Тенденції no-till з грунтозберігаючої технології на Україні переходить в банальну гонку за максимальним врожаєм. Як можна не порушити грунт таким диском 🤦 ? Зализані стінки прорізу руйнують структуру + це пришвидшує процес розкладання решток. Михайло Іванович, уже в багатьох відео дуже бракує Вашої думки-критики. Я не вірю, що такий агрегат Ви б застосовували в себе. І дуже шкода, що Ви зараз не можете практикувати на своїй землі. Шкода 😔 ! Бажаю чим скоріш повернутись до своєї улюбленої справи !!!
Умови, у яких працюють українські агровиробники, дуже різні. Підходи до технології No-till у наших однодумців також дуже різні. Моя задача показати все, що є цікавого. І тут не може тільки одного єдиного "правильного" рішення. На мою думку, зайва категоричність - ворог усьому доброму. Саме тому концепція конференції NTLAB22, яку не дала провести війна, була - Максимум, мінімум та альтернатива. Ми хотіли показати на реальних прикладах та обговорити різні підходи до землеробства без обробки грунту. Тому що кожен з них має право на життя. Знаряддя, яке показане у цьому відео, для тих ноутіллерів, які націлені на отримання максимально можливого результату. Такий підхід є, але він не єдиний у наших ноутіллерів. Щодо недоліків, які ви видмічаєте - за вибір свого шляху в No-till кожен з нас платить свою ціну. Дякую за гарні побажання :)
@@No-Tiller дякую за Вашу відповідь і за інформацію якою ділитеся ! я згоден з тим, що підходи і цілі в усіх різні і я не корю їх вибір. Але навіть те що я побачив довкола, що робиться з нашими чорноземами - то зрозумів, що за наш вибір найвищу ціну будуть платити наші діти і їх нащадки. І мені всерівно, що багато напише, що це філософія і таке інше.
Не забувайтесь про те, що одна лиш ідея в голові про ноу-тілл нічого не змінить. В чистому вигляді ноу-тілл часто фізично неможливий. Перше, що треба робити, так це наперед продумувати технологічні колії для сівалки, оприскувача, комбайну. І ще й бажано щоб ширина всіх одиниць техніки була кратна. Техніка повинна бути широкозахватна, що ДУЖЕ дорого. Знову ж таки. Сліди після комбайнування з часом потрібно прорихлювати, бо там адекватно, нічого не ростиме. Навіть покривна культура. Далі. Ноу-тілл в умовах Півночі-Заходу України. Скажіть, як ви збираєтесь посіятись після комбайна, коли колія глибиною 20-30 см? Особливо сою. І це не лише мова про осінь-зиму, я й про весну. Іноді стиглість грунту для збирання кукурудзи приходить тоді, коли вже треба сіяти. Іноді знаряддя для безвідвального обробітку потрібні і в ноу тіллі (щілювач чи розрихлювач). Знову ж: ви кажете, що цей диск пришвидшить мінералізацію і порушить структуру ґрунту. Давайте поглянемо на один і з найкорисніших моментів цього знаряддя: 1) якщо ви вноситимете КАС обприскувачем, коли надворі температура більше 10-15 градусів то це: непродуктивні втрати азоту, пришвидшення мінералізації решток, опіки культури 2) будете вносити розкидачем селітру чи карбамід: вивітрення і пришвидшення мінералізації. Тому це знаряддя нестиме більше плюсів, а ніж мінусів
@@ОлександрКірічук-г4и у нас не одна ідея. 1) no-till - як засіб збереження грунтів ( у нас дуже горбисті поля, а якщо бути точнішим то ні одного рівного. Усі типи ерозій присутні ) 2) no-till - як засіб покращення економіки господарства ( чим більше працюєш, тим більше цифри говорять за себе. Дуже довго писати розрахунки по усіх операціях, напишу основне на 100 га припадає манше 200 мт/год роботи трактора за сезон. Якщо порахувати вартість техніки і засобів які вносять за допомогою, в даному випадку аплікатора, то економічний ефект в довготривалій перспективі стає досить сумнівним) 3) no-till - як дослідний проект покращення стану викидів CO2 в атмосферу. Ви мабуть знаєте що класична сг діяльність створює одну з найбільших причин викидів вуглекислого газу. Зараз навіть приватні компанії інвестують в вивчення збереження накопиченого вуглецю в землі. Cargill платить від 20 до 60 $ з га, в залежності яку кількість вуглецю ви накопичили. 4) no-till - не створює ущільнення грунту. Враховуючи погодньо-кліматичні умови, тип грунту і підбір правильної сівозміни Ви можете усунути цю проблему. Рихленням має займатись мороз якщо це Північ і покривні культури. 5) no-till - дозволяє більше часу спостерігати, вчитись, розвиватись, а не проводити місяці в рутинних процесах на землі. Землеробство - як хобі і приємне проведення часу. Писати ще можна довго. Це моя особиста думка і нікого не переконую що це єдина правильна. Та виходячи з досвіду уже багатьох наших no-tillworkers можна сказати що рішення є завжди будь-якої проблеми, просто потрібно його шукати, а іноді просто перечекати і проблема йде сама. Бажаю успіхів !
Ждал когда те цепочки потрогаете... Интересно, он шевелиться?
Шевелятся :)
@@No-Tiller пока новый?))
Вулкан лучше будит.
Тенденції no-till з грунтозберігаючої технології на Україні переходить в банальну гонку за максимальним врожаєм. Як можна не порушити грунт таким диском 🤦 ? Зализані стінки прорізу руйнують структуру + це пришвидшує процес розкладання решток. Михайло Іванович, уже в багатьох відео дуже бракує Вашої думки-критики. Я не вірю, що такий агрегат Ви б застосовували в себе. І дуже шкода, що Ви зараз не можете практикувати на своїй землі. Шкода 😔 ! Бажаю чим скоріш повернутись до своєї улюбленої справи !!!
Умови, у яких працюють українські агровиробники, дуже різні.
Підходи до технології No-till у наших однодумців також дуже різні.
Моя задача показати все, що є цікавого. І тут не може тільки одного єдиного "правильного" рішення.
На мою думку, зайва категоричність - ворог усьому доброму.
Саме тому концепція конференції NTLAB22, яку не дала провести війна, була - Максимум, мінімум та альтернатива. Ми хотіли показати на реальних прикладах та обговорити різні підходи до землеробства без обробки грунту. Тому що кожен з них має право на життя.
Знаряддя, яке показане у цьому відео, для тих ноутіллерів, які націлені на отримання максимально можливого результату.
Такий підхід є, але він не єдиний у наших ноутіллерів.
Щодо недоліків, які ви видмічаєте - за вибір свого шляху в No-till кожен з нас платить свою ціну.
Дякую за гарні побажання :)
@@No-Tiller дякую за Вашу відповідь і за інформацію якою ділитеся ! я згоден з тим, що підходи і цілі в усіх різні і я не корю їх вибір. Але навіть те що я побачив довкола, що робиться з нашими чорноземами - то зрозумів, що за наш вибір найвищу ціну будуть платити наші діти і їх нащадки. І мені всерівно, що багато напише, що це філософія і таке інше.
А яка ваша практика ноу-тіллу?
Не забувайтесь про те, що одна лиш ідея в голові про ноу-тілл нічого не змінить. В чистому вигляді ноу-тілл часто фізично неможливий.
Перше, що треба робити, так це наперед продумувати технологічні колії для сівалки, оприскувача, комбайну. І ще й бажано щоб ширина всіх одиниць техніки була кратна. Техніка повинна бути широкозахватна, що ДУЖЕ дорого.
Знову ж таки. Сліди після комбайнування з часом потрібно прорихлювати, бо там адекватно, нічого не ростиме. Навіть покривна культура.
Далі. Ноу-тілл в умовах Півночі-Заходу України. Скажіть, як ви збираєтесь посіятись після комбайна, коли колія глибиною 20-30 см? Особливо сою. І це не лише мова про осінь-зиму, я й про весну. Іноді стиглість грунту для збирання кукурудзи приходить тоді, коли вже треба сіяти. Іноді знаряддя для безвідвального обробітку потрібні і в ноу тіллі (щілювач чи розрихлювач).
Знову ж: ви кажете, що цей диск пришвидшить мінералізацію і порушить структуру ґрунту. Давайте поглянемо на один і з найкорисніших моментів цього знаряддя:
1) якщо ви вноситимете КАС обприскувачем, коли надворі температура більше 10-15 градусів то це: непродуктивні втрати азоту, пришвидшення мінералізації решток, опіки культури
2) будете вносити розкидачем селітру чи карбамід: вивітрення і пришвидшення мінералізації.
Тому це знаряддя нестиме більше плюсів, а ніж мінусів
@@ОлександрКірічук-г4и у нас не одна ідея.
1) no-till - як засіб збереження грунтів ( у нас дуже горбисті поля, а якщо бути точнішим то ні одного рівного. Усі типи ерозій присутні )
2) no-till - як засіб покращення економіки господарства ( чим більше працюєш, тим більше цифри говорять за себе. Дуже довго писати розрахунки по усіх операціях, напишу основне на 100 га припадає манше 200 мт/год роботи трактора за сезон. Якщо порахувати вартість техніки і засобів які вносять за допомогою, в даному випадку аплікатора, то економічний ефект в довготривалій перспективі стає досить сумнівним)
3) no-till - як дослідний проект покращення стану викидів CO2 в атмосферу. Ви мабуть знаєте що класична сг діяльність створює одну з найбільших причин викидів вуглекислого газу. Зараз навіть приватні компанії інвестують в вивчення збереження накопиченого вуглецю в землі. Cargill платить від 20 до 60 $ з га, в залежності яку кількість вуглецю ви накопичили.
4) no-till - не створює ущільнення грунту. Враховуючи погодньо-кліматичні умови, тип грунту і підбір правильної сівозміни Ви можете усунути цю проблему. Рихленням має займатись мороз якщо це Північ і покривні культури.
5) no-till - дозволяє більше часу спостерігати, вчитись, розвиватись, а не проводити місяці в рутинних процесах на землі. Землеробство - як хобі і приємне проведення часу.
Писати ще можна довго.
Це моя особиста думка і нікого не переконую що це єдина правильна. Та виходячи з досвіду уже багатьох наших no-tillworkers можна сказати що рішення є завжди будь-якої проблеми, просто потрібно його шукати, а іноді просто перечекати і проблема йде сама.
Бажаю успіхів !