Більше корисного в інстаграм: instagram.com/mom.knows.how/ Лекція про ритми, сон і вкладання дитини тут: secure.wayforpay.com/payment/ritmi Інші лекції про базові потреби дитини тут: momknowshow.wayforpay.link/
Те що ви говорите на початку відео дійсно викликає трохи бажання посперечатися з вами у коментарях, бо все-таки деякі діти дійсно справляються з певними задачами складніше через діагнози, але додивилась відео для себе зрозуміла вашу думку так, що інколи батьки, щоб не старатись більше виправдовують усе діагнозами або ж просто здаються, коли можна працювати і згладжувати ситуацію. Бо загалом дійсно, якщо не вчити користуватись дитину посудом, ходити на горщик, а потім усім казати, що в неї якийсь розлад, то і ви і дитина повірите в це, а навіть здорова людина, навіть доросла, повірить, що з нею щось не так, якщо постійно їй про це казати і ставитись до неї як до людини з особливостями. І підтримую про надмірну кількість навʼязаних товарів для спрощення життя батьків, манежі, щоб гралась і не вилазила, супер пупер музикальні іграшки де дитина просто натискає кнопку і там на 40 хв концерт з миготіння вогників, музики і дьоргання іграшки. Звичайно це все може бути, бо дорослі не роботи і інколи виникає потреба, щоб трошки можна було відволікти дитину, але це не для того, щоб на якомога на довше здихатись її. Взагалі у ваших відео прослідковую думку, що для дітей важливий графік у житті, стабільність, відчуття безпеки і можливість досліджувати цей світ, вони тоді правда більш спокійні, гарно їдять, сплять, чудово розвиваються. Мені це усе дуже імпонує)
Я все життя жила і думала, що те, що зі мною - відбувається зі всіма. І ніколи не звертала на це увагу. Як ви розумієте, ще років 10-15 тому цим питанням не займались достатньо. А потім я випадково почула про РДУГ і почала цікавитись цим питанням. І що? Це зіпсувало мені життя? НІ, мені стало навпаки легше жити, розуміючи, що це не зі мною щось не так, а просто я така народилась. Я не вважаю себе якоюсь хворою, з діагнозами, це просто відкрило мені очі.
@ я вас розумію і через сучасний стиль життя - я і багато моїх подруг теж підозрюємо в себе РДУ(г). Але це зовсім не те саме, що з самого дитинства сказати дитині «ти цього не можеш, бо ти особлива / з діагнозом / відстаєш», бо вона просто не навчена до горщика 🤷🏻♀️
@ ігнорування проблем теж не добре, тому як сказано в відео, класно коли батьки помічають це в дитинстві і займаються з дитиною, щоб покращити якість її життя
Був проведений експеримент і робили МРТ людині з РДУГ і без, і знаєте що? Там були зовсім різні знімки, у жінки з РДУГ деякі частки мозку були не задіяні. Що скажете про це? Батьки були такі погані і так погано займались розвитком дитин, що аж мозок перестав функціонувати? Яка взагалі у вас є кваліфікація, щоб знімати подібні відео? Диплом психолога? Якщо я не помиляюсь, то психолог діагнози не ставить і тим паче іх не спростовує. Не лізьте туди, де ви не розбираєтесь. Бо лише псуєте свою репутацію
@@Вікторія-п1б а ви взагалі в курсі що дітям ці диагнози ставлять через одного на тому факті, що дитина не може зосередитись, активна чи ще щось? Може це ви не зрозуміли про що мова?
Тобто ви заперечуєте такі діагнози як РАС, РДУГ, інші розлади? І вважаєте, що це просто погане виховання? Про 90 % дітей з діагнозами - це ви як порахували взагалі? Ви маючи приклад своєї здорової розвиненої дитини, зараз всерйоз звинуватили всіх батьків з не такими розвиненими дітьми в поганому вихованні? Може в якихось випадках і батьки недопрацювали, але ви що - проводили їх дітям обстеження психіатричне, що ось так спростовуєте діагнози?
@@Mom_knows_how ви можете ввести в оману батьків, особливо тих, хто вперше має дитину. Для діагнозів є чіткі симптоми і критерії, це не просто поганий сон чи затримка мовлення... без досвіду їх можна пропустити, і якраз розуміння особливостей дитини дає розуміння, як його корегувати.
Ви дістали своєї мети, мети хайпу над біллю батьків. Особливо початком відео. Якщо зараз прийти до дитячого садка, там не буде 90% дітей з діагнозами. Згідно стандартів інклюзивної освіти в групі повинно бути тільки три. Ви не зробите з нейровідмінної людини нейротипову. Безперечно, завданням батьків є дати максимальний розвиток і в першу чергу прийняття себе. Більшість батьків нейровідмінних дітей мають набагато більше знань чим ви. Бо дуже багато вчаться, і не на марафонах. Якщо мати, яка зіткнулась з постановою діагнозу попала на відео такого «експерта», як ви отримають єдине, - почуття провини у батьків дітей нейровідмінних дітей. І ще зависання і пошук «чарівної таблетки» І так. Те, що ваша дитина прекрасно все робить не тільки ваша заслуга. Ви відноситесь до популяції батьків, які народили нейротипову дитину. А пропагування здорової нації прекрасне, але не такими словами. Бо нейровідмінна дитина не дорівнює не здорова. Тим паче дитина з інвалідністю наприклад по відсутності мовлення або зору, теж може бути здоровою. Щодо туалету та підгузку ви праві, це єдиний вірний шлях. Але є безліч дітей, які мають інші причини проблем з туалетом. В том числі травматичні, депресивні розлади, проблеми ЖКТ, особливості розвитку сенсорної системи. Про розвиток мовлення ой скільки я бачила батьків, які слухали таких експертів а потім в 6 років зробили МРТ, де є пошкодження мовленнєвої зони мозку. І як би ви не розвивали дитину, щоб не робили, тут треба інший підхід. І так, більшість батьків нейровідмінних дітей робили і роблять все, що ви описуєте. Бо це така елементарна база, про яку знають більшість батьків нейровідмінних дітей. Не кожна дитина може стати здоровою! Не кожна дитина може стати «нейротиповою». І у вас більшість дітей такі ідеальні, бо їх нейротипових просто більше. А не приймати і ховати свої особливості, це прямий шлях до депресивних розладів. Щодо діагнозів, ви абсолютно не в темі. Ви не маєте ніякого права стверджувати і говорити людям, що в їх дітей немає діагнозу. Ви не лікар. Стан батьків, які зіткнулись з діагнозом. І не наважуються зняти той самий підгузок ж в стані «зависання». І добре що у ваших клієнтів все абсолютно вийшло. Але я думаю, що ви просто не знаєте інші варіанти, коли не вийшло. Вам про це просто не відомо. І ваша освіта психолога пройшла десь повз. Ваші наротиви дуже схожі на російську тенденцію. Бо якщо мама буде робити все що ви сказали, але не вийде. Що вона буде відчувати? Здогадайтесь самі. Ваше відео вже розлетілось по експертній спільноті, про вас вже знають, дуже жаль що в Україні пропагують такі наративи. Бо хайпувати на темі «робіть все вірно і буде типова здорова дитина» це за граню зла. Бажаю вам виховати психологічно здорову дитину, бо ще не факт що вийде. Бо скоріш за все ваша дитина не зможе спілкуватись з нейровідмінними дітьми. А із стає все більше, і буде ще більше. Якось так. Не все що ви сказали не вірно, проблема в тому як ви це доносите. Дуже не толерантне, дискримінаційне і шкідливе відео. Дуже жаль що на разі немає впливу на відео в ютубі в Комітеті журналістської етики. Але рано чи пізно прийде цей час.
@@Ira_from_Ukraine дякую за ваше повідомлення. Мету хайпу досягнуто не було, як можете побачити з переглядів, та й не було її. Певно, ви не зрозуміли мою думку, чи я її дуже довго доносила. Я бачу - і це існує - величезну кількість дітей яких тримають в підгузках до 3х, дають пустушку до 3-5 років і возять в візочках до 5-7 років… Потім до цих, як ви кажете, нормотипових дітей чудово «ліпляться» діагнози, бо вони дійсно мають відставання і інакшість. Чи є це дійсно? Можливо. Чи можна було цього уникнути чи зменшити - думаю, так. От про це і мова: коли вже на прийомі а педіатра за 1-2 скаргу ставиться «діагноз» замість намагання зрозуміти дитини і хоча б спробувати зробити щось згідно її потребам.
@ Дякую що прочитали. Педіатр не має права ставити психіатричні чи неврологічні діагнози. Щоб встановити психіатричний діагноз, треба пройти довгий та складний діагностичний (-ні)скринінг (-ги). Треба стояти в черзі на них, можна і півроку. Лягати в лікарню. І не всі дитячі психіатри в Україні мають право їх проводити. І не всі вміють. А потім стається чудо, і в дитини знімається діагноз РДУГ чи РАС. І о боги, я вилікувала аутизм. Аутизм це не хвороба. А насправді, встановлений діагноз був не вірно. Ще є купа суміжних діагнозів таких як НОСІ, про який ніхто навіть не чув в Україні, хоча в МКБ та DSM є. Є коморбідність до РАС та РДУГ. І це саме той варіант, коли може лікар, навіть самий професійний помилитись. Бо лінія поведінки та симптоми схожі з РАС. Але батькам про це не відомо. І вони точно не винні. А громадські діячі з аутизму роками безоплатно розповсюджують цю інформацію по лікарням та педіатрам. Але ці памʼятки знімають зі стін. І тільки в цьому році сімейні лікарі стали питати та просити мене провести їм навчання. Тому тенденція йти до логопеда та лікарів при мінімальному порушенні краща, аніж чекати чогось. Або думати, що це зі мною, як з мамлю мамою щось не так. Бо краще зробити обстеження глибинне один раз і нічого не знайти, чим знайти пухлину чи гліозне складне ураження, епілептичне ураження, що викликає смерть. Коли єдиним симптомом була затримка мовленнєвого та психічного розвитку та порушення загального аналізу крові. Треба діяти, бо це рулетка. Але в першу чергу обстежуючи дитину. І так, ви праві, не треба тримати дитину в підгузку і дійсно не треба лінуватись. Але лінь це часто симптом розпачу та важкого депресивного стану, стану відторгнення ситуації, відсутності сторонньої допомоги та постійне звинувачення матері в тому що вона погана. Не лінь. Після віку 6-13 років у дитини вже, на жаль, мало що можна зробити суттєво у розвитку мовлення. Хоча і трапляються іноді дива. Тому так, діяти треба. Але не так. Не звинувачуючи батьків. У вас є знання, для нормотипових дітей підійде все, я впевнена. Але будь ласка не чіпайте тему нейровідмінних. Якщо зможете. Бо треба мати в першу чергу знання про підтримку батьків, а це навчання глибинної роботи з травмою. Ці фахівці сертифіковані і мають напрями, наприклад як CCT і велику кількість годин суперізій. Їх одиниці. Дякую за увагу. З повагою, громадська діячка з питань аутизму в Україні, травмотеоапевт, Член Національної сітки захисту дітей в ЄС.
Більше корисного в інстаграм: instagram.com/mom.knows.how/
Лекція про ритми, сон і вкладання дитини тут: secure.wayforpay.com/payment/ritmi
Інші лекції про базові потреби дитини тут: momknowshow.wayforpay.link/
Це такі важливі речі !! Дякую що ви це публікуєте. Нехай це відео знайде як можна більше майбутніх мам ❤
Те що ви говорите на початку відео дійсно викликає трохи бажання посперечатися з вами у коментарях, бо все-таки деякі діти дійсно справляються з певними задачами складніше через діагнози, але додивилась відео для себе зрозуміла вашу думку так, що інколи батьки, щоб не старатись більше виправдовують усе діагнозами або ж просто здаються, коли можна працювати і згладжувати ситуацію. Бо загалом дійсно, якщо не вчити користуватись дитину посудом, ходити на горщик, а потім усім казати, що в неї якийсь розлад, то і ви і дитина повірите в це, а навіть здорова людина, навіть доросла, повірить, що з нею щось не так, якщо постійно їй про це казати і ставитись до неї як до людини з особливостями.
І підтримую про надмірну кількість навʼязаних товарів для спрощення життя батьків, манежі, щоб гралась і не вилазила, супер пупер музикальні іграшки де дитина просто натискає кнопку і там на 40 хв концерт з миготіння вогників, музики і дьоргання іграшки. Звичайно це все може бути, бо дорослі не роботи і інколи виникає потреба, щоб трошки можна було відволікти дитину, але це не для того, щоб на якомога на довше здихатись її.
Взагалі у ваших відео прослідковую думку, що для дітей важливий графік у житті, стабільність, відчуття безпеки і можливість досліджувати цей світ, вони тоді правда більш спокійні, гарно їдять, сплять, чудово розвиваються. Мені це усе дуже імпонує)
@@meow638 прочитала усе! Дякую, за те що додивились і зрозуміли ідею! Підтверджую вашу думку!
Я все життя жила і думала, що те, що зі мною - відбувається зі всіма. І ніколи не звертала на це увагу. Як ви розумієте, ще років 10-15 тому цим питанням не займались достатньо. А потім я випадково почула про РДУГ і почала цікавитись цим питанням. І що? Це зіпсувало мені життя? НІ, мені стало навпаки легше жити, розуміючи, що це не зі мною щось не так, а просто я така народилась. Я не вважаю себе якоюсь хворою, з діагнозами, це просто відкрило мені очі.
@ я вас розумію і через сучасний стиль життя - я і багато моїх подруг теж підозрюємо в себе РДУ(г). Але це зовсім не те саме, що з самого дитинства сказати дитині «ти цього не можеш, бо ти особлива / з діагнозом / відстаєш», бо вона просто не навчена до горщика 🤷🏻♀️
@ ігнорування проблем теж не добре, тому як сказано в відео, класно коли батьки помічають це в дитинстві і займаються з дитиною, щоб покращити якість її життя
Був проведений експеримент і робили МРТ людині з РДУГ і без, і знаєте що? Там були зовсім різні знімки, у жінки з РДУГ деякі частки мозку були не задіяні. Що скажете про це? Батьки були такі погані і так погано займались розвитком дитин, що аж мозок перестав функціонувати? Яка взагалі у вас є кваліфікація, щоб знімати подібні відео? Диплом психолога? Якщо я не помиляюсь, то психолог діагнози не ставить і тим паче іх не спростовує. Не лізьте туди, де ви не розбираєтесь. Бо лише псуєте свою репутацію
@@Вікторія-п1б а ви взагалі в курсі що дітям ці диагнози ставлять через одного на тому факті, що дитина не може зосередитись, активна чи ще щось? Може це ви не зрозуміли про що мова?
Вікторія, ваш коментар дуже слушний. Я згодна з вами.
@@Mom_knows_howне через одного, а у 16,5 % дітей у віці 8 років
Тобто ви заперечуєте такі діагнози як РАС, РДУГ, інші розлади? І вважаєте, що це просто погане виховання? Про 90 % дітей з діагнозами - це ви як порахували взагалі? Ви маючи приклад своєї здорової розвиненої дитини, зараз всерйоз звинуватили всіх батьків з не такими розвиненими дітьми в поганому вихованні? Може в якихось випадках і батьки недопрацювали, але ви що - проводили їх дітям обстеження психіатричне, що ось так спростовуєте діагнози?
@@galynab9140 діагнози існують 🤷🏻♀️ як і шанс виростити дитину без них. І лише ви обираєте сторону, на якій ви хочете бути
@@Mom_knows_how ви можете ввести в оману батьків, особливо тих, хто вперше має дитину. Для діагнозів є чіткі симптоми і критерії, це не просто поганий сон чи затримка мовлення... без досвіду їх можна пропустити, і якраз розуміння особливостей дитини дає розуміння, як його корегувати.
@@galynab9140я лише прагну звернути увагу на те, що існують дії якими можна СПРОБУВАТИ ЗАПОБІГТИ діагнозам
Ви дістали своєї мети, мети хайпу над біллю батьків. Особливо початком відео. Якщо зараз прийти до дитячого садка, там не буде 90% дітей з діагнозами. Згідно стандартів інклюзивної освіти в групі повинно бути тільки три.
Ви не зробите з нейровідмінної людини нейротипову. Безперечно, завданням батьків є дати максимальний розвиток і в першу чергу прийняття себе. Більшість батьків нейровідмінних дітей мають набагато більше знань чим ви. Бо дуже багато вчаться, і не на марафонах.
Якщо мати, яка зіткнулась з постановою діагнозу попала на відео такого «експерта», як ви отримають єдине, - почуття провини у батьків дітей нейровідмінних дітей. І ще зависання і пошук «чарівної таблетки» І так.
Те, що ваша дитина прекрасно все робить не тільки ваша заслуга. Ви відноситесь до популяції батьків, які народили нейротипову дитину.
А пропагування здорової нації прекрасне, але не такими словами. Бо нейровідмінна дитина не дорівнює не здорова. Тим паче дитина з інвалідністю наприклад по відсутності мовлення або зору, теж може бути здоровою.
Щодо туалету та підгузку ви праві, це єдиний вірний шлях. Але є безліч дітей, які мають інші причини проблем з туалетом. В том числі травматичні, депресивні розлади, проблеми ЖКТ, особливості розвитку сенсорної системи.
Про розвиток мовлення ой скільки я бачила батьків, які слухали таких експертів а потім в 6 років зробили МРТ, де є пошкодження мовленнєвої зони мозку. І як би ви не розвивали дитину, щоб не робили, тут треба інший підхід.
І так, більшість батьків нейровідмінних дітей робили і роблять все, що ви описуєте. Бо це така елементарна база, про яку знають більшість батьків нейровідмінних дітей.
Не кожна дитина може стати здоровою! Не кожна дитина може стати «нейротиповою».
І у вас більшість дітей такі ідеальні, бо їх нейротипових просто більше.
А не приймати і ховати свої особливості, це прямий шлях до депресивних розладів. Щодо діагнозів, ви абсолютно не в темі. Ви не маєте ніякого права стверджувати і говорити людям, що в їх дітей немає діагнозу. Ви не лікар.
Стан батьків, які зіткнулись з діагнозом. І не наважуються зняти той самий підгузок ж в стані «зависання». І добре що у ваших клієнтів все абсолютно вийшло. Але я думаю, що ви просто не знаєте інші варіанти, коли не вийшло. Вам про це просто не відомо.
І ваша освіта психолога пройшла десь повз. Ваші наротиви дуже схожі на російську тенденцію. Бо якщо мама буде робити все що ви сказали, але не вийде. Що вона буде відчувати? Здогадайтесь самі.
Ваше відео вже розлетілось по експертній спільноті, про вас вже знають, дуже жаль що в Україні пропагують такі наративи. Бо хайпувати на темі «робіть все вірно і буде типова здорова дитина» це за граню зла. Бажаю вам виховати психологічно здорову дитину, бо ще не факт що вийде. Бо скоріш за все ваша дитина не зможе спілкуватись з нейровідмінними дітьми. А із стає все більше, і буде ще більше. Якось так. Не все що ви сказали не вірно, проблема в тому як ви це доносите. Дуже не толерантне, дискримінаційне і шкідливе відео. Дуже жаль що на разі немає впливу на відео в ютубі в Комітеті журналістської етики. Але рано чи пізно прийде цей час.
@@Ira_from_Ukraine дякую за ваше повідомлення. Мету хайпу досягнуто не було, як можете побачити з переглядів, та й не було її. Певно, ви не зрозуміли мою думку, чи я її дуже довго доносила. Я бачу - і це існує - величезну кількість дітей яких тримають в підгузках до 3х, дають пустушку до 3-5 років і возять в візочках до 5-7 років… Потім до цих, як ви кажете, нормотипових дітей чудово «ліпляться» діагнози, бо вони дійсно мають відставання і інакшість. Чи є це дійсно? Можливо. Чи можна було цього уникнути чи зменшити - думаю, так. От про це і мова: коли вже на прийомі а педіатра за 1-2 скаргу ставиться «діагноз» замість намагання зрозуміти дитини і хоча б спробувати зробити щось згідно її потребам.
@ Дякую що прочитали. Педіатр не має права ставити психіатричні чи неврологічні діагнози. Щоб встановити психіатричний діагноз, треба пройти довгий та складний діагностичний (-ні)скринінг (-ги). Треба стояти в черзі на них, можна і півроку. Лягати в лікарню. І не всі дитячі психіатри в Україні мають право їх проводити. І не всі вміють. А потім стається чудо, і в дитини знімається діагноз РДУГ чи РАС. І о боги, я вилікувала аутизм. Аутизм це не хвороба. А насправді, встановлений діагноз був не вірно. Ще є купа суміжних діагнозів таких як НОСІ, про який ніхто навіть не чув в Україні, хоча в МКБ та DSM є. Є коморбідність до РАС та РДУГ. І це саме той варіант, коли може лікар, навіть самий професійний помилитись. Бо лінія поведінки та симптоми схожі з РАС. Але батькам про це не відомо. І вони точно не винні. А громадські діячі з аутизму роками безоплатно розповсюджують цю інформацію по лікарням та педіатрам. Але ці памʼятки знімають зі стін. І тільки в цьому році сімейні лікарі стали питати та просити мене провести їм навчання. Тому тенденція йти до логопеда та лікарів при мінімальному порушенні краща, аніж чекати чогось. Або думати, що це зі мною, як з мамлю мамою щось не так. Бо краще зробити обстеження глибинне один раз і нічого не знайти, чим знайти пухлину чи гліозне складне ураження, епілептичне ураження, що викликає смерть. Коли єдиним симптомом була затримка мовленнєвого та психічного розвитку та порушення загального аналізу крові.
Треба діяти, бо це рулетка. Але в першу чергу обстежуючи дитину. І так, ви праві, не треба тримати дитину в підгузку і дійсно не треба лінуватись. Але лінь це часто симптом розпачу та важкого депресивного стану, стану відторгнення ситуації, відсутності сторонньої допомоги та постійне звинувачення матері в тому що вона погана. Не лінь.
Після віку 6-13 років у дитини вже, на жаль, мало що можна зробити суттєво у розвитку мовлення. Хоча і трапляються іноді дива. Тому так, діяти треба. Але не так. Не звинувачуючи батьків.
У вас є знання, для нормотипових дітей підійде все, я впевнена. Але будь ласка не чіпайте тему нейровідмінних. Якщо зможете. Бо треба мати в першу чергу знання про підтримку батьків, а це навчання глибинної роботи з травмою. Ці фахівці сертифіковані і мають напрями, наприклад як CCT і велику кількість годин суперізій. Їх одиниці.
Дякую за увагу. З повагою, громадська діячка з питань аутизму в Україні, травмотеоапевт, Член Національної сітки захисту дітей в ЄС.