Ця книжка прекрасна саме тим, що її можна читати на декількох рівнях, і, на мою думку, автор наповнив її такою кількістю алюзій різних рівнів щоб її цікаво було читати і вдруге, і втретє. Мені рідко хочеться перечитати книжку, а цю захотілось перечитати в ту секунду, як я її закрила. Найбільшою помилкою, як на мене, є наламування собі кайфу від чудового триллера і детектива записуванням та вишукуванням аллюзій. Це як вперше кататись на американських горках, і кожних 2 секунди зупиняти атракціон щоб щось сфоткати. Тому перше прочитаття це звісно відчуття. Переживання, страх, роздратування на Андрія що він такий тупий, йому он і пісня каже, і дві ягоди як в матриці, а ти тупий не шариш!!!! І Харитон, і монети (а якби ми сіли в такий поїзд, то чи не намагався б наш мозок такі явні натяки пояснити якось науково?). Це огида від міста та його мешканців, від відчуття, як в Булгакова, що демони кращі за людей. Від небажання прощати нікого. Я читала вперше цю книжку влітку 2023, і мені дуже боліла байдужість. До смертей дітей особливо. Автор, як Фаулз, пропонує нам 2 варіанти історії на вибір читача:
-ЛОГІЧНИЙ психіатр все пояснює: це підсвідомість у комі будує світ з частинок життя, яке знає герой. Аліса стала Галою, Надійка це ненароджена дитина, яку Андрій намагається врятувати, пояснюються звідки алюзії на Босха та інші речі. - МІСТИЧНИЙ. Де ми вже можемо, якщо хочемо звісно, досліджувати всі значення містичних персонажів та звідки вони походять, але це вже цікаво робити коли читаєш вдруге, коли ти вже знаєш сюжет і помічала деталі, на які не звертала увагу раніше. Я не згідна, що це книжка вгадайка. Перетворювати цей доволі філософський та глибокий твір з роздумами про гріхи (смертні та овечі), спокуту, сенс життя та прощення, чи все можна пробачити? Так от зводити це все до вгадування алюзій якось мілко. Я впевнена що алюзії це лише невелика частина історії, бонус для заучок (від пошуку яких я відчуваю не менше задоволення, ніж від прочитання самої книжки). Вийшла прямо рецензія. Не знаю чи ця книжка так би сильно мене зачепила до повномаштабного вторгнення, бо я мало цікавилась військовими діями. Але я її прочитала через півтора роки після повномаштабного вторгнення Росії в Україну, і тому і персонаж Андрія, учасника бойових дій 2014 року, легіонера, був для мене особливо сумними. Усвідомлення власної байдужості протягом перших 8 років війни може бути спокутувано лише вибором діяти. Бо, як казав сам Андрій, якщо щось сталось погане, це не моя вина. Але якщо я міг допомогти, і цього не зробив, то це вже моя.
Дякую вам за такий розгорнутий відгук, мені дуже цікаво було почитати. Добре, що ви знайшли в тексті не тільки щось важливе персонально для вас, а і роздуми на вічні теми 🖤
Дякую за Ваш коментар, згодна на всі 100 %. З моїх вражень - я була занадто зосереджена на надії та вірі і тому з великим задоволенням читала книгу, автор підіймає важливі філософські питання на найпростіших прикладах життя. Алюзії я помічала, але вони були скоріше доповненням. Єдине для мене незрозуміле поки що - це картини Босха, хотіла знайти огляд в якому можна знайти інформацію, але це вже 3 відео з критикою… так що пішла дивитись інтерв´ю з самим автором)
Я повністю з вами згодна, треба насолоджуватися самим прочитанням, а не розбирати твір до кісток, і шукати недоліки. Це ж не науковий посібник. Так відсилок багато, деякі не всім вловимі
Як на мене, Дора втілення цікавості. Просто цікавості. Це гарно було видно по їхній дорозі в потязі. Сліпий чел сказав Дорі, що вона багатьох погубила, а вона відповіла, що лише кішку (приказка Цікавість кішку погубила) + вона ніколи не давала прямих підказок. Вона лише всім цікавилася, задавала правильні запитання, там наче навіть момент був, коли головний герой сказав їй щось про те, що вона йому давала підказки, а вона перелякано сказала, що лише задає запитання
Добридень! На обкладинці око гайстра, або ж лелеки. Гайстер це прізвище головного героя, і також у книзі іде прив'язка до птахів, тому обкладинка своїм символізмом дуже доповнює саму історію
Добридень! Так, в коментарях вже пояснили, що це око гайстера, але все одно дякую вам за відгук, це дуже важливо! Я, мабуть, автоматично подумала про ягня через пекельно-демонічну тему роману 👌
Назва річки не єдина від силка до фінської міфології, сам принцип пекла - Проживання найгірших моментів свого життя знову і знову - теж звідти взятий. А образи черниці, жаби і ще багато інших - це все з картини Босха а стільки Жирних натяків на пекло на початку, на мою думку, для того, щоб читач зрозумів, що головний герой помер. Тому такі книги дуже круто періодично перечитувати
Насправді хлопчик Ієронім дійсно відсилав нас до картини Босха. Я звернула увагу не тільки на його дивне ім'я, а й на нестандартний колір його джинсів - зелений, з кишені яких стирчало дзеркало, що саме по собі дивно. І на картині Босха дійсно є зелений демон, до сідниць якого прикріплене дзеркало, в яке відображається ще один чорний демон, разом з оголеною жінкою, на грудях якої сидить жаба. І в буквально наступній сцені книги ми знайомимось з жінкою, з брошкою у вигляді жаби на грудях. Цей елемент картини розповідав про відплату тим, хто піддався гордині, тому де дуже довго я розцінювала черницю - як уособлення гордині, а бармена - заздрості (через сліпоту)
@@SLSofiia у кожного своя інтерпретація) На мою думку, смертні гріхи виражались не через цих осіб(як малозначущий хлопчик з поїзда), а через діючих персонажів. Андрій - байдужість. Павло Борисович - жадібність. Арсен - гнів. Субота - хіть. Захар - заздрість, і т.д.
Вам було важко читати, бо ви зрозуміли, якщо не всі, то більшість відсилок, я не на стільки шарю в цих темах раю та пекла, тому в мене не було відчуття нагромадження. Зараз обдумуючи сказане вами, в мене складається враження (з огляду на те, що герой поселився в 7 номер, тобто це було його 7 коло, чи спроба, не знаю як назвати), що Еребович як наче намагався допомогти йому, підштовхнути, вказати, щоб він швидше зметикував куди він потрапив і що йому треба робити. Всім героям, які були в пеклі, дали папки, куди помістили їх страхи чи спокуси. Типу, впораєшся і проживеш своє краще життя - що тобі робити в пеклі? Скористаєшся своєю спокусою - ти там, де треба. Не знаю, чи побачили ці демони пекла щось в Андрієві, чи вони з усіма так чинять, але його наче вели, підказували, щоб він зрозумів свій гріх і виправився. якось так
Для мене Дора це алюзія на Пандору і відповідно скриньку Пандори. Пандора з цікавості відкрила скриньку, яку не можна було відкривати, а коли закрила, то на дні залишилась лише надія (або Надія). В книзі прямим текстом написано «скринька Пандори» про ящик, в якому Дора прислала Андрієві в готель Біблію. Тобто Дора для мене тут уособлює цікавість. Вона допомагає Андрію в стилі «роби, що завгодно, тільки от це єдине робити не можна 😉». І зрозуміло, що гг обовʼязково це і зробить 🙃
Книжку читаю вдруге за рік. Вона крута. Зрозуміти твір мені допомогло дитинство в 90-х і у провінційному містечку. Там, до прикладу, монети на торпеді у водія були нормальним явищем і не перебором. Відсилку до фінської міфології пояснює сам автор: там у пеклі кожен переживає найгіршу версію свого земного життя. Саме тому жінка кілька разів випадає з вікна, наприклад. Так що Туонь як раз в тему)
Той випадок, коли моя власна необізнаність дозволила насолодитися твором :) Проте, коли в книзі почало з'являтися містика, я сподівався, що автор все пояснить без неї. Я помилився. Дякую за відгук
Є варіант за яким все це відбувається в голові Андрія. Його збили і вся містика і є рефлексією його мозку на грані смерті яка дозволила йому після того як він вийшов з коми прийняти дитину і жити щасливо. Тому там і відсилки часто в пеклі повʼязані з якимись моментами із його життя. По типу маніяк відрізає кісті жінкам, а його батько малює кісті матері, що він дуже запамʼятовує і так далі.
Автору дуже добре вдався прийом "червоний оселедець". Я майже до кінця вважав маньяком іншого персонажа і тільки після жарту про клізму я зрозумів хто є справжнім Звіром. Книга має багато відсилок до "Божественна комедія", автора Данте Аліг'єрі та Стівена Кінга. Оскільки це книги не мого жанру, я їх не читав, то всі ці алюзії я спочатку не викупив. І тільки дивлячись рецензії інших я осягнув весь тот пласт, що я пропустив. Але і без цього книга мене дуже захопила. Під кінець мені складно було відірватись. Книга написана дуже кінематографічно. Мені легко уявити весь цей твір у форматі серіалу (але таке я би не дивився, бо моя уява сформувала вже образи і не хотів би це змінювати). Згодом, я хочу перечитати цю книгу. Мені вже не треба буде концентруватися на сюжеті і я хочу сконцентруватися на моментах які міг пропустити. Велике дякую автору за чудову книгу!
Чекайте. Андрію не треба було їхати в «богом забуте містечко» до своєї загинувшої колишньої дівчини, вони ж в одному місті жили. У Буськів Сад він поїхав по своїй роботі. І поїхав він у відрядження не через те, що йому «потрібні гроші», як Ви сказали. Щось Ви зав‘язку трошки вільно коментуєте, не за текстом.
Дякую за цікавий розбір. Я читала цю книжку після дуже довгої перерви в читанні в принципі. Жодних очікувань щодо неї не мала (чула лише щось типу "гідна книжка"). Тому мені все враження лягло на чистий аркуш, і я отримала справжнє задоволення. Згодна з думкою, що деякі алюзії аж занадто в лоба. І навіть без промовистих імен історія все одно працювала би. Але для мене це не псувало враження. Я дозволила собі сприймати твір як строкату мозаїку, яку складає наш мозок, шукаючи і знаходячи зв'язки там, де їх нема, натяки там, де вони не звучать. Це ця властивість мозку все пояснювати і обґрунтовувати. Дора - хіба не Пандора? Десь під кінець твору герой згадує як раз скриньку Пандори. Ну, і Дора грає на цікавості. Провокує пхати носа на "заборонену" територію. Мені це Пандора. Тим більше, тут тобі і Харон, і Мінотавр, чом би Пандорі не опинитись у компанії. Цікаво, чому Ксенію всі називали Оксі? Чому Галу звуть Гала (єдина Гала яку я знаю, - дружина Далі)? Окей, Христина - натяк на Христа? Відрубані руки знову ж таки... Що мене бісило - так це людина з намальованим обличчям. От прям бісило. Все інше - на ура. Ще була асоціація з пізньорадянським фільмом "Город Зеро" (де герой не може втекти з міста, яке сповненне дічі і абсурда). Ну і майстер і маргарита, так. Але "Пітьма" на мій погляд значно цікавіша за майстра. От прямо на десять щаблів. Я би поставила з 10-ти балів напевно 9-ку. Чи то може я зголодніла за читанням, чи хто його зна. Але книжка вартувала мого часу!
Класно, що цей роман знаходить поціновувачів! Я персонально не люблю книги-мозаїки, але бачу по відгуках, що дарма))) Так, думаю, Дора - то Пандора, я навіть про це не подумала, бо здалося занадто простим 🙈
Окси - можливо натяк на гормон окситоцин, який в тому числі виділяється при вагітності і видно в Ксенії були проблеми з ним, раз вона залишила свою дитину. Христина - можливо тому, що Надю за життя не встигли похрестити і це якась компенсація (хоча це дуже натянуто). Відрубані руки - це аргумент у бік того, що все це насправді відбувалось просто у Андрія у голові - і його мозок видумав ці руки - так як його батько в його дитинстві малював руки його матері.
Смішно вас слухати. Ви відверто кажете, шо ви не та аудіторія, на яку спрямований текст. Саме так. Знаючи біографію Іл.Павлюка, можна було б здогадатися, що тут головне не ЩО а ЯК. Дякую за щирість і відвертість
Увага, буде спойлер! Я вважаю, що така кількість алюзій з різних світів має сенс, бо наприкінці книги психіатр пояснював Андрію, як спрацював його мозок для створення цього пекельного Буськів Саду: побачена в дитинстві табличка з двома «А», попсова пісня ACDC, поверхневі знання про міфологію, літературу, мистецтво, та якісь інші випадкові чи ні фрагменти мозаїки, складені його підсвідомістю, щоб перетравити дуже складний етап життя головного героя.
дякую, завдяки вашому відгуку зрозуміла, що мене в цьому романі мучало - оце випинання алюзій прямо у очі: ось вам і Харитон, і річка, і лодка, і монетка, і (с)ад, і "той бік" - простіше вже було прямо написати
Сподобалось ваше розуміння цієї книги. Від себе хочу додати, що ви нічого не сказали про відсилки до Кінга в між тим вони були і досить багато. Ну і алюзії мають бути доступні для людей з різним читацьким багажем, навіть тим хто не читав Данте і не знається на демонології, тому вони ту і є найрізноманітніші. Дора як уже написали вище то Пандора яку згубила цікавість, але Андрію вона каже ви не кішка, натякаючи що він не від цікавості помре. Ну і загальний концепт для мене це все ж таки про важливість вибору.
Про Кінга я і не хотіла казати, бо не так багато і читала з нього - звісно, готель Сяйво, я впевнена, там ще були, але мій мозок вирішив зберегти мені нервові клітини і не зважати на присутність ще й Кінга (я з цим автором не товаришую) 🙏🏼
Як добре, що я не знайома з багатьома цими творами і алюзій не зрозуміла 😁 Спочатку я думала, що сцена у поїзді це вавка в голові гг, типу набухався і от маємо Потім я думала, що Буськів Сад це не бувально пекло, а просто місце, де все погано і тому такі відсилки на пекло Зрозуміла я, що це пекло (ну, взагалі я думала, що чистилище) десь на третині книги, коли Андрій побачив, що кладовища немає, а мертву Галу викинули в річку. Але остаточно до мене дійшло десь в кінці
Це ви ще забули про продавчиню в кіоску, яка курить кальян (як гусениця в Алісі), і каже що заведе на іншу сторону гриба. І взагалі мільйон алюзій на Алісу) і ці діалоги з Дорою теж як діалоги Алісі!))
@@visionsofanna я тут вже комусь кидала, не впевнена, що це та сама стаття, але якщо заґуґлити "я бачу вас цікавить пітьма пояснення", то видає кілька доволі непоганих текстів, на сайті chytomo, здається. Пробачте, я забула одразу кинути в опис до відео, і тепер вже не пам'ятаю, де саме брала той огляд 🙄
Дуже схожі враження. Читання нагадувало проходження комп"ютерної гри, де для читача - справа честі відшукати всі приховані секретики на конкретному рівні, а надмета - взагалі потрапити на прихований бонус-рівень. Це було цікаво, всі ці вимальовані схеми. паралелі, посилання. Але сам роман від цього не переставав бути таким відверто моралізаторським твором з досить-таки прямолінійно прописаними істинами. Волга впадает в Каспййское море, всі рішення мають свої наслідки, а діти не мають помирати. Дору я сприйняла як алюзію до цікавої Пандори (і наслідків цієї цікавості), а щодо Суботи - побачила алюзію на шабаш (що, власне, відповідає його стилю поведінки)
Субота - шабаш ака sabbat? Клас, мені подобається 👌 Ага, моралізаторство прямо аж лізе. А ще дитину звуть Надійка, просто гештег LETS MAKE IT MORE OBVIOUS 😂 Роман правда прикольно читати, але, на жаль, він не претендує на безсмертну класику. Навіть, я б осмілилася сказати, пропагує пієтет до Булгакова. Але то таке - писалося до лютого 22, так що пробачаємо.
Дякую, було цікаво послухати. Я сьогодні дочитала. Я ще побачила відсилки на Алісу - Дора читала книжку "як читати Алісу", кролик, а ще на вокзалі, коли Андрій зійшов з потягу, то продавчиня в кіоску, яка покликала Харитона - то гусінь з Аліси. Може ще щось, але я побачила ці 3.
Туонь була використана не просто так. Це натяк на фінський варіант пекла. Де ти після смерті знову і зернову проживає своє земне життя. Так як і жителі цього селища. Вони весь час повертались, повторюючи свої вчинки. А такі активні натяки на пекло були для героя, а не для нас. У нього гає книжних полицях лежали джинси замість книжок
Мені ще обкладинка асоціюється чорною дірою катакомб посеред білого снігу)) На захист книги та автора скажу, що якби не його сто п'ятсот натяків на Харона та інші алюзії, то така, як я, наприклад, не докумекала би, що до чого)) Думаю, завдяки цьому книгу можуть зацінити ширше коло читачів, ніж якби вона була написана більш вишукано. А ще через суржик і загалом тон оповіді я не сприймала книжу як щось серйозне, мені здавалося, там усе на гуморі та стьобі, тому вона мене не бісила))
Дякую за відгук! Це дуже круто, що ця книга популярна, насправді 😁 література не повинна бути виключно складною та/або привілейованою забавкою) мені просто неправильно продали цей твір)
У мене залишились спойлернуті питання, може хтось тут зможе відповісти: Як так сталось, що Андрій вперше зустрів Надю під час похоронів матері вперше, ще до пожежки? А ще мене трохи збентежило, що Андрій наче сам себе збив і в якийсь момент в Києві опинилось 2 Андрія. І де потім зник той, що був у машині? Нам кажуть що на нього завели кримінальну справу і трохи не по собі через це.
@@atolielspeaks тому що у селищі Буськів Сад - пеклі за фінським зразком, люди проживають своє найгірше життя раз за разом, отака власне і концепція 🤷🏼♀️
Ірина, дуже інформативний аналіз, дякую. Багато моїх думок співа дають з вашими ❤ Було б дуже цікаво послухати ваші враження про «Колонію» Макса Кідрука.
@@ЮліяФранцузова дякую за відгук!! Не думаю, що я читатиму Колонію, що жанр не мій, що з автором не склалося, Там Де Немає Бога закінчилося для мене на першому розділі((
Дякую) я вже тупо не можу інакше, тому стаю жахливою душнілою 🙈 В мене в зошиті дві сторінки алюзій) я починала малювати схему, але потім наштовхнулася на те, що це вгадайка, і така - whyyyyy 😭
Не знаю, чи писали в коментарях, річка саме Фінська, бо саме за Фінською міфологією пекло це місце, де ти проживаєш одне й те саме, по колу. А Дора - Пандора. Там навіть є в тексті, коли він відкрив посилку від неї і подумав «скринька пандори»
Це відгук, який найбільше збігається з моїми думками. Мені не сподобалась книга. Це просто смішно наскільки алюзії очевидні і зайві. Якщо коротко, це вінегрет, затягнутий і, певно, для підлітків. Дорослих має крінжити від Еребовича, червоного кабріолета і Матриці. 😵💫 Досить було класного детектива, похмурої атмосфери провінції, складного героя. Ставлю трійку лише за образ цукрового заводу і наявність маніяка.
Стосовно суржику, то є бесіда з автором "літературний вечір з І.Павлюком" (рік тому), де він пояснює цей момент. Можете знайти в ютуб. Якщо коротко, то так і задумувалось, щоб було так по-живому ) І взагалі це дуже пізнавальна розмова з ним, що дозволяє краще зрозуміти роман.
Дякую, мені було цікаво вас слухати. Я теж не визначилась, чи мені подобається ця книга чи ні. Я ії дочитала, а це означає, що скоріше так. Згодна, що натяки були дуже "товсті", але я думаю, що автор хотів щоб ну всі всі читачі здогадались. Сама книга гарно виглядає, ії приємно тримати в руках, вона з чорним книжковим блоком, і цим таємничим оком. Чи раджу я цю книгу, так почитайте, якщо любите містику, детективи і трилер. І так, мені теж здається, що за цією книгою якось знімуть фільм)
Аааа, в нас дійсно схожі враження. Іноді хотілось піддакувати вголос. 😂 Про Баала навіть не подумала😅 В деяких моментах незрозуміло, бо стільки можна підставити під відсилки. Виявляється, є відео з презентації та розмови з Павлюком, мені в коментарях радили подивитись, бо він там говорить про це все. Дякую за відео ❤
Я тобі теж піддакувала, поки дивилася твій огляд 😂 До речі, я дивилася те відео з Павлюком і, на жаль, сиділа з фейспалмом майже весь час. Він дуже захоплено розказує, як вирішив зібрати всі символи, які натякають на пекло, бо йому здалося це стильним 🙄 ну і там багато в такому плані( Мені якраз порадили цю книгу, як людині, що захоплюється демонологією і окультними вченнями, і я, захоплено попискуючи, побігла розбирати по кісточках, а потім воно все яяяяяк схлопнулося 😂 Павлюк реально немовби український Стівен Кінг)
Я прочитав цю книгу. Дуже важко було читати, але було цікаво читати. Перший раз, коли складність читання і цікавість поєднались в одній книзі. Будь-яку книгу жанру фентезі, фантастики, соц. психології, яка мені цікава, я пожираю за ніч/добу. Цю книгу прочитав за 3 доби. Прочитавши книгу, дуже сильно задумався. Там немає класичної боротьби зла з добром, вона більш жорстка за відьмака зі своїм принципом меншого і більшого зла. Самий жорсткий момент із відьмака в психологічному сенсі (фінал бою проти Вільгефорца і майбутня доля Цирі по сценарію магічного кола, смерть відьмака і Йеніффер, розпач) і рядом не стоїть з піковим навантаженням на психіку читача в книзі «Я бачу, вас цікавить пітьма». Довго думав і вирішив, розглянуту цю книгу без аллюзій. Тобто в моєму розборі гг не знає про Босха, матрицю, Данте і т.д. Він просто опинився в химерному місті, яке живе по своїм правилам. Я злякався, мені реально стало страшно. Буськів сад це опис будь-якого невеликого міста, де є голова, шериф, лікар і пара медсестер. Антураж і все інше - це копія будь-якого містечка чи села. Але автор дуже яскраво показав, що у будь-якого містечка є своя темна сторона. Не хочу спойлерити, але ця книга мене змінила. Я чітко і ясно зрозумів, що теорія автора про абсолютне зло - вірна. Ти ніколи не будеш знати, який бекграунд у людей, що тебе оточують. Веселий і добрий лікар може виявитися серійним вбивцею. А жінка, з якою ти кохався і яка розказувала сумну історію про свою новонароджену дитину, що померла через 10 хвилин після родів, але була названа твоім іменем. Ця жінка насправді вбила свою новонароджену дитину, а всім своїм чоловікам розказувала сумну історію, що її дитина родилась, прожила 10 хвилин і вона встигла ій дати імя, кожного разу це імя буде співпадати з іменем її коханця. Дуже жорстко.
Для мене це було око якогось звіра, типу вовка альбіноса )) А виявилось, що це око птаха (гайстер якраз), автор сам підтвердив в якомусь відео.... Стосовно алюзій - вони часто тут занадто в лоба.. Здивована що не вгадали Дору - наприкінці там майже прямим текстом написали що то ПанДОРА з її скринькою... Хоча всі давньогрецькі міти я зчитувала майже одразу (можливо тому що в школі я цим цікавилась дуже)... Тому для мене майже всі алюзії на міти були як той Харитон.... Єдине що я не вловила коли читала - то якраз хто були та дивна парочка бармена й чорниці... А взагалі книга мені цікаво читалось, алееееее... не сподобалось, що дуже просто вгадалось хто там вбивця, бо там була одна фраза про запах (здається) в першій частині книги... А наприкінці зламати ще 4-ту стіну... ну таке
Так, Пандора теж промайнула в голові, але якось цей образ не до кінця працює - навіщо тоді вказки на життєпис Айседори Дункан з її шарфом? (я забула ім'я героїні, це та, хто в аб' юзивних стосунках, не хотіла показувати шию). Коротше, дивний роман, дуже амбіційний, але дивний
Ремарка. Аліса дійсно його зрадила і він знав, що дитина не його. Він дуже її любив і готовий був пробачити. Гризло почуття провини, бо він фактично втік, не поговоривши, коли дізнався про вагітність.
Дяка за цікавий відгук! Я напевно повністю подивлюсь коли прочитаю сам роман) бо хош не хош, а спойлери все одно будуть, більше люблю такі розбори коли вже знайомий з текстом😉
Ну я душню більше щодо першої частини і не зачіпаю сюжет, але не змушую 🙈 сама не дивлюсь і не читаю нічого про Персні Влади, щоб потім поринути повністю у враження)
@@atolielspeaks я заздрю твоїй витримці щодо перснів👏👏 я так не можу, з одного боку, чекаю на вихід усього першого сезону, а з іншого, регулярно слухаю подкаст з Українцем на Вертіго🙃
@@Viktoriia_Shelest я підписалася на їхній патреон і послухала вже всі випуски) а ще раджу білорусів на каналі Batushka, там хоч і російською, але не русня, а православні бєларуські толкіністи 😂👌
Крім всього іншого, твір цінний тим, що він на нашому ґрунті, ці всі алюзії до класики в контексті "тут і в цей час" - неперевершені, тому і така популярність. Не дивлячись, що мало хто з читачів їх взагалі "відловлює"
Харитон Еребович, це я думаю вплив стругацьких. У них дуже багато такого " в лоба", як ви кажете. Там також у персонажів дуже промовисті імена в цьому стилі. Особливо, якщо ви почитаєте і згадаєте "понеділок починається в суботу" все стане на свої місця.
Привіт від "душніли" не філолога, але буквоїдки. Думаю, можна підчистити лексично певні вислови типу "казалося" (здавалося), "як можна" (якомога). Прошу приймати не як критику, а як побажання. Нехай квітне український буктьюб! :-) успіхів, доброго здоров'я
А як вам алюзія на Алісу в країні чудес? Де першою людиною, яку зустрічає герой вийшовши с потяга, була продавчиня в кіоску, яка курить кальян😄 першим створінням, яке зустріла Аліса, впавши в діру, була величезна гусениця, яка також курила кальян. Ще Дора в потязі читала книгу "Як правильно читати Алісу в країні чудес"
Можливо Субота це відсилка до суботи в юдаїзмі, коли ортодоксальні юдеї відпочивають. Поліцейський Субота нічого не робить, і головного героя відмовляє від розслідування (тобто нащо шукати у суботу ягня, що впало у рів) , своєрідний фарісей, який приймає правила гри цього пекла.
Ще поки дивлюсь відео… прочитала вже книгу, але блін в якому моменті ви побачили йому потрібні гроші і він радо вирушає в Буськів Сад? Фантазія домалювала😂
Є думка, що всі натяки на пекло, насправді не для читача, а для ГГ, але він їх не бачить і не розуміє, бо він така людина, яка не читаж книжок (в нього на книжкових шафах штани висять, і навіть Харітон йому натякав, що ти не читаєш, того не розумієш багато чого)
Ви своїм відео довели, що алюзії некарикатурні, адже ви їх невірно зрозуміли. Наприклад, Ілларіон сказав за півтора роки до вашого відео, що Дора - це пандора, цікавість, яка підказує Андрію що запитати. І це тільки один приклад. Принаймні половина алюзій про які ви говорили не є такими, що задумувався Ілларіон. Апдейт: забираю свої слова, майже всі алюзії не туди. Це було надзвичайно важку слухати.
(крім іншого що вже було в коментарях) Номер кімнати 7 відсилає не до кола пекла, а до сьомого смертельного гріха - "Лінь", який є основним грехом головного героя) там було багато міжрядкових натяків на це, а також один жирнючий (в стилі натяків на Харона) наприкінці книги. Є думка, що жаби також відсилають до цього смертельного гріха) але і про Баала цікаво, має право на життя
methodwriting.com.ua/cognize/must-write/knizhki-yaxki-vi-vstignete-prochitxati-za-odnu-poizdku-ukrzaliznitseyu Мені здається, це тут 🤔 але я вже не впевнена
Автор розповідав про те що він використав концепцію пекла з фінської міфології, де людина по колу проживає своє найгірше життя, ось чому річка має таку назву
Боже, я думала у відео будуть розкриті алюзії які я не змогла розшифрувати, а оказалося що це півгодини душнільства Справді не зрозуміти хто така Дора? Там же в книзі це чорному по білому написали ._.
Дора - це персоніфікована Цікавість. Це сам автор каже у властивій йому прямолінійній манері:) "Не слухайте її... Вона багато кого погубила", - каже бармен. "Лише кішку!", - обурилася Дора. "То що за кішка?", - питає Андрій. "Цікавість кішку погубила, чули?" 😂🤷 Ну отак, маємо те що маємо 😅
@@atolielspeaks Я з вами згодна, що це якийсь вінегрет із аллюзій, в якому кожен "знайде щось для себе"🤷 Трошки нагадує астропрогнози - в будь-якому з них кожен може знайти "щось для себе" 😉
@@atolielspeaks Щодо Харитона Еребовича Баалюка повністю згодна - це такий трешовий перебір, що аж смішно 🤦 В Червоному плащі (чортівський атрибут), монетками за склом (що їх клали на очі померлих), "перевозить трупи", ще й майже дослівний повтор сцени зустрічі Воланда з Берліозом😱 Десяток алюзій на парі сторінок - щоб що? Щоб всі вже нарешті зрозуміли, що він їде в Буськів Ад? 🙈 Та вже ж ясно, ясно!😆
Я не знаю, навіщо я це слухала. Вже років зо два, як існують розбори від самого автора. В цьому розборі стільки помилок, скільки пафосу. Дякую, але мені не сподобалось.
@@atolielspeaks я не маб нічого проти вашого контенту і вас. Але мені здалось ви погано підготувались, бо робили багато помилок у фактах чи у переказі сюжету книги. Але це моя особиста думка.
Око - це журавель Дора - це пандора Чому туонь, а не стікс? Бо пекло в книзі саме за фінським зразком. Де грішники постійно проживають свій найгірший сценарій життя. Еребович - це для того щоб підкреслити який Андрій тупий. Що він тупо не помічає ОЧЕВИДНОГО. Йому в лоба сказали, що ми веземо тебе в пекло, а мій батько Ереб цар потойбіччя. А Андрій просто тупить.
![เจ็บที่ยังฮัก - ม่อน วรวิทย์ [ Official Mv ] จอนนี่มิวสิค](http://i.ytimg.com/vi/KALIGSRSjFs/mqdefault.jpg)
Ця книжка прекрасна саме тим, що її можна читати на декількох рівнях, і, на мою думку, автор наповнив її такою кількістю алюзій різних рівнів щоб її цікаво було читати і вдруге, і втретє. Мені рідко хочеться перечитати книжку, а цю захотілось перечитати в ту секунду, як я її закрила. Найбільшою помилкою, як на мене, є наламування собі кайфу від чудового триллера і детектива записуванням та вишукуванням аллюзій. Це як вперше кататись на американських горках, і кожних 2 секунди зупиняти атракціон щоб щось сфоткати.
Тому перше прочитаття це звісно відчуття. Переживання, страх, роздратування на Андрія що він такий тупий, йому он і пісня каже, і дві ягоди як в матриці, а ти тупий не шариш!!!! І Харитон, і монети (а якби ми сіли в такий поїзд, то чи не намагався б наш мозок такі явні натяки пояснити якось науково?). Це огида від міста та його мешканців, від відчуття, як в Булгакова, що демони кращі за людей. Від небажання прощати нікого. Я читала вперше цю книжку влітку 2023, і мені дуже боліла байдужість. До смертей дітей особливо.
Автор, як Фаулз, пропонує нам 2 варіанти історії на вибір читача:
-ЛОГІЧНИЙ психіатр все пояснює: це підсвідомість у комі будує світ з частинок життя, яке знає герой. Аліса стала Галою, Надійка це ненароджена дитина, яку Андрій намагається врятувати, пояснюються звідки алюзії на Босха та інші речі.
- МІСТИЧНИЙ. Де ми вже можемо, якщо хочемо звісно, досліджувати всі значення містичних персонажів та звідки вони походять, але це вже цікаво робити коли читаєш вдруге, коли ти вже знаєш сюжет і помічала деталі, на які не звертала увагу раніше.
Я не згідна, що це книжка вгадайка. Перетворювати цей доволі філософський та глибокий твір з роздумами про гріхи (смертні та овечі), спокуту, сенс життя та прощення, чи все можна пробачити? Так от зводити це все до вгадування алюзій якось мілко. Я впевнена що алюзії це лише невелика частина історії, бонус для заучок (від пошуку яких я відчуваю не менше задоволення, ніж від прочитання самої книжки).
Вийшла прямо рецензія. Не знаю чи ця книжка так би сильно мене зачепила до повномаштабного вторгнення, бо я мало цікавилась військовими діями. Але я її прочитала через півтора роки після повномаштабного вторгнення Росії в Україну, і тому і персонаж Андрія, учасника бойових дій 2014 року, легіонера, був для мене особливо сумними. Усвідомлення власної байдужості протягом перших 8 років війни може бути спокутувано лише вибором діяти. Бо, як казав сам Андрій, якщо щось сталось погане, це не моя вина. Але якщо я міг допомогти, і цього не зробив, то це вже моя.
Дякую вам за такий розгорнутий відгук, мені дуже цікаво було почитати. Добре, що ви знайшли в тексті не тільки щось важливе персонально для вас, а і роздуми на вічні теми 🖤
Дякую за Ваш коментар, згодна на всі 100 %. З моїх вражень - я була занадто зосереджена на надії та вірі і тому з великим задоволенням читала книгу, автор підіймає важливі філософські питання на найпростіших прикладах життя. Алюзії я помічала, але вони були скоріше доповненням. Єдине для мене незрозуміле поки що - це картини Босха, хотіла знайти огляд в якому можна знайти інформацію, але це вже 3 відео з критикою… так що пішла дивитись інтерв´ю з самим автором)
Я повністю з вами згодна, треба насолоджуватися самим прочитанням, а не розбирати твір до кісток, і шукати недоліки. Це ж не науковий посібник. Так відсилок багато, деякі не всім вловимі
Ваш коментар доцільніший за сам розбір 😊
Як на мене, Дора втілення цікавості. Просто цікавості. Це гарно було видно по їхній дорозі в потязі. Сліпий чел сказав Дорі, що вона багатьох погубила, а вона відповіла, що лише кішку (приказка Цікавість кішку погубила) + вона ніколи не давала прямих підказок. Вона лише всім цікавилася, задавала правильні запитання, там наче навіть момент був, коли головний герой сказав їй щось про те, що вона йому давала підказки, а вона перелякано сказала, що лише задає запитання
Дора - це Пандора
Добридень! На обкладинці око гайстра, або ж лелеки. Гайстер це прізвище головного героя, і також у книзі іде прив'язка до птахів, тому обкладинка своїм символізмом дуже доповнює саму історію
Добридень! Так, в коментарях вже пояснили, що це око гайстера, але все одно дякую вам за відгук, це дуже важливо!
Я, мабуть, автоматично подумала про ягня через пекельно-демонічну тему роману 👌
Я бачу щось
Назва річки не єдина від силка до фінської міфології, сам принцип пекла - Проживання найгірших моментів свого життя знову і знову - теж звідти взятий. А образи черниці, жаби і ще багато інших - це все з картини Босха
а стільки Жирних натяків на пекло на початку, на мою думку, для того, щоб читач зрозумів, що головний герой помер. Тому такі книги дуже круто періодично перечитувати
Насправді хлопчик Ієронім дійсно відсилав нас до картини Босха. Я звернула увагу не тільки на його дивне ім'я, а й на нестандартний колір його джинсів - зелений, з кишені яких стирчало дзеркало, що саме по собі дивно.
І на картині Босха дійсно є зелений демон, до сідниць якого прикріплене дзеркало, в яке відображається ще один чорний демон, разом з оголеною жінкою, на грудях якої сидить жаба. І в буквально наступній сцені книги ми знайомимось з жінкою, з брошкою у вигляді жаби на грудях.
Цей елемент картини розповідав про відплату тим, хто піддався гордині, тому де дуже довго я розцінювала черницю - як уособлення гордині, а бармена - заздрості (через сліпоту)
Так, це доволі класно зроблено)
Власне, хлопчик Ієронім (якого мама кличе - Славік) і є втіленням гордині. Черниця - хіть, сліпий бармен - заздрість, а кролик Хартер - гнів
@@SLSofiia у кожного своя інтерпретація) На мою думку, смертні гріхи виражались не через цих осіб(як малозначущий хлопчик з поїзда), а через діючих персонажів. Андрій - байдужість. Павло Борисович - жадібність. Арсен - гнів. Субота - хіть. Захар - заздрість, і т.д.
Вам було важко читати, бо ви зрозуміли, якщо не всі, то більшість відсилок, я не на стільки шарю в цих темах раю та пекла, тому в мене не було відчуття нагромадження. Зараз обдумуючи сказане вами, в мене складається враження (з огляду на те, що герой поселився в 7 номер, тобто це було його 7 коло, чи спроба, не знаю як назвати), що Еребович як наче намагався допомогти йому, підштовхнути, вказати, щоб він швидше зметикував куди він потрапив і що йому треба робити. Всім героям, які були в пеклі, дали папки, куди помістили їх страхи чи спокуси. Типу, впораєшся і проживеш своє краще життя - що тобі робити в пеклі? Скористаєшся своєю спокусою - ти там, де треба. Не знаю, чи побачили ці демони пекла щось в Андрієві, чи вони з усіма так чинять, але його наче вели, підказували, щоб він зрозумів свій гріх і виправився. якось так
Для мене Дора це алюзія на Пандору і відповідно скриньку Пандори. Пандора з цікавості відкрила скриньку, яку не можна було відкривати, а коли закрила, то на дні залишилась лише надія (або Надія). В книзі прямим текстом написано «скринька Пандори» про ящик, в якому Дора прислала Андрієві в готель Біблію. Тобто Дора для мене тут уособлює цікавість. Вона допомагає Андрію в стилі «роби, що завгодно, тільки от це єдине робити не можна 😉». І зрозуміло, що гг обовʼязково це і зробить 🙃
Так 🖤
Я знайшла всі натяки, крім найбільш очевидних)))
Книжку читаю вдруге за рік. Вона крута. Зрозуміти твір мені допомогло дитинство в 90-х і у провінційному містечку. Там, до прикладу, монети на торпеді у водія були нормальним явищем і не перебором. Відсилку до фінської міфології пояснює сам автор: там у пеклі кожен переживає найгіршу версію свого земного життя. Саме тому жінка кілька разів випадає з вікна, наприклад. Так що Туонь як раз в тему)
Той випадок, коли моя власна необізнаність дозволила насолодитися твором :)
Проте, коли в книзі почало з'являтися містика, я сподівався, що автор все пояснить без неї. Я помилився.
Дякую за відгук
І вам спасибі за відгук 🖤
Я така ж, всій містиці має бути пояснення 😅 і це мені заважало
Є варіант за яким все це відбувається в голові Андрія. Його збили і вся містика і є рефлексією його мозку на грані смерті яка дозволила йому після того як він вийшов з коми прийняти дитину і жити щасливо. Тому там і відсилки часто в пеклі повʼязані з якимись моментами із його життя. По типу маніяк відрізає кісті жінкам, а його батько малює кісті матері, що він дуже запамʼятовує і так далі.
Автору дуже добре вдався прийом "червоний оселедець". Я майже до кінця вважав маньяком іншого персонажа і тільки після жарту про клізму я зрозумів хто є справжнім Звіром.
Книга має багато відсилок до "Божественна комедія", автора Данте Аліг'єрі та Стівена Кінга. Оскільки це книги не мого жанру, я їх не читав, то всі ці алюзії я спочатку не викупив. І тільки дивлячись рецензії інших я осягнув весь тот пласт, що я пропустив. Але і без цього книга мене дуже захопила. Під кінець мені складно було відірватись. Книга написана дуже кінематографічно. Мені легко уявити весь цей твір у форматі серіалу (але таке я би не дивився, бо моя уява сформувала вже образи і не хотів би це змінювати).
Згодом, я хочу перечитати цю книгу. Мені вже не треба буде концентруватися на сюжеті і я хочу сконцентруватися на моментах які міг пропустити.
Велике дякую автору за чудову книгу!
Чекайте. Андрію не треба було їхати в «богом забуте містечко» до своєї загинувшої колишньої дівчини, вони ж в одному місті жили. У Буськів Сад він поїхав по своїй роботі. І поїхав він у відрядження не через те, що йому «потрібні гроші», як Ви сказали. Щось Ви зав‘язку трошки вільно коментуєте, не за текстом.
В мене, на жаль, талант забувати деталі 🙈
Дякую за цікавий розбір. Я читала цю книжку після дуже довгої перерви в читанні в принципі. Жодних очікувань щодо неї не мала (чула лише щось типу "гідна книжка"). Тому мені все враження лягло на чистий аркуш, і я отримала справжнє задоволення. Згодна з думкою, що деякі алюзії аж занадто в лоба. І навіть без промовистих імен історія все одно працювала би. Але для мене це не псувало враження. Я дозволила собі сприймати твір як строкату мозаїку, яку складає наш мозок, шукаючи і знаходячи зв'язки там, де їх нема, натяки там, де вони не звучать. Це ця властивість мозку все пояснювати і обґрунтовувати. Дора - хіба не Пандора? Десь під кінець твору герой згадує як раз скриньку Пандори. Ну, і Дора грає на цікавості. Провокує пхати носа на "заборонену" територію. Мені це Пандора. Тим більше, тут тобі і Харон, і Мінотавр, чом би Пандорі не опинитись у компанії. Цікаво, чому Ксенію всі називали Оксі? Чому Галу звуть Гала (єдина Гала яку я знаю, - дружина Далі)? Окей, Христина - натяк на Христа? Відрубані руки знову ж таки... Що мене бісило - так це людина з намальованим обличчям. От прям бісило. Все інше - на ура. Ще була асоціація з пізньорадянським фільмом "Город Зеро" (де герой не може втекти з міста, яке сповненне дічі і абсурда). Ну і майстер і маргарита, так. Але "Пітьма" на мій погляд значно цікавіша за майстра. От прямо на десять щаблів. Я би поставила з 10-ти балів напевно 9-ку. Чи то може я зголодніла за читанням, чи хто його зна. Але книжка вартувала мого часу!
Класно, що цей роман знаходить поціновувачів! Я персонально не люблю книги-мозаїки, але бачу по відгуках, що дарма)))
Так, думаю, Дора - то Пандора, я навіть про це не подумала, бо здалося занадто простим 🙈
Окси - можливо натяк на гормон окситоцин, який в тому числі виділяється при вагітності і видно в Ксенії були проблеми з ним, раз вона залишила свою дитину. Христина - можливо тому, що Надю за життя не встигли похрестити і це якась компенсація (хоча це дуже натянуто). Відрубані руки - це аргумент у бік того, що все це насправді відбувалось просто у Андрія у голові - і його мозок видумав ці руки - так як його батько в його дитинстві малював руки його матері.
Смішно вас слухати. Ви відверто кажете, шо ви не та аудіторія, на яку спрямований текст. Саме так. Знаючи біографію Іл.Павлюка, можна було б здогадатися, що тут головне не ЩО а ЯК. Дякую за щирість і відвертість
Увага, буде спойлер!
Я вважаю, що така кількість алюзій з різних світів має сенс, бо наприкінці книги психіатр пояснював Андрію, як спрацював його мозок для створення цього пекельного Буськів Саду: побачена в дитинстві табличка з двома «А», попсова пісня ACDC, поверхневі знання про міфологію, літературу, мистецтво, та якісь інші випадкові чи ні фрагменти мозаїки, складені його підсвідомістю, щоб перетравити дуже складний етап життя головного героя.
дякую, завдяки вашому відгуку зрозуміла, що мене в цьому романі мучало - оце випинання алюзій прямо у очі: ось вам і Харитон, і річка, і лодка, і монетка, і (с)ад, і "той бік" - простіше вже було прямо написати
Дякую за відгук 🖤 добре, що ми з вами схоже дивимось на літературу)
Сподобалось ваше розуміння цієї книги. Від себе хочу додати, що ви нічого не сказали про відсилки до Кінга в між тим вони були і досить багато. Ну і алюзії мають бути доступні для людей з різним читацьким багажем, навіть тим хто не читав Данте і не знається на демонології, тому вони ту і є найрізноманітніші. Дора як уже написали вище то Пандора яку згубила цікавість, але Андрію вона каже ви не кішка, натякаючи що він не від цікавості помре. Ну і загальний концепт для мене це все ж таки про важливість вибору.
Про Кінга я і не хотіла казати, бо не так багато і читала з нього - звісно, готель Сяйво, я впевнена, там ще були, але мій мозок вирішив зберегти мені нервові клітини і не зважати на присутність ще й Кінга (я з цим автором не товаришую) 🙏🏼
Як добре, що я не знайома з багатьома цими творами і алюзій не зрозуміла 😁
Спочатку я думала, що сцена у поїзді це вавка в голові гг, типу набухався і от маємо
Потім я думала, що Буськів Сад це не бувально пекло, а просто місце, де все погано і тому такі відсилки на пекло
Зрозуміла я, що це пекло (ну, взагалі я думала, що чистилище) десь на третині книги, коли Андрій побачив, що кладовища немає, а мертву Галу викинули в річку.
Але остаточно до мене дійшло десь в кінці
Реально, коли не знаєш цього, твір набагато кращим стає!)
Це ви ще забули про продавчиню в кіоску, яка курить кальян (як гусениця в Алісі), і каже що заведе на іншу сторону гриба. І взагалі мільйон алюзій на Алісу) і ці діалоги з Дорою теж як діалоги Алісі!))
Ну і кролик звісно) і в тому ж кіоску був «дивний чоловік в капелюсі»)
Та там чого тільки не було))) але питання залишається - навіщо мішати Алісу, Данте і Кінга?))
Погоджуюсь)) а де можна почитати рецензію Ганни Улюри? Не можу знайти (
@@visionsofanna я тут вже комусь кидала, не впевнена, що це та сама стаття, але якщо заґуґлити "я бачу вас цікавить пітьма пояснення", то видає кілька доволі непоганих текстів, на сайті chytomo, здається. Пробачте, я забула одразу кинути в опис до відео, і тепер вже не пам'ятаю, де саме брала той огляд 🙄
Коли опис цікавіше аніж сам твір. Дякую
Дуже схожі враження. Читання нагадувало проходження комп"ютерної гри, де для читача - справа честі відшукати всі приховані секретики на конкретному рівні, а надмета - взагалі потрапити на прихований бонус-рівень. Це було цікаво, всі ці вимальовані схеми. паралелі, посилання. Але сам роман від цього не переставав бути таким відверто моралізаторським твором з досить-таки прямолінійно прописаними істинами. Волга впадает в Каспййское море, всі рішення мають свої наслідки, а діти не мають помирати.
Дору я сприйняла як алюзію до цікавої Пандори (і наслідків цієї цікавості), а щодо Суботи - побачила алюзію на шабаш (що, власне, відповідає його стилю поведінки)
Субота - шабаш ака sabbat? Клас, мені подобається 👌
Ага, моралізаторство прямо аж лізе. А ще дитину звуть Надійка, просто гештег LETS MAKE IT MORE OBVIOUS 😂
Роман правда прикольно читати, але, на жаль, він не претендує на безсмертну класику. Навіть, я б осмілилася сказати, пропагує пієтет до Булгакова. Але то таке - писалося до лютого 22, так що пробачаємо.
100%.
Так багато алюзій. Але коли більш, ніж половини із них не знаєш і бачиш, читати простіше)
Повністю згодна)))
Дякую, було цікаво послухати. Я сьогодні дочитала.
Я ще побачила відсилки на Алісу - Дора читала книжку "як читати Алісу", кролик, а ще на вокзалі, коли Андрій зійшов з потягу, то продавчиня в кіоску, яка покликала Харитона - то гусінь з Аліси. Може ще щось, але я побачила ці 3.
Я дуже посміялась коли Андрій спитав "на іншу сторону чого", а продавчиня відповіла гриба
Це досить мила відсидка на алісу
От після всього сказаного, хочеться сказати - напишіть книгу. А ми її з радістю душно розберемо
Колись точно буде))
Туонь була використана не просто так. Це натяк на фінський варіант пекла. Де ти після смерті знову і зернову проживає своє земне життя. Так як і жителі цього селища. Вони весь час повертались, повторюючи свої вчинки.
А такі активні натяки на пекло були для героя, а не для нас. У нього гає книжних полицях лежали джинси замість книжок
Підтримуючий коментар для просування із семи слів
Мені ще обкладинка асоціюється чорною дірою катакомб посеред білого снігу)) На захист книги та автора скажу, що якби не його сто п'ятсот натяків на Харона та інші алюзії, то така, як я, наприклад, не докумекала би, що до чого)) Думаю, завдяки цьому книгу можуть зацінити ширше коло читачів, ніж якби вона була написана більш вишукано. А ще через суржик і загалом тон оповіді я не сприймала книжу як щось серйозне, мені здавалося, там усе на гуморі та стьобі, тому вона мене не бісила))
Дякую за відгук! Це дуже круто, що ця книга популярна, насправді 😁 література не повинна бути виключно складною та/або привілейованою забавкою) мені просто неправильно продали цей твір)
@@atolielspeaks дякую за відео та щирі враження ❤️
У мене залишились спойлернуті питання, може хтось тут зможе відповісти:
Як так сталось, що Андрій вперше зустрів Надю під час похоронів матері вперше, ще до пожежки?
А ще мене трохи збентежило, що Андрій наче сам себе збив і в якийсь момент в Києві опинилось 2 Андрія. І де потім зник той, що був у машині? Нам кажуть що на нього завели кримінальну справу і трохи не по собі через це.
Дякую за чудове відео!
Прочитав останні 60% книги за ніч, надзвичайно захопило)))
До речі, мене теж горіло з "Highway to hell" і "БУСЬКІВ АД" 😅
Дякую за відгук!) в багатьох, дивлюсь, горіло 😂
В одному з інтерв’ю Павлюк розповів, що Буськів Сад - пекло за фінським зразком, через це і річка, мабуть, не Стікс, а Туонь
Так) але все одно нема пояснень, чому саме за фінським зразком. Андрій же не уособлення Кухуліна 🙄
@@atolielspeaks тому що у селищі Буськів Сад - пеклі за фінським зразком, люди проживають своє найгірше життя раз за разом, отака власне і концепція 🤷🏼♀️
Ірина, дуже інформативний аналіз, дякую. Багато моїх думок співа дають з вашими ❤
Було б дуже цікаво послухати ваші враження про «Колонію» Макса Кідрука.
@@ЮліяФранцузова дякую за відгук!! Не думаю, що я читатиму Колонію, що жанр не мій, що з автором не склалося, Там Де Немає Бога закінчилося для мене на першому розділі((
Шкода 😞
Я вважаю, що всі ці претензії розвіються в кінці, адже всі ці події це грубо кажучи сон. А сон не може брати образи з нічого
Так, згодна 🙏🏼 я просто персонально не люблю троп "це був сон" 🤷🏻♀️
Це передсмертні агонії душі.
Блін, такий крутий пізнавальний контент на тему літератури ще й підною мовою.))))Лайк і коментар для просування,так тримати)
Дякую вам!! Контенту буде більше з часом, обіцяю 😏👌🏼
@@atolielspeaks Не знаю,як на мене, то певне автор навмисне наслідував Джойса, зокрема тому поєднує типу високе і низьке, адже це робив і Джойс
@@yurizavadsky6269 це можливо!
На обкладинці око лелеки)) Тема пташок в книзі теж цікаво розкрита
Так, було цікаво порпатися трошки в орнітологічній символіці, шкода, що я не розгледіла обкладинку)
Люблю, коли так глибоко копаєш у книжки 😍
Я цю ще не читала, але під таким соусом вона здається більш інстригуючою
Дякую) я вже тупо не можу інакше, тому стаю жахливою душнілою 🙈
В мене в зошиті дві сторінки алюзій) я починала малювати схему, але потім наштовхнулася на те, що це вгадайка, і така - whyyyyy 😭
Не знаю, чи писали в коментарях, річка саме Фінська, бо саме за Фінською міфологією пекло це місце, де ти проживаєш одне й те саме, по колу.
А Дора - Пандора. Там навіть є в тексті, коли він відкрив посилку від неї і подумав «скринька пандори»
Це відгук, який найбільше збігається з моїми думками.
Мені не сподобалась книга. Це просто смішно наскільки алюзії очевидні і зайві. Якщо коротко, це вінегрет, затягнутий і, певно, для підлітків. Дорослих має крінжити від Еребовича, червоного кабріолета і Матриці. 😵💫
Досить було класного детектива, похмурої атмосфери провінції, складного героя. Ставлю трійку лише за образ цукрового заводу і наявність маніяка.
Так!))) вінегрет, вірно
Згідна з вами. Вінегрет. Все до купи. Рада,що не купила цю книгу, а безкоштовно електронний варіант прочитала
Дякую за розбір)❤
Дякую! Таки візьму читати.
Дуже люблю такі розбори. Плану читати цю книгу наступною, дякую!
Дякую за відгук, сподіваюся, вам сподобається!)
Стосовно суржику, то є бесіда з автором "літературний вечір з І.Павлюком" (рік тому), де він пояснює цей момент. Можете знайти в ютуб.
Якщо коротко, то так і задумувалось, щоб було так по-живому )
І взагалі це дуже пізнавальна розмова з ним, що дозволяє краще зрозуміти роман.
О, дякую, не бачила, але подивлюсь!
Відео з літературного вечора зараз відображається у related videos до цього)
Алгоритми такі алгоритми
Про турнь. За фінською легендою це пекло, де люди вічно проживають своє життя. Те що в книзі і було
Дякую, мені було цікаво вас слухати. Я теж не визначилась, чи мені подобається ця книга чи ні. Я ії дочитала, а це означає, що скоріше так. Згодна, що натяки були дуже "товсті", але я думаю, що автор хотів щоб ну всі всі читачі здогадались. Сама книга гарно виглядає, ії приємно тримати в руках, вона з чорним книжковим блоком, і цим таємничим оком. Чи раджу я цю книгу, так почитайте, якщо любите містику, детективи і трилер. І так, мені теж здається, що за цією книгою якось знімуть фільм)
Хоча я закохана в цій твір, мені дуже сподобалось слухати ваш більш критичний розбір, бо теж багато цікавого дізналась!.. ❤
А я, на жаль , деякі алюзії пропустила. Завдяки Вам багато зрозуміла) Книга сподобалася!!
прочитаю, та завчасно зауважу, що можливо автору варто зробити рімейк, прибравши звідти аллюзії на булгакова
Дякую за огляд, це дуже цікаво)
Дякую вам за відгук! 🖤
Аааа, в нас дійсно схожі враження. Іноді хотілось піддакувати вголос. 😂
Про Баала навіть не подумала😅 В деяких моментах незрозуміло, бо стільки можна підставити під відсилки. Виявляється, є відео з презентації та розмови з Павлюком, мені в коментарях радили подивитись, бо він там говорить про це все.
Дякую за відео ❤
Я тобі теж піддакувала, поки дивилася твій огляд 😂
До речі, я дивилася те відео з Павлюком і, на жаль, сиділа з фейспалмом майже весь час. Він дуже захоплено розказує, як вирішив зібрати всі символи, які натякають на пекло, бо йому здалося це стильним 🙄 ну і там багато в такому плані(
Мені якраз порадили цю книгу, як людині, що захоплюється демонологією і окультними вченнями, і я, захоплено попискуючи, побігла розбирати по кісточках, а потім воно все яяяяяк схлопнулося 😂 Павлюк реально немовби український Стівен Кінг)
Я прочитав цю книгу.
Дуже важко було читати, але було цікаво читати. Перший раз, коли складність читання і цікавість поєднались в одній книзі.
Будь-яку книгу жанру фентезі, фантастики, соц. психології, яка мені цікава, я пожираю за ніч/добу. Цю книгу прочитав за 3 доби.
Прочитавши книгу, дуже сильно задумався. Там немає класичної боротьби зла з добром, вона більш жорстка за відьмака зі своїм принципом меншого і більшого зла. Самий жорсткий момент із відьмака в психологічному сенсі (фінал бою проти Вільгефорца і майбутня доля Цирі по сценарію магічного кола, смерть відьмака і Йеніффер, розпач) і рядом не стоїть з піковим навантаженням на психіку читача в книзі «Я бачу, вас цікавить пітьма».
Довго думав і вирішив, розглянуту цю книгу без аллюзій. Тобто в моєму розборі гг не знає про Босха, матрицю, Данте і т.д. Він просто опинився в химерному місті, яке живе по своїм правилам.
Я злякався, мені реально стало страшно. Буськів сад це опис будь-якого невеликого міста, де є голова, шериф, лікар і пара медсестер. Антураж і все інше - це копія будь-якого містечка чи села. Але автор дуже яскраво показав, що у будь-якого містечка є своя темна сторона.
Не хочу спойлерити, але ця книга мене змінила. Я чітко і ясно зрозумів, що теорія автора про абсолютне зло - вірна. Ти ніколи не будеш знати, який бекграунд у людей, що тебе оточують. Веселий і добрий лікар може виявитися серійним вбивцею. А жінка, з якою ти кохався і яка розказувала сумну історію про свою новонароджену дитину, що померла через 10 хвилин після родів, але була названа твоім іменем. Ця жінка насправді вбила свою новонароджену дитину, а всім своїм чоловікам розказувала сумну історію, що її дитина родилась, прожила 10 хвилин і вона встигла ій дати імя, кожного разу це імя буде співпадати з іменем її коханця.
Дуже жорстко.
Дуже рада, що вам сподобалося!
Нащо ти стільки букафф наклацав??
Для мене це було око якогось звіра, типу вовка альбіноса )) А виявилось, що це око птаха (гайстер якраз), автор сам підтвердив в якомусь відео.... Стосовно алюзій - вони часто тут занадто в лоба.. Здивована що не вгадали Дору - наприкінці там майже прямим текстом написали що то ПанДОРА з її скринькою... Хоча всі давньогрецькі міти я зчитувала майже одразу (можливо тому що в школі я цим цікавилась дуже)... Тому для мене майже всі алюзії на міти були як той Харитон.... Єдине що я не вловила коли читала - то якраз хто були та дивна парочка бармена й чорниці...
А взагалі книга мені цікаво читалось, алееееее... не сподобалось, що дуже просто вгадалось хто там вбивця, бо там була одна фраза про запах (здається) в першій частині книги... А наприкінці зламати ще 4-ту стіну... ну таке
Так, Пандора теж промайнула в голові, але якось цей образ не до кінця працює - навіщо тоді вказки на життєпис Айседори Дункан з її шарфом? (я забула ім'я героїні, це та, хто в аб' юзивних стосунках, не хотіла показувати шию). Коротше, дивний роман, дуже амбіційний, але дивний
Купив цю книгу пару тижнів тому. Прочитав за три заходи. Добив сьогодні вранці. Сподобалось.
Це класно))
Ремарка. Аліса дійсно його зрадила і він знав, що дитина не його. Він дуже її любив і готовий був пробачити. Гризло почуття провини, бо він фактично втік, не поговоривши, коли дізнався про вагітність.
Дяка за цікавий відгук! Я напевно повністю подивлюсь коли прочитаю сам роман) бо хош не хош, а спойлери все одно будуть, більше люблю такі розбори коли вже знайомий з текстом😉
Ну я душню більше щодо першої частини і не зачіпаю сюжет, але не змушую 🙈 сама не дивлюсь і не читаю нічого про Персні Влади, щоб потім поринути повністю у враження)
@@atolielspeaks я заздрю твоїй витримці щодо перснів👏👏 я так не можу, з одного боку, чекаю на вихід усього першого сезону, а з іншого, регулярно слухаю подкаст з Українцем на Вертіго🙃
@@Viktoriia_Shelest я підписалася на їхній патреон і послухала вже всі випуски) а ще раджу білорусів на каналі Batushka, там хоч і російською, але не русня, а православні бєларуські толкіністи 😂👌
Він не є батьком дитини. Це точно. І це ясно з самого початку.
Гарний обзір, дякую!
Дякую за відгук 🖤
Дякую за цей огляд(найкращий,який бачила на цю книгу) відкрили мені дуже багато карт
Дякую за відгук і за те, що дивитесь! 🖤
Огляд без спойлерів - і одразу детально передісторія головного героя.
Дякую.
Добре, шо я встигла іяора третину прочитата
Дора це Пандора.
Андрій назвав її ім’я несвідомо, коли відкривав посилку він неї
Мене заплутала думка про Айседору Дункан 👌
Після прочитання книги дізналася, що таке алюзії)) Мені книга сподобалась, я і половину відсилок не побачила, мабуть, тому з таким захзїї прочитала
Дякую за чудовий книжковий огляд😊
Мерсі за відгук! :3
Крім всього іншого, твір цінний тим, що він на нашому ґрунті, ці всі алюзії до класики в контексті "тут і в цей час" - неперевершені, тому і така популярність. Не дивлячись, що мало хто з читачів їх взагалі "відловлює"
Вітаю
Будь ласка, поясніть хтось про черницю і сліпого, це ж теж якась відсилка? Дуже цікаво
Харитон Еребович, це я думаю вплив стругацьких. У них дуже багато такого " в лоба", як ви кажете. Там також у персонажів дуже промовисті імена в цьому стилі. Особливо, якщо ви почитаєте і згадаєте "понеділок починається в суботу" все стане на свої місця.
Привіт від "душніли" не філолога, але буквоїдки. Думаю, можна підчистити лексично певні вислови типу "казалося" (здавалося), "як можна" (якомога). Прошу приймати не як критику, а як побажання. Нехай квітне український буктьюб! :-) успіхів, доброго здоров'я
Привіт) так, русизмів і іншого сміття в мене багато, я не ораторка 😅
Дора дає йому ящик Пандори. Пандора вона)
Дякую за розбір! Ви доповнили мої здогадки щодо цієї книги.
Дуже хочу спитати, що то за курси, що Ви проходили з письменництва, бо я теж туди хочу? :)
Дякую за відгук) то не курси, а напівстудентське об'єднання, оффлайн і не в Україні, так що не вийде, на жаль (
@@atolielspeaks тоді прийдеться вчитися своїми силами :)
А як вам алюзія на Алісу в країні чудес? Де першою людиною, яку зустрічає герой вийшовши с потяга, була продавчиня в кіоску, яка курить кальян😄 першим створінням, яке зустріла Аліса, впавши в діру, була величезна гусениця, яка також курила кальян.
Ще Дора в потязі читала книгу "Як правильно читати Алісу в країні чудес"
Так, і це є) багато різних 😂
Прочитала книгу на одному подиху. Дуже сподобалась, дякую за розбір, але я не зрозуміла людину з обличчям маски...хто він?
Боже, я вже не пам'ятаю, так давно читала 🙈
Якщо ще актуально, звісно 😅Людина в масці це і є Андрій
Алюзія на картину Босха «Сім смертних гріхів», де персонажам притаманні ті чи інші гріхи
І "Сад земних насолод" теж, авиор явно любить Босха і вивчав його творчість)
Можливо Субота це відсилка до суботи в юдаїзмі, коли ортодоксальні юдеї відпочивають. Поліцейський Субота нічого не робить, і головного героя відмовляє від розслідування (тобто нащо шукати у суботу ягня, що впало у рів) , своєрідний фарісей, який приймає правила гри цього пекла.
Аби не до Спартака 😂😂
Ще поки дивлюсь відео… прочитала вже книгу, але блін в якому моменті ви побачили йому потрібні гроші і він радо вирушає в Буськів Сад? Фантазія домалювала😂
О, у мене ця книжка в бажанках 😊 колись дуже радила її однокурсниця, але руки ще не дійшли
...ви багато гадаєте. Є інтерв'ю з автором, у книжковому клубі, де він і про око журавля/гайстера (не вівця) на обкладинці книги каже і про Босха....
Для мене Дора була вілсилкою на Чеширського кота з «Аліси в Країні Чудес». Зʼявляється раптово, дає чудернацькі підказки
ой! як мало підписників у такого якісного контенту!
З вами вже на 1 більше 😏👌🏼
Є думка, що всі натяки на пекло, насправді не для читача, а для ГГ, але він їх не бачить і не розуміє, бо він така людина, яка не читаж книжок (в нього на книжкових шафах штани висять, і навіть Харітон йому натякав, що ти не читаєш, того не розумієш багато чого)
Добрий день! Не знайшла розбору Ганни Улюри.
Добрий! Я і сама після відео шукала, не могла знайти( дуже шкода((
Пітьма - не моє, хоч написано цікаво та надто страшно, не хочу таке більше проживати. Віддам книгу в бібліотеку міста Вишневе.
Ви своїм відео довели, що алюзії некарикатурні, адже ви їх невірно зрозуміли. Наприклад, Ілларіон сказав за півтора роки до вашого відео, що Дора - це пандора, цікавість, яка підказує Андрію що запитати. І це тільки один приклад. Принаймні половина алюзій про які ви говорили не є такими, що задумувався Ілларіон.
Апдейт: забираю свої слова, майже всі алюзії не туди. Це було надзвичайно важку слухати.
Не слухайте, не страждайте, що ви 🤡
@@atolielspeaks перший та останній раз
(крім іншого що вже було в коментарях)
Номер кімнати 7 відсилає не до кола пекла, а до сьомого смертельного гріха - "Лінь", який є основним грехом головного героя) там було багато міжрядкових натяків на це, а також один жирнючий (в стилі натяків на Харона) наприкінці книги. Є думка, що жаби також відсилають до цього смертельного гріха) але і про Баала цікаво, має право на життя
Цікаво було подивитись ваш розбір) не знайшла тільки відсилку до Ганни Улюри для порівняння. Можете показати?
methodwriting.com.ua/cognize/must-write/knizhki-yaxki-vi-vstignete-prochitxati-za-odnu-poizdku-ukrzaliznitseyu
Мені здається, це тут 🤔 але я вже не впевнена
Дора це алюзія на скриньку Пандори
Саме так, це є в тексті.
Ааааа. 😮
Я чогось подумала, що Дора, то взагалі "Даша слідопит" , бо англійською "Dora the explorer"😅. Хто зна, хто зна
Ахахахаха, то може бути, бо алюзії такі ж "системні", як моє життя 😁
Автор розповідав про те що він використав концепцію пекла з фінської міфології, де людина по колу проживає своє найгірше життя, ось чому річка має таку назву
Посмотри интервью Павлюка про эту книгу, он там много поясняет.
Дивилась, дякую!)
Боже, я думала у відео будуть розкриті алюзії які я не змогла розшифрувати, а оказалося що це півгодини душнільства
Справді не зрозуміти хто така Дора? Там же в книзі це чорному по білому написали
._.
Якщо ми чогось не до кінця розуміємо - це ще не привід називати книгу смішною або недолуго написаною.
В оригіналі суржикомовні персонажі розмовляли говіркою людей російської глибинки.
На обкладинці око лелеки (гайстра).
Воу, дякую!
Тепер мені треба розвидіти ягня 😂👌
В огляді від Сандри є припущення, хто така Дора. Авторка вважає, що це Пандора
Дора - це персоніфікована Цікавість. Це сам автор каже у властивій йому прямолінійній манері:)
"Не слухайте її... Вона багато кого погубила", - каже бармен.
"Лише кішку!", - обурилася Дора.
"То що за кішка?", - питає Андрій.
"Цікавість кішку погубила, чули?"
😂🤷 Ну отак, маємо те що маємо 😅
Ну от мені це було занадто прямо, я навіть не звернула увагу)))
@@atolielspeaks Я з вами згодна, що це якийсь вінегрет із аллюзій, в якому кожен "знайде щось для себе"🤷 Трошки нагадує астропрогнози - в будь-якому з них кожен може знайти "щось для себе" 😉
@@Nadia_Gipich ахах точно 😁
@@atolielspeaks Здається, це називається ефектом Барнума 😉
@@atolielspeaks Щодо Харитона Еребовича Баалюка повністю згодна - це такий трешовий перебір, що аж смішно 🤦 В Червоному плащі (чортівський атрибут), монетками за склом (що їх клали на очі померлих), "перевозить трупи", ще й майже дослівний повтор сцени зустрічі Воланда з Берліозом😱 Десяток алюзій на парі сторінок - щоб що? Щоб всі вже нарешті зрозуміли, що він їде в Буськів Ад? 🙈 Та вже ж ясно, ясно!😆
Я не знаю, навіщо я це слухала. Вже років зо два, як існують розбори від самого автора. В цьому розборі стільки помилок, скільки пафосу.
Дякую, але мені не сподобалось.
І правда, навіщо слухали?)
@@atolielspeaks я не маб нічого проти вашого контенту і вас. Але мені здалось ви погано підготувались, бо робили багато помилок у фактах чи у переказі сюжету книги. Але це моя особиста думка.
не знайшла посилання на альтернативну рецензію в описі (
Так, я вже іншим писала тут у відгуках, що я, напевно, тоді забула, а тепер знайти не можу(((
@@atolielspeaks ок, дякую за відповідь)
На моменті з Харитоном Еребовичем Баалюком заволав як гібон
🤣🤣🤣🤣 Так!!
Дійсно, пані, Ви дуже розумна і дуже душна))
Хехе, я знаю)))
@@atolielspeaks ... Настільки, що хочеться сказати Вам про це, але не настільки, щоб не хотілося Вас дивитися))
@@illiapoperechnyi9513 ахахахха 🙈 сприйму це як констатацію факту)))
Я не знаю чи бачили Ви це відео. Тут автор пояснює свої алюзії
th-cam.com/video/OLlz8nlFkNE/w-d-xo.html
Бачила, але вже після того, як зняла відгук, дякую))
@@atolielspeaks дякую за огляд. Я щойно прочитала і шукаю відгуки, щоб звірити враження
Хороший роман, такой как бы синтез постмодернизма и модернизма, смесь Джойса, Кинга и Булгакова
Око - це журавель
Дора - це пандора
Чому туонь, а не стікс? Бо пекло в книзі саме за фінським зразком. Де грішники постійно проживають свій найгірший сценарій життя.
Еребович - це для того щоб підкреслити який Андрій тупий. Що він тупо не помічає ОЧЕВИДНОГО. Йому в лоба сказали, що ми веземо тебе в пекло, а мій батько Ереб цар потойбіччя. А Андрій просто тупить.
Я не впевнена скільки слів необхідно писати щоб Ютуб просував відео, тому напишу ось стільки
Дякую 🖤🥺
Котэ в кадре - +100500 к уюту ролика. Спасибо!
ПТСР - посттравматичний стресовий розлад.
А не те, що Ви сказали
Можна, будь ласка, посилання на аллюзії.
Я не можу знайти більше ту статтю, на жаль.
Було цікаво слухати про алюзії , але дуже напрягала Ваша думка
Око не ягняти, а лелеки. В оригіналі суржик був російський
Дякую 🖤 я не дивилася інтерв'ю з автором, тому через всю біблійську атмосферу логічно прийшла до висновку, що то ягня)
@@atolielspeaks розумію вашу логіку 😌