Чарівна пісня!А голос!!!!!Дякувати богові,що окрасив наше життя своєю присутністю.Гарний,гарний козак.,якось зараз нема таких співаків,якісь манерні,жіночні чи що,сережки носять,намиста,фарбуюця,спідниіі,жах.А хлопці,такі як,Мокренко,Женченко,Гнатюк,Гуляєв виходили з повагою до слухачів у костюмах,білі сорочки,краватки і співали так,що голова морочилась..Які красені!!!!!,,І женитись хочеця,і гуляти хочеця.....А ,,Білий сніг на...,,Які посмішки у наших співаків,які чисті обличча без оціх клятих бород...Мабуть більше ніколи таких артистів не з,явиться,то час такий був.А які слова в тих віршах,а яка красива мова без суржа та матюків.Найкращий час української співочої Еліти!Слава наши великим акторам і співакамШануєм пам'ять і рівняємось на них.Слава Олександру Білашу за чудову музику,пам'ятаймо,бо без пам'яті ми ніхто.❤❤❤❤
Мені пощасливилося особисто чути прекрасний голос мого земляка Анатолія Юрійовича Мокренка із смт Терни Недригайлівського району Сумської області. Мало хто знає, але він започаткував з 2002 року в нашому рідному селищі Терни конкурс хорових колективів для дітей "Співаймо разом!", участь в якому брали спочатку школи Недригайлівського району, а потім і всієї Сумської області. Інколи учасників було аж до тисячі школярів. Кожного року він особисто приїзжав, виконував акапельно твір "Чом, чом, земле моя?", брав участь в оцінюванні конкурсантів та нагородженні, і так було аж до 2016 року... Будучи дитиною з 2004 по 2010 роки я теж приймала участь в цьому конкурсі. Через масштаб конкурсу йому навіть пропонували перенести конкурс до міста Суми, але він відмовився, бо хотів довести, що можна робити хороші речі й у селі. Тому весь Недригайлівський район йому дуже вдячний за це!!! В нашому селищі до цього часу всі жителі знають і пам'ятають Анатолія Мокренка, а на його честь кожного року продовжують проводити конкурс хорових колективів, який він започаткував. Велика вдячність тобі МАЕСТРО!!! Спочивай з миром! А пам'ять про тебе буде жити вічно!!!♥♥♥
24\3\2020 помер наш ПОЧЕСНИЙ ДРУГ УПА знаменитий співак АНАТОЛІЙ МОКРЕНКО народжений в селі ТЕРНИ в 1933 році у ДЕНЬ СОБОРНОСТІ Украіни 22 січня в багатодітній побожній козацькій родині ....щирі співчуття ....СВІТЛА ПАМЯТЬ й ВІЧНА СЛАВА !
Коасива пісня виконня прекрасне юність пролетіла і на серце тепло і боляче все було і пролітіло як секунда а літо прийде з білими вишнями щастя добра люба Україно❤❤❤❤❤❤❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻
Анатолій Мокренко мій земляк.Дуже люблю всі його пісні.Знаю його село Терни,яке він дуже любив.Мабуть добре,що не дожив до цієї страшної війни.Що вони роблять з нашою рідною Сумщиною...
НІЧОГО НА СВІТІ НЕМА НАЙКРАСИВІШОГО . БОЖЕСТВЕННО ЧАРІВНОГО . ДО ГЛИБИНИ ДУШІ ЗВОРУШЛИВО , ДО СЛІЗ .ВЕЛИКЕ СПАСИБІ . ЗИЧУ НЕВТОМНОЇ ПРАЦІ ТА УСПІХІВ У ТВОРЧОСТІ.
Мы с мужем учились на горном факультете КПИ, Киевского политехнического института, специальноасть-геология и разведка, но мы были на первом курсе, а Толя уже на третьем. Жили мы все в одном общежитии на улице Полевая. Помню, Толя часто распевался у себя на этаже, голос уже тогда был чарующий. В КПИ была замечательная хоровая капелла, руководитель которой Лидия Александровна Падалко стала засалуженой артисткой Украины за создание такого коллектива. Мой муж , как и Толя, был родом из украинского села, очень любил украинские песни и пел в нашей капелле. А на заключительном весеннем концерте победителей в городской олимпиаде мы принимали участие вместе с Мокренко. Эти концерты проходили в Киевском Оперном Театре или в Октябрьском дворце. В КПИ был и хороший танцевальный коллектив, я там танцевала. Сейчас слушаю Толю и вспоминаю молодые счастливые годы. И тот прекрасный Киев. который сейчас бомбит Россия. Ни Толя ,ни мой муж не увидели того кошмара, тех зверств, которые учинила Россия с их родиной-Украиной. Мой муж похоронен в укр. селе, которое лежит на границе боевых действий, но сейчас занято русскими оккупантами. Я- этническая русская, мне 88 лет. Слава Украине и ее смелым защитникам своей родины. Татьяна Задорожная.
дякую Вам, пані Тетяно, за те, що Ви написали. Насправді такі тексти дуже важливі, вони дозволяють згадати хороших людей і те добро, яке вони робили. А Україна землю поверне, але загиблих людей вже не повернути. Я думаю що поділ по етносу не зовсім правильний. Просто є хороші люди, а є погані.
@@ViktorOstafeychuk Дякую Вам, пан Виктор.за ваше спiвчуття, бо це для мене дуже важливо. На жаль, майже уся родина мого чоловика зараз для мене не iснуе, бо вони на сторонi агрессора. Я не розумiю, як це сталося, це для мене великий жах. Тому для мене так важливо почути слова пiдтримки.
+Andrew Yuzva Вибачте, пане Андрію, виправив. Роман Юзва (7.11.1934 р., с. Гречана Старосинявського р-ну Хмельницької обл. - 14.11.2003р., м. Івано-Франківськ) - український поет, журналіст, гірничий шахтобудівник. Член Національної Спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. З раннього дитинства жив без батька, якого в 1938 р. розстріляли в катівні НКВС. Зазнала переслідувань і мама, яку спочатку виселили за межі області, ув'язнили терміном на 1 рік. Починаючи з 1960-х, живе в Івано-Франківську і активно виступає зі своїми поетичними творами, публіцистичними статтями, працює в періодичних виданнях Івано-Франківщини. Збірки: "Береза під вікном" (1972), "З глибин землі" (1977), "Вишийте веселку" (1981), "Надія" (1985), "Біль" (1992), "Поклик землі" (1994), "Світло любові" (2000), "Віче правди" (2002), посмертно видані збірки ""На перехрестях долі" (2004), "Чарівна тилинка" (2006), "Я належу Україні" (2010) за активного сприяння вдови Ольги Петрівни Юзви і, нарешті нотна бірка пісень на сл. Романа Юзви "Світи, моя любове, Україно" (2011).
А зйомки частково в Криму... як уявлю, як зараз, в 2024 році, це звучить на тлі відеоряду із зруйнованими росіянами селами та спаплюженою технікою, палаючими полями, коли там збирають врожай... і як цього взагалі не могли уявити ті, хто співав чи знімав. Наша пісня і наш народ не згине. Окупантам воздасться. Стократно.
все відбудуємо. Після перемоги буде національне Відродження. Природа відновиться, міста відбудуємо. Але людей не повернеш і це - головна трагедія війни
Чарівна пісня!А голос!!!!!Дякувати богові,що окрасив наше життя своєю присутністю.Гарний,гарний козак.,якось зараз нема таких співаків,якісь манерні,жіночні чи що,сережки носять,намиста,фарбуюця,спідниіі,жах.А хлопці,такі як,Мокренко,Женченко,Гнатюк,Гуляєв виходили з повагою до слухачів у костюмах,білі сорочки,краватки і співали так,що голова морочилась..Які красені!!!!!,,І женитись хочеця,і гуляти хочеця.....А ,,Білий сніг на...,,Які посмішки у наших співаків,які чисті обличча без оціх клятих бород...Мабуть більше ніколи таких артистів не з,явиться,то час такий був.А які слова в тих віршах,а яка красива мова без суржа та матюків.Найкращий час української співочої Еліти!Слава наши великим акторам і співакамШануєм пам'ять і рівняємось на них.Слава Олександру Білашу за чудову музику,пам'ятаймо,бо без пам'яті ми ніхто.❤❤❤❤
Анатолій Мокренко. Село це є фундамент України. Це ОСНОВА ОСНОВНІ. ВОНА ЦЕМЕНТУЄ НАШЕ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. ДЯКУЮ ЗА ПРАЦЮ. МИСТЕЦТВО ВІЧНЕ.
Який талановитий і красень чоловічою вродою.Сумую.СЛАВА АНАТОЛІЮ,Вічна пам,ять.❤😢😅
Дякую за можливість доторкнутись до душі покоління, що майже відійшло в вічність , скромного , знаючого ціну природі дружбі родині.
Пісні нашої святої України у виконанні таких Великих співаків-низький уклін тобі пане Анатолій і вічна пам’ять.
Дякую Всесвіту за такого співака!
такі ПІСНІ зберігаються в душах Українців Вічно
Дякуємо!!!
Мені пощасливилося особисто чути прекрасний голос мого земляка Анатолія Юрійовича Мокренка із смт Терни Недригайлівського району Сумської області. Мало хто знає, але він започаткував з 2002 року в нашому рідному селищі Терни конкурс хорових колективів для дітей "Співаймо разом!", участь в якому брали спочатку школи Недригайлівського району, а потім і всієї Сумської області. Інколи учасників було аж до тисячі школярів. Кожного року він особисто приїзжав, виконував акапельно твір "Чом, чом, земле моя?", брав участь в оцінюванні конкурсантів та нагородженні, і так було аж до 2016 року... Будучи дитиною з 2004 по 2010 роки я теж приймала участь в цьому конкурсі. Через масштаб конкурсу йому навіть пропонували перенести конкурс до міста Суми, але він відмовився, бо хотів довести, що можна робити хороші речі й у селі. Тому весь Недригайлівський район йому дуже вдячний за це!!! В нашому селищі до цього часу всі жителі знають і пам'ятають Анатолія Мокренка, а на його честь кожного року продовжують проводити конкурс хорових колективів, який він започаткував. Велика вдячність тобі МАЕСТРО!!! Спочивай з миром! А пам'ять про тебе буде жити вічно!!!♥♥♥
24\3\2020 помер наш ПОЧЕСНИЙ ДРУГ УПА знаменитий співак АНАТОЛІЙ МОКРЕНКО народжений в селі ТЕРНИ в 1933 році у ДЕНЬ СОБОРНОСТІ Украіни 22 січня в багатодітній побожній козацькій родині ....щирі співчуття ....СВІТЛА ПАМЯТЬ й ВІЧНА СЛАВА !
Який біль!.. Яка втрата... Останній з могикан, можна сказати, Високої культури нашої...
@@ПавлоДінець
Светлая память такому великому человеку
Не бачив цієї новини, гадав, що ще живе. Дуже шкода. Хай навіки залишається в серцях та пам"яті всіх українців.
Навіки Слава!
Я з таким задоволенням слухаю пісні наших Славетних Співаків!
не повірете: я також! ))
Коасива пісня виконня прекрасне юність пролетіла і на серце тепло і боляче все було і пролітіло як секунда а літо прийде з білими вишнями щастя добра люба Україно❤❤❤❤❤❤❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻
Анатолій Мокренко мій земляк.Дуже люблю всі його пісні.Знаю його село Терни,яке він дуже любив.Мабуть добре,що не дожив до цієї страшної війни.Що вони роблять з нашою рідною Сумщиною...
НІЧОГО НА СВІТІ НЕМА НАЙКРАСИВІШОГО . БОЖЕСТВЕННО ЧАРІВНОГО . ДО ГЛИБИНИ ДУШІ ЗВОРУШЛИВО , ДО СЛІЗ .ВЕЛИКЕ СПАСИБІ .
ЗИЧУ НЕВТОМНОЇ ПРАЦІ ТА УСПІХІВ У ТВОРЧОСТІ.
Дякую за те,що був в нашому житті,його голос так торкався душі....наш славетний земляк.вічна пам,ять.співатиме Анатолій в раю
Так зворушливо..
Анатолій Мокренко - великий співак.
Життєва тяга до своєї землі!!!!
Мы с мужем учились на горном факультете КПИ, Киевского политехнического института, специальноасть-геология и разведка, но мы были на первом курсе, а Толя уже на третьем. Жили мы все в одном общежитии на улице Полевая. Помню, Толя часто распевался у себя на этаже, голос уже тогда был чарующий. В КПИ была замечательная хоровая капелла, руководитель которой Лидия Александровна Падалко стала засалуженой артисткой Украины за создание такого коллектива. Мой муж , как и Толя, был родом из украинского села, очень любил украинские песни и пел в нашей капелле. А на заключительном весеннем концерте победителей в городской олимпиаде мы принимали участие вместе с Мокренко. Эти концерты проходили в Киевском Оперном Театре или в Октябрьском дворце. В КПИ был и хороший танцевальный коллектив, я там танцевала. Сейчас слушаю Толю и вспоминаю молодые счастливые годы. И тот прекрасный Киев. который сейчас бомбит Россия. Ни Толя ,ни мой муж не увидели того кошмара, тех зверств, которые учинила Россия с их родиной-Украиной. Мой муж похоронен в укр. селе, которое лежит на границе боевых действий, но сейчас занято русскими оккупантами. Я- этническая русская, мне 88 лет. Слава Украине и ее смелым защитникам своей родины. Татьяна Задорожная.
дякую Вам, пані Тетяно, за те, що Ви написали. Насправді такі тексти дуже важливі, вони дозволяють згадати хороших людей і те добро, яке вони робили. А Україна землю поверне, але загиблих людей вже не повернути. Я думаю що поділ по етносу не зовсім правильний. Просто є хороші люди, а є погані.
@@ViktorOstafeychuk Дякую Вам, пан Виктор.за ваше спiвчуття, бо це для мене дуже важливо. На жаль, майже уся родина мого чоловика зараз для мене не iснуе, бо вони на сторонi агрессора. Я не розумiю, як це сталося, це для мене великий жах. Тому для мене так важливо почути слова пiдтримки.
@@Sever-1961 вони засліплені російською пропагандою. Але це їх не виправдовує. Пропаганда не діє на людей, в яких є стійкий моральний стрижень
Дуже гарне виконання і пісня чудова
Як чудово!!!!! Прийняло наскрізь, прямо в серце!!!!!
Пісня для тих хто розуміє про що він співає і що це значить для нього...
Але чому ,, України'' проспівав ,,країни'' ? Бо країна поняття більш широке , перестрахування ризиків попасти під маланчуківський прес ?
@@deraltesoldat5648 Він співає в даному випадку про Батьківщину а не конкретно про Україну
@@БорисКолінько-р1н Ага, ,, в даному випадку'' про ,, країну'', а це не одне і те.
@@deraltesoldat5648 абсолютно згоден! Якби проспівав "України" замість "країни" - пісню б не пропустили....
Три певца,которых люблю это Гнатюк, Кондратюк Мокренко
Чудова пiсня i вiдео!!! Дякую!!!!
Шикарный голос, шикарная песня🎶🎤🎵 спасибо 🌼✌🌥🌥🍓🍓🌹
Гарна пісня
❤️❤️❤️👍👍👍❤️❤️❤️
Первый раз слышу!Трогает до слез!Мелодия интересная!
Дякуюю.
Неперевершено.
.любая песня в исполнении мозговой
Не наслухаюсь
До чего великий человек!
Очень красивая песня, а слов в интернете не нашла И стихов Романа Юзвы только несколько. Жаль.
После этого исполнения мокренко для меня на первом месте.
"Отцева й материна молитва зо дна моря верне". (М. Номис).
Для шпигунів
Вибачте, але слова - Романа Йосиповича Юзви, мого батька, В. тут ні до чого. Виправте, будь ласка.
+Andrew Yuzva Вибачте, пане Андрію, виправив.
Роман Юзва (7.11.1934 р., с. Гречана Старосинявського р-ну Хмельницької обл. - 14.11.2003р., м. Івано-Франківськ) - український поет, журналіст, гірничий шахтобудівник. Член Національної Спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. З раннього дитинства жив без батька, якого в 1938 р. розстріляли в катівні НКВС. Зазнала переслідувань і мама, яку спочатку виселили за межі області, ув'язнили терміном на 1 рік.
Починаючи з 1960-х, живе в Івано-Франківську і активно виступає зі своїми поетичними творами, публіцистичними статтями, працює в періодичних виданнях Івано-Франківщини.
Збірки: "Береза під вікном" (1972), "З глибин землі" (1977), "Вишийте веселку" (1981), "Надія" (1985), "Біль" (1992), "Поклик землі" (1994), "Світло любові" (2000), "Віче правди" (2002), посмертно видані збірки ""На перехрестях долі" (2004), "Чарівна тилинка" (2006), "Я належу Україні" (2010) за активного сприяння вдови Ольги Петрівни Юзви і, нарешті нотна бірка пісень на сл. Романа Юзви "Світи, моя любове, Україно" (2011).
Дякую щиро !!! Наснаги !
❤Тут, як університет життя, скільки для мене особисто. Ось Роман Узва. Гарно дякую. З якими людьми ми жили, їх нема. Шана їм народна.
!!!!
Пішли корифеї.Не ті нині співаки.
Мабуть Мокренко побоявся в тексті слова ,, Україна'' і проспівав ,, країна'', аби не ,,пришили '' націоналізм.
У нас вже спрацьовує здогадка
А зйомки частково в Криму... як уявлю, як зараз, в 2024 році, це звучить на тлі відеоряду із зруйнованими росіянами селами та спаплюженою технікою, палаючими полями, коли там збирають врожай... і як цього взагалі не могли уявити ті, хто співав чи знімав. Наша пісня і наш народ не згине. Окупантам воздасться. Стократно.
все відбудуємо. Після перемоги буде національне Відродження. Природа відновиться, міста відбудуємо. Але людей не повернеш і це - головна трагедія війни
У мене фамилие Мокренко