Хлопаки, ми з дружиною неймовірно тішимося переслуховуючи ваші передачі. Дякуємо за те, що ви такі розумні. За Стасіневичем слідкую вже декілька років, Чиркова відкрили завдяки Запаху Слова і дякуємо. Ви неймовірні! Ми вже не дуже зможемо прочитати багатьох з авторів які обговорюються у ваших розмовах (бо вже, на жаль, за 70) ,але дуже дякуємо. Тримаймося і все буде Україна!
Чудовий випуск! Дякую! Дуже чекала ще згадку про Марію Конопніцьку, маю до неї особливе ставлення ще з дитинства. Тим паче, вона теж тісно повʼязана зі Львовом.
Дякую за черговий чудовий випуск! Я купила примірник «Веди свій плуг понад кістками мертвих» на Книжковому Арсеналі, коли Ольга Токарчук приїздила на нього. Вона мені тоді його підписала, а за рік, чи два отримала Нобелівську премію) так я випадково розжилася на книгу з автографом нобеліантки 😀 Сама книга, до речі, дуже сподобалася) Ще хочеться зауважити, що близькість польської до української сильно переоцінена) я прочитала півтори книги польською і це було дуже непросто) тому хай живуть переклади 🙃 PS: до будинку Богдана-Ігоря у Львові я теж ходила 😀
Дякую за цікаве відео. Станіслав Лем народився і 24 роки прожив у Львові, на сьогоднішній вулиці Богдана Лепкого, за Польщі вона називалась Браєровська. Розумів українську мову. Тільки вчитайтесь, як він описав цукерню Залевського (на сьогоднішньому проспекті Шевченка): "Вочевидь, я мав гарний смак, бо відтоді, щиро кажучи, ніде не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таким розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена в металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювали декорації, що були тлом для неймовірних скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь видатні натуралісти, а то й рубенси цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто перед Різдвом і Великоднем, коли за шибами поставали дивовижі, застиглі у мигдалевій масі та шоколаді. Цукрові Миколаї мчали на санях, із їхніх лантухів линули лавини смаколиків. На глазурованих полумисках красувалися шинки та заливні рибини, теж марципанові та з кремовою начинкою. Причім оця моя інформація не мала суто теоретичного характеру. Навіть скибки цитрини, що просвічували крізь желе, були витвором цукерничого різьбярства. Пам’ятаю стада рожевих свинок з шоколадними оченятами, найрізноманітніші фрукти, гриби, вудженину, рослини, якісь печери та скелі. Складалося враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі та шоколаді увесь Космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зорі - лискучою глазур’ю" (Джерело: сайт Фотографії старого Львова, стаття "LEMberg, або Львівські місця Лема"). Клас, правда?)) Також, з розповідей Лема дізнаємось, що міжвоєнний Львів їв шоколад Milka, Suchard, пив бульйон "Maggi", продавав яблука, апельсини і банани з наклейками "Fyffes", а в кінотеатрах крутив американських Кінг-Конга, Франкенштейна, "Мумію". Один лікар, який жив у міжвоєнному Львові, розповідав, що львівські діти бігали прогулювати уроки в кінозал на вул. Францішканській (сьогодні Бобанича, попередня назва Короленка) на мультфільми "Дональд Дак" і "Міккі Маус". Притому, що самого персонажа Дональда Дака придумали в 1934 році. Біля площі Міцкевича світився неоновий напис "Philips". Було б цікаво дізнатись, чи пив міжвоєнний Львів Кока-колу, оскільки в сусідній Німеччині на той час вона вже була популярною, кажуть, ніби сам Гітлер її полюбляв. Джерел щодо Кока-коли у тогочасному Львові я не знайшов, а штучний інтелект мені відповів, що хоч на загальний ринок вона навряд чи заходила, але десь можливо в приватних рестораціях її можна було купити, поруч з вишуканими сортами вина. Тож, Львів розвивався в цілком західних трендах, поки м*скалі не прийшли, не знищили це все, і не насадили своє.
а ще Лема під час погромів примусово погнали витягувати закатованих НКВС в'язнів з тюрми на Лонцького і він дивом вижив, переховуючись від німців і української поліції під фальшивими документами, потім виїхав до Польщі і жодного разу за своє життя так не повернувся до Львова хоч на день, хоча в СССР їздив часто і його там любили. щасливе дитинство Лема, описане у "Високому замку" лише підкреслює масштаб жаху і травми, яку він зазнав потім у Львові, де втратив майже всіх родичів окрім батьків.
@@MariaBalysheva про цей період якраз нема, як і про юність загалом. є лише "Високий замок", дуже обережно змальована картина ідилічного дитинства, де ні слова про погроми, убитих родичів і виживання самого Лема. він уникав цієї теми все життя і після 45-го року не побував у Львові жодного разу, хоча в ссср їздив не раз. Львів - це травма для Лема і згадувати його львівськість якось навіть не дуже коректно за таких обставин.
Щиро дякую за цю тему - зараз вивчаю польську, тому було надзвичайно цікаво прослухати про польську літературу, а читати її дійсно можна спробувати без перекладу, намагатися зрозуміти, провести аналогії з українською мовою - звісно щось треба консультуватися зі словником. Молодці, що урізноманітнюєте теми випусків - найкращий літературний подкаст. Відгук від палкої шанувальниці)))
Вітаю, дякую за випуск! За освітою полоністка, але пристрастної любові до польської літератури не маю. Звісно, Сапковський це ванлав, причому не лише цикл про Відьмака, але й інші його фентезійні опуси. Дуже влучна коротка проза, рекомендую. Може зацікавити також і Гуситська трилогія. Мені не зайшла, але якщо подобається історичне фентезі,то можна пробувати читати. Ви забули про Януша-Леона Вишневського. Він відомий через роман "Самотність в мережі" (гідний уваги), крім того в нього багато не менш щемливих та глибоких оповідань, повістей. Дуже цікаво дивитися на кохання очима чоловіка-оповідача. Рекомендую знову ж таки його коротку прозу, збірки.
в далекому 2019 мені подарували книгу польского автора Павела Хілле "Повісті холодного моря", це була перша укрмовна книжка після шкільної в моїй збірці. Відтоді почав наздоганяти втраченне!
Фантастика пройшла повз мене. Колись давно читала Солярис Лема. Казки роботів - але то не моя історія. А от Шульц це щось дуже незвичне, колись кинула читати, але планую повернутись. Ну і Токарчук, на щастя багато є перекладів, я пішла суто по рокам написання, прочитала вже 3 книги - і мені дуже сподобалось. Планую читати її далі.
Здрастуйте, перш за все, спасибі за неймовірно цікавий випуск ! Почула прізвище Володимира Арієв ? Не Аренєв часом ? Було б цікаво колись послухати ваш випуск про українських фантастів також 😊
Пораджу також трохи книжок. Півтора року жила в Польщі, трохи подружилась з людьми там, і почала розпитувати, що б такого прочитати, щоб зрозуміти Польщу і поляків. Ось, що мені порадили, окрім вже згаданих Євгеном і Сергієм: 1. "Кар'єра Нікодима Дизми". Цю вже прочитала, історія про авантюриста в міжвоєнній Польщі. Захоплюючий сюжет, цікавий протагоніст, неочікувана кінцівка. Також радили інші книги цього автора, типу "Знахаря" чи "Щоденника пані Ганки" 2. "Лялька" Пруса. Це класична класика, вчать в школі і пишуть по ній польське ЗНО. Мені дуже сподобалось, багатошаровий роман майстерно написаний, стає зрозумілим конфлікт між аристократією і новими бізнесменами. 3. Репортажистика, яку видає Wydawnyctwo Czarne. Вони також видавали наших авторів, наприклад, Михеда. 4. "Traktat o łuskaniu fasoli" Myśliwskiego, вже не пам'ятаю, чому радили, але бачу, що отримала багато літературних нагород свого часу 5. "Piaskowa góra" Joanny Bator про воєнну Польщу і подальші часи ПРЛ 6. "Poruszona mapa" Przemysława Czaplińskiego; це дослідження про сучасних (останні 30 років) польських письменників і питання Захід-Схід, мені казали, що для польської літератури це постійне питання, куди вона більше тяжіє і де її місце на мапі. Також з фантастика сподобались: 1. Радек Рад "Легенда про зміїне серце", у нас видавав Жупанський 2. "Czterdzieści i cztery" Кшиштофа Піскорського, альтернативна історія про польські повстання за часів стімпанка і гігантських комах
Я б згадала ще польских письменників: класик Тадеуш Доленга-Мостович, документалісти Войцех Тохман та Катаржина Кобилярчик, прозаїк Павел Хілле, автори детективів Марек Краєвський та Зиґмунт Мілошевський, авторка книг про жінок Катажина Ґрохоля (в чудових перекладах Андрія Бондара).
З 2021 року живу в Польщі.Польські автори яких раджу:Марек Краєвський (укр.перекладено 2 книги) це детективи довоєнні основні події відбуваються між Бреслау(Вроцлав)-Львів.Вітольд Шабловський класні репортажі переклади є в ВСЛ.Мала приємність особистого спілкування,була на зустрічі з цими авторами,дуже глибокі люди з проукраїнською позицією.Катажина Грохоля- легкі тексти ,щоб відпочити.Ольга Токарчук дуже легко читати її книги польською текст мелодично написаний і має глибокі підтексти. Доречі в кінці листопада, цього року,вийшло продовження Відьмака ❤
Мені дуже зайшло "Кухня террору" і "Як нагодувати диктатора" Шабловського. Хоча й не любителька жанру репортаж. Дуже цікавий підхід до політики через кухню
Зробіть будь ласка випуск про Угорську літературу. Дуже цікаво що у них там відбувається. У нас вже роками про них самий негатив лунає, а про культуру майже нічого.
А мені дуже зайшла колись Катажина Грохоля з її "Ніколи в житті" в українському перекладі, таке собі жіноче чтиво, але з гумором, знайшла всі 3 частини і прочитала на одному диханні. Довго її не перевидавали. А тоді у ВСЛ вийшла її "Г'юстоне, у нас проблема" - одне задоволення
класну тему зачепили … закину просто один факт : Львів саме за польського правління переживав найгірші часи своєї історії в усіх сферах, проте слід би відмітити, що українська громада за польського правління була витіснена за межі міста, без права брати участь в голосуванні, у вирішенні міських питань, відвідувати українські школи в межах міста (чисельність яких ітак скоротили до кількох) мати бізнес в рамках міста, торгувати і купувати. І повна заборона української за весь період польського правління Львовом
21:00 сподіваюсь наші письменники так не думають, бо привіт США - вийшов якийсь дивергент (або може хтось ще раніше), і поїхали клєпати цих фантастичних книжок для підлітків - там ними хоч греблю гати. Якщо для сучасних дітей є Гаррі Поттер, то для мене була Нарнія. Вобщем, наявність чогось не має спиняти зробити щось аналогічне - головне прописати гарно той альтернативний фантастичний світ і поїхали.
А буде випуск про чеську літературу?🤩 там Гашек☺️ а ще цікаво було б послухати про вплив колоніалізму також на чеську літературу🤔 я, наприклад, лише нещодавно дізналася, що Кафка чеський письменник, а я була впевнена, що німецький, бо писав німецькою (під впливом австро-угорської імперії) Такий момент, що чехи, я впевнена, не віддадуть Кафку німцям чи австрійцям через мову🤔
Крига це все ж не просто альтернативна історія, це мисленнєвий експеримент, який будується на певних ідеях про логіку, про природу істинного ітд. З того, що я знаю, це загалом стиль Дукая: він проводить в книжках мисленнєві експерименти, створюючи світи, де працює альтернативна логіка, альтернативні засади функціонування світу. Це більше філософія, ніж фантастика. Крига чудова, дуже рекомендую, але вона місцями складна для сприйняття
Гарна тема, але хотілося б змістовнішого і цікавішого контенту, бо вийшло сирувато і безладно. Той випадок, коли з коментів до відео дізнаєшся набагато більше цікавого, ніж з самого відео. Хлопці, трошки готуйте матеріал завчасно, фокусуйтесь на ключових моментах, структурованіше формуйте матеріал. Бо ті, хто далекий від теми, нічого для себе не зрозуміють, а хто близький, нічого нового не знайдуть. А все ж дякую, треба більше таких передач.
Пйотр Ібрагім Кальвас. Крутий автор, так, знову документалістика чи то пак репортажистика. У нас видавали його книжку Єгипет: харам, халяль. А ще ж Іоанна Хмелевська - мати іронічного детективу) на жаль, не зустрічала перекладів її романів українською
Почала відкривати для себе польську фантастику: дуже сподобався Радек Рак "Зміїне серце", Дукай "Старість Аксолотля" і навіть зайшли підліткові Анни Кантьох. По не-фантастиці читала Токарчук "Вели свій плуг.. " - вже з півроку не можу з голови викинути, то таки мабуть перечитаю Токарчук ще що знайду (ну чому Темпора не перевидає її книги?? 😢).
Я дитина, яка виросла на Труртлі і Кляпавції. І моя улюблена тваринка - всеядний всюдиїд. Але яка ж, бляха різниця між українським і російськими перекладами! Це як з Альфом
Шульц сильно вплинув на раннього Винничука. В останнього є збірка химерних оповідань "Вікна застиглого часу" про Івано-Франківськ, там оцей Шульцівський вайб Цинамонових крамниць дуже сильно відчувається.
Випуск клас, але не прикрльно коли ккожну фразу Євгена перебиває Сергій . Виходить в Сергія купа слів чкі він хоче сказати , і Сергій не вміщається в його розповіді і бажання ділитись своїми думками 😢
Хоч ми усі і дорослі, але хочу згадати підліткову та дитячу літературу. Польська мені зайшла (з дітьми) краще ніж українські автори. А ще в дитинстві був Ярослав Івашкевич (нажаль не тою мовою), але дуже запам'ятався.
Чирков шось заганяє: нічо не читав (крім «Відьмака» та Шульця), але ці поляки-скотиняки 🤣 З важливого (і забутого у випуску) - Єжи Ґедройць. З сучасного (з доступним перекладом українською) раджу: - Радек Рак «Зміїне серце» (фантастика; нагорода Nike 2020); - Земовит Щерек «Прийде Мордор і нас зʼїсть» та «Татуювання з тризубом» (репортажі, з дуже класним гумором та дуже в темі; Щерек говорить українською, розуміє українські контексти та давно підтримує Україну); - Лукаш Орбітовський «Голова змія» (фантастика; Лукаш - дружбан Твардоха); - Маріуш Щиґел «Ґотленд» (репортажі, вибачте, що знову, але Маріуш цікаво пише про Чехію, веде ефіри та дуже активний в культурних та медійних колах сучасної Польщі, «лівацької»:))
Наче цікаво вас слухати, але те, що ви весь час перебиваєте одне одного виглядає не професійно, договоріться між собою або проявіть інтерес вислухати до кінця
А щось скажете про українських фантастів Олді? Вони дуже гарні. Є фентезі, є космічна опера, є сучасна проза. Щоб наших читали потрібно про ніх казати.
Відьмак вельми слабка книга. Найгріші її риси - 1. Сапковський поганий у побудові композиції. По суті це хаотично складені випадкові епізоди, або погано узгоджені ланки історії. По Відьмаку добре видно, що автор не прописував загальний план істоірї, коли починав серію і в процесі теж цим особливо не займався. 2. Слабкі персонажі. Цирі промальовано топорно але міцно. Йєн більш-менш. Але решта... Геральт це людина, що хитається від небагатослівності суворого мужика до рожевих шмарклів і ніяк не розвиваєтсья. Решта героїв ще більш пласкі. При чому там є ціла група картонних персонажів, яких автор одразу ж вирізає, щойно вони перестають бути потрібні як компанія гг. А сам Геральт навіть вухом не веде коли це стається, хоча кілька книг з ними подорожував (там також є тупі жарти після їх смерті, що нівелює драматизм подій). Літературно все це виглядає ну дуже погано. Позитивні риси там теж є, але негативних значно більше. Досі не знаю чому цією книгою так захоплюються. Загалом її рівень - середній або трохи вище середнього. Думаю, якби не гра, котра виправила або згладила багато огріхів книги, Відьмак не став би світовим феноменом.
Хлопаки, ми з дружиною неймовірно тішимося переслуховуючи ваші передачі. Дякуємо за те, що ви такі розумні. За Стасіневичем слідкую вже декілька років, Чиркова відкрили завдяки Запаху Слова і дякуємо. Ви неймовірні! Ми вже не дуже зможемо прочитати багатьох з авторів які обговорюються у ваших розмовах (бо вже, на жаль, за 70) ,але дуже дякуємо. Тримаймося і все буде Україна!
Чудовий випуск! Дякую!
Дуже чекала ще згадку про Марію Конопніцьку, маю до неї особливе ставлення ще з дитинства. Тим паче, вона теж тісно повʼязана зі Львовом.
Чудовий подкаст. Дякую за цікаву тему. Не зупиняйтеся😊
Раді, що вам сподобалось! Дякуємо за підтримку 🧡
Дякую за черговий чудовий випуск!
Я купила примірник «Веди свій плуг понад кістками мертвих» на Книжковому Арсеналі, коли Ольга Токарчук приїздила на нього. Вона мені тоді його підписала, а за рік, чи два отримала Нобелівську премію) так я випадково розжилася на книгу з автографом нобеліантки 😀
Сама книга, до речі, дуже сподобалася)
Ще хочеться зауважити, що близькість польської до української сильно переоцінена) я прочитала півтори книги польською і це було дуже непросто) тому хай живуть переклади 🙃
PS: до будинку Богдана-Ігоря у Львові я теж ходила 😀
Про Станіслава Лема хотілося б окремого випуску 🙄
Щиро дякую,з мене вподобайка і комент.
Раді, що вам сподобалось! Дякуємо за підтримку!
Блискуче! Мала задоволення вас слухати! Дякуююю
Раді, що вам сподобалось! Дякуємо за підтримку!
Дякую за цікаве відео. Станіслав Лем народився і 24 роки прожив у Львові, на сьогоднішній вулиці Богдана Лепкого, за Польщі вона називалась Браєровська. Розумів українську мову. Тільки вчитайтесь, як він описав цукерню Залевського (на сьогоднішньому проспекті Шевченка): "Вочевидь, я мав гарний смак, бо відтоді, щиро кажучи, ніде не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таким розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена в металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювали декорації, що були тлом для неймовірних скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь видатні натуралісти, а то й рубенси цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто перед Різдвом і Великоднем, коли за шибами поставали дивовижі, застиглі у мигдалевій масі та шоколаді. Цукрові Миколаї мчали на санях, із їхніх лантухів линули лавини смаколиків. На глазурованих полумисках красувалися шинки та заливні рибини, теж марципанові та з кремовою начинкою. Причім оця моя інформація не мала суто теоретичного характеру. Навіть скибки цитрини, що просвічували крізь желе, були витвором цукерничого різьбярства. Пам’ятаю стада рожевих свинок з шоколадними оченятами, найрізноманітніші фрукти, гриби, вудженину, рослини, якісь печери та скелі. Складалося враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі та шоколаді увесь Космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зорі - лискучою глазур’ю" (Джерело: сайт Фотографії старого Львова, стаття "LEMberg, або Львівські місця Лема"). Клас, правда?))
Також, з розповідей Лема дізнаємось, що міжвоєнний Львів їв шоколад Milka, Suchard, пив бульйон "Maggi", продавав яблука, апельсини і банани з наклейками "Fyffes", а в кінотеатрах крутив американських Кінг-Конга, Франкенштейна, "Мумію". Один лікар, який жив у міжвоєнному Львові, розповідав, що львівські діти бігали прогулювати уроки в кінозал на вул. Францішканській (сьогодні Бобанича, попередня назва Короленка) на мультфільми "Дональд Дак" і "Міккі Маус". Притому, що самого персонажа Дональда Дака придумали в 1934 році. Біля площі Міцкевича світився неоновий напис "Philips". Було б цікаво дізнатись, чи пив міжвоєнний Львів Кока-колу, оскільки в сусідній Німеччині на той час вона вже була популярною, кажуть, ніби сам Гітлер її полюбляв. Джерел щодо Кока-коли у тогочасному Львові я не знайшов, а штучний інтелект мені відповів, що хоч на загальний ринок вона навряд чи заходила, але десь можливо в приватних рестораціях її можна було купити, поруч з вишуканими сортами вина.
Тож, Львів розвивався в цілком західних трендах, поки м*скалі не прийшли, не знищили це все, і не насадили своє.
а ще Лема під час погромів примусово погнали витягувати закатованих НКВС в'язнів з тюрми на Лонцького і він дивом вижив, переховуючись від німців і української поліції під фальшивими документами, потім виїхав до Польщі і жодного разу за своє життя так не повернувся до Львова хоч на день, хоча в СССР їздив часто і його там любили. щасливе дитинство Лема, описане у "Високому замку" лише підкреслює масштаб жаху і травми, яку він зазнав потім у Львові, де втратив майже всіх родичів окрім батьків.
Прочитала "Бігуни" Токарчук в оригіналі. Дуже сподобалась вишукана мова авторки. Наступною читатиму "Книги Якова"
Лем взагалі теж львів'янин. Дякую за відео, особливо за згадку про Шульца
Дякуємо Вам за підтримку!
тільки вживаючи такі означення, треба тримати у голові багато нюансів із його біографії. тому може навіть краще і не вживати.
@@Gevko_Volodymyr він народився і виріс у Львові і навіть є його твори про цей період. Я ж не кажу про його національність чи громадянство
@@MariaBalysheva про цей період якраз нема, як і про юність загалом. є лише "Високий замок", дуже обережно змальована картина ідилічного дитинства, де ні слова про погроми, убитих родичів і виживання самого Лема. він уникав цієї теми все життя і після 45-го року не побував у Львові жодного разу, хоча в ссср їздив не раз. Львів - це травма для Лема і згадувати його львівськість якось навіть не дуже коректно за таких обставин.
Лем був чудовим, особливо заворожував як він описував навколишній світ іншої планети. Ти як наче там. Тре буде перечитати
Дякую ,найкращий літературний подкаст❤,за цікаву тему!
Дякуємо вам за підтримку!
❤🎉 О,чудово! Люблю дуже Польщу,польську литературу,драматургию,театр,живопис,польськии плакат ...та смачнющу польську кухню!😅Дякую,дорогим нашим украинським знавцям польськои литератури за класнии етер!
"цей населений потворами регіон" - дуже влучно озвучено думку, що крутиться в мене на язику останні роки проживання в тому регіоні, дякую
Щиро дякую за цю тему - зараз вивчаю польську, тому було надзвичайно цікаво прослухати про польську літературу, а читати її дійсно можна спробувати без перекладу, намагатися зрозуміти, провести аналогії з українською мовою - звісно щось треба консультуватися зі словником. Молодці, що урізноманітнюєте теми випусків - найкращий літературний подкаст. Відгук від палкої шанувальниці)))
Раді це чути! Дякуємо вам за підтримку!
@@hromadske_zmist 😍🤩🥰😘💝💖💙💛❤🖤
Дякую, приємно дивитися і слухати таких розумних хлопаків
Мегацікавий випуск! Дуже люблю Токарчук ❤
Дякую, хлопці, як завше, просто не відірватися від вашої бесіди.
Дякуємо Збройним Силам України за кожен день нашого життя.
Дякуємо вам за підтримку! Слава Героям!
Я зараз читаю Відьмака, граю в Відьмака і тут відео про Відьмака. Це всесвіт підгадав, щоб всі зірки склались. Дуже дякую за відео❤
А ми з чоловіком начиталася "Відьмака" і кота назвали Сапковським😁
Ви неймовірні! Так приємно слухати настільки якісний продукт!
В тему поляків які наролились в Україні,було б цікаво побачити від вас випуск про Джозефа Конрада
подкаст вогонь! пане сергію, звідки светр? 🤩
Обожнюю, коли виходять нові епізоди кращого літературного подкасту 🥰
P.s. От би побачити колись випуск про Емілі Дікінсон 🥺
Насолода для вух і серця ваші відео. Чекаю відео про Філіпа Діка та його творчий доробок😍
Дякуємо вам за підтримку! Передамо хлопцям вашу ідею :)
Чудовий випуск. Після нього нарешті доєдналась до вашої спільноти, бо стало цікаво, які книжки цього разу порадить Євген :)
Чудовий випуск!
Дуже люблю Яцека Денеля і його химерні романи.
Вітаю, дякую за випуск! За освітою полоністка, але пристрастної любові до польської літератури не маю. Звісно, Сапковський це ванлав, причому не лише цикл про Відьмака, але й інші його фентезійні опуси. Дуже влучна коротка проза, рекомендую. Може зацікавити також і Гуситська трилогія. Мені не зайшла, але якщо подобається історичне фентезі,то можна пробувати читати. Ви забули про Януша-Леона Вишневського. Він відомий через роман "Самотність в мережі" (гідний уваги), крім того в нього багато не менш щемливих та глибоких оповідань, повістей. Дуже цікаво дивитися на кохання очима чоловіка-оповідача. Рекомендую знову ж таки його коротку прозу, збірки.
Мицкевич,Ружевич,Мрожек,Шимборська,Милош,Корчак,Лем...це мене з юности захоплювало, переповнювало,бентежило...люблю назавжди!❤🎉
Дякую, ви, як завжди, дуже вчасно ❤
Дякуємо Вам за підтримку!)
в далекому 2019 мені подарували книгу польского автора Павела Хілле "Повісті холодного моря", це була перша укрмовна книжка після шкільної в моїй збірці. Відтоді почав наздоганяти втраченне!
Фантастика пройшла повз мене. Колись давно читала Солярис Лема. Казки роботів - але то не моя історія. А от Шульц це щось дуже незвичне, колись кинула читати, але планую повернутись. Ну і Токарчук, на щастя багато є перекладів, я пішла суто по рокам написання, прочитала вже 3 книги - і мені дуже сподобалось. Планую читати її далі.
Дуже гарний випуск , на жаль 2й том саду пропустив і не знайти вже .
Здрастуйте, перш за все, спасибі за неймовірно цікавий випуск ! Почула прізвище Володимира Арієв ? Не Аренєв часом ?
Було б цікаво колись послухати ваш випуск про українських фантастів також 😊
Казали про Аренєва точно 😊
Дуже класний випуск але є постійне відчуття поспіху. Не влазить польська література в один випуск :))
вдячний за відео! Відразу вподобайка та й коментар. Слава ЗСУ!
Дякуємо вам за підтримку!
Ви чудові!
Дякую! Дуже цікаво, як завжди :)
Одне питання, як всьигати читати все що хочеться?))
Пораджу також трохи книжок. Півтора року жила в Польщі, трохи подружилась з людьми там, і почала розпитувати, що б такого прочитати, щоб зрозуміти Польщу і поляків. Ось, що мені порадили, окрім вже згаданих Євгеном і Сергієм:
1. "Кар'єра Нікодима Дизми". Цю вже прочитала, історія про авантюриста в міжвоєнній Польщі. Захоплюючий сюжет, цікавий протагоніст, неочікувана кінцівка. Також радили інші книги цього автора, типу "Знахаря" чи "Щоденника пані Ганки"
2. "Лялька" Пруса. Це класична класика, вчать в школі і пишуть по ній польське ЗНО. Мені дуже сподобалось, багатошаровий роман майстерно написаний, стає зрозумілим конфлікт між аристократією і новими бізнесменами.
3. Репортажистика, яку видає Wydawnyctwo Czarne. Вони також видавали наших авторів, наприклад, Михеда.
4. "Traktat o łuskaniu fasoli" Myśliwskiego, вже не пам'ятаю, чому радили, але бачу, що отримала багато літературних нагород свого часу
5. "Piaskowa góra" Joanny Bator про воєнну Польщу і подальші часи ПРЛ
6. "Poruszona mapa" Przemysława Czaplińskiego; це дослідження про сучасних (останні 30 років) польських письменників і питання Захід-Схід, мені казали, що для польської літератури це постійне питання, куди вона більше тяжіє і де її місце на мапі.
Також з фантастика сподобались:
1. Радек Рад "Легенда про зміїне серце", у нас видавав Жупанський
2. "Czterdzieści i cztery" Кшиштофа Піскорського, альтернативна історія про польські повстання за часів стімпанка і гігантських комах
Я б згадала ще польских письменників: класик Тадеуш Доленга-Мостович, документалісти Войцех Тохман та Катаржина Кобилярчик, прозаїк Павел Хілле, автори детективів Марек Краєвський та Зиґмунт Мілошевський, авторка книг про жінок Катажина Ґрохоля (в чудових перекладах Андрія Бондара).
Хочу випуск про білоруську літературу
@@choppa6943 А вона ще існує?
З 2021 року живу в Польщі.Польські автори яких раджу:Марек Краєвський (укр.перекладено 2 книги) це детективи довоєнні основні події відбуваються між Бреслау(Вроцлав)-Львів.Вітольд Шабловський класні репортажі переклади є в ВСЛ.Мала приємність особистого спілкування,була на зустрічі з цими авторами,дуже глибокі люди з проукраїнською позицією.Катажина Грохоля- легкі тексти ,щоб відпочити.Ольга Токарчук дуже легко читати її книги польською текст мелодично написаний і має глибокі підтексти.
Доречі в кінці листопада, цього року,вийшло продовження Відьмака ❤
Мені дуже зайшло "Кухня террору" і "Як нагодувати диктатора" Шабловського. Хоча й не любителька жанру репортаж. Дуже цікавий підхід до політики через кухню
І мені! Не могла відірватися :)
Зробіть будь ласка випуск про Угорську літературу. Дуже цікаво що у них там відбувається. У нас вже роками про них самий негатив лунає, а про культуру майже нічого.
Обожнюю
Яцек Денель, Вітольд Шабловський, Вишневський, Марек Краєвський - тих кого читала, кого згадала, кого перекладали
"Літопис Сірого ордену" Павла Дерев'янка, на мою думку, це наче відповідь "Відьмаку".
А мені дуже зайшла колись Катажина Грохоля з її "Ніколи в житті" в українському перекладі, таке собі жіноче чтиво, але з гумором, знайшла всі 3 частини і прочитала на одному диханні. Довго її не перевидавали. А тоді у ВСЛ вийшла її "Г'юстоне, у нас проблема" - одне задоволення
класну тему зачепили …
закину просто один факт : Львів саме за польського правління переживав найгірші часи своєї історії в усіх сферах, проте слід би відмітити, що українська громада за польського правління була витіснена за межі міста, без права брати участь в голосуванні, у вирішенні міських питань, відвідувати українські школи в межах міста (чисельність яких ітак скоротили до кількох)
мати бізнес в рамках міста, торгувати і купувати.
І повна заборона української за весь період польського правління Львовом
Дуже люблю п'єси Славомира Мрожека
В підлітковому віці дуже подобалась Барбара Космовська
Зємовій Щерек "Сімка" одна з найкращих книг, що я взагалі читала. Сумно, що у нас зовсім про неї не говорять(
Дуже крута книга. Не можу ніяк знайти ще книги автора в перекладі українською
@kostiantyntkachenko3145 Видавництво Богдан анонсувало "Уявне місто Львів" Зємовія Щерека. У 2024 вже навряд вийде, може наступного. Дуже чекаю❤️
Радек Рак, Твардох, Токарчук, Лем❤
Двічі довелось не відгадати Сапковського, щоб вийшов це випуск)
21:00 сподіваюсь наші письменники так не думають, бо привіт США - вийшов якийсь дивергент (або може хтось ще раніше), і поїхали клєпати цих фантастичних книжок для підлітків - там ними хоч греблю гати.
Якщо для сучасних дітей є Гаррі Поттер, то для мене була Нарнія. Вобщем, наявність чогось не має спиняти зробити щось аналогічне - головне прописати гарно той альтернативний фантастичний світ і поїхали.
Thanks
А буде випуск про чеську літературу?🤩 там Гашек☺️ а ще цікаво було б послухати про вплив колоніалізму також на чеську літературу🤔
я, наприклад, лише нещодавно дізналася, що Кафка чеський письменник, а я була впевнена, що німецький, бо писав німецькою (під впливом австро-угорської імперії)
Такий момент, що чехи, я впевнена, не віддадуть Кафку німцям чи австрійцям через мову🤔
Мені сподобалася книга Радека Рака «Легенда про зміїне серце», метафорична історія про повстання селян, химерно, цікаво)
Радек Рак дуже потужний автор! "Порожнє небо" теж круте!
Крига це все ж не просто альтернативна історія, це мисленнєвий експеримент, який будується на певних ідеях про логіку, про природу істинного ітд. З того, що я знаю, це загалом стиль Дукая: він проводить в книжках мисленнєві експерименти, створюючи світи, де працює альтернативна логіка, альтернативні засади функціонування світу. Це більше філософія, ніж фантастика. Крига чудова, дуже рекомендую, але вона місцями складна для сприйняття
Марцін Щигельський "Ковчег часу". Про Голокост і дитину в жорнах цього геноциду.
Прикро усвідомлювати, що згадка про бігос і журек викликає у мене більше захоплення, ніж література😅
Гарна тема, але хотілося б змістовнішого і цікавішого контенту, бо вийшло сирувато і безладно. Той випадок, коли з коментів до відео дізнаєшся набагато більше цікавого, ніж з самого відео. Хлопці, трошки готуйте матеріал завчасно, фокусуйтесь на ключових моментах, структурованіше формуйте матеріал. Бо ті, хто далекий від теми, нічого для себе не зрозуміють, а хто близький, нічого нового не знайдуть. А все ж дякую, треба більше таких передач.
Токарчук шось мені не зайшла, але треба спробувати ще раз почитати
Пйотр Ібрагім Кальвас. Крутий автор, так, знову документалістика чи то пак репортажистика. У нас видавали його книжку Єгипет: харам, халяль. А ще ж Іоанна Хмелевська - мати іронічного детективу) на жаль, не зустрічала перекладів її романів українською
Пані Хмелевська це топ! ) Дякую,що нагадали, вона крута)
Мені подобається як пише поляк Адам Пшехшта.
Почала відкривати для себе польську фантастику: дуже сподобався Радек Рак "Зміїне серце", Дукай "Старість Аксолотля" і навіть зайшли підліткові Анни Кантьох. По не-фантастиці читала Токарчук "Вели свій плуг.. " - вже з півроку не можу з голови викинути, то таки мабуть перечитаю Токарчук ще що знайду (ну чому Темпора не перевидає її книги?? 😢).
Навпаки, після новішої екранізації, Лем сказав, що екранізація Тарковського була норм
Я дитина, яка виросла на Труртлі і Кляпавції. І моя улюблена тваринка - всеядний всюдиїд.
Але яка ж, бляха різниця між українським і російськими перекладами! Це як з Альфом
Шульц сильно вплинув на раннього Винничука. В останнього є збірка химерних оповідань "Вікна застиглого часу" про Івано-Франківськ, там оцей Шульцівський вайб Цинамонових крамниць дуже сильно відчувається.
Люблю польську репортажистику, тому згадаю Войцеха Тохмана і Малгожату Реймер до згаданого вже Вітольда Шабловського
Підтримую, польська репортажистика - то ванлав. Ще раджу Маріуша Щигела
"Мадам" Антоні Лібера - усім рекомендую. Про вчительку французької у Польщі. Також можна згадати Мостовича і Віткевича
Дуже сподобалась книга Вітольда Шабловського Кухня террору, в оригіналі назва звучить як Росія зі сторони кухні.
Вишневський, Токарчук, Мрожек, а ще Ельза Ожешко і Марія Конопницька
Окрім Токарчук і Лема мені ще подобаються Славомір Мрожек і Вітольд Ґомбрович
Цікаво як пан Стасіневич оцінює творчість пана Кідрука?
Десь в одному із подкастів про сучасну українську літературу вже казав
@ щось одним словом було не памʼятаю що, що краще павлюка?
ніяк, думаю
@@LTLBRD щось про те що Кідрук "вперся в свою стелю". зрештою, добре що є і Кідрук, і Павлюк, і що про них знають і говрять.. таке він також казав
Випуск клас, але не прикрльно коли ккожну фразу Євгена перебиває Сергій . Виходить в Сергія купа слів чкі він хоче сказати , і Сергій не вміщається в його розповіді і бажання ділитись своїми думками 😢
А я наче дійсно поляків не читав
Єжи Пільх, Марек Краєвський, Славомір Мрожек
Я з польського читала, мабуть тільки Януша Вишневського
Хоч ми усі і дорослі, але хочу згадати підліткову та дитячу літературу. Польська мені зайшла (з дітьми) краще ніж українські автори. А ще в дитинстві був Ярослав Івашкевич (нажаль не тою мовою), але дуже запам'ятався.
Читали Анну Каньтох?
Не дуже зрозуміло: ви ж замі писали що Сергій мобілізувався, але не схоже що він служить
Чирков шось заганяє: нічо не читав (крім «Відьмака» та Шульця), але ці поляки-скотиняки 🤣
З важливого (і забутого у випуску) - Єжи Ґедройць.
З сучасного (з доступним перекладом українською) раджу:
- Радек Рак «Зміїне серце» (фантастика; нагорода Nike 2020);
- Земовит Щерек «Прийде Мордор і нас зʼїсть» та «Татуювання з тризубом» (репортажі, з дуже класним гумором та дуже в темі; Щерек говорить українською, розуміє українські контексти та давно підтримує Україну);
- Лукаш Орбітовський «Голова змія» (фантастика; Лукаш - дружбан Твардоха);
- Маріуш Щиґел «Ґотленд» (репортажі, вибачте, що знову, але Маріуш цікаво пише про Чехію, веде ефіри та дуже активний в культурних та медійних колах сучасної Польщі, «лівацької»:))
З Щигела ще раджу Неділя, що відбулась у середу
А у Щерека «Сімку»
Дядьки, ....а коли ми вже перемиємо кісточки діду Гемінгвею ????
+
як вам ідея вчити польську мову, щоб витіснити російський контент ?
і поміняти шило на мило
Наче цікаво вас слухати, але те, що ви весь час перебиваєте одне одного виглядає не професійно, договоріться між собою або проявіть інтерес вислухати до кінця
а буде обговорення Дяченок?
типу русня вони чи українці?
А щось скажете про українських фантастів Олді? Вони дуже гарні. Є фентезі, є космічна опера, є сучасна проза. Щоб наших читали потрібно про ніх казати.
конвіцького не згадали
З Клуні екранізація теж шлак.
Вулиця Городоцька, а не Городоцького!
Відьмак вельми слабка книга. Найгріші її риси - 1. Сапковський поганий у побудові композиції. По суті це хаотично складені випадкові епізоди, або погано узгоджені ланки історії. По Відьмаку добре видно, що автор не прописував загальний план істоірї, коли починав серію і в процесі теж цим особливо не займався. 2. Слабкі персонажі. Цирі промальовано топорно але міцно. Йєн більш-менш. Але решта... Геральт це людина, що хитається від небагатослівності суворого мужика до рожевих шмарклів і ніяк не розвиваєтсья. Решта героїв ще більш пласкі. При чому там є ціла група картонних персонажів, яких автор одразу ж вирізає, щойно вони перестають бути потрібні як компанія гг. А сам Геральт навіть вухом не веде коли це стається, хоча кілька книг з ними подорожував (там також є тупі жарти після їх смерті, що нівелює драматизм подій). Літературно все це виглядає ну дуже погано.
Позитивні риси там теж є, але негативних значно більше. Досі не знаю чому цією книгою так захоплюються. Загалом її рівень - середній або трохи вище середнього. Думаю, якби не гра, котра виправила або згладила багато огріхів книги, Відьмак не став би світовим феноменом.
Базіки. Багато зайвого. Не підпишусь!