Справа не у вчителях, багато хто з вчителів з задоволенням прочитали би щось сучасніше і позитивніше, але вони сковані шкільною програмою яка затверджена в міністерстві освіти
Пані Мовчан мені сподобалася - вчителі ліниві... Та ні. Вчителів просто змушують виживати. Ти можеш провести урок цікаво - але тоді дитина не зазубрить -нну кількість правильних відповідей на ЗНО. Ти можеш відійти від підручника, бо підручник - не база, а підстраховка. Але будь-хто з перевіряючих "нагне " і вчителя, і завуча з директором за "вольності" Є система отоварення наукових ступенів через видавництво підручників, бездумна, застаріла, далека від дітей та педагогів. Є відсутність державного стандарту - чому саме держава хоче навчити дітей? без розуміння цього як іхто обиратиме прогркамні твори? Ну і найголовніше - ми знаємо як добре там у європі, але не готові перелопатити власний матеріал і збдувати власну систему освіти. То або мавпуємо європейське, або пережовуємо власне, старе й непоживне
Хто сказав, що там у Європі добре. Ви там були хоть трохи, хоч в гості їздили. На екскурсію поїхати, то одне, а пожити то інше. На екскурсії вам покажуть тільки хороше, всякі забавки, атракціони. В мене там живе мій син, моя сестра. Рзказують трохи інше про їхнє життя. Роботу там важко знайти, навіть не дуже заробітну. А за таку не дуже заробітну зарплату ви там зможите прожити ? Там за все треба платити оті ЄВРИ ! У мого сина там двоє малих дітей. За садочок треба платити 500 євро ! Це вам щось говорить ? На наші гривні це приблизно 15 тисяч. Більше не треба говорити про ціни, і цього досить. В нас хліб в середньому зараз 12 гривень батон, там - 2 евро. Ану помножте на 30, що вийде ? 60 !!!!! От і думайте, скільки повинен заробляти глава сім'ї, щоб прогодувати сім'ю з 4 осіб !!!! А дитяча одежа, а хочеться приїхати до родичів в Україну ? Жінка там не працює. Мову тамошню погано знає. Без мови там тебе не візьмуть на роботу. Поки вивчила хоч якось мову, пройшла курс навчання по тамішній програмі. Українські дипломи там не годяться. Треба переучуватись. А час іде, а вже і до 40 років прийшло. А після 40 років там на роботу тебе ніхто не візьме, так як і в нас !!!!
А що ви хочете, коли переважна частина творів нашого найвідомішого письменника Шевченка заснована на журбі. В головах людей закладено що все в нас завжди погано.
Мені 15, я учениця 9 класу і чесно вам скажу, що все це правда з точки зору учня. Мені так набрид цей песимізм у творах , кожен твір закінчується смертю героїв. Ну ви серйозно?! Дійсно складається враження, що все що вміє украєнський народ - це страждати. А сприводу нових пимьменників і їхнього вульгаризму - це просто смішно. Навіть якщо змовчати про сучасний світ де діти ( навіть молодшої школи, я вже мовчу про старшу) щодня у соцмережах і знають про ті самі вульгаризми і незензурну лайку чи не більше ніж ті люди що складають програму, то твір Котлєревського Енеїда( формат ЗНО між ішим) просто кишить матами і непристойностями. Тому давайте нарешті у програму нормальні сучасні твори і не виправдовуйте себе нікудишніми аргументами.
чомусь про Шекспіра такого не говорять.. Вам не "песимізм у творах" набрид, просто більшість творів програми "не для дітей": заскладна у розумінні для Вас і для більшості підлітків. Ви б чули як німецькі діти на "Фауста" нарікають.
Vitalii Makogin справді твори досить складні для розуміння, але чесно кажучи мені і Шекспір не дуже подобається. Я не проти драми в творі, але не тоді коли вся програма це суцільна драма. Крім цього твори що є у програмі не викликають у мене ніяких емоцій( попри всі трагедії), мені байдуже. І це не моя така особливість, у всіх підлітків так.
100% правда, с тех пор как я закончила школу прошло много лет, а ничего не изменилось. Взять к примеру произведение "Федько Халамидник" . Это ж в депрессию можно впасть запросто, а потом еще "Катерину" и "Наймичку" прочитать надо.
Мені вас жаль , ці твори в програмі на мою думку повинні надихати на те що треба боротись за майбутнє , а не стояти десь в стороні , ті автори що писали ці «песимістичні» твори боролись за країну , а сучасні автори хай ідуть в ліс , як на мене ганьба всім цим оптимістичним авторам , бо ці твори роблять дегенератів які потім слухають «рюсскій» реп .
сейчас с дочкой готовимся к зно,ВСЕ произведения нагоняют тоску.ВСЕ! Хотя я лично люблю Нечуй_Левицького,у него есть позитивніе произведения с хорошим концом.Например,,Киівськи прохачі,.Нодети не знают єти твори.Тіні забутих предків начинаются,,Іван був 19 дитиною у сім і.5ою живою..-єто реально трагедия.А земля КОБиллянськоі суцільний жах!Хотя мне нравится ее ,,В недІлю рано зілля копала..Для детей интересней біло бі второе.
Я зараз переходжу в 11 клас .Що я можу сказати ,уроки української літератури взагалі не подобаються .По-перше вже на початку твору можна ставити стави хто помре першим По-друге все майже одне і теж.По-третє ,що це відмазки про не цензурну лексику (просто почитайте Енеїду ).По-четверте мій мозок просто не хоче розуміти ,що відбувається в творі ,бо для мене в 16 років багато творів складних для розуміння .По-п'яте дуже багато біографії ,вона майже вся схожа ,по типу більшість українських письменників покинули Україну.Продовжувати ?
Я теж в одинадцятому і вже з 6 класа не читаю те, що задають. Проте, це не означає, що я пофігіст і книги не для мене. Моє стабільне читання книг - 40-50 штук на рік. І це при тому, що я ще й аналізую те, що читаю, виписую цитати. Читаю, те, що може знадобитись. Психологія - це одне з багатьох, що я для себе відкрила. Такі книги мотивують. А на що мотивує наприклад "Кайдашева сім'я"? Вбити тещу, або свою вчительку - не інакше!
мені 13 років, я теж нерозумію про що ілется в творі. Наприклад, якщо я прочитала якийсь твір то я наступний день іду до школи і питаюся в однокласниць про що там ідеться
@@ЄвгенійМитропан підтримую, мене більше захоплюють твори зарубіжних письменників, але "Кайдашева сім'я" є одним з найулюбленіших. Можна і посміятися, і зробити висновки)
Філолог за освітою. Література - вже як частина життя, але я ненавиджу шкільну програму. Здригаюсь до цього часу, коли доводиться допомагати 12 річному синові робити домашнє завдання. Вибачте,хто не згоден, але вони праві на 100%. Щось потрібно змінювати. І десь добру третину творів залишати студентам...
Так,важко в такому віці збагнути всю геніальність деяких творів.Особисто я це зрозумів тільки в 11 класі під час підготовки до ЗНО.Коли ці твори вчилися мною у школі вони здавались нудними
Повно маячні у програмі зарубіжної, чого вартий один лиш Кафка. Чому серед усіх творів Булгакова, обрано нікому не зрозумілий без критиків Майстер і маргарита? Кому потібна війна і мир? Коельйо взагалі фейл банальний.
Зі слів цієї пані з інституту НАН складається враження що українські письменники поділяються на два табори, ті що вже в шкільній програмі, і ті що вживають у творах ненормативну лексику.
Бо це все що вони вставили в сюжет як контраргумент від сторони тих хто чинну програму складав. І вибрали тільки те що підтверджує 8 хвилин їх сюжету. однобокий репортаж
@@antonina_vis Історія є такою , якою вона є.Якщо історія України трагічна , то вона такою і буде.Найвидвтніші твори України-майже всі трагічні.Навіть той Шевченко.Навже ви дозволите своїм дітям не знати його творів , лише для того , щоб вони жили у рожево-веселковому світі?Те що написано у наших книгах , це правда життя .А як діти не будуть знати , що світ темний , то їм не захочеться нічого робити для того , щоб змінити його.
Накипіло) Поки вчилась у школі, то ненавиділа те, що стільки уваги було приділо Шевченку. Багато інформації про його життя та ніби-то "жертви" було спортворено і подано в потрібному для влади руслі. На мою думку, його постать значно перебільшена.
Давно пора изменить программу обучения ,учить детей с импровизацией , обсуждая , играя. В нашей школе был старенький учитель по физ-ре и дети не любили урок прогуливали по любому поводу. Когда сменился учитель и им стала молодая девушка все изменилось ,она с ними играет, проводит эстафеты и дети идут на урок с удовольствием.
Я уже 2 роки як закінчила навчання. Однак мені подобались твори з української літератури. Вони життєві і досить чуттєві, життя не вічне, кохання не безкінечне і не завжди щасливе, історію народу потрібно знати. ПРОТЕ додати чогось нового не завадило, комедій без трагедії, захоплюючих детективів, романів про щасливе кохання. А вивчення термінів залишити для філологів.
Круто. Дайте може паралельно відмінимо в зарубіжній літературі Джейн Ейр, Олівер Твіст, Граф Монте Крісто та всього Ґюґо. Класична література має мету підготувати людину до життя, висвітлюючи всі відтінки реальності. І прибирати Енеїду, Сто тисяч, фарбованого лиса, Кайдашеву сім'ю на користь сучасної літератури - злочин проти своїх же дітей. Звичайно є ряд творів, які вивчати в школі ще зарано для повного розуміння ідеї, але це не значить, що "під ніж повинна потрапити більшість укр.літератури.
Якщо Раїса Мовчан не бажає читати і осмислювати сучасну українську літературу. І виправдовує це "Вульгаризмами". То це її особиста позиція. Але в такому разі вона повинна звільнити свою посаду щоб дати рух прогресивному і новому в нашої освіті.
Мені подобається шкільний курс української літератури. Єдине, що не задовільняє, це 11 клас, бо більшість з письменників цього курсу або розтріляли, або емігрували, або померли. Мені було складно психологічно таке читати, хоча цікаво. + вважаю, що все таки було б добре додати більш сучасні твори хоча б для позакласного читання й оновити наявні. Бо письменники тих часів писали не тільки про журбу. У них можна знайти і романтику, і феміністичні настрої ("Людина"), і пригодницькі твори. Тобто проблема не в самих письменниках, а у творах, які дають.
Ми живемо у вік гаджетів, а читаємо про 100 річні події, які мало перетинаються із сучасним життям і тратимо на це багато часу, хоча фактично краще б іноземні мови повчили б за той період ... бо якраз це є вимогою сьогодення ....Та й після заучування даних чужого життя, нема коли своїм займатися. Яка для учня різниця хто був чиїм чоловіком, другом чи де він жив ... людина живе на Землі буквально якихось там 80 років в кращому випадку і цікавити її повинно перш за все власне життя, а не запам ятовування нудних фактів з чужого. Проблема ще й в тому що підручники пишуть і укладають ті які по суті то живих дітей не бачать .....
Шкільні курси любого предмету знищують бажання до навчання . Я вважаю що це все спеціально , щоб батьки наймали репетиторів бо інакше шкільної програми і дорослий не потягне . Беріть приклад з-за кордоних шкіл .
У меня было замечательное детство, я любила читать, с удовольствием читала днем и ночью с фонариком под одеялом, в программе было много книг приключений, сказок, рассказы. И мне очень грустно мой ребёнок, не любит читать, и я её понимаю. Ребёнок читает во втором классе домашнее задание текст : и пришла до хати смерть и постукала и забрала батька, и пришла знов и забрала мати.... и т. п. голодомор, не литература, а издевательство. Мне даже жалко было сказать ребёнку прочитай с выражением, или ответь на вопросы к этому рассказу. Ощущение такое что хотят сломать детскую психику. Сейчас моей дочери 14 лет. Она читает и выбирает литературу ту что хочет, читает много современных украинских поэтов....я каждый вечер вижу её с книжкой, мне нравится когда я готовлю ужин и мой ребёнок читает отрывки, которые её тронули. Единственное разочарование у неё по литературе 7 балов
Про голодомор треба знати всім. Повторювати його в шкільній програмі багато разів на різних рівнях. Як колись совєти про Леніна втирали всю шкільну програму, а потім і в вузах і в технікумах. Знати про голодомор і усвідомлювати масштаби рукотворної трагедії треба тому аби більше ніколи не дати ЇМ це повторити. Бо якщо люди не знають історії, не роблять висновків з історії, вони приречені до її повторень. Подивися я би не вас якби ви в часи СССР щось подібне сказали про ВВВ, або про Леніна. Як швидко би ви змінили місце проживання на Колиму.
Я уже закончил школу, правда уже в другой стране. Учился всю жизнь в Украине и украинская литература в школьной программе это просто херня собачья. Постоянно какая-то депрессия в произвидениях и ничего нормального и в помине не было. Я даже не помню большинство произведений которые мы учили, о чём речь вообще? Я в школе был жутким украинофобом, я просто ненавидел эту литературу и из-за этого школа отбила желание у меня читать вообще, спасибо большое. Более-менее интересные авторы, которых я читал это Федор Достоевский и его "Преступление и наказание", ну и из украинского автора отмечу Всеволода Нестайка и его шикарнейшее произведение "Тореадоры из Васюкивки". Всё. Остальное просто нечитабельная параша, от которой у тебя начинает взрываться мозг уже после первой страницы и ты просто отказываешься воспринимать информацию из книги. Хотя примечательный тот факт, что я в интернете могу выразить мысль лучше, чем в жизни. Вроде думаю над фразой, которую хочу сказать, продумываю каждое слово, но когда начинаю говорить просиходит какая-то вакханалия. Начинаю разговаривать на уровне 3-4 класса, хотя это может быть влияние на меня общества. Как будто я жду какого-то порицания за каждое моё сказанное слово, даже не знаю как это описать. Вообщем нужно нахрен убирать это говно из программы и ставить нормальных современных авторов, от этого крепостного прошлого уже тошнит
@@ОленаТкаченко-э6з Упс... Нет, это так не работает😅 Убиться хочется сразу после изучения украинской литературы, а в моей жизни много других радостей. Так что я вышибаю клин клином: читаю зарубежку. Там сюжеты можно найти менее трагическо-агонические. А в окно реально хочется выйти. Но когда читаешь, что одна дура травонула "свого коханого"; другая сорвалась в реку, словив глюк в виде его голоса; а мавка вообще превратилась в калину😒
Однобокий репортаж. Про сторону що все потрбіно змінювати і що все погано - 8 хвилин. А про те чому саме той підбір творів що є 30 секунд зі звинуваченням вчителів в небажанні читати нові твори. Ну сумна література - трохи є. Але не сумніша ніж в нас історія. Як можна очікувати від літератури 19--20 століття бутивеселою, якщо все булокапець як сумно? І чим так дивує "Ти знаєш,що ти людина?" прекрасний же вірш, не сумний навіть. Естетично негарна картинка? Вона експерт і аналіз зробила за 2 секунди? Жадан - цікаво почитати. Але там багато такого що дітям і в випускному класі краще не читати. Добрехоч він сам це розуміє.
Прив'язка літератури до історії природня, бо люди ж пропускають через себе гаразди-негаразди, а у творчих людей результат виливається у новому творінні. Навпаки, було цікаво читати сучасників історичних подій. Здивувала негативна реакція на "Ти знаєш, що ти Людина?". Неприємно здивувала. Про Василя Симоненка вона мабуть і не чула, бо у школі "бунтувала" багато. Розкритикувала, розгромила, а що далі?
На рахунок сумної літератури. Там не "трохи є", там справді одні лише страждання і відсутність хоча б мінімальної любові до життя чи віри в краще майбутнє. І окрім того "сумно" ще й складність творів просто відбиває будь-яке бажання до читання книг взагалі. 80 відсотків мого оточення полюбили читати не через "Захара Беркута" чи "Хіба ревуть воли..." а вже після того як доля просто підкинула їм адекватні, хороші книги. За картинки - а ви їх бачили вживу? Знаєте, на ці картинки моторошно і сумно дивитися. А Жадан - це про реальність і "говорячи прямо". Не дарма ж він по цілому світі зали збирає_
Ilona Mykolaishyn пишу своб власну думку. Українська література в комбінації з історією яка в основному співпадає по хронології - це прекрасно і дуже позитивно. Можливо мені потрапляли на очі релакції з кращими ілюстраціями ніж ті які траплялись вам, але «моторошно» і «сумно» це точно не ті емоції які в мене виникали під час перегляду. Чому книга взагалі має бути легка? Легко дивитись серіали по ТБ. За книжкою треба трошки і подумати.
Я вчуся в 7 класі у нас трагічні твори але наш вчитель розуміє що ми діти тому ми вивчаємо той самий твір але вносимо нотки позитива . І внас скоріше жаль викликає цей твір чим сум. Є твори позитивні цікаві тому ще не все запущено
Їм не хочеться "в іншу реальність". Вони її просто не знають. Більшість шкіл випускають учнів, у яких стійко розвинута огида до літератури, зокрема до української. А ми ще дивуємось, чому у нас так мало україномовних людей, чому молодь не поважає країну і не знає культури.
Я вирісла на цій літературі і все зі мною гаразд: суїцид через тяжку долю українського народу не вчинила. Звичайно, деякі твори можна було б замінити, от наприклад "Землю" Кобилянської, де розкривається проблема братовбивства, легко можна замінити на "Людину", де розповідається саме про Людину Олену: феміністичну, свідому, вірну та освічену дівчину. Так, сучасній школі , бракує перегляду фільмів, походів до театру ( як у Херсоні вистава "Лісова пісня" простонеба). І, звичайно, було б круто, якщо творів стало менше, але вивчалися вони якісно, а не "читати суперскорочено на перерві онлайн". І жодним чином не бачу підґрунтя цього страху перед Жаданом. Дайте дітям вивчати літературу з різних боків! Вірш "Доки тебе стереже твоя спрага", "Перші дні листопада", "Ця жінка, що фотографує дерева січня", "Декому краще вдаються приголосні" - це одні із тих поезій Сергія Жадана, що не несуть жодної нецензурщини. Програму тре' редагувати, але українська література повинна виховувати громадянина, а не пофігіста, що читав комікси з Шевченком у 9 класі, замість "Гайдамаків". P.S. І приберіть "Чорну раду". Як її взагалі можна нормально засвоїти?
"Чорна рада" цілком нормальна. Хоч і не скажу, що чимось цікава чи важлива. Є більша фігня - "Камінний хрест". Але письменників, у тому числі й класиків, справді можна представляти їхніми найкращими творами. А не тим, що у програмі.
Анонім Анонімний мені доводилось в десятому класі шукати його переклад українською. Не розумію, нащо давати діалектичні творі в оригіналі, а те, що було російською або староукраїнською перекладати?
"Камінний хрест" зараз більш-менш актуальний)) А от "Чорна рада"... Це великий історичний роман. Якби його в цьому контексті вивчали... Та от чорт зна навіть що з цього приводу сказати. Я після школи прочитав книг в рази більше, аніж вміщувала шкільна програма і в своєму селі був одним із небагатьох підлітків, які відвідували сільську бібліотеку. Але читати я брав Гашека, Конан Дойля, Азімова. Укрліт у мене тоді твердо асоціювалася з Тичиною, Рильським і Сосюрою.Будь-яку любов до поезії відбиває надійно і надовго. Найкращі шевченкові вірші я теж прочитав вже після школи (за що вдячний гуртам "Кому Вниз" і "Drudkh", через творчість яких і відбулося це прозріння). А більш-менш подискутувати з вчителем можна було на уроках не української, а зарубіжної літератури. В українській літературі апріорі неможлива будь-яка думка відмінна від методичок.
Взагалі в 10-11 класі учні починають вчити класику 19-20 століття. І якщо вам вже 14-16 років ви маєте сприймати ці твори, як опис того, що відбувалося в минулому і нажаль українське минуле дуже трагічне... Багато також залежить від вчителя і як він піднесе дітям. Мене захоплюють ці твори і я їх не сприймаю песимістично.
Спасибо, за репортаж! Очень точно и актуально! Большинство тем и произведений, которые проходят по укр. литературе не по возрасту ребенка. Такое ощущение, что люди написавшие программы и учебники давно видели детей.
Что за ерунда депрессивная не депрессивная литература. Хотите знать свою историю страны надо все читать. Ремарк тоже не весело писал .но молодежь во все времена его читает и любит. Почему до сих пор не перевели и не ввели в программу школьную книгу Кузнецова бабий яр.книга замечательная написана от лица подростка. Между прочим она была запрещена при советском союзе. Много ее читали? И дети бы читали.почему Короленко не ввести в программу.на украинский перевести. Он же с Украины. Великий гуманист.а Житков ,Ирина Вильде как хорошо писала
Що робити з письменниками, які з України, але писали іноземними мовами, це цікаве питання. В. Короленка (як і М. Гоголя, наприклад), здається, вивчають на зарубіжній літературі.
Bob Bib я у дев'ятому класі, й у шостому ми вивчали Гоголя на зарубіжній літературі. Тепер ми вивчаємо його на українській, тож, думаю, так чинитимуть і з іншими авторами.
Мені 12 років, я в 7 класі і хочу сказати що це правда. Захар Беркут це важкуватий твір. Нам на літо задали по 10 книжок з зарубіжної та української літератури, але я не прочитала все. Я не люблю читати, і мені здається це тому, що не цікаво. Так, є цікаві книжки але таких мало. Нам інколи задають прочитати весь твір за день, а це не реально. Сподіваюсь, що скоро шкільну програму змінять. Наша вчителька української мови та літератури дуже сучасна, і мені здається вона не проти була б почитати з нами якісь новіші книжки, але це не по програмі...
Аж тепер звернула увагу що цей репортаж був 4 роки тому а я пишу коментар ….. а що змінилося за цих 4 роки ?????? Моя внучка у 7 класі , а її мама всі роки стоїть над головою . Діти терпіти школу не можуть . Що за дебільні університетські програми для школярів ? ????????схаменіться Мін освіти …..треба збирати Майдан !!!!!!
Ну а мені подобається шкільна українська література. Це ж все ж таки історія народу. Хто її не читає, що не зроби читати не буде, навіть якщо її поміняють (ну так є винятки). Але мене все влаштовує. Нову українську літературу я беру в бібліотеці.
Мені здається, що тій пані з інституту літератури вже давно пора на пенсію😲 "вчителі у нас ліниві, не хочуть напрягатися" - ця фраза мене надзвичайно обурила😲😲😲 Шановна, що ви цим хотіли сказати - вчителі ліниві,бо не хочуть дітей знайомити з сучасниками?! Лише по програмі йдуть?! Як би й хотіли б, то не знайшли б часу. Бо автори посібників життя кожного письменника та його літ творчість втискають у 2 уроки по 45 хв! Чому не написати нову програму, з сучасними творами, про сучасний світ,який близький дітям???? Ліньки?!
совковая прошивка у этой дамы из НИИ. страх что-то менять, могут наказать и выгнать с работы. лучше, как было. раньше на таких уроках советских деятелей восхваляли (писатели-большевики, борцы за СССР), сейчас - украинских борцов за Украину, по той же схеме. задача таких уроков была и остается внушить страх и почтение, а не любовь.
@@vitaliimakogin9014 ваш Шевченко каждый божий год. Неужели нельзя взять и сделать большую тему про него к примеру в 6-8 классах и все. Зачем с 1 по 11 его мусолить.
Зважаючи на нашу історію я розумію ‚страждання‘ як основну тему творів, АЛЕ можна знайти більше різних видів ‚страждання’ . Для мене головна проблема - воно все однакове!! З бідного Шевченка починатся маже кожен шкільний рік.
Совет: забейте на этот бред до середины 11 класса. Потом просто читайте по хрестоматии, а что понравилось - фулл. Да, большинство читать просто мерзко, но шож поробиш. После ЗНО просто выкиньте этот бред из головы) З.Ы. схема рабочая, результат - 195 баллов по ЗНО (проверено в 2020 году)
@@julia-mariannechorna3100 главное не слишком сильно забивай. Лучше разложить все эти творы во времени, чтобы успеть отойти) Выписывать там основные бредовые моменты, которые точно можно забыть. И все будет збс)
Повністю згодна, в мене друга вища освіта - українська філологія, я дуже любила мову зі школи, але літературу читала вибірково. Постійне страждання, гноблення - весь клас ненавидів цей предмет тільки із-за того, сто література не правильно підібрана. І зараз я знову згодна, треба прибрати ці страждання, скільки можно. Одна Ліна Костенко чого коштує! Гарні, прекрасні вірші про кохання, поезії. Навіщо вивчати, один негатив!
Здебільшого теперішні школярі багато проводять часу біля компютера, чи смартфона в інтернеті. Відеоролики набагато легше дивитися чим читати. От діти і не люблять читати. Ми в свій час більше читали книжок. Тоді ще телевізори були рідкістю, та й коштували дорого. От ми й читали книжки. А тепер телевізори, компютери, і книжки відійшли на другий план. Я сам такий - мені легше подивитися відеоролик, чим читати текст !
А що пишуть теперішні книжки ? Та нічрго хорошого. Раніше писали про великі будови, про патріотизм, а зараз де він ? Зараз в книжках тільки бойовики, та фантастика про всяку гидоту. Я любив читати наукову фантастику Біляева, Жуля, Верна. Зараз пишуть Стругацькі свою... Ну воно зовсім не те. Щось таке надумане. Читати його зовсім не цікаво. Торхи читав їх, коли вже не було чого робити. Просто аби вбити час !!!!
Ви самі у себе на каналі слідкуйте за своєю ДЕПРЕСИВНОЮ подачою. "винищує у дітей" невже не можна було знайти інших слів @ТСН ? Що стосується "депресивності" Шевченка то це можна дітям подавати як певну "готику". Лише треба навчитися @завертати@ це привабливо. Але 1+1 точно не навчить як це робити.
українська література - мій улюблений предмет. Ми не живемо в утопії і це треба усвідомлювати. Якщо в творах "За сестрою" , " Захар Беркут " ," Джури козака Швайки" , " Чорна рада " , " Інститутка" , " Дорогою ціною ", " Федько халамидник" , "Шпага Славка Беркути" ви бачите лише патріотизм , а не людські почуття і переживання, то мені вас шкода. В основі казок, драм , повістей, романів лежать конфлікти. Якщо в програмі є лише депресія, то ви пропустили такі твори , як " Блакитна дитина" , " Тореадори з Васюківки" , " Митькозавр з Юрківки" і тому подібне. Твори "Климко" , чи щось в цьому дусі, учать співчувати і розуміти наскільки добре тобі живеться. А от " Ромео і Джульєта" терпіти не можу: піллітки піддаються афекту, втягують у свою авантюру інших і в результаті скоюють суїцид. В творах , котрі є в програмі, показується як іти крізь випробування разом.
Але не всі діти можуть це зрозуміти! Для деяких (особливо для мене) урок української літератури, залишився згадкою про сумні спогади та дарма потрачений час. Я не розумію: чому дитина змалечку, повинна розуміти, що ми не живемо в утопії? Чому не дати дитині час для безтурботного дитинства, а не "показувати все реалії нашого життя"? І чому на такому гарному уроці, діти повинні зазубрювати, а не зрозуміти сам твір?
Тут вже можна перекидати відповідальність звчителів - які не змогли пояснити і до учнів які прочитали (якщо взагалі прочитали) скорочену версію зжату в 40 разів
Я навчалася в маленькому мicтi в Херсонскькiй областi.I я дуже вдячна вчителям.Вони як раз вчили аналiзувати и мати свою думку.Навчили мислити,а не просто переказувати пiдручник.Так що я не згодна, що у школi не навчають мислити i заборонено мати свою думку.Не треба усiх вчителiв и всi школи до купи.Що всi поганi.критикують школи ,а ви самi подивiться своi новини.Як подивитись так точно жити не хочеться.Все погано.
Но подождите. Вся Литература Украины, не считая Княжых времен и Современной Украины была написана авторами, которые жыли под гнетом. О какой радости могла идти речь, когда был Валуевский Циркуляр, запрещающий украинский язык. О какой радости могла идти речь, когда вся украинская нация была порабощенна и находилась под долгим гнетом империй ? Литература каждой нации формируется на основе ее истории. Вся история Украины грустная, тяжелая и жестокая. То и ждать большого количества "радостной" литературы не стоит. Кроме того, даже если такая и есть, то она не идет в сравнение с зарубежними аналогами. У произведения Кайдашева семья есть хороший смысл, само произведение очень интересное и в тоже время поучительно. Зачем искажать смысл и так уродовать первоначальный замысел автора ? В литературе Украины даются примеры самой удачной литературы самых известных писателей. Раз уж они прославились изображением повседневного горя украинского народа, будь-то драма, епос или лирика, то надо это принять и наслаждатся той красотой слова и теми речевыми оборотами, которые там есть. Что бы понять, почему у нас именно такая литература, как раз таки и надо знать биографию автора ( Причинно-следственная связь ), а что бы понимать его литературу и иметь хоть чу-чуть навыков для идентифиикации хорошое и плохо-написанной литературы, надо знать терминологию.
@@hawkeyjet4758 вполне был. Украинский литератутрый язык был употреблен котляревским в Его Енеиде впервые. О том, что в украинских селах говорили еще и подавно, я даже говорить не буду.
@@Brain_Breaker_Igor это был не украинский, увы, а малороссское наречие. Посмотрите на Энеиду в оригинале, ерыжка не так сложна для чтения. И посмотрите на полные тексты валуевского циркуляра и эмского указа. Во времена Котляревского не существовало понятий как Украина или украинцы. УНР образовалась лишь в 1918 году, без Донецка, Харькова и Галиции со Львовом (в современное время культурной столицей украины).
+Hawkey Jet Вот ваши российско-имперские постановления (1863, 1876): ru.wikisource.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80 ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B7 А вот "Энеида" Котляревского (1808): books.google.com/books?id=CK8ZAAAAYAAJ Я сомневаюсь, что обычному современному россиянину это будет читать сильно легче (даже если повыбрасывать "устаревшие" еры с ятями), чем в современной украинской орфографии :-D Вы действительно не знали, что язык-предок современного украинского языка в российско-имперские времена называли "малороссийским наречием" по политическим причинам (для ассимиляции)? Вы считаете, что если у народа пропала собственная государственность и литературный стандарт языка (до этого был, в российских терминах -- "литовско-русский", "западнорусский язык"), то пропал и собственный разговорный народный язык (просто от пренебрежительного официального понижения в статусе до "наречия")? Вы придерживаетесь теории, что язык может быть только государственным, а остальное -- наречия, диалекты (и что если язык только народно-разговорный, а не литературный -- то это не язык, а говор)? Или же вы просто пророссийский тролль? ;)
@@bobbib01 я знаю, что он предок, однако то образования унр со всеми вытекающими последствиями никто не вдалбливал в голову, что мы якобы отдельный народ. Со своей давней культурой, достижениями и прочем. "Jeszcze Polska nie zginęła," По большей степени малорусское наречие ближе польскому.
Я обожнюю читати та читаю все, окрім укр.літ. Завжди ненавиділа шкільну літературу, оскільки вона була нудна, сумна та про трагічне кохання. Я розумію, що треба любити батьківщину та знати про минуле, але треба ж якось прививати й оптимізм так само.
Я не зовсім згідна. Закінчувала школу в 2012, в старших класах я обожнювала українську літературу. Кайдашева сім"я, Хіба ревуть воли як ясла повні, Лісова пісня мені були цікаві. А Тіні забутих предків для мене взагалі шедевр. Деякі песимістичні твори варто читати, аби розуміти історію українського народу яка була зовсім нелегка. Проте, варто було б додати декілька творів сучасних авторів таких як Жадан або Шкляр.
Що не кажи, але це правда. Вся наша історія та література про страждання, муки та кріпацтво. Такий нещасний та знедоленний народ український. Тому я підртимую ті країни, які не заціклині на історії. Як наприклад США, де немає істрії і всі живуть сьогодні. Навіть в тій Европі купа правил і та обмежень, які тягнуться з історії. Тому там дуже складно бути особистістю, так як ти повинен думати про те, що скажуть інші (німецький та швейцарський досвід = 8років)
Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. «Що, болить?» - мене питали, Але я не признавалась - Я була малою горда, - Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, - Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись.
Вітаю, у Вас сформувався саме той концепт української літератури, який закладено у сталінські часи - готувати людину до жертви. Цікаво, що Ви прочитали з 13 томів Л. Українки крім цього вірша?
Украинская литература тех столетий отражает жизнь той эпохи. А вы забыли, что им запрещали писать о этих «страданиях». И их сажали в тюрьму. Эти произведения написаны кровью в буквальном смысле. И то что многие произведения вошли в школьную программу, показывает школьникам о том, что писатели были патриотами, и не смотря на все запреты и репрессии, все равно писали «правду того времени». На основе этих произведений воспитывают патриотизм у учеников. И то что не интересно читать негатив это правда. Но это голая правда. В нашей жизни , жизни украинцев в любом столетии присисутствует недовольство властью. Но это не довольство выросло не на ровном месте. В начальной школе в украинской литературе нет негатива и ненависти. Все рассчитано по возрасту. И если авторы напишут веселое произведение, они не станут патриотами в глазах старшеклассников. Вот вам для сравнения, в нашем современном мире убивают журналистов за правду, которую они открывают на «сегодняшнюю» власть. Этих журналистов можно прировнять к писателям того времени. То что они писали « страдающие» произведения - это подвиг того времени.
Так, класику слід вивчати, але курс літератури дійсно не цілком наповнений цікавими творами сучасних письменників. А підручники (особливо для 10 класу, коли вивчаються не легкі романи) дуже важко і сухо написані. Звісно, багато чого залежить від методики викладання, але, погодьтеся, у програмі справді є твори, які не є досить важливими з морального аспекту, але вони є на ЗНО. Наприклад, "Земля" Кобилянської. Повість засуджує братовбивство, жадібність (такі теми порушувалися і в інших повістях, романах української та зарубіжної літератури), натомість Кобилянську хотілося би вивчати як одну із засновниць феміністичного руху в Україні, це була головна мета її життя - вивести жінку в люди, дати їй рівні права з-поміж товариства чоловіків. До речі, саме на це робиться ставка у біографії, але ми читаємо абсолютно інші за тематикою твори.
Ви не можете зрозуміти, що за розділ "Ти знаєш, що ти людина!?", значить ви хочете виховати собі подібних? Тих, хто не знається на українській поезії, не може бачити філософський підтекст у творах? Чи ви вважаєте, що діти вічно будуть жити у світі супергероїв, а на уроках з ними треба гратися? Досить цієї дурні! Нам не потрібна така євроінтеграція! Чи головне, що європейці, а розуму не треба?! Йдіть своїм шляхом!
И вообще школа стала бесполезная до ужаса, физра с невыполнимыми нормативами, английский с заучиванием текстов, и украинская литература с печалью.брррр
Я правда у школі любила зарубіжну літературу більше, тому що вона була більш багатогранна, зачіпала більше життєвих ситуацій і приносила більше задоволення. А українська література вся, окрім декількох творів, пронизана стражданням, смутком і від деяких, правда, вивертало. Здається, що українці всі століття тільки і могли що нити і страждати. Це як наша характеристика(
оу, чёрт. Школа у меня с 1 класса напрочь отбила желание читать и прям-таки заставила ненавидеть книги. Однообразные стишки про "нэзалэжну!1!", "ми фссы казаки браття йопта", "козак за козака, за основу взято", "шыфченко виликий пает тысячолиття" и т.д. Но однажды я взяла в руки книгу и прочитала её. Мне понравилось. И сейчас я с довольствием читаю книги, а у на школьную программу кладу болт. единственное, что мне понравилось за 8 лет обучения - это стих Лины Костенко - Крылья.
Класична література - невід’ємна частина нашої літерної спадщини, але чому її так багато? Ще в школі, 15 років тому, мене мучило це питання - чому зарубіжні твори такі цікаві, такі багаті на тематику, такі актуальні, а українські - один страшний трагізм, драми і муки, і все це не завжди спрямоване на особистість, а в більшості випадків на народ. Я вважаю, що нашим школярам треба дати можливість не тільки читати цікаві твори, а мати бажання висловлюватись таким літературним чином, писати, творити і збагачувати полиці наших і світових книгарень❤️
Ну тсн, які ж ви нездари!!!!! Зліпили все в одну купу, гівном обмастили і подали глядачам!!! Мені 32 і українська література в школі був мій найулюбленіший предмет!!!! До сих пір перечитую "Лісову пісню" і плачу! А що поганого в емоційній розрядці?? А "Марія" Уласа Самчука - я вперше узнала про жахи голодомору. Така доля українського народу, не весело нам живеться і що тепер?! Матюків і сучасності вистачає на ютубі!!! Українська класика виховує співчуття до ближньго і повагу до предків! А от спосіб викладання дійсно "допотопний"! В Європі цікавіше викладають, та що нам заважає так само читати класику а потім на уроці обговорювати і писати "есе"??
Окреме питання -- зарубіжна література. Для непрофільних навчальних закладів варто урізати (а то так само вивчають, як українську: біографії, вірші напам'ять тощо), зробити факультативом. Або й взагалі вивчати зарубіжну літературу в оригіналі, на рівні іноземної мови, що вивчається в школі (як підказали у сюжеті).
Абсолютно согласна! Я учусь в 7 классе и в 6 мы изучали рассказ где всё было основано на боли, предательстве и т.д. ну блин у детей именно в этом возрасте складывается психологическое восприятие, и в 5 классе изучать рассказ "Лобо" было жутко и не приятно, а если потом ещё и фильм показать по этой теме так вообще-нахер вся психика!
Да, багато творів з програми літератури є складними для сприйняття. Молодші і середні класи ще більш-менш, а старші то взагалі. Всі розуміємо що це гірка і правдива історія, але коли більшість творів з поганим кінцем, розповідають про страждання і про проблеми, то це викликає несприйняття і небажання вивчати знову.
Для того щоб судити літературу , спочатку навчіться її читати і розуміти... Навчіть дітей самостійно аналізувати твір, а не заучувати літературну критику з книжки... Чому ви не звертаєте на це увагу? Аа.. Точно,погана і скучна література...
Всегда в школе любила зарубежную литературу больше чем украинскую:) Под конец 11 класса вообще возненавидела, все всегда про боль и страдания и то как к украине все плохо относятся. Если в зарубежной литературе всегда были какие-то интересные рассказы, фентези, романы, детективы, новеллы, все были на разные темы, а не о том как все не любят их страну и издеваются над ними.
"Тарас Бульба" до вас прийшов, захопив с собою ще "Тiнi забутих предкiв" та "Лiсову пiсню" на згадку про те, наскiльки "дивовижно" це все читати. Поклики сховатися подалi або втекти розглядатися вищою владою не будуть.
Не знаю, нам нормально всё преподают, очень интересно. Дают высказывать своё мнение, а не то всё ,что говорят. Это всё зависит от учителя, а с литературой всё впорядке
Я 2005 року випуска і я це відчувала ще в свої роки навчання. От як можна дітям читати Жовтий князь?? Це просто жах... я розумію, що треба знати історію свого народу, але такі жахіття в таких деталях!!! Має стояти вікове обмеження
Проблема не в литературе, а у том как ее преподают... Даже самую позитивную книгу можно разделить на "В каком году? Как называлось то и это? Как автор описывает того? " После ее читать не захочется...
За все года в школе, я не прочла полностью ни одной книги по программе... Все время думала, что, - ах, как жаль, нужно было больше читать..😥 Но сегодня, прозрела! Я бы в депрессию упала с таким творчеством... 😱 А так, учительница русского языка поведала тайну быстрого чтения!😁 Лайфхак! Начало - Середина - Конец Прочти, и все, дело в шляпе! Еще, я внимательно слушала всех однокласников кто читал, в отличии от меня. Зато сейчас, читаю, то что интересно! А интересна наука.
Если подумать,то больше всего мне нравятся из программы Кайдашева сім'я, Місто и Земля. Два произведения стекольные такие,так сказать,а одно довольно веселое. Так что дело не в переизбытке драмы - просто что-то может понравиться,а что-то нет.
Справа не у вчителях, багато хто з вчителів з задоволенням прочитали би щось сучасніше і позитивніше, але вони сковані шкільною програмою яка затверджена в міністерстві освіти
Ну кого ж іще зробити цапом відбувайлом...
Белла Айс, от золоті слова!
Белла Айс по всем предметам есть программа, но почему-то некоторые учителя не боятся от нее отходить (у меня такое с информатикой было).
Учитель может менять на 30% школьную программу
@@torib.7833 учителя литературы боятся отходить от программы, потому что детям по этим книгам писать ЗНО и на другие книги не хватает времени
Пані Мовчан мені сподобалася - вчителі ліниві...
Та ні. Вчителів просто змушують виживати.
Ти можеш провести урок цікаво - але тоді дитина не зазубрить -нну кількість правильних відповідей на ЗНО.
Ти можеш відійти від підручника, бо підручник - не база, а підстраховка. Але будь-хто з перевіряючих "нагне " і вчителя, і завуча з директором за "вольності"
Є система отоварення наукових ступенів через видавництво підручників, бездумна, застаріла, далека від дітей та педагогів. Є відсутність державного стандарту - чому саме держава хоче навчити дітей? без розуміння цього як іхто обиратиме прогркамні твори?
Ну і найголовніше - ми знаємо як добре там у європі, але не готові перелопатити власний матеріал і збдувати власну систему освіти. То або мавпуємо європейське, або пережовуємо власне, старе й непоживне
Хто сказав, що там у Європі добре. Ви там були хоть трохи, хоч в гості їздили. На екскурсію поїхати, то одне, а пожити то інше. На екскурсії вам покажуть тільки хороше, всякі забавки, атракціони. В мене там живе мій син, моя сестра. Рзказують трохи інше про їхнє життя. Роботу там важко знайти, навіть не дуже заробітну. А за таку не дуже заробітну зарплату ви там зможите прожити ? Там за все треба платити оті ЄВРИ ! У мого сина там двоє малих дітей. За садочок треба платити 500 євро ! Це вам щось говорить ? На наші гривні це приблизно 15 тисяч. Більше не треба говорити про ціни, і цього досить. В нас хліб в середньому зараз 12 гривень батон, там - 2 евро. Ану помножте на 30, що вийде ? 60 !!!!! От і думайте, скільки повинен заробляти глава сім'ї, щоб прогодувати сім'ю з 4 осіб !!!! А дитяча одежа, а хочеться приїхати до родичів в Україну ? Жінка там не працює. Мову тамошню погано знає. Без мови там тебе не візьмуть на роботу. Поки вивчила хоч якось мову, пройшла курс навчання по тамішній програмі. Українські дипломи там не годяться. Треба переучуватись. А час іде, а вже і до 40 років прийшло. А після 40 років там на роботу тебе ніхто не візьме, так як і в нас !!!!
А що ви хочете, коли переважна частина творів нашого найвідомішого письменника Шевченка заснована на журбі.
В головах людей закладено що все в нас завжди погано.
я бачу читали Шевченка, але "недочитали". Весь Шевченко - це непримиренність з "журбою", злом і неправдою.
Ти не любиш мене?
Та це їх на тренінгах "успішності" вчать. Їх легко відрізнити по безапеляційних заявах.
та ні, Шевченка треба вміти читати. Він якраз таки писав націоналістично, радикально і натхненно.
Згоден. Не дарма його царський режим гнобив і не давав писати.
Мені 15, я учениця 9 класу і чесно вам скажу, що все це правда з точки зору учня. Мені так набрид цей песимізм у творах , кожен твір закінчується смертю героїв. Ну ви серйозно?! Дійсно складається враження, що все що вміє украєнський народ - це страждати.
А сприводу нових пимьменників і їхнього вульгаризму - це просто смішно. Навіть якщо змовчати про сучасний світ де діти ( навіть молодшої школи, я вже мовчу про старшу) щодня у соцмережах і знають про ті самі вульгаризми і незензурну лайку чи не більше ніж ті люди що складають програму, то твір Котлєревського Енеїда( формат ЗНО між ішим) просто кишить матами і непристойностями. Тому давайте нарешті у програму нормальні сучасні твори і не виправдовуйте себе нікудишніми аргументами.
чомусь про Шекспіра такого не говорять.. Вам не "песимізм у творах" набрид, просто більшість творів програми "не для дітей": заскладна у розумінні для Вас і для більшості підлітків. Ви б чули як німецькі діти на "Фауста" нарікають.
Vitalii Makogin справді твори досить складні для розуміння, але чесно кажучи мені і Шекспір не дуже подобається. Я не проти драми в творі, але не тоді коли вся програма це суцільна драма. Крім цього твори що є у програмі не викликають у мене ніяких емоцій( попри всі трагедії), мені байдуже. І це не моя така особливість, у всіх підлітків так.
100% правда, с тех пор как я закончила школу прошло много лет, а ничего не изменилось. Взять к примеру произведение "Федько Халамидник" . Это ж в депрессию можно впасть запросто, а потом еще "Катерину" и "Наймичку" прочитать надо.
Мені вас жаль , ці твори в програмі на мою думку повинні надихати на те що треба боротись за майбутнє , а не стояти десь в стороні , ті автори що писали ці «песимістичні» твори боролись за країну , а сучасні автори хай ідуть в ліс , як на мене ганьба всім цим оптимістичним авторам , бо ці твори роблять дегенератів які потім слухають «рюсскій» реп .
@@bogdanvelikiy4494 вы читали произведение Винниченко " Федько-Халамидник"?
Через цю депресію я теж не любила літературу, але питання складне. Українська історія в цілому не оптимістична.
А что вы хотели. Работы писались когда и в какое время, такие и проблемы в них заложены. А современная укр.литература это же вообще ахтунг.
Согласен хоть кто то об етом сказал ето хорошо
сейчас с дочкой готовимся к зно,ВСЕ произведения нагоняют тоску.ВСЕ! Хотя я лично люблю Нечуй_Левицького,у него есть позитивніе произведения с хорошим концом.Например,,Киівськи прохачі,.Нодети не знают єти твори.Тіні забутих предків начинаются,,Іван був 19 дитиною у сім і.5ою живою..-єто реально трагедия.А земля КОБиллянськоі суцільний жах!Хотя мне нравится ее ,,В недІлю рано зілля копала..Для детей интересней біло бі второе.
Ну, знаєте, навіть не оптимістичну літературу можна читати із задоволенням. Якщо її розуміння не поставлене "на конвеєр".
Я зараз переходжу в 11 клас .Що я можу сказати ,уроки української літератури взагалі не подобаються .По-перше вже на початку твору можна ставити стави хто помре першим По-друге все майже одне і теж.По-третє ,що це відмазки про не цензурну лексику (просто почитайте Енеїду ).По-четверте мій мозок просто не хоче розуміти ,що відбувається в творі ,бо для мене в 16 років багато творів складних для розуміння .По-п'яте дуже багато біографії ,вона майже вся схожа ,по типу більшість українських письменників покинули Україну.Продовжувати ?
Я теж в одинадцятому і вже з 6 класа не читаю те, що задають. Проте, це не означає, що я пофігіст і книги не для мене. Моє стабільне читання книг - 40-50 штук на рік. І це при тому, що я ще й аналізую те, що читаю, виписую цитати. Читаю, те, що може знадобитись. Психологія - це одне з багатьох, що я для себе відкрила. Такі книги мотивують. А на що мотивує наприклад "Кайдашева сім'я"? Вбити тещу, або свою вчительку - не інакше!
мені 13 років, я теж нерозумію про що ілется в творі. Наприклад, якщо я прочитала якийсь твір то я наступний день іду до школи і питаюся в однокласниць про що там ідеться
@@antonina_vis "Кайдащева сім'я"-це комедія вона мотивує на те,щоб пореготати і ддізнатися про тогочасну культуру і звичаї.
@@ЄвгенійМитропан підтримую, мене більше захоплюють твори зарубіжних письменників, але "Кайдашева сім'я" є одним з найулюбленіших.
Можна і посміятися, і зробити висновки)
Філолог за освітою.
Література - вже як частина життя, але я ненавиджу шкільну програму.
Здригаюсь до цього часу, коли доводиться допомагати 12 річному синові робити домашнє завдання.
Вибачте,хто не згоден, але вони праві на 100%.
Щось потрібно змінювати.
І десь добру третину творів залишати студентам...
Згодна на 200 %.
Міністерство освіти " ні в цій країні "
Так,важко в такому віці збагнути всю геніальність деяких творів.Особисто я це зрозумів тільки в 11 класі під час підготовки до ЗНО.Коли ці твори вчилися мною у школі вони здавались нудними
А я говорил что нам лажу пихают в книги с украинской литературы, всегда больше любил зарубежную литературу.
Сергей Фесенко я тоже.
Книги ПО украинской литературе, а не С!
Сергей Фесенко Лажа це якраз зарубіжна література. Українська література- це велика література, але негоамоьним це не зрозуміти.
українська література дуже депресивна спочатку зробіть українську літературу не депресивною а потім лялякайте що вона така хороша і мило звучна!
Повно маячні у програмі зарубіжної, чого вартий один лиш Кафка. Чому серед усіх творів Булгакова, обрано нікому не зрозумілий без критиків Майстер і маргарита? Кому потібна війна і мир? Коельйо взагалі фейл банальний.
Зі слів цієї пані з інституту НАН складається враження що українські письменники поділяються на два табори, ті що вже в шкільній програмі, і ті що вживають у творах ненормативну лексику.
Бо це все що вони вставили в сюжет як контраргумент від сторони тих хто чинну програму складав. І вибрали тільки те що підтверджує 8 хвилин їх сюжету. однобокий репортаж
Молодцы, ТСН!!! Давайте вместе изменим школу, в которой учатся дети!
Я теж згодна. Бо мої діти повинні вчитись через літературу оптимізму, взаєминах, де ніхто нікого не вбиває і отримувати задоволення, а не гудьгу
Удачи😂
@@antonina_vis Історія є такою , якою вона є.Якщо історія України трагічна , то вона такою і буде.Найвидвтніші твори України-майже всі трагічні.Навіть той Шевченко.Навже ви дозволите своїм дітям не знати його творів , лише для того , щоб вони жили у рожево-веселковому світі?Те що написано у наших книгах , це правда життя .А як діти не будуть знати , що світ темний , то їм не захочеться нічого робити для того , щоб змінити його.
Накипіло)
Поки вчилась у школі, то ненавиділа те, що стільки уваги було приділо Шевченку. Багато інформації про його життя та ніби-то "жертви" було спортворено і подано в потрібному для влади руслі. На мою думку, його постать значно перебільшена.
Давно пора изменить программу обучения ,учить детей с импровизацией , обсуждая , играя. В нашей школе был старенький учитель по физ-ре и дети не любили урок прогуливали по любому поводу. Когда сменился учитель и им стала молодая девушка все изменилось ,она с ними играет, проводит эстафеты и дети идут на урок с удовольствием.
Я уже 2 роки як закінчила навчання. Однак мені подобались твори з української літератури. Вони життєві і досить чуттєві, життя не вічне, кохання не безкінечне і не завжди щасливе, історію народу потрібно знати. ПРОТЕ додати чогось нового не завадило, комедій без трагедії, захоплюючих детективів, романів про щасливе кохання. А вивчення термінів залишити для філологів.
"Як Шевченка подивитися так там теж вульгаризм", - "Ні! Так Шевченко це класика!!"
Ребят, у нас гимн с каких слов начинается? Вот вам и пропаганда. А вы литературе удивляетесь...
Гимн написали этот в 19 веке. По этому притензии к нему нет. А то что выбрали именно его это вопрос другой.
Круто. Дайте може паралельно відмінимо в зарубіжній літературі Джейн Ейр, Олівер Твіст, Граф Монте Крісто та всього Ґюґо. Класична література має мету підготувати людину до життя, висвітлюючи всі відтінки реальності. І прибирати Енеїду, Сто тисяч, фарбованого лиса, Кайдашеву сім'ю на користь сучасної літератури - злочин проти своїх же дітей. Звичайно є ряд творів, які вивчати в школі ще зарано для повного розуміння ідеї, але це не значить, що "під ніж повинна потрапити більшість укр.літератури.
Панi професорко, що там по здоровому глузду? Вчителi лiнивi... Перебуваю в легкому шоковому...
і до речі нецензурщина? Ви що серйозно? Мені 13 років я вчуся у 8 класі і знаєте що нам сказали читати декамерон. Нецензурщина значить.
декамерон це справді дуже важливий твір, не усі в 13 це розуміють - буде 20, перечитаєте
Про що твір?
Я закончила 8 класс. За все годы в школе самое любимое время это конец учебного года, мы читаем современную литературу
Боже, вы были счастливым ребёнком. Мы в 10 были вынуждены читать только смерти, вульгарщину и просто - таки уже похабщину.
Якщо Раїса Мовчан не бажає читати і осмислювати сучасну українську літературу. І виправдовує це "Вульгаризмами". То це її особиста позиція.
Але в такому разі вона повинна звільнити свою посаду щоб дати рух прогресивному і новому в нашої освіті.
Мені подобається шкільний курс української літератури. Єдине, що не задовільняє, це 11 клас, бо більшість з письменників цього курсу або розтріляли, або емігрували, або померли. Мені було складно психологічно таке читати, хоча цікаво. + вважаю, що все таки було б добре додати більш сучасні твори хоча б для позакласного читання й оновити наявні. Бо письменники тих часів писали не тільки про журбу. У них можна знайти і романтику, і феміністичні настрої ("Людина"), і пригодницькі твори. Тобто проблема не в самих письменниках, а у творах, які дають.
Ми живемо у вік гаджетів, а читаємо про 100 річні події, які мало перетинаються із сучасним життям і тратимо на це багато часу, хоча фактично краще б іноземні мови повчили б за той період ... бо якраз це є вимогою сьогодення ....Та й після заучування даних чужого життя, нема коли своїм займатися. Яка для учня різниця хто був чиїм чоловіком, другом чи де він жив ... людина живе на Землі буквально якихось там 80 років в кращому випадку і цікавити її повинно перш за все власне життя, а не запам ятовування нудних фактів з чужого. Проблема ще й в тому що підручники пишуть і укладають ті які по суті то живих дітей не бачать .....
Шкільні курси любого предмету знищують бажання до навчання . Я вважаю що це все спеціально , щоб батьки наймали репетиторів бо інакше шкільної програми і дорослий не потягне . Беріть приклад з-за кордоних шкіл .
Одне втішає - російська література ще депресивніша)
У меня было замечательное детство, я любила читать, с удовольствием читала днем и ночью с фонариком под одеялом, в программе было много книг приключений, сказок, рассказы. И мне очень грустно мой ребёнок, не любит читать, и я её понимаю. Ребёнок читает во втором классе домашнее задание текст : и пришла до хати смерть и постукала и забрала батька, и пришла знов и забрала мати.... и т. п. голодомор, не литература, а издевательство. Мне даже жалко было сказать ребёнку прочитай с выражением, или ответь на вопросы к этому рассказу. Ощущение такое что хотят сломать детскую психику. Сейчас моей дочери 14 лет. Она читает и выбирает литературу ту что хочет, читает много современных украинских поэтов....я каждый вечер вижу её с книжкой, мне нравится когда я готовлю ужин и мой ребёнок читает отрывки, которые её тронули. Единственное разочарование у неё по литературе 7 балов
Про голодомор треба знати всім. Повторювати його в шкільній програмі багато разів на різних рівнях. Як колись совєти про Леніна втирали всю шкільну програму, а потім і в вузах і в технікумах.
Знати про голодомор і усвідомлювати масштаби рукотворної трагедії треба тому аби більше ніколи не дати ЇМ це повторити. Бо якщо люди не знають історії, не роблять висновків з історії, вони приречені до її повторень.
Подивися я би не вас якби ви в часи СССР щось подібне сказали про ВВВ, або про Леніна. Як швидко би ви змінили місце проживання на Колиму.
Українська література це був єдиний предмет який я любила в школі, читала всі твори.
"...вишивані рушники, вишиванки, любов до неньки - ти виходиш звідти в жасі..."
Да, действительно, так уж сложилось, что именно повсеместный пессимизм и грусть в укр. литературе отвернула меня от неё же
Я уже закончил школу, правда уже в другой стране. Учился всю жизнь в Украине и украинская литература в школьной программе это просто херня собачья. Постоянно какая-то депрессия в произвидениях и ничего нормального и в помине не было. Я даже не помню большинство произведений которые мы учили, о чём речь вообще? Я в школе был жутким украинофобом, я просто ненавидел эту литературу и из-за этого школа отбила желание у меня читать вообще, спасибо большое. Более-менее интересные авторы, которых я читал это Федор Достоевский и его "Преступление и наказание", ну и из украинского автора отмечу Всеволода Нестайка и его шикарнейшее произведение "Тореадоры из Васюкивки". Всё. Остальное просто нечитабельная параша, от которой у тебя начинает взрываться мозг уже после первой страницы и ты просто отказываешься воспринимать информацию из книги. Хотя примечательный тот факт, что я в интернете могу выразить мысль лучше, чем в жизни. Вроде думаю над фразой, которую хочу сказать, продумываю каждое слово, но когда начинаю говорить просиходит какая-то вакханалия. Начинаю разговаривать на уровне 3-4 класса, хотя это может быть влияние на меня общества. Как будто я жду какого-то порицания за каждое моё сказанное слово, даже не знаю как это описать. Вообщем нужно нахрен убирать это говно из программы и ставить нормальных современных авторов, от этого крепостного прошлого уже тошнит
Еще к уроку литературы нужно добавить походы в театр, филармонию.Прочитать "Кайдашеву семью" и посмотреть виставу это разное но об одном.
А потом найти верёвку покрепче, выпить яду или выйти из окна, когда очередной удар придётся по уже слишком больному сердцу.
@@julia-mariannechorna3100 печалька твоя жизнь. Зачем же в окно?? Может лучше к психологу сходи
@@julia-mariannechorna3100 как я тебя понимаю...😔
@@ОленаТкаченко-э6з Упс... Нет, это так не работает😅 Убиться хочется сразу после изучения украинской литературы, а в моей жизни много других радостей. Так что я вышибаю клин клином: читаю зарубежку. Там сюжеты можно найти менее трагическо-агонические.
А в окно реально хочется выйти. Но когда читаешь, что одна дура травонула "свого коханого"; другая сорвалась в реку, словив глюк в виде его голоса; а мавка вообще превратилась в калину😒
@@julia-mariannechorna3100 одно другому не мешает. Зарубежом ведь не отказались от бедного Йорика. Чужого навчайся, свого не цурайся
Однобокий репортаж. Про сторону що все потрбіно змінювати і що все погано - 8 хвилин. А про те чому саме той підбір творів що є 30 секунд зі звинуваченням вчителів в небажанні читати нові твори. Ну сумна література - трохи є. Але не сумніша ніж в нас історія. Як можна очікувати від літератури 19--20 століття бутивеселою, якщо все булокапець як сумно? І чим так дивує "Ти знаєш,що ти людина?" прекрасний же вірш, не сумний навіть. Естетично негарна картинка? Вона експерт і аналіз зробила за 2 секунди? Жадан - цікаво почитати. Але там багато такого що дітям і в випускному класі краще не читати. Добрехоч він сам це розуміє.
Прив'язка літератури до історії природня, бо люди ж пропускають через себе гаразди-негаразди, а у творчих людей результат виливається у новому творінні. Навпаки, було цікаво читати сучасників історичних подій.
Здивувала негативна реакція на "Ти знаєш, що ти Людина?". Неприємно здивувала. Про Василя Симоненка вона мабуть і не чула, бо у школі "бунтувала" багато. Розкритикувала, розгромила, а що далі?
На рахунок сумної літератури. Там не "трохи є", там справді одні лише страждання і відсутність хоча б мінімальної любові до життя чи віри в краще майбутнє. І окрім того "сумно" ще й складність творів просто відбиває будь-яке бажання до читання книг взагалі. 80 відсотків мого оточення полюбили читати не через "Захара Беркута" чи "Хіба ревуть воли..." а вже після того як доля просто підкинула їм адекватні, хороші книги. За картинки - а ви їх бачили вживу? Знаєте, на ці картинки моторошно і сумно дивитися. А Жадан - це про реальність і "говорячи прямо". Не дарма ж він по цілому світі зали збирає_
Ilona Mykolaishyn пишу своб власну думку. Українська література в комбінації з історією яка в основному співпадає по хронології - це прекрасно і дуже позитивно. Можливо мені потрапляли на очі релакції з кращими ілюстраціями ніж ті які траплялись вам, але «моторошно» і «сумно» це точно не ті емоції які в мене виникали під час перегляду.
Чому книга взагалі має бути легка? Легко дивитись серіали по ТБ. За книжкою треба трошки і подумати.
Литература не должна быть не веселой, а интересной
Я вчуся в 7 класі у нас трагічні твори але наш вчитель розуміє що ми діти тому ми вивчаємо той самий твір але вносимо нотки позитива . І внас скоріше жаль викликає цей твір чим сум. Є твори позитивні цікаві тому ще не все запущено
Їм не хочеться "в іншу реальність". Вони її просто не знають. Більшість шкіл випускають учнів, у яких стійко розвинута огида до літератури, зокрема до української. А ми ще дивуємось, чому у нас так мало україномовних людей, чому молодь не поважає країну і не знає культури.
Я вирісла на цій літературі і все зі мною гаразд: суїцид через тяжку долю українського народу не вчинила. Звичайно, деякі твори можна було б замінити, от наприклад "Землю" Кобилянської, де розкривається проблема братовбивства, легко можна замінити на "Людину", де розповідається саме про Людину Олену: феміністичну, свідому, вірну та освічену дівчину. Так, сучасній школі , бракує перегляду фільмів, походів до театру ( як у Херсоні вистава "Лісова пісня" простонеба). І, звичайно, було б круто, якщо творів стало менше, але вивчалися вони якісно, а не "читати суперскорочено на перерві онлайн". І жодним чином не бачу підґрунтя цього страху перед Жаданом. Дайте дітям вивчати літературу з різних боків! Вірш "Доки тебе стереже твоя спрага", "Перші дні листопада", "Ця жінка, що фотографує дерева січня", "Декому краще вдаються приголосні" - це одні із тих поезій Сергія Жадана, що не несуть жодної нецензурщини.
Програму тре' редагувати, але українська література повинна виховувати громадянина, а не пофігіста, що читав комікси з Шевченком у 9 класі, замість "Гайдамаків".
P.S. І приберіть "Чорну раду". Як її взагалі можна нормально засвоїти?
"Чорна рада" цілком нормальна. Хоч і не скажу, що чимось цікава чи важлива. Є більша фігня - "Камінний хрест". Але письменників, у тому числі й класиків, справді можна представляти їхніми найкращими творами. А не тим, що у програмі.
Анонім Анонімний мені доводилось в десятому класі шукати його переклад українською. Не розумію, нащо давати діалектичні творі в оригіналі, а те, що було російською або староукраїнською перекладати?
Інна Україна а чорна рада нормальна, якщо виключити її з ЗНО.
"Камінний хрест" зараз більш-менш актуальний)) А от "Чорна рада"... Це великий історичний роман. Якби його в цьому контексті вивчали... Та от чорт зна навіть що з цього приводу сказати. Я після школи прочитав книг в рази більше, аніж вміщувала шкільна програма і в своєму селі був одним із небагатьох підлітків, які відвідували сільську бібліотеку. Але читати я брав Гашека, Конан Дойля, Азімова. Укрліт у мене тоді твердо асоціювалася з Тичиною, Рильським і Сосюрою.Будь-яку любов до поезії відбиває надійно і надовго. Найкращі шевченкові вірші я теж прочитав вже після школи (за що вдячний гуртам "Кому Вниз" і "Drudkh", через творчість яких і відбулося це прозріння). А більш-менш подискутувати з вчителем можна було на уроках не української, а зарубіжної літератури. В українській літературі апріорі неможлива будь-яка думка відмінна від методичок.
Краще б прибрали "Білий кінь Шептало". І це не тільки моя думка, а й усієї моєї паралелі
Взагалі в 10-11 класі учні починають вчити класику 19-20 століття. І якщо вам вже 14-16 років ви маєте сприймати ці твори, як опис того, що відбувалося в минулому і нажаль українське минуле дуже трагічне... Багато також залежить від вчителя і як він піднесе дітям. Мене захоплюють ці твори і я їх не сприймаю песимістично.
Спасибо, за репортаж! Очень точно и актуально!
Большинство тем и произведений, которые проходят по укр. литературе не по возрасту ребенка.
Такое ощущение, что люди написавшие программы и учебники давно видели детей.
Хорошо подметил про "огиду до життя"
Что за ерунда депрессивная не депрессивная литература. Хотите знать свою историю страны надо все читать. Ремарк тоже не весело писал .но молодежь во все времена его читает и любит. Почему до сих пор не перевели и не ввели в программу школьную книгу Кузнецова бабий яр.книга замечательная написана от лица подростка. Между прочим она была запрещена при советском союзе. Много ее читали? И дети бы читали.почему Короленко не ввести в программу.на украинский перевести. Он же с Украины. Великий гуманист.а Житков ,Ирина Вильде как хорошо писала
Що робити з письменниками, які з України, але писали іноземними мовами, це цікаве питання.
В. Короленка (як і М. Гоголя, наприклад), здається, вивчають на зарубіжній літературі.
Bob Bib я у дев'ятому класі, й у шостому ми вивчали Гоголя на зарубіжній літературі. Тепер ми вивчаємо його на українській, тож, думаю, так чинитимуть і з іншими авторами.
Мені 12 років, я в 7 класі і хочу сказати що це правда. Захар Беркут це важкуватий твір. Нам на літо задали по 10 книжок з зарубіжної та української літератури, але я не прочитала все. Я не люблю читати, і мені здається це тому, що не цікаво. Так, є цікаві книжки але таких мало. Нам інколи задають прочитати весь твір за день, а це не реально. Сподіваюсь, що скоро шкільну програму змінять. Наша вчителька української мови та літератури дуже сучасна, і мені здається вона не проти була б почитати з нами якісь новіші книжки, але це не по програмі...
Аж тепер звернула увагу що цей репортаж був 4 роки тому а я пишу коментар ….. а що змінилося за цих 4 роки ?????? Моя внучка у 7 класі , а її мама всі роки стоїть над головою . Діти терпіти школу не можуть . Що за дебільні університетські програми для школярів ? ????????схаменіться Мін освіти …..треба збирати Майдан !!!!!!
Ну а мені подобається шкільна українська література. Це ж все ж таки історія народу. Хто її не читає, що не зроби читати не буде, навіть якщо її поміняють (ну так є винятки). Але мене все влаштовує. Нову українську літературу я беру в бібліотеці.
Мені здається, що тій пані з інституту літератури вже давно пора на пенсію😲 "вчителі у нас ліниві, не хочуть напрягатися" - ця фраза мене надзвичайно обурила😲😲😲 Шановна, що ви цим хотіли сказати - вчителі ліниві,бо не хочуть дітей знайомити з сучасниками?! Лише по програмі йдуть?! Як би й хотіли б, то не знайшли б часу. Бо автори посібників життя кожного письменника та його літ творчість втискають у 2 уроки по 45 хв! Чому не написати нову програму, з сучасними творами, про сучасний світ,який близький дітям???? Ліньки?!
совковая прошивка у этой дамы из НИИ. страх что-то менять, могут наказать и выгнать с работы. лучше, как было. раньше на таких уроках советских деятелей восхваляли (писатели-большевики, борцы за СССР), сейчас - украинских борцов за Украину, по той же схеме. задача таких уроков была и остается внушить страх и почтение, а не любовь.
Я в 10 классе ненавижу укр литературу, ничего интересного,серьёзно ваш Шевченко в печени сидит
зрозуміло чому тобі не подобається наш Шевченко, він же не дає вам захопити Україну
@@vitaliimakogin9014 я з України, просто Ну не цікаво мозолити одну і теж тему кожен рік
@@vitaliimakogin9014 ваш Шевченко каждый божий год. Неужели нельзя взять и сделать большую тему про него к примеру в 6-8 классах и все. Зачем с 1 по 11 его мусолить.
Зважаючи на нашу історію я розумію ‚страждання‘ як основну тему творів, АЛЕ можна знайти більше різних видів ‚страждання’ . Для мене головна проблема - воно все однакове!! З бідного Шевченка починатся маже кожен шкільний рік.
Вульгаризм?? А ви читали Енеїду чи Одіссею. Хочете сказати ,що там немає вульгаризму?!!!
Енеїда то взагалі, козаки-герої безкінця пиячать з приводу і без.
"Ну Шевченко классика" - вот это аргумент 😂
Добре що цю тему підняли. Але що з цим робити? Як замінити тих людей які складають програми ?
Совет: забейте на этот бред до середины 11 класса. Потом просто читайте по хрестоматии, а что понравилось - фулл. Да, большинство читать просто мерзко, но шож поробиш. После ЗНО просто выкиньте этот бред из головы)
З.Ы. схема рабочая, результат - 195 баллов по ЗНО (проверено в 2020 году)
Мне сдавать в 2021, спасибо за совет!
@@julia-mariannechorna3100 главное не слишком сильно забивай. Лучше разложить все эти творы во времени, чтобы успеть отойти) Выписывать там основные бредовые моменты, которые точно можно забыть. И все будет збс)
@@dbcongard120 Спасибо!
Повністю згодна, в мене друга вища освіта - українська філологія, я дуже любила мову зі школи, але літературу читала вибірково. Постійне страждання, гноблення - весь клас ненавидів цей предмет тільки із-за того, сто література не правильно підібрана. І зараз я знову згодна, треба прибрати ці страждання, скільки можно. Одна Ліна Костенко чого коштує! Гарні, прекрасні вірші про кохання, поезії. Навіщо вивчати, один негатив!
Мені усе подобається у школі на літературі мені особисто інтересно . І я не дуже захоплююся сучасною літературою
Здебільшого теперішні школярі багато проводять часу біля компютера, чи смартфона в інтернеті. Відеоролики набагато легше дивитися чим читати. От діти і не люблять читати. Ми в свій час більше читали книжок. Тоді ще телевізори були рідкістю, та й коштували дорого. От ми й читали книжки. А тепер телевізори, компютери, і книжки відійшли на другий план. Я сам такий - мені легше подивитися відеоролик, чим читати текст !
А що пишуть теперішні книжки ? Та нічрго хорошого. Раніше писали про великі будови, про патріотизм, а зараз де він ? Зараз в книжках тільки бойовики, та фантастика про всяку гидоту. Я любив читати наукову фантастику Біляева, Жуля, Верна. Зараз пишуть Стругацькі свою... Ну воно зовсім не те. Щось таке надумане. Читати його зовсім не цікаво. Торхи читав їх, коли вже не було чого робити. Просто аби вбити час !!!!
От були твори: Сватання на гончарівці, Кайдашева сім'я !!!
Ви самі у себе на каналі слідкуйте за своєю ДЕПРЕСИВНОЮ подачою. "винищує у дітей" невже не можна було знайти інших слів @ТСН ? Що стосується "депресивності" Шевченка то це можна дітям подавати як певну "готику". Лише треба навчитися @завертати@ це привабливо. Але 1+1 точно не навчить як це робити.
українська література - мій улюблений предмет. Ми не живемо в утопії і це треба усвідомлювати. Якщо в творах "За сестрою" , " Захар Беркут " ," Джури козака Швайки" , " Чорна рада " , " Інститутка" , " Дорогою ціною ", " Федько халамидник" , "Шпага Славка Беркути" ви бачите лише патріотизм , а не людські почуття і переживання, то мені вас шкода. В основі казок, драм , повістей, романів лежать конфлікти. Якщо в програмі є лише депресія, то ви пропустили такі твори , як " Блакитна дитина" , " Тореадори з Васюківки" , " Митькозавр з Юрківки" і тому подібне. Твори "Климко" , чи щось в цьому дусі, учать співчувати і розуміти наскільки добре тобі живеться. А от " Ромео і Джульєта" терпіти не можу: піллітки піддаються афекту, втягують у свою авантюру інших і в результаті скоюють суїцид. В творах , котрі є в програмі, показується як іти крізь випробування разом.
Але не всі діти можуть це зрозуміти! Для деяких (особливо для мене) урок української літератури, залишився згадкою про сумні спогади та дарма потрачений час. Я не розумію: чому дитина змалечку, повинна розуміти, що ми не живемо в утопії? Чому не дати дитині час для безтурботного дитинства, а не "показувати все реалії нашого життя"? І чому на такому гарному уроці, діти повинні зазубрювати, а не зрозуміти сам твір?
Здається, "Тореадорів з Васюківки" додали до шкільної програми вже десь після 2010 р.
Тут вже можна перекидати відповідальність звчителів - які не змогли пояснити і до учнів які прочитали (якщо взагалі прочитали) скорочену версію зжату в 40 разів
Читала всі твори (хоча б скорочено), крім блакитної дитини 😍😍😍
Ніхто не закінчує життя через твір, це абсурд
Я навчалася в маленькому мicтi в Херсонскькiй областi.I я дуже вдячна вчителям.Вони як раз вчили аналiзувати и мати свою думку.Навчили мислити,а не просто переказувати пiдручник.Так що я не згодна, що у школi не навчають мислити i заборонено мати свою думку.Не треба усiх вчителiв и всi школи до купи.Що всi поганi.критикують школи ,а ви самi подивiться своi новини.Як подивитись так точно жити не хочеться.Все погано.
Но подождите. Вся Литература Украины, не считая Княжых времен и Современной Украины была написана авторами, которые жыли под гнетом. О какой радости могла идти речь, когда был Валуевский Циркуляр, запрещающий украинский язык. О какой радости могла идти речь, когда вся украинская нация была порабощенна и находилась под долгим гнетом империй ? Литература каждой нации формируется на основе ее истории. Вся история Украины грустная, тяжелая и жестокая. То и ждать большого количества "радостной" литературы не стоит. Кроме того, даже если такая и есть, то она не идет в сравнение с зарубежними аналогами. У произведения Кайдашева семья есть хороший смысл, само произведение очень интересное и в тоже время поучительно. Зачем искажать смысл и так уродовать первоначальный замысел автора ? В литературе Украины даются примеры самой удачной литературы самых известных писателей. Раз уж они прославились изображением повседневного горя украинского народа, будь-то драма, епос или лирика, то надо это принять и наслаждатся той красотой слова и теми речевыми оборотами, которые там есть. Что бы понять, почему у нас именно такая литература, как раз таки и надо знать биографию автора ( Причинно-следственная связь ), а что бы понимать его литературу и иметь хоть чу-чуть навыков для идентифиикации хорошое и плохо-написанной литературы, надо знать терминологию.
Валуевский циркуляр запрешал украинский? Вы уверены? Тогда была УНР? Тогда существовала Украина? Тогда было такое понятие как украинский язык?
@@hawkeyjet4758 вполне был. Украинский литератутрый язык был употреблен котляревским в Его Енеиде впервые. О том, что в украинских селах говорили еще и подавно, я даже говорить не буду.
@@Brain_Breaker_Igor это был не украинский, увы, а малороссское наречие. Посмотрите на Энеиду в оригинале, ерыжка не так сложна для чтения. И посмотрите на полные тексты валуевского циркуляра и эмского указа. Во времена Котляревского не существовало понятий как Украина или украинцы. УНР образовалась лишь в 1918 году, без Донецка, Харькова и Галиции со Львовом (в современное время культурной столицей украины).
+Hawkey Jet
Вот ваши российско-имперские постановления (1863, 1876):
ru.wikisource.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80
ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B7
А вот "Энеида" Котляревского (1808):
books.google.com/books?id=CK8ZAAAAYAAJ
Я сомневаюсь, что обычному современному россиянину это будет читать сильно легче (даже если повыбрасывать "устаревшие" еры с ятями), чем в современной украинской орфографии :-D
Вы действительно не знали, что язык-предок современного украинского языка в российско-имперские времена называли "малороссийским наречием" по политическим причинам (для ассимиляции)?
Вы считаете, что если у народа пропала собственная государственность и литературный стандарт языка (до этого был, в российских терминах -- "литовско-русский", "западнорусский язык"), то пропал и собственный разговорный народный язык (просто от пренебрежительного официального понижения в статусе до "наречия")?
Вы придерживаетесь теории, что язык может быть только государственным, а остальное -- наречия, диалекты (и что если язык только народно-разговорный, а не литературный -- то это не язык, а говор)? Или же вы просто пророссийский тролль? ;)
@@bobbib01 я знаю, что он предок, однако то образования унр со всеми вытекающими последствиями никто не вдалбливал в голову, что мы якобы отдельный народ. Со своей давней культурой, достижениями и прочем. "Jeszcze Polska nie zginęła," По большей степени малорусское наречие ближе польскому.
Це насправді. Я вже закінчила школу, але згадка про українську літературу викликає лише сум і огиду. Особливо те, як нам проводили урок.
Если писатели будут живые это же так классно 😍 в детстве помню как я ломала голову, почему все умерли? Ну как так можно?
Учусь в 11 классе и нет никаких проблем с школьной программой, всё супер.
Те відчуття коли на укр.літ читаю "Відьмак". Паралельно з тим що "треба" читати. :).
Я обожнюю читати та читаю все, окрім укр.літ. Завжди ненавиділа шкільну літературу, оскільки вона була нудна, сумна та про трагічне кохання. Я розумію, що треба любити батьківщину та знати про минуле, але треба ж якось прививати й оптимізм так само.
Не только негатив должен быть в школьной программе, но и позитив!
Я не зовсім згідна. Закінчувала школу в 2012, в старших класах я обожнювала українську літературу. Кайдашева сім"я, Хіба ревуть воли як ясла повні, Лісова пісня мені були цікаві. А Тіні забутих предків для мене взагалі шедевр. Деякі песимістичні твори варто читати, аби розуміти історію українського народу яка була зовсім нелегка. Проте, варто було б додати декілька творів сучасних авторів таких як Жадан або Шкляр.
Влучно! Погоджуюся з кожним словом
Що не кажи, але це правда. Вся наша історія та література про страждання, муки та кріпацтво. Такий нещасний та знедоленний народ український. Тому я підртимую ті країни, які не заціклині на історії. Як наприклад США, де немає істрії і всі живуть сьогодні. Навіть в тій Европі купа правил і та обмежень, які тягнуться з історії. Тому там дуже складно бути особистістю, так як ти повинен думати про те, що скажуть інші (німецький та швейцарський досвід = 8років)
Де у Л. Українки про кріпацтво й страждання?
А її всім відома фраза "щоб не плакать, я сміялась"? це не про страждання?
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» - мене питали,
Але я не признавалась -
Я була малою горда, -
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, -
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
Вітаю, у Вас сформувався саме той концепт української літератури, який закладено у сталінські часи - готувати людину до жертви. Цікаво, що Ви прочитали з 13 томів Л. Українки крім цього вірша?
Alex Shamray о, я тоже помню этот стих. Мы его учили наизусть. Отличное было время (нет)
Все залежить від вчителів.На жаль справжніх мало.Це -патоіотизм і мужність.Завдання вчителя--любити і поважати дітей.
Сюжет вийшов 2 роки тому, а програми так і не змінилися...
Украинская литература тех столетий отражает жизнь той эпохи. А вы забыли, что им запрещали писать о этих «страданиях». И их сажали в тюрьму. Эти произведения написаны кровью в буквальном смысле. И то что многие произведения вошли в школьную программу, показывает школьникам о том, что писатели были патриотами, и не смотря на все запреты и репрессии, все равно писали «правду того времени». На основе этих произведений воспитывают патриотизм у учеников. И то что не интересно читать негатив это правда. Но это голая правда. В нашей жизни , жизни украинцев в любом столетии присисутствует недовольство властью. Но это не довольство выросло не на ровном месте. В начальной школе в украинской литературе нет негатива и ненависти. Все рассчитано по возрасту. И если авторы напишут веселое произведение, они не станут патриотами в глазах старшеклассников. Вот вам для сравнения, в нашем современном мире убивают журналистов за правду, которую они открывают на «сегодняшнюю» власть. Этих журналистов можно прировнять к писателям того времени. То что они писали « страдающие» произведения - это подвиг того времени.
100% правда!
Есть миллион произведений о наших подвигах, но нет, давайте читать про рабов
Единственный нормальный комментарий
Что если я не люблю "патриотизм" которому нам, как Вы выразилась пыютаться научить.
Валер‘ян Підмогильний «Місто» це шкільна любов! З‘явилося бажання перечитати після того як побачив його в видавництві Основи
Чому у всьому винні вчителі? Моїй вчительці більше 50 років. Вона любить сучасну літературу і залюбки читає її, а потім рекомендує і нам
Так, класику слід вивчати, але курс літератури дійсно не цілком наповнений цікавими творами сучасних письменників. А підручники (особливо для 10 класу, коли вивчаються не легкі романи) дуже важко і сухо написані. Звісно, багато чого залежить від методики викладання, але, погодьтеся, у програмі справді є твори, які не є досить важливими з морального аспекту, але вони є на ЗНО. Наприклад, "Земля" Кобилянської. Повість засуджує братовбивство, жадібність (такі теми порушувалися і в інших повістях, романах української та зарубіжної літератури), натомість Кобилянську хотілося би вивчати як одну із засновниць феміністичного руху в Україні, це була головна мета її життя - вивести жінку в люди, дати їй рівні права з-поміж товариства чоловіків. До речі, саме на це робиться ставка у біографії, але ми читаємо абсолютно інші за тематикою твори.
У
По Кобилянськ1й бачила сер1ал "Цар1вна" дуже ц1кавий!
Ви не можете зрозуміти, що за розділ "Ти знаєш, що ти людина!?", значить ви хочете виховати собі подібних? Тих, хто не знається на українській поезії, не може бачити філософський підтекст у творах? Чи ви вважаєте, що діти вічно будуть жити у світі супергероїв, а на уроках з ними треба гратися? Досить цієї дурні! Нам не потрібна така євроінтеграція! Чи головне, що європейці, а розуму не треба?! Йдіть своїм шляхом!
И вообще школа стала бесполезная до ужаса, физра с невыполнимыми нормативами, английский с заучиванием текстов, и украинская литература с печалью.брррр
Я правда у школі любила зарубіжну літературу більше, тому що вона була більш багатогранна, зачіпала більше життєвих ситуацій і приносила більше задоволення. А українська література вся, окрім декількох творів, пронизана стражданням, смутком і від деяких, правда, вивертало. Здається, що українці всі століття тільки і могли що нити і страждати. Це як наша характеристика(
Для того ,щоб було весело читайте додаткову літературу
звук кншн охуительно наложили, ничего не скажешь
Мене ось до цих пір мучить питання, що буде якщо прийти на "Поле чудес" без подарунка Якубовичу?
Що зі звуком? слова у вуста не потрапляють
оу, чёрт. Школа у меня с 1 класса напрочь отбила желание читать и прям-таки заставила ненавидеть книги. Однообразные стишки про "нэзалэжну!1!", "ми фссы казаки браття йопта", "козак за козака, за основу взято", "шыфченко виликий пает тысячолиття" и т.д. Но однажды я взяла в руки книгу и прочитала её. Мне понравилось. И сейчас я с довольствием читаю книги, а у на школьную программу кладу болт.
единственное, что мне понравилось за 8 лет обучения - это стих Лины Костенко - Крылья.
Класична література - невід’ємна частина нашої літерної спадщини, але чому її так багато? Ще в школі, 15 років тому, мене мучило це питання - чому зарубіжні твори такі цікаві, такі багаті на тематику, такі актуальні, а українські - один страшний трагізм, драми і муки, і все це не завжди спрямоване на особистість, а в більшості випадків на народ. Я вважаю, що нашим школярам треба дати можливість не тільки читати цікаві твори, а мати бажання висловлюватись таким літературним чином, писати, творити і збагачувати полиці наших і світових книгарень❤️
Це наша історія, якою би вона не була, нові твори це звісно чудово, але не знаю чи минулого, не можливо побудувати майбутнє
Ну тсн, які ж ви нездари!!!!! Зліпили все в одну купу, гівном обмастили і подали глядачам!!! Мені 32 і українська література в школі був мій найулюбленіший предмет!!!! До сих пір перечитую "Лісову пісню" і плачу! А що поганого в емоційній розрядці?? А "Марія" Уласа Самчука - я вперше узнала про жахи голодомору. Така доля українського народу, не весело нам живеться і що тепер?! Матюків і сучасності вистачає на ютубі!!! Українська класика виховує співчуття до ближньго і повагу до предків! А от спосіб викладання дійсно "допотопний"! В Європі цікавіше викладають, та що нам заважає так само читати класику а потім на уроці обговорювати і писати "есе"??
"Чим сильніше ви змушуватимете учня читати, тим сильніше в ньому розвинеться ненависть до читання"
Дмитро Биков
Окреме питання -- зарубіжна література. Для непрофільних навчальних закладів варто урізати (а то так само вивчають, як українську: біографії, вірші напам'ять тощо), зробити факультативом.
Або й взагалі вивчати зарубіжну літературу в оригіналі, на рівні іноземної мови, що вивчається в школі (як підказали у сюжеті).
Абсолютно согласна! Я учусь в 7 классе и в 6 мы изучали рассказ где всё было основано на боли, предательстве и т.д. ну блин у детей именно в этом возрасте складывается психологическое восприятие, и в 5 классе изучать рассказ "Лобо" было жутко и не приятно, а если потом ещё и фильм показать по этой теме так вообще-нахер вся психика!
Читайте краще більше різних книжок, психоаналітик 7 класу.
Згинуть наші вороженьки винищують любов до України і Українського слова треба замінити
От этого Шевченка у всех школьников уже голова болит
На 0:18 книга ,, Українська література 5 клас,, у мене така была
Да, багато творів з програми літератури є складними для сприйняття. Молодші і середні класи ще більш-менш, а старші то взагалі. Всі розуміємо що це гірка і правдива історія, але коли більшість творів з поганим кінцем, розповідають про страждання і про проблеми, то це викликає несприйняття і небажання вивчати знову.
Вчителька яка не знає української мови не зможе викладати української літератури
так и есть. Методы образования знатно устарели.
Для того щоб судити літературу , спочатку навчіться її читати і розуміти... Навчіть дітей самостійно аналізувати твір, а не заучувати літературну критику з книжки...
Чому ви не звертаєте на це увагу? Аа.. Точно,погана і скучна література...
Я сравнил ЗЛ и УЛ. У нас постоянно кто умирает. ЗЛ имеет романтику и другие классные аспекты.
Про що може казати ця пані Мовчан, якщо вона навіть не може поставити наголос у прізвищі одного з кращих українських письменників?!
Кого саме?
Всегда в школе любила зарубежную литературу больше чем украинскую:) Под конец 11 класса вообще возненавидела, все всегда про боль и страдания и то как к украине все плохо относятся. Если в зарубежной литературе всегда были какие-то интересные рассказы, фентези, романы, детективы, новеллы, все были на разные темы, а не о том как все не любят их страну и издеваются над ними.
я люблю літературу але звісно хотілося б дещо змінилося
"Чорна рада " , здравствуйте!!!! Енеїда - с ума сходила. И это только малость
"Тарас Бульба" до вас прийшов, захопив с собою ще "Тiнi забутих предкiв" та "Лiсову пiсню" на згадку про те, наскiльки "дивовижно" це все читати. Поклики сховатися подалi або втекти розглядатися вищою владою не будуть.
Не знаю, нам нормально всё преподают, очень интересно. Дают высказывать своё мнение, а не то всё ,что говорят. Это всё зависит от учителя, а с литературой всё впорядке
Я 2005 року випуска і я це відчувала ще в свої роки навчання. От як можна дітям читати Жовтий князь?? Це просто жах... я розумію, що треба знати історію свого народу, але такі жахіття в таких деталях!!! Має стояти вікове обмеження
Проблема не в литературе, а у том как ее преподают... Даже самую позитивную книгу можно разделить на "В каком году? Как называлось то и это? Как автор описывает того? " После ее читать не захочется...
Коротше в літературі старе і страшне. А зараз пишуть казки нові автори перекручують. Та такий дебілізм пишуть. ....
За все года в школе, я не прочла полностью ни одной книги по программе... Все время думала, что, - ах, как жаль, нужно было больше читать..😥
Но сегодня, прозрела!
Я бы в депрессию упала с таким творчеством... 😱
А так, учительница русского языка поведала тайну быстрого чтения!😁
Лайфхак!
Начало - Середина - Конец
Прочти, и все, дело в шляпе!
Еще, я внимательно слушала всех однокласников кто читал, в отличии от меня.
Зато сейчас, читаю, то что интересно! А интересна наука.
Если подумать,то больше всего мне нравятся из программы Кайдашева сім'я, Місто и Земля. Два произведения стекольные такие,так сказать,а одно довольно веселое. Так что дело не в переизбытке драмы - просто что-то может понравиться,а что-то нет.