українська тут звучить якось незвично мило і автентично. Дуже мені подобається, що герої називають імена:" Іванко, Марічко" . Адже саме така манера була притаманне нашим предкам. Мені пощасливилось застати живими своїх бабусь-прабабусь і чути як вони розмовляли. Дорослих називали: Івась, Гриць, Василько. Багато жіночих імен, на жаль, зараз не використовують. Мою бабцю звали Гануська. Я в дитинстві не могла зрозуміти, що це за ім'я таке. Вона була хрещеною як Ганна, в молодості кликали Гануся, а як постаріла - Гануська. Як шкода, що ми все це розгубили, і замість Івасів стали Ванями, замість Марічок - Машами.
@@user-zf4lr9jk7nмаячня, точно так само кликали по іменах людей у всій Україні. Почитайте українську літературу Наддніпрянщини, там одні Марічки, Одарки, Івасі, Андрійки. Просто на заході ця традиція більше збереглася ніж увеликій Україні, це тому вам так і здається, що так не кликали людей у решті України. Саме такі деталі української культури завжди поєднували західну і наддніпряську Україну.
Ось слова: На тім боці при толоці сивий бичок риче. - Вийди, вийди, дівчинонько, леґінь тебе кличе. Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати: - Кому треба дівчиноньки, най іде до хати. А я ввійшов та до хати, не завстиг я сісти, А вони мні - гандибурку нелуплену їсти. А я тоту гандибурку гірко заїдаю, Перед печі - пироженьки, я си позираю. Перед печі - пироженьки, а на кухні - масло. - Дідько тебе,- каже,- бери а з твоїм багатством! - Ой багаче, багачику, чим ся гоноруєш, Чому дівку не віддаєш, на чорта годуєш? - Я ще буду годувати та й штири неділі, Відтак буду посилати в високе Підгір’я. А Підгір’ю хліб по кілю, калачі по платі, Багацької дівчиноньки нема на роботі. А багацька дівчинонька не хоче робити, А черево по коліна, не годна ходити. А черево по коліна, а ротик по вуха, Оченята, як горнята, ще й до того глуха.
Записала Параска Плитка-Горицвіт Співанкє записані гуцулскєм говором у селі Криворівня На тім боці при потоці Солома горіла. Прийди, прийди леґінику Я си розболіла. На шо їс си розболіла, Ци на головочьку?! Прийди, прийди леґінику Хоть на годиночьку. Я гадала леґінику Шо ти прийшов нанічь?! А ти здоймив крисанечьку Тай кажеш добраничь! Ой добраничь файна любко Добраничь, добраничь! Бо я иду в полонинку З овечками нанічь. В полонинку дві дорішці, З полонинкє одна! Купив бих ти горівочькє Кобес пити годна?! Ни годен ти леґінику По світі ходити. А я годна молоденька Мід горівку пити! Але купи леґінику Купи ни журиси?! Буду мати из ким пити Лиш ти ни дивиси!
![[HIGHLIGHT] หมีLIVEปะ? | EP.171 เห็นแต่ในจอ วันนี้มาต้องขอคารวะ](http://i.ytimg.com/vi/gPWLxa0e_Z8/mqdefault.jpg)
українська тут звучить якось незвично мило і автентично. Дуже мені подобається, що герої називають імена:" Іванко, Марічко" . Адже саме така манера була притаманне нашим предкам. Мені пощасливилось застати живими своїх бабусь-прабабусь і чути як вони розмовляли. Дорослих називали: Івась, Гриць, Василько. Багато жіночих імен, на жаль, зараз не використовують. Мою бабцю звали Гануська. Я в дитинстві не могла зрозуміти, що це за ім'я таке. Вона була хрещеною як Ганна, в молодості кликали Гануся, а як постаріла - Гануська. Як шкода, що ми все це розгубили, і замість Івасів стали Ванями, замість Марічок - Машами.
Автентично для західної України.
Центральна Україна розмовляла по іншому , зі своєю відмінністю.
@@user-zf4lr9jk7nмаячня, точно так само кликали по іменах людей у всій Україні. Почитайте українську літературу Наддніпрянщини, там одні Марічки, Одарки, Івасі, Андрійки. Просто на заході ця традиція більше збереглася ніж увеликій Україні, це тому вам так і здається, що так не кликали людей у решті України. Саме такі деталі української культури завжди поєднували західну і наддніпряську Україну.
Дуже подобається ця пісня!
Люблю цей шедевр 💛💙
Прекрасна пісенька❤
Улюблена-улюблена :)
Це неймовірно ❤
Шедеврально!
Любов страшна сила
Ось слова:
На тім боці при толоці сивий бичок риче.
- Вийди, вийди, дівчинонько, леґінь тебе кличе.
Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати:
- Кому треба дівчиноньки, най іде до хати.
А я ввійшов та до хати, не завстиг я сісти,
А вони мні - гандибурку нелуплену їсти.
А я тоту гандибурку гірко заїдаю,
Перед печі - пироженьки, я си позираю.
Перед печі - пироженьки, а на кухні - масло.
- Дідько тебе,- каже,- бери а з твоїм багатством!
- Ой багаче, багачику, чим ся гоноруєш,
Чому дівку не віддаєш, на чорта годуєш?
- Я ще буду годувати та й штири неділі,
Відтак буду посилати в високе Підгір’я.
А Підгір’ю хліб по кілю, калачі по платі,
Багацької дівчиноньки нема на роботі.
А багацька дівчинонька не хоче робити,
А черево по коліна, не годна ходити.
А черево по коліна, а ротик по вуха,
Оченята, як горнята, ще й до того глуха.
А есть цільна пісня?Шукаю не можу знати
❤ IT 😢
А можна текст пісні ?
Записала Параска Плитка-Горицвіт
Співанкє записані гуцулскєм говором
у селі Криворівня
На тім боці при потоці
Солома горіла.
Прийди, прийди леґінику
Я си розболіла.
На шо їс си розболіла,
Ци на головочьку?!
Прийди, прийди леґінику
Хоть на годиночьку.
Я гадала леґінику
Шо ти прийшов нанічь?!
А ти здоймив крисанечьку
Тай кажеш добраничь!
Ой добраничь файна любко
Добраничь, добраничь!
Бо я иду в полонинку
З овечками нанічь.
В полонинку дві дорішці,
З полонинкє одна!
Купив бих ти горівочькє
Кобес пити годна?!
Ни годен ти леґінику
По світі ходити.
А я годна молоденька
Мід горівку пити!
Але купи леґінику
Купи ни журиси?!
Буду мати из ким пити
Лиш ти ни дивиси!
@@vatniksdoh2122 Дякую!!!
@@vatniksdoh2122 де ви це знайшли?