Моя мати 1924 року народження,село Баня-Березів,Івано-Франківської обл.Вона співала цю пісню в юності,а це приблизно 39-40 рік. Там ще є такі слова-Як я умру із-за кохання,Як я в могилу спать ляжу,Тоді кохать мене не треба,Кохай,кохай поки живу!
Ой, д1вчата, розчулили!!! Здаеться, цей романс сп1вала моя бабуся... В нас люблять сп1вати, коли збираються. Оце буде сюрприз, коли я, дякуючи Вам, засп1ваю! Щиро дякую!!!)))))
Добре, що є хоч один свідок існування цієї пісні на українській мові. Це велика відповідальність, бо ніяких інших доказів немає. Я теж, разом з вашою бабусею і всіє Україною, співала цю пісню на початку пятидесятих років, після того, як вийшов перший запис цієї мелодії у виконанні Катерини Семенкіної і Антоніни Фролової і хору Всесоюзного Радіо під назвою "Вот кто-то с горочки спустился".
Вкрадено в українського народу!!! «В саду осіннім айстри білі» - український романс XIX сторіччя. Опублікований в 1961 у збірнику «Українські народні романси», автор невідомий, вважається українською народною піснею. Мелодію цієї пісні украв композитор Борис Терентьєв і в СРСР вона стала відомою під назвою «Вот кто-то с горочки спустился…».
после 4-го куплета ещё есть слова: Батькi менi перебiвалi, Щоб не гуляла я с тобой, А я це все пережiвала, Тай и решiла буть с тобой. В тiей долынi есть хатiна, Там тускло свiтлечко горiть, Там мате дочку научайе Дочка заплакана седiть. :- "Дарю я брiчку золотую, Дарю я тройку лошадей, Дарю я мiлого другого, Ты перестань цёго любыть".... - Не надо брiчку золотую, Не надо тройку лошадей, Не надо мiлого другого, Минi же первый всiх мiлей
Я ніколи не марную час і сили на здогадки. Можу прийняти тільки знання - доказ, якто документ чи свідоцтво, чи щось подібне. Оскільки документи про "Астри" в поєднанні з цією мелодією не існують, будемо полягатись на свідоцтво Vadym Aksonov, тобто, що він чув їх в ... До речі, в якому році? Повинно бути до 1953р. щоб знати, хто перший.
В цій книжці Л.Ященко пише, що записав романс від студенток консерваторії, a не від "немолодих українців". Також він пише: "Разом з тим на українському грунті поширились окремі пісні та романси інших народів, насамперед, російські ...інколи і в українських перекладах. Трапляються також приклади використання самих лише мелодій російських романсів." Те саме він пише про впливи мелосу других народів. Книжка вийшла в 1961, російська платівка вийшла в пятидесятих.
Дуже тай дуже!!!!Вдячний Вам!!!!Знімаю капелюха та стаю навколішки!!!Наснаги та творчих успіхів!!!
Щиро дякую за пісню, її виконавцям - Талант!
Моя покійна мама цю пісню співала. Я сама хоровик і добре запамятала мелодію і слова.
Я дякую всім, хто не дав можливості втратити це чудо
Моя мати 1924 року народження,село Баня-Березів,Івано-Франківської обл.Вона співала цю пісню в юності,а це приблизно 39-40 рік. Там ще є такі слова-Як я умру із-за кохання,Як я в могилу спать ляжу,Тоді кохать мене не треба,Кохай,кохай поки живу!
Ой, д1вчата, розчулили!!! Здаеться, цей романс сп1вала моя бабуся... В нас люблять сп1вати, коли збираються. Оце буде сюрприз, коли я, дякуючи Вам, засп1ваю! Щиро дякую!!!)))))
Добре, що є хоч один свідок існування цієї пісні на українській мові. Це велика відповідальність, бо ніяких інших доказів немає. Я теж, разом з вашою бабусею і всіє Україною, співала цю пісню на початку пятидесятих років, після того, як вийшов перший запис цієї мелодії у виконанні Катерини Семенкіної і Антоніни Фролової і хору Всесоюзного Радіо під назвою "Вот кто-то с горочки спустился".
Дякуемо за в1дпов1дь! Ми у Львов1. При наш1й академ11 мистецтв був хор, в який 1здив нав1ть у Ват1кан! Але зараз, нажаль... Т1льки на р1вн1 с1м"1.
Beautiful he thanks
чудово
заслужено співочий гурт РІДНА ПІСНЯ
мамина цьоця дуже любила
Вкрадено в українського народу!!!
«В саду осіннім айстри білі» - український романс XIX сторіччя. Опублікований в 1961 у збірнику «Українські народні романси», автор невідомий, вважається українською народною піснею. Мелодію цієї пісні украв композитор Борис Терентьєв і в СРСР вона стала відомою під назвою «Вот кто-то с горочки спустился…».
Перші акорди схожі на "Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав".
после 4-го куплета ещё есть слова:
Батькi менi перебiвалi,
Щоб не гуляла я с тобой,
А я це все пережiвала,
Тай и решiла буть с тобой.
В тiей долынi есть хатiна,
Там тускло свiтлечко горiть,
Там мате дочку научайе
Дочка заплакана седiть.
:- "Дарю я брiчку золотую,
Дарю я тройку лошадей,
Дарю я мiлого другого,
Ты перестань цёго любыть"....
- Не надо брiчку золотую,
Не надо тройку лошадей,
Не надо мiлого другого,
Минi же первый всiх мiлей
Я ніколи не марную час і сили на здогадки. Можу прийняти тільки знання - доказ, якто документ чи свідоцтво, чи щось подібне. Оскільки документи про "Астри" в поєднанні з цією мелодією не існують, будемо полягатись на свідоцтво Vadym Aksonov, тобто, що він чув їх в ... До речі, в якому році? Повинно бути до 1953р. щоб знати, хто перший.
Интересно))) Это украинская народная песня или всё - таки русская в обработке Бориса Терентьева? Спасибо!)
В цій книжці Л.Ященко пише, що записав романс від студенток консерваторії, a не від "немолодих українців". Також він пише: "Разом з тим на українському грунті поширились окремі пісні та романси інших народів, насамперед, російські ...інколи і в українських перекладах. Трапляються також приклади використання самих лише мелодій російських романсів." Те саме він пише про впливи мелосу других народів. Книжка вийшла в 1961, російська платівка вийшла в пятидесятих.
Оплиски ))))
оплЕски )
"Вот кто то с горочки спустился"-с него переделали похоже?
Навпаки, романс старіший.