Очеретяний Кіт - Простір

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 25 ม.ค. 2010
  • Простір
    Мій товариш до мене приходить вночі,
    Він мене не будить, бо має ключі.
    Він на кухні сідає, а я собі сплю.
    Він там вірші складає,
    А я їх не люблю.
    Та, буває, щось раптом насниться дурне,
    І встаєш, щоб здійснити невідкладне турне.
    І до ліжка зворотню долаючи путь,
    Я спитаю в товариша: "А як тебе звуть?"
    І він завжди називає ім'я,
    Що ніколи не чув від товариша я.
    Це ім'я кострубате, що ніколи не чув,
    Я не можу згадати,
    Бо одразу забув.
    І я знову лягаю, і сниться мені,
    Що ми вдвох ідемо на далекі вогні.
    І товариш не бачить обличчя мого,
    Бо дивлюсь я на всесвіт очима його.
    Простір, навколо простір,
    А порожнечі нема.
    В гості, до себе в гості
    Нас кличе біла зима.
    Все під снігом замовкло, тільки річка рида.
    Щось бурмоче на броді скажена вода.
    Ніч гартує свій морок і зірками бринить,
    А на березі тому
    Багаття горить.
    Так горить, аж танцює, висвітлює ліс.
    Ми йдемо до ріки крізь густий верболіз.
    І товариш мій входить спокійно в потік,
    А мене, замість нього, смертний холод обпік.
    Простір, навколо простір,
    А порожнечі нема.
    В гості, до себе в гості
    Нас кличе біла зима.
    Прокидаюсь я ранком, і на кухню іду.
    Там займусь я сніданком,
    Якщо їжу знайду.
    Тільки сяду до столу,
    Телефон дзеленчить,
    Буде хтось, безголовий,
    Мене розуму вчить.
    Я веду з ним розмову,
    Сам себе їдучи,
    І все дивлюсь навколо,
    Хто тут був уночі?
    Раптом зирк на підлогу, там лежить біля ніг
    Білий аркуш паперу, чистий-чистий, як сніг...
    Простір, навколо простір,
    А порожнечі нема.
    В гості, до себе в гості
    Нас кличе біла зима.
    --------------------
    Фото з lowapproach.deviantart.com
  • เพลง

ความคิดเห็น • 8

  • @user-pl7to1we4q
    @user-pl7to1we4q ปีที่แล้ว +1

    "Просинаюсь я вранці і на кухню іду,
    Там займусь я сніданком, якщо їжу знайду..." )) - скільки тонкого ненав'язливого гумору в словах цього Простору!
    Гарну пам'ять залишив по собі автор Анатолій Секретарьов...

  • @user-pl7to1we4q
    @user-pl7to1we4q ปีที่แล้ว

    Дивовижно! І текст, і музика, і виконання, і музичний супровід, особливо флейта Колі Доляка.

  • @andriinedoboravirandaband8140
    @andriinedoboravirandaband8140 หลายเดือนก่อน

    Щось неймовірне, Коти

  • @user-pm2ex6en3y
    @user-pm2ex6en3y 2 ปีที่แล้ว +3

    ...хлопці, це ж так файно, холера ясна )))👍 ...

  • @ksenyalovegiii6783
    @ksenyalovegiii6783 2 ปีที่แล้ว +2

    Спасибі за вашу роботу та ваш талант 🤗❤🙏

  • @voychyshyn_volodymyr
    @voychyshyn_volodymyr 4 ปีที่แล้ว +4

    Музика і слова - Анатолій Секретарьов;
    Роман Кріль - спів;
    Микола Доляк - флейта;
    Олена Шевченко - скрипка;
    Володимир Войчишин - аранжування;
    "Очеретяний кіт" - альбом "Мандрівка в Косаківку" (2006)

    • @user-pl7to1we4q
      @user-pl7to1we4q ปีที่แล้ว

      От вже і пішов у кращий світ Анатолій Серкетарьов...
      Але живуть його пісні.

  • @ProstirChasu
    @ProstirChasu 3 ปีที่แล้ว +1

    Молодці 🔥 гарна пісня 👏🏻🎶про
    Простір 😁👏🏻
    +2 👍