зупиняється. Просто напрягає те що так одна комірка вирішила стрибнути вверх. З nmc такого непомічав. Там якщо одна комірка вискакує на десятку вверх то це вже дуже погано. Але там поведінка трохи інша.
@@kasyanov.v це нормально, бо ви їх не балансували перед збіркою, виставіть напругу захисту 3.65В, з напругою ЗП 27,7В(хоча спершу 27.4В) як і було, потім через певний час перевіряйте напругу, балансування буде довгим і струм зарядки потрібно зменшити(після приблизно 3,43В на елемент)
@@bodyanone5156 воно в принципі так все і відбувається за єдиної умови що верхня межа не 3,65 а трохи нижче. Напруга на зарядному 27,7 струм в кінці немає потреби знижувати бо він і так низький в кінці зарядки. Воно по ідеї циклічно вмикає і вимикає заряд і при цьому постійно балансує комірки забираючи зайву напругу з "вискочки". По ідеї то буде продовжуватись поки не вирівняються комірки. Але для початку подивлюсь як поведе себе та перша комірка при наступній зарядці.
@@kasyanov.v Дивно що при такій напрузі одна банка підскочила в верх до 3.65В. Варіанта два: або в цій комірці набагато менша ємність ніж в інших, або вона приїхала до вас з більшим відсотком заряду ніж інші і треба дати акумулятору гарно відбалансуватись.
@@11Andriy приїхали з однаковою напругою всі. До тисячних вольта однакові були. Теоретично може бути через те що вона була трохи тепліша під час заряду бо найближче до зарядного.
@@kasyanov.v Принципі вони і повинні розбігатись, нижче 3.000В і вище 3.400В але наскільки сильно? Я коли розряджав то в момент відключення по низькій в мене були такі значення: 1 - 2.560В 2 - 2.626В 3 - 2.689В 4 - 2.503В Різниця між комірками 0.184В. Вважаю що це добрий показник, заряджаю до 3.500В або в сумі 14.0В, сильно не розбігаються, балансування починається при різниці 0.010В і від 3.4В на комірках.
1) Яка різниця в напрузі у вас була між елементами, що вона так ваз розбурхала та занепокоїла? 2) Якого, вибачте, не знаю як це сказати, ви ставите балансування на одиниці мілівольт? Навіщо ви це робите і чим керуєтесь? 3) Чому ви так обмежуєте роботу активного балансиру?, Чи ви не розумієте, як, коли і для чого він працює, ну чесно?
@@Scorry 1. На 7 комірках в районі 3,42 і на одній 3,60. Майже 0.2 вольта різниці мене насторожило. 2. Балансувати до мілівольт потреби немає. За замовчуванням було 5 мілівольт. Я експериментував з різними. Від 1 мілівольта до 10. Вивод зробив такий. Чим менша дельта тим меншим струмом треба балансувати інакше буде переганяти з одної комірки в іншу без толку. Поки що не вирішив яка дельта оптимальна. 3. Тут не зовсім зрозумів що маєте на увазі. Обмежую по напрузі початку балансування? Чи що ви мали на увазі?
@@kasyanov.v , 1. На кінці заряду при максимальному струмі всяке буває, але там крива насичення дуже крута і треба зважати на зарядний струм. Якщо струм великий, то й різниця по напрузі може бути значною. Там нехай працює пасивний балансир, чи разом із активним, а про здоров'я елементів можна щось казати, коли вони вистояться на топ-заряджанні, а потім хоча б доби дві-три без навантаження. 2. > буде переганяти з одної комірки в іншу без толку. Давайте ми спочатку визначимо, в чому сенс переганяти струм та ємність, а потім скажете, чи є в тому сенс, добре? Я не розумію, навіщо там навіть 10 мВ, насправді. Будь-який нормальний балансир працює з різницею 50-100 мВ, закінчує працювати на 10 мВ, і ніхто від цього не помирає, не нервує і не виробляє для цього нові контролери та нові мікросхеми. Не забувайте, що у вас елементи всі мають різну початкову ємність. Ще не варто забувати, що зайве балансування це як полірування леза у ножа: умовно якщо порівнювати, то ніж має різати, а не мати дзеркальну крайку. Не забувайте також, що більша частина ємності як батареї, так і елементів, припадає на дельту напруг 3,1-3,3 В, і тут різниця напруг між елементами вкрай мала. Балансування по топу має сенс для того, щоб елементи мали приблизно однаковий електрохімічний стані старіли приблизно однаково. Балансування внизу, де напруга нижча за 3,0 В, аж впритул до напруги вимкнення, яку я умовно визначаю за 2,75 В, має сенс для того, щоб рятувати елементи з низькою ємністю від провалу в стан, де вони надто розряджені. І коли ви обмежуєте напругу знизу, ви відрізаєте рятівний круг для елементів, коли вони, не дай боже, опиняться без вашої уваги на довгий термін. Це відповідь на третє питання.
@@Scorry ну я б не сказав що там великий струм зарядки в кінці. В мене зарядка на 35 ампер. В кінці коли напруга вискочила до 3,6 вольт струм був 2-3 ампера. Але через крутизну кривої заряду то можливо і цього вже багато. Хоча я думав що на таку ємність 2-3 ампера це капля в морі. Про збільшення дельти треба подумати. Дійсно більшість бмс і балансирів які без налаштувань балансують до 30 мВ Декілька зустрічав що до 10мВ. То шліфування точно зайве. Мені було цікаво вирівняти комірки наприклад до 2-3мілівольт і подивитись як вони поведуть себе без балансування розряджаючись до 3-3,1 вольт. Типу якщо ємність однакова то і при 3 вольтах розбаланс буде мінімальним.
@@Scorry про балансування знизу. Я думав то потрібно в основному щоб вислати з батареї все що можна малим струмом не допускаючи зупинки розряду через слабшу комірку.
@@kasyanov.v , > Мені було цікаво вирівняти комірки наприклад до 2-3мілівольт і подивитись як вони поведуть себе без балансування розряджаючись до 3-3,1 вольт. Ну в мене такі елементи. Тиждень стоять без навантаження, різниця 1-3 мВ. Мене воно гріє, коли вони стоять без навантаження? От чесно - ні. А вас грітиме? 🙂
На рахунок браковоної - варіант, робити верхне балансування, з'єднати всі ячейки пораллельно - зарядити до 3.5в і залишити на пару годин. Потім знов 3.5в і знов залишити. Так буде однакове насищення всіх єлементів.
@@petrovukr з ящика всі були однакові по напрузі до тисячної вольта тому щось не прийшло в голову так балансувати. Тим більше заряджати струмом 20 ампер ємність 2200-2300 А•год то трошки довго було б. Поки що поспостерігаю. Якщо буде і далі чудити то спробую доводити заряд до повного струмом 1 ампер з одночасним балансуванням. Потроху відбалансує. Але можливо то дійсно через те що перша комірка тепліша була через близькість з зарядкою.
@@kasyanov.vВони були до тисячної, але це напруга зберігання, 3.25-3.3в а треба завести у стан, де вже мінімальний розбіг по ємкості - буде відображений різною напругою.
@@petrovukr не знав такого. Думав раз однакова напруга то далі вже балансир нехай контролює. Тай перша зарядка наче без проблем була. Хоча саме закінчення процесу я не бачив. Можливо так само було а потім балансир вирівняв напругу поки я не бачив.
Разработчик не даром все это придумал большие обороты и решетка сопротивления на выходе,это что бы выдув шел не сквозняком на выход а ударялся об решетку и завихрялся при этом одлаждал не только по центру но и по бокам.единственное что не учитывает производитель что наши граждане любят нулевое потребление и максимальную отдачу.
по "бракованій комірці". Згідно показів JK BMS опір балансувального дроту на першій комірці дуже сильно відрізняється від опору інших дротів. Це ознака того, що опір контакту на перетинці між першою та другою комірками нижчий, ніж на інших перетинках. Саме це може приводити до розбалансування комірок.
Можлива причина різного опору: різниця по висоті між комірками, заусенці на перетинках, дефекти поверхні клем.
Рекомендації:
1. розжитися міліомметром, заміряти опір між клемою акума та перетинкою на кожному з контактів
2. маніпулюючи перетинками, їх положенням, зусиллям затяжки досягнути максимально близької величини опору контакту на кожній з клем.
проходив я все це, й опісля чималого геморою з перетасуванням "рідних" перетинок повністю відмовився від використання дорстких перетинок на користь гнучких. Бо в домашніх умовах ідеально те вирівнять дуже важко.
@@itop опір балансувальних проводів періодично змінюється трохи. Я думаю то через температуру мабуть. Типу поки з якоїсь комірки струм перекачується в інші то дріт підігрівається і змінюється його опір. А так як перша пішла трошки вверх то її балансувальні дроти були задіяні довгий час і тому їх опір змінився. Хоча при нагріві опір мав би збільшуватись. Короче було б добре дійсно перевіряти опір з'єднань. Було б тільки чим міряти
@@kasyanov.v у балансувальних дротах не ті струми, щоб воно помітно грілося. А от на перетинках якраз струми великі, й опір контакту між перетинкою та клемою може змінюватися, для жорстких перетинок - з причини теплового розширення. Тому дуже рекомендую десь розжитися оригінальним YR-1035 та помірять (нажаль, неоригінальний на таких малих опорах помітно бреше).
@@itop ну в принципі да. Там дроти хоч і тоненькі але на настільки щоб від одного ампера грілись.
На рахунок перемичок то ці мені також не сильно подобаються. Да вони струм великий здатні пропустити. Але жорсткість їхня це механічне навантаження на клеми, поганий контакт з клемами. Навіть думав робити з алюмінію м'якого з вигином і нормальним круглим отвором. Покращив би цим контакт з клемами та частково зняв навантаження на клеми. Але все таки алюміній трохи гірший опір має.
@@kasyanov.v Китайці виробляють гнучкі перетинки з набору мідних пластин десь 0.3-0.5мм товщиною, збирають у пакет 2-2.5мм. На алі вони є в асортименті, але треба ловити ціну та розпродаж, бо регулярна ціна не дуже гарна. Ну, як варіант - можна узять не готові перетинки, а набір таких тонких пластин й набрать потрібну товщину, це дешевше може вийти, але вони, здається, нелуженими продаються.
Алюміній мені особисто не дуже подобається, бо все одно жорсткий, якщо взять потрібний перетин (він жеж буже більшим за мідь)
@@itop самому робити не варіант бо немає можливості зпаяти кінці в одне ціле. А якщо буде наприклад 6 пластин по 0,3 мм то найменший опір буде саме в нижньої яка до клеми прижата а між іншими буде додатковий перехідний опір. Але то мабуть не так важливо.
Можливо колись прикуплю гнучкі.
А на рахунок алюмінію то не такий він жорсткий. Товщина 2 мм. По ширині міліметрів 35-40 треба. Він принаймні вісімкою без проблем в гнеться і за рахунок м'якості щільно притиснеться до клеми.
А за зарядку : спробуйте зменшити напругу заряду, якщо це можливо в зарядному, і виставити в БМС менший поріг початку балансування, 3,3В це багато, я ставив на 3В, поставте хоча б 3,2В
@@Dmytro_Hek напруга 27,7вольт. Наче не висока. На рахунок балансування то пробував по різному. І від 3 пробував і від 3,3 і навіть 3,4 пробував. Поки що спостерігаю як краще
В мене балансування по замовчанню стояло на 3,5 так його і залишив. І теж спостерігав збільшення дельти в кінці зарядки, але потім все вирівнюється і працює добре.
@@oleksipro дякую за відповідь. Значить не я один
Скоріше інвертор піде в захист, бо не побачить обертів вентилятора, на де-яких стоять датчики хола
@@Dmytro_Hek в моєму немає датчиків. Понизив оберти і замінив решітку і працює значно тихіше. Він має захист від перегріву тому навіть якщо на максимум розігнати то все норм повинно бути.
@kasyanov.v ну тоді не погано!
@@Dmytro_Hek наче да. Але є бажання поставити регулятор обертів по температурі. Типу щоб коли інвертор вмикає вентилятор без потреби на то то вентилятор починав крутитись на малих обертах а далі регулювались оберти по температурі. Наприклад запустився холодильник і вентилятор включається секунд на 10 бо побачив великий пусковий струм. З терморегулятором буде так само тільки на мінімальних обертах. А вже якщо буде якийсь реальний нагрів то тоді буде збільшувати оберти.
Чого видаляти комент? Я ж порадив як зробити, чи не подобається, що я називаю все своїми іменами?
@@Dmytro_Hek я не видаляю жодні коменти. Можливо ви там щось не то написали і ютуб сам його видалив? Ссилки може якісь або матюки.
старт балансування на 3,3 В мабуть замало він буде тільки задрачувати бо це нижче напруги покою, мабуть треба починати десь з 3.38 - 3.4 В Так то цю напругу треба виміряти бо вона може бути від 3.26 до 3.36 В
OVPR точно високо якщо вже ключами вимкнуло - то має тримати доки не просяде до напруги покою (треба виміряти) без вимірювання хоча-б на 3.36 В
UVPR 3.05 В
SOC 0% 2.95 В
UVP 2.85 В
Power off 2.6 В
charge OTP 55
discharge OTP 55
Балансування підняв до 3,4 бо реально переливання з пустого в порожнє. По решті параметрів дякую за цифри. Нижні всі також задумуюсь підняти бо нижче 3 вольт там вже особливо нічого цікавого немає.
По OTP також мабуть 70 забагато. Чомусь з заводу при виборі lifepo4 цей параметр був ще більший що мене насторожило.
@@kasyanov.v це дійсно дивно бо будь-яка літієва хімія до 60 градусів але 60 варто ставити тільки якщо датчики добре вклеєні у батарею на герметику.
@@avotaramoja2937 в мене один датчик між комірками посередині (в прорізі ізолятора) а другий на краю біля стінки. Але 70 то точно багато.
@@kasyanov.v ,
> Балансування підняв до 3,4 бо реально переливання з пустого в порожнє.
Хто вам це сказав? Чи хто вам це порадив? Чи ви вимірювали струми балансування?
А уявляєте як в готових батареях відбувається і користувач немає змоги це перевірити. Щодо налаштувань 3,55В це у вас виставлений захист і після нього вимикається зарядка(байдуже яка напруга батареї), все працює як налаштовано, захист можна і вище поставити 3,6-3,65, я балансував при напрузі 3,45В довго(теж один акумулятор швидше зарядився), а потім вже заряджав до 14.4В (12,8В батарея) і всі акумулятори нормально заряджалися з меншим розбігом. зарядіть спочатку до 3,45Х В, а вже коли різниця буде хоч 0,02В (але швидше буде просто повільно збільшувати напругу на ЗП) вже можна підіймати напругу до 3,5-3,6В на елемент (звісно напруга має бути нижчою за напругу захисту)
@@bodyanone5156 не бачить люди що відбувається і в батареї і сплять собі спокійно а не парять голову собі.
Тут мабуть пасивний балансир на кілька ампер гарно б по верху балансував поки інші доганяють. Воно то в принципі і так балансується нормально коли заряд зупиняється. Просто напрягає те що так одна комірка вирішила стрибнути вверх. З nmc такого непомічав. Там якщо одна комірка вискакує на десятку вверх то це вже дуже погано. Але там поведінка трохи інша.
@@kasyanov.v це нормально, бо ви їх не балансували перед збіркою, виставіть напругу захисту 3.65В, з напругою ЗП 27,7В(хоча спершу 27.4В) як і було, потім через певний час перевіряйте напругу, балансування буде довгим і струм зарядки потрібно зменшити(після приблизно 3,43В на елемент)
@@kasyanov.v Що ви маєте на увазі під словами "...коли заряд зупиняється""?
@@bodyanone5156 то я мав на увазі коли бмс відключила зарядку то балансир швидко вирівняв напругу.
@@bodyanone5156 воно в принципі так все і відбувається за єдиної умови що верхня межа не 3,65 а трохи нижче.
Напруга на зарядному 27,7 струм в кінці немає потреби знижувати бо він і так низький в кінці зарядки. Воно по ідеї циклічно вмикає і вимикає заряд і при цьому постійно балансує комірки забираючи зайву напругу з "вискочки". По ідеї то буде продовжуватись поки не вирівняються комірки.
Але для початку подивлюсь як поведе себе та перша комірка при наступній зарядці.
Яка напруга заряджання виставленна у вас на контролері заряду?
@@11Andriy 27.7 вольт
@@kasyanov.v Дивно що при такій напрузі одна банка підскочила в верх до 3.65В. Варіанта два: або в цій комірці набагато менша ємність ніж в інших, або вона приїхала до вас з більшим відсотком заряду ніж інші і треба дати акумулятору гарно відбалансуватись.
@@11Andriy приїхали з однаковою напругою всі. До тисячних вольта однакові були.
Теоретично може бути через те що вона була трохи тепліша під час заряду бо найближче до зарядного.
@@11Andriy 3.55 в автора виставлено було в цьому відео, а напруга зарядки 27,7В ну тут очікувано себе поводить плата захисту...
@@kasyanov.v Принципі вони і повинні розбігатись, нижче 3.000В і вище 3.400В але наскільки сильно? Я коли розряджав то в момент відключення по низькій в мене були такі значення:
1 - 2.560В
2 - 2.626В
3 - 2.689В
4 - 2.503В
Різниця між комірками 0.184В. Вважаю що це добрий показник, заряджаю до 3.500В або в сумі 14.0В, сильно не розбігаються, балансування починається при різниці 0.010В і від 3.4В на комірках.
1) Яка різниця в напрузі у вас була між елементами, що вона так ваз розбурхала та занепокоїла?
2) Якого, вибачте, не знаю як це сказати, ви ставите балансування на одиниці мілівольт? Навіщо ви це робите і чим керуєтесь?
3) Чому ви так обмежуєте роботу активного балансиру?, Чи ви не розумієте, як, коли і для чого він працює, ну чесно?
@@Scorry 1. На 7 комірках в районі 3,42 і на одній 3,60. Майже 0.2 вольта різниці мене насторожило.
2. Балансувати до мілівольт потреби немає. За замовчуванням було 5 мілівольт. Я експериментував з різними. Від 1 мілівольта до 10. Вивод зробив такий. Чим менша дельта тим меншим струмом треба балансувати інакше буде переганяти з одної комірки в іншу без толку. Поки що не вирішив яка дельта оптимальна.
3. Тут не зовсім зрозумів що маєте на увазі. Обмежую по напрузі початку балансування? Чи що ви мали на увазі?
@@kasyanov.v ,
1. На кінці заряду при максимальному струмі всяке буває, але там крива насичення дуже крута і треба зважати на зарядний струм. Якщо струм великий, то й різниця по напрузі може бути значною. Там нехай працює пасивний балансир, чи разом із активним, а про здоров'я елементів можна щось казати, коли вони вистояться на топ-заряджанні, а потім хоча б доби дві-три без навантаження.
2. > буде переганяти з одної комірки в іншу без толку.
Давайте ми спочатку визначимо, в чому сенс переганяти струм та ємність, а потім скажете, чи є в тому сенс, добре? Я не розумію, навіщо там навіть 10 мВ, насправді. Будь-який нормальний балансир працює з різницею 50-100 мВ, закінчує працювати на 10 мВ, і ніхто від цього не помирає, не нервує і не виробляє для цього нові контролери та нові мікросхеми. Не забувайте, що у вас елементи всі мають різну початкову ємність. Ще не варто забувати, що зайве балансування це як полірування леза у ножа: умовно якщо порівнювати, то ніж має різати, а не мати дзеркальну крайку. Не забувайте також, що більша частина ємності як батареї, так і елементів, припадає на дельту напруг 3,1-3,3 В, і тут різниця напруг між елементами вкрай мала.
Балансування по топу має сенс для того, щоб елементи мали приблизно однаковий електрохімічний стані старіли приблизно однаково.
Балансування внизу, де напруга нижча за 3,0 В, аж впритул до напруги вимкнення, яку я умовно визначаю за 2,75 В, має сенс для того, щоб рятувати елементи з низькою ємністю від провалу в стан, де вони надто розряджені. І коли ви обмежуєте напругу знизу, ви відрізаєте рятівний круг для елементів, коли вони, не дай боже, опиняться без вашої уваги на довгий термін. Це відповідь на третє питання.
@@Scorry ну я б не сказав що там великий струм зарядки в кінці. В мене зарядка на 35 ампер. В кінці коли напруга вискочила до 3,6 вольт струм був 2-3 ампера.
Але через крутизну кривої заряду то можливо і цього вже багато. Хоча я думав що на таку ємність 2-3 ампера це капля в морі.
Про збільшення дельти треба подумати. Дійсно більшість бмс і балансирів які без налаштувань балансують до 30 мВ Декілька зустрічав що до 10мВ. То шліфування точно зайве. Мені було цікаво вирівняти комірки наприклад до 2-3мілівольт і подивитись як вони поведуть себе без балансування розряджаючись до 3-3,1 вольт. Типу якщо ємність однакова то і при 3 вольтах розбаланс буде мінімальним.
@@Scorry про балансування знизу. Я думав то потрібно в основному щоб вислати з батареї все що можна малим струмом не допускаючи зупинки розряду через слабшу комірку.
@@kasyanov.v ,
> Мені було цікаво вирівняти комірки наприклад до 2-3мілівольт і подивитись як вони поведуть себе без балансування розряджаючись до 3-3,1 вольт.
Ну в мене такі елементи. Тиждень стоять без навантаження, різниця 1-3 мВ. Мене воно гріє, коли вони стоять без навантаження? От чесно - ні. А вас грітиме? 🙂
3.3В - початок балансування, це не правильно, 3.40 В-3.42 В робить.
@@petrovukr вже виставив 3,4
На рахунок браковоної - варіант, робити верхне балансування, з'єднати всі ячейки пораллельно - зарядити до 3.5в і залишити на пару годин. Потім знов 3.5в і знов залишити. Так буде однакове насищення всіх єлементів.
@@petrovukr з ящика всі були однакові по напрузі до тисячної вольта тому щось не прийшло в голову так балансувати. Тим більше заряджати струмом 20 ампер ємність 2200-2300 А•год то трошки довго було б.
Поки що поспостерігаю.
Якщо буде і далі чудити то спробую доводити заряд до повного струмом 1 ампер з одночасним балансуванням. Потроху відбалансує. Але можливо то дійсно через те що перша комірка тепліша була через близькість з зарядкою.
@@kasyanov.vВони були до тисячної, але це напруга зберігання, 3.25-3.3в а треба завести у стан, де вже мінімальний розбіг по ємкості - буде відображений різною напругою.
@@petrovukr не знав такого. Думав раз однакова напруга то далі вже балансир нехай контролює. Тай перша зарядка наче без проблем була. Хоча саме закінчення процесу я не бачив. Можливо так само було а потім балансир вирівняв напругу поки я не бачив.
Разработчик не даром все это придумал большие обороты и решетка сопротивления на выходе,это что бы выдув шел не сквозняком на выход а ударялся об решетку и завихрялся при этом одлаждал не только по центру но и по бокам.единственное что не учитывает производитель что наши граждане любят нулевое потребление и максимальную отдачу.
@ЮлияБахова-щ4ж також про це думав. Але чому б не поставити розсіюючу решітку після вентилятора щоб вона розбивала потік ?
Юліє, навіщо ви цю дурню кажете?