"Англійська люлька"(1934), Василь Софронів-Левицький, гумореска. Слухаємо українське!
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 9 ก.พ. 2025
- • Василь Софронів-Левиць...
Твори Василя Софроніва-Левицького на моєму каналі.
Читає Лілія Мироненко.
Гумореска про те як можна спочатку заради вдяності, а потім впертості і капризу втратити друзів, роботу і дружину.
В. Софронів-Левицький "учнем 8 класу гімназії вступив до лав січових стрільців (1917). Склав у 1918 р. матуру, навчався на філософському факультеті Львівського таємного університету (1921-1923), продовжив навчання в Карловому університеті (1924-1925). Закінчив Карловий університет у Празі. Друкуватися почав з 1921 р. у журналах «Митуса», «Назустріч», «Літературно-науковому віснику»; з 1926 р. працював у видавничому концерні Івана Тиктора, з 1932 р. - головним редактором «Господарсько-кооперативного часопису» (1927-1943) та "Літопису «Червоної калини» (1929-1939) у Львові. Був засновником першої в Західній Україні фільмової виробничої кооперативи "для добра і краси", був співавтором першого довгометражного фільмупід таким же заголовком на кооперативну тему.
У 1942-1943 рр. був літературним керівником театру «Веселий Львів». У 1949 р. емігрував із родиною до Канади, заробляв фізичною працею.
Від 1950 у Канаді; співредактор газет «Вільне слово» (1954-1960) та «Новий шлях» (1960-1972). Автор оригінальних афоризмів, які друкувалися в гумористичному журналі «Лис Микита» під псевдонімом Вадим Інший. Голова Спілки українських журналістів Канади (1967-1969). Перекладав із німецької, зокрема Петера Альтенберґа". Із відкритих джерел.
🌻📘🌿Гумореска про те як можна спочатку заради вдяності, а потім впертості і примхам втратити друзів, роботу і дружину.
В. Софронів-Левицький "учнем 8 класу гімназії вступив до лав січових стрільців (1917). Склав у 1918 р. матуру, навчався на філософському факультеті Львівського таємного університету (1921-1923), продовжив навчання в Карловому університеті (1924-1925). Закінчив Карловий університет у Празі. Друкуватися почав з 1921 р. у журналах «Митуса», «Назустріч», «Літературно-науковому віснику»; з 1926 р. працював у видавничому концерні Івана Тиктора, з 1932 р. - головним редактором «Господарсько-кооперативного часопису» (1927-1943) та "Літопису «Червоної калини» (1929-1939) у Львові. Був засновником першої в Західній Україні фільмової виробничої кооперативи "для добра і краси", був співавтором першого довгометражного фільмупід таким же заголовком на кооперативну тему.
У 1942-1943 рр. був літературним керівником театру «Веселий Львів». У 1949 р. емігрував із родиною до Канади, заробляв фізичною працею.
Від 1950 у Канаді; співредактор газет «Вільне слово» (1954-1960) та «Новий шлях» (1960-1972). Автор оригінальних афоризмів, які друкувалися в гумористичному журналі «Лис Микита» під псевдонімом Вадим Інший. Голова Спілки українських журналістів Канади (1967-1969). Перекладав із німецької, зокрема Петера Альтенберґа". Із відкритих джерел.
Який самодур, цей Аркадій Файлетонович.
Дякую, пані Ліліє, за прекрасно передані емоції ❤❤❤
ДЯКУЮ.❤❤❤❤❤❤❤
Дякую вам за вашу невтомну працю. Гарне прочитання. Успіхів і процвітання каналу.
Дякую пані Лілю! ❤
Дуже дякую за чергове чудове озвучення,чудового твору.Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Коментар на підтримку україномовного контенту. Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Буду дуже вдячна за вподобайку, коментар, поширення.
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Картка Приват 4149 4378 7016 4041