Дмитро Вишневецький | Біографія | Цікаві факти

Дмитро Вишневецький. Біографія. Історія України.
Люди, яких треба знати!
Дмитру Вишневецькому приписують не лише гетьманування над козаками, але й найбільші лицарські чесноти - відвагу, постійну жагу до боротьби. Поза тим український князь, починаючи свою діяльність як прикордонний польовий ватажок, поступово став справжнім полководцем на теренах Східної Європи.
Після багатьох невдалих спроб протистояння з татарами Вишневецький захворів. У 1563 році його запросили на князівство до Молдавії місцеві бояри, які знаходилися під протекторатом Туреччини, і там по-зрадницьки захопили в полон та відправили до Стамбула, де пізніше стратили.
СТАНЬ ПАТРОНОМ: www.patreon.com/imedia_master...
Автору на чай!
Карта Приватбанк: 4149 6293 1249 2911
МОНОБАНК: 4441 1144 5084 9987
#ДмитроВишневецький #Біографія #зно #Цікавіфакти

[@LastHetman]

Підтримай канал тут - www.patreon.com/TheLastHetman
або одноразово на карту monobank: 4441 1144 5084 9987

[@user-tq6qz5fr4y]

Дуже цікаво дізнатися більше про Дмитра Вишневецького! Чекаю на цікаві факти у відео.

[@krzysztofgowacki3758]

Przekozak! Szacun!

[@user-nj9ol1eh7i]

Михайло Олександрович Вишневе́цький (1529 - 15 жовтня 1584) - український князь з роду Вишневецьких, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського. Староста черкаський (1559-1584), старший Війська Запорозького реєстрового, гетьман українського козацтва, сенатор Речі Посполитої.
Его внук, Ярёма Вишневецкий, в 1651 году в битве под Берестечком, разбил предателя Богдана Хмельницкого, что позволило 4 августа 1651 года законной власти освободить Киев.
Правнук Михаила Александровича Вишневецкого,
Михаил Вишневецкий, в 1669 году голосованием в Сейме был избран Королем Речи Посполитой и имел титул Король Руси.
Михаилу Александровичу Вишневескому, умер 15 октября 1584 году посвящена поэма
"Epicedion"
Вірш жалобний про благородного й вічної пам'яті гідного князя Михайла Вишневецького, каштеляна київського, черкаського, канівського, любецького старости... котрий у своїй вітчині, в замку Вшиневецькім, на п'ятдесят п'ятому році життя, п'ятнадцятого жовтня, з понеділка на вівторок, року від народження Христа 1584-го, віддав Богу душу.
Переклад з польської В. Пепи.
Автор жив у Новій Білці, неподалік Кременця, служив секретарем у князя Михайла Олександровича Вишневецького (рідного брата легендарного Дмитра Вишневецького-Байди).
Поэма довольно большая, вот несколько отрывков.
Світ немилий, із очей гірко ллються сльози,
Вже покійному ніхто й трохи не поможе.
Як утриматись від сліз, тільки-но згадаєш
За добродія свого, що світ полишає?
Шиті золотом ясні шати заховайте,
Розмальовану стіну чорним запинайте.
Повелів господь узять лицаря, що здавна
Речі Посполитої був сенатор славний.
Гляньте, славні лицарі славної корони,
Як бере сенаторів пан Бог безборонно.
Україна над Дніпром стала сиротою,
Вже заступника свого згадує з журбою.
Прогнівили Бога ми, що отак карає,
Ліпшого провідника з війська забирає.
Він надійним був щитом цілій Україні,
Пам'ятає силу ту бусурман донині.
Князь - природжений вояк, виявив відвагу,
Королівську заслужив шану та повагу,
Добрим старостою став там на Україні,
Де до моря Борисфен плине по рівнині.
Мужнім лицарям завжди Україна рада,
Бо щороку від татар - підступи та зрада.
Не допустить добрий син землю плюндрувати,
Буде власними грудьми матір заступати.
Дай же, Боже, щоб сини мужнії родились,
Котрі б отчій стороні віддано служились,
Рідну землю ворогам кривдить не давали,
Речі Посполитої межі захищали.
Як ото цнотливий князь дбав за те належно:
Де відважно виступав, а де - обережно.
Над усе йому були честь і вічна слава,
У багатство не вбивавсь, бо то марна справа.
Послужив хоробро князь Речі Посполитій.
Задля неї не вагавсь кров свою пролити.
Ті діяння пам'ятні, за усе те, звісно,
Нагородою була ласка королівська.

[@8ikylkaplay331]

Он Дмитрий

[@user-ig4mp5sd7x]

Я ничего не понял

[@bebraa69]

Мы за тебя очень рады

[@Skield]

Тю, а чого га самому початку під портретом Яреми Вишневецького стоїть підпис, що то Байда?-)))

[@kohut_hetman]

Так, Байда!

[@user-uh3kg3rw1q]

А кто из Козаков был рабом на галере, лет 15? А потом захватил галеру и турецкого генерала и пришло на галере в Италию. Его наградил орденом папаРимский.