Цей метод дає трохи більші значення вн. опору, ніж заявляє виробник. Але мене цікавить відносний стан акумулятора, а також на скільки зміниться вн. опір після десульфатації. Тут важливо не змінювати методику до та після десульфатації. Складність вимірювань ще й у тому, що напруга весь час пливе. треба проявляти деяку прудкість у знятті показів. Тобто на КОРОТКИЙ ЧАС замикати чи розмикати коло і встигнути записати зміну напруги. Можна також покращити точність, вимірюючи напругу 2 рази при різних навантаженнях і розв'язавши систему рівнянь.
Напругу слід вимірювати прямо на клемах акумулятора! Інакше до внутрішнього опору додається опір контактів та провідників, який може складати до 90% результату.
@@nosko-82 Віра, то щось ірраціональне. Реальність від віри, чи невіри ніц не міняється. Я в деяких моментах не проти стрілочного, але тільки в деяких. І китайські зараз не тільки мультиметри, і не все китайське погане.
Формальна похибка невелика - 2-3%. Але у свинцево-кислотних акумуляторів дуже пливе напруга під час навантаження. Це додає похибку методу. А от у літій-іон чи у літій-залізо-фосфатних акумуляторів цей метод дає чіткі стабільні результати.
Дякую за перегляд. Я зараз відновлюю китайською імпульсною зарядкою це акум. за один день результати є але не дуже. спробую ще раз повністю розрядити і зарядити в імпульсному режимі. Через пару днів викладу відео, що вийшло, що не вийшло.
Зрозуміло то зрозуміло, але не сказано про головне , що такий метод не відповідає стандарту вимірювання внутрішнього опору! Тому , що за стандартом опір вимірюється на частоті 1 кгц. А метод озвучений автором (вимір на постоянці) завжди дає в рази більші значення. Якщо ви так будете міряти і порівнювати з даними які вказує виробник у вас ніколи не буде з бігу. Наприклад якщо заміряти літій-іонний акумулятор стандартний 18650 методом автора він видасть біля 100 мОм, хоча стандартний вимірювач опору покаже біля 20 мілліом ...
@@Pavelmjoy Дуже дякую за ці подробиці. Розумієте, Ви виказуєте справді слушну думку, втім я не бачу жодного сумніву у можливості виразити авторові подяку за відео. Якщо мені здалося це зрозумілим, я виказую це, і це є обґрунтованим. А чому на певній частоті має вимірюватися?
Чудове відео, гарно викладена теорія та сам метод доволі практичний. Більшість автовласників просто міряє вольтаж та вже за табличкою визначає стан заряду. В мене є сучасний прилад, тестер для вн.опору, колись купив бо є 3 різні АКБ. Так от він дійсно показує 4-6 мОм у нових АКБ, але близько 9-11 мОм в старих. Тому я здивувався показнику у 60, хоча згідно відео все вірно. 6 років для вірбака це взагалі супер, в мене була топова 62Аг "ультра" і вона лише 5 років прожила у дуже заощадливому режимі із дуже малим використанням на новому авто, і не вмерла як брендові авто (які затухають повільно але всі банки), а відмовила 1 банка.
Дякую за цікавий інформативний канал. Невеличке зауваження: зменшити гучність або взагалі прибрати музичний фон, який заважає людям з поганим слухом (ИМХО).
Лампочки в нагрузку не варто: із нагрівом лампи, опір її нитки буде зростати. А взагалом, дуже вам вдячний, за те що нагадали шкільний курс фізики. Чекаю нових відео.
Дякую за комент. У табличці типові значення, приблизно підходять для всіх НОВИХ, СВІЖИХ свинцевих акумуляторів. Але виробники пластин трохи хімічать з присадками, тому реальні показники можуть відрізнятися.
Ще як варіант оцінки стану АКБ, але не виміру вн.опору, можна під'єднати мультиметр на клеми АКБ (або дивитися на показчики бортового комп'ютера якщо є) у момент пуску мотору. Я колись так робив після десульфатації АКБ методом преполюсовки. Двічі переполюсована корейська показувала дуже високі результати, близько 11 В на звичайному 1.6л моторі при нормі 10.5В.
Друже підкажи будь ласка, де можна дізнатись про правильну переполюсовку? Бо інфа всюди різна, а якщо в тебе все вийшло, то цікаво як то робилося. І ще питання, як той аккум ще довго пожив після переполюсації?
Дякую. Тут же струми до 2 А, провідники витримають. А спад напруги я міряю безпосередньо на клемах! Опір провідників, припустимо 0,3 Ом просто досумується до опору реостата.
Вітаю! Дякую за комент. Так, той синій акум я перевірив перед встановленням на машину. Внутрішній опір, ну, не як у нового, звичайно. Не 6,5 а 17 мОм. Але мотор машини крутить ще добре, набагато краще, ніж цей чорний.
При вимірюванні опору при струмі 2 ампера у формулу ви вставили напругу 12.45 вольта, а на мультиметрі показували 12.54 вольта. Якщо в розрахунок взяти 12.54 то опір буде 105 мОМ. Яку напругу потрібно враховувати до під'єднання навантаження чи після?
Дякую за уважність, дійсно, на відео покази до замикання ключа, а у формулу я підставив покази, які були одразу після розмикання (не той фрагмент вставив, коли монтував). Складність вимірювань у тому, що напруга весь час пливе. треба проявляти деяку прудкість у знятті показів. Можна також покращити точність, вимірюючи напругу 2 рази при різних навантаженнях і розв'язавши систему рівнянь.
@@veteor в том то і складність якщо брати напругу після вимірювання току вона може бути різною, це залежить від часу заміру току, чим довше ви міряєте тім менша напруга в кінці заміру.
@@veteorну 60 чи 105міліом при нормі 6.5міліома вже не суть.. Дякую за просту формулу, хоча при зйомці кіно потрібно бути уважнішими.. 12.54В і 12.45В і вже різниця в 40мОм ...
якраз недавно виникла проблема з акумулятором, похолодало, сів акум, зарядив на наступний день знову сів від того що 10 хв було увімкнуте запалювання, поїхав і купив новий, але вони ж не дешеві, старий думав попробувати відновити, раніше робив відновлення через китайську зарядку, давало результат, але не надовго, буду чекати наступного відео про відновлення, шкода акумулятора на 75 а, викидати чи здавати за копійки
я саме відновлюю китайською імпульсною зарядкою. за один день результати є але не дуже. спробую ще раз повністю розрядити і зарядити в імпульсному режимі.
@@RomichKolто зовсім не десульфатор, то кітайське вибачте л@йно.. Справжній десульфатор працює на великій частоті та імпульсами до 110 вольт. Саме такий пристрій безпечно і впевнено розбиває сульфат на пластинах. В Олх один хлопець з Дніпра продає саморобні голі плати з дроселем за 230-2500 грн приблизно - то і є справжнім десульфатором! Я перевірив і на власні очі побачив як пластини стали чисто сірі та коричневі, як той білий наліт сульфату зник... Але то не швидко відбувається, декількаднів може тиждень треба гратися.
В 2010 брав б.у жигуля Скільки тому АКБ було хз На зиму забирав в хату До 2019(ковід) мало їздив. Потім проблеми з автобусами , обмеженнями став їздити щодня. 2020 мабуть приніс додому , перевірив рівень, електроліт був чистий, .дозарядив Через 2 дні на роботу завівся заїхав , а назад все. 1 банка мутна, посипався. Брав АКБ з вольтметром і ареометром. Правда мені здалося що на ньому 2015 вибито. Але , тьху тьху їздить
*Шість років для сучасної Автомобільної Кислотної Батареї **_(скор. "АКБ")_** , це майже повний її ресурс.* *Річ у тім, що для виробництва добрих АКБ потрібен свінец надвисокої хімічної чистоти. А це дуже і дуже коштовна річ. Саме тому 90 відсотків виробників стартерних батарей ігнорують цей показник та закладають в свій розрахунок прибл. 3-5 років експлуатації.* *Ось і все.* *До того ж мало хто з сучасних водіїв витрачає свій час та нерви на дотримання періодичної профілактики АКБ, насамперед повної зарядки, хоча б один раз у квартал.*
@@veteor Кидайте цю марну справу. Не втрачайте часу. Якщо АКБ тривалий час зберігали при низьких показниках щільності електроліту, то то вже електродам кінець. Загалом кажучи, батарея починає "зношуватися" або руйнуватися з моменту заливки електроліту у батарею. Це така електрохімія цього процесу: *низька щільність електроліту, менш ніж 1,25 кг/дм³* - електроди вкриваються шаром "гіпсу", котрий не дозволяє електроліту потрапити до пластин; якщо *щільність більше ніж 1,26 кг./дм³* - йде незворотнє руйнування корозія електродів, особливо катоду.
Було б цікаво побачити вимірювання внутрішнього опору цім методом новенької акб. І щось мені підказуе, що буде він у декілько разів вище за табличного))) А батарея нова і заряджена. І чому так?
Так і є. Цей метод дає трохи більші значення вн. опору, ніж заявляє виробник. Але мене цікавить відносний стан акумулятора, та наскільки зміниться вн. опір після десульфатації.
Китайські тестери акумуляторів дають менші значення внутрішнього опору. Навіть менші, ніж заявляє виробник. Ну, кому вірити, вибирати нам. Ці тестери замикають коло лише на долі секунди.
@@veteor Тож, чекаемо наступне відео )) Зараз в мене є теж пацієнт. Тестера немає. Покищо. Буду вимірювати спочатку під навантаженням, потім пауза 5 хв і замір напруги без навантаження.
Добрий день. Є трохи інша методика. Потрбно два опори (можна дві лампочки), перемикач амперметр та вольтметр. Навантажуєте АКБ на одну лампу витримуєте 3 - 5 хвилин для стабілізації напруги, фіксуєте струм I1 та напругу U1. Далі перемикачем підключаємо паралельно другу лампу і швиденько фіксуємо струм I2 та напругу U2. Виходячи з тих міркувань, що напруга яку показує вольтметр U = E-Ir (E - ЕРС АКБ; r - внутрішній опір) легко прийти до формули r =(U1-U2)/(I2-I1). Обчислюємо внутрішній опір. Можна повторити дослід кілька разів причому по черзі збільшуючи та зменшуючи струм. Колись аккумуляторщики навіть спеціальний стенд такий збирали.
Ну, якоїсь формули я не знаю, у процесі старіння акумулятора одночасно зростає внутрішній опір і зменшується ємність. Але поміряти вн. опір набагато легше і швидше.
Ну може з автомобільними акумуляторами такий метод працює, але з AGM акумулятором для ДБЖ у мене виміряти опір не вийшло, тому що при підключенні навантаження стабільних показань немає. Напруга ще протягом десь хвилини потихеньку знижується, а лише потім стабілізується. Точно також після зняття навантаження напруга спочатку має один показник, але деякий час ще продовжує рости.
В мене теж пливла напруга. Китайські автоматичні вимірювачі працюють так: всього на долю секунди вмикають навантаження і за цей час вимірюють все, що треба. Може і нам так треба.
Щоб заміряти напругу під навантаженням слід зрозуміти, що під великим навантаженням (100 ампер) напруга спочатку просідає, а потім трошки піднімається, після чого стабілізується. Це все проходить 10-15 секунд. Якщо навантаження мале (1 ампер), то до стабілізації напруги пройде більше 5 хвилин. Щоб це побачити, потрібно мати пристрій, який малює графік розряду. Це все в мене було, але результати дуже сильно відрізняються від омметра ( YR-1035+). А таблиця із вн. опором не підходить ні за одним із результатів. Крім того вн. опір не відображає стан (зношення) АКБ. Є різні варіанти стану АКБ : великий вн. опір але ємність більше 90% ; а буває наоборот - малий вн. опір, але й дуже мала ємність. Та в більшості випадків із зменшенням ємності - збільшується вн. опір. Внутрішній опір відповідає за силу (чи зможе прокрутити), а ємність відповідає - як довго може крутити стартер. Тому обидва показники важливі, але вони можуть бути різними, або однаковими , не залежно один від другого. Бачу, що тут всі початківці і тому рекомендую дивитися відео різних блогерів, щоб мати розуміння процесів і результатів, а саме Руслан К; Виктор Vector; АКБ Мастер, та ін.
Друже, YR1035+ та всі такі пристрої міряють опір на частоті 1 кГц, і це не просто так, розумієш? На колінці не можливо нічого толком заміряти.. Можна тільки получити якісь цифри, то буде вимір у китайських попугаях 😂
@@koss7210 на частоті 1 кГц, і це не просто так. Це для швидкості вимірювання. А на відео показаний класичний метод, який годиться для будь-яких джерел. Звичайно, від вибору методу залежить результат. Головне - не міняти метод "на переправі".
Дякую за ваш комент. Абсолютно такої ж думки. І названі блогери професійні, до яким нашому далеко. Але і в них купа теоретичних помилок і плутанини. Та одна біда: всі вони працювали на просвітництво кац@пської публіки, а Руzzлан, хоч і наш, але ще той ватник. А в нашому техконтенті з подібною до названих компетенцією, схоже блохерів взагалі немає.
Якщо є зайвих 2-3 тисячі, то можна купити новий і не паритись. Але є люди, яким цікаво щось зробити своїми руками, наприклад відновити старий акумулятор.
Вимірювання постійним струмом має дуже багато прихованих факторів, тож такий підхід можна використати лише для оцінки деградації (провести замір на абсолютно новій своїй АКБ, а потім робити періодично такі самі заміри, при однакових температурі і ступені зарядженості, й порівнювати отримані результати) - це максимум на що згодиться цей метод. Вимірювати спеціалізованим тестером (показометром, якщо це не усілякі АКБ-тестери) значно швидше й простіше, тим паче вони міряють, все ж таки, змінним струмом, що більш правильно, хоча на абсолютну точність цифр вони теж не претендують (за вийнятком повірених професійних приладів). Але відео непогане - для початківців (аби не перевантажити занадто великою кількістю інформації) підійде.
@@veteor Вам професійний і не треба (то тим, хто щодня цим займається потрібно). А більш-менш прийнятний прилад коштує не так вже і дорого (від 15 до 40 доларів, в залежності від точності його абсолютних показників), тобто приблизно як і середній мультиметр. Але кожен "викручується" як може по-життю... такі обставини, на жаль.
@@koss7210 Що до 1 кГц - це просто стандарт, аби будь-хто і де завгодно міг отримати +/- однакові значення виміру, якщо батарея має однакові параметри (одна й та сама), бо якщо міряти на різних частотах, то показники трохи будуть відрізняться через різного роду інертності, як то швидкість хімічних реакцій (температура+максимально можлива швидкість) чи паразитна індуктивність. Ну, і міряти можна хоч попугаями, але ніхто інший цього не зрозуміє, тому і вигадали стандарт який однозначний. Головне ж - це вимірювання змінним струмом, бо так можна, хоч і непрямо, але вирахувати саме "внутрішній резистор", а не комплексний опір, що складається з багатьох чинників. Але! Змінний струм лише дозволяє вирахувати, бо, просто помірявши, теж цифри будуть "у попугаях"... Саме тому для звичайної людини готові тестери (напівпрофесійні чи навіть любительські) - це досить хороший варіант (для оцінки стану Вашої батареї, коли її пора обслуговувати чи готуватись до покупки нової, цього вистачить з головою), а конкретна модель - це вже більше залежить від Ваших смакових вподобань, так би мовити.
Можно сделать гораздо проще - Подключаем к акуму электронную нагрузку - стабилизатор тока на 1а,даже на простом интегральном стабилизаторе с последовательно включенным резистором,для снижения нагрева микрухи.На сколько мв уменьшилось напряжение,столько мОм и внутренне сопротивление .
а чому рахували початкуву напругу 12.45 а не 12.54 як показував мультиметер. Це просто помилка, чи це якось по іншому взяті показники, бо в мене вийшло 105мОм
Дякую за комент. Я вже не пам'ятаю, які напруги брав і які попали на відео... Головне - метод. Він добре працює на всіх батарейках і акумуляторах. На свинцевих - найгірше, бо пливе напруга під навантаженням. Але оцінити стан можна.
Цікаво, а в середню школу всі ходили? На фізиці є обов'язкова лабораторна робота "визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму". Чи скурили підручнипідручник а потім " відкриваєте Америку" заново.
це триндец\\\, аж утомився, і саме сумне ніфіга не зрозумів 🤔🤔🤔 Земляче дорогенький до чого ця вся "школа" та ще з формулами.реостатами, у мене і 95% людей є тільки мультиметр і лампочка. Ти певно вчитель? Хіба так важко було показати наочно без схем і словоблуддя? Мультиметр ставимо в режим амперметра, "крокодильчик" мінуса на пряму на мінусову клему акумулятора, а "крокодильчик" плюса під'єднуємо до лампочки і її під'єднуємо до плюса акумулятора. Я правильно написав алгоритм вимірювання опору акумулятора? Якщо ні то зніми відео для "чайників" у яких є тільки мультиметр і лампочка, покажи це все і буде тобі респект і уважуха простіше треба бути. Дякую миру тобі і здоров'я
якщо 1 мультиметр: спочатку візьми лампочку і поміряй силу струму через неї. Її треба записати, наприклад, 1,6А. Потім мультиметр в режимі вольтметра підключити до клем. На короткий час (2с) включати лампочку і подивитись, на скільки просідає напруга. Наприклад на 0,08В. А в кінці все таки доведеться поділити 0,08/1,6*1000=50
Цими приладами неможливо виміряти внутрішній опір АКБ , хочаб тому , що для отримання показника в 3.33 мОм (середно статистичний справний акумулятор), потрібно щоб дU було 0.01 Вольт. А це в межах похибки Вашого вольтметра. Або навантажувати потрібно струмом в 10 разів більше, але тоді знову буде неточно , тому що залежність внутрішнього опору від струму нелінійна.
Дивує тільки що машина заводилась з таким внутр.опором акумулятора досі. Холод очевидно добив. Якшо прикинуть, то такий акумулятор не може видати більше ~200А, навіть теоретично, без зовн. опору споживача. А з опором в 50 мОм він дасть лиш близько 100 А, і це теж тільки теоретично, в реальності ще менше.
Дякую за комент. Дійсно, в теплу пору року 1,5 літровий движок крутити не важко (якщо в движку все ок). Ампер 80-90 цілком достатньо. А в прогрітому ще менше. А коли в перший мороз я заводив (у селі), він 3 рази крунув колінвал, і я подумав собі: якщо за наступний оберт не заведеться, то ВСЕ. Але він завівся. p.s. замовив собі зарядник з функцією десульфатації.
@@veteor Дякую за відео, а що це зарядне таке? Ніколи не зустрічав функції десульфатації, бачив як це роблять за допомогою ЛБЖ і вимірюють щільність рідини, але якщо немає пробок для обслуговування то це треба дірки робити, потім їх якось закривати, коротше купу зайвого клопоту...
@@Filin4egзарядне з режимом відновлення - пульсуючим режимом - китайське за 600 грн. Через пару днів у мене буде відео про результати відновлення, чи щось вийшло...
Це тільки теорія. В акумуляторі починаються хімічні процеси і по такому методу в мене всі акумулятори виходили неробочі і нові і старі, так як падіння напруги воно не пропорційне і в який час знімати показники не зрозуміло. В них виходили внутрішні опори по 900 мОм це на літієвих, хоча акумулятор новий і робочий і заряд тримає як на ньому написано 5500 mAh
А я делал так когда в доме ничего не включено напряжение 230В включил чайник, который потребляет 10А напряжение стало 227В. 230-227=3, 3/10=0,3, 230/0,3=766 и понял что мой вводной автомат точно сработает а если не сработает это будет капец.
Я канєшно нешарю взагалі, але цею методикою виміряв новенький тільки з магазину 95 ач. акумулятор і він показав 32 мОм, може там не на 1000 треба множити, а на 100, тоді буде 3.2 мОм і це ніби в нормі.
На жаль, я не знаю, в чому справа. Знаю лише , що від методу залежить результат. Цей метод дає трохи більші значення, ніж тестери, які вимірюють змінним струмом. Але це щось дуже велика розбіжність(((
Приберіть це поверхневе, сміхотливо банальне, а значить шкідливе відео. Ним ви поширюєте обмежені, поверхневі і перекручені уявлення про хімічні джерела струму. Зараз таке й для школярів вже не підходить, хіба що для молодших. Де реальна еквівалентна схема акумулятора із зазначенням всіх складових внутр. опору? Чому жодного слова про похибки вимірювань, а їх при цьому найпримітивнішому способі 3 типи, а всі разом дають скажену результуючу похибку? А зважаючи, що поляризаційний опір, як важлива складова загального внутр. опору, є нелінійним (залежним від робочих струмів), і доволі значним при робочих режимах експл-ції, отримані за вашим способом значення взагалі можуть виявитися неадекватними. А про стан сульфатаціїї за виміряним внутр. опором, згідно ваших обмежених уявлень в цій темі, то ганебно і соромно так примітивно висловлюватись з вашого боку. Коротше, шановний шкільний вчитель фізики, не займайтесь не своєю справою! Краще прочитайте будь-яку книгу з технічної електрохімії та основ діагностики Хім. Дж. струму. Бо, схоже, далі ви станете повчати інженерів, що створили різні "непотрібні пробники", а насправді спеціалізовані технологічні продумані прилади та аналізатори ХДжСтр. (акумуляторів) з селективністю по типам і видам.
Кожен має займатися своєю справою. Ви у сфері технічного просвітництва в мережі для української публіки вже якийсь час. І таких вже багато. А ви зайняли своє помітне і корисне місце в просвітництві знаннями із загальної електротехніки. І за це вам честь і хвала. Але що стосується акумуляторів, то ходить в народі багато байок, плутанини і єресі, причому навіть серед деяких електриків і електронщиків. А оскільки я певним чином маю відношення до практичної сфери обороту, експл. , обслуговування і відновлення ак-рів (різних), тому прошу хоча б вас не множити в головах простих споживачів і допитливих глядачів плутанину і питання без простих відповідей. Пропоную краще взагалі оминати теми ХДжСтр., без попереднього розбору (послідовного) базової електрохімії, а потім всіх технічних нюансів електрохімії і фізико-хімії електродних мас кожного типу. А отак відповідати на один з критичних коментів (а таких не я один), мовляв, сам дурень, бо не блогер, це симптоматично
@ingulesko1849, все сказане вами - демагогія. ми не в аудиторії, ми на Ютубі. шось знаєш, шось вмієш - покажи. якщо мені сподобається, я поставлю лайк, напишу схвальний коментар. А поки що НУЛЬ.
Кожен метод має свої плюси і мінуси. В цього методу є мінус - напруга пливе при навантаженні. Так що якщо є тестер, то можна користуватися і ним. Він дасть нижчі результати внутрішнбого опору.
Путін вобще капут 😂 А просто виміряти опір мультиметром не можна ? 😅 Для чого людям мізкі напрягаєш цими проводами і кучою приборів і 100500 формул 😮😮😮 . ?
@@veteor Ви праві , я погуглив і справді , простим мультиметром ніуя не виміряти . Такий акумуляторний тестер китайьоси толкають на Аліекспрес по + , - 1500 гривасиків . То вже краще трохи докласти і купити новий акум і не морочити сраку .
Дякую за комент. Звичайно, якщо є гроші і якщо це не разова потреба, то краще купити тестер, який "вміє" вимірювати вн. опір. А для тих, хто рідко цим займається чи не хоче витрачати зайві гроші, можна вимірювати і так.
Докину ложку дьогтю до таких вимірювань і поставлю під сумнів ті 60мОм: У таких тестерів точність зазвичай не краща за 1%, тобто при вимірюванні 12.45В Ви маєте похибку +- 0.12В!!! Тобто результат буде виглядати приблизно так: r= 60 +- 60 мОм
@@Human-mj1xm а звідки ви взяли +- 60??? Я міряв цим методом в о 5 раз і отримував досить кучні результати. +-60 схоже на пустословіє. Мабуть +-2 мОм а також +- 60 мОм це все неправильно. істина десь посередині. І ще, додавайте відносні похибки, а не абсолютні!
Цей метод дає трохи більші значення вн. опору, ніж заявляє виробник. Але мене цікавить відносний стан акумулятора, а також на скільки зміниться вн. опір після десульфатації. Тут важливо не змінювати методику до та після десульфатації. Складність вимірювань ще й у тому, що напруга весь час пливе. треба проявляти деяку прудкість у знятті показів.
Тобто на КОРОТКИЙ ЧАС замикати чи розмикати коло і встигнути записати зміну напруги.
Можна також покращити точність, вимірюючи напругу 2 рази при різних навантаженнях і розв'язавши систему рівнянь.
Напругу слід вимірювати прямо на клемах акумулятора! Інакше до внутрішнього опору додається опір контактів та провідників, який може складати до 90% результату.
Краще візьміть стрілочний тестер! Краще вітчизняного виробництва! Ой не вірю я тим китайським тестерами!!!
@@nosko-82 Віра, то щось ірраціональне. Реальність від віри, чи невіри ніц не міняється. Я в деяких моментах не проти стрілочного, але тільки в деяких. І китайські зараз не тільки мультиметри, і не все китайське погане.
Формальна похибка невелика - 2-3%. Але у свинцево-кислотних акумуляторів дуже пливе напруга під час навантаження. Це додає похибку методу. А от у літій-іон чи у літій-залізо-фосфатних акумуляторів цей метод дає чіткі стабільні результати.
@@EngineeringAllAround так він же міряє на клемах, там на відео видно.
Нові підписники явно будуть!
Чотко , по суті без води, дякую...
Дякую за перегляд. Я зараз відновлюю китайською імпульсною зарядкою це акум. за один день результати є але не дуже. спробую ще раз повністю розрядити і зарядити в імпульсному режимі. Через пару днів викладу відео, що вийшло, що не вийшло.
Круто! Зрозуміло, чітко, ясно. Здоров'я і щасти Вам!
Дякую. І Вам доброго здоров'я бажаю!
Зрозуміло то зрозуміло, але не сказано про головне , що такий метод не відповідає стандарту вимірювання внутрішнього опору!
Тому , що за стандартом опір вимірюється на частоті 1 кгц. А метод озвучений автором (вимір на постоянці) завжди дає в рази більші значення. Якщо ви так будете міряти і порівнювати з даними які вказує виробник у вас ніколи не буде з бігу. Наприклад якщо заміряти літій-іонний акумулятор стандартний 18650 методом автора він видасть біля 100 мОм, хоча стандартний вимірювач опору покаже біля 20 мілліом ...
@@Pavelmjoy Дуже дякую за ці подробиці.
Розумієте, Ви виказуєте справді слушну думку, втім я не бачу жодного сумніву у можливості виразити авторові подяку за відео. Якщо мені здалося це зрозумілим, я виказую це, і це є обґрунтованим.
А чому на певній частоті має вимірюватися?
Чудове відео, гарно викладена теорія та сам метод доволі практичний. Більшість автовласників просто міряє вольтаж та вже за табличкою визначає стан заряду. В мене є сучасний прилад, тестер для вн.опору, колись купив бо є 3 різні АКБ. Так от він дійсно показує 4-6 мОм у нових АКБ, але близько 9-11 мОм в старих. Тому я здивувався показнику у 60, хоча згідно відео все вірно.
6 років для вірбака це взагалі супер, в мене була топова 62Аг "ультра" і вона лише 5 років прожила у дуже заощадливому режимі із дуже малим використанням на новому авто, і не вмерла як брендові авто (які затухають повільно але всі банки), а відмовила 1 банка.
Дякую. Я не впевнений в абсолютних показниках. Але після десульфатації у мене стало 30. Тобто я відстежив зміни.
Відповідь отримав та одразу підписався на канал. Буду дивитися інші Ваші відео. Дякую за корисну інформацію.
Найкращі побажання!
Дякую за цікавий інформативний канал. Невеличке зауваження: зменшити гучність або взагалі прибрати музичний фон, який заважає людям з поганим слухом (ИМХО).
Дякую, зауваження слушне.
Дуже дякую за інформацію!
Дякую за перегляд і за комент.
Дякую!
Вподобайка і підписка на знак підтрики україномовного каналу.
Слава Україні!
Героям слава! дякую, розвивайте свій канал, шукайте теми, які цікавлять широке коло людей...
Дякую за тлумачення цього процесу.
Дякую за перегляд
Дякую!Дуже корисна інформація.
Дякую за перегляд, успіхів!
Лампочки в нагрузку не варто: із нагрівом лампи, опір її нитки буде зростати. А взагалом, дуже вам вдячний, за те що нагадали шкільний курс фізики. Чекаю нових відео.
Так, це метод з глибини часу і простору)
Дякую, взяв на замітку.
Дякую
Дякую, цікаво і дивитися, і слухати... Он, і музичка додалась). А для кожного акумулятора ота табличка внутрішнього опору різна?
Дякую за комент. У табличці типові значення, приблизно підходять для всіх НОВИХ, СВІЖИХ свинцевих акумуляторів. Але виробники пластин трохи хімічать з присадками, тому реальні показники можуть відрізнятися.
Щиро дякую!!!
І я вам дякую!
Коментар + вподобайка + підписка в підтримку україномовного технічного контенту.
Дякую за перегляд, Успіхів!
Ще як варіант оцінки стану АКБ, але не виміру вн.опору, можна під'єднати мультиметр на клеми АКБ (або дивитися на показчики бортового комп'ютера якщо є) у момент пуску мотору. Я колись так робив після десульфатації АКБ методом преполюсовки. Двічі переполюсована корейська показувала дуже високі результати, близько 11 В на звичайному 1.6л моторі при нормі 10.5В.
Дякую, погоджуюсь.
Друже підкажи будь ласка, де можна дізнатись про правильну переполюсовку?
Бо інфа всюди різна, а якщо в тебе все вийшло, то цікаво як то робилося.
І ще питання, як той аккум ще довго пожив після переполюсації?
Дякую! А чи не затонкі провідники для вимірювання сили струму? Щось же на них падає.
Дякую. Тут же струми до 2 А, провідники витримають. А спад напруги я міряю безпосередньо на клемах! Опір провідників, припустимо 0,3 Ом просто досумується до опору реостата.
Закон Ома читали?)) До барабану які провода, струм у всьому ланцюгу буде однаковий, такий як показує прибор!
Вітаю. Зачекався вже на ваше нове відео.
До речі, не пробували тестувати здоров'я того акумулятора, що використовується з інвертором?
Вітаю! Дякую за комент. Так, той синій акум я перевірив перед встановленням на машину. Внутрішній опір, ну, не як у нового, звичайно. Не 6,5 а 17 мОм. Але мотор машини крутить ще добре, набагато краще, ніж цей чорний.
Дякую пізнавально.
Дякую, так, це для пізнання, бо для вимірювання китайці наробили повно різноманітних тестерів)
При вимірюванні опору при струмі 2 ампера у формулу ви вставили напругу 12.45 вольта, а на мультиметрі показували 12.54 вольта. Якщо в розрахунок взяти 12.54 то опір буде 105 мОМ. Яку напругу потрібно враховувати до під'єднання навантаження чи після?
Дякую за уважність, дійсно, на відео покази до замикання ключа, а у формулу я підставив покази, які були одразу після розмикання (не той фрагмент вставив, коли монтував). Складність вимірювань у тому, що напруга весь час пливе. треба проявляти деяку прудкість у знятті показів. Можна також покращити точність, вимірюючи напругу 2 рази при різних навантаженнях і розв'язавши систему рівнянь.
@@veteor в том то і складність якщо брати напругу після вимірювання току вона може бути різною, це залежить від часу заміру току, чим довше ви міряєте тім менша напруга в кінці заміру.
@@РусланКорниец-у4г думаю, замикати коло треба лише на 1-2 секунди... Так, простіше купити китайський тестер акумів, але точність це теж не гарантує.
@@veteorну 60 чи 105міліом при нормі 6.5міліома вже не суть.. Дякую за просту формулу, хоча при зйомці кіно потрібно бути уважнішими.. 12.54В і 12.45В і вже різниця в 40мОм ...
якраз недавно виникла проблема з акумулятором, похолодало, сів акум, зарядив на наступний день знову сів від того що 10 хв було увімкнуте запалювання, поїхав і купив новий, але вони ж не дешеві, старий думав попробувати відновити, раніше робив відновлення через китайську зарядку, давало результат, але не надовго, буду чекати наступного відео про відновлення, шкода акумулятора на 75 а, викидати чи здавати за копійки
я саме відновлюю китайською імпульсною зарядкою. за один день результати є але не дуже. спробую ще раз повністю розрядити і зарядити в імпульсному режимі.
Було б цікаво зробити замір на новому акумуляторі , щоб за допомогою даного метода, мати можливість оцінити стан акб.
Так, але в мене новий зараз стоїть на машині, а цей відновлюю. Намагаюсь)))
Яким чином проводите десульфатацію? Дякую
Китайським зарядником - є ж нове відео на каналі.
@@veteor перепрошую, зразу не побачив. Теж маю такий зарядник, ефективність не дуже
@@RomichKolто зовсім не десульфатор, то кітайське вибачте л@йно.. Справжній десульфатор працює на великій частоті та імпульсами до 110 вольт. Саме такий пристрій безпечно і впевнено розбиває сульфат на пластинах. В Олх один хлопець з Дніпра продає саморобні голі плати з дроселем за 230-2500 грн приблизно - то і є справжнім десульфатором! Я перевірив і на власні очі побачив як пластини стали чисто сірі та коричневі, як той білий наліт сульфату зник... Але то не швидко відбувається, декількаднів може тиждень треба гратися.
В 2010 брав б.у жигуля
Скільки тому АКБ було хз
На зиму забирав в хату
До 2019(ковід) мало їздив.
Потім проблеми з автобусами , обмеженнями став їздити щодня.
2020 мабуть приніс додому , перевірив рівень, електроліт був чистий, .дозарядив
Через 2 дні на роботу завівся заїхав , а назад все.
1 банка мутна, посипався.
Брав АКБ з вольтметром і ареометром.
Правда мені здалося що на ньому 2015 вибито.
Але , тьху тьху їздить
Дякую! Успіхів!
Скільки часу маєте у використанні такий мультиметр? Чи вартує він своїх грошей?
Це найкращий з моїх трьох. В нього гарна точність і багато додаткових функцій. Але при покупці треба остерігатись дешевих клонів.
*Шість років для сучасної Автомобільної Кислотної Батареї **_(скор. "АКБ")_** , це майже повний її ресурс.*
*Річ у тім, що для виробництва добрих АКБ потрібен свінец надвисокої хімічної чистоти. А це дуже і дуже коштовна річ. Саме тому 90 відсотків виробників стартерних батарей ігнорують цей показник та закладають в свій розрахунок прибл. 3-5 років експлуатації.*
*Ось і все.*
*До того ж мало хто з сучасних водіїв витрачає свій час та нерви на дотримання періодичної профілактики АКБ, насамперед повної зарядки, хоча б один раз у квартал.*
Абсолютно правильний коментар.
Я вже 2 дні граюсь з десульфатацією, але результати мене поки що не влаштовують(((
@@veteor
Кидайте цю марну справу. Не втрачайте часу. Якщо АКБ тривалий час зберігали при низьких показниках щільності електроліту, то то вже електродам кінець.
Загалом кажучи, батарея починає "зношуватися" або руйнуватися з моменту заливки електроліту у батарею. Це така електрохімія цього процесу: *низька щільність електроліту, менш ніж 1,25 кг/дм³* - електроди вкриваються шаром "гіпсу", котрий не дозволяє електроліту потрапити до пластин; якщо *щільність більше ніж 1,26 кг./дм³* - йде незворотнє руйнування корозія електродів, особливо катоду.
@@vladimirnaydyonovщо ти кажеш? Вони зараз з заводу йдуть 1,28-1,29 і нічого страшного з ними не відбувається
@@koss7210
Даруйте мені, панове Koss, а що саме повинно з "ними" відбутися, з вашої точки зору?
перший раз дивлюсь вiдео де автор шарить що робить. респект бро!
Дякую за перегляд і за комент!
Було б цікаво побачити вимірювання внутрішнього опору цім методом новенької акб. І щось мені підказуе, що буде він у декілько разів вище за табличного))) А батарея нова і заряджена. І чому так?
Так і є. Цей метод дає трохи більші значення вн. опору, ніж заявляє виробник. Але мене цікавить відносний стан акумулятора, та наскільки зміниться вн. опір після десульфатації.
Китайські тестери акумуляторів дають менші значення внутрішнього опору. Навіть менші, ніж заявляє виробник. Ну, кому вірити, вибирати нам. Ці тестери замикають коло лише на долі секунди.
@@veteor Тож, чекаемо наступне відео )) Зараз в мене є теж пацієнт. Тестера немає. Покищо. Буду вимірювати спочатку під навантаженням, потім пауза 5 хв і замір напруги без навантаження.
@@MykolaSubtelnyтестер акумуляторів міряє опір на частоті 1 кГц, почитайте десь для чого саме так іде вимірювання...
Дякую за відео, питань нема... метод універсальний.
Дякую за перегляд
де такі прибори можна купити?
Не обов'язково такі прилади, можна скористатись мультиметром і лампочкою від фари.
Температура батареї яка має бути?
Я все роблю при кімнатній температурі. Ясно, що вн. опір залежить від температури теж.
Добрий день. Є трохи інша методика. Потрбно два опори (можна дві лампочки), перемикач амперметр та вольтметр. Навантажуєте АКБ на одну лампу витримуєте 3 - 5 хвилин для стабілізації напруги, фіксуєте струм I1 та напругу U1. Далі перемикачем підключаємо паралельно другу лампу і швиденько фіксуємо струм I2 та напругу U2. Виходячи з тих міркувань, що напруга яку показує вольтметр U = E-Ir (E - ЕРС АКБ; r - внутрішній опір) легко прийти до формули r =(U1-U2)/(I2-I1). Обчислюємо внутрішній опір. Можна повторити дослід кілька разів причому по черзі збільшуючи та зменшуючи струм. Колись аккумуляторщики навіть спеціальний стенд такий збирали.
Цілком погоджуюсь. Цей метод буде навіть точнішим, бо напруга не буде так сильно плавати.
Це і є шкільна лабораторна робота, яку прогуляли. А потім постимо щось типу - ще один день коли не пригодились синуси.
@@АндрейПрокопец-ю5ж кажете синуси... та в стовпчик ділити і множити вже давно ніхто не вміє.
А як залежить втрата ємності акумулятора від зростання внутрішнього опору?
Ну, якоїсь формули я не знаю, у процесі старіння акумулятора одночасно зростає внутрішній опір і зменшується ємність. Але поміряти вн. опір набагато легше і швидше.
Ну може з автомобільними акумуляторами такий метод працює, але з AGM акумулятором для ДБЖ у мене виміряти опір не вийшло, тому що при підключенні навантаження стабільних показань немає. Напруга ще протягом десь хвилини потихеньку знижується, а лише потім стабілізується. Точно також після зняття навантаження напруга спочатку має один показник, але деякий час ще продовжує рости.
В мене теж пливла напруга. Китайські автоматичні вимірювачі працюють так: всього на долю секунди вмикають навантаження і за цей час вимірюють все, що треба. Може і нам так треба.
Щоб заміряти напругу під навантаженням слід зрозуміти, що під великим навантаженням (100 ампер) напруга спочатку просідає, а потім трошки піднімається, після чого стабілізується. Це все проходить 10-15 секунд.
Якщо навантаження мале (1 ампер), то до стабілізації напруги пройде більше 5 хвилин.
Щоб це побачити, потрібно мати пристрій, який малює графік розряду.
Це все в мене було, але результати дуже сильно відрізняються від омметра ( YR-1035+).
А таблиця із вн. опором не підходить ні за одним із результатів.
Крім того вн. опір не відображає стан (зношення) АКБ.
Є різні варіанти стану АКБ : великий вн. опір але ємність більше 90% ; а буває наоборот - малий вн. опір, але й дуже мала ємність.
Та в більшості випадків із зменшенням ємності - збільшується вн. опір.
Внутрішній опір відповідає за силу (чи зможе прокрутити), а ємність відповідає - як довго може крутити стартер.
Тому обидва показники важливі, але вони можуть бути різними, або однаковими , не залежно один від другого.
Бачу, що тут всі початківці і тому рекомендую дивитися відео різних блогерів, щоб мати розуміння процесів і результатів, а саме Руслан К; Виктор Vector; АКБ Мастер, та ін.
Дякую за комент. Так, у нас в країні 90% початківців. А далі буде ще більше, надаю професійні гарантії(((
Друже, YR1035+ та всі такі пристрої міряють опір на частоті 1 кГц, і це не просто так, розумієш?
На колінці не можливо нічого толком заміряти.. Можна тільки получити якісь цифри, то буде вимір у китайських попугаях 😂
@@koss7210 Друже, а в яких попугаях вимірюєш ти ?
@@koss7210 на частоті 1 кГц, і це не просто так. Це для швидкості вимірювання. А на відео показаний класичний метод, який годиться для будь-яких джерел. Звичайно, від вибору методу залежить результат. Головне - не міняти метод "на переправі".
Дякую за ваш комент. Абсолютно такої ж думки. І названі блогери професійні, до яким нашому далеко. Але і в них купа теоретичних помилок і плутанини. Та одна біда: всі вони працювали на просвітництво кац@пської публіки, а Руzzлан, хоч і наш, але ще той ватник.
А в нашому техконтенті з подібною до названих компетенцією, схоже блохерів взагалі немає.
Чи варто займатись відновленням? Може його просто пора викинути, тобто здати на утилізацію?
Якщо є зайвих 2-3 тисячі, то можна купити новий і не паритись. Але є люди, яким цікаво щось зробити своїми руками, наприклад відновити старий акумулятор.
Варто доглядати за кумом, періодично вимірювати напругу, ступінь зарядки, вчасно підзаряджати.
@@MykolaSubtelny за кумом чи за акумом)))???
@@veteor за кумом теж варто поспостерігати. З ним разом і підзарядитися можна добряче. ))
Вимірювання постійним струмом має дуже багато прихованих факторів, тож такий підхід можна використати лише для оцінки деградації (провести замір на абсолютно новій своїй АКБ, а потім робити періодично такі самі заміри, при однакових температурі і ступені зарядженості, й порівнювати отримані результати) - це максимум на що згодиться цей метод.
Вимірювати спеціалізованим тестером (показометром, якщо це не усілякі АКБ-тестери) значно швидше й простіше, тим паче вони міряють, все ж таки, змінним струмом, що більш правильно, хоча на абсолютну точність цифр вони теж не претендують (за вийнятком повірених професійних приладів).
Але відео непогане - для початківців (аби не перевантажити занадто великою кількістю інформації) підійде.
Згоден, професійний тестер поміряє швидше і правильніше (тільки в мене його нема(((
@@veteor Вам професійний і не треба (то тим, хто щодня цим займається потрібно). А більш-менш прийнятний прилад коштує не так вже і дорого (від 15 до 40 доларів, в залежності від точності його абсолютних показників), тобто приблизно як і середній мультиметр. Але кожен "викручується" як може по-життю... такі обставини, на жаль.
@@Electromechaniac
Куплю новый YR1035+ в полной комплектации за 15 баксов. Высылай две штуки.
Слухай, не дарма ж оригінальний тестер опору міряє на частоті 1кГц??? Як тобі здається?
@@koss7210 Що до 1 кГц - це просто стандарт, аби будь-хто і де завгодно міг отримати +/- однакові значення виміру, якщо батарея має однакові параметри (одна й та сама), бо якщо міряти на різних частотах, то показники трохи будуть відрізняться через різного роду інертності, як то швидкість хімічних реакцій (температура+максимально можлива швидкість) чи паразитна індуктивність. Ну, і міряти можна хоч попугаями, але ніхто інший цього не зрозуміє, тому і вигадали стандарт який однозначний. Головне ж - це вимірювання змінним струмом, бо так можна, хоч і непрямо, але вирахувати саме "внутрішній резистор", а не комплексний опір, що складається з багатьох чинників. Але! Змінний струм лише дозволяє вирахувати, бо, просто помірявши, теж цифри будуть "у попугаях"... Саме тому для звичайної людини готові тестери (напівпрофесійні чи навіть любительські) - це досить хороший варіант (для оцінки стану Вашої батареї, коли її пора обслуговувати чи готуватись до покупки нової, цього вистачить з головою), а конкретна модель - це вже більше залежить від Ваших смакових вподобань, так би мовити.
Дякую
Дякую за перегляд, Успіхів!
YR1035+ не судьба???
так
Можно сделать гораздо проще - Подключаем к акуму электронную нагрузку - стабилизатор тока на 1а,даже на простом интегральном стабилизаторе с последовательно включенным резистором,для снижения нагрева микрухи.На сколько мв уменьшилось напряжение,столько мОм и внутренне сопротивление .
Дякую, згоден. 1 А спрощує процедуру вимірювання.
Только чем измерить миливольты.
Голимый тестер?Меряй на токе 10а.@@ПравдаПравдива-п6щ
а чому рахували початкуву напругу 12.45 а не 12.54 як показував мультиметер. Це просто помилка, чи це якось по іншому взяті показники, бо в мене вийшло 105мОм
Дякую за комент. Я вже не пам'ятаю, які напруги брав і які попали на відео... Головне - метод. Він добре працює на всіх батарейках і акумуляторах. На свинцевих - найгірше, бо пливе напруга під навантаженням. Але оцінити стан можна.
Де продовження відео?
На підході відео про балансування свинцевих акумуляторів.
Так про десульфатацію відео є на каналі - це і є продовження.
Відео цікаве для теорії. Та якщо є спец. прилад, то краще поміряти ним. Швидше і точніше.
Дякую за коментар!
Цікаво, а в середню школу всі ходили? На фізиці є обов'язкова лабораторна робота "визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму". Чи скурили підручнипідручник а потім " відкриваєте Америку" заново.
@user-nn4hd8md3q обов'язкова?? ха-ха. це якщо ви у профільний клас попадете і у вас не буде інтегрованого курсу.
Дякую за коментар
ага, зрозумів, показник без навантаження треба брати після навантаження а не до)
Дякую за перегляд! Успіхів!
Корисно!
Дякую за коментар і за перегляд
це триндец\\\, аж утомився, і саме сумне ніфіга не зрозумів 🤔🤔🤔 Земляче дорогенький до чого ця вся "школа" та ще з формулами.реостатами, у мене і 95% людей є тільки мультиметр і лампочка. Ти певно вчитель? Хіба так важко було показати наочно без схем і словоблуддя? Мультиметр ставимо в режим амперметра, "крокодильчик" мінуса на пряму на мінусову клему акумулятора, а "крокодильчик" плюса під'єднуємо до лампочки і її під'єднуємо до плюса акумулятора. Я правильно написав алгоритм вимірювання опору акумулятора? Якщо ні то зніми відео для "чайників" у яких є тільки мультиметр і лампочка, покажи це все і буде тобі респект і уважуха простіше треба бути. Дякую миру тобі і здоров'я
якщо 1 мультиметр: спочатку візьми лампочку і поміряй силу струму через неї. Її треба записати, наприклад, 1,6А. Потім мультиметр в режимі вольтметра підключити до клем. На короткий час (2с) включати лампочку і подивитись, на скільки просідає напруга. Наприклад на 0,08В. А в кінці все таки доведеться поділити 0,08/1,6*1000=50
Цими приладами неможливо виміряти внутрішній опір АКБ , хочаб тому , що для отримання показника в 3.33 мОм (середно статистичний справний акумулятор), потрібно щоб дU було 0.01 Вольт. А це в межах похибки Вашого вольтметра. Або навантажувати потрібно струмом в 10 разів більше, але тоді знову буде неточно , тому що залежність внутрішнього опору від струму нелінійна.
Дякую за комент. Так, для кислотних акумуляторів більш підходить інший метод - змінним струмом. Та для інших джерел показаний метод цілком годиться.
Піду міряти опір в своїх аккумах 😊
Можна навантажувати 1 А - тоді легше рахувати)))
У вас в першому замірі було 12.54 В , а в формулу записали 12.45 В.
я знаю, я робив серію вимірювань, на відео попало одне, а в обчислення інше. недолік відео(
Дивує тільки що машина заводилась з таким внутр.опором акумулятора досі. Холод очевидно добив.
Якшо прикинуть, то такий акумулятор не може видати більше ~200А, навіть теоретично, без зовн. опору споживача. А з опором в 50 мОм він дасть лиш близько 100 А, і це теж тільки теоретично, в реальності ще менше.
Дякую за комент. Дійсно, в теплу пору року 1,5 літровий движок крутити не важко (якщо в движку все ок). Ампер 80-90 цілком достатньо. А в прогрітому ще менше. А коли в перший мороз я заводив (у селі), він 3 рази крунув колінвал, і я подумав собі: якщо за наступний оберт не заведеться, то ВСЕ. Але він завівся.
p.s. замовив собі зарядник з функцією десульфатації.
@@veteor Дякую за відео, а що це зарядне таке? Ніколи не зустрічав функції десульфатації, бачив як це роблять за допомогою ЛБЖ і вимірюють щільність рідини, але якщо немає пробок для обслуговування то це треба дірки робити, потім їх якось закривати, коротше купу зайвого клопоту...
@@Filin4egзарядне з режимом відновлення - пульсуючим режимом - китайське за 600 грн. Через пару днів у мене буде відео про результати відновлення, чи щось вийшло...
@@veteorДобрий день!! Як ви робите десульфатацію?
@@ВладимирАртюшенко-ю5ц думав робити свою схему, але зрештою купив китайський зарядник. Через пару днів буде відео.
Це тільки теорія. В акумуляторі починаються хімічні процеси і по такому методу в мене всі акумулятори виходили неробочі і нові і старі, так як падіння напруги воно не пропорційне і в який час знімати показники не зрозуміло. В них виходили внутрішні опори по 900 мОм це на літієвих, хоча акумулятор новий і робочий і заряд тримає як на ньому написано 5500 mAh
Так, погоджуюсь, цей метод дає лише відносний результат, дозволяє побачить зміни. Для отримання точного значення треба спеціалізований прилад.
Проведи десультофацію??
Дякую за коментар
А я делал так когда в доме ничего не включено напряжение 230В включил чайник, который потребляет 10А напряжение стало 227В. 230-227=3, 3/10=0,3, 230/0,3=766 и понял что мой вводной автомат точно сработает а если не сработает это будет капец.
++
Я канєшно нешарю взагалі, але цею методикою виміряв новенький тільки з магазину 95 ач. акумулятор і він показав 32 мОм, може там не на 1000 треба множити, а на 100, тоді буде 3.2 мОм і це ніби в нормі.
На жаль, я не знаю, в чому справа. Знаю лише , що від методу залежить результат. Цей метод дає трохи більші значення, ніж тестери, які вимірюють змінним струмом. Але це щось дуже велика розбіжність(((
Приберіть це поверхневе, сміхотливо банальне, а значить шкідливе відео. Ним ви поширюєте обмежені, поверхневі і перекручені уявлення про хімічні джерела струму. Зараз таке й для школярів вже не підходить, хіба що для молодших.
Де реальна еквівалентна схема акумулятора із зазначенням всіх складових внутр. опору? Чому жодного слова про похибки вимірювань, а їх при цьому найпримітивнішому способі 3 типи, а всі разом дають скажену результуючу похибку? А зважаючи, що поляризаційний опір, як важлива складова загального внутр. опору, є нелінійним (залежним від робочих струмів), і доволі значним при робочих режимах експл-ції, отримані за вашим способом значення взагалі можуть виявитися неадекватними. А про стан сульфатаціїї за виміряним внутр. опором, згідно ваших обмежених уявлень в цій темі, то ганебно і соромно так примітивно висловлюватись з вашого боку.
Коротше, шановний шкільний вчитель фізики, не займайтесь не своєю справою! Краще прочитайте будь-яку книгу з технічної електрохімії та основ діагностики Хім. Дж. струму. Бо, схоже, далі ви станете повчати інженерів, що створили різні "непотрібні пробники", а насправді спеціалізовані технологічні продумані прилади та аналізатори ХДжСтр. (акумуляторів) з селективністю по типам і видам.
У вас чудові наукові відео на каналі. Ги
З.І. Дякую за коменти, вони різко збільшують кількість переглядів. Доходи від реклами - на донати для ЗСУ.
Кожен має займатися своєю справою. Ви у сфері технічного просвітництва в мережі для української публіки вже якийсь час. І таких вже багато. А ви зайняли своє помітне і корисне місце в просвітництві знаннями із загальної електротехніки. І за це вам честь і хвала. Але що стосується акумуляторів, то ходить в народі багато байок, плутанини і єресі, причому навіть серед деяких електриків і електронщиків. А оскільки я певним чином маю відношення до практичної сфери обороту, експл. , обслуговування і відновлення ак-рів (різних), тому прошу хоча б вас не множити в головах простих споживачів і допитливих глядачів плутанину і питання без простих відповідей. Пропоную краще взагалі оминати теми ХДжСтр., без попереднього розбору (послідовного) базової електрохімії, а потім всіх технічних нюансів електрохімії і фізико-хімії електродних мас кожного типу.
А отак відповідати на один з критичних коментів (а таких не я один), мовляв, сам дурень, бо не блогер, це симптоматично
@ingulesko1849, все сказане вами - демагогія. ми не в аудиторії, ми на Ютубі. шось знаєш, шось вмієш - покажи. якщо мені сподобається, я поставлю лайк, напишу схвальний коментар. А поки що НУЛЬ.
Саме так і виміряється опір , при навантаженні а не тестерами які близько не покажуть правдивий опір
Кожен метод має свої плюси і мінуси. В цього методу є мінус - напруга пливе при навантаженні. Так що якщо є тестер, то можна користуватися і ним. Він дасть нижчі результати внутрішнбого опору.
Путін вобще капут 😂 А просто виміряти опір мультиметром не можна ? 😅 Для чого людям мізкі напрягаєш цими проводами і кучою приборів і 100500 формул 😮😮😮 . ?
Нє, мультиметром не можна. Треба або спеціальний дорогий акумуляторний тестер, або Ось цим методом.
@@veteor Ви праві , я погуглив і справді , простим мультиметром ніуя не виміряти . Такий акумуляторний тестер китайьоси толкають на Аліекспрес по + , - 1500 гривасиків . То вже краще трохи докласти і купити новий акум і не морочити сраку .
А не проще купити мультиметр який показуэ вольтаж эмкисть и сопротивление вибачти нет украинского языка
Дякую за комент. Звичайно, якщо є гроші і якщо це не разова потреба, то краще купити тестер, який "вміє" вимірювати вн. опір. А для тих, хто рідко цим займається чи не хоче витрачати зайві гроші, можна вимірювати і так.
Школяр теоретик
Вітаю дошкілля! Дякую за коментар!
Андрію, у вас на каналі на превеликий жаль зовсім немає відео.
для тих, хто не вчив фізику у 7 класі, а саме закон Ома для загального ланцюга.....
так її, схоже, ніхто не вчив(((
Докину ложку дьогтю до таких вимірювань і поставлю під сумнів ті 60мОм: У таких тестерів точність зазвичай не краща за 1%, тобто при вимірюванні 12.45В Ви маєте похибку +- 0.12В!!! Тобто результат буде виглядати приблизно так: r= 60 +- 60 мОм
Ні, результат буде +- 2 % тобто +- 2 мОм. Реальна точність, звичайно менша і зумовлена плаванням напруги.
@@veteor В цьому випадку як раз оцінка точності буде саме +-60мОм. Звідки Ви взяли 2%?
@@Human-mj1xm з формул обчислення похибок
@@veteorПокажіть як Ви таке отримали!?
@@Human-mj1xm а звідки ви взяли +- 60??? Я міряв цим методом в о 5 раз і отримував досить кучні результати. +-60 схоже на пустословіє. Мабуть +-2 мОм а також +- 60 мОм це все неправильно. істина десь посередині. І ще, додавайте відносні похибки, а не абсолютні!