«Жінка обрана Богом» Юрій ПІЖУК

Жінка обрана Богом
Жінка обрана Богом,
Слово Жінка - святе,
Ти з нею ніколи не зробиш нічого,
Без волі її на те,
Вона мов той білий лебідь, Посеред чорних хмар,
Зʼявляється наче сяйво на небі,
Жінка це Божий дар,
Іноді наче кремінь,
Хоча зазвичай - мʼяка!
Її не лякає темінь,
Як поруч його рука,
Її не лякає негода,
Посеред темних ночей,
Коли закоханий погляд,
І блиск коханих очей,
І де береться та сила?
Дивуєшся знову і знов,
Вона розправляє крила,
Коли в її серці любов!
(С) Юрій Піжук, Київ,Україна
07.03.24