"Постколоніальна критика російської імперської літератури": лекція Вахтанга Кебуладзе
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 31 ก.ค. 2023
- Бажання жити у взаєморозумінні з сусідами є природним. Але не з усіма виходить. Україна впродовж своєї історії періодично пробувала налагодити стосунки зі східним сусідом, але всякий раз це завершувалось трагедією для нас.
Наш "Пʼятий Харків" - це мрії про наше майбутнє. І хочеться помріяти про Україну без росії. А для того варто розуміти, хто живе у нас під боком. Тому чергові зустрічі в межах проєкту "Пʼятий Харків" ми назвали "Україна без росії".
Запрошуємо вас до перегляду лекції українського філософа Вахтанга Кебуладзе, який розповідає про методології постколоніальних студій на прикладах російської імперської літератури.
А вже після лекції на вас чекає концерт інді-гурту "KH8", у складі якого грають харківські музиканти.
"П’ятий Харків" - спільний проєкт Харківського літературного музею та Сергія Жадана. За підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Всі виступи пана Вахтанга передивилась на Ютуб, бо він для мене - відкриття.Я маю частинами дивитись його виступи,його думки ,бо мій мозок закипає від почутого-а що так можно було? Настільки сміливі його вислови,що я б поставила його поруч із найвідомішими героями боротьби із московщіною.
Українці- це нація героїв і кожен з нас веде свій бій за Україну!
Уявляю світ без московії !!!🙏🏻
Дякую каналу за можливість почути ваших вельмошановних гостей!
Уявляємо світ без росіі
Велике дякую!
Дуже промовисто, інформаційно, зрозуміло!!!
Дуже дякую за Вашу роботу! Неймовірно цікаво і дуже актуально!💙💛
Дякую. Успіхів і Перемоги над рашизмом
Дуже дякую за вашу працю! За смисли і сенси!
Я зрозуміла, що закордоном люди не знають історії Росії - бо дуже багато пропаганди про «велику» «культуру». Тому ім важко зрозуміти реальність України і потреби захищати національні цінності кожної зросійщення нації, як татари, грузини, башкіри, а тим паче українці.
Героям Слава 🇺🇦 Дослухала до кінця. Ідеальна лекція👏 На часі.
Читала Отци і дєті- не мародерствую😂😂😂
Вважаю,що в інститутах можна вивчати /читати - і робити акцент на імперстві.
Дуже цікаво, дякую. Чекаю на наступні лекції.
Дякую дуже 💙💛👏
Обожнюю літературний музей у Харкові року так з 2011)))
Дякую !
💛💙
Дякую!✊
Про Уявні Спільноти - вкрай пекуче - видається Україну зараз насправді пере-створюємо разом, щодо культури, ідентичності, мови, всього - свідомо чи ні. 'Уявити світ без Росії' - так, але не в сенсі знов таки існувати 'всупереч' тих терен, а радше як справжня функційна частина Європи, Світу. Що ми Є, Хто ми Є, що гідні пропонувати 'без росії'? Своє зараз треба плекати - і з глибинного і з дуже очевидного, поверхневого потенціалу. Європа і Світ вкрай прагматичні. Тобто як тільки Хрестовий Похід скінчиться (як Польща вже трохи вказує) треба буде виходити з 'фішками' - що маємо до спільного 'круглого столу'...
Дякую. Може, замість терміну "тінь цивілізації" більш підійде термін "привид цивілізації"?
Дякую
А ще цікаво - коли ми вчили англійську або американську літературу або французькю - у нас у підручниках їх не називали «великими», тільки московська чомусь завжди мала приставку «велика»…
Я б дуже хотіла б почути вашу відповідь стосовно знаного філософа- богослова О.Філоненка, чарівність лекцій якого зачаровує...
Але його закоріненість в рос.культуру - Достоєвського, толстого і т.д. і т.д. просто як криваві гвіздки в серце.
Я розумію, що більшість лекцій були записані до війни 22 р., Хоча у нас війна з 14-о.
Він ваш, харків'янин, як ви знаєте.
Таких людей треба берегти і пишатися що він є у нас.
Я не чула його останніх лекцій, може він трансформувався?
Хоча останні його лекції про Сковороду - це диво.
Але ось Л.Українка, яка так була закорінена у світову культуру, яку він любить... І багато інших. Може його це б зацікавило
Дякую пану лектору.
Неймовірно. І рівень, і актуальність... Слава вам.
Це Джо Роган.
котику, я тебе кохаю
Московський язик - це ракова пухлина України. Без термінової операції по видаленню цих метастазів - Україна як нація не одужає. Чому люди цього не розуміють? Захист мови та культури держави - це основа існування нації. Навіть писарі в українському козачестві обов’язково були писали українською. Росія триста років зросійщуввла нас - а ми навіть не пишемо у законах, шо російська мова - це мова ворога, який нас вбиває триста років.
Тема цікава, алеж трохи перебільшена!
Я вважаю, мир мог би жити і без рашискої культури! Алеж для нас російська література повина бути як кожна інша! Ми повинні и про те казати, скільки російських письменників писали про жахіття в Росії! Візміть Лескова, Некрасова. Вони як ніхто писали про все жахіття Раши. То ми повинні іх словами підкреслювати, що таке росія.!
Ні, дітям не треба читати. Але забороняти цю літературу не треба, її повинні вивчати спеціалісти «з росії» в спеціальних організаціях. І публікувати її треба, але обов’язково з примітками і коментарями, щоб ми знали ворога. Так вони не зможуть нас дурити і на нас впливати.
Дітям треба читати. Головне, щоб вони цього хотіли. Читання вчить думати і розуміти без зайвих коментарів. І читати треба все. Тоді самі собою зникнуть розмови про "велич" російської літератури, бо в порівнянні з іншими вона і не гірша-не краща, а така сама.
Щодо того, що росія нікуди не принесла християнство. це не зовсім вірно, бо стереотипно вважається, що мусульманське населення - це десь там починається і закінчується, де Казань і Астрахань. Але вже в середньому Поволжі, в районі Рязані (Касимовського ханства) і за Нижнім Новгородом - починалось мусульманське (фіно-угорське, тюрське, булгарське) населення, бо все що не входило в колонії Руси і утворені нею князівства і республіки - мусульмани Улуса Джучі. Політика християнизації мусульман існувала у вигляді утисків і привілеїв, але згадки про неї можна зустріти лише побіжно - московитські історики не люблять цієї теми. Куди ділись мусульманські Касимівські, Саранські, Торгоутські, Сибірське ханства, Ногайська, Ряба Орди і т.д.? Вони були християнізовані.
Я все намагаюся зрозуміти ці аргуминти накористь "кенсл рашн калчер", від начебто неглупих людей.
Але мені якось кожного разу дивно, коли люди які назвають себе філософами, в таке впадають.
Бо історик філософії не міг обійти німецьку думку і культуру, що дійшла свого часу фашистського піку..
А відповідно проблема не може полягати в мові і літературі, як такої. В кожній великій культурі минулого можна знайти шовінистичні тенденції.
І от філософ розуміючи цю нестиковку, пускається в аналіз того як розрізнити імперію продуктивну, ту що дійсно несла культуру колоніям, від не продуктивної, що тільки гнітила. І це важливе розрізнення.
Але тоді виходить, що воюючи з Пушкіними, вони борються не стільки з культурним колоніалізмом як таким, а відстоюють продуктивний колоніалізм.
Що в свою чергу доводить саме те, що Росія винна не стільки в колониальній інтенції минулого, а в тому що так і не спромоглася вийти на новий рівень імперскості. Бо сучасні глобальні імперії не захоплюють фізичні території, вони захоплюють ринки, вони несуть свою культуру крізь кордони, за гроші ж самих колонізованих і їх же ш зусиллями.
Можна впевнено сказати, що ми жевимо в еру добровільної культурно-економічної колонізації.