Я була в молодшій школі, коли з нами в одному під'їзді жила жіночка Надя - вона на базарі торгували фруктами. Бувало час від часу, вона приходила до моєї мами аби позичити шось, скористатись телефоном чи просто так поговорити. Вона ніколи не заходила в нашу квартиру з пустими руками - завжди приносила з собою мандарини чи апельсинку якусь, щоб мене пригостити. Одного дня я вже вийшла зі школи і побачила її на шкільному подвір'ї. Це мене здивувало, бо я знала, що дітей в неї немає і нікого зі школи вона зустрічати не може. Само собою, я привіталась та й направилась собі додому. Вона мене почала звати до себе і казати шось - Почекай, візьми мандаринки, я тобі принесла мандаринки. Мені тоді якось лячно стало, я ті мандарини не взяла, відповіла типу - Мама мені після школи не дозволяє нічого їсти, крім борщу. Коли я прибігла додому і розказала мамі, що бачила тьотю Надю, то мама на мене такими великими очима вилупилась і відповіла, що такого не може бути, бо тьотя Надя померла десь 2 тижні назад в себе на дачі - в неї шось із серцем сталось.
У мене було декілька таких історій Перша сталась ще коли була дитиною.Я жила в селі з батьками,хата була стара і відповідно підлога була дерев'яною з важкими дверима. У мене була своя спальня з комодом і дзеркалом навпроти ліжка.Якось вночі коли батьки уже спали я довго не могла заснути,усе крутилась у ліжку але сон так і не йшов. Тут я почула кроки в коридорі за дверима спальні,вони чулись з сторони спальні батьків у сторону кухні,але це були не кроки когось з них,бо я знала їх кроки.Ці кроки були такі наче той хто ішов ледве ступав на підлогу та і двері не відкривались(ні з спальні батьків ні з коридору на кухню) як тільки кроки затихли я почула як щось шкребтися наче миш у кінці ліжка(мишей у хаті не було). Через декілька хвилин кроки знову з'явилися,але з сторони кухні в бік спальні батьків і знову двері не відчинялись ніде.Було відчуття наче хтось вночі просто захотів пити і ходив на кухню по воду і знову шкрябання наче від мишей.Я весь цей час пролежала не рухаючись і майже не дихаючи від страху. Більше нічого не відбулося тієї ночі і я якось змогла заснути. Друга сталась напередодні 24.02.22 року вночі мені приснилось що почалась війна,я кудись бігла,мене не пускати до укриття без документів,літали літаки а на ранок я дізналась що то був не просто кошмар. Третя подія схожа на другу. Мені приснився сон що парк біля дому затопило і мені з собакою довелось плисти щоб вибратися з нього і потрапити додому,а через тиждень окупанти вдарили по Каховській ГЕС і затопило Херсон. Досі не можу зрозуміти ті події,особливо,ті що я пережила у дитинстві,бо зі слів батьків вони нічого не чули зато я пам'ятаю це і досі наче це відбулось вчора.
Згадала ще одну історію. У мого чоловіка помер відчим від інсульту. Буквально 5 днів і людини нема. Ми тяжко переносили цю подію,особливо свекруха. І от в один день я була вихідна,чоловік програміст-фрилансер і після нічної роботи зранку лягав спати і попросив приготувати йому піцу коли прокинеться.У нас собака маламут і в той період він линяв тому прибирати треба було часто. Я закінчила з прибиранням і поставила обід коту і собаці,а сама стала готувати тісто для піци,бо чоловік мав скоро прикинутися. Я увімкнула яке відео на ютуб і почала готувати коли почула кроки,подумала що то чоловік встав,але кроки були не його і я не чула звуків з ліжка.Поглянувши в сторону коридору звідки було чутно звуки я помітила що кіт і собака теж дивляться туди і тут я відчула запах парфуму яким користувався відчим чоловіка і нарешті зрозуміла що то були характерні кроки як у відчима при житті(у нього була подагра і він ходив трохи шаркаючи) було відчуття наче від прийшов глянути як ми тут, наче походив по квартирі,заглянув на кухню і пішов. Я не пам'ятаю скільки пройшло часу від того шоку і я нарешті змогла дихати.Одразу зателефонувала свекрухі і розповіла про це,а вона сказала що він до неї приходив уві сні. Потім ми згадали що то було на 9 день після смерті і не дивно що він приходив до нас.
Я згадала одну історію. В мене їх було багацько, але зараз хочу одну розповісти 1 березня 22 року від прильоту в Харківську ОДА загинула моя близька подруга, що волонтерила там. Точніше ми дізнались про вибух і вона не виходила на зв’язок. Але відшукали її тіло тільки на 21 день. На той момент я була вже закордоном і мені всі знайомі писали й питали чи не її там знайшли. Ввечері я сиділа й писала пост-рефлексію про неї, думала багато й тд. Тут мені захотілось в туалет і я пішла до виходу. Аж раптом відчула буквально її присутність. Я могла впевнено показати місце де вона стоїть. На той момент мене ще не охопив страх і я подумала що це чи не остання можливість їй щось сказати й попрощатись. Тож я дещо сказала їй що думаю, розповіла одну історію, що так і не змогла розповісти за її життя. В мене вперше в житті було відчуття, що дух мертвої вже людини фейспалмить бо історія була дуже дурною. Потім я відчула, що вона вже пішла. Мені було спокійно бо я з віруючої сімʼї, ми визнаємо існування духовного світу і в мене та близьких часом стаються дивні історії Але відверто кажучи мені страшно зараз думати, що хтось ще близький загине і прийде прощатись. А ще гірше буде якщо не прийде
Було, мене залишили дивитися за бабусею, це було літо і дядько поїхав на заробітки в Карпати, сам будинок був дивний і мені було не по собі в ньому, хоча колись я жив тут з дитинства і до 14-ти. Дивним було те, що коли я спав в кімнаті дядька було більш менш ок, бо вона зачинялась і я міг спокійно спати але мені не подобалося, що вона дуже темна і я вирішив по експериментувати і піти в кімнату тітки, з того, що мені там не подобалося, так це дзеркало на стінці шафи, а тому я з дитячих страхів не міг спати лицем до шафи, й потім я вирішив поспати в вітальні, там був диван на якому було мені зручно, але вся сіль в тому, що після кількох ночей в вітальні я почав боятися будинку. В ночі коли бабуся йшла в туалет вона завжди вмикала світло і коридорі, вітальні, і у ванній, тієї ночі світло ніде не було увімкнене, але я почув як хтось босими ногами пробіг по плитці в сторону туалету(бабуся не могла так бігати, адже після паління ходила тільки з паличкою і досить повільно), диван має спинку, а тому я не міг інерційно глянути, чи то не бабуся, тай від страху мабуть би й не зміг, ще однієї ночі в туалеті хтось чи щось, опустив кришку унітазу так сильно, що ехо пролунало на всю вітальню, а ще постійне відчуття присутності, що хтось біля мене, від тоді в тому будинку в мене почалися безсоння і щоб не з'їхати з глузду я до світанку дивився серіали, а коли починало світати я міг заснути, добре, що часто приходила мама і я міг спати і день, бо так мені б довелося ще й не спати в день, бо треба було дивитися за бабусею, вона могла ходити, їсти приготувати, але після падіння вона почала втрачати пам'ять і її не можна було на довго залишати саму, а мама ходила на роботу, тому сидів я. Після того всього другий раз я на таку авантюру не погоджувався, адже розумів, що краще вдома спокійно, ніж у граному будинку але з таким відчуттям тривоги.
Я помітила за собою дивну річ: іноді мені сняться сни, котрі відповідають на мої питання чи хвилювання. Таке буває нечасто, в моменти, коли я дуже щиро і глибоко переймаюсь якимсь питанням. Колись ми з чоловіком жили у свекрів, життя було не дуже солодким. Поряд з нами жила сусідка, старенька бабця, яка згодом померла. Я подумала, що було б добре купити її хату, тим паче я знала, що успадкувати їїї могла племінниця бабці, моя знайома. Свекор дістав - далі нікуди - він погрожував мене прогнати, стався скандал і таки вигнав мене. На цих емоціях мені наснився сон, що я зустріла ту свою знайому на своїй вулиці і питаю, чи не продала б вона мені будинок. А та каже: "Ні, там житиме дідусь." Думаю, який ще дідусь? В неї він що є? Наступного дня я зустріла сусідку на тому місці, що й уві сні. Запитала, а вона каже: " Хату успадкував брат бабці, мій батько, він старий дідусь і там житиме". Мене та відмова не здивувала, бо я її вже виходить знала.
У шкільні роки їздила у табір. Там заради сміху гадала дітям на картах. Через майже 10 років випадково зустріла одну з тодішніх подружок. Виявилося- все, що я тоді їй нагадала збулося. З тих пір я дослухаюся до своєї інтуїції)))
Якщо це писали люди які проживають в Америці, там дуже розповсюджене заняття фрогінг frogging) це коли людина залізає в чужий будинок без дозволу поки нікого нема і живе в тому будинку якийсь час, але так щоб її ніхто не помітив, є люди фрогги які і по року так жили і власники будинку навіть не підозрювали що живуть ще з кимось 🥲 і так, це незаконно. Я думаю що саме ці звуки кроків, шепотіння і т. д. чули власники будинків 😂 Але у випадку з видіннями це справді нереально пояснити
Рік тому моя тітка померла від онкології. Після її похорон було декілька моторошних ситуацій. У самий перший день після поховання я поїхала з бабусею додому,щоб бути поруч з нею. Вже лягли спати, за вікном шла злива. І тут я чую звуки ніби хтось ходить по килиму. Спочатку списала все на те що стресс і тому подібне. Але прислухавшись, я чітко відрізнила звуки ходіння по килиму та дощу за вікном. Це були різні звуки. Сказати що мені стало страшно,не сказати нічого, я не могла поворухнутися у ліжку. А потім підірвалася і побігла у кімнату до бабусі, щоб спати з нею ( у свої 27 років). Ще один із випадків трапився трохи згодом. Батьки були на дачі,вечеряли, на столі стояли келихи. І в один момент один перевертається сам по собі ніби його зачепили......... Мати зрозуміла що до чого і відповіла у простір : "Не хвилюйся сестра, ми завжди пам'ятаємо про тебе".
Якщо комусь буде цікаво, то тригером до чогось дивного є відчуття страху. Не знаю чому, але саме страх приваблює "демонічне" і щось незвичне. Є не нульовий шанс, якщо ви штучно викличете відчуття страху, наприклад хорор відео роликом, а потім візуалізуєте собі демона. Скоріше всього ви зап'ятаєте цей досвід на все життя, як і я з товаришом, які вирішили це зробити по приколу і почули цокіт копит серед вулиці, вночі, в середмісті де конів ніколи не було. Ух, бігли ми тоді як олімпійські чемпіони. Досі згадуємо, що це вбіса було. Можете спробувати, зрештою це не потребує багато зусиль і доступно кожному, можливо і у вас щось вийде. Головне щоб потім дах не від'їхав.
Мені в квітні наснився сон, в якому мати сказала, щоб я була готова, бо в травні, числа, яке закінчується на 7, станеться щось дуже дуже серйозне. Я про цей сон розповідала всім близьким і з острахом чекала 7,17 або 27 числа. 27 травня помер мій батько. До сих пір це пояснити не можу. Для контексту, ніхто його смерті не очікував, він не був хворим або старим.
У мене було щось схоже, але без дати. Але сон теж був у квітні, а сама подія була у травні Уві сні я дивилась на свої спільні спогади з чоловіком, як раптом якійсь незнайомий жіночий голос сказав, що його скоро не буде Пам'ятаю, що сон приснився 21 квітня, а чоловіка вбили 21 травня Був ще сон з чоловіком, на той момент я не знала, що його вже вбили та тим паче не знала дату загибелі Уві сні він сказав мені, що не повернеьься, а потім назвав число 21
До мене приїхали друзі з іншого міста і у мене в квартирі всі вихідні була тусовка. Дівчата спали разом в одній кімнаті, хлопці в іншій. У нас в кімнаті дівчат був балкон, у хлопців не було. Вночі я і ще одна моя подруга бачили як хтось проходить повз наше ліжко на балкон. Це був не сон, адже він по дорозі зачепив стілець і це спричинило шум. Я відкрила очі, але не сказала нічого. Вранці мим запитали у хлопців хто ходив на балкон курити. А вони перезирнулися і запитали; у тебе є балкон? Натсупної ночі ми сиділи на кухні і хтось почав вмикативимикати світло в тій кімнаті, де є балкон. Ми ми з хлопцями помінялися кімнатами до кінця їх візиту. Вони нічого такого не помітили впродовж свого перебування в тій кімнаті. Але мої подруги з того часу не залишаються у мене на ніч
В мене недавно була ситуація. Варшава, квартира подруги, я мій син 5 років сестра 19 років спали. Десь о півночі з ліжка впав телефон, я з просоння його підняла і спала так далі до 3 ранку. Прокидаюсь від того що телефон знову падає, я чую шум в коридорі і бачу відкриті двері спальні. Піднімаю телефон він не міг самочтійно впасти до краю ліжка см20 , я спала набагато ніжче. Двері о півночі буди закриті, я вийшла в коридор нікого не було сестра спала на дивані, двері вхідні були замкнені, я обійшла квартиру, нікого і нічого не знайшла, син і сестра не прокидалися. Я була дуже щаслива поіхати до дому, але відчуття моторошності пписутнє і досі.
У нас тема була в дитячому таборі, старші нас залякали, що в ніч повного місяця ми перетворимося на вовкулаків, ми довго не думали, забарикадували нашу кімнату з середини, закрили всі вікна і від страху до ранку не могли заснути) Коротше, прокидаємся десь в обід, виходимо на розслабоні гуляємо, а потім виявилось, що нас розшукує весь табір та місцева влада, вожаті лежать під капельницями у лікарів, ото нам піздю...й вставляли, нам так ніхто і не повірив, що ми просто спали 😅
@@ОленаШрамко-б3з Я не знаю чим вони керувалися, але ми добре двері підперли ліжком та самим пухлим хлопцем, грюкіт не чули бо заснули тільки під ранок. Взагалі персонал в пост радянських таборах був кончений, логіки в їхніх діях шукати не варто 😉 ще пам'ятаю, що нас там майже не годували і ми виживали як могли)
А може годували,але вашим молодим ростучим організмам було порції мало. А так то в паніці пошарпали двері і побігли шукати. Зате маєте цікаві історії.@@PUPIKIII
Я з дитинства цікавлюсь містикою/езотерикою/астрологією. Мама розказувала як вони в гуртожитку малювали якусь картинку, визивали духів, писали букви, і БЛЮДЦЕ двигалось і відповідало😅 брєд якийсь. То вона щось не дорозказала. Але вона мене навчила маятнику. Просто голка з ниткою, яка крутиться. Я малювала по кругу букви і ця голка "відповідала". Я не пам'ятаю що питала, бо була мала. Одного разу мені стукнуло запитати, хто мені відповідає....була відповідь: ЛЮЦИФЕР. Я перелякалася, все спалила, і більше такою хєрнею не займалась.
Не моторошне, скоріш цікаве. На уроці музичної літератури вчителька хотіла включити на комп'ютері "Лісового царя", але на початку відео засвітився екран смерті. Що цікаво, що по сюжету якраз один з героїв помирає в кінці пісні.
Моя донька, щоб вивчити його на урок літератури, вирішила співати (точніше, я їй підказала), але не на той мотив (ми усі теж в музичних школах вчені😄), а на мелодію "це гелловін" із "Кошмару перед різдвом". Знаєте, дуже підходить ця музика до цього вірша. Донька і в школі так співала, вчительці сподобалося.
Це переклад реддіту. В основному там сидить американська публіка і менший відсоток представників інших національностей Тож частіш за все історії саме від американців
Я була в молодшій школі, коли з нами в одному під'їзді жила жіночка Надя - вона на базарі торгували фруктами. Бувало час від часу, вона приходила до моєї мами аби позичити шось, скористатись телефоном чи просто так поговорити. Вона ніколи не заходила в нашу квартиру з пустими руками - завжди приносила з собою мандарини чи апельсинку якусь, щоб мене пригостити. Одного дня я вже вийшла зі школи і побачила її на шкільному подвір'ї. Це мене здивувало, бо я знала, що дітей в неї немає і нікого зі школи вона зустрічати не може. Само собою, я привіталась та й направилась собі додому. Вона мене почала звати до себе і казати шось - Почекай, візьми мандаринки, я тобі принесла мандаринки. Мені тоді якось лячно стало, я ті мандарини не взяла, відповіла типу - Мама мені після школи не дозволяє нічого їсти, крім борщу. Коли я прибігла додому і розказала мамі, що бачила тьотю Надю, то мама на мене такими великими очима вилупилась і відповіла, що такого не може бути, бо тьотя Надя померла десь 2 тижні назад в себе на дачі - в неї шось із серцем сталось.
У мене було декілька таких історій
Перша сталась ще коли була дитиною.Я жила в селі з батьками,хата була стара і відповідно підлога була дерев'яною з важкими дверима. У мене була своя спальня з комодом і дзеркалом навпроти ліжка.Якось вночі коли батьки уже спали я довго не могла заснути,усе крутилась у ліжку але сон так і не йшов. Тут я почула кроки в коридорі за дверима спальні,вони чулись з сторони спальні батьків у сторону кухні,але це були не кроки когось з них,бо я знала їх кроки.Ці кроки були такі наче той хто ішов ледве ступав на підлогу та і двері не відкривались(ні з спальні батьків ні з коридору на кухню) як тільки кроки затихли я почула як щось шкребтися наче миш у кінці ліжка(мишей у хаті не було). Через декілька хвилин кроки знову з'явилися,але з сторони кухні в бік спальні батьків і знову двері не відчинялись ніде.Було відчуття наче хтось вночі просто захотів пити і ходив на кухню по воду і знову шкрябання наче від мишей.Я весь цей час пролежала не рухаючись і майже не дихаючи від страху. Більше нічого не відбулося тієї ночі і я якось змогла заснути.
Друга сталась напередодні 24.02.22 року вночі мені приснилось що почалась війна,я кудись бігла,мене не пускати до укриття без документів,літали літаки а на ранок я дізналась що то був не просто кошмар.
Третя подія схожа на другу. Мені приснився сон що парк біля дому затопило і мені з собакою довелось плисти щоб вибратися з нього і потрапити додому,а через тиждень окупанти вдарили по Каховській ГЕС і затопило Херсон. Досі не можу зрозуміти ті події,особливо,ті що я пережила у дитинстві,бо зі слів батьків вони нічого не чули зато я пам'ятаю це і досі наче це відбулось вчора.
Згадала ще одну історію. У мого чоловіка помер відчим від інсульту. Буквально 5 днів і людини нема. Ми тяжко переносили цю подію,особливо свекруха. І от в один день я була вихідна,чоловік програміст-фрилансер і після нічної роботи зранку лягав спати і попросив приготувати йому піцу коли прокинеться.У нас собака маламут і в той період він линяв тому прибирати треба було часто. Я закінчила з прибиранням і поставила обід коту і собаці,а сама стала готувати тісто для піци,бо чоловік мав скоро прикинутися. Я увімкнула яке відео на ютуб і почала готувати коли почула кроки,подумала що то чоловік встав,але кроки були не його і я не чула звуків з ліжка.Поглянувши в сторону коридору звідки було чутно звуки я помітила що кіт і собака теж дивляться туди і тут я відчула запах парфуму яким користувався відчим чоловіка і нарешті зрозуміла що то були характерні кроки як у відчима при житті(у нього була подагра і він ходив трохи шаркаючи) було відчуття наче від прийшов глянути як ми тут, наче походив по квартирі,заглянув на кухню і пішов. Я не пам'ятаю скільки пройшло часу від того шоку і я нарешті змогла дихати.Одразу зателефонувала свекрухі і розповіла про це,а вона сказала що він до неї приходив уві сні. Потім ми згадали що то було на 9 день після смерті і не дивно що він приходив до нас.
Я згадала одну історію. В мене їх було багацько, але зараз хочу одну розповісти
1 березня 22 року від прильоту в Харківську ОДА загинула моя близька подруга, що волонтерила там. Точніше ми дізнались про вибух і вона не виходила на зв’язок. Але відшукали її тіло тільки на 21 день. На той момент я була вже закордоном і мені всі знайомі писали й питали чи не її там знайшли. Ввечері я сиділа й писала пост-рефлексію про неї, думала багато й тд. Тут мені захотілось в туалет і я пішла до виходу. Аж раптом відчула буквально її присутність. Я могла впевнено показати місце де вона стоїть. На той момент мене ще не охопив страх і я подумала що це чи не остання можливість їй щось сказати й попрощатись. Тож я дещо сказала їй що думаю, розповіла одну історію, що так і не змогла розповісти за її життя. В мене вперше в житті було відчуття, що дух мертвої вже людини фейспалмить бо історія була дуже дурною. Потім я відчула, що вона вже пішла. Мені було спокійно бо я з віруючої сімʼї, ми визнаємо існування духовного світу і в мене та близьких часом стаються дивні історії
Але відверто кажучи мені страшно зараз думати, що хтось ще близький загине і прийде прощатись.
А ще гірше буде якщо не прийде
як мені здалося
@@catress_online там мало бути продовження?
Було, мене залишили дивитися за бабусею, це було літо і дядько поїхав на заробітки в Карпати, сам будинок був дивний і мені було не по собі в ньому, хоча колись я жив тут з дитинства і до 14-ти. Дивним було те, що коли я спав в кімнаті дядька було більш менш ок, бо вона зачинялась і я міг спокійно спати але мені не подобалося, що вона дуже темна і я вирішив по експериментувати і піти в кімнату тітки, з того, що мені там не подобалося, так це дзеркало на стінці шафи, а тому я з дитячих страхів не міг спати лицем до шафи, й потім я вирішив поспати в вітальні, там був диван на якому було мені зручно, але вся сіль в тому, що після кількох ночей в вітальні я почав боятися будинку. В ночі коли бабуся йшла в туалет вона завжди вмикала світло і коридорі, вітальні, і у ванній, тієї ночі світло ніде не було увімкнене, але я почув як хтось босими ногами пробіг по плитці в сторону туалету(бабуся не могла так бігати, адже після паління ходила тільки з паличкою і досить повільно), диван має спинку, а тому я не міг інерційно глянути, чи то не бабуся, тай від страху мабуть би й не зміг, ще однієї ночі в туалеті хтось чи щось, опустив кришку унітазу так сильно, що ехо пролунало на всю вітальню, а ще постійне відчуття присутності, що хтось біля мене, від тоді в тому будинку в мене почалися безсоння і щоб не з'їхати з глузду я до світанку дивився серіали, а коли починало світати я міг заснути, добре, що часто приходила мама і я міг спати і день, бо так мені б довелося ще й не спати в день, бо треба було дивитися за бабусею, вона могла ходити, їсти приготувати, але після падіння вона почала втрачати пам'ять і її не можна було на довго залишати саму, а мама ходила на роботу, тому сидів я. Після того всього другий раз я на таку авантюру не погоджувався, адже розумів, що краще вдома спокійно, ніж у граному будинку але з таким відчуттям тривоги.
*час ночі* "О, нове відео, надіюсь, розслаблюсь перед сном"
Я помітила за собою дивну річ: іноді мені сняться сни, котрі відповідають на мої питання чи хвилювання. Таке буває нечасто, в моменти, коли я дуже щиро і глибоко переймаюсь якимсь питанням.
Колись ми з чоловіком жили у свекрів, життя було не дуже солодким. Поряд з нами жила сусідка, старенька бабця, яка згодом померла. Я подумала, що було б добре купити її хату, тим паче я знала, що успадкувати їїї могла племінниця бабці, моя знайома. Свекор дістав - далі нікуди - він погрожував мене прогнати, стався скандал і таки вигнав мене. На цих емоціях мені наснився сон, що я зустріла ту свою знайому на своїй вулиці і питаю, чи не продала б вона мені будинок. А та каже: "Ні, там житиме дідусь." Думаю, який ще дідусь? В неї він що є?
Наступного дня я зустріла сусідку на тому місці, що й уві сні. Запитала, а вона каже: " Хату успадкував брат бабці, мій батько, він старий дідусь і там житиме". Мене та відмова не здивувала, бо я її вже виходить знала.
Дякую за відео! Люблю такі теми 🤍
Обожнюю контент містичний 🤗🤗🤗
Тут є український канал Симаргл. На ньому розповідають моторошні історії з відповідними аудіо ефектами
У шкільні роки їздила у табір. Там заради сміху гадала дітям на картах. Через майже 10 років випадково зустріла одну з тодішніх подружок. Виявилося- все, що я тоді їй нагадала збулося.
З тих пір я дослухаюся до своєї інтуїції)))
Клас побільше б таких відео я обожнюю містичні історії реддіт
Якщо це писали люди які проживають в Америці, там дуже розповсюджене заняття фрогінг frogging) це коли людина залізає в чужий будинок без дозволу поки нікого нема і живе в тому будинку якийсь час, але так щоб її ніхто не помітив, є люди фрогги які і по року так жили і власники будинку навіть не підозрювали що живуть ще з кимось 🥲 і так, це незаконно. Я думаю що саме ці звуки кроків, шепотіння і т. д. чули власники будинків 😂
Але у випадку з видіннями це справді нереально пояснити
Рік тому моя тітка померла від онкології. Після її похорон було декілька моторошних ситуацій.
У самий перший день після поховання я поїхала з бабусею додому,щоб бути поруч з нею.
Вже лягли спати, за вікном шла злива.
І тут я чую звуки ніби хтось ходить по килиму. Спочатку списала все на те що стресс і тому подібне. Але прислухавшись, я чітко відрізнила звуки ходіння по килиму та дощу за вікном. Це були різні звуки. Сказати що мені стало страшно,не сказати нічого, я не могла поворухнутися у ліжку. А потім підірвалася і побігла у кімнату до бабусі, щоб спати з нею
( у свої 27 років).
Ще один із випадків трапився трохи згодом.
Батьки були на дачі,вечеряли, на столі стояли келихи. І в один момент один перевертається сам по собі ніби його зачепили.........
Мати зрозуміла що до чого і відповіла у простір :
"Не хвилюйся сестра, ми завжди пам'ятаємо про тебе".
Якщо комусь буде цікаво, то тригером до чогось дивного є відчуття страху. Не знаю чому, але саме страх приваблює "демонічне" і щось незвичне.
Є не нульовий шанс, якщо ви штучно викличете відчуття страху, наприклад хорор відео роликом, а потім візуалізуєте собі демона. Скоріше всього ви зап'ятаєте цей досвід на все життя, як і я з товаришом, які вирішили це зробити по приколу і почули цокіт копит серед вулиці, вночі, в середмісті де конів ніколи не було. Ух, бігли ми тоді як олімпійські чемпіони. Досі згадуємо, що це вбіса було.
Можете спробувати, зрештою це не потребує багато зусиль і доступно кожному, можливо і у вас щось вийде. Головне щоб потім дах не від'їхав.
Мені в квітні наснився сон, в якому мати сказала, щоб я була готова, бо в травні, числа, яке закінчується на 7, станеться щось дуже дуже серйозне. Я про цей сон розповідала всім близьким і з острахом чекала 7,17 або 27 числа. 27 травня помер мій батько. До сих пір це пояснити не можу. Для контексту, ніхто його смерті не очікував, він не був хворим або старим.
@@niallstyles8776 мда, дійсно страшно, що ХТОСЬ навіть знає число твоєї смерті...
У мене було щось схоже, але без дати. Але сон теж був у квітні, а сама подія була у травні
Уві сні я дивилась на свої спільні спогади з чоловіком, як раптом якійсь незнайомий жіночий голос сказав, що його скоро не буде
Пам'ятаю, що сон приснився 21 квітня, а чоловіка вбили 21 травня
Був ще сон з чоловіком, на той момент я не знала, що його вже вбили та тим паче не знала дату загибелі
Уві сні він сказав мені, що не повернеьься, а потім назвав число 21
До мене приїхали друзі з іншого міста і у мене в квартирі всі вихідні була тусовка. Дівчата спали разом в одній кімнаті, хлопці в іншій. У нас в кімнаті дівчат був балкон, у хлопців не було. Вночі я і ще одна моя подруга бачили як хтось проходить повз наше ліжко на балкон. Це був не сон, адже він по дорозі зачепив стілець і це спричинило шум. Я відкрила очі, але не сказала нічого.
Вранці мим запитали у хлопців хто ходив на балкон курити. А вони перезирнулися і запитали; у тебе є балкон?
Натсупної ночі ми сиділи на кухні і хтось почав вмикативимикати світло в тій кімнаті, де є балкон. Ми ми з хлопцями помінялися кімнатами до кінця їх візиту. Вони нічого такого не помітили впродовж свого перебування в тій кімнаті. Але мої подруги з того часу не залишаються у мене на ніч
В мене недавно була ситуація. Варшава, квартира подруги, я мій син 5 років сестра 19 років спали. Десь о півночі з ліжка впав телефон, я з просоння його підняла і спала так далі до 3 ранку. Прокидаюсь від того що телефон знову падає, я чую шум в коридорі і бачу відкриті двері спальні. Піднімаю телефон він не міг самочтійно впасти до краю ліжка см20 , я спала набагато ніжче. Двері о півночі буди закриті, я вийшла в коридор нікого не було сестра спала на дивані, двері вхідні були замкнені, я обійшла квартиру, нікого і нічого не знайшла, син і сестра не прокидалися. Я була дуже щаслива поіхати до дому, але відчуття моторошності пписутнє і досі.
У нас тема була в дитячому таборі, старші нас залякали, що в ніч повного місяця ми перетворимося на вовкулаків, ми довго не думали, забарикадували нашу кімнату з середини, закрили всі вікна і від страху до ранку не могли заснути) Коротше, прокидаємся десь в обід, виходимо на розслабоні гуляємо, а потім виявилось, що нас розшукує весь табір та місцева влада, вожаті лежать під капельницями у лікарів, ото нам піздю...й вставляли, нам так ніхто і не повірив, що ми просто спали 😅
А зайти в кімнати і перевірити вожаті не могли?
@@ОленаШрамко-б3з Я не знаю чим вони керувалися, але ми добре двері підперли ліжком та самим пухлим хлопцем, грюкіт не чули бо заснули тільки під ранок. Взагалі персонал в пост радянських таборах був кончений, логіки в їхніх діях шукати не варто 😉 ще пам'ятаю, що нас там майже не годували і ми виживали як могли)
А може годували,але вашим молодим ростучим організмам було порції мало. А так то в паніці пошарпали двері і побігли шукати. Зате маєте цікаві історії.@@PUPIKIII
О, нарешті цікавий випуск)
Цікаво, як все це би пояснив Клятий Раціоналіст)
Побільше подібних відео будь ласка
Зачепила історія про цунамі😢
Чому я слухаю це вночі? Ще й музика така моторошна.
Я з дитинства цікавлюсь містикою/езотерикою/астрологією. Мама розказувала як вони в гуртожитку малювали якусь картинку, визивали духів, писали букви, і БЛЮДЦЕ двигалось і відповідало😅 брєд якийсь. То вона щось не дорозказала.
Але вона мене навчила маятнику. Просто голка з ниткою, яка крутиться. Я малювала по кругу букви і ця голка "відповідала". Я не пам'ятаю що питала, бо була мала. Одного разу мені стукнуло запитати, хто мені відповідає....була відповідь: ЛЮЦИФЕР.
Я перелякалася, все спалила, і більше такою хєрнею не займалась.
Ви мені нагадали про голку на нитці, теж таке бачила в дитинстві
Навіщо я це дивлюсь на ніч? 😮
👻
Нащо я це дивлюсь на ніч, я сама в дома
👻
@@babynealoe 😁😁😁
Не моторошне, скоріш цікаве. На уроці музичної літератури вчителька хотіла включити на комп'ютері "Лісового царя", але на початку відео засвітився екран смерті.
Що цікаво, що по сюжету якраз один з героїв помирає в кінці пісні.
Моя донька, щоб вивчити його на урок літератури, вирішила співати (точніше, я їй підказала), але не на той мотив (ми усі теж в музичних школах вчені😄), а на мелодію "це гелловін" із "Кошмару перед різдвом". Знаєте, дуже підходить ця музика до цього вірша. Донька і в школі так співала, вчительці сподобалося.
Які ж американці фантазери...😅
Або їм нудно😏
Це американський контент? А є щось від українців?
Це переклад реддіту. В основному там сидить американська публіка і менший відсоток представників інших національностей
Тож частіш за все історії саме від американців
В українців зараз реальність страшніша за будь-яку з цих страшилок. Тож не на часі
В коментарях…
@@Dmytrovir так, я майже перша написала, коментів не було ще
взагалі не страшно
😑 мені подобається ваші відео, але ви маєте якісь домовленості з іншим, каналом чи то просто є плагіат?
Скоріше це виходить випадково бо всі ці історії беруться з реддіт. І якщо там зʼявився новий тред, то його швидко всі підхоплюють
@@Unefilleintelligent я б думала, що то випадково, якщо б вони не розповідалося, у тому самому порядку
Можливо, це порядок, в якому коментарі публікувались
@@МаринаНаумова-ш8щ угу
@@dispater6933 просто автор сортує коменти по найкращим, відповідно так роблять і інші автори