Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! - Тарас Шевченко (читає: Богдан Ступка)
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 18 มี.ค. 2021
- #shevchenko #tarasshevchenko #тарасшевченко #шевченко #kobzar #кобзар
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. - К., 2003. - Т. 1: Поезія 1837-1847. - С. 124-126; С. 631-633.]
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... Чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люди, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нужу світом? «Нічого робить», -
Не сказали б на сміх...
Квіти мої, діти!
Нащо вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи -
Я більше не хочу...
Одну сльозу з очей карих -
І... пан над панами!..
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду...
Нехай душі козацькії
В Украйні витають -
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий - море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили - гори.
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засівала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає,
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,
Бо дотепні... А я... А я
Тілько вмію плакать,
Тілько сльози за Украйну...
А слова - немає...
А за лихо... Та цур йому!
Хто його не знає!..
А надто той, що дивиться
На людей душою -
Пекло йому на сім світі,
А на тім...
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні -
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком - люди не побачуть,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки, поки... не засиплють
Чужим піском очі...
Отаке-то... А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує -
Карай того, Боже!
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас -
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько!
Моя Україно!
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
![THE TOYS x NONT TANONT - ดอกไม้ที่รอฝน (spring) [Official MV]](http://i.ytimg.com/vi/pPa1d5cC8M4/mqdefault.jpg)
Один геній написав - інший зачитав. Спочивайте в спркої! Все буде Україна!
Так
Слава Україні героям слава
Все буде Україна!
Нехай так буде!
Нам Бог допомагає!
Я плачу! Але не втирайте мої сльози! Пророчі слова Тараса Шевченко, здійснюються! Десь він там, серед райських кущів, у вешневому гаю, дивитися на нас і не йме собі віри, що таки сталося, як гадалося! Борімося і поборемо! Ми не зламані! Слава Україні і її Збройним Силам!
Слава Тарасові! Слава українцям!
Слухаю вже нескінченний раз і буду слухати.
Слухаю і сльози навертаються.Слава Україні!
Героям Слава!🇺🇦❤️
Героям Слава!
Це наш Геній
Але нажаль українці досі не навчились думать
Будете кровью умываться пока свою славу не забудете и покаетесь за то что забыли своё место в свинарнике и возгордились назвав себя людьми
Слава Україні
Вірші як не можна актуальні в теперішній час! Виконання цієї прекрасної людини неможливо слухати без сліз... Як шкода що світ втрачає таких людей, як шкода що їх так мало на нашій землі ... Слава Україні!!!! Героям Слава!
Я не можу я хочу плакати. 😢дуже сумно мені ,Тарас знав що буде війна чому ми не вірили чому не молилися ??)(😢могли,могли усе заради України,але не знали що таке буде ,не думали 😢.
Мені 10 років я розумію що це
Но нічого витримемо сльози і подумаємо,і скажемо Слава Україні Тарас Шевченко з нами Слава Нації Україна ❤️
Браво!
Хай живе Україна наша!
Усе збережем! 💙💛
Скоро перемога я відчуваю
Як сильно прочитано.
Пророчі вірші Тараса!!!
Браво, браво!!! И стихи, и исполнение в самое сердце. Моя покойная мама очень любила Кобзаря. Много читала наизусть. Необыкновенная энергия, сила, мощь в этой поэзии. Благодарю.
Шевченко завжди аж до мурашок!!
Б.Ступка гарно озвучив
Ніколи не плакав ((Реву....
Очi плачут,та серце також,якi ж правдивi слова украiнськоü душi.Боже Правий ,як же тяжко на чужбинi .
🙋❤️
❤
Люблю Кобзаря. Он единственный во веки вечные. Слава Кобзарю!!!! Богдан Ступка передал его стихи прямо в сердце. Гении нашей Великой Украины.!!!
Вот, хто Батько нації!
И стихи шедевр и чтец читает до мурашек,вот это талант.
Слава Кобзарю! Слава Україні!
Батько нації- Тарас Григорович ❤️❤️❤️❤️
Наш Кобзар❤
😢 тримайся, рідна Ненько❤
Дякую
Провода у кожному слови! Вична памьять Тарасу нашому !
Привет из Форт- Шевченко /Казахстан.
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... Чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люди, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нужу світом? «Нічого робить», -
Не сказали б на сміх...
Квіти мої, діти!
Нащо вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи -
Я більше не хочу...
Одну сльозу з очей карих -
І... пан над панами!..
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову, /125/
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду...
Нехай душі козацькії
В Украйні витають -
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий - море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили - гори.
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засівала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає,
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,
Бо дотепні... А я... А я
Тілько вмію плакать,
Тілько сльози за Украйну...
А слова - немає...
А за лихо... Та цур йому!
Хто його не знає!..
А надто той, що дивиться
На людей душою -
Пекло йому на сім світі,
А на тім... /126/
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні -
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком - люди не побачуть,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки, поки... не засиплють
Чужим піском очі...
Отаке-то... А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує -
Карай того, Боже!
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас -
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько!
Моя Україно!
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
Великий поэт, великого народа. Слава Украинскому Народу и братский привет из России… братья мы все, а те гады которые нас разлучают - смерть им.
переплутав чи що? ми не брати і ніколи не були і не будемо!
Дуже по душевному,дужі думи дужі!
Героям Слава!
Эти слова в моём сердце. Мы справимся.
Сльози на очах!
Не однаково мені! Ох не однаково мені!
Мені здається голос Богдана Ступки ідеально підходить для образу вже постарілого Шевченка.
Превосходно
І виріс я на чужині і сивію в чужому краї.,.....
Яка чудова нова!!!
Богдан Ступка!!!!!!!!!!!!!
Краще любих пісень...
Я вчила цей вірш
З розуми зійти,такі слова
Вражає!)
Богдан ступка читав Остапа Вишню в Гімгазіі інтернат нр1 Києві...десь91 рік
Люблю , Шевченко
Друзі всім ранок в хату;)
Так ...
Мало мало батько бив
Моя версія на вірш "Не так тії вороги": th-cam.com/video/A90GzlXLf2k/w-d-xo.html
+
... -А как эта клаассная и здорова идея сироты о "Новой семье" ..все остальное трудности молодого народа
ok
4:57
Підскажіть, будь ласка, що за музичний супровід був використаний?
Мелодія знайдена в тенетах Інтернета, вона була без назви.
Безумовно український народний музичний інструмент бандура ❤
Читає Богдан Ступка?
Так
Человека сделала Российская Империя. Хорошие люди заметили талант в нем и создали Поэта. Кстати большинство произведений он написал на Русском языке!
Он написал только поэмы на русском, из-за цензуры, когда был в Санкт-Петербруге. Все его стихи на украинском
Я більше не хочу.
обычное сердце существует,, где родился,,,,киев,,,,казачья воля,,,,,,
как аист?,,,,,смотрим в небо,,,,,,
Не в Укра' їні, а в Украї 'ні!!!
Та це ж класика. Невже Кобзар потрибує допомогу.
@@marina_nem А ви знаєте як Шевченко це прочитував в голос??
@@Benq127 ой, та ви що, хіба люди так довго живуть? Пробачте, тепер зрозуміло. А що ви можете розповісти іще про Кобзаря? А ще краще покладіть ваши спогади на папір. Тож всі читачи зможуть насолоджуватися.
Наголос змінено задля дотримання рими
Плохо читает не сподобалось😊
Богдан Ступка- батька мій.рідний, як ти звучиш
Він ще живий ?
Я бачив йоно з першого ряду.він дав мені перлину посадив дерево Української культури