Чому важливо не забувати про маму?
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 20 ต.ค. 2024
- Чому важливо не забувати про маму?
Мама, мамуся, матінка. Це єдина людина, яка буде любити тебе, навіть тоді, коли ми будемо її розчаровувати. Вона є нашими крилами, бо її молитви до Бога скеровані тільки нам на добро. Вона думає про нас увесь час. Інколи за своїми проблемами ми забуваємо, що мамуся чекає нашого дзвінка, підтримки і просто уваги. Не забувайте про це НІКОЛИ!!!
#мотиваціяукраїнською #притча #життєвіісторії #притчіукраїнською #історії
Я дуже люблю свою маму, дякую вам. Скільки душі ви вклали, щоб донести такі прості істини. Нехай наших мамусь береже Бог!!!❤
Вдалося достукатися - 100%.
Плачу!
Як сердешно!!!❤❤❤
Любіть матерів,поки вони живі,приділяють їм більше уваги. Все може почекати,а серце може невитримати довгої розлуки.❤ люблю матусю тебе .
Дякую за коментар! На 💯% згодна!
Дуже дякую вам за прекрасне оповідання! Дай Бог вам здоров'я!
Дякую за ваші щирі слова❤
Дякую Оксаночко!!! Яка зворушлива розповідь😢. Моя мама в Україні, а я за кордоном… я як мала дитина-сумую, плачу, хочу до мами❤️🙏
Оксаночко, мені дуже шкода, що війна розділила близьких людей!!! До болю жаль нас усіх... Наші мами - це наші крила! Я дуже люблю свою мамусю, тому розумію, як вам без неї погано! Всього вам найкращого і скоріше зустрітися з вашею мамусею! То вже будуть сльози радості і щастя! ❤❤🤗
Большое спасибо! Ваш прекрасный голос слушала бы и слушала!
Дякую Вам! Хочеться, щоб це відео переглянуло якомога більше людей, щоб стосунки між рідними були міцними, а люди один до одного ставилися з ніжністю, добротою і співчуттям.❤
Як сильно!
Як душевно!❤
Просто до сліз!
Дякую вам!
Дуже потрібна тема, і дуже гарно ви її розкрили!
Хай наші матусі живуть довго-довго!❤
Щиро дякую за ваш коментар! Так хочеться, щоб люди цінували свої рідних!
Ох, какой приятный голос, так успокаивающе❤
Сердечно дякую за похвалу❤
Имеем не ценим - потерявши плачем. 😢
Погоджуюся з Вами! Як же хочеться, щоб усі жили в гармонії і були щасливі! Дякую за Вашу думку!🌺☘🌺
Это точно!
Почему человек так устроен, что вечно хочет чего-то иного, вместо того, что б ценить своё?
Вопрос, конечно, риторический 😢