Я живу з народження у Львові. Я розумію що перемир'я - це просто часовий проміжок до того як будуть наступати на Львів... Чоловік у ЗСУ, я виховую діток, збираю донати, доначу, працюю, і слухаю ваші випуски, які з початку війни тримають мою менталку ну і + антидепресанти.... Але коли людям допре що мир= знищити нас...
По деформаціям, прям дуже багато.. Можна написати довгий список. З основного: 1. Дуже трігєрить російська на вулиці від будь-кого. Типу коли були в лісах Харківщини ще на початку, без пнв, тепликів і т.д. Вночі, мова була єдиним способом залишитися в живих. 2. Підземний перехід чи метро - більше не зайду ніколи. 3. Дуже агресивна (без активних дій) реакція на підрізання на дорозі. 4. Плюсую за пункт про легкість припинення відносин з людьми і цінування свого часу. 5. Дуже трігерить тупість людей. Це було і до повномасштабного, але зараз все сприймається «тупий = мертвий».
В Борисполі в одному з спальних районів на парковці стоїть автівка з наліпкою на склі " Маріуполь - це Україна!". А якщо добре роздивиться авто, то воно все в кульових отворах, є підбиті фари, латки на капоті, мабуть теж закрили отвори от куль. Сліди війни скрізь, треба лише пильно вдивлятись в людей, в речі навколо💔 Мир - це не заморозка війни. Дякую хлопці. Військової вдачі🇺🇦❤️
Дякую ☺️ не буду вступати в діалоги з купою слів. Хочу висловити подяку вам за те, що ви комунікуєте з нами і завжди піднімаєте ніби очевидні теми, але які часто залишаються без уваги. Тому дякую іще раз ❤
2:17 Чернігів тут. Сліди з пам'яті та сердця не зникнуть ніколи. Ніколи не забуду сморід тіл орків по посадках, розстріляні цивільні авто, жодної цілої автівки у місті у час оккупації, сліди від куль, мінометів, посеречі вулиці....люди... Автівки, які з'їхали до обочини, через те, що по авто відкрили вогонь з вогнепальної зброї... А потім... кінець березня. Власними очима об'їхав на ровері 50 км, позиції 3.14д0рів з яких вони обстрілювали місто з сіл навколо... ящики з позначкою "О", про яку орки роблять вигляд, шо такого і не було зовсім, а чому? Тому що отримали 3.14зди! Деякі спогади назавжди з нами, не залежно від того хто ми. Якщо ти був тут, ти знаєш... А ті, хто в тро Монако, ніколи і не зрозуміють.
Дякую за випуск, хлопці. Цікаво було почути думку військових з приводу цих розмовок про "мір". Але реально я вже нічого не розумію, що насправді відбувається. Ніби зрозуміло, що нічого хорошого з цього не вийде. Але тільки заїкнншся десь про це, відразу прилітає, що ти за військових не ррзписуйся, вони хочуть додому, вони втомилися і поки ти їз не замінила, не патякай
Дякую Вам! Сьогодні подивилася новий випуск на УП про « волонтера на Ламборгіні» і просто в шоці , за наших хлопців в всіх людей! Треба щось з цим всім « бидлом» робити І МОВА, коли вже всі зрозуміють і держава почне щось робити !!
Дякую,вам Тарасе і вашому гостю. Разом з вами повернулася на початок повномасштабного вторгнення, проаналізувала свої деформації і висновок один, що деформація є, бо у моєму рюкзаку в наявності турнікет і рукавички. А ще у планах пройти курси такмеду. Дякую вам за наше майбутнє.
Як ви праві! Коли я вперше приїхала в Дрезден и побачила зруйновані будинки, це дуже вражає!!! Може тому німці і пам'ятають той жах і тому на нашому боці!!!!
19:35 я не військовий поки що, і така штука у мене є, я не спілкуюся з 90% людей з якими спілкувався до повномасштабної війни, зараз якщо хтось щось начинає 3.14здіти, або скиглика пускати - одразу йде у видалення з списків, з мого життя, та в бан найух! Не хочу більше витрачати ані секунди свого часу на нецікавих мені людей....
За танець,в кінці,окреме мерсі😊.нажаль ми так влаштовані,звикаєм до всього.про мир...мені завжди хочеться сказати-скажіть тим хто воює,кожного дня втрачає побратимів,скажіть їм що ви втомились і хочте миру.здивуюсь якшо хтось мені розповість що він таки сказав
Хто воює, і хто втратив рідних - ніколи вже не скаже, що просто втомився (хоча, нам їх стан і уявити важко) і хоче миру. Вони хочуть перемоги, і щоб мaцкaлів не існувало
Дякую за розмову. Нажаль не у всіх цивільних є поняття за що ця боротьба(( чомусь переважна більшість ниє про обмеження, але брати відповідальність не хоче ніхто. Дякую за підтримку моєї стелі❤
Тих кого війна не торкнулася безпосередньо і ниють про обмеження, вони не усвідомлюють до кінця що йде велика війна, що є загроза для України та і для них самих, ця війна для них десь далеко. Війна йшла з 2014 року, і вони звикли,що вона собі десь там йде, а їх ніхто не чіпає і вони живуть собі як і жили раніше. Зараз усе змінилося, війна повномасштабна, є мобілізація, є обмеження на виїзд за кордон, ворог нас тупає на Україну уже всіма силами, але ті люди і далі хочуть щоб стан речей для них особисто був на тому рівні на якому був в часи АТО.
Дуже багато узагальнень. "Всі забувають, немає слідів війни, поки не прилетить знову..." Безліч людей чекають рідних з війни, живуть під обстрілами ,з тривогами і все відчувають
Я думаю, це сказано про більшість, які живуть в режимі "какаяразніца, живущас, а гдєвайна". Тих, хто живе в парадигмі війни оточує ще й більша безліч, якій байдуже. І це дуже ранить почуття, зокрема й віськових. Це так відчувається
Топ 3 проф-деформацій 1. EDC бананка тепер більше нагадує аптечку, бандажи, селекс, турнікети. І без неї нікуди, навіть в підʼїзд 😅 2. Постійний огляд неба перед виходом з будівлі. Та і взагалі будь де постійний моніторинг неба, особливо коли дуже тихо) 3. Спокійний сон тільки під звуки відпрацювання ппо, шахеди, вибухи та інші. Часом дуже сумно що не чутно 82мм 🙃
Самоаналізу свіїх дій і вчинків це признака дорослості. Більшість людей що слухають блогерів ліниві щоб трішки поворошити своїми мізками і скласти свою думку.
Дуже важливо, направду актуально, такі місця дуже потрібні. Наша величезна проблема- у людей просто знищена культура пам'яті, це совок(але мені реально ріже ваші нецензурні вислови( тут ми з вами не співпадаємо..
Перший місяць війни я була більш менш спокійна.Син завжди говорив правду, без прикрас, але я знала , що війна надовго і була готова до того.Син загинув.Зараз дивлюсь на цей маразм в державі і накриває злобою не лише до рашки ...
Дякую за випуск! З Миколаєва, сліди війни тут повсюди. Всі памʼятають і хочуть щоб побачили всі і наступні покоління. Але є такий момент, мер пропонував проект з меморіалами, збудувати цілу алею і звичайно витратити мільйони гривень, але в Мико 3й рік ллється кока-кола з кранів і кошти на новий водогін не виділяють. Тому люди будуть обурені що меморіал збудуть, а на воду всім плювати 🤷🏼♀️ Я за те щоб зберігати сліди війни, але і роспріділяти кошти правильно 😢😢 Вибачте, накипіло.
Доречі не тількі у військових є деформації, коли думаєш «клас, хай горять. і ти, котрий проти насильства, дивишся всі ці відео ближніх боїв і думаєш харашо і надо ще більше» І це прогнозовано.
Тарасе, зрадойобулу розганяють військові, частіше ніж цивільні(включно із закликами стрілять депутатів). Чую що "пропало всьо" від військових... та майже завжди від військових. Можливо вам треба вийти із бульбашки(ок) та усвідомити, що позбуваючись слідів війни у нас є шанс зберегти баланс: війна - життя як то робить Ізраїль... Звісно, що коли ти воюєш, ти хочеш щоб все було для війни... але так не буде і не можу бути, на щастя чи на жаль... побачимо. Я "міра" ціною капітуляції не хочу... готувався стрілять, тепер готуюсь бігати... бо виявилось, що не все так гарно з ФІЗО. Але слухаючи вас, мене напружує те що ви такі категоричні. Вітання з Херсону та Миколаєва. Дякую за Тяжку Щоденну Працю! Нехай Щастить! 🫡 🇺🇦 ❤
@@tarasbilchenia Питання в тому яка мета переслідується по життю, бо я будучі не менш категоричним та принциповим, стикаюсь із досить великою кількістю складностей які не сприяють покращенню якості життя та соціальної комунікації як такої… тому працюю із собою та ставленням до оточуючих, та з часом стаю мʼякшим… але час та простір завжди цінував та фільтрував людей… тому розумію вашу позицію… але переймаюсь що в публічному просторі, це тяжкий шлях. - це все лірика… Я прошу вас не ображати і не ображатись на цивільних із не певними позиціями, бо в голові насрано.. це факт… пасіонаріїв меншість… більшість інертна маса яка пливе за течією…. Так всюди було і буде…
Вперше не згодна з Тарасом. Я з прифронтового села. Так, нам вже рік не докучає артилерія, але дрони літають щодня. Люди відбудовуються і це добре! Як можна жити в руїнах? На те ми і українці, щоб створювати порядок та красу навколо себе. І так важко, а руїни та знищена техніка ще більше деморалізує
22:34 у мене з 22 року з собою рукавички, бандаж, турнікет. І я планую ще 1 турнікет та гемостатик купити й носити. Я навіть в маленьку дамську сумку спочатку турнікет перекладаю, а потім косметичку.
Трохи підгоріла... Та чого там трохи, я капец як підгоріла. Почну з того, що волонтерю вже майже 2 роки. 2 роки без вихідних, свят, маючи ще роботу, на якій я заробляю, волонтерю і після роботи. Вдома тільки ночую, хизуватись не має чим, бо маючи дитину, сім'ю, часу на них я просто не маю. Так, це мій вибір, ніхто мене не змушував, просто я не можу сидіти на місці і чекати перемоги, при цьому не кажу, що так жертвувати мають всі, але допомагати хто чим може - зобов'язані, на мою скромну думку. Так ось, не витримала, вигоряння, світ не милий, вирішила таки поїхати у відпустку на захід України. Сказати, що мене бомбануло - не сказати нічого. "Тури на джипах", при тому, що я знаю як ці грьобані корчі потрібні на фронті, як важко на них зібрати гроші, і ось один збір в нас йде вже майже 3 місяці, і ми навіть не на половині... По одному такому бізнесу я нарахувала 10 джипів... 10, Карл... Тут же відбувається трагедія в Охматдиті, місцеві: ой, ми новини не читаємо, а нафіга? Ми потім спимо погано... Вони погано сплять, Карл... Бесіда з одним місцевим: ой, а нафіга ви йдете воювати? Нафіга волонтерите? Влада всьо краде, нізащо воювати, ось я не піду, поки не прийдуть в мій дім. А ти не думав, що якщо прийдуть в твій дім, на далекий захід України, то значить крім тебе воювати нікому більше??? Думаю собі, мабуть я якась кончена, це не правильно так жити війною, ось люди живуть, а ми ж маємо десь мати таке місце, де зможемо від цієї війни відпочити? Тут телефонує мені військовий і питає як відпочивається? розповідаю... Кажу, я мабуть якась кончена, мабуть так не можна, а він мені: оо, як це все знайомо, мене теж це бісить і я палаю від цієї ситуації. Телефонує інший, та сама ситуація, теж всіх бомбить. І я зрозуміла, що на щастя я така кончена не одна, мабуть на таких кончених все і тримається. Не побачила краси гір, не відчула того спокою, як в минулому житті, єдине - виспалась, я мріяла просто виспатись. І повернулась в Запоріжжя до своїх кончених, мені з ними тепліше ❤️🫂
Хочеться додати, що я не звинувачую захід України і цих людей, можливо і в Запоріжжі їх достатньо, просто в мене тут не має часу з ними спілкуватись і все моє коло спілкування наразі - волонтери і військові, однодумці. Я розумію, що моя психіка дуже розшатана, я ходила до психолога, я знаю всі свої травми, просто не розумію що з цим робити. Мене послухали з відкритим ротом і сказали: так а чого ви прийшли? Якщо ви думаєте що ми дамо вам чарівну таблетку і все стане на місця - ви помиляєтесь, ми даємо інструменти з якими вам треба працювати. 🥹😂😂😂 Дуже дякую, так я й сама вмію. Сподіваюсь влада подумає про наших військових і гарних психологів буде достатньо, щоб допомогти всім, бо ми, такі рандомні волонтери, будемо сидіти з ними в одній черзі 🤗
Про профдеформацію: коли кудись їду і дивлюсь от у вікно, то кожна посадка і взагалі будь-яка місцевість, я уявляю як її обороняти і як штурмувати, де зручно, де не зручно, особливості місцевості і тд.
Я не знаю чи можна назвати це проф деформацією: я недавно ще був цивільним, а зараз на Донбасі. І я тримаю зв'язок з хлопцями з якими проходили вкпб, і частину з них відправили в тилові частини, вони то просто на блок постах стоять, то ходять на сп в прикордонних районах за 30 км від державного кордону з білоруссю. І вони дзвонять і росказують як їм важко не спати на сп по 3 доби і тп. А я на покровському напрямку, в нас летить на пощиції все і дрони і кулі і 120ка і касети. І якась трохи зневага до таких проблем виникає, як розказують чуваки з тилових частин.
Ну як це перемир'я нікому не потрібно,воно потрібно тим "голубам миру" щоб реально втікти і от їм потрібно пояснити шо буде війна в Європі і там не буде навіть як в Україні але якщо вони згодні жити в умовному Гондурасі то хай 🤷🏻♂️
не знаю чи можна віднести це до профдеформації, але я з 22 року в строю і вже заїбався, причому дуже. Але при тому нещодавно продовжив свій контракт ще на 5 років, як це пояснити, я хз))
Не можно заморожувати конфлікт тому що люди вбежуть? Алеж то їх життя, життя їх рідних, хіба вони не мають право зберегти жити? Зрозуміло що в період вйіни існування держави важливіше за життя людей, але ж треба і міру знати, бо то вже фашизм попахує.
Я живу з народження у Львові. Я розумію що перемир'я - це просто часовий проміжок до того як будуть наступати на Львів... Чоловік у ЗСУ, я виховую діток, збираю донати, доначу, працюю, і слухаю ваші випуски, які з початку війни тримають мою менталку ну і + антидепресанти.... Але коли людям допре що мир= знищити нас...
По деформаціям, прям дуже багато.. Можна написати довгий список. З основного:
1. Дуже трігєрить російська на вулиці від будь-кого. Типу коли були в лісах Харківщини ще на початку, без пнв, тепликів і т.д. Вночі, мова була єдиним способом залишитися в живих.
2. Підземний перехід чи метро - більше не зайду ніколи.
3. Дуже агресивна (без активних дій) реакція на підрізання на дорозі.
4. Плюсую за пункт про легкість припинення відносин з людьми і цінування свого часу.
5. Дуже трігерить тупість людей. Це було і до повномасштабного, але зараз все сприймається «тупий = мертвий».
В Борисполі в одному з спальних районів на парковці стоїть автівка з наліпкою на склі " Маріуполь - це Україна!". А якщо добре роздивиться авто, то воно все в кульових отворах, є підбиті фари, латки на капоті, мабуть теж закрили отвори от куль. Сліди війни скрізь, треба лише пильно вдивлятись в людей, в речі навколо💔 Мир - це не заморозка війни. Дякую хлопці. Військової вдачі🇺🇦❤️
Дякую, хлопці за вашу працю: і військову, і журналістську .
Дякую ☺️ не буду вступати в діалоги з купою слів. Хочу висловити подяку вам за те, що ви комунікуєте з нами і завжди піднімаєте ніби очевидні теми, але які часто залишаються без уваги. Тому дякую іще раз ❤
Дякую!!! Це зовсім поруч до мене. Чули все що тут було. Цілую руки кожному, хто провів операцію в Гостомелі
2:17 Чернігів тут. Сліди з пам'яті та сердця не зникнуть ніколи. Ніколи не забуду сморід тіл орків по посадках, розстріляні цивільні авто, жодної цілої автівки у місті у час оккупації, сліди від куль, мінометів, посеречі вулиці....люди... Автівки, які з'їхали до обочини, через те, що по авто відкрили вогонь з вогнепальної зброї... А потім... кінець березня. Власними очима об'їхав на ровері 50 км, позиції 3.14д0рів з яких вони обстрілювали місто з сіл навколо... ящики з позначкою "О", про яку орки роблять вигляд, шо такого і не було зовсім, а чому? Тому що отримали 3.14зди! Деякі спогади назавжди з нами, не залежно від того хто ми. Якщо ти був тут, ти знаєш... А ті, хто в тро Монако, ніколи і не зрозуміють.
Дякую за вашу роботу та бажаю вам побільше переглядів та підписників❤
Дякую за захист всім захисникам і захисницям, я з перших днів нікуди з Києва не виїжджала, була якась внутрішня впевненість, що все буде ок... 💙💛
Як завжди актуально та інфотрмативно❤ дякую!
Дякую Вам за відео! Дякую усім Військовим, усім вам хлопці і дівчата за вашу тяжку героїчну працю! Слава ЗСУ! Слава Силам Оборони України!
Дякую за відео
Бажаю розвитку та процвітання для каналу, підтримую цей канал
Дякую за випуск, хлопці. Цікаво було почути думку військових з приводу цих розмовок про "мір". Але реально я вже нічого не розумію, що насправді відбувається. Ніби зрозуміло, що нічого хорошого з цього не вийде. Але тільки заїкнншся десь про це, відразу прилітає, що ти за військових не ррзписуйся, вони хочуть додому, вони втомилися і поки ти їз не замінила, не патякай
А інші за військових, виходить, можуть розписуватися?)
@@tarasbilcheniaну вони за своїх родичів чи знайомих кажуть. Тому й не зрозуміло, які насправді настрої
Дякую, панове. Актуально і важливо. Помічаю профдеформацію і за чоловіком, якого іноді вдається побачити в цивільних умовах
Дякую Вам!
Сьогодні подивилася новий випуск на УП про « волонтера на Ламборгіні» і просто в шоці , за наших хлопців в всіх людей!
Треба щось з цим всім « бидлом» робити
І МОВА, коли вже всі зрозуміють і держава почне щось робити !!
Ну так а держава це хто? Це люди. І більшість хоче щоб щось зробив хтось інший
Дякую,вам Тарасе і вашому гостю. Разом з вами повернулася на початок повномасштабного вторгнення, проаналізувала свої деформації і висновок один, що деформація є, бо у моєму рюкзаку в наявності турнікет і рукавички. А ще у планах пройти курси такмеду. Дякую вам за наше майбутнє.
Дякую за випуск ❤ в кінці 🔥
Як ви праві! Коли я вперше приїхала в Дрезден и побачила зруйновані будинки, це дуже вражає!!! Може тому німці і пам'ятають той жах і тому на нашому боці!!!!
Дякую за вашу роботу. Коментар на підтримку українського ютубу. Слава Україні
19:35 я не військовий поки що, і така штука у мене є, я не спілкуюся з 90% людей з якими спілкувався до повномасштабної війни, зараз якщо хтось щось начинає 3.14здіти, або скиглика пускати - одразу йде у видалення з списків, з мого життя, та в бан найух! Не хочу більше витрачати ані секунди свого часу на нецікавих мені людей....
За танець,в кінці,окреме мерсі😊.нажаль ми так влаштовані,звикаєм до всього.про мир...мені завжди хочеться сказати-скажіть тим хто воює,кожного дня втрачає побратимів,скажіть їм що ви втомились і хочте миру.здивуюсь якшо хтось мені розповість що він таки сказав
Хто воює, і хто втратив рідних - ніколи вже не скаже, що просто втомився (хоча, нам їх стан і уявити важко) і хоче миру. Вони хочуть перемоги, і щоб мaцкaлів не існувало
Дякую за розмову. Нажаль не у всіх цивільних є поняття за що ця боротьба(( чомусь переважна більшість ниє про обмеження, але брати відповідальність не хоче ніхто.
Дякую за підтримку моєї стелі❤
Тих кого війна не торкнулася безпосередньо і ниють про обмеження, вони не усвідомлюють до кінця що йде велика війна, що є загроза для України та і для них самих, ця війна для них десь далеко. Війна йшла з 2014 року, і вони звикли,що вона собі десь там йде, а їх ніхто не чіпає і вони живуть собі як і жили раніше. Зараз усе змінилося, війна повномасштабна, є мобілізація, є обмеження на виїзд за кордон, ворог нас тупає на Україну уже всіма силами, але ті люди і далі хочуть щоб стан речей для них особисто був на тому рівні на якому був в часи АТО.
Дякую, Вам, Тарасе, за Вашу працю та все, що робите!
Дуже багато узагальнень. "Всі забувають, немає слідів війни, поки не прилетить знову..."
Безліч людей чекають рідних з війни, живуть під обстрілами ,з тривогами і все відчувають
Я думаю, це сказано про більшість, які живуть в режимі "какаяразніца, живущас, а гдєвайна". Тих, хто живе в парадигмі війни оточує ще й більша безліч, якій байдуже. І це дуже ранить почуття, зокрема й віськових. Це так відчувається
Топ 3 проф-деформацій
1. EDC бананка тепер більше нагадує аптечку, бандажи, селекс, турнікети. І без неї нікуди, навіть в підʼїзд 😅
2. Постійний огляд неба перед виходом з будівлі. Та і взагалі будь де постійний моніторинг неба, особливо коли дуже тихо)
3. Спокійний сон тільки під звуки відпрацювання ппо, шахеди, вибухи та інші. Часом дуже сумно що не чутно 82мм 🙃
Дякую за випуск. Дуже інформативно. Підтримую, що всі цивільні повинні пройти курси і мати з собою турнікети. Така реальність. Танець 🔥
Про проф деформацію і розрив з людьми, це лакмусовий папір війни
Дякую за випуск. Ви неймовірні ❤️
Корисно. Дякую.
Самоаналізу свіїх дій і вчинків це признака дорослості. Більшість людей що слухають блогерів ліниві щоб трішки поворошити своїми мізками і скласти свою думку.
Як завжди, дякую за випуск!
Дивлюсь і прям попускає. Таки є ті, кому теж не «по*уй». Бо так пройдешся, послухаєш, стає лячно
Дуже важливо, направду актуально, такі місця дуже потрібні. Наша величезна проблема- у людей просто знищена культура пам'яті, це совок(але мені реально ріже ваші нецензурні вислови( тут ми з вами не співпадаємо..
Дякую
Дякую ❤
Які ж ви чудові! Дякую!!!!!!!!
Дуже еффектний бекграунд... Виглядає дуже сильно... Дякую за чергове цікаве і глибоке відео ❤
Дякую Вам... бережіть себе
Випуск афігєнний. Дякую!
Шкода, що не можна два лайки поставити: за контент і за танок 😄
Перший місяць війни я була більш менш спокійна.Син завжди говорив правду, без прикрас, але я знала , що війна надовго і була готова до того.Син загинув.Зараз дивлюсь на цей маразм в державі і накриває злобою не лише до рашки ...
Співчуваю, дякую.
Дякую
Підтримуємо канал моментами😉
Як каже Жека Карась:безглуздо прекрасний коментар для просування відео😊. А взагалі-то дякую,що незабуваете за нас.❤❤❤
Дякую!🩵💛танець 🔥
Задній план ТОПчик!
Дякую за випуск!
З Миколаєва, сліди війни тут повсюди. Всі памʼятають і хочуть щоб побачили всі і наступні покоління.
Але є такий момент, мер пропонував проект з меморіалами, збудувати цілу алею і звичайно витратити мільйони гривень, але в Мико 3й рік ллється кока-кола з кранів і кошти на новий водогін не виділяють. Тому люди будуть обурені що меморіал збудуть, а на воду всім плювати 🤷🏼♀️
Я за те щоб зберігати сліди війни, але і роспріділяти кошти правильно 😢😢 Вибачте, накипіло.
Ну дякую синок🫣, тепер всі будуть знати ,що в тебе мати матюкається🤭
Дякую вам!
Доречі не тількі у військових є деформації, коли думаєш «клас, хай горять. і ти, котрий проти насильства, дивишся всі ці відео ближніх боїв і думаєш харашо і надо ще більше»
І це прогнозовано.
Ну мова трішки про інше. Маю на увазі дивитися через екран чи вживу. Мова була не про відео)
❤ дяка
Як би не було, все одно воно все падає у безодню пам'яті. Питання, коли настане той момент, коли ця безодня подивиться у відповідь...
Згодна з вами про "замороження" конфлікту. Потім нашим дітям знову воювати(
🇺🇦
Комент і лайк
Коли приїжджаю у рідне Дніпро дивлюсь на молодих чоловіків як на потенційних резервістів)
Тарасе, зрадойобулу розганяють військові, частіше ніж цивільні(включно із закликами стрілять депутатів). Чую що "пропало всьо" від військових... та майже завжди від військових. Можливо вам треба вийти із бульбашки(ок) та усвідомити, що позбуваючись слідів війни у нас є шанс зберегти баланс: війна - життя як то робить Ізраїль... Звісно, що коли ти воюєш, ти хочеш щоб все було для війни... але так не буде і не можу бути, на щастя чи на жаль... побачимо. Я "міра" ціною капітуляції не хочу... готувався стрілять, тепер готуюсь бігати... бо виявилось, що не все так гарно з ФІЗО. Але слухаючи вас, мене напружує те що ви такі категоричні. Вітання з Херсону та Миколаєва.
Дякую за Тяжку Щоденну Працю! Нехай Щастить! 🫡 🇺🇦 ❤
Ну менш категоричними ми не станемо. Це факт. Знищуючи сліди війни ми затираємо усвідомлення того, що війна ще йде
@@tarasbilchenia Питання в тому яка мета переслідується по життю, бо я будучі не менш категоричним та принциповим, стикаюсь із досить великою кількістю складностей які не сприяють покращенню якості життя та соціальної комунікації як такої… тому працюю із собою та ставленням до оточуючих, та з часом стаю мʼякшим… але час та простір завжди цінував та фільтрував людей… тому розумію вашу позицію… але переймаюсь що в публічному просторі, це тяжкий шлях.
- це все лірика… Я прошу вас не ображати і не ображатись на цивільних із не певними позиціями, бо в голові насрано.. це факт… пасіонаріїв меншість… більшість інертна маса яка пливе за течією…. Так всюди було і буде…
Вперше не згодна з Тарасом. Я з прифронтового села. Так, нам вже рік не докучає артилерія, але дрони літають щодня. Люди відбудовуються і це добре! Як можна жити в руїнах? На те ми і українці, щоб створювати порядок та красу навколо себе. І так важко, а руїни та знищена техніка ще більше деморалізує
Так я ж не говорив, що треба жити в руїнах. Мова трішки про інше. Про те, що багато де немає от цього «проживання і усвідомлення»
22:34 у мене з 22 року з собою рукавички, бандаж, турнікет. І я планую ще 1 турнікет та гемостатик купити й носити.
Я навіть в маленьку дамську сумку спочатку турнікет перекладаю, а потім косметичку.
Нажаль, такі реалії. Мені навіть здається що це у нас не деформація, а життєва необхідність
Трохи підгоріла... Та чого там трохи, я капец як підгоріла. Почну з того, що волонтерю вже майже 2 роки. 2 роки без вихідних, свят, маючи ще роботу, на якій я заробляю, волонтерю і після роботи. Вдома тільки ночую, хизуватись не має чим, бо маючи дитину, сім'ю, часу на них я просто не маю. Так, це мій вибір, ніхто мене не змушував, просто я не можу сидіти на місці і чекати перемоги, при цьому не кажу, що так жертвувати мають всі, але допомагати хто чим може - зобов'язані, на мою скромну думку. Так ось, не витримала, вигоряння, світ не милий, вирішила таки поїхати у відпустку на захід України. Сказати, що мене бомбануло - не сказати нічого. "Тури на джипах", при тому, що я знаю як ці грьобані корчі потрібні на фронті, як важко на них зібрати гроші, і ось один збір в нас йде вже майже 3 місяці, і ми навіть не на половині... По одному такому бізнесу я нарахувала 10 джипів... 10, Карл... Тут же відбувається трагедія в Охматдиті, місцеві: ой, ми новини не читаємо, а нафіга? Ми потім спимо погано... Вони погано сплять, Карл... Бесіда з одним місцевим: ой, а нафіга ви йдете воювати? Нафіга волонтерите? Влада всьо краде, нізащо воювати, ось я не піду, поки не прийдуть в мій дім. А ти не думав, що якщо прийдуть в твій дім, на далекий захід України, то значить крім тебе воювати нікому більше??? Думаю собі, мабуть я якась кончена, це не правильно так жити війною, ось люди живуть, а ми ж маємо десь мати таке місце, де зможемо від цієї війни відпочити? Тут телефонує мені військовий і питає як відпочивається? розповідаю... Кажу, я мабуть якась кончена, мабуть так не можна, а він мені: оо, як це все знайомо, мене теж це бісить і я палаю від цієї ситуації. Телефонує інший, та сама ситуація, теж всіх бомбить. І я зрозуміла, що на щастя я така кончена не одна, мабуть на таких кончених все і тримається. Не побачила краси гір, не відчула того спокою, як в минулому житті, єдине - виспалась, я мріяла просто виспатись. І повернулась в Запоріжжя до своїх кончених, мені з ними тепліше ❤️🫂
Хочеться додати, що я не звинувачую захід України і цих людей, можливо і в Запоріжжі їх достатньо, просто в мене тут не має часу з ними спілкуватись і все моє коло спілкування наразі - волонтери і військові, однодумці. Я розумію, що моя психіка дуже розшатана, я ходила до психолога, я знаю всі свої травми, просто не розумію що з цим робити. Мене послухали з відкритим ротом і сказали: так а чого ви прийшли? Якщо ви думаєте що ми дамо вам чарівну таблетку і все стане на місця - ви помиляєтесь, ми даємо інструменти з якими вам треба працювати. 🥹😂😂😂 Дуже дякую, так я й сама вмію. Сподіваюсь влада подумає про наших військових і гарних психологів буде достатньо, щоб допомогти всім, бо ми, такі рандомні волонтери, будемо сидіти з ними в одній черзі 🤗
Трохи починаєш напрягатися коли чуєш звук коли на бусіках зачиняються бокові двері 😁
О, так. Теж таке є
😎✌👍🤙
Про профдеформацію: коли кудись їду і дивлюсь от у вікно, то кожна посадка і взагалі будь-яка місцевість, я уявляю як її обороняти і як штурмувати, де зручно, де не зручно, особливості місцевості і тд.
О, це 100% профдеформація
Ставаймо спонсорами каналу Тараса Білки ❤ і буде нам щастя, а нещастя не буде❤
Я не знаю чи можна назвати це проф деформацією: я недавно ще був цивільним, а зараз на Донбасі. І я тримаю зв'язок з хлопцями з якими проходили вкпб, і частину з них відправили в тилові частини, вони то просто на блок постах стоять, то ходять на сп в прикордонних районах за 30 км від державного кордону з білоруссю. І вони дзвонять і росказують як їм важко не спати на сп по 3 доби і тп.
А я на покровському напрямку, в нас летить на пощиції все і дрони і кулі і 120ка і касети. І якась трохи зневага до таких проблем виникає, як розказують чуваки з тилових частин.
Це не профдеформація, а відчуття несправедливості🤷♂️
Ну як це перемир'я нікому не потрібно,воно потрібно тим "голубам миру" щоб реально втікти і от їм потрібно пояснити шо буде війна в Європі і там не буде навіть як в Україні але якщо вони згодні жити в умовному Гондурасі то хай 🤷🏻♂️
не знаю чи можна віднести це до профдеформації, але я з 22 року в строю і вже заїбався, причому дуже. Але при тому нещодавно продовжив свій контракт ще на 5 років, як це пояснити, я хз))
Ого. Ну думаю це не профдеформація. Це швидше до теми деперсоналізації але навпаки. Є набуті скіли і бажання їх застосувати
Не можно заморожувати конфлікт тому що люди вбежуть? Алеж то їх життя, життя їх рідних, хіба вони не мають право зберегти жити? Зрозуміло що в період вйіни існування держави важливіше за життя людей, але ж треба і міру знати, бо то вже фашизм попахує.
Дякую!
Дякую.