Брат Сергій, думки хороші, але як Ви казали, «якщо є якісь запитання Ви готові вислухати.» Я вважаю, що текст в 6 розділі послання до Галатів не говорить про те, що лагідність (російське кротость),- це риса характеру яка в себе включає твердість духу та мягкість характеру. Бо, по-перше, наш дух і є наш характер поведінку якого ми випрацювали. А по-друге, Лагідність там потрібна по одній причині. І причина мені здається дуже очевидна. Мені здається, що місце Писання до Галатів говорит не про покладання на когось своєї відповідальності, а говорить про служіння, яке багато християн не розуміють (включаючи служителів), завдяки вченням католицизму, який мав вплив на протестантизм в деякій мірі. Так от, мені здається, що мова йде про сповідь. Доречі, текст брат Сергій яким Ви користуєтеся цікавий и є певні уточнення, але і в цьому тексті є помилки і вони збивають з толку. Так от, коли людина виявляється що грішить давно якимось гріхом і це виявляється на поверхню, або ж людина приходить до служителя і просить про допомогу. І тоді, служитель приймає таку людину у «дусі лагідності». Що це може означати? А те, що коли людина приходить, чи її виправляють, то я як служитель маю відноситися до людини не зверхньо. Чому? Та тому, що я сам людина, тобто не без гріха. Тому і Первосвященник мав перш помолитися за прощення своїх гріхів, а потім за народ. Тому, коли до служителя приходить людина на сповідь, то служитель має виправляти таку людину в дусі лагідності, а не в дусі судді. А далі Павло каже, що якщо хтось з служителів високої про себе думки (ну, тобто вважає себе безгрішним і суддею Соломоном), то такая людина помиляється. Тому, що ми маємо носити тягарі один одного. В даному контексті вислів «носити тягарі один одного» скоріше за все має поняття допомоги людині яка у гріхах, щоб допомогти їй визволитися і так допомагаючи тим самим виконувати закон Христа «люби ближнього, як самого себе», бо ця допопомога брату у звільненні від гріхів якраз і проявить мою любов до нього. Бо то не просто сказати, «ну давай помолимось і ти покайся.» А це великий і можливо не одноденний труд, тому і називається «носити тягарі один одного.» Хочеться наперед сказати, що хоч це і мають робити служителі, але на превеликий жаль не всі служителі є духовними людьми. Там чітко і ясно Павло дає вказівку, хто може виправляти людину - «ви, що є духовними». Дякую і Божих Вам і усім нам благословінь в пізнанні Бога, щоб на справді бути духовними!
Брат Сергій, думки хороші, але як Ви казали, «якщо є якісь запитання Ви готові вислухати.»
Я вважаю, що текст в 6 розділі послання до Галатів не говорить про те, що лагідність (російське кротость),- це риса характеру яка в себе включає твердість духу та мягкість характеру. Бо, по-перше, наш дух і є наш характер поведінку якого ми випрацювали. А по-друге, Лагідність там потрібна по одній причині. І причина мені здається дуже очевидна. Мені здається, що місце Писання до Галатів говорит не про покладання на когось своєї відповідальності, а говорить про служіння, яке багато християн не розуміють (включаючи служителів), завдяки вченням католицизму, який мав вплив на протестантизм в деякій мірі. Так от, мені здається, що мова йде про сповідь. Доречі, текст брат Сергій яким Ви користуєтеся цікавий и є певні уточнення, але і в цьому тексті є помилки і вони збивають з толку. Так от, коли людина виявляється що грішить давно якимось гріхом і це виявляється на поверхню, або ж людина приходить до служителя і просить про допомогу. І тоді, служитель приймає таку людину у «дусі лагідності». Що це може означати? А те, що коли людина приходить, чи її виправляють, то я як служитель маю відноситися до людини не зверхньо. Чому? Та тому, що я сам людина, тобто не без гріха. Тому і Первосвященник мав перш помолитися за прощення своїх гріхів, а потім за народ. Тому, коли до служителя приходить людина на сповідь, то служитель має виправляти таку людину в дусі лагідності, а не в дусі судді. А далі Павло каже, що якщо хтось з служителів високої про себе думки (ну, тобто вважає себе безгрішним і суддею Соломоном), то такая людина помиляється. Тому, що ми маємо носити тягарі один одного. В даному контексті вислів «носити тягарі один одного» скоріше за все має поняття допомоги людині яка у гріхах, щоб допомогти їй визволитися і так допомагаючи тим самим виконувати закон Христа «люби ближнього, як самого себе», бо ця допопомога брату у звільненні від гріхів якраз і проявить мою любов до нього. Бо то не просто сказати, «ну давай помолимось і ти покайся.» А це великий і можливо не одноденний труд, тому і називається «носити тягарі один одного.»
Хочеться наперед сказати, що хоч це і мають робити служителі, але на превеликий жаль не всі служителі є духовними людьми. Там чітко і ясно Павло дає вказівку, хто може виправляти людину - «ви, що є духовними».
Дякую і Божих Вам і усім нам благословінь в пізнанні Бога, щоб на справді бути духовними!