Імперії нічого не дають безкоштовно
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 25 ส.ค. 2023
- Авторка тексту: Бродецька Ольга
Зігнута навпіл, чорна, спалена сонцем , із запалими очима і тонкими сухими губами. У білій хустині. Спирається на сапу, аж держак гнеться, наче це остання опора, на якій тримається світ.
Вся історія пройшла через мій рід і сім'ю. Розкуркулювання, голод, розстріли 37 р., війна, загибель дядька. Все не перерахуєш. Хай горять в пеклі вічно ідеологи тої людожерської ідеї і ті що впроваджували її на практиці. Житель Правобережної Херсонщини.
Світла пам' ять нашим бабусям-трудівницям!
Каналу і автору подяка за правду. Це історія і моєї бабусі, і тисяч інших українських жінок.
Кожне слово -правда. Виросла в селі і добре пам8ятаю ті буряки,бо ходили допомагати їх полоти .Було 30 років,коли розвалився той клятий совок і ніколи не шкодувала за ним. Слава Україні !!!
Дякую каналу і авторці цього тексту. Це та правда, яку не хочуть чути,розуміти,сприймати росісіянці.
Бо вони геть усi раби та за те свое рабство ще й воюють .
Це історія і моєї родин.
Я ридаю. Ридаю.
Пам' ятаймо, незабуваймо! Своїй, хаті і сила правда!+ Т. Шевченко!❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Мені - 70. Я не жила в селі й не працювала в колгоспі. Але ДОБРЕ пам'ятаю той СРСР, проживши все життя в місті... 1/6 ГУЛАГУ на мапі світу.
Дякую.
Ця правда дає сили витримати усе в часі нашої визвольної війни...
от нехай послухають ті хто казав " в деревне при срср біло так хорошо ... природа "
Ваша розповідь,як за живе .
Золоті слова...підписуюсь під кожним словом
Дід Микола 1944р.н.
Дяка за Правду !
У мене були такі самі бабусі з такою ж долею! Будь проклятий СРСР та його ватажки!
Точно, без паспорта ,без пенсії, без прав!
так це копія як було в московському улусі з 1236 року, де раби рашиські були рабами, а потім все в ссср пересли. Плюс Сталін був ЗЕК як і все керівництво більшовиків. Тобто була зона зеківського штибу.
Для довідки, Сталін закатав в землю під 80 млн. разом з іншими.
Емоції зашкалюють...Слухаю і перед очима моя Свекруха...Ніби ця розповідь про неї! Важке життя в країні, де будували "новий мір" знущаючись над людьми!!!
Вподобайка каналу.
Дякую каналу і авторці тексту за поавду. Таких історій мільони, але ті хто жив при "парійній кармушкє" і їх діти завжди будуть ностальгувати за чимось душевим в сесесері.
Дякую автору. Дуже правдиво, влучно і сумно. Не розумію тих, хто й досі страждає за сссром.
Їм просто жилося набагато краще.
Але ж вони вже знають, як жили інші! Не знають, не хочуть знати?? Це іх не цікавить? Овочі.
За совком сумують ті, хто отримував більше (значно більше!), ніж заслуговував. З одного боку "партійні діячі" (бо біля "кормушки" і при владі), а з іншого люмпени, (бо уравніловка).
Мені дуже яскраво запам'ятався один "совєцький робочій": він мав три чесноти: ходив на роботу пунктуально, виконував план і був непитущій.
Він отримував досить непогану зарплатню, яку тупо проїдав (і як воно влазило). В мабуть був зовсім щасливим, бо якість простої їжі його влаштовувала, а про "не просту" він в гадки не мав.
Інших інтересів за ним помічено не було.
...а начальник цеху скаженів і проклинав совкові порядки, що не дозволяли звільнити [такого/цього] робітника за профнепридатність. Бо це "чудо в пір'ї" примудрялося стибільно, з місяця в місяць ламати інструменту на понад тисячу рублів, виконуючи технологічні операції з мізерною, копійчаною доданою вартістю.
Ото ж ті, хто був при комуняцькому кориті та жив за рахунок рабської сили, і страждать.
@@Echinacea_purpurea Більше було тих, хто не був при владі, але перекривав свої знижені потреби завдяки уравніловці і вважав, що так і треба.
Нащадки Шарікова, "отобрать и поделить".
Я народився у совку,бачив усе це "щастя" своїми очима...і я у селі був наїздами у родичів,у дитинстві...все що сказано чиста правда! І я ні за які блага не хочу повертатися до того життя!!!
Більшість вулиць, й досі, засаджена соснами. Ви вважаєте, то вони всім так були до вподоби? Ан ніт. За кожне плодове дерево, в дворі, або перед двором, потрібно було податок платити. А це ще, в тексті, не вказані безоплатні руки всіх засуджених, як рецидивістів, так і політв'язнів. Які лупали безкоштовно камінь, валили ліс, навіть золото добували. Скільки було висапано гектарів, тих клятих буряків, соняшників, баштану. Тільки но, досапав до краю, і тут тобі дощ, і все по новій, бо поліз молодий, не висапаний бур'ян. До кінця літа, чорний, як негр.
Справді життєва історія! Зараз тотальна більшість людей не можуть уявити - трудодні! Палички! І бригадир з головою колгоспу і секретарем парторганізації!
Це справжнє кріпацтво - чистої води. Дикість та сумна історія виживання нашої нації та тих народів які жили в ті тяжезні роки.....
Свiтла пам,ять всiм бабцям нашоi держави
Потужно і правдиво...спазм стиснув горло. Згадав свою бабусю Мілю. Досить схожа історія...
Дякую автору!🌹
СРСР -- країна колгоспного РАБСТВА !!!
Боже, яка ріжуча серце правда
Безлjч вподобайок одному з найлiпшix каналiв украiнського ютуба. Величезна подяка авторцi за текст. Переможемо!
Згоден не те що з кожним словом, а й з кожною літерою. Усе сказане, сто відсотків правда. Добавити нічного. Дякую.
Дякую,автору,за цей допис! Двічі слухала і плакала,плакала. Це розповідь про всіх наших бабусь! Так ,наші бабусі дорого заплатили за прекрасне житття дітей партіної еліти
Все вірно - важка праця і трудодні тобто рабство , тай квартири безкоштовними не були тому, що праця в три зміни на шкідливому виробництві теж оцінювалась далеко не справедливо .....
БРАВО. Вклоняюсь но землі. Я теж теке всім тувмачу, але навіть старі люди із села роблять вигляд що того не було, а ще частіше хтять перевести розмову в інше русло. Я цих старих неповажаю. Самі гнили і мовчать - хтять щоб і ми обіймали посади їздових, стояли рачки у полі і щоб в коперації ніхто ніколи небачив ні ковбаси ні морозива. Ще раз дякую за текст, а то мені здається що тільки я все пям.ятаю, а інші Ваньки безрідні.
Гарна стаття. Кожен раз, коли мені починають розповідати про совєтськоє "бесплатно", кажу теж саме. За те "бесплатно" платили кріпостні колгоспники та ув'язнені концтаборів. Платили усі, тому що зарплатня була "щоб не здохнути з голоду".
Зарплата була 7%. Всі кошти йшли на ракети, пусте велічіє і партію😮
В мого діда пенсія була 28 рублів… на 2 тони вугілля, як учаснику війни, тому що паличок-трудоднів було 365 щороку…. А інвалідність не давали, бо рентген-знімок десь завжди пропадав, губився… там в сантиметрі біля серця, в легенях, була німецька куля, що капсулювалася… а хтось собі по них гарні пенсії оформив, і не один…
@@ufkzgalka7910моїй бабусі призначили пенсію 12 (!) рублів, вона кілька років ще працювала, щоб було 35. Згідна з текстом автора на 100 відсотків!
Колхозы были разные зарплата колхозников в некоторых хозяйствах значительно превышала городские. И жизнь была разная. У нас в колхозе работающим гражданам давали дома бесплатно, учили, лечили, хоронили за средства предприятия.
Не жизнь, а малина была. Правда тунеядцев не любили, отправляли в места столь отдаленные .
@@ufkzgalka7910 Да, тяжёлые были времена, тамографов не было, не было УЗИ,
про гаджеты знали, только из фантачтических фильмов... как мы жили, пока совок был, ума не приложу... Другое дело без совка, все есть, даже в космос можно полететь, были бы деньги. Гы-Гы-Гы
Мені 58. Але пам'ять про обох бабусь така ж. Лиш одна з них , татова, не дочекалася електрики до своєї хати. Померла в 1976 році. І також лежала під ковдрою ніби її там не було😢. Все життя в ланці. Дід(красноармєєц) загинув в Польщі ,баба навіть пенсію не отримувала за нього , бо не охвіцер 😢😢😢. На кожне свято , присилала гуску. Я ще встиг їх попасти влітку. Хата утеплена коноплями. Призьба на якій ввечері сідали відпочити. І город, 60 сотих, який бабуня доглядала , сапала, підгортала, жуки збирала( хімії не знали) в бідончик з гасом. За гасом я бігав до кооперації. Бо кірогаз і гасові лампи , щоб ввечері світили. Як тато при тих лампах вивчився не розумію. Телевізор був один , на півсела, бо там вже була електрика. Біля колгоспу. Мо й і в інших був, але я пам'ятаю тільки той.
Яка там справедливість, моя бабуся, яка з 16 рків до 60 проробила маляром-штукатуром на тій "совєтській стройці". Та гащена та негашана "ізвість" в очах, роз'їдені руки, то мені малому гівнюку було весело колотити той розчин, коли їздив разом з нею на будівництво...
В нас була стара хата,ще підлога з землі.
Підписуюсь під кожним словом, бо пам'ятаю есєрєсєр і нічого гарного там не було
Нехай йому цур, тому есересеру ! Дякуємо Вам !
До зубовного скрежета правдиво! Память о своих бабушках обязательно передам внукам! Что б никогда больше!
Ты лучше внукам расскажи, как наших соплеменников около 8 млн убили немцы, а сейчас твои правители ползают у них на коленях и просят подачки .
Чиста правда. У моєї бабусі руки смикались, коли спала, од тої сапи на полі в колгоспі.
Я багато з цього пам'ятаю і ніколи не любила СССР. Пратично теж саме я сказала своїи родиці, яка під час віини ностальгувала за СССР.
до сліз
Дуже дякую Вам за цей випуск.
😢це майже моя історія! Тримаємось, люди! Слава УкРАЇні!
Прослухав і на очах сльози,як начебто про мою бабусю Настю, Царство Небесне їм, нашим старшим мамам!!! Дякую Ольга!!! Зворушливо!!! Все так і було.
Те саме, те саме...я пам'ятаю свою бабусю, я трохи молодше авторки, але приблизно так ставлюся до життя. І у моїх бабусь схожа історія, теж працювали, як прокляті і нічого доброго в житті не бачили. Все доставали і добували...я плакала від цього тексту...
Це зараз Україну розкрадають діти та онуки тих совітчиків що стояли з батогом над нашим народом райкомовські халуї та вертляве діректори і зараз через таких гнид війна
Слухаю Вкс, і неначе про мою бабусю йде мова - і не можу стримати сльоз!
Дякую щіро за випуск!
На всі 💯підтримую. "Ми жили за копійки". Ваші життя стоїли копійки.
Дуже добре сказано! І зворушливо, з великою любов'ю до бабусі.
Віримо в ЗСУ і нашу Перемогу! Все буде Україна! 💛💙
Дякую, сердечно! Кожне слово - правда!
Есесесер - це один великий гулаг, експлуатація і знущання над людьми, доноси, репресії, розстріли, тюрми !
о шостій ранку , коли по "брехунчику " грав гімн , в печи на припічку , стояв вже готовий сніданок і чугуни зі звареним буряком і картоплею для худоби . І це зимою , коли розвиднялося аж о восьмій ранку ( Сумська обл , 1960 рік )
Підписуюсь під кожним словом! Плачу...
Дякую. Це як про мою пробабусю Якилину.
😥
моїх дві Бабусі точно таке життя прожили, хоча по матері Бабуся прожила 60+, а по Батькові 90+, а Бабуся Дружини за три колоски відсиділа 3-ри роки 😳 моя Мати в 37-му ходила пішки до Львова на роботу за 600-т км щоб заробити Паляницю Хліба, і завжди за свого життя пам'ятаю ті Паляниці хліба з печі, особливо підпалок, то залишок опари який не вліз у форму😊 і в цей місяць серпень цей підпалок з медом зникав за п'ять хвилин 🤨.........
До речі, Бабуся по батькові, у неї в метриці було написано, місце народження Курськ Україна, у неї ДН 1898 🤫
Господи Боже! Що то було? Жах, який жах.
а у нас на Закарпатті тільки з 45. А що пережила вся Україна?
Боже Великий Єдиний, Нам Україну Храни, Амінь!
у білій хустині... і в хаті чистота, і корова здоєна тричі на день, і, і, і, і, ... Честь Їм і Хвала ! Не забудемо, Доки Живі...
Кожне слово як шпичак в серце , через сльози. Страшна правда.
Дуже Вам дякую за розповідь я свою покійну бабусю згадав,що голодомор пережила,другу світову .І я пам'ятаю, як вона працювала на городі і як робила все.
свята правда..
Дякую за Вашу працю та мову Україні!!! Афферм каналу!!! Слава Україні!!!😊
Пролетарі в містах і не здогадувалиись, що коїлось в селах! Хіба що, одиниці. Ті мовчали. Мені 63, і я тільки зараз багато про що дізнаюся зтих часів!
Моя бабуся часто розкладала на столі фотографії з Канади. Її рідну сестру німці вивезли з радянського рабства у німецьке. В кінці війни її визволили американці чи канадці. Вона попала в Канаду в 1946-му... Моя бабуся читала надписи на зворотній стороні кольорових фото, зроблених Полароїдом . Це 1950-1960 роки - То наша ферма, То наше поле, То наші корови, а то Стефцьо на нашому тракторови. Ноги ше не дістают до педел, але "вже го заштардуї", А то наш "нувий трак". А то наша "хата на кулесах". То ми в Нюйорк. То наші діти в HongKong на Різдво... Це працьовиті люди, які приїхали в Канаду голі-босі!.. Бабця не плакала. Вона показувала порепаним пальцем на людей з її юності, яких доля закинула за океан. Вони тримались там разом і тримаються разом їх діти. Діти України. Вони навчилися української мови від батьків і дідів. Чорт забирай той кацапізм, фашизм і комунізм разом з соціалізмом! У світі завжди є якась наволоч, яка тільки й чекає як би заскочити тобі на хребет. Тому жодного жалю до ворога. Досить. Слава Україні!
Один мій дід ветеран війни помер в гнилому бараці, так і не дочекавшись розселення , другий , теж ветеран - помер бо не випустили за кордон на операцію а у нас такі не робили. - от такий він той ссовок.
І ніколи, чуєте, ніколи і ніхто, якщо вам схочеться когось принизити, чи обезцінити, не робіт порівняння з селюком, ви тим самими
принизите себе.
Я і гадки Не маю, ЩО написати, бо Бракує слів.
Адже ВСЕ ТАК і Було, на жаль.
Нещодавно Я стояла до каси у супермаркеті.
І одна жіночка, така собі похилого віку, сказала Мені, що " такі ціни зараз " і вона жалкує за совєцьким часом....
Я їй одне відповіла, що Я добре Знаю минуле Своєї родини.
І Я Не хочу повертатися у ТЕ Страшне минуле.
Більше Я Нічого Не стала їй говорити.
А пощо ?
Я ще і сьогодні зустрічаю тих, хто живе спогадами про сесесеру.... І їх, на жаль, немало. Тому і вибирають ці недоумки те, що Україна отримала в 2019. І Велику Війну в 2022. І все одно мастурбують по радянщині. ... І, cyku, їх війна не забирає!!!! Хоча б мала авторів забрати першими!!!
Кожного лiта мене з мiста привозили до бабусi на канiкули . Малою , коли бачила тi машини з колгоспницями , дивувалась , чому вони не спiвають як у фiльмах . Потiм пiдросла i стала полоти , пiдгортати , жати разом з бабунею , годувати худобу . i питань бiльше не було .
Моє дитинство описане... Маму так наділяли полями колгоспними, що ми шестеро дітей змушені були там допомагати. І нехай мені не кажуть, що мене вивчив в університеті совєцкій союз безкоштовно. Ага!!!
Дуже дужесправедливий матеріал.
До сліз.. Дякую, пані Ольго!
За те, що пам'ятаєте, за те, що змогли про це ТАК розповісти. Тримайтеся!
Розумію цю оповідь як ніхто.
Але мені повезло, бабця виростила шістьох дітей та купу онуків. А пенсію отримала ,тільки коли дідусь помер від загострення бойових поранень, аж 21 рубль, це була половина пенсії діда
Дякую за коментар. Як я не (люблю) тих хто і досі вякають, як добре було при совку.
А ещё раньше мои предки бегали с каменными топорами, чтобы добыть себе пропитание про пенсию и не мечтали и совка не было. Гы-Гы-Гы
Влучно сказано. Погоджуюсь з кожним словом!
І мої бабусі Ксенія і Меланія, Боже милий, яка правда, який біль... я пам'ятаю добре ті виснажені працею тіла, покручені суглоби пальців і ті світлі теплі посмішки і ясні очі, що зустрічали мене малу...
Дякую.
Не сотні тысяч, а мільёны! Мільёны і дзясяткі мільёнаў бяспраўных, запрыгоненных сялян, у якіх нават пашпарту не было! 50 мільёнаў - такую лічбу я дзесьці чуў.
Аўтару - велічэзная падзяка за гэту гісторыю.
Хай тобі Гриць. Нове покоління рабів з лукашарні щось бельмоче. Були, є і будете рабами бо є породженням раши.
@@ar8fsi ты, когда, что-то хочешь сказать за рабство, чупа-чупс англосаксонский с вкусом жидким вынь изо рта. Гы-Гы-Гы
Дякую брате!
Білорус
Дякую за роботу та ваш час. Я теж пам'ятаю !
Молодь не знає цього і не зможе цей жах уявити.
Бо покоління какаяразніца рулить.
Ничего все поправимо.Говнюкам достанется еще .Не всем конечно.
Це покоління з шустними процесорами, та пустими файлами, або ми кому 60 і які закінчили ВУЗ №5 (КПІ) серед технічних в ссср, і №1 ф-тет в ньому (РТФ)- називаємо моральними покидьками і дебілами чи жервами п"яної акушерки чи виблядками. Це все негативна селекція за 100 років.
Виродження дичайше.
В УРСР був IQ=98, а нині 78. В той час як в Японії був 112, нині 114, в ФРН 108, в Чехії і Польщі 104, тобто в них все стабільно. Тому ми й живемо в лайні, бо ссср це дебіли були, досить глянути що все було крадене.!!!!!!!!! та гавно-копії. Навіть велосиред самі не зробили, передерли.
Дякую...
До сліз. Спогади...
ось це нам раша і кроти готують знову. Початок - утиски свободи слова, демократії, суцільна корупція а далі - оця оповідь стане для нас реалією, це якщо просто не знищать як народ .
Обломаються.
@@antonpavlovychgnydnykЯкщо всі працездатні українці після війни включаючи і чоловіків виідуть за бугор, то залишаться поранені ветерани, пенсіонери та діти, тоді вже буде по тихому непублічно розділена країна між рашою та єс (Польша, Угорщина та Румунія), бо нахуя тут краіна пустеля фактично в центрі європи
@@user-ny3zs4cl2zвлажниє мечти крємльовскай ботохудоби 😁😁😁
Дякою! Так воно і є вбудований!
Коментар в підтримку каналу і відео. Відео 👍 в ТОП!!
Як з мене і моєї бабусі списано!
Історія ніби про мою покійну маму!
Мне 63 года, и слушая, я вспомнил сразу мою бабушку по отцу, с её колхозной пенсией 20 рублей, и с чуством собственного достоинства, она до последнего не хотела брать деньги у отца, говоря, что ей хватает, особенно после того как отец из Купянска перевёз её под Киев, она выращивала клубнику, малину, смородину. ходила на ж/д станцию продовать, держала курей, кроликов.
а 12 крб не памятаєте ????? Я памятаю ще на початку 70-х. А до того її взагалі не було. Як і нині в Китаї.
Була і 8 крб
@@user-dg7ck7nh6oНу про Китай не брешіть, там є пенсія. Найменше отримують в селах, найбільше в містах
це боляче, слухати боляче, уявляти боляче, пережити...... закінчились слова.... тільки біль в душі....
Я дуже добре пам'ятаю те паскудне совєцьке життя.Їздили на кузові і взимку.
Царство небесне та вічна пам'ять Бабусі Наталці 🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏
Слухав як раз під час їжі і не стримався від сліз , ледь не вдавився хоча все знаю - мій дід помер від голоду у тридцять другому🙏
Золоті слова
100%. Поширю.
до мурах!
Моісей водив по пустелі не просто так 2 покоління, а щоб повмирали раби , які вийшли з Єгипту.
Так само і в нас , мабуть буде, коли переможемо.
За те і боремося
Хто забуває, той повторює. Не треба забувати
Як "із трудової книжки моєї матері"
так і жили, а ще солому ходили в той же колгосп "красти". питаєш бабусю, а це ви шо крадете? Ви ж вчили, що красти не можна! - я беру своє, мені колгосп не доплачував все життя ©бабуся Лєна
Все так. Жах. А нажахливіше те, що серед багатьох підлітків існує думка, навязана ватними вижившими чи які й ніколи не мали розуму бабусями, що в СССР було все добре.
Сто відсотків!
Господи, як же це правдиво і до сліз боляче! Немов про мою бабцю!!! Це жахіття СССР!!! Номенклатура жила - всі решта виживали! хто як міг....
Слава Україні, ЗСУ і волонтерам 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Згоден на 1000 %, отой ссср це тюрма народів!!! Нехочім ми туди...
Рабство в ссср наші діти і онуки навіть неповірять що так було!!